Агрометеорологічні й агрокліматичні дослідження в ННЦ "ІВІВ ім. В.Є. Таїрова" в період з 1905 по 2020 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова»

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ Й АГРОКЛІМАТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. ТАЇРОВА» В ПЕРІОД З 1905 ПО 2020 РОКИ

Ляшенко Г.В., д-р геогр. наук, Е.Б. Мельник, канд. с.-г. наук,

М.Б. Бузовська, канд. с.-г. наук,

Г.К. Попова, наук. співр., В.І. Суздалова, мол. наук. співр.

Анотація

агрометеорологічний агрокліматичний клімат таїров

Наводиться характеристика програми та результатів агрометеорологічних й агрокліматичних досліджень в ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» в період від заснування до сьогодення. Розглядаються перспективні завдання вказаних досліджень у зв'язку із зміною клімату на наступні 30 років.

Ключові слова: виноград, розміщення, продуктивність, погодно-кліматичні умови, морозонебезпечність, теплозабезпеченість, зміна клімату.

Annotation

H. Lyashenko, Dr. Geogr. Sci., E. Melnyk, PhD, M. Buzovska, PhD, H. Popova, Researcher, V. Suzdalova, Junior Researcher National Scientific Center “V Ye. Tairov Institute of Viticulture and Winemaking”, Ukraine

AGROMETEOROLOGICAL AND AGROCLIMATIC RESEARCH AT THE NSC ” V. Ye. TAIROV INSTITUTE OF VITICULTURE AND WINEMAKING” IN THE PERIOD FROM 1905 TO 2020

The characteristics of the program and the results of agrometeorological and agroclimatic research at the NSC "Tairov Research Institute of Viticulture and Wine-Making" in the period from its foundation to the present. Prospective tasks of these studies in connection with climate change for the next 30 years are considered.

Keywords: grapevine, placement, productivity, weather and climate conditions, frost risk, heat supply, climate change.

Виклад основного матеріалу

З усіх галузей економіки найбільший вплив погодно-кліматичних умов, за усіх відомих класифікацій, відчуває на собі сільське господарство, яке ще називають «цехом під відкритим небом». Цей вплив відзначається впродовж всього року і цілодобово, що й зумовлює важливе значення спостережень за погодою і кліматом для сільськогосподарської галузі взагалі, і сільськогосподарської науки зокрема. Тому на території більшості наукових аграрних установ з середини XIX віку розташовували метеорологічні майданчики. Результати спостережень дозволили вченим в різних напрямах сільськогосподарських наукових досліджень отримати зв'язки стану, росту, розвитку і формування продуктивності сільськогосподарських культур з метеорологічними показниками та надалі розробляти стратегії розвитку галузі, насамперед їх розміщення. Особливо важливі результати таких досліджень для капіталоємних галузей, таких як плодівництво, виноградарство та овочівництво.

Так, разом з відкриттям на початку минулого століття Центральної науково-дослідної виноробної станції (1905 р.), в завдання якої входило вивчення південних районів Російської імперії для розвитку виноградарства і виноробства, було закладено метеорологічний майданчик, де начальником станції та провідними науковцями проводилися метеорологічні спостереження. Результати цих спостережень, разом з іншими результатами наукових досліджень станції, були опубліковані в монографії (рис. 1, 2). Це був широкий спектр спостережень впродовж усього року: за станом погоди (ясно, похмуро, тихо, вітряно), середньою, максимальною і мінімальною температурами повітря, на поверхні ґрунту і на різній глибині ґрунту, вологістю повітря, швидкістю і напрямком вітру.

Результати метеорологічних спостережень на майданчику наукової станції за 20 років дозволили оцінити режим температури у повітрі й на поверхні та різних шарах ґрунту, режим вологи та вітру на території з точки зору сприятливості для винограду. І дослідження за такою програмою продовжувалися до кінця 50-х років, з перервою на час війни.

З початку 60-х років розпочався новий етап метеорологічних і агрометеорологічних досліджень. Була створена група агрометеорології, в яку входили кваліфіковані спеціалісти-агрометеорологи Підгорна С. В. та Овчиннікова Л. Ф. та спостережники на метеорологічному майданчику за програмою відомчих постів (рис. 3).

Рис. 1 Монографія В. О. Гернета про результати досліджень Центральної науково-дослідної виноробної станції в період з 1905 по 1925 роки [1]

Рис. 2 Характеристика метеорологічних спостережень на Центральній науково-дослідній виноробній станції в 1905-1925 рр.

З початку 70-х років колективом групи агрометеорології, крім спостережень на метеорологічному майданчику за розширеною програмою, проводилися експедиції на всій території Північного Причорномор'я (Одеська, Миколаївська та Херсонська області) по вивченню мікроклімату і фітоклімату (рис. 4).

Підгорна С. В. Овчиннікова Л. П.

Рис. 3 Спеціалісти-агрометеорологи та загальний вигляд метеорологічного майданчика (60-ті роки минулого сторіччя)

Рис. 4 Фітокліматичні спостереження на винограднику в 70-ті роки минулого століття

Результати агрометеорологічних спостережень та виконані спеціальні агрокліматичні розрахунки із залученням мікрокліматичних і фітокліматичних спостережень дозволили Підгорній С. В., Овчинниковій Л. П. та Суздаловій В. І. виконати районування території Північного Причорномор'я Одеської області за умовами морозонебезпечності та тепловими ресурсами стосовно винограду, а також розробити рекомендації розміщення винограду на сортовому рівні (рис. 5). Пізніше вони ввійшли в довідник з виноградарства.

У 2005 році в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є.Таїрова» було створено відділ екології винограду, до складу якого входила лабораторія (з 2017 року - сектор) агрокліматології. В завдання лабораторії агрокліматології, крім проведення й узагальнення метеорологічних спостережень на майданчику (результати яких використовуються майже всіма підрозділами інституту), входили також спеціальні агрокліматичні та мікрокліматичні дослідження. За період з 2005 по 2016 рік в рамках тематики відділу екології винограду співробітниками лабораторії для зони виноградарства України:

- розроблено методики оцінки зонального розподілу ресурсів тепла, вологи, морозоі заморозконебезпечності в Степовій і Лісостеповій зонах України;

- досліджено закономірності й особливості мінливості ресурсів тепла та вологи й умов морозоі заморозконебезпечності в південних районах зони виноградарства й оцінено тренди їх зміни по десятиріччям з 1946 по 2016 роки;

- складено каталоги показників ресурсів тепла і морозонебезпечності за період з 1946 по 2017 роки (сум температур за теплий період і середнього з абсолютних мінімумів температури взимку);

- досліджено умови підстильної поверхні на території виноградарської зони та виділено такі, що зумовлюють просторовий перерозподіл величин показників ресурсів тепла і умов морозонебезпечності;

- вивчено й установлено закономірності та особливості просторового перерозподілу сум температур повітря і середнього з абсолютних мінімумів температур повітря взимку;

- розроблено параметри мікрокліматичної мінливості показників ресурсів тепла та умов морознебезпечності в різних природних зонах України;

- проводилися розрахунки та розроблялися великомасштабні мікрокліматичні карти з метою виділення ампелоекотопів і мікрорайонів для розміщення винограду на сортовому рівні для території Одеської області та окремих господарств; ці результати також використовувалися при складанні кадастра виноградників та виділення теруарів для визначення вин КНП.

Рис. 5 Райони укривного та неукривного виноградарства України і кліматичні зони в Одеській області [2-5]

З 2016 року співробітники відділу приступили до виконання агрокліматичних досліджень в рамках пріоритетного напряму сьогодення - вплив зміни клімату на економіку країни взагалі та виноградарства зокрема. З 2016 по 2020 роки виконувалася фундаментальна тема «Дослідити вплив зміни клімату і агрокліматичних ресурсів в різних природних зонах України на межу поширення та потенційну продуктивність винограду до 2050 року». Впродовж 5 років виконано систематизацію матеріалів досліджень за впливом показників агрокліматичних ресурсів і лімітуючих агрокліматичних факторів на стан та продуктивність винограду в Україні, розроблено агрокліматичну динамічну модель формування продуктивності винограду та оцінки впливу агрокліматичних умов на продуктивність винограду; обґрунтовано застосування різних сценаріїв зміни клімату; виконано моделювання зміни агрокліматичних умов у вегетаційний період винограду на прикладі сортів Рубін таїровський та Загрей за сценаріями зміни клімату А1В і А2 до 2050 року в Степовій і Лісостеповій зонах (табл. 1); проведено моделювання формування продуктивності винограду сортів Рубін таїровський і Загрей в Степовій і Лісостеповій зонах України за сценаріями А1В і А2 [6].

Таблиця 1

Зміна агрокліматичних умов у вегетаційний період винограду за сценаріями змін клімату А1В і А2. Південний Степ

З 2021 року співробітники працюють над фундаментальною темою досліджень «Дослідження формування якості врожаю винограду під впливом погодно-кліматичних умов у різних природних зонах України у зв'язку зі зміною клімату», по виконанню якої очікується отримання інформації про формування якості (вміст цукру і концентрація кислот, що титруються) у ягодах винограду в природних зонах України до 2050 року на прикладі сортів Одеський чорний, Сухолиманський білий і Мускат одеський. Також виконуються агрокліматичні дослідження в рамках фундаментальної теми 23.00.01.02.Ф. «Комплексне обґрунтування еколого-генетичних основ ідентифікації теруару в Україні».

Щомісячно та в цілому за рік готується агрометеорологічний огляд, в якому представлена інформація про погодні умови за вегетаційний період винограду та період зимового спокою.

Висновок

Таким чином показано весь спектр агрометеорологічних та агрокліматичних досліджень стосовно виноградних насаджень на Україні.

Список використаних джерел

1. Гернет В. А. За двадцать лет (1905-1924): сборник, посвященный 40-летию деятельности В.Е. Таирова. Одесса: Изд. Станции, 1925. 98 с.

2. Овчинникова Л.Ф. Зоны неукрывного высокоштамбового виноградарства на Украине. Киев."Реклама",1984. 5с.

3. Подгорная С. В., Овчинникова Л. Ф., Суздалова В. И. Климатические зоны в Одесской области (Методические рекомендации).ОГТ,1987. 6 с.

4. Никифорова Л. Т., Спектор Я. С., Подгорная С. В. Справочник по виноградарству / под ред. Л. Т. Никифоровой. Киев: Урожай, 1988. 208 с.

5. Дудник М. О., Коваль М. М., Козар І. М., Лянний О. Д., Хреновсков Е. І. Виноградарство. Київ: Урожай, 1999. 287 с.

6. Lyashenko G. V., Zhygailo O. L., Vlasov V. V., Mulyukina N. A., Kovalova I. A., Melnyk E. B., Bulaieva Iu. Iu. Modelling of the formation of grapevine yieldin Ukraine under climate change scenarios A1B and A2 until 2050 (on example of grapevine varieties Zagrey and Rubin tairovskyi). Ukrainian Journal of Ecology, 2021. Vol. 11(8). P. 62-66, DOI: 10.15421/2021_269https://www.ujecology.com/inpress.html

Размещено на Allbest.ru