Особливості, можливості та виклики розвитку Добросинсько-Магерівської громади Львівської області у контексті зростання спроможності: суспільно-географічні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Особливості, можливості та виклики розвитку Добросинсько-Магерівської громади Львівської області у контексті зростання спроможності: суспільно-географічні аспекти

Ванда Ірина Володимирівна

асистент кафедри економічної і соціальної географії

Україна

Анотація

З погляду суспільної географії' сформулювано риси Добросинсько-Магерівської громади Львівської області, порівняно з іншими територіальними громадами регіону, з особливою увагою до сучасного стану (низька спроможність, диверсифікований розвиток первинного сектору економіки) та перспектив розвитку. Охарактеризовано просторову неоднорідність Добросинсько-Магерівської громади. Природно-географічні відмінності є основою диференціації землекористування, яка часто визначає відмінну спеціалізацію частин громади. Висвітлено подвійність географічного положення (периферійне, прикордонне) та його реального і потенційного спливу на розвиток громади.

Ключові слова: географічний потенціал, географічне положення, периферійність, спроможність громади, просторова неоднорідність, Розточчя.

Реформа децентралізації в Україні 2014-2020 рр. (передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності, формування нового адміністративно-територіального устрою базового рівня) зумовлює науковий інтерес, зокрема економістів і географів, оскільки виникли нові реально існуючі локальні об'єкти дослідження. Спроможність територіальних громад України оцінювалася при їхньому утворенні, і також є одним з поставлених завдань реформи. Метою статті є виділити особливості, можливості та викликів розвитку Добросинсько-Магерівської сільської територіальної громади Львівської області, спроможність якої є однією з найнижчих у регіоні. Теоретикометодичною основою дослідження є напрацювання Львівської суспільно - географічної школи: розгляд території як головного поняття, виокремлення і характеристика властивостей, відношень і процесів території, які складають її потенціал і просторову організацію [8, С. 314-317]. Дослідження здійснено на матеріалах попередніх комплексних наукових публікацій про регіон [7; 9], матеріалів органів управління [1; 3; 5; 6].

Добросинсько-Магерівської сільська територіальна громада утворена об'єднанням 9 рад місцевого самоврядування, які стали основою формування п'яти старостинських округів. Громада займає площу 233,5 км2 з населенням 18,1 тис. осіб, що приживає у 35 селах і селищі Магерів [5]. Адміністративний центр громади - село Добросин, яке має географічно центральне положення у громаді, на головній транспортній артерії (траса міжнародного значення М 09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (державний кордон з Польщею), яка збігається з частиною Європейського маршруту E 372 Варшава - Львів).

Досліджувана громада вирізняється з-поміж територіальних громад Львівської області та України геопросторовою організацією сфери управління.

У ході децентралізації першим кроком при формуванні спроможних громад було визначення потенційного адміністративного центру та його транспортної доступності; при виборі перевага надається поселенню, яке має розвинутішу інфраструктуру [4]. Добросинсько-Магерівська громада - одна з трьох в Україні, назви яких сформовано з винесенням власних назв двох населених пунктів (також Грабовецько-Дулібівська сільська громада Львівської області і Дубриницько-Малоберезнянська сільська громада Закарпатської області). Адміністративний центр - найбільше за людністю поселення, село Добросин (2,7 тис. осіб), тоді як на території є міське поселення - селище Магерів (2,0 тис. осіб). Таким чином, це сільська за статусом громада, яка має рівень урбанізації 12 %. Центральні місця функцій, які є у повноваженнях громади, розподілено між двома найбільшими поселеннями: у Добросині як адміністративному центрі знаходиться Центр надання адміністративних послуг, у Магерові - опорний заклад освіти, центр первинної медико-санітарної допомоги.

Добросинсько-Магерівська громада частково відповідає визначеним формальним вимогам з погляду спроможності [4]. Г ромада має високий рівень спроможності за двома з п'яти критеріїв: чисельністю постійного населення (понад 7 тис. осіб) і чисельністю учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території громади (понад 500 осіб, а саме 1,8 тис. осіб); середній рівень спроможності - за критерієм розміру території (від 200 до 400 км2). Водночас громада має низький рівень значень економічних критеріїв спроможності: індекс податкоспроможності бюджету найнижчий в Львівській області (0,29 у 2020 р., 0,25 у 2022 р. [3]), частки місцевих податків і зборів у доходах бюджету громади (яка, проте, суттєво зросла: 19,6 % у 2020 р., 39,1 % у 2022 р. [1]).

Складові Добросинсько-Магерівської громади диференційовані за географічним потенціалом, зокрема просторовими і людськими ресурсами (табл. 1). Старостинські округи сформовано відносно рівномірними за площею території (від 34 до 49 км). Розподіл людського потенціалу натомість нерівномірний. Магерівський округ концентрує % населення, охоплюючи лише 18 % території громади; Лавриківський округ зосереджує 20 % населення при 15 % площі. Ці округи мають найбільшу щільність населення - понад 100 осіб / км2 при 81 особі / км2 у середньому по громаді та області. Значення показника щільності населення між сільськими старостинськими округами різняться у 2,8 раза.

Таблиця 1 Базові показники географічного потенціалу Добросинсько-Магерівської громади

Найгустіша мережа поселень склалася у Розтоцькій південно-західній частині громади (Кунинський округ) і центральному за положенням Лаврикіському окрузі (прилеглий до автотраси, де низька лісистість і родючіші ґрунти сприяли формуванню відносно густішої мережі великих (понад 1 тис. осіб) і середніх (понад 200 осіб) сільських поселень).

Важливою характеристикою, що визначає відношення території, приймаючи до уваги інші території, є функції [8, C. 316], які можна розглядати через використання земель. Структура землекористування Добросинсько- Магерівської громади вирізняється дуже високою часткою сільськогосподарських земель (78 % при 59 % у Львівській області загалом, див. рис. 1), водних просторів (3 % при 2,0 % у області), і низькою часткою лісів і лісовкритих площ (15 % і 32 % відповідно). У структурі сільськогосподарських угідь 73% припадає на ріллю, при значній відмінності значень показника: 69 % у Бишківському окрузі, 64 % - у Кунинському.

Рис. 1. Структура земель Добросинсько-Магерівської територіальної громади і Львівської області, %

Відзначаються значні відмінності землекористування у межах громади (рис. 2). Ареал з найвищою часткою сільськогосподарських угідь у структурі земель (понад 80 %) та найнижчою часткою лісів і лісовкритих площ розташований у центрально-північній частині громади, між західною межею Розточчя і М 09 (територія колишніх Погариської, Лавриківської, Підліссянської сільських рад). Південно-західна частина громади вирізняється вищою лісистістю (колишні Замківська, Кам'яногірська сільські ради, понад 20 %), що відображає природні особливості регіону Розточчя. Особливо багато забудованих земель зосереджено у найбільших за людністю поселеннях громади - селищі Магерів і с. Добросин. Кунинський старостинський округ відрізняється дуже високою часткою внутрішніх вод (7 %), головним чином за рахунок ставків. Відмінності землекористування визначають просторову неоднорідність переважаючого господарювання.

Рис. 2. Просторові відмінності використання земель Добросинсько- Магерівської громади Львівської області

Структуру господарства можна розглянути за кількома характеристиками. За кількістю суб'єктів господарювання переважає сфера послуг (58 %). Первинний сектор (21 підприємство, 28 %, в основному за рахунок сільського господарства) вдвічі випереджує вторинний сектор. У структурі зайнятості переважає сфера освіти, соціального захисту і медицини, управління, що зумовлено повноваженнями громади, а також сільське господарство. Структура місцевого бюджету відображає великою мірою зайнятість: основні доходи генерує бюджетна сфера (освіта, охорона здоров'я, заклади управління), які й фінансуються за рахунок податкових надходжень, у т. ч. і дотацій, а також Магерівський військовий лісгосп і ТзОВ «Агрофрутіка Бишків» [6, С. 51].

У реальному секторі економіки сільськогосподарське виробництво є визначальним для громади, оскільки є провідним за землекористуванням, забезпеченням населення власних продовольчих потреб. Воно зберігає потенційну важливість для подальшого розвитку громади, оскільки впроваджуються нові виробництва, які є високоприбутковими: у с. Бишків функціонує велика (понад 100 зайнятих, з додатковим залученням сезонних працівників) аграрна компанія, яка спеціалізується на вирощуванні ягід (полуниця, лохина) та інших культур (вишня, спаржа); у с. Лавриків працює підприємство з вирощування грибів; у с. Добросин - вирощування квітів. Налагоджується переробка вирощеної продукції (консервування фруктів і овочів, с. Пирятин; заморожування, розміщені виробничі потужності зареєстрованого у сусідній Жовківській громаді ТзОВ «Галфрост»). На території громади успішно працюють підприємства м'ясного і молочного тваринництва (вирощування свиней, корів, розведення коней). Новим напрямком тваринництва є вирощування равликів (с. Добросин), яке є високоприбуткоим експортним видом діяльності. Рибне господарство розвинене у Кунинському окрузі (села Кунин, Цитуля). Сприятливі агрокліматичні ресурси, зручне транспортне положення (приміське, близьке до кордону) посилюють переваги розвитку сільськогосподарської діяльності.

За результатами 2020-2022 р., Добросинсько-Магерівська громада зберігає найнижчу позицію у рейтингу громад Львівської області. За результатами 2022 р., громада є серед трійки аутсайдерів з-поміж 73 громад регіону за показниками видатків розвитку, частки видатків на утримання апарату управління до надходжень податків і зборів, частки видатків заробітної плати у загальному обсязі видатків громади, індексу податкоспроможності місцевого бюджету, рівня дотаційності бюджетів [3].

Громада має нижчу частку власних податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб і єдиного податку, що зумовлено низьким рівнем оплати праці, зайнятості. Розмір надходжень місцевих податків і зборів на одного жителя громади - 1,0 тис. грн (2022 р.), що нижче значення області (2,4 тис. грн) і держави (2,0 тис. грн). Базова дотація на одного жителя Добросинсько-Магерівської громади у 4,3 раза перевищує загальноукраїнське значення, а розмір трансфертів - на 76 % [1]. Фінансові показники громади на фоні Львівської області і України мають значний потенціал зростання, зважаючи на наявні можливості.

Низька бюджетна спроможність Добросинсько-Магерівської громади зумовлена й низьким рівнем підприємницької активності населення: зареєстровано 14 фізичних осіб-підприємців / 1000 осіб при значенні показника 38 у Львівській області. Викликом розвитку є й значна соціально-економічна диференційованість (неоднорідність) громади. Зокрема, 1/3 підприємців зосереджена у Магерівському окрузі (з них понад половина - у сфері торгівлі), 25 % - Добросинському, 21 % - Лавриківському, тоді як у Замківському - лише 8 фізичних осіб-підприємців [6, C. 55-56]. Найпривабливішими для підприємців видами діяльності є торгівля (46 %), переробна промисловість, організація розміщення і харчування (по 8 %), будівництво, сільське господарство (по 6 %) [6, C. 55-56].

Ознакою погіршеної соціально-економічної ситуації у громаді, її непривабливості є показник нового житлового будівництва. Впродовж останніх п'яти років було введено в експлуатацію лише 13 будинків (усі - індивідуальні); середній розмір нового помешкання має тенденцію до зменшення [6, С. 42].

Можливості і виклики розвитку громади визначаються зовнішнім середовищем, тоді як власний потенціал визначає сильні і слабкі сторони розвитку. Узагальнимо сильні сторони Добросинсько-Магерівської громади: транзитне положення між Львовом і державним кордоном з Польщею; наявність вільних земельних ділянок; сприятливі агрокліматичні ресурси; наявність природних ресурсів для розвитку видобувної промисловості; людський потенціал; природно-географічна диференціація (Розточчя і Мале Полісся, з різними видами земель), що дозволяє проводити різні види господарської діяльності; суспільно-географічна різноманітність території (поширення різних видів економічної діяльності первинного, вторинного і третинного сектору економіки); туристично-рекреаційні ресурси (особливо у південно-західній розтоцькій частині громади).

Слабкі сторони та виклики розвитку Добросинсько-Магерівської громади багато в чому є типовими для багатьох інших громад України і області: відсутність у громаді великих та середніх підприємств - платників податків; відсутність чи малі інвестиції; незадовільний стан інфраструктури, зокрема житлово-комунальної, транспортної; демографічні проблеми, депопуляція; незайнятість / тіньова зайнятість, яка посилюється прикордонним положенням; соціальна незгуртованість. Ризики розвитку пов'язуються з тривалою війною в Україні, що може спричинити відтік населення у безпечні країни. Спостереження свідчать про проблеми інтеграції вимушено-переселених осіб, особливо в інерційній соціо-культурній сфері (релігійні установки, культурні паттерни повсякденного життя), попри впроваджувану політику їхньої підтримки. Громада не є привабливою для внутрішньо-переміщених осіб [2] (внаслідок обмеженості місць поживання, працевлаштування, периферійності) і релокованих підприємств, тому є загроза подальшого зниження економічної спроможності. територіальний громада географічний землекористування

У напрацьованій місцевим самоврядуванням Стратегії розвитку громади до 2027 р. обґрунтовується задіяння конкурентної стратегії [6, С. 69], суть якої полягає у використанні можливостей середовища при одночасному усуненні власних слабких сторін громади. Таким чином, саме виклики окреслено як найсуттєвіше при подальшому розвитку: слабо розвинений промисловий сектор, відсутність великих та середніх підприємств, які б забезпечували достатні надходження доходів бюджету. Можливості розвитку пов'язуються з створенням індустріального парку поблизу с. Добросин, залучення інвестицій у розвиток, проектами сонячної енергетики. Центром випереджаючого економічного розвитку має бути село Добросин. Бюджетна підтримка, дотації та трансферти розглядаються як ресурси для вирішення проблеми водопостачання і водовідведення населених пунктів, газифікації домогосподарств в середньостроковій перспективі.

Безперечно, нова можливість Добросинсько-Магерівської громади, як і решти громад України, пов'язується з пост-воєнним розвитком. Деокуповані і прифронтові громади отримуватимуть першочергове фінансування, зокрема зовнішнє. Реформа децентралізації реалізована з метою підвищення спроможності громад. На нашу думку, консервативна стратегія, коли сильні сторони громади повинні бути використані для зменшення прояву зовнішніх загроз, має додаткові аргументи для використання. Сильною стороною Добросинсько-Магерівської громади є географічне положення (транспортно- транзитне, розтоцьке) і просторова диференціація, що дозволяє впровадження підходів сталого розвитку, його соціально-економічного і екологічного контексту: частина громади входить до міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Таким чином, терени мають бути моделлю впровадження сталого господарювання у різних видах господарської діяльності, повсякденного життя, ведення домашнього господарства. Громада входить до складу єврорегіону «Розточчя», що є інституціалізованою основою активізації міжтериторіальної співпраці з органами місцевого самоврядування Польщі та України у регіоні.

Список використаних джерел

1. Бюджети територіальних громад України (2023).

2. Гудзеляк, І. І. (2023). Географія внутрішньо переміщених осіб у Львівській області. Географічна освіта і наука: виклики і поступ: матеріали міжнародної науково- практичної конференції, присвяченої' 140-річчю географії у Львівському університеті (Т. 1, с. 257-260). 18-20 травня, 2023. Львів, Україна: Простір-М.

3. Львівська обласна військова адміністрація (2022). Рейтинг територіальних громад за окремими показниками за 2022 рік.

4. Методика формування спроможних територіальних громад (Постанова Кабінету Міністрів України). № 214. (2015 р., зі змінами).

5. Портал об'єднаних громад України (2023). Добросинсько-Магерівська громада.

6. Стратегія розвитку Добросинсько-Магерівської територіальної громади до 2027 року (2022).

7. Територіальні громади в умовах децентралізації: ризики та механізми розвитку (2020). Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України.

8. Шаблій, О. І. (2015). Суспільна географія. (Кн. 1: Проблеми теорії, історії та методики дослідження). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

9. Vlakh, M., Vanda, I., & Kotyk, L. (2023). On the problem of financial capacities of administrative districts of Lviv Oblast.Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(4), 761 -772 .

Размещено на Allbest.ru