Географічний аналіз родовищ корисних копалин території Кіровоградської області

наук, доцент Вовк В.М.

Актуальність дослідження родовищ корисних копалин визначається необхідністю ефективного використання мінеральних природних ресурсів. Виявлені просторові закономірності можуть бути враховані при плануванні раціонального використання мінерально-сировинної бази Кіровоградської області.

Мета і завдання роботи

Метою даної роботи є проведення просторового аналізу родовищ корисних копалин у межах Кіровоградської області.

Основними завданнями дослідження були:

• збір даних про родовища корисних копалин Кіровоградської області;

• оцінка особливостей геологічної будови території;

• характеристика сучасного стану мінерально-сировинної бази Кіровоградської області;

• класифікація родовищ у межах області;

• просторовий аналіз родовищ корисних копалин.

родовище кіровоградський корисний копалина

Виклад основного матеріалу

Просторовий аналіз корисних копалин неможливий без оцінки геологічної будови території, адже формування родовищ пов'язане з процесами і структурами земної кори. Стислий аналіз особливостей геологічної будови Кіровоградської області складений на основі праць О.А.Калашник [5], О.Б. Гінтова [3], М.М. Кір'янова [7], В.М. Вовка [1,8].

У геоструктурному відношенні територія Кіровоградської області знаходиться у межах центральної частини Українського щита - переважно Інгульського, на заході - Бузько-Росинського, а у східній частині - Середньопридніпровського мегаблоків. Центральну частину Інгульського мегаблоку складають два масиви інтрузивних порід: Новоукраїнського палеопротерозойського віку та Корсунь-Новомиргородського мезопротерозойського, складені комплексами трахітоїдних гранітів та порід анортозит-рапаківігранітної формації. Облямування інтрузивних масивів представлено різноманітними за складом гнейсами інгуло-інгулецької серії палеопротерозою. Будова східної частини мегаблоку ускладнена величезними масивами гранітів, що розміщені серед полів гнейсів. Крайня східна частина Кіровоградського мегаблоку характеризується розвитком гранітно-купольних структур. Геологічна будова кристалічного фундаменту ускладнена численними розривними порушеннями різного напрямку. До деяких приурочені лужні метасоматити, а також дайки основних і ультраосновних порід мезопротерозойського віку. Останні утворюють протяжні та витримані на десятки кілометрів поля північно-західного і субширотного напрямку (Знам'янське, Устинівське). Осадовий чохол потужністю від кількох до 150 м залягає на денудованій поверхні фундаменту, в будові якого на всій території беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному заході - також мезозойські відклади. Палеоген представлений пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неоген - піщано-глинистими відкладами. Поширені неоген-нижньоантропогенові червонобурі глини. Серед антропогенових відкладів - леси на плато та давній і сучасний алювій у річкових долинах [7].

Особливістю мінерально-сировинної бази Кіровоградської області є її комплексність - вона включає переважну більшість виділених типів корисних копалин: паливно-енергетичні або горючі (буре вугілля, горючі сланці, торф), руди чорних металів (залізні, хромові), руди кольорових металів (нікелеві, титанові, кобальтові, магнієві, олов'яні), руди рідкісних металів (літієві, ніобієві, танталові), руди дорогоцінних металів (золота, платини), руди радіоактивних металів (урану), нерудну індустріальну сировину (графіт, трепел, каолін), нерудні будівельні матеріали (граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель, глини, пісок, суглинки та ін.), гідромінеральні копалини (прісні і мінеральні підземні води) [2, 4, 6, 7, 8, 10].

Рис. 1 Сучасна структура мінерально-сировинної бази Кіровоградської області (за даними [3])

На території області налічується близько 270 родовищ корисних копалин [9]. За кількістю розвіданих родовищ серед мінеральних ресурсів Кіровоградської області переважають будівельні матеріали (58%), рудні та гідромінеральні становлять 26% і паливно-енергетичні копалини складають близько 16% [6].

У Кіровоградській області розвідано низку родовищ паливних корисних копалин. Найбільша кількість серед них належить родовищам бурого вугілля, що територіально утворюють Новомиргородський і Олександрійський вуглевидобувні райони у межах Дніпровського буровугільного басейну. Із понад 12 розвіданих і оцінених буровугільних родовищ (понад 40 ділянок) виділяються Морозівське, Бандурівське, Миронівське, Балахівське, Новомиргородське, Єлизаветівське (див. рис. 2). На сьогодні вуглевидобуток не ведеться ні на якому розрізі.

Горючі сланці зосереджені в одному родовищі - Бовтишському, яке знаходиться у великій округлій западині кристалічного фундаменту типу кратера, яка має діаметр 22 км з центром близько смт. Олександрівка. Нижня частина западини, що складена склоподібною масою, перекривається піщано- глинистою товщею палеогенового віку. Прошарки горючих сланців, що залягають серед цієї товщі, утворюють 5 горизонтів, з яких основний (четвертий ) залягає на глибині 220-250 м в центрі родовища і на глибині 30-50 м. по периферії. Сумарна корисна товщина прошарків в межах 10-15 м. Горючі сланці характеризуються середньою зольністю - 62-63%, середнім теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявністю близько 18% смоли. Запаси сланців складають близько 3 млрд т.

У Кіровоградській області знаходяться невеликі родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок поблизу Новомиргорода, біля Онуфріївки. Маловисківське та Великовисківське родовища містять низинний тип торфу, зольність його становить 33%, теплопровідність 5158 ккал/кг. Ці родовища періодично експлуатуються місцевими організаціями з 1947 року.

Рудні корисні копалини представлені родовищами чорних (заліза, хрому), кольорових (нікель, титан), дорогоцінних (золото), рідкісних (літій), радіоактивних (урану) руд.

Рис. 2 Картосхема розміщення родовищ бурого вугілля території Кіровоградської області (на основі даних [4])

На південному сході області зосереджені поклади залізної руди, зокрема залізистих кварцитів (Артемівське, Ганнівське, Горіхівське, Петрівське і Попельнастівське родовища Криворізького залізорудного басейну). Петровське і Артемівське родовища активно розробляються.

Невеликі родовища хрому розміщені у Голованіському районі у корі вивітрювання ультраосновних порід. Виявлено 3 родовища (Липовеньківське, Східнолиповеньківське і найбільше Капітанівське (у 8 рудних тілах до глибини 300 м запаси 2072 тис. т. ). Вміст хрому 25% (6,58 - 40,4%). У цьому ж родовищі є магній. Запаси 8972 тис. т. Вміст магнію 39,5 %, нікелю 0,3% [6].

Серед руд кольорових металів в області є родовища нікелю і титану. Родовища нікелевих руд у Кіровоградській області належать до Побузької тектонічної зони глибинних розломів (Голованівський район). У родовищах Побужжя вміст нікелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Капітанівське, Липовеньківське, Грушківське та інші родовища (див. Рис. 4). Вміст нікелю в сирій руді становить при розробці 0,9-1,5%, заліза - 10-20%, кобальту 0,03%, кремнезему 45%. Кінцевим продуктом є феронікель - сплав нікелю, кольбату та заліза. Видобуток руди на комбинаті досягав 1 млн. т на рік. На сировині цих родовищ працював Побузький нікелевий комбінат. Зараз родовища не експлуатуються, а комбінат працює на іноземній сировині [9].

Титан зосереджений у ільменітових розсипах кір вивітрювання по габроїдам Новомиргородського плутону: Бирзулівське, Лекарівське, Каніжське у Новомиргородскому районі, а також Андріївське, Валуївське, Камишуватське у Маловисківському районі. Розробляється Бирзулівське (с. Бирзулеве). Вміст титану до 60% у концентраті після збагачення, при потужності покрівлі 10 м.

На території області виявлено понад 10 золоторудних проявів. Попередньо розвідано 2 родовища золота: Клинцівське у Кіровоградському і Юр'ївське у Компаніївському районах (див. Рис. 3). Тип золотого зруднення - золото-кварцовий малосульфідний у метасоматитах по гнейсам. Потужності рудних тіл 0,5 - 5,0 м. Вміст золота 0,8 - десятки грамів/т (середнє по Клинцівському 7,4 г/т, по Юр'ївському 9,2 г/т). Запаси середнього рівня. Родовища не розробляються [6].

У Кіровоградській області є родовища рідкісних металів. Особливо цінним у наш час є мінеральна сировина для вилучення літію. Виявлено два родовища літієвих руд: Полохівське у Маловисківському районі та Станкуватське, а також ряд рудопроявів. Руда локалізується у гранітних пегматитах - потужність рудних тіл складає десятки метрів. Середній вміст Полохівське родовище готується до експлуатації.

1,3 %. Основний літій-вмісний мінерал - петаліт.

Рис. 3 Локалізація основних золоторудних родовищ Кіровоградської області

Рис. 4 Локалізація родовищ нікелю і кобальту території Кіровоградської області

Радіоактивні руди. У межах області зосереджена майже вся мінерально-сировинна база урану України.

Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 22 родовища з промислово оціненими запасами. Розвідано детально більше 10 родовищ, у резерві 5 попередньо розвіданих. Руда із середнім вмістом, але запаси кожного родовища - великі. Розробляються чотири (Мічурінське, Центральне (район м. Кропивницького), Ватутінське і Новокостянтинівське (Маловисківський район) [5, 6, 9].

Серед великої кількості родовищ нерудних корисних копалин за своєю цінністю виділяються поклади графіту і трепелу.

Графіт розвіданий у трьох родовищах: Петрівському, Балахівському (південно-східна частина області) та Заваллівському (захід, Гайворонський район). Добування ведеться на Заваллівському комбінаті кар'єрним способом з 1934 р. Загальні запаси трьох родовищ - 127 млн. т., у тому числі кристалічного графіту 7,9 млн. т. Графітова руда містить попутно гранат в якості абразивного матеріалу (запаси руди 20 млн. т., мінералу - 10 тис. т.).

Трепел виявлений і розвіданий на трьох родовищах: Коноплянському, Первозванівському, Попівському (Кропивницький район). Кремениста порода світло-сірого кольору містить 70-98% розчинного кремнезему (опалу і халцедону з розміром зерен 1-12 мкм), сформованого із мікро черепашок радіолярій. Пористість трепелу 64%, об'ємна вага 0,5-1,25 т/м³. Трепел має високі абсорбційні властивості. Коноплянське родовище розроблялося з 1965 р. Продуктом переробки є кізельгур, який використовується для очищення цукру. Зараз добування не ведеться.

Каолін. Розвідано 6 родовищ, розробляється 2 - Катеринівське і Обознівське у Кропивницькому районі. Використовується в металургії, при виробництві вогнетривів та сантехнічної кераміки.

На території області розвідано і розробляються значна кількість родовищ будівельних матеріалів: сірий і рожевий граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель, вогнетривкі та цегельно-черепичні глини, каолін, піски та ін. Із 66-ти детально вивчених родовищ будівельного каменю нині експлуатують лише 29.

З облицювальних каметв в Кіровоградській області найбільш широко використовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: - сировина рівномірнозерниста та порфіровидні граніти (Гайворонське, Кіровоградське, Аджамське, Суботське родовища); рожеві та рожево-сірі порфіровидні граніти ( Андріївське, Адабашське, Бобринецьке родовища ); червоні порфіровидні та трахітоїдні граніти (Горіхівське, Капустинське родовища). В межах Новомиргородського і Маловисківського районів розміщуються родовища лабрадоритів. Декоративно-облицювальним матеріалом можуть служити лонцоніти, габбро, діабази, які зустрічаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрії, Долинської.

Велике значення для Кіровоградської області мають гідромінеральні корисні копалини, до яких належать мінеральні води, підземні питні та підземні технічні води. Головним джерелом прісної води території області є водоносний горизонт, що лежить біля основи порід бучакські світи палеогенового віку у западинах кристалічного фундаменту. Водомісткі породи представлені різнозернистими кварцевими пісками з потужністю до 25 м. Розвідано три родовища мінеральних вод: Вербівське питних вод (Новоукраїнський район), Знамянське радонових вод (Знамянка) і Олександрійське радонових вод (Олександрійський район). Останнє не експлуатується. В області розвідано 4 родовищ питних вод (Новоархангельське, Новопавлівське (Маловисківський р-н), Знам'янське та Польове (м. Олександрыя). Також виявлено значну кількість родовищ, які вміщують і питні і технічні води. Серед них Кропивницьке з численними ділянками, Обознівське, Новомиргородське, Олександрійське, Добровеличківське, Компаніївське, Г олованівська, Г айворонське та ін. [4].

У розміщенні родовищ корисних копалин на території Кіровоградської області прослідковуються наступні закономірності: 1) паливні копалини розташовані у межах східної і північно-східної частини області; основні запаси бурого вугілля зосереджені в Олександрійському і Новомиргородському районах; 2) основні родовища залізних руд розміщені у межах Кривбасу, що частково захоплює південно-західну частину області; 3) титанові руди переважно залягають у розсипах на півночі області у Новомиргородському районі; 4) руди нікелю, хрому, титану зосереджені у корах вивітрювання ультраосновних порід на заході області в Голованіському районі; 5) руди золота залягають у межах Інгульського субмеридіонального глибинного розлому на південь від Кропивницького; 6) радіоактивні уранові руди пов'язані із процесами метасоматозу у межах глибинних розломів субширотного і субмеридіонального напрямку, переважно в Кропивницькому і Маловисківському районі; 7) найбільш цінні будівельні облицювальні камені - граніти новоукраїнського типу зосереджені в межах новоукраїнському районі; 7) родовища радонових мінеральних вод розміщені поблизу Знам'янки і Олександрії; 8) прісні підземні води переважно технічної якості розвідані у межах неглибоких западинах кристалічного фундаменту на всій території, за винятком південного....

Висновки

У результаті проведеного дослідження на основі аналізу опублікованих джерел, веб- ресурсів, аналізу особливостей геологічної будови території, картографічного аналізу здійснено оцінку просторового розподілу основних родовищ корисних копалин кіровоградської області. Встановлено закономірності локалізації родовищ із врахуванням геологічних структур і територіального поділу території.

Бібліографія

1. Вовк В.М. Геологічний словник: для студентів вищих навчальних закладів. Видання друге, перероб. і доп. Харків: Мачулін, 2019. 444 с.

2. Вовк В.М., Мацібора О.В. Геологічний словник. Навчально-науковий веб-ресурс. Режим доступу: https://geodictionary.com.ua/

3. Гинтов О.Б., Мычак С.В. Геодинамическое развитие Ингульского мегаблока Украинского щита по геолого-геофизическим и тектонофизическим данным. II //Геофизический журнал. 2011. Т. 33. № 4. С. 89-99.

4. Інтерактивні карти родовищ корисних копалин / Мінеральні ресурси України // Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України». Електронний ресурс. Режим доступу: http://minerals- ua.info/golovna/interaktivni-karti-rodovishh-korisnix-kopalin/

5. Калашник А.А. Прогнозирование крупных эндогенных месторождений урана с учетом особенностей строения литосферы украинского щита //Весник ВГУ. Серия геология. 2014. №2. С. 5-12.

6. Кір'янов М. М., Вовк В. М. Мінерально-сировинна база Кіровоградської області: сучасний стан, перспективи подальшого розвитку та проблеми експлуатації родовищ / Кіровоградщина - 2025: пріоритети і можливості розвитку: матеріали науково-практичної конференції, 7 червня 2017 року. Кропивницький: “Ексклюзив-Систем”, 2017. С. 135-139.

7. Кіровоградська область / Енциклопедія сучасної України (бета-версія) / М.М. Кір'янов, І.А. Козир, А.І. Кривульченко, М. Мирза- Сіденко, Л.Л. Семенюк, О.В. Чорний. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7021

8. Кіровоградська область: [Географічний атлас] / Серія “Моя мала Батьківщина”. К.: ТОВ Видавництво “Мапа”, 2012. 20 с.

9. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. В 2-х томах. Т. 1. Металлические полезные ископаемые / Гурский Д.С., Есипчук К.Е., Калинин В.И. и др. Киев-Львов: Изд-во Центр Европы, 2005. 784 с.

10. Національний атлас України. К.: ДНВП “Картографія”, 2007. 404 с.

11. Неметалічні корисні копалини України / Михайлов В.А., Виноградов Г.Ф., Курило М.В. та ін. К.: ВЦ “Київський університет”, 2008. 494 с.

Размещено на Allbest.ru