Історико-географічний аналіз формування системи міст України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра екології та географії

Історико-географічний аналіз формування системи міст України

Костюк В.С., к.б.н., ст. викладач

Лаврик О.Д., д. геогр. н., професор

Гарбар О.В., д.б.н., професор

Власенко Р.П., к.б.н., доцент

Андрійчук Т.В., к.б.н., ст. викладач

Анотація

Система міст України являє собою сукупність населених пунктів, які пройшли складний історико-політичний шлях становлення на порубіжжі Європи та Азії і сформували унікальне поєднання багатьох культур і етносів. Залежно від особливостей соціально-економічних проблем країн, які займали сучасну територію України в різні вікові періоди, процес формування системи міст нашої держави варто диференціювати на 5 просторово-часових етапів. Основними критеріями виокремлення таких етапів були оборонний, аграрний, ремісничий і торговий чинники.

Виявлено, що упродовж найдавнішого етапу урбогенезу (до кінця ХІІ ст.) сформувалися 99 перших міст, найбільше з яких було у північній (41) і західній (25) частинах території сучасної України; під час середньовічного етапу урбогенезу (ХІІІ-ХУ ст.ст.) - 218 нових міст, найбільше з яких сконцентровувалися у західному (123), центральному (45) і північному (41) регіонах; протягом етапу урбогенезу польсько-литовської доби (ХУІ-ХУІІ ст.ст.) - 285 нових міст, найбільше з яких було у північному (96), східному (79) і центральному (75) регіонах; упродовж етапу урбогенезу Нового часу - 408 нових населених пунктів, найбільше з яких зосереджувалися у східному (158), південному (130) та центральному (81) регіонах; під час етапу новітнього урбогенезу (XX - початок ХХІ ст.) - 284 нових населених пункти, найбільше з яких сконцентровувалися у східному (155) і південному (55) регіонах.

Зроблено висновок про те, що за період більше ніж 2 тис. років містотворчого процесу структура мережі міст змінювалася кілька разів, відповідно до тогочасних потреб населення та економічних особливостей. Кожна новоутворена мережа міст, базуючись на попередній, примножувала кількість поселень, оскільки старі міста вже не відповідали новим факторам та втрачали своє значення у структурі поселень. Зазвичай на кожному етапі урбогенезу України формувалася певна група міст, яка є виразниками принципів урбанізації свого часу.

Ключові слова: урбогенез, урбанізація, місто, містечко, географія населення.

Annotation

Kostyuk V.S., Lavryk O.D., Garbar O.V., Vlasenko R.P., Andriychuk T.V. Historical and geographical analysis of formation systems of cities of Ukraine

The system of cities of Ukraine is a set of settlements that have passed a complex historical and political path of formation on the border of Europe and Asia and formed a unique combination of many cultures and ethnic groups. Depending on the peculiarities of socio-economic problems of countries that occupied the modern territory of Ukraine in different age periods, the process of forming a system of cities of our state should be differentiated into 5 spatio-temporal stages.

The main criteria for distinguishing such stages were defense, agricultural, handicraft and trade factors. It was found that during the earliest stage of urbogenesis (by the end of the XII century) 99 first cities were formed, most of which were in the northern (41) and western (25) parts of modern Ukraine; during the medieval stage of urbogenesis (XIII century - XV century) - 218 new cities, most of which were concentrated in the western (123), central (45) and northern (41) regions; during the stage of urbogenesis of the Polish-Lithuanian period (XVI-XVII centuries) - 285 new cities, most of which were in the northern (96), eastern (79) and central (75) regions; during the stage of urbogenesis of the New Age - 408 new settlements, most of which were concentrated in the eastern (158), southern (130) and central (81) regions; during the stage of modern urbogenesis (XX century - beginning of XXI century) - 284 new settlements, most of which were concentrated in the eastern (155) and southern (55) regions. It is concluded that over a period of more than 2.000 years of urban development, the structure of the urban network has changed several times, in accordance with the needs of the population and economic characteristics. Each newly formed network of cities, based on the previous one, increased the number of settlements, as the old cities no longer corresponded to the new factors and lost their importance in the structure of settlements. Usually at each stage of urbogenesis of Ukraine a certain group of cities was formed, which are the representatives of the principles of urbanization of their time.

Key words: urbogenesis, urbanization, city, town, geography of population.

Постановка проблеми

Місто є важливим центром, з якого просторові зміни поширюються на регіони, держави і навколишні континенти. Деякі з них є точками концентрації нових ідей, технологій і культурних інновацій, епіцентрами поширення економічного та соціального капіталу. Це свого роду локуси, де реалізуються сучасні стратегії відновлення та модернізації міського простору. А інші ж, навпаки, здається, зупиняються у часі, зберігаючи характерні риси попередніх епох. У процесі своєї взаємодії міста формують дивовижні поєднання - справжні сузір'я мереж і потоків. Міста, розширюючи свої межі, розвиваються не лише як місця проживання людей, але й як території зосередження промисловості і формуючих її енергетичних, транспортних та інших підприємств, що є наслідком економічної доцільності процесу урбанізації. Саме такою є система міст України - сукупність населених пунктів (н.п.), які пройшли складний історико-політичний шлях становлення на порубіжжі Європи та Азії і сформували унікальне поєднання багатьох культур і етносів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним з перших проблематику урбогенезу українських міст на початку ХХ ст. розглянув В. Кубійович (Kubijowicz, 1927). Прогресуючі процеси індустріалізації у 1960-х роках зумовили активізацію досліджень географами міських поселень у різних регіонах України, таких як: Волинська обл. (С.С. Мохначук), Донецька обл. (Ю.І. Пітюренко), Житомирська обл. (М.В. Григорович), Запорізька обл. (Є.І. Шипо- вич), Київська обл. (Г.М. Коваленко), Черкаська обл. (Г.К. Макаренко), Одеська обл. (Н.І. Блажко, Л.В. Гнатюк), Рівненська обл. (М.О. Ковтонюк), Сумська (П.С. Коваленко) тощо (Дронова, 2014). У 80-х роках ХХ ст. концепцію великого міста як економіко-географіч- ного комплексу розробляли київські науковці під керівництвом М.Д. Пістуна (Пистун, Пересекин, 1989). Узагальнюючу інформацію про міста України періоду розпаду СРСР наводять В.В. Ковтун та А.В. Степаненко (Ковтун, Степаненко, 1990). Визначальні чинники та особливості прояву урбогенезу в Україні проаналізував Г.П. Підгрушний (Підгрушний, 2017). Проблемами географії міст України на пострадянському просторі займається К.В. Мезенцев (Мезенцев, Денисенко, (2018). Історію і методику геоурбаністичних досліджень розглядали О.Ю. Дмитрук (Дмитрук, 1998), І.П. Ковальчук (Ковальчук, 2003) та О.Л. Дронова (Дронова, 2014). Питання про причини, етапи та особливості формування системи сучасних міст України залишається повністю нерозкритим, що й зумовлює потребу у подальших дослідженнях.

Постановка завдання: проаналізувати етапи розвитку міської системи України та шляхи її формування.

Методологія і матеріали. Дослідження ґрунтується на послідовному вивченні літературних джерел і архівних матеріалів, визначенні етапів історичного розвитку, типів міст, аналізу традиційної структури їх розселення, зв'язку із планувальними схемами міських утворень. Особлива увага приділена історичним умовам утворення міських поселень на етнічних територіях України у різні часові періоди. У роботі застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень.

Загальнонаукові методи включають системний підхід, структурний аналіз, історичний і порівняльно-географічний аналіз, синтез, узагальнення, індукцію, дедукцію. Спеціальні методи застосовані в експериментальній частині цієї роботи, включають математичну статистику, математичне прогнозування, наукову систематизацію (ранжування, класифікацію, типізацію), картографування тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження

Залежно від особливостей соціально-економічних проблем країн, які займали сучасну територію України в різні вікові періоди, процес формування системи міст нашої держави варто диференціювати на 5 просторово-часових етапів. Основними критеріями виокремлення таких етапів були оборонний, аграрний, ремісничий і торговий чинники.

Найдавніший етап урбогенезу (до кінця ХІІ ст.). Початок формування міст в Україні припадає приблизно на VII ст. до н.е., коли прибережні райони у пониззі Дністра, Дніпра, західного та східного узбережжя Криму заселили грецькі колоністи, які принесли із собою передову систему античного господарства. Основними її елементами були сільське господарство, рибальство й ремісниче виробництво. З успіхом адаптувавшись до природних умов півдня України, греки включили майже усю територію степу та лісостепу до системи торговельних зв'язків античного світу. Залишки цих міст знайдені поблизу сучасних Білгорода-Дністровського (Тіра), Керчі (Пантікапей), Очакова (Ольвія), Севастополя (Херсонес), Феодосії (Кафи) тощо. Вони проіснували до ІІІ-IV ст., коли ліквідація рабовласницького ладу і напади сусідніх племен гунів призвели до їх занепаду.

Уже із VI ст. формуються антські городища - укріплені поселення, які одночасно з оборонною функцією виконували роль центрів торгівлі й ремісництва, культури та освіти. Вони вже набували певної архітектурно-просторової композиції (мали центр і передмістя). Таких міст було понад 300.

Формування «зародків» міст відбувалося кількома шляхами: з фортець князів і бояр; із ремісничо-торговельних селищ або торжків; з міжплемінних центрів. Серед княжих міст, що були центрами різних племінних і територіальних об'єднань, виокремлювалися Київ, Чернігів, Переяслав, Теребовля, Чорнобиль, Володимир-Волинський, Любеч, Бузьк, Ізяслав, Луцьк, Галич, Глухів, Львів, Крем'янець, Збараж, Новгород-Сіверський, Бакота, Корсунь тощо. Найбільше міст формувалося на Подніпров'ї, Галичині і Волині. Більшість з них були невеликими, їх людність становила менше 1000 жителів, виняток становили Київ і Чернігів (Івченко, 1999).

Бурхливе зростання зародків міст на землях Південної Русі відзначається у VII-ІХ ст. Але їхня подальша доля була різною. Одні розвинулись у справжні міста, в інших зародковий період розтягнувся на довгі десятиліття, треті так і не перетворилися на міста.

У X ст. - на початку XI ст. сформувалося багато нових міст, котрі у селитебному відношенні не були пов'язані зі старими племінними центрами. Як правило, їх засновували на раніше необжитих місцях і у низці випадків вони відігравали роль військово-стратегічних пунктів (Берестя, Білгород, Василів, Вишгород, Володимир, Дубровиця, Клецьк, Корсунь, Рогачов, Пінськ, Юр'їв). Нові міста утворювали своєрідні межі (кордони) держави та удільних володінь.

За даними літописів, на кінець XI ст. у межах Київської Русі нараховувалося близько 238 міст, які відігравали роль торговельно-ремісничих, оборонних центрів тощо. Із середини XII ст. розпочинається процес занепаду держави та знищення міст внаслідок нападів кочових орд з Азії.

Згідно з нашими підрахунками, упродовж цього етапу сформувалася 99 перших міст, найбільше з яких було у північній (41 н.п.) і західній (25 н.п.) частинах території сучасної України (рис. 1А; табл. 1).

Етап середньовічного урбогенезу (ХІІІ-XV ст.ст.). Безпосереднім спадкоємцем як політичної, так і культурної традиції Київської держави стає Галицько-Волинське князівство. У період XIII ст. - першої половини XIV ст. до його складу входить більша частина української етнічної території. За основу адміністративного устрою та державної організації в Галицько-Волинському князівстві приймаються ті ж принципи, що й у Київській Русі. Уся його територія ділиться на низку князівств-земель, до складу яких входили волості з містами - центрами (Решевець, 2015).

Рис. 1. Формування системи нових міст України у різні просторово-часові етапи

Таблиця 1

Періодизація формування нових міст за регіонами України

Висновки із проведеного дослідження

Основні закономірності процесу урбанізації на всіх історичних територіях України формувалися під впливом низки чинників, які виникали через політичні та економічні зміни у регіоні в різні історичні періоди. Такі закономірності позначилися на характеристиках мережі поселень, на особливостях формування просторової структури і функцій системи поселень регіону, а також на рівні його урбанізації. За період більше ніж 2 тис. років містотворчого процесу структура мережі міст змінювалася кілька разів відповідно до тогочасних потреб населення та економічних особливостей. Кожна новоутворена мережа міст, базуючись на попередній, примножувала кількість поселень, оскільки старі міста вже не відповідали новим факторам та втрачали своє значення у структурі поселень. Зазвичай на кожному етапі урбогенезу України формувалася певна група міст, яка є виразниками принципів урбанізації свого часу. За чисельністю ця група не була домінуючою у системі розселення і у разі переходу до наступного етапу деградувала або ж врівноважувалася за своїми характеристиками з іншими містами.

Література

1. Антоновичъ, В.Б. (Ред.). (1869). Архивъ Юго-Западной Россіи. Юевъ: Въ Университетской Типографіи [Antonovich, V.B. (Ed.). (1869). Archive of South-West Russia. Kiev: In the University Printing House (in Russian)].

2. Верменич, Я. (2007). Урбанізаційні процеси в УРСР як об'єкт дослідження у системі локальної історії. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, 16(1), 253-268. [Vermenych, Ya. (2007). Urbanization processes in the USSR as an object of study in the system of local history. Problems of Ukrainian history: facts, judgments, searches, 16(1), 253-268. (in Ukrainian)].

3. Дмитрук, О.Ю. (1998). Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. (Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій). Київ: РВЦ «Київський університет». [Dmytruk, О.Yu. (1998). Urban geography. Landscape approach. (Methods of landscape analysis of urban areas). Kyiv: Publishing and printing center “Kyiv University” (in Ukrainian)].

4. Дронова, О.Л. (2014). Геоурбаністика. Київ: ВПЦ «Київський університет» [Dronova, O.L. (2014). Geourbanism. Kyiv: Publishing and printing center “Kyiv University” (in Ukrainian)].

5. Івченко, А.С. (1999). Міста України. Київ: НВП «Картографія» [Ivchenko, A.S. (1999). Cities of Ukraine. Kyiv: Scientific production enterprise “Cartography” (in Ukrainian)].

6. Ковальчук, І.П. (2003). Історико-географічний аналіз урбосистем: концепція, алгоритми, проблеми. Науковий вісник, 13.5, 27-34. [Kovalchuk, І.P. (2003). Historical and geographical analysis of urban systems: concept, algorithms, problems. Scientific Bulletin, 13.5, 27-34. (in Ukrainian)].

7. Ковтун, В.В., Степаненко, А.В. (1990). Города Украины. Киев: Выща школа [Kovtun, V.V., Stepanenko, A.V. (1990). Cities of Ukraine. Kiev: High School (in Russian)].

8. Мезенцев, К.В., Денисенко, О.О. (2018). Міста на постсоціалістичному просторі: підходи до концептуалізації та місце в урбаністичному дискурсі. Український географічний журнал, 4, 16-24. [Mezentsev, K.V., Desenko, O.O. (2018). Cities in the post-socialist space: approaches to conceptualization and place in urban discourse. Ukrainian Geographical Journal, 4, 16-24. (in Ukrainian)].

9. Меліхова, Т.Л. (2017). Великі міста України в індустріальну епоху. Економіка і суспільство, 9, 908-914. [Melikhova, T.L. (2017). Large cities of Ukraine in the industrial era. Economy and Society, 9, 908-914. (in Ukrainian)].

10. Петришин, Г.П. (2011). Характерні риси формування панорами міст Західної України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716, 217-225. [Petryshyn, G.P. (2011). Characteristic features of the formation of the panorama of the cities of Western Ukraine. Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic”, 716, 217-225. (in Ukrainian)].

11. Пистун, Н.Д., Пересекин, В.Н. (1989). Теоретико-методологическая концепция ЭГК крупного города. / Н.Д. Пистун (Ред.). Экономико-географический комплекс крупного города (на примере г. Киева), с. 5-30. Киев: Вища школа [Pistun, N.D., Peresekin, V.N. (1989). Theoretical and methodological concept of EGC in a large city. / N.D. Pistun (Ed.). Economic and geographical complex of a large city (for example, Kiev), рp. 5-30. Kiev: High School. (in Russian)].

12. Підгрушний, Г. (2017). Урбогенез в Україні: визначальні чинники, особливості прояву та основні етапи. / К. Мезенцев, Я. Олійник, Н. Мезенцева (Ред.). Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін, с. 48-64. Київ: Фенікс [Pidgrushny, G. (2017). Urbogenesis in Ukraine: determining factors, features of manifestation and main stages. In K. Mezentsev, Ya. Oliynyk, N. Mezentseva (Eds.). Urban Ukraine: at the epicenter of spatial change, pp. 48-64. Kyiv: Phoenix. (in Ukrainian)].

13. Решевець, І.В. (2015). Політико-адміністративний устрій України: історіографічний дискурс. Теорія та практика державного управління, 4, 62-69. [Reshevets, I.V. (2015). Political and administrative system of Ukraine: historiographical discourse. Theory and Practice of Public Administration, 4, 62-69. (in Ukrainian)].

14. Смолій, В.А. (Ред.). (2011). Економічна історія України: Історико-економічне дослідження. Київ: Ніка-Центр [Smoliy, V.A. (Ed.). (2011). Economic history of Ukraine: Historical and economic research. Kyiv: Nika-Center (in Ukrainian)].

15. Фомін, І.О. (1996) . Основи теорії містобудування. Київ: Наукова думка [Fomin, I.O. (1996). Fundamentals of urban theory. Kyiv: Scientific opinion. (in Ukrainian)].

16. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року: статистичний збірник (2020). Київ: Державна служба статистики України [The current population of Ukraine on January 1, 2020: statistical collection (2020). Kyiv: State Statistics Service of Ukraine (in Ukrainian)].

17. Шищенко, П.Г., Олійник, Я.Б., Степаненко, А.В., Масляк, П.О. (2001). Географія. Київ: Знання [Shyshchenko, P.G., Oliynyk, Ya.B., Stepanenko, A.V., Maslyak, P.O. (2001). Geography. Kyiv: Knowledge (in Ukrainian)].

18. Kubijowicz, W. (1927). Z antropogeografii Nowego Sqcza. Prace Institutu Geogrcficznego Uniwersitetu Jagellonskiego, 8, 5-66. [Kubijowicz, W. (1927). From the anthropogeography of New Time. Works of the Geographical Institute of the Jagellonian University, 8, 5-66. (in Polish)].

Размещено на allbest.ru