Географія світового господарства: дидактичні особливості у контексті інновацій в освіті й сучасного глобального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географія світового господарства: дидактичні особливості у контексті інновацій в освіті й сучасного глобального розвитку

Мамчур Ольга Ігорівна кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії імені професора Олега Шаблія

Ванда Ірина Володимирівна, асистент кафедри економічної і соціальної географії імені професора Олега Шаблія



Анотація

У статті розглянуті дидактичні особливості географії світового господарства як науки і як освітньої дисципліни, зважаючи на інновації в сучасній освіті (зокрема, географічній), а також у контексті новітніх тенденцій розвитку глобального суспільства.

Охарактеризовано тенденцій розвитку географії світового господарства як наукового напряму, що входить до системи суспільно- географічних наук, та дидактичні виклики навчальної дисципліни. Висвітлено різні аспекти розвитку наукових теорій суспільної географії та їхнє відображення у шкільній освіті, особливо на вивчені поняттєво- термінологічного апарату географії світового господарства. Наголошено на потребі посилення географічних досліджень на глобальному рівні, особливо економіко-географічних процесів, та проаналізовано особливості інформаційних баз даних для цих потреб. Також відзначено потребу застосування методик онлайн-навчання в географії світового господарства. У статті акцентовано увагу на особливостях методичної роботи вчителя із оновлення інформаційних матеріалів, картографічних та ін.

Представлено головні тенденції глобального розвитку, які потенційно мають бути вивчені і досліджені у процесі навчання. Вони породжують особливі запити на висвітлення глобальних та регіональних проблем у світовому господарстві у навчальних програмах середньої та вищої школи.

Важливим для викладання навчальної дисципліни у вищій школі є відображення сучасних тенденцій поняттєво-термінологічного апарату географії світового господарства в часи віртуалізації економіки, посилення ролі економіки знань, впровадження технологічних інновацій; методики навчання з активним впровадженням компетентісного і діяльнісного підходів викладання географії в 9-11 класах; посилення україноцентричного підходу та популяризація суспільної географії та її просвітницької функції серед інших дисциплін; посилення міждисциплінарних зв'язків поміж навчальними предметами у школі. світовий господарство інновація освіта

Ключові слова: географія світового господарства, навчальна програма, інновації в освіті, методи навчання, глобальний розвиток.



Mamchur Olga Ihorivna PhD in Geography, Associate Professor of Oleh Shabliy Department of Economic and Social Geography, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Vanda Iryna Volodymyrivna Lecturer of the Department of Oleh Shabliy Economic and Social Geography, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

GEOGRAPHY OF THE WORLD ECONOMY: DIDACTIC FEATURES IN THE CONTEXT OF INNOVATIONS IN EDUCATION AND MODERN GLOBAL DEVELOPMENT

Abstract

The article deals with the didactic features of Geography of the World Economy as a science and as an educational discipline, taking into account innovations in modern education (in particular, geographical), as well as in the context of the latest trends in the development of global society.

The article describes the trends in the development of Geography of the World Economy as a scientific field that is part of the system of social and geographical sciences and the didactic challenges of the discipline. The article highlights various aspects of the development of scientific theories of social geography and their reflection in school education, especially in the study of concepts and terminology of world economy geography. The need to strengthen geographical research at the global level, especially economic and geographical processes, is emphasised, and the features of information databases for these needs are analysed. The need to apply online learning methods in the geography of the world economy is also noted. The article focuses on the peculiarities of the teacher's methodological work on updating information materials, cartographic, etc.

The main trends in global development that should potentially be studied and researched in the learning process are presented. They give rise to special requests for coverage of global and regional problems in the world economy in the curricula of secondary and higher education.

Important for teaching the discipline in higher education is the reflection of modern trends in the conceptual and terminological apparatus of world economic geography in times of economic virtualization, the increasing role of the knowledge economy, the introduction of technological innovations; teaching methods with active implementation of competence- based and activity-based approaches to teaching geography in grades 9-11; strengthening the Ukraine-centric approach and popularisation of social geography and its educational function among other disciplines; strengthening interdisciplinary links

Keywords: Geography of the World Economy, curriculum,

innovations in education, teaching methods, global development.



Постановка проблеми. Географія світового господарства - науковий напрямок суспільної географії і навчальна дисципліна, що викладається для студентів освітнього рівня “бакалавр”, які навчаються на географічних факультетах (зокрема, за освітньою програмою 014.07 “Середня освіта (Географія)”). Зміст і структура навчальної дисципліни визначається особливостями світового господарства як феномену, його науковими дослідженнями, а також роллю тематичних розділів щодо географії світового господарства у навчальних програмах (профільного і стандартного рівня) загальної середньої освіти. Така тематика представлена переважно у 9 класі (“Україна і світове господарство”) та 11 класі “Географічний простір Землі”) шкільної програми.

Особливість цієї навчальної дисципліни - це динамічність і постійна актуалізація відповідно до сучасних тенденцій розвитку просторових тенденцій світового господарства як складної суспільно- географічної системи глобального рівня, просте із чіткими регіональними, субрегіональними і національними відмінностями розвитку. Це вимагає від майбутнього педагога особливих навиків самовдосконалення, оновлення знань і методичних підходів до організації навчання, викладання відповідних тем із шкільної програми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для характеристики дидактичних особливостей географії світового господарства як науки і як освітньої дисципліни, зважаючи на інновації в сучасній освіті (зокрема, географічній), а також у контексті новітніх тенденцій розвитку глобального суспільства використані актуальні навчальні програми з географії у середній школі, а також програми освітньої програми за спеціальністю 014.07 “Середня освіта (географія)”,що викладаються на географічному факультеті у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Також розглянуті сучасні звіт і прогнози глобального розвитку, головні тренди інновацій у сучасній географічній освіті, головні інформаційні системи й бази даних для наукових досліджень і навчальних завдань із географії світового господарства.

Мета статті - виявлення науково-методичних та дидактичних викликів у процесі викладання навчальної дисципліни “Географія світового господарства” при підготовці бакалаврів-географів, особливо за освітньою програмою “Середня освіта (Географія)”. Мета статті реалізується завдяки аналізу головних науково-методичних особливостей і проблемних питань при формуванні змісту навчальних матеріалів, підбору сучасних наукових теорій та методик для викладання дисциплін майбутніми педагогами-географами у середній школі, а також аналізу сучасних дидактичних викликів при формуванні шкільних навчальних програм.

Методика дослідження враховує тенденції до формування змісту навчальних програм з географії світового господарства, інших дидактичних особливостей, зокрема динамічності, вимог до підбору актуальних інформаційних матеріалів, сучасних суспільних тенденцій глобального рівня. Об'єкт дослідження детально проаналізовано із точки зору: висвітлення матеріалів у шкільних програмах з географії, у освітніх програмах вищих навчальних закладів з особливим акцентом на дидактичних викликах та потребах впровадження інновацій у географії світового господарства.

Виклад основного матеріалу. До початкових теоретичних викликів при викладанні курсу є визначення поняття є визначення поняття світового господарства, яке трактується за різними підходами. Об'єктом навчальної дисципліни є світове господарство, предметом - геопросторова організація світового господарства. Вважаємо, що світове господарство - це система національних економік, соціально- економічних регіонів, вузлів та центрів, видів діяльності та інших суб'єктів економічної сфери, пов'язаних просторовими економічними, соціальними, комунікаційними та інформаційними зв язками на основі міжнародного поділу й інтеграції праці [12].

Огляд місця “Географії світового господарства” у загальній середній і вищій фаховій освіті при підготовці вчителів географії показує потенціал вдосконалення структури навчального плану. На сьогодні у плані підготовки бакалаврів змістовно найбільш близькими є “Економічна та соціальна географія України” (8 семестр), “Географія світового господарства” (6 семестр) [15], “Географія глобальних проблем людства” (5 семестр). Дидактична мета навчального курсу реалізується через здобуття студентами навчальних компетентностей й навиків - гнучких (soft skills) і ключових (hardskills) [12, 13, 15].

Загалом, не варто ототожнювати навчальну дисципліну і науковий напрямок [2, 17], бо вони підпорядковані різним цілям, завданням і результатам. Також, у дидактичній моделі навчального предмету виділяють змістовний блок, провідними компонентами якого є наукові знання, способи діяльності, також принципи, і процесуальний блок (допоміжні і міжпредметні знання, форми організації процесу навчання, наукові і практичні способи діяльності, засоби інформаційних технологій [2].

Наукові основи і методика географії світового господарства формується на таких теоретичним засадах: вчення про суспільно-географічне положення, про географічний поділ праці та інтеграцію праці, про суспільно-географічні комплекси та системи, про територіальну (геопросторову) організацію суспільства; теорій розміщення господарства; центральних місць, галузевої і територіальної структури господарства, полюсів зростання, промислових кластерів, теорія технологічних циклів, теорія світового господарства, теорія територіальних виробничих комплексів, теорія територіальних соціально-економічних систем, концепцій світового господарства (центр-периферійного розвитку, глобальної дивергенції / конвергенції); теорій суміжних наук - світової економіки, екології, логістики, соціології та ін.; теорій конвергентних наук - геоглобалістики, геоекономіки, геополітики; загальнонаукові напрямки - вчення про природокористування, сталий (збалансований) розвиток (тут система географічних знань представлена за [6]).

Основою наукових знань є поняття і категорії науки. Зараз існує потреба актуалізації поняттєво-термінологічного апарату з географії світового господарства на базі конвергентих наук і міждисциплінарних наукових напрямків, особливо з врахуванням розвитку економіки знань, процесів цифровізаци і поширення технологічних інновацій виробництва і надання послуг тощо. Зокрема, є потреба більш активного використання понять глобалістики - світові міста, транснаціоналізація; логістики - габи (хаби), ланцюги вартості, контейнеризація транспорту, логістичні системи [12, с. 259-272].

Серед новітніх тенденцій науки, на думку проф. Олега Шаблія, слід враховувати процес “віртуалізації суспільства”,зокрема економіки та її підсистем (кластерів). Поряд з реальними і концептуальними об'єктами суспільної географії необхідно активно вивчати віртуальні об'єкти (віртуальне поселення, район, комплекс тощо). Тому варто переглянути поняттєво-термінологічний, категоріальний та концептуальний апарат у контексті його віртуалізації [18]. Рисами віртуального світового господарства є зростання значення технологій, виробництва знань та інформації; прямі відносини виробника та споживача; функціонування віртуальних грошей, ринків (зокрема, “інтернету речей”) тощо.

Глобалізація як невід'ємна риса сучасного суспільства має багатоаспектний вплив на навчальну дисципліну “Географію світового господарства” . Загалом на усі навчальні дисципліни діють загальні чинники (соціально-економічна, у т. ч. інституційна лібералізація, інтернаціоналізація, інтеграція, уніфікація термінології, цифровізація, прикладні аспекти науки, розвиток штучного інтелекту), і специфічні, спрямовані на педагогіку (попит на нові компетенції вчителів, міждисциплінарні підходи, розвиток нових навичок в учнів, гармонізація та стандартизація, інноваційні методи навчання, навчання впродовж життя, ситуативне лідерство, дистанційне навчання, розвиток глобальної освіти) і психологію (вестернізація психології, розвиток “глобальної психології”, виникнення різних психічних станів, інтегративна психологія) [22].

Географія світового господарства як науковий напрямок досліджує світове господарство, яке є надзвичайно динамічним явищем, попри досить інерційні просторові закономірності, спричинені впливом переважно природних чинників. Динамічність світового господарства визначає потребу формування у майбутніх вчителів інструментальних компетентностей (знання іноземної мови, навики роботи з комп'ютером, навики управління інформацією, дослідницькі навики) [14], які уможливлять актуалізацію інформації підручників, організацію інтерактивного навчання, реалізацію дослідницького методу.

Під час навчання з “Географії світового господарства” студенти знайомляться з різними типами інформації, яку представляють інституції глобального просторовий рівня функціонування: аналітичні звіти, огляди, бази даних, інфографіка. Огляди і прогнози експертів дають змогу формулювання тенденцій динаміки і розвитку географічних об'єктів і явищ, вміння прогнозувати еколого- географічну, демографічну, економічну, соціальну, політичну, ситуацію, водночас доповнюють матеріали підручників. Часто аналітичні звіти, попри загальноекономічний чи суспільний контекст, мають чіткий посил до географії, суспільно-географічної термінології, що відображає функцію популяризації науки, розуміння важливості географічного знання для картини світу особистості. Наприклад, Національна розвідувальна рада США періодично з 1997 р. публікує огляд “Глобальні тенденції”, з сценаріями прогнозу розвитку світу, його населення, господарства, політичної системи на 15-20 років.

Зокрема, до 2040 р. визначено, що основою і обмеженнями світового розвитку є чотири фактори (структурні зміни): демографічні, екологічні, економічні та технологічні. Тенденції змін дуже інтенсивні у контексті зміни клімату, концентрації населення і урбанізованих територіях, розвиток нових технологій. У окремих сферах напрямки змін не такі чіткі, наприклад досягнення у сфері людського розвитку, економічного зростання, ймовірно, сповільняться, а в деяких аспектах людської життєдіяльності можуть навіть повернутися назад, хоча сукупність факторів може змінити цю траєкторію. Конвергенція тенденцій створює можливості для інновацій, але деякі суспільства і держави намагатимуться їх стримати [25].

Вказані вище сили разом з іншими факторами перетинатимуться і взаємодіятимуть на субдержавному, державному і наддержавному рівнях, створюючи як можливості, так і виклики розвитку. Найімовірнішим є зростання протистояння на всіх просторових рівнях у різних сферах: економічній, політико-ідеологічній, екологічній та ін. [25].

Розглядаючи дидактичні особливості формування шкільних навчальних програм, зазначимо, що теми з географії світового господарства у курсі шкільної географії представлені відповідно до принципу наступності: у 9 класі вивчається “Географія. Україна і світове господарство” (загальний обсяг 52 год у навчальній програмі рівня “стандарт”),в 10 класі - “Географія. Країни і регіони”,в 11 класі - “Географічний простір Землі” (35 год.). Головною метою вивчення географії у 9 класі є “формування знань про тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі” [7]. Провідним принципом побудови змісту географії у 9 класі є інтеграція, яка реалізується через поєднання суспільно- географічних складових під час вивчення особливостей розвитку та розміщення господарства у світі, Україні та своєму регіоні [7, 11]. Потенційно складно поєднати одночасне навчання (вивчення учнями) трьох просторових рівнів - глобального, національного і регіонального.

Така дидактична особливість при викладанні дисципліни для студентів спеціальності “Середня освіта (Географія)” враховує україноцентричний підхід. У кожній темі, лекції чи практично - семінарському занятті наводяться коротка характеристика, інформаційні дані про місце України. Безперечно, ґрунтовнішу підготовку щодо цих питань отримують майбутні вчителі географії в межах дисципліни “Економічна і соціальна географія України” (нормативний курс обсягом 64 год., який забезпечує базові знання та вміння з географії України, і вивчається у 8-му семестрі).

Розгляд географії світового господарства організовано за секторальним підходом (первинний, вторинний, третинний сектор), з розподілом за напрямками діяльності. Для зручності майбутніх вчителів ми дотримали такого структурування. Зміст навчального матеріалу по темах пропонується викладати загалом трьома блоками: 1) особливості виду діяльності (галузі, виробництва), з увагою до її складу, технологій, чинників розміщення; 2) риси глобального просторового рівня;

особливості географії в Україні. Порядок викладу матеріалу між другим і третім блоком варіюється за темами. Огляд шкільних підручників засвідчив використання авторськими колективами відмінних підходів: розгляд національного рівня перед глобальним [9] і навпаки [3]. Структура змісту навчального матеріалу (за програмою, і навчальними підручниками) свідчить, що 70% часу (36 год) у 9 класі виділено на вивчення первинного, вторинного і третинного секторів економіки, з них на кожен з блоків припадає приблизно третина часу.

Вузьким місцем у процесі підготовки студентів-бакалаврів спеціальності “Середня освіта (Географія)” є відсутність у навчальному плані дисциплін з вивчення технологічних процесів виробництва продукції та надання послуг (наприклад, “Техніко-економічні основи виробництва”,“Територіально-виробничі комплекси” тощо). Окремі питання (зокрема, компонентна структура господарства, чинники розміщення, умови і ресурси) вивчаються студентами в межах “Загальної суспільної географії” (нормативна дисципліна циклу професійної і практичної підготовки). Тому існує потреба актуалізації і поглиблення знань майбутніх вчителів географії про техніку, технології, виробництво, техніко-, технолого-економічні основи й інноваційні центри розвитку галузевих і міжгалузевих промислових комплексів.

У 11 класі теми з географії світового господарства мають відносно меншу кількість годин. Зважаючи на підсумкове спрямування курсу “Географічний простір Землі”,який розкриває сутність географічної науки в цілому, завдання формування в учнів чітких уявлень про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу з метою

забезпечення сталого розвитку є непростими для реалізації вчителем. На вивчення загальних суспільно-географічних закономірностей рекомендовано 8 годин, з яких половина - на тему “Глобальна економіка”. Огляд змісту навчального матеріалу (як за навчальною програмою [8], так і підручниками [1, 10, 16]) виявив потенційний виклик для вчителів та учнів: володіння сучасними поняттєво-

термінологічними система.

Існує певна незлагодженість наукової термінології, зокрема використання як синонімів таких термінів “світова система”, “світове господарство”,“світова економіка” у 9 класі; “глобальна економіка” в 11 класі. Додатково посилюється розрізнення цих термінів при використанні допоміжних інформаційних ресурсів, у т. ч. іноземними мовами. При вивченні географії у 11 класі навчальна програма має на меті посилити практичну спрямованість, яка реалізується в ході практичних робіт, аналітичних завдань і досліджень, формування не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей (інформаційно-цифрової, мовної - спілкування рідною й іноземними мовами, соціальної і громадянської, підприємницької, екологічної грамотності тощо). У англо-мовному науковому дискурсі

використовують поняття ”World economy” для позначення і світового господарства, і світової економіки, також '“Global economy1”. Окремі наукові школи впроваджують термін “Earth economy'' (проф. П. ван Бергейк, Університет Еразма Роттердамського, Нідерланди).

Актуальним питанням при вивченні географії світового господарства у школі є ознайомлення і активне використання понять і категорій, що походять із економічної науки. Суспільна географія має тісні взаємозв язки з економікою (зокрема, генетичні, організаційні). Навчальний план загальної середньої освіти розглядає фінансову і підприємницьку грамотність як наскрізну змістовну лінію. Економіка як предмет представлена лише у 10-11 класах з економічним профілем навчання, яких є дуже мало в Україні. Таким чином, переважна більшість здобувачів середньої освіти опановує економічну термінологію, необхідну для розуміння суті, чинників, геопросторової організації світового господарства переважно на уроках географії.

Динамічність феномену світового господарства визначає важливість використання кількісних даних для: актуалізації інформації шкільних підручників (часовий проміжок між роком видання і даними становить найчастіше два роки; зважаючи на повторне використання підручників учнями, то й більше); формулювання емпіричних закономірностей, характеристик, складання картосхем, застосування статистичних порівнянь, зокрема й для потреб посилення дослідницької діяльності учнів, особистісно-орієнтованого навчання.

Для географії світового господарства, яка досліджує і характеризує просторову організацію суспільства, зокрема на глобальному рівні та з увагою до найбільших і провідних країн, особливо важливу роль мають просторово-часові бази даних, власниками і розпорядниками яких часто є міжнародні організації чи аналітичні інституції. Наявні бази даних умовно можна поділити на дві групи: універсальні (які містять індикатори різних сферах суспільної діяльності, наприклад, OOH [28, 29], Світового банку [30]) та спеціальні (індикатори відповідно до профілю діяльності інституції, наприклад, Стокгольмського інституту дослідження проблем миру [26], Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН [21], Міжнародної організації з міграції [23], Конференції ООН з торгівлі та розвитку [27]).

Використання баз даних з навчально-дослідницькою метою у географії зумовлено: наявністю великого масиву показників, з різних сфер суспільного життя; чітка методична основа формування індикаторів; значний часовий проміжок даних, що дозволяє застосовувати принцип динамізму, формулювати ретроспективні особливості, а також прогнози; порівнюваність даних для різних країн, регіонів і світу; можливості оперування даними (вибірка, формат представлення матеріалів). Відзначимо високу надійність баз даних, використання індикаторів іншими інституціями. Такий інструментарій, окрім базових підручників та атласів, дозволяє ретельно підготуватись студентам до педагогічних практик, навчитись розробляти завдання проектів та індивідуальних завдань для учнів.

Системи наукових категорій і понять зручно представляти у вигляді графічних схем, чи методом ментальних карт, в тім числі із застосування штучного інтелекту, що варто поєднувати із картографічними матеріалами атласів та навчальних підручників. Нині бракує ґрунтовних, науково вивірених довідників, словників, енциклопедій для учасників освітнього процесу (вчителів, викладачів, школярів і студентів), що містять новітні поняття щодо світового господарства.

У працях науковців виділяються головна відмінність інноваційного і традиційного процесів, полягає в тому, що за традиційною технологією навчальний процес більш теоретизований, а інновації забезпечують практичну підготовку майбутніх фахівців. Отже, в результаті проектування інновацій в навчальному процесі відбувається структурування нової педагогічної парадигми.

При розгляді інноваційних освітніх технологій в дисципліні “Географія світового господарства», опираємося на напрацювання колективу авторів [5], які додатково обґрунтовують інноваційні напрямки освіти, визначені зарубіжними науковцями і апробовані як методика оцінювання інноваційних зрушень у вищій освіті здобувачами освіти, викладачами і працедавцями [20].

Серед інноваційних напрямків освіти майбутнього варто відзначити:

використання LMS (learning management вув1еш)-систем, яке активізувалося з вимогою організації дистанційного навчання у час пандемії COVID-19. ЛНУ імені Івана Франка з вересня 2020 р. впровадив платформу Microsoft Teams для організації дистанційного навчання, продовжує впроваджуватися електронне навчання на платформі Moodle (документування, звітування, автоматизації та надання навчальних курсів, навчальних програм, матеріалів або програм навчання) впроваджується електронна система документообігу, що сприяє адаптації закладу до викликів сучасності.

Створення єдиної інформаційної платформи для навчального закладу сприяє організаційній складовій професійної діяльності, формуванню академічної спільноти (у т. ч. через візуальний компонент, корпоративну символіку), моніторингу ефективності навчальної діяльності студентів;

геймифікація освітнього процесу - згідно з результатами опитування [20] ця особливість відображає прагнення здобувачів освіти, відповідає численним дослідженням останніх років про особливості сприйняття інформації молодого покоління;

європоцентризм - прагнення до міжнародної співпраці та мобільності студентської спільноти; інтернаціоналізація освітнього процесу; впровадження міжнародних уніфікованих стандартів освіти. Цей напрямок реалізовується у т. ч. у контексті Болонського процесу, проєкту «Гармонізація освітніх структур у Європі” (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING), у якому компетентнісний підхід є підґрунтям методологічних розробок навчальних програм задля розвитку і досягнення певних компетентностей у різних галузевих напрямках як результату освіти [4].

Навчальна дисципліна “Географія світового господарства” розроблена з врахуванням [14] трактування ЄС поняття “географічна грамотність , його компонентів: візуальної комунікації, інформаційної та цифрової комунікації, особистої, соціальної і культурної комунікації.

Компонентом європоцентризму є гуманістичний підхід до освіти, роль вищої освіти як інституту соціалізації, увага до питань культурної різноманітності при формуванні географічної картини світу, впровадження якісних методів дослідження поряд з кількісними;

міждисциплінарність - важливий принцип для вищої освіти в цілому, і для дисципліни «географія світового господарства” зокрема. Формування цілісної професійної компетентності вчителя географії вимагає від майбутнього фахівця розуміння дотичних наукових напрямків, зокрема геополітики, природничої географії, економіки;

децентралізація навчальних закладів, зокрема вищих, що уможливлює формування навчальних планів; вибір підручників для навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

трансформація іміджу академічної спільноти.

Інноваційні методики освіти значною мірою пов язані з провадженням інтерактивних технологій та гейміфікацією освітнього процесу. Наводять наступні інноваційні методики [24]:

-мобільне навчання. Прогнозується, що найближчим часом мобільне навчання стане галузевим стандартом і кожен абітурієнт матиме доступ до освітнього інтерактивного мобільного додатку;

-мікронавчання - вивчення окремих, невеликих розділів або короткострокового навчання, освіти та підготовки кадрів. У світі з великим ентузіазмом заговорили про мікронавчання після впровадження дистанційної освіти. Це короткі уроки, які допомагають здобувачам за мінімум часу глибоко зануритися в тему. Ключові характеристики мікронавчання - невеликий за обсягом та цікавий зміст. Контент уроку об'єднує в собі навчальні блоки, які можуть містити текст і мультимедіа (відео та аудіофайли), зображення (фото й ілюстрації), ігри (прості завдання на одному екрані), тести;

-інклюзивне картографування. Використання геопросторових технологій та картографування для створення цифрової карти своїх знань, переміщень тощо;

- інтерактивні відео - перехід від статичних презентацій до інтерактивних, що покращує взаємодію між доповідачем і слухачем, розвиток освітніх курсів на різноманітних платформах;

-мобільні додатки і програми- збільшення кількості освітніх мобільних додатків, що відображає цифровізацію суспільства.

Зважаючи на інновації в сучасній освіті (зокрема, географічній), а також у контексті новітніх тенденцій розвитку глобального суспільства географія світового господарства як наука і як освітня дисципліни характеризується рядом дидактичних особливостей:

-вдосконалення поняттєво-термінологічного апарату географії світового господарства на базі новітніх тенденцій розвитку наук - економічної географії, економіки, екології, основ технологій, логістики, глобалістики, регіоналістики;

-змістові акценти на формуванні економіки знань, інноваційних осередків, ролі освіти, розвитку людського капіталу; на технологічному рівні продукції світового господарства та досягненнях четвертої промислової революції, трансформації сфери послуг, формування нових форм територіальної організації економічної сфери; на практичному використанні і капіталізації знань;

-сприяння освоєнню учнями гнучких навиків та вдосконалення основ географічної грамотності (освіченості) у сфері географії світового господарства;

застосування україноцентричного підходу до географії світового господарства, що полягає у висвітленні економічних зв'язків країн з Україною. Варто застосовувати порівняльно-географічний аналіз окремих показників з показниками України, висвітлювати стосунок до актуальних подій в Україні. Це сприяє формуванню почуття патріотизму в студентів, поваги до представників інших націй, їхніх досягнень, стимуляції українознавчих досліджень;

популяризація досліджень з географії світового господарства, зокрема із економіко-географічної глобалістики, регіоналістики, урбаністики та ін., акцент на дослідницькій роботі учнів; загалом, видання економіко-країнознавчої літератури, виготовлення відеофільмів та інших відеоматеріалів (влогів, подкастів тощо), створення радіо- і телепередач сприятиме популяризації;

оптимальний підбір сучасних методичних підходів до вивчення і дослідження світового господарства (серед головних методів - порівняльний, системний, описовий, історичний, картографічний, літературний, статистичний, аналізу, прогнозно-конструктивний, серед новітніх - використання штучного інтелекту, використання візуального онлайн-контенту, інтерактивних прийомів тощо). Наприклад, вивчення економіко-географічних особливостей країн завдяки рейтингуванню на основі соціально-економічних показників дозволяє зрозуміти суть та головні суспільно-географічні тенденції розвитку, визначення головних типів соціально-економічних проблем, позиціонування держав поміж собою;

-використання достовірної географічної інформації (в тім числі, статистичної) із авторитетних джерел, дотримання норм інформаційної безпеки, формування поваги до принципів академічної доброчесності та використання засобів штучного інтелекту - як для формування змісту навчальних занять, так і для створення візуального контенту для занять з географії;

-доречне використання картографічних й математичних методів у ході суспільно-географічних досліджень;

посилення міжпредметних зв'язків поміж навчальними дисциплінами, які викладаються у руслі єдиного напрямку підготовки бакалавр/магістр за освітньою програмами 014.07 “Середня освіта (Географія)” та 106 “Географія” й поєднання методик дослідження різних наук [6];

сприяння міждисциплінарності досліджень, зокрема характерисика глобальних економіко-географічних процесів, тенденції екологічного, соціального, політичного розвитку держав, економічних і логістичних центрів світу, конкретних територій, мереж підприємств, наднаціональних утворень, в тім числі міжнародних економічних організацій та ін., завдяки залученню наукових знань і методик із інших наук, окрім суспільної географії, зокрема конвергентних наук - геоекономіки, геополітики;

відповідність змісту підручників, посібників, атласів (як довідкових атласів для вчителів, так і шкільних атласів), довідкових (фактично, кількість сучасних словників і довідників, в т. ч. електронних, є обмеженою,) та інших дидактичних матеріалів сучасним тенденціям розвитку світового господарства;

-застосування принципів Нової української школи, особливо при підготовці фахівців за освітньою програмою “Середня освіта (Географія)” та сприяння досягненню відповідних компетентностей; формування інтегрованих навчальних шкільних програм з географічним компонентом;

створення власне дидактичних практичних завдань при підготовці бакалаврів за освітньою програмою “Середня освіта (Географія)”, в тім числі для індивідуального навчання, також формування електронних курсів, систем опитування і оцінювання результатів навчання, підготовки до педагогічних практик;

підбір інтерактивних методів під час практичних робіт, семінарських робіт із географії світового господарства в класі, також методів дистаційного і змішаного навчання.



Висновки

Сучасні виклики при викладанні географії світового господарства у вищій школі для підготовки бакалаврів-географів пов язані із: відображенням актуальних тенденцій розвитку географії світового господарства, що стосується системи суспільно-географічної науки, у навчальних програмах з географії у середній школі, з особливою увагою до актуалізації поняттєво-термінологічного апарату; також із загальними тенденціями і майбутніми парадигмами глобального і регіонального розвитку суспільства; удосконаленням методики навчання, також активним впровадженням компетентнісного і діяльнісного підходів викладання географії в 9-11 класах, також методики індивідуального навчання учнів; посиленням україноцентричного підходу та популяризацією суспільної географії та її ролі у вивченні просторових особливостей світового господарства, посилення її просвітницької функції; новими підходами до методичної роботи вчителя із оновлення інформаційних матеріалів, в тім числі візуальних, за допомогою різних засобів та застосунків в очному, дистанційному та змішаному форматах навчання географії. Активне впровадження інноваційних методик у процесі навчання географії світового господарства дозволить впоратись із сучасними дидактичними викликами, а також важливими освітніми вимогами сучасності.



Література

Безуглий В. В., Лисичарова Г. О. Географія (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. заг. сер. освіти. К.: Генеза, 2019. 176 с.

Бигар Г.П., Варварич В. Інноваційні методи підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах євроінтеграції. Розвиток освітні:^ систем в умовах євроінтеграційних трансформацій: матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції, м. Чернівці, 26-27 травня 2021 р. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2021. С. 80-84. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2059.

Бойко В. М., Дітчук І. Л., Гринюк Т. А., Смаль І. В., Харенко І. М. Географія: підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. Тернопіль: Підручники і посібники, 2017. 271 с.

Вакулова І. В. Інновації в освіті: компетентнісний підхід. Культурологічний альманах. 2022. №3, С. 199-208. URL: https://doi.Org/10.31392/cult.alm.2022.3.26.

Вишник О. О., Лавренко С. О., Поліщук О. А., Примиська С. О. Інноваційні освітні технології: європейський досвід, особливості впровадження в підготовку науково-педагогічних працівників України. Академічні Візії. 2023. №17. URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7755491.

Влах М. Р., Котик Л. І. Теорія і методологія географічної науки: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 334 с.

Географія 6-9 класи. Рівень стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 р. № 698. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.geography-6-9.pdf.

Географія 10-11 класи. Рівень стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 р. № 698. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ programy-10-11 -klas/2022/08/15/navchalna-programa-2022.geography-10-11 -standart.pdf.

Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. Географія: підручн. для 9 кл. закл. заг. сер. освіти. 2-ге видання, перероблене. Київ: УОВЦ "Оріон", 2022. 287 с.

Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В. Географія (рівень стандарту): підручник для 11 кл. у закл. заг. сер. освіти. Київ: Оріон, 2019. 192 с.

Дидактика географії: монографія (електронна версія) / В. М. Самойленко та ін. Київ: Ніка-Центр, 2013. 570 с.

Кузик С. П., Мамчур О. І., Ванда І. В. Географія світового господарства: навч. посібник. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. - 312 с.

Кузик С. П., Мамчур О. І., Ванда І. В. Науково-методичні основи викладання навчального курсу „Географія світового господарства”. Географія і сучасність: збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2013. Сер. 4. Вип. 18 (30). С. 162-170.

Мамчур О., Ванда І., Котик Л. Суспільно-географічні дисципліни : роль у формуванні професійних компетентностей. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : географія. 2015. № 2. (вип. 39). С. 73-81.

Освітня програма підготовки бакалавра Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «014 Середня освіта (географія)»: затверджено 08.06.2022 р. URL: https://geography.lnu.edu.ua/academics/bachelor/education- geography.

Пестушко В., Уварова Г., Довгань А. Географія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. сер. освіти. Київ: Генеза, 2019. 160 с.

Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. Київ: АСК, 2004. 192 с.

Шаблій О. І. Нові тенденції геопросторової організації інформаційного суспільства. 1 еографічна наука і практика: виклики епохи: матеріали міжнар. наук. конференції, присвяченої 130-річчю географії у Львівському університеті (м. Львів, 16-18 травня 2013 р.): у 3-х т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Т. 1. С. 25-30.

Шаблій О. І. Суспільна географія. Кн. 1: Проблеми теорії, історії та методики дослідження. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 814 с.

Almahameed B., Al-Saraireh M. Preparation of future specialists in civil engineering: innovative standards for future education. Futurity Education. 2022. No. 2 (3), P. 22-31. URL: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.31

Food and Agricultural Organisation. FAOStat: Food and Agricultural Data. URL: https://www.fao.org/faostat/en/#data

Gumennykova T., Pryimak V., Myroshnychenko N., Bazyl O. Analysis of trends in pedagogy and psychology: implementation of globalization solution. Futurity Education. 2023. Vol. 3(2). Pp. 52-75. URL: https://futurity-education.com/index.php/ fed/article/view/143/89.

International Organization for Migration. Global Migration data portal. URL: https://www.migrationdataportal.org/international-data

Kryvoshein V., Vdovenko N., Buriak I., Saienko V., Kolesnyk A. Innovative Educational Technologies in Management Training: Experience of EU Countries. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022. Vol. 22. No.6. Pp. 45-50. URL: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.6.8.

National Intelligence Council. Global Trends 2040: A more contested world. 2021. URL: https://www.dni.gov/index.php/gt2040-home/introduction.

Stockholm International Peace Research Institute. SIPRI5s Databases. URL: https://www.sipri.org/databases.

United Nations Conference on Trade and Development. UNCTADStat: Data Center. URL: https://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders /reportFolders.aspx.

United Nations, Department of Economic and Social Affairs. SDG Indicators Database. URL: https://unstats.un.org/sdgs/dataportal.

United Nations, United Nations Statistical Division. United Nations Data: A word of information. URL: https://data.un.org.

World Bank. World Bank Open Data. URL: https://data.worldbank.org/ indicator.

References

Bezuhlyi, V. V., & Lysycharova, H. O. (2019). Heohrafia (ri^ven1 standar^^u). 11 klas [Geography (standardle^vel). 1^^h grade]. Kyiv [in Ukrainian].

Byhar, H., &Varvarych, V. (2021). Innovatsiyni metody pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly v umovakh yevrointehratsiyi [Innovative methods of training future primary school teachers in the conditions of European integration]. Rozvytok osvitnikh system v umovakh ievrointehratsiynykh transformatsii - Development of educational systems in the conditions of European integration transformations: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (pp. 80-84). Chernivtsi: Chernivtsi NU. Retrieved from https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2059 [in Ukrainian].

Boiko ,V. M., Ditchuk, I. L., Hrynyuk, T. A., Smal, I. V., & Kharenko, I. M. (2017). Heohrafiya: dlia 9 klasu [Geography. 9^h grade]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].

Vakulova, I. V. (2022). Innovatsiyi v osviti: kompetentnisnyy pidkhid [Innovations in education: competence approach]. Kulturolohichnyi almanakh - Cultural almanac, 3, 199-208. Retrieved from https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.26 [in Ukrainian].

Vyshnyk, O. O., Lavrenko, S. O., Polishchuk, O. A., & Prymyska, S. O. (2023). Innovatsiyni osvitni tekhnolohiyi: yevropeys'kyy dosvid, osoblyvosti vprovadzhennya v pidhotovku naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv Ukrayiny [Innovative educational technologies: European experience, peculiarities of implementation in the training of scientific and pedagogical workers of Ukraine]. Akade^ichni Vizi;yi - Academic Visions, 17. Retrieved from http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7755491 [in Ukrainian].

Vlakh, M. R., & Kotyk, L. I. (2018). Teori;ya i me^odolohi^a heohrafichno^^ nauky [Theory and methodology of geographical science]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

1. Heohrafiya 6-9 klasy: riven standartu. Navchalna prohrama dlya zakladiv zahalnoyi serednoyi osvity [Geography 6th--9th grades: standard level. Curriculum for general secondary education institutions'] from 3rd August 2022 № 698. Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.geography-6-9.pdf [in Ukrainian].

Heohrafiya 10-11 klasy: riven standartu. Navchalna prohrama dfya zakladiv zahalnoyi serednoyi osvity [Geography 10th--10th grades: standard level. Curriculum for general secondary education institutions] from 3rd August 2022 №2 698. Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/ media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna-programa-2022. geography-10-11-standart.pdf [in Ukrainian].

Hilberh, T. H.,Savchuk, I. H.,& Sovenko, V. V. (2022). Heohrafya: dlya 9 klasu [Geography: textbook for 9^h grade]. Kyiv: UOVTS “Orion” [in Ukrainian].

Hilberh, T. H.,Savchuk, I. H.,& Sovenko, V. V. (2019). Heohrfya (riven standartu): dlya 11 klasu [Geography( standart level): textbook for 11th grade]. Ky'w UOVTS “Orion” [in Ukrainian].

Samoylenko, V. M. (Eds). (2013). Dydak^yka heohrfyi /Didactics of geography]. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].

Kuzyk, S. P., Mamchur, O. I., & Vanda, I. V. (2014). Heohrfya svitovoho hospodarstva [Geography of the world economy]. Lviv: LNU im. Ivana Franka [in Ukrainian].

Kuzyk, S. P., Mamchur, O. I., & Vanda, I. V. (2013). Naukovo-metodychni osnovy vykladannia navchalnoho kursu “Heohrafiya svitovoho hospodarstva” [Scientific and methodological foundations of teaching the “Geography of the World Economy” course]. Heohrajia i suchasnist -- Geography andmode^^^^, Ser. 4, 18 (30), 162-170 [in Ukrainian].

Mamchur, O. I., Vanda, I. V., & Kotyk, L. I. (2015). Suspilno-heohrafichni dystsypliny: rol u formuvanni profesiynykh kompetentnostey [Human-geographical disciplines: role in the formation of professional competences]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriya: heohrafiya - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: geography, 2 (39), 73-81 [in Ukrainian].

Osvitnya prohrama pidhotovky bakalavra Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka za spetsialnistiu “014 Serednia osvita (heohrafiya)” [Educational program of bachelor's training of the Ivan Franko National University of Lviv, specialty “014 Secondary education (geography) ”]: from 6th June 2022. Lviv: LNU im. Ivana Franka. Retrieved from https://geography.lnu.edu.ua/academics/bachelor/ education-geography [in Ukrainian].

Pestushko, V., Uvarova, H., & Dovhan, A.(2019). Heohrfya (riven standartu): pidruch. dlya 11 klasu [Geography (standard level): textbook for 11th grade]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

Pometun, O. I., & Pyrozhenko, L. V. (2004). Suchasnyi urok: interaktyvni tekhnolohiyi navchannia [Modern lesson: interactive learning technologies]. Kyiv: ASK [in Ukrainian].

Shabliy, O. I. (2013). Novi tendentsiyi heoprostorovoyi orhanizatsiyi informatsiynoho suspilstva [New trends in the geospatial organization of the information society'. Heohrafichna nauka i praktyka: vyklyky epokhy - Geographical science and practice: challenges of the epoch: Proceedings of International Scientific Conference, dedicated to the 130th anniversary of geography at Lviv University, (Vols. 1), (pp. 25-30) [in Ukrainian].

Shably, O. I. (2015). Suspilna heohrafiya [Human Geography] (Book 1). Lviv: LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

Almahameed, B., Al-Saraireh, M. (2022). Preparation of future specialists in civil engineering: innovative standards for future education. Futurity Education, 2 (3), 22-31. Retrieved from https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.31

Food and Agricultural Organisation. FAOStat: Food and Agricultural Data. Retrieved from https://www.fao.org/faostat/en/#data

Gumennykova, T., Pryimak, V., Myroshnychenko, N., Bazyl, O. (2023). Analysis of trends in pedagogy and psychology: implementation of globalization solution. Futurity Education, Vol. 3(2), 52-75. Retrieved from https://futurity-education.com/ index.php/fed/article/view/143/89.

International Organization for Migration (2023). Global Migration data portal. Retrieved from https://www.migrationdataportal.org/international-data

Kryvoshein, V., Vdovenko, N., Buriak, I., Saienko, V., Kolesnyk, A. (2022). Innovative Educational Technologies in Management Training: Experience of EU Counties. International Journal of Computer Science and Network Security, 22, No.6, 45-50. Retrieved from https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.6.8.

National Intelligence Council (2021). Global Trends 2040: A more contested world. Retrieved from https://www.dni.gov/index.php/gt2040-home/introduction.

Stockholm International Peace Research Institute (2023). SIPRI5s Databases. Retrieved from https://www.sipri.org/databases.

United Nations Conference on Trade and Development (2023). UNCTADStat: Data Center. Retrieved from https://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/report Folders.aspx.

United Nations, Department of Economic and Social Affairs (2022). SDG Indicators Database. Retrieved from https://unstats.un.org/sdgs/dataportal.

United Nations, United Nations Statistical Division (2023). United Nations Data: A word of information. Retrieved from https://data.un.org.

World Bank (2023). World Bank Open Data. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator.

Размещено на Allbest.ru