Ландшафтно-геохімічні особливості території міста Сокиряни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Ландшафтно-геохімічні особливості території міста Сокиряни

Віталій Присакар

Дослідження населених пунктів вимагає певних підходів методичного характеру. Доволі важливим із точки зору міста як середовища проживання виступає ландщафтно-геохімічний підхід. Він враховує ландшафтну структуру та міграційні потоки хімічних елементів і сполук, які є або можуть виникнути в процесі господарського освоєння і перетворення поселень. Вивчення даних аспектів важливо при оцінці еколого-геохімічної ситуації в місті, а звідси - комфортності проживання людей у даному населеному пункті.

Постановка завдання. У міському середовищі метою формування комфортності є визначення комплексу архітектурно-планувальних, санітарно-гігієнічних, технічних, біологічних, геохімічних, екологічних та ландшафтних заходів, які б сприяли зменшенню антропогенно-техногенного навантаження на природні компоненти та ландшафтні комплекси. Тому вивчення ландшафтних, геохімічних, екологічних особливостей важливе для обчислення показників комфортності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Місто Сокиряни розташоване на вододілі рік Прут і Дністер, на так званому Подільському плато. Вододіл порівняно вузький, не перевищує 35 км і є собою рівниною, що спрямована на захід і південний захід. Рельєф поступово підвищується у бік вододілу в північному напрямі, позначки поверхні землі складають 250-180 м.

Територія міста покрита густою мережею глибоких балок і ярів. В середньому їхня глибина становить 15-25 м, але зустрічаються і глибші - 30-40 м. Найбільшими балками є Мируна, Флока, Ведмідка. Балка Флока з'єднується з балкою Мируни, яка розділяє місто Сокиряни на дві частини. Загалом, глибина балки Флока складає 12-22 м, а балки Мируни -досягає 35 метрів. Отже, район дослідження входить до складу долинно-яружного підтипу місцевості, якому властиве поєднання долин та ярів із вузькими плакорними вододілами.

В будові території міста приймають участь різноманітні породи. На особливу увагу заслуговують еолітові вапняки. Загалом, третинні відклади мають потужність 35-40 м і представлені вапняками сармату, а четвертинні відклади мають товщину 10-15 м і представлені серією лесовидних порід.

Температурний режим характеризується мякою зимою з частими відлигами і помірно теплим літом. Територія міста має густу мережу водотоків.

В грунтовому покриві переважають опідзолені - сірі та чорноземи, а по долинах річок - лучно-болотні та болотні ґрунти.

Загалом, територія міста відноситься до Сокирянського вододільного лісостепового природного району, який характеризується не лише складною морфологічною структурою, але і кліматом, сполукою ґрунтів і рослинного покриву, переважанням певних природних процесів і, нарешті, особливостями господарського використання та природоохоронними проблемами. Місцеві ландшафтні комплекси доволі різноманітні. Переважає вододільний вид місцевостей, але значну площу займають схилові урочища і урочища долин малих річок ,ярів та балок. Вододільні місцевості охоплюють в себе рівнинні та слабо нахилені поверхні вододілів, які складені до- четвертинними глинами та лесовидними суглинками. Серед вододільних урочищ переважають рівнинні та слабонахилені поверхні вододілів, складені дочетвертинними глинами, з чорноземами опідзоленими легко глинистими, під житловими масивами, промисловими будівлями та городами. У північно-західній частині міста фоновим урочищем виступає рівнинна та слабо нахилена поверхня вододілу, складена лесовидними суглинками, з темно-сірими опідзоленими пилувато-важкосуглинковими ґрунтами, під орними землями і складськими приміщеннями. Схиловий вид місцевості представлений придолинними схилами різноманітної крутизни: пологими, спадистими, сильно спадистими та крутими. Переважають пологі схили, переважно складені дочетвертинними глинами, з чорноземами опідзоленими слабозмитими легкоглинистими, під житловими будівлями, промисловими та складськими приміщеннями, парками. Дані схилові урочища мають слабозмитий ґрунт і характеризуються незначним розчленуванням поверхні з присутніми проявами площинної та лінійної ерозії. Значним розчленуванням характеризуються спадисті та круті схили, складені легкими глинами, з чорноземами опідзоленими середньо- та сильнозмитими глинистими, під сіножатями, скверами, парками та пасовищами. Місцевість днищ долин малих річок, ярів та балок характеризується наявністю давнього делювію і сучасного алювію, а також лучно-болотних, болотних і мочаристих ґрунтів. Фоновим урочищем тут виступає днище, складене давнім алювієм, із лучно-болотними пилувато-важкосуглинковими ґрунтами, під сіножатями та пасовищами. Основна увага тут повинна зосереджуватися на днищах , які складені сучасним алювієм, із мочаристими ґрунтами, під болотною рослинністю і ярам, із виходами вапняків і дочетвертинних глин. Поширені морфологічні одиниці ландшафту сукупно створюють строкату і достатньо складну морфологічну структуру.

Розташування певних місцевостей і урочищ визначає наявність окремих функціонально - планувальних зон. Зокрема, територія зі сприятливими природними чинниками розташована в східній частині міста, вздовж лівого допливу р. Сокиряни. Вона має вигляд плато з нахилом до 200. Літологічно дана площа упакована лесовидними суглинками потужністю 5-8 м, нижче яких залягають вапняки або мергелі сарматського періоду. Ґрунтові води знаходяться на глибині 3-6 м. До території з несприятливими природними чинниками відноситься західна частина міста, яка складена лесовидними суглинками і мергелистими суглинками. Особливо це стосується каньйонної долини річки Сокиряни і долини балок, які щорічно затоплюються водами. В межах міста, загалом, виділяють житлову, промислово - складську, рекреаційну та транспортну функціональні зони.

Із ландшафтної точки зору для міста характерні розгалужена мережа активних ярів і балок, відсутність організованого поверхневого стоку, високий рівень ґрунтових вод, незадовільний стан водоймищ, забрудненість і засміченість русел р. Сокиряни і Струмків, неякісний стан ґрунтів, обмежена різновидність зелених насаджень тощо.

Територія м. Сокиряни, за ландшафтно-геохімічним районуванням, знаходиться в Сокирянському лісостепово-платовому ландшафтно-геохімічному районі, який відноситься до родини перехідних від лісових до степових геохімічних ландшафтів, кисло-кальцієвого класу. Він відрізняється повільним і середнім водообміном, переважанням елювіальних елементарних ландшафтів, наявністю лесовидних суглинків.

Ландщафти даного класу формуються на карбонатних лесовидних суглинках і глинах. У ґрунті виникає надзвичайно строката різко нерівноважна лужно-кислотна ситуація (в одному і тому ж генетичному типі розвинене і кисле, і нейтральне середовище). Але ці ландшафти багатші кальцієм, ніж кислі. Показники рН ґрунту тут вищі, організми краще забезпечені кальцієм. Природні води жорсткіші і мінералізованіші, але не насичені карбонатом кальцію. Валовий вміст мікроелементів тут підвищений порівнянно з кислими ландшафтами. Загалом, геохімічні особливості ландшафтних комплексів території міста залежать від цілого ряду чинників і показників, які охоплюють здатність до самоочищення, розміри території, забудову, наявність закритих і відкритих просторів, водойм, зелених насаджень, кліматичні умови, кількість і якість забруднення тощо. Навіть у таких невеликих містах як Сокиряни відбувається істотна зміна геохімічних особливостей і властивостей ландшафтних комплексів, особливо його складових - ґрунтів, атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, рослинності, як природної, так і культурної.

За умовами міграції хімічних елементів виділяються такі типи елементарних ландшафтів: елювіальний або автономний (ландшафти плоских вододілів), транселювіальний (верхніх частин схилів), елювіально-акумулятивний (нижніх частин схилів і сухих улоговин), акумулятивно-елювіальний (місцевих понижень із глибоким рівнем ґрунтових вод), транссупераквальний (схилів із близьким заляганням ґрунтових вод), супераквальний ( понижень із слабким водообміном).

Основні класи елементарних ландшафтів, як відомо, визначаються співвідношенням у воді типоморфних елементів , тому, відповідно, в місті представлені елементарними ландшафтами перехідного класу - від кислого до кальцієвого (Н-Са) - на вододілах і схилах до кисло-глеєвого - на днищах.

Хімічний склад ґрунтових вод м. Сокиряни

Аналіз показників відібраних проб природних вод (20 проб) (табл. 1) дозволяє виділити такі характеристики вод (табл. 1):

За лужно-кислотними умовами - нейтральні і слабо лужні, зустрічаються і лужні ( інтервал коливань 7,0-8,0 при середньому 7,5);

За жорсткістю - жорсткі, дуже жорсткі (інтервал коливань 7,1-20 за пересічного 14,4 мг-екв/л), виділяють у межах міста два ареали: перший із жорсткістю до 10 мг-екв/л, а другий понад 10 (другий ареал за площею значно більший, ніж перший);

За мінералізацією - прісні і слабо мінералізовані ( інтервал коливань 0,41-1,10 при середньому 0,82 г/л); за класифікацією Алекіна (за граничною нормою) - вони хороші і задовільні; формується мінералізація, найперше, за рахунок кальцію і гідрокарбонатів, але інколи і за рахунок підвищеного вмісту натрію і хлоридів;

Вміст кальцію коливається від 84 до 300 мг/л при середньому 202, а вміст магнію - від 32 до 91 при пересічному 59; ці показники свідчать про геохімічні процеси, які характерні для лісостепу, головне це властивості літогенної основи (карбонатні породи), техногенне забруднення і сильна міграційна здатність елементів;

Вміст хлоридів коливається від 30 до 295 мг/л при середньому 144, а вміст сульфатів - від 30 до 296 при пересічному 144 мг/л, відповідно в окремих пробах є підвищений вміст даних сполук;

Достатньо значний вміст гідрокарбонатів від 109 до 646 при середньому 506 мг/л;

Вміст нітратів, нітритів, амоній-іонів не перевищує гранично-допустимих концентрацій ; коливання показників незначні;

За компонентним складом, як правило, ми бачимо чітко виражений притаманний лісостеповій зоні розподіл серед компонентів- іонів, зокрема серед катіонів - це Са > Mg> №+ К, а серед аніонів - це НСО >80> СІ;

Переважає гідрокарбонатно-кальцієвий тип води (60% проб), зустрічається також магнієва і натрієва група , а також сульфатний і хлоридний клас ( за однією досліджуваною пробою);

Аналіз всіх показників свідчить, що перевищень ГДК не спостерігається;

Валовий вміст макросполук вищий, ніж у ґрунтових водах інших ландшафтів;

Якщо порівняти вміст основних мікроелементів у воді окремих місцевостей, то він майже однаковий, мікроелементи відносяться до рухомих і малорухомих мігрантів, найкраще мігрує Са, потім СІ і М§.

Дані характеристики свідчать про задовільний, загалом, стан природних вод. На увагу, в першу чергу, заслуговує жорсткість вод, адже за Держстандартом вона не має перевищувати 7 мг-екв/л (в 19 пробах із 20 вона вища). В двох досліджуваних пробах є незначні перевищення мінералізації.

Ґрунти відзначаються підвищеним вмістом кобальту і, в певною мірою, нікелю і молібдену, порівняно з іншими ландшафтно-геохімічними районами Чернівецької області. Геохімічна формула вмісту мікроелементів в грунтах міста має такий вигляд : ( стронцій, срібло, марганець) / (молібден, свинець).

На початку двадцять першого століття в місті нараховувалось 32 підприємства, виробнича діяльність яких мала негативний вплив на стан ландшафтного довкілля. Зараз їхня кількість значно зменшилась і основна частка викидів в атмосферне повітря, скидів у водойми і, загалом, основна частка забруднення природних компонентів припадає на пересувні джерела забруднення. Викиди транспорту в 3,4 рази перевищують викиди від стаціонарних джерел. Частка міста у викидах в атмосферне повітря району становить 50%. Аналізуючи викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, зазначимо, що за останні 16 років ( дані статистичного управління) їхня кількість значно зменшилась -від 158,5 т (2000 р.) до 43,5 т (2016 р.). За даним показником місто Сокиряни займає 9 місце в Чернівецькій області.

Загалом, ландшафтний, геохімічний та екологічний аналіз території свідчить про те, що м. Сокиряни має високий рівень комфортності, з мінімальною кількістю автомагістралей, промислових підприємств та інших джерел забруднення ландшафтного середовища.

Територія м. Сокиряни входить до складу Сокирянського вододільного лісостепового природного району. Морфологічна структура ландшафтів міста доволі складна, вона сформувалась у результаті складної взаємодії природних компонентів. Тут переважає вододільний вид місцевості, але значну площу займають схилові урочища і урочища долин малих річок, ярів та балок. Домінуючими урочищами виступають вододільні поверхні, складені дочетвертинними глинами, з чорноземами опідзоленими легко глинистими,під житловими масивами, промисловими будівлями та городами. Загалом, для міста характерні розгалужена мережа активних ярів і балок, відсутність організованого поверхневого стоку, високий рівень ґрунтових вод, незадовільний стан водоймищ, забрудненість і засміченість русел річок Сокиряни і Струмків, неякісний стан ґрунтів, обмежена різновидність зелених насаджень тощо.

З геохімічних позицій територія м. Сокиряни відноситься до родини перехідних від лісових до степових геохімічних ландшафтів, кисло-кальцієвого класу. Він відрізняється повільним і середнім водообміном, переважанням елювіальних елементарних ландшафтів. Ґрунтові води міста за лужно-кислотними умовами - нейтральні і слабо лужні, за жорсткістю - жорсткі і дуже жорсткі, за мінералізацією - прісні і слабомінералізовані, за типом - гідрокарбонатно-кальцієві, вміст окремих сполук та елементів не перевищує ГДК. Загальні геохімічні особливості вод свідчать про наявність тих геохімічних процесів, які характерні для лісостепу.

Отже, геохімічні особливості ландшафтних комплексів м. Сокиряни досить неоднорідні, залежать вони від здатністі до самоочищення, розмірів території, її особливостей - характеру ландшафту, міської забудови, наявності закритих і відкритих просторів, водойм, зелених насаджень, кліматичних умов, кількості і шкідливості забруднень тощо.

Література

географічний ландшафтний сокиряни

1. Hutsuliak V.M. Heokhimiia landshafu: Navch. posibnyk/ V.M. Hutsuliak.- Chemivtsi: Ruta, 2004.-83 s.

2. Hutsuliak V.M. Landshaftna ekolohiia: Heokhimichnyi aspekt: Navch. posibnyk / V.M. Hutsuliak.- Chemivtsi: Ruta, 2002.-272 s.

3. Pryroda Chemivetskoi oblasti / Za red. K.I. Herenchuka.- Lviv: Vyshcha shkola, 1978.-160 s.

4. Prysakar V.B. Ekoloho-heokhimichnyi analiz ta otsinka poselenskykh landshaftiv (na prykladi Chemivetskoi oblasti) :avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. heohr. nauk: spets.-11.00.01- Fizychna heohrafiia, heofizyka ta heokhimiia landshaftiv / V.B.Prysakar.- Chemivtsi, 2002.22 s.

5. Statystychnyi shchorichnyk Chemivetskoi oblasti - Chemivtsi, 2016.- S. 518-544.

Размещено на Allbest.ru