Топографічні вимірювання
Питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні. Основна система координат для топографо-геодезичних робіт в Україні. Прямі та обернені дирекційні кути. Точні і технічні теодоліти. Середній радіус кривизни земного еліпсоїду.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | тест |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2014 |
| Размер файла | 108,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
--5 мм.
-+6 мм.
+-6 мм.
259. Вплив кривизни Землі на визначення перевищення обчислюється за формулою:
-
+
-
-
260. Допустима нев'язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:
-
-
+
261. Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
+
-
-
-
262. Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
-
+
-
-
263. Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:
-
-
+
-
264. Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:
-
-
-
+
265. Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
-
+
-
-
266. Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
+
-
-
-
267. Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:
-
-
+
-
268. Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок - це:
-пряма геодезична задача.
+зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
269. Визначення координат кінцевої точки лінії по координатах начальної точки, дирекційному куту та довжині лінії між точками - це:
+пряма геодезична задача.
-зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
270. Пряма геодезична задача розв'язується за формулами:
+
-; ; ; .
-
-; .
271. Дирекційний кут лінії при розв'язанні оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:
+
-
-
-
271. Довжина лінії при розв'язанні оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:
-
+
+
+
272. Теодолітні ходи можуть бути:
+замкненими.
+розімкненими.
+висячими.
-нівелірними.
-тахеометричними.
273. Теодолітні ходи відносять до:
-планової розрядної геодезичної мережі згущення.
+знімальної геодезичної мережі.
-планової державної геодезичної мережі.
-висотної державної геодезичної мережі.
-висотної розрядної геодезичної мережі згущення.
274. При прокладанні теодолітних ходів на місцевості виміряють:
+довжини ліній та горизонтальні кути.
-горизонтальні і вертикальні кути.
-горизонтальні кути та перевищення.
-довжини ліній, горизонтальні кути та вертикальні кути або перевищення.
-довжини ліній та вертикальні кути.
275. Теоретична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
+180 (n - 2), де n - кількість кутів в ході.
276. Теоретична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-180 (n - 2), де n - кількість кутів в ході.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
+нулю.
-сумі виміряних перевищень.
-різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
277. Практична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
+сумі виміряних кутів.
-180 (n - 2), де n - кількість кутів в ході.
278. Практична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
-180 (n - 2), де n - кількість кутів в ході.
-нулю.
+сумі вирахуваних приростків координат.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
279. Приростки координат в замкнутому теодолітному ході визначають за:
+дирекційними кутами та довжинами ліній.
-виміряними кутами.
-довжинами ліній.
-румбами напрямків та виміряними кутами.
-координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
280. Нев'язка виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
+різниці між виміряними кутами та їх теоретичним значенням.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
281. Нев'язка по приростках координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
-нулю.
+сумі вирахуваних приростків координат по осям координат.
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат -кінцевого та початкового вихідних пунктів.
282. Поправки в кути при врівноваженні замкнутого теодолітного ходу розподіляються:
-пропорційно довжинам ліній в ході.
-пропорційно виміряних кутам ходу.
+порівну на всі кути.
-порівну на всі довжини ліній.
283. Поправки в приростки координат при врівноваженні замкнутого теодолітного ходу розподіляються:
+пропорційно довжинам ліній в ході.
-пропорційно виміряних кутам ходу.
-порівну на всі кути.
-порівну на всі довжини ліній.
284. Координати пунктів теодолітних ходів визначають як:
-координата попереднього пункту плюс алгебраїчно визначений приросток координат.
+координата попереднього пункту плюс алгебраїчно врівноважений приросток координат.
-координата попереднього пункту плюс алгебраїчно поправка по приростках координат.
-різниця координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
285. Дирекційні кути в замкнутому теодолітному ході визначають за:
-врівноваженими кутами та довжинами ліній.
-вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.
+вихідним дирекційним кутом та врівноваженими кутами ходу.
-румбами напрямків та виміряними кутами.
-координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
286. В порядок виконання камеральної обробки теодолітного ходу не входять наступні види робіт:
-ув'язка кутів теодолітного ходу.
-вирахування дирекційних кутів.
+вирахування перевищень.
-вирахування та ув'язка приростків координат.
-визначення координат точок.
287. Теоретична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
+різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-с-умі виміряних кутів.
-180 (n - 2), де n - кількість кутів в ході.
288. Теоретична сума приростків координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних перевищень.
+різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
289. Практична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
+сумі виміряних кутів.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
290. Практична сума приростків координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
-різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.
-нулю.
+ сумі вирахуваних приростків координат по осям координат.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
291. Нев'язка виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
+різниці між сумою виміряних кутів і їх теоретичною сумою.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
292. Нев'язка по приростках координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:
+різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
-нулю.
-сумі вирахуваних приростків координат.
-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.
293. Дирекційні кути в розімкнутому теодолітному ході визначають за:
-врівноваженими кутами та довжинами ліній.
-вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.
+вихідним дирекційним кутом та врівноваженими кутами ходу.
-румбами напрямків та виміряними кутами.
-координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.
294. При камеральній обробці теодолітних ходів отримують:
+координати точок ходу.
+дирекційні кути.
-довжини ліній.
-горизонтальні кути.
-перевищення.
295. Теодолітний хід являє собою прокладений на місцевості замкнений або розімкнений багатокутник в якому виміряні:
-всі сторони між суміжними точками.
-всі горизонтальні кути між суміжними сторонами.
-всі вертикальні кути (кути нахилу) точок ходу.
+всі сторони між суміжними точками і всі горизонтальні кути між суміжними сторонами.
296. Для визначення горизонтального прокладення сторін теодолітного ходу одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним прийомом вимірюють вертикальні кути, якщо кути нахилу:
-1є і більше.
+1, 5є і більше.
-2є і більше.
-3є і більше.
297. Довжини сторін у теодолітних ходах. які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на забудованих територіях, повинні бути не більше:
-100 м.
-150 м.
-200 м.
-250 м.
+350 м.
298. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на незабудованих територіях, повинні бути не більше:
-100 м.
-150 м.
-200 м.
-250 м.
+350 м.
299. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на незабудованих територіях, повинні бути не менше:
-10 м.
-20 м.
-30 м.
+40 м.
-50 м.
300. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням теодолітів і мірних стрічок на забудованих територіях, повинні бути не менше:
-10 м.
+20 м.
-30 м.
-40 м.
-50 м.
301. Допустима кутова нев'язка в теодолітному ході, який прокладався з використанням теодоліта Т30 і має дев'ять (9) кутів повороту, складає:
-1'.
-1'30».
-2'.
+3'.
-9'.
302. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на забудованих територіях, повинні бути не більше:
-500 м.
-750 м.
+1000 м.
-1250 м.
-1500 м.
303. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на забудованих територіях, повинні бути не менше:
-10 м.
+20 м.
-30 м.
-40 м.
-50 м.
304. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на незабудованих територіях, повинні бути не більше:
-750 м.
-1000 м.
-1250 м.
+1500 м.
-2000 м.
305. Довжини сторін у теодолітних ходах, які прокладаються з використанням електронних тахеометрів на незабудованих територіях, повинні бути не менше:
-10 м.
-20 м.
-30 м.
+40 м.
-50 м.
306. Допустима кутова нев'язка в теодолітному ході, який прокладається електронним тахеометром і має дев'ять (9) кутів повороту, складає:
-20».
-30».
-45».
+1'.
-1'30».
307. При прокладанні теодолітного ходу центрування приладів та віх (марок) виконують з точністю:
-1 мм.
-2 мм.
+3 мм.
-4 мм.
-5 мм.
308. Теодолітні ходи з використанням теодолітів і мірних стрічок прокладають з граничними відносними похибками:
+1: 1000.
+1: 2000.
+1: 3000.
-1: 5000
-1: 10000
309. Теодолітні ходи з використанням електронних тахеометрів прокладають з відносними граничними похибками:
-1: 1000.
+1: 2000.
-1: 3000.
-1: 5000.
-1: 10000.
310. Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами:
-одним прийомом з перестановкою лімба на 90є.
+двома півприйомами з перестановкою лімба на 1-2є для теодолітів серії Т30.
-двома прийомами, з перестановкою лімба в півприйомах на 90є.
-трьома прийомами.
311. Кількість сторін у висячого теодолітного ходу на незабудованій території має бути:
-одна.
+не більше двох.
-не більше трьох.
-не більше чотирьох.
312. Кількість сторін у висячого теодолітного ходу на забудованій території має бути:
-одна.
-не більше двох.
-не більше трьох.
+не більше чотирьох.
313. Яка це засічка, якщо для визначення координат пункту стояння виміряні горизонтальні кути в1 та в2 між напрямками на три вихідні пункти?
-Засічка кутова обернена багаторазова.
+Засічка кутова обернена одноразова.
-Засічка кутова пряма одноразова.
-Засічка кутова пряма багаторазова.
314. Яка це засічка, якщо для визначення координат пункту стояння виміряні горизонтальні кути в1, в2 та в3 між напрямками на чотири вихідні пункти?
+Засічка кутова обернена багаторазова.
-Засічка кутова обернена одноразова.
-Засічка кутова пряма одноразова.
-Засічка кутова пряма багаторазова.
315. Яка це засічка, якщо для визначення координат пункту Р виміряні горизонтальні кути в1 та в2 між напрямками на суміжний вихідний пункт та на пункт Р?
-Засічка кутова обернена багаторазова.
-Засічка кутова обернена одноразова.
+Засічка кутова пряма одноразова.
-Засічка кутова пряма багаторазова.
316. Яка це засічка, якщо для визначення координат пункту Р виміряні горизонтальні кути в1, в2 та в3 між напрямками на суміжний вихідний пункт та на пункт Р?
-Засічка кутова обернена багаторазова.
-Засічка кутова обернена одноразова.
-Засічка кутова пряма одноразова.
+Засічка кутова пряма багаторазова.
317. Координати пункту, який визначається прямою одноразовою засічкою, обчислюються за формулами:
-
-; ; ; .
-
+; .
318. Координати пункту, який визначається прямою багаторазовою засічкою, обчислюються за формулами:
-
+; ; ; .
-
-; .
319. Координати пункту, який визначається оберненою багаторазовою засічкою, обчислюються за формулами:
-
-; ; ; .
+
-; .
320. Точність прямої кутової засічки обчислюється за формулою:
-
-
+
-
-
321. Точність оберненої кутової засічки обчислюється за формулою:
-
-
-
-
+
322. Знімання, при якому на місцевості виміряють горизонтальні кути і довжини ліній, в результаті чого отримують план місцевості із зображенням елементів ситуації без рельєфу - це:
-тахеометричне знімання.
-бусольне знімання.
-окомірне знімання.
-мензульне знімання.
+теодолітне знімання.
323. Контурний план місцевості отримують в результаті:
-тахеометричного знімання.
-мензульного знімання.
-окомірного знімання.
+теодолітного знімання.
324. Топографічний план місцевості отримують в результаті:
+ тахеометричного знімання.
бусольного знімання.
окомірного знімання.
теодолітного знімання.
325. Мензульне знімання виконується за допомогою:
-теодоліту.
-нівеліру.
+мензули та кіпрегеля.
-тахеометра.
326. Вид знімання, при якому на плані місцевості викреслюється ситуація і рельєф, має назву:
+топографічне знімання.
-бусольне знімання.
-окомірне знімання.
-теодолітне знімання.
327. Знімання, при якому на місцевості виміряють магнітні азимути та довжини ліній, - це:
-топографічне знімання.
+бусольне знімання.
-окомірне знімання.
-мензульне знімання.
-теодолітне знімання.
328. Мензульне знімання виконується за допомогою приладу:
-теодоліту.
-нівеліра.
+кіпрегеля.
-тахеометра.
329. На топографічний план пікетні точки наносять за допомогою:
-теодоліта.
-нівеліра.
-тахеометра.
-планіметра.
+тахеографа.
330. Над точкою теодолітного ходу встановлюється теодоліт та приводиться в робоче положення; лімб теодоліта орієнтується на суміжну точку хода; поворотом алідади горизонтального кругу зорова труба послідовно наводиться на всі знімальні точки, роблячи кожен раз відліки по горизонтальному кругу теодоліта; визначаються довжини лінії за допомогою мірної стрічки чи рулетки. Ці види робіт виконують при:
+полярному способі знімання.
-зніманні способом перпендикулярів (прямокутних координат).
-зніманні способом кутової засічки.
-зніманні способом лінійної засічки.
-зніманні способом обходу.
331. Положення знімальної точки визначається двома величинами: віддаллю по стороні теодолітного ходу від точки знімальної основи до перпендикуляра і довжиною перпендикуляра, який побудовано зі сторони теодолітного ходу до знімальної точки. Ці види робіт виконують при:
-полярному способі знімання.
+зніманні способом перпендикулярів (прямокутних координат).
-зніманні способом кутової засічки.
-зніманні способом лінійної засічки.
-зніманні способом обходу.
332. Положення знімальної точки визначається за двома кутами, які вимірюються між стороною теодолітного ходу та напрямками на знімальну точку. Ці види робіт виконують при:
-полярному способі знімання.
-зніманні способом перпендикулярів (прямокутних координат).
+зніманні способом кутової засічки.
-зніманні способом лінійної засічки.
-зніманні способом обходу.
333. Положення знімальної точки визначається як вершина трикутника, в якому відомі три сторони. Ці види робіт виконують при:
-полярному способі знімання.
-зніманні способом перпендикулярів (прямокутних координат).
-зніманні способом кутової засічки.
+зніманні способом лінійної засічки.
-зніманні способом обходу.
334. В напрямі лінії теодолітного хода за допомогою теодоліта і мірного приладу визначають положення контурів, які перетинають цю лінію або знаходяться на ній. Ці види робіт виконують при:
-полярному способі знімання.
-зніманні способом перпендикулярів (прямокутних координат).
-зніманні способом кутової засічки.
-зніманні способом лінійної засічки.
+зніманні способом створу.
335. Для полігонометрії 2 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:
-0, 08 км.
-0, 20 км.
+0, 50 км.
-0, 12 км.
-0, 25 км.
336. Для полігонометрії 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-5''.
-2''.
+3''.
-10''.
-20''.
337. Для полігонометрії 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
+5''.
-10''.
-15''.
338. Для полігонометрії 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
-5''.
+10''.
-15''.
339. Допустима кутова нев'язка у ході полігонометрії або полігоні 4 класу визначається за формулою:
+
-
-
-
340. Допустима кутова нев'язка у ході полігонометрії або полігоні 1 розряду визначається за формулою:
-
+
-
-
341. Допустима кутова нев'язка у ході полігонометрії або полігоні 2 розряду визначається за формулою:
-
-
+
-
342. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін до 500 метрів вимірюються з середньою квадратичною похибкою:
-1 мм.
+1 см.
-5 мм.
-5 см.
343. Для полігонометрії 1 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:
+0, 8 км.
-0, 20 км.
-0, 50 км.
-0, 12 км.
-0, 25 км.
344. Для полігонометрії 4 класу найбільша довжина сторони ходу становить:
-0, 08 км.
-0, 20 км.
-0, 50 км.
-0, 12 км.
+3, 0 км.
345. Для тріангуляції 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-5''.
+2''.
-3''.
-10''.
-20''.
346. Для тріангуляції 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
+5''.
-10''.
-15''.
347. Для тріангуляції 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
-5''.
+10''.
-15''.
348. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін можуть вимірюватися:
-мірними стрічками.
-рулетками.
+підвісними мірними приладами.
+світловідалемірами.
-нитковим віддалеміром.
349. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів кути можуть вимірюватися:
-теодолітами технічної точності.
+точними теодолітами.
+електронними тахеометрами.
-світловіддалемірами.
350. Поправка в довжину лінії для редукування її на рівень моря обчислюється за формулою:
-
-
-
+
351. Для визначення положення точок методом GPS-спостережень одночасно потрібно спостерігати не менше:
-двох супутників.
-трьох супутників.
+чотирьох супутників.
-п'яти супутників.
-шести супутників.
352. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом використовується:
+статичні відносні GPS-спостереження.
-кінематичні відносні GPS-спостереження.
-напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
-псевдостатичні GPS-спостереження.
353. Для топографічного знімання місцевості супутниковим методом використовується:
-статичні відносні GPS-спостереження.
+кінематичні відносні GPS-спостереження.
-напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
-псевдостатичні GPS-спостереження.
354. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом одночасно потрібно вести GPS-спостереження не менше ніж:
-одним приймачем.
+двома приймачами.
-трьома приймачами.
355. При нівелюванні IV класу нівелірні ходи прокладають:
+тільки в одному напрямку.
-в прямому та зворотному напрямку.
356. При нівелюванні IІІ класу нівелірні ходи прокладають:
-тільки в одному напрямку.
+в прямому та зворотному напрямку.
357. При нівелюванні IV класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
+5 метрів.
-10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
358. При нівелюванні IІІ класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
-5 метрів.
-10 метрів.
+2 метри.
-4 метри.
359. При нівелюванні IV класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
-5 метрів.
+10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
360. При нівелюванні IІІ класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
+5 метрів.
-10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
361. При нівелюванні ІІI класу нормальна довжина променя візування:
-50 метрів.
+75 метрів.
-100 метрів.
-150 метрів.
362. При нівелюванні IV класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
-0, 1 метра.
+0, 2 метра.
-0, 3 метра.
-0, 5 метра.
363. При нівелюванні ІІI класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
-0, 1 метра.
-0, 2 метра.
+0, 3 метра.
-0, 5 метра.
364. При нівелюванні IV класу нормальна довжина променя візування:
-50 метрів.
-75 метрів.
+100 метрів.
-150 метрів.
365. Триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою застосовують для нівелювання:
-I класу.
-IІ класу.
+ (50%) IІІ класу.
+ (50%) IV класу.
366. При нівелюванні IV класу нев'язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
-5 мм на 1 км ходу.
-10 мм на 1 км ходу.
+20 мм на 1 км ходу.
-50 мм на 1 км ходу.
367. При нівелюванні IІІ класу нев'язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
-5 мм на 1 км ходу.
+10 мм на 1 км ходу.
-20 мм на 1 км ходу.
-50 мм на 1 км ходу.
368. При нівелюванні IV класу розходження значень перевищень на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
-1 мм.
-2 мм.
-3 мм.
+5 мм.
369. При нівелюванні IІІ класу розходження значень перевищень на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
-1 мм.
-2 мм.
+3 мм.
-5 мм.
370. Двогранний кут між площиною астрономічного меридіана даної точки і вертикальною площиною заданого напряму, відлічуваний від північної (чи південної) частини меридіана за ходом годинникової стрілки, це:
+астрономічний азимут.
-геодезичний азимут.
-магнітний азимут.
-дирекційний кут.
371. Двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщує заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки, це:
-астрономічний азимут.
+геодезичний азимут.
-магнітний азимут.
-дирекційний кут.
372. Стиснення земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-
373. Ексцентриситет земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
+
-
-
374. Другий ексцентриситет земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
+
-
375. Радіус паралелі земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-
376. Середній радіус кривизни земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
+
-
-
377. Радіус кривизни першого вертикалу земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
+
-
378. Радіус кривизни меридіану земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
-
+
379. Довжина дуги меридіану земного еліпсоїду між двома точками визначається за формулою:
+
-
-
-
380. Довжина дуги паралелі земного іпсоїду між двома точками визначається за формулою:
-
+
-
-
381. Площа сфероїдної трапеції визначається за формулою:
-
-
+
-
382. Довжина геодезичної лінії на площині в проекції Гаусса визначається за формулою:
-
-
-
+
383. Довжина дуги меридіану земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-
топографічне знімання теодоліт
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Нівелювання поверхні за квадратами, за паралельними лініями, за полігонами і створами. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання. Призначення наземного стереофотограмметричного та аерофототопографічного знімання, визначення масштабу.
реферат [242,3 K], добавлен 19.12.2010Створення цифрового плану місцевості в масштабі 1:500 згідно польових даних на території ПАТ "Дніпроважмаш". Топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Топографічне знімання території. Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.08.2016Розробка проекту топографо-геодезичних робіт для створення цифрових планів. Визначення чисельного та якісного складу працівників, необхідних для виконання даної роботи. Складання календарного графіку, кошторису на виконання польових та камеральних робіт.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.11.2014Нормативно-правове забезпечення землеустрою. Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради. Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої. Охорона праці при проведенні геодезичних і землевпорядних робіт.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.08.2014Горизонтальне знімання місцевості: побудова теодолітного ходу, абрис. Способи знімання ситуації місцевості, побудова плану. Загальні відомості тахеометричного знімання: основні формули, послідовність польових робіт на станції; топографічна карта.
реферат [489,9 K], добавлен 19.12.2010Поняття державної геодезичної мережі, її призначення та функції. Створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання. Особливості та головні етапи практичного застосування розрахункових формул оцінки точності на стадії проектування.
курсовая работа [152,8 K], добавлен 26.09.2013Особливості геологічної будови, віку і геоморфології поверхні окремих ділянок видимої півкулі Місяця та їх моделювання. Геолого-геоморфологічна характеристика регіону кратерів Тімохаріс та Ламберт. Розвиток місячної поверхні в різних геологічних ерах.
курсовая работа [855,4 K], добавлен 08.01.2018Архітектурно конструкторські характеристики. Створення планово-висотної мережі. Побудова та розрахунок точності просторової геодезичної мережі. Детальні розмічувальні роботи при будівництві підвальних поверхів. Виконавче знімання фундаменту та стін.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 24.04.2015Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості території об’єкта. Створення проекту геодезичної основи для складання карти масштабу 1:2000. Проектування топографічної зйомки. Оформлення завершених матеріалів і складання технічних звітів.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 18.11.2011Призначення геодезії у будівництві, сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Одиниці мір, що використовуються в геодезії. Вимірювання відстаней до недоступної точки за допомогою далекомірів. Загальнодержавні геодезичні мережі опорних точок.
методичка [1,1 M], добавлен 15.09.2014
