Чинники монорозвитку суспільно-географічних систем у сучасному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чинники монорозвитку суспільно-географічних систем у сучасному просторі

Наталія Смочко

Анотація

Досліджено різні групи чинників монорозвитку суспільно-географічних систем, зокрема здійснено їх класифікацію та характеристику за такими критеріями: генезисом, характером, за ступенем впливу, за характером впливу, за ознаками адаптації, за гнучкістю, рівнем впливу й окремо виділено вплив глобалізації на всі групи чинників. Визначено, що під чинниками монорозвитку суспільно-географічних систем слід розуміти сукупність причин, що обумовлюють формування її унікальних властивостей, зв'язків, відношень та рушійні сили функціонування, трансформації в сучасному геопросторі. Встановлено, що одні й ті ж чинники можуть відігравати певну роль на різних етапах розвитку територіальної моносистеми.

Виявлено, що об'єктивні чинники монорозвитку територіальної системи виступають системоутворюючими чинниками та безпосередньо впливають на рівень життєздатності та життєзабезпечення моносистеми та її підсистем, визначають відмінності передумов монорозвитку територіальної системи, що проявляється в територіально-компонентному та територіально-функціональному аспектах монорозвитку її базових систем, базуючись на соціально-економічному, природно-ресурсному та демографічному потенціалах територіальної системи. Виявлено, що більшість чинників може також виступати й в якості передумов монорозвитку територіальних систем різного ієрархічного рівня, проте їх вплив відносно слабший. У дослідженні використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз, науковий синтез, аналітичний метод, методи порівняння та узагальнення. Результати цього дослідження є основою для проведення науково-теоретичних досліджень територіальної системи монорозвитку, методологічною базою для розкриття особливостей формування, функціонування та трансформації (вдосконалення, стимулювання та регулювання) просторових структур у сучасному геопросторі.

Ключові слова: чинники монорозвитку, передумови монорозвитку, територіальна організація суспільства, монорозвиток територіальних систем, сучасний географічний простір.

Аннотация

Исследованы различные группы факторов моноразвития общественно-географических систем, в частности осуществлена их классификация и характеристика по следующим критериям: генезису, характеру, по степени влияния, по характеру воздействия, по признакам адаптации, по гибкости, уровнем влияния и отдельно выделено влияние глобализации на все группы факторов. Определено, что под факторами моноразвития общественно-географических систем следует понимать совокупность причин, обусловливающих формирование ее уникальных свойств, связей, отношений и движущие силы функционирования, трансформации в современном геопространстве. Установлено, что одни и те же факторы могут играть определенную роль на различных этапах развития территориальной моносистемы.

Выявлено, что объективные факторы моноразвития территориальной системы выступают системообразующими факторами и непосредственно влияют на уровень жизнеспособности и жизнеобеспечения моносистемы и ее подсистем, определяющих различия предпосылок моноразвития территориальной системы, проявляется в территориально - компонентном и территориально-функциональном аспектах моноразвития ее базовых систем, основываясь на социально-экономическом, природно-ресурсном и демографическом потенциалах территориальной системы. Выявлено, что большинство факторов может также выступать и в качестве предпосылок моноразвития территориальных систем различного иерархического уровня, однако их влияние относительно слабее. В исследовании использованы общенаучные методы, в частности анализ, научный синтез, аналитический метод, методы сравнения и обобщения.

Результаты данного исследования являются основой для проведения научнотеоретических исследований территориальной системы моноразвития, методологической базой для раскрытия особенностей формирования, функционирования и трансформации (совершенствование, стимулирование и регулирование) пространственных структур в современном геопространстве.

Ключевые слова: факторы моноразвития, предпосылки моноразвития, территориальная организация общества, моноразвитие территориальных систем, современное географическое пространство.

Abstract

Factor groups of mono-development of socio-geographical systems had been differentiated in the article. In particular, their classification and characterization have been investigated by the following criteria: genesis, character, degree of influence, character of influence, by signs of adaptation, flexibility, level of influence and separately the impact of globalization on all groups of factors. It has been determined that the factors of mono-development of socio- geographical systems should be understood as a set of reasons that determine the formation of its unique properties, relationships and driving forces of functioning, transformation in modern geospatial. It has been established that the same factors may play a role at different stages of territorial mono-system development.

It has been revealed that the objective factors of mono-development of the territorial system act as system-forming factors. They directly affect the level of viability and vitality of the mono-system and its subsystems, determine the differences of the prerequisites of mono-development of the territorial system, manifested in the territorial-component and territorial-functional aspects of the mono-development of its basic systems, based on socio-economic, natural resource and demographic potentials of the territorial system.

It has been found that most factors can also act as prerequisites for the mono-development of territorial systems of different hierarchical levels, but their impact is relatively weaker. The general scientific methods, including analysis, scientific synthesis, analytical method, methods of comparison and generalization have been used in the research. The results of this study are the basis for conducting scientific and theoretical studies of the territorial system of mono-development, a methodological basis for revealing features of the formation, functioning and transformation (improvement, stimulation and regulation) of spatial structures in modern geospatial.

Key words: factors of mono-development, prerequisites for mono-development, territorial organization of society, mono-development of territorial systems, modern geographical space.

монорозвиток суспільно-географічний глобалізація

Постановка наукової проблеми та її значення

Територіальна організація суспільства залежить від багатьох чинників, що тією чи іншою мірою впливають на її формування, забезпечуючи динамічну рівновагу суспільства та природи на всіх територіальних рівнях, оскільки вона спрямована на те, щоб будь-яка локалізація життєдіяльності людей не тільки сприяла зростанню його економічної ефективності та соціального благополуччя, а й зберігала природне середовище, причому люди зобов'язані піклуватися про комфортність не тільки свого життя, а й майбутніх поколінь. Відповідно, дослідження чинників монорозвитку територіальних систем у суспільно-географічному контенті є необхідним завданням сучасної суспільної географії, оскільки його вирішення дає змогу розуміти територіальні та функціональні відмінності систем монорозвитку та робити прогнози щодо їх трансформації, як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі, що й зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. В суспільній географії дослідження чинників територіальної організації суспільства за своїми функціональними ознаками носять комплексний характер. Їх першу групу складають територіальні передумови життєдіяльності людей, а саме: природно-ресурсні чинники, економічні, соціальні та екологічні фактори. У другій групі сконцентровані чинники, що виражають інтереси і потреби людей в матеріальних і духовних благах, в комфортному середовищі життєдіяльності. Особливі вимоги висувають господарські об'єкти, які характеризуються такими техніко-економічними параметрами, як матеріало-, земле-, енерго-, тепло-, трудо-, водомісткість та ін. [1, с. 24].

Важливість чинників територіальної організації суспільства по - різному розглядалася в різні періоди її розвитку. Так, до 1960 -х рр. багатьма науковцями висувалася теорія, що територіальна організація суспільства повинна орієнтуватися передусім на економічні чинники. Зокрема, західна школа у якості основної складової розглядала приватні інтереси виробників, продавців і споживачів (R. Merton, 1957 [11]; A. Mitscherlich, 1965 [12]; T. Chandler, 1987[10]), а радянська економіко-географічна та економічна школи - інтереси держави (А. Льош, 1959 [4]). Українські вчені-географи також вказують на вирішальний вплив економічних чинників на розвиток і життєдіяльність суспільства, його геопросторову організацію, так званий «економічний детермінізм» (О. І. Шаблій, 2003) [9, с.286-287] та ін.

Для Радянського Союзу у післявоєнний період центрами територіальної організації виробництва були великі міста, сформовані з урахуванням принципів спеціалізації та кооперації (притаманних плановій економіці) з прив'язкою до природних ресурсів регіонів. Це, зі свого боку, зумовило поступове виникнення міст з одноманітною спеціалізацією, що розширювалися завдяки міграції. Відповідно, до 1970-х рр. у соціально-економічній географії виникла значна кількість категорій, що характеризували вузькоспеціалізовані або функціонально одноманітні міста (зокрема, як синоніми розглядались «монопрофільні», «моногалузеві»).

Так, пізніше Г.М. Лаппо (1971 [2]; 1987 [3]) у своїх працях для характеристики таких міст запровадив категорію «монофункціональні міста», формування яких пов'язувалося із прямими економічними інтересами держави щодо формування вузькоспеціалізованих виробництв у районах просторової локалізації певних видів природних ресурсів. Тобто, як показують дослідження, більшість учених виділяє чинники розвитку територіальних систем з урахуванням аспектів соціально-економічної діяльності, що дало підстави розділити їх на такі групи: економічні, соціальні, технічні та технологічні, екологічні, політичні та конституційні та ін.

Метою дослідження є дослідження чинників монорозвитку суспільно-географічних систем у сучасному просторі.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Суспільно-географічна система розглядається нами як територія, яка відрізняється від інших територій - сукупністю її структурних елементів та характеризується єдністю, взаємозв'язком елементів, цілісністю, причому цілісність як об'єктивна умова, так і закономірний результат монорозвитку певної території. Дія закономірностей монорозвитку територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня зумовлена взаємопов'язаною дією цілої низки чинників, передумов, умов та їх поєднанням, які відрізняються мірою своєї дії на об'єкт дослідження та по-різному проявляються, діючи на нього.

Під чинниками монорозвитку суспільно-географічних систем ми розуміємо сукупність причин, що обумовлюють формування її унікальних властивостей, зв'язків, відношень та рушійні сили функціонування, трансформації в сучасному геопросторі (рис. 1). На нашу думку, всі чинники, що визначають процес формування монорозвитку суспільно-географічних систем доцільно класифікувати за такими критеріями: генезисом, характером, за ступенем впливу, за характером впливу, за ознаками адаптації, за гнучкістю, рівнем впливу й окремо виділяємо вплив глобалізації на всі групи чинників.

І. За генезисом монорозвитку суспільно-географічних систем усі чинники поділяються на:

1) чинники формування - генерують зародження територіальних моноутворень з властивими ознаками та відношеннями;

2) чинники функціонування, що сприяють підтриманню рівноваги між елементами та компонентами територіальних моносистем, складовими життєдіяльності суспільства, визначають механізм їх стабільного існування на різних ієрархічних рівнях, забезпечуючи збереження їх унікальних властивостей;

3) чинники трансформації, що забезпечують адаптацію територіальних моносистем до мінливих умов суспільного середовища, визначають напрями реструктуризації та пріоритетного розвитку, які, у свою чергу, поділяються на конструктивні чинники (динаміка монорозвитку свідчить про перспективу подальшого розвитку територіальної моносистеми) та деструктивні (динаміка монорозвитку свідчить про загрозу руйнування всієї моносистеми).

Рис1. Чинники "монорозвіїтку суспільно-географічних систем''

II. За ступенем впливу на існування територіальної моносистеми виділяємо: генеруючі та лімітуючі чинники. Так, чинники формування територіальних моносистем можна віднести до генеруючих, оскільки саме вони визначають сукупність базових елементів та компонентів моносистеми, подальшу їх трансформацію, відповідно чинники функціонування - виступають у ролі лімітуючих чинників, які вносять рівновагу між різними сторонами життєдіяльності суспільства, забезпечуючи стійке існування моносистеми. Досліджуючи фактори впливу на національні туристичні ринки, О.О. Любіцева виділяє стимулюючі, що впливають на формування попиту та відповідної йому пропозиції та лімітуючі - ті, що обмежують попит та пропозицію. Лімітуючі чинники можуть бути як постійно діючими, так і тимчасовими, та поділяються на такі блоки: рівень соціально-економічного розвитку, якість життя населення, соціально-політична ситуація [5, с. 96].

III. За характером впливу на монорозвиток територіальних суспільних моносистем передумови та чинники поділяються на дві групи: 1) група об'єктивних передумов та чинників, що складає базовий блок; 2) група суб'єктивних передумов та чинників, що складає допоміжний блок.

Базовий блок включає у себе групу об'єктивних передумов і чинників монорозвитку територіальної суспільної системи, які виступають основою її формування, життєзабезпечення та взаємозв'язку з навколишнім середовищем; рушійними силами, що суттєво впливають на процеси розвитку та функціонування моносистеми, структуру й її геопросторові межі; результатом ретроспективи формування та функціонування територіальної системи. Суб'єктивні передумови та чинники складають допоміжний блок монорозвитку територіальних систем, що включає в себе управлінські, виробничо-інфраструктурні та соціально-психологічні, які визначають своєрідні ціннісно-світоглядні установки системи.

IV. За ознаками адаптації чинники монорозвитку поділяються на дві групи: ендогенні та екзогенні. Ендогенні чинники пов'язані з різними видами ресурсів, наявних на певній території, та зі статусом різних сфер соціально-економічного життя та простору й складають внутрішній потенціал територіальної системи, регіону. Ця група чинників впливає на кроссекторальний монорозвиток територіальної системи. До неї належить: геополітичне походження, історичний період входження регіону до складу певної країни; географічне розташування, що уможливлює або ускладнює транскордонне співробітництво (транспортна доступність), етнічно-демографічний статус визначає особливості культурно-національного й соціально-економічного розвитку (вікова структура населення, освітній рівень, професійні компетенції та інтеграція в громаду), кількісне співвідношення етнічних груп, виробничо -працересурсний потенціал (рівень та стан інфраструктури, економічна база, підприємництво, здатність до інновацій, масштаби та структура місцевих та регіональних ринків, конкурентоспроможність регіону, зовнішні вигоди, пов'язані з діяльністю місцевих та регіональних органів влади, трудові ресурси). Усі перераховані вище приклади чинників можуть визначати внутрішні можливості розвитку територіальної системи, але ефективність їх використання та ступінь їх впливу обумовлюється їх адекватністю стосовно прийнятої стратегії монорозвитку територіальної суспільної системи, державної етнографічно -національної, мовної, гуманітарної політики.

Екзогенні чинники пов'язані зі змінами макросередовища територіальної моносистеми, що може впливати на стимулювання чи гальмування функціонування її певних компонентів чи підсистем. Ці чинники виникають унаслідок процесів глобалізації, європейської інтеграції, стану економіки, міграції населення, системних трансформацій, політичної ситуації, національної соціально - економічної та регіональної політики, конкурентоспроможності сусідніх регіонів, надзвичайних геоприродних ситуацій тощо. Екзогенні чинники певною мірою сприяють розвитку та інноваційній трансформації ендогенних ресурсів територіальної моносистеми.

V. За гнучкістю монорозвитку виділяємо чинники швидкого реагування системи на економічні, соціальні, політичні й екологічні внутрішні та зовнішні виклики, що постійно змінюються. За допомогою них можна управляти адаптивною здатністю та надійністю територіальної моносистеми.

Ґрунтуючись на дослідженнях гнучкості будь-якої виробничої, у тому числі й територіальної системи О. І. Шаблія, який зазначає, що гнучкість необхідно трактувати як використання засобів управління її адаптивною властивістю й надійністю її розвитку, нами доповнено чинники гнучкості монорозвитку суспільно-географічних систем:

1) резерви потужностей, що розглядаються як основні постачальники головних й обігових засобів, що забезпечують оперативну гнучкість соціального, економічного, виробничого та технологічного маневрування;

2) структурні чинники, а саме: співвідношення витрат (умовно-постійних і змінних на інфраструктуру та інші компоненти системи; ступінь різноманітності структури системи; рівень моноспеціалізації та кооперування; ступінь закільцювання структури зв'язків моносистеми та ін;

3) чинники динаміки розвитку: ступінь дискретності введення потужностей (великими й малими чергами); зміна затрат за варіантами розвитку в часі; темпи росту моносистеми та ін. [9, с. 302-303].

VI. За рівнем впливу на суспільно-географічні системи слід виділяти чинники монорозвитку макро-, мезо-, макрорівнів та чинники впливу на особистість (індивідуальні). Потужним чинником монорозвитку суспільно-географічних систем макрорівня виступає глобалізація, що є продуктом інтернаціоналізації та розглядається як процес поступового перетворення різнорідного світового соціального простору в єдину глобальну систему, в якій вільно переміщаються інформаційні потоки, ідеї, послуги, стандарти поведінки й моди, видозмінюючи світоуявлення, діяльність соціальних інститутів, спільнот та індивідів, механізми їх взаємодії [7, с. 3]. Цей фактор підсилюється впливом процесів технологізації та інформатизації суспільства, відповідно відбивається на рисах населення, оскільки призводить до зміни в структурі зайнятості населення, соціальному складі та, навіть, мисленні сучасної людини. Ці цінності, вкорінюючись у суспільній свідомості, трансформують традиційні культурні стереотипи, норми поведінки людей, що склалися історично.

Водночас на мезо- та мікрорівні зростає вплив ендогенних детермінантів монорозвитку (регіонального та місцевого), що проявляється у використання природно-, демо- та соціально- економічних потенціалів територіальної системи, що призводить до формування базових територіальних систем монорозвитку (промислової, аграрної та рекреаційної). Важливим є також процес відродження національних традицій, збереження культурної спадщини регіонів, зростання етнічної самосвідомості населення, консолідація різних етносів, що удосконалить територіальну організацію моносистем та їх підсистем.

На мезо- й макрорівні проявляються також чинники глобалізації, передусім, через процеси модернізації та вестернізації, що характеризуються сучасними формами господарювання та життєзабезпечення, зокрема впровадженням сучасних технологій у різні сфери господарювання, зокрема у соціальній сфері, через перехід представників окремих соціальних груп до нового, як правило, західного способу життя, технологій, поширення масової культури, ідей, моделей поведінки й ціннісних орієнтацій західного інформаційного постіндустріального суспільства тощо. По-друге, поширення нових цінностей призводить до трансформації соціокультурних процесів у межах локальних територіальних суспільно-географічних систем, що проявляється в зміні програмуючої ролі культури відносно поведінки населення певної території.

Виділення та класифікація чинників, передумов та умов монорозвитку територіальних суспільних систем, що найзмістовніше відобразять ступінь впливу на становлення й функціонування монорозвитку, є визначальною при аналізі її функціонування в геопросторі та виступає необхідним методичним інструментом для виявлення тенденцій та визначення основних напрямів її вдосконалення, стимулювання та регулювання (стартових або вихідних позицій, можливостей у перспективному періоді). Більшість чинників виступає також як передумови монорозвитку територіальних систем різного ієрархічного рівня, проте їх вплив відносно слабший. Окрім цього, також необхідно враховувати загальні умови розвитку територіальних систем: клімат, рельєф, геологічні умови та ін. Тобто на формування територіальних моносистем може впливати або один об'єктивний чинник або ціла група як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників. При цьому, залежно від видів локальних моноутворень одні й ті ж самі чинники та передумови, можуть виступати в одному випадку як об'єктивні, а в іншому - як суб'єктивні. Зазначимо, що одні й ті ж чинники можуть відігравати певну роль на різних етапах розвитку територіальної моносистеми.

Об'єктивні чинники монорозвитку територіальної системи виступають системоутворюючими чинниками та безпосередньо впливають на рівень життєздатності та життєзабезпечення моносистеми та її підсистем, визначають відмінності передумов монорозвитку територіальної системи, що проявляється в територіально-компонентному та територіально-функціональному аспектах монорозвитку її базових систем, базуючись на соціально-економічному, природно-ресурсному та демографічному потенціалах територіальної системи. При цьому, визначальними на сучасному етапі стали інтелектуальний ресурс (єдиний поновлюваний) раціональний соціальний устрій суспільства, які зумовлюють розвиток освітньо - наукового потенціалу, потенціалу інноваційного виробництва, а також удосконалюють працересурсний потенціал - підвищують якість трудових ресурсів (професійна кваліфікація, рівень здоров'я), їх прогресивну зайнятість, що призводить до конструктивної трансформації територіальної моносистеми.

Підсумовуючи проаналізоване, потрібно зазначити, що розроблена класифікація чинників, передумов та умов монорозвитку територіальних суспільних систем із виділенням базового та допоміжного блоку, системоутворюючих та системоформуючих передумов і чинників є методологічною базою для дослідження особливостей формування, функціонування та трансформації просторових структур у сучасному геопросторі.

Джерела та література

1. Джаман М.А. Экономическое пространство как территориальная организация общества (теоретико-методологический аспект) / М.А. Джаман // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія: Економіка. - 2017. - Вип. 1 (49). - Т. 2. - С. 19-26.

2. Лаппо Г.М. География городов / Г.М. Лаппо. - М.: Мысль, 1971.

3. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее / Г.М. Лаппо. - М.: Мысль, 1987. - 236 с.

4. Леш А. Географическое размещение хазяйства: пер. с англ. / А. Леш - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 456 с.

5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева. - К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.

6. Оцінка впливу чинників розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Харківській області / К. Мезенцев, І. Скриль

7. Суховерха Ю.В. Адаптація як інструмент впливу на підприємства: теоретичний аспект

8. Топорницька М.Я. Територіальна організація етнофестивального туризму Львівської області: автореф. дис. ... канд. геогр. наук / М.Я. Топорницька. - Чернівці, 2015. - 24 с.

9. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії: підручник / О.І. Шаблій. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 444 с.

10. Chandler T. Four Thousand Years of Urban Growth: An Historical Census. Lewiston / Т. Chandler. - New York: Edwin Mellen Press, 1987.

11. Merton R.K. Social theory and social structure / R.K. Merton. - Glencoe, 1957. - P. 33-34.

12. Mitscherlich A. Die Unwirtlichkeit unserer Stдdte. Frankfurt am Main / A. Mitscherlich // GS VII, 1965. - S. 515-624.

Размещено на Allbest.ru