Проблеми фізико-географічних досліджень взаємовпливу рельєфу і клімату
Вивчення фізичного механізму взаємодії приземного шару атмосфери зі складно побудованою гірською поверхнею. Особливість виділення у межах гір та суміжних з ними територій особливих орокліматогенних комплексів з властивими їм місцевими кліматами.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2020 |
| Размер файла | 26,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет « Чернігівський колегіум»
імені Т.Г. Шевченка
Проблеми фізико-географічних досліджень взаємовпли-ву рельєфу і клімату (досвід, ретроспектива, завдання)
Ольга Киналь
Актуальність проблеми. Питання взаємовпливу рельєфу і клімату актуальні для географів, метеорологів, ландшафтознавців: комплексні дослідження з проблем взаємовпливу гірського клімату і гірської поверхні мають за мету розкриття суті процесів гірського погодо- й кліматотворення, ландшафтогенезу, природних явищ місцевого рівня і визначення понять ієрархії кліматів. Вивчення локальних аспектів генезису погоди і клімату у межах гірських країн є одним з головних завдань сучасної кліматології [Киналь, 2006; Моргоч, 2001; Оке, 1982]. Без таких досліджень неможливі об'єктивні кліматичні характеристики окремих гірських регіонів, їх природи, ландшафтної структури зокрема, а також - складання описів місцевих кліматів (топокліматів) [Киналь, 2006; Моргоч, 2003; Моргоч, 2001]. Дослідження кліматів гірських територій було доволі складним завданням у минулі десятиліття, та й тепер ці завдання є непростими. Проблеми полягають у надзвичайній складності фізичного об'єкту, порівняно невеликій тривалості історії досліджень, відсутності репрезентативних даних, небагатому досвіді, певних труднощах методичного плану.
Розвиток наукових досліджень локальних кліматів Українських Карпат стримується відсутністю необхідної метеорологічної інформації, регулярних експедиційних досліджень, обмеженим числом робіт стосовно фізичних аспектів формування погоди і клімату в регіоні. Вивчення фізичного механізму взаємодії приземного шару атмосфери з гірською поверхнею є одним із завдань сучасних фізичної кліматології та метеорології. Результати таких досліджень придатні для вирішення багатьох проблем раціонального природокористування і гідрометеорологічного забезпечення в горах, що відповідає цілям збалансованого розвитку гірських і суміжних з ними територій та управління ними в сучасних умовах.
Аналіз попередніх досліджень. З числа вітчизняних дослідників (ХХ ст.) особливостей формування клімату гірських регіонів найві- доміші наукові доробки М. Андріанова, В. Бабиченко, І. Бучинського, М. Волевахи, К. Геренчука, Л. Дмитренко, В. Коржова, К. Логвинова, Г. Міллера, Г. Прихотько, О. Раєвсько- го, Л. Сакалі, О. Ткаченко, О.Токмакова. При великій значимості цих робіт в них інколи немає фізичної інтерпретації наведених даних, а питання генезису клімату розглядаються в загальних рисах, без врахування ролі різних форм орографії. Найбільший вклад у вивчення клімату Українських Карпат внесли спеціалісти Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (м. Київ), якими виконано великий обсяг багаторічних досліджень радіаційного, теплового і водного режимів гірської поверхні і пов'язаних з ними умов формування небезпечних гідрометеорологічних явищ. У їх працях головна увага приділялась фізичним аспектам генезису окремих елементів погоди і клімату. В якості основних методів досліджень використовувались балансові методи, як найсучасніші і фізично обґрунтовані, що дало можливість дати оцінки погодо- і кліматотвірної ролі складових теплового балансу гірської поверхні [Сакали, 1985]. Існує думка, що не всі питання вирішені із-за методичних проблем, оскільки методики метеорологічних досліджень розроблені головно для рівнинних умов, а для гірських - потребують суттєвих уточнень або ж виконання спеціальних розрахунків. У цьому плані значимі роботи В. Бабиченко, Л. Богатир, М. Гойси, В. Грищенка, Л. Дмитренко, Є. Кіптенко, М. Ки- рилюка, К. Логвинова, С. Лундіна, П. Лютика, В. Мартазінової, Н. Михайленко, Н. Ніколає- вої, Л. Прох, О. Ромова, С. Рудишиної, Л. Са- калі, А.Семенової, М. Сосєдка та інших.
Проблеми, що потребують вирішення. Розвиток фізичних підходів у вивченні клімату за останні півстоліття був зумовлений необхідністю більш детального дослідження основних фізичних процесів у приземному шарі атмосфери. Роботи такого плану практично не зачепили гірських регіонів із-за їх недостатнього метеорологічного охоплення, відсутності необхідних даних. У кліматології при вивченні впливу рельєфу на клімат основна увага надається мезорельєфу і мікрорельєфу, які є чинниками появи різноманіття мікрокліматів і місцевих кліматів. Щодо цього кліматологічні роботи вміщують достатньо матеріалу, однак у них недостатньо висвітлюються питання впливу макрорельєфу на клімат великих територій. Кліматологів мало цікавлять особливості ландшафтних комплексів, що формуються в умовах потужного орокліматогенного впливу, коло їх інтересів швидше стосується фізики процесів взаємодії складно побудованої поверхні і нижніх шарів атмосфери.
Внаслідок такої взаємодії формується абсолютно особливий гірський клімат як складний набір мезокліматів і місцевих кліматів (клімати окремих мезоформ рельєфу, схилів різної крутизни та експозицій, гірських долин, котловин тощо). Дослідження систем локальних кліматів має практичну значимість: можливе й удосконалення прогнозування небезпечних природних явищ у гірських регіонах. Це сприятиме убезпеченню населення і господарства від стихійних загроз. Актуальними науковими завданнями є дослідження регіональних кліматичних відмінностей для виділення у межах гір та суміжних з ними територій особливих орокліматогенних комплексів (ОКК) [Киналь, 2013; Моргоч, 2004; Оленев, 1987] - на сьогодні маловивчених і малодосліджених.
Виклад основного матеріалу. Гірські клімати не привертали особливої уваги вчених до середини XIX століття. Однак на ті часи вже було відомо про суттєві зміни окремих метеовеличин на різних висотних рівнях. Відомі перші роботи О. Соссюра (1787-1788) про спостереження за змінами вологості повітря в горах та іншими елементами, про спроби досліджень вертикальних градієнтів температури в французьких Альпах. З 50-х років XIX ст. метеоспостереження в окремих гірських регіонах Європи (Альпи) та Північної Америки стали системними. Відомості про клімати інших гірських систем збирались експедиціями та геодезичними загонами. У ХХ ст. діяли близько 20 високогірних метеостанцій з багаторічними рядами спостережень і близько 200 - з короткими. Зазначимо, що метеомережа в Українських Карпатах і досі не репрезентативна, оскільки не охоплює всі висотні рівні, а більшість метеостанцій розташована у орографічно захищених місцевостях. З причин відсутності коректних кліматичних даних характеристики клімату окремих гірських районів досить формалізовані.
У наших дослідженнях особливостей взаємодії рельєфу і клімату особливо цінними є теоретичні засади класичної кліматології, розроблені відомими вченими ХХ ст. Ретроспективний аналіз проблеми дає можливості вироблення підходів у вивченні перебігу процесів гірського кліматотворення. Так, праці Б. Алі- сова, О. Дроздова, С. Хромова дають уявлення про загальні закономірності впливу гірських систем і гірських хребтів на циркуляцію атмосфери і розподіл атмосферних опадів, утворення місцевих вітрів тощо. У роботах Б. Алі- сова (1950, 1969) йдеться про зміни клімату під впливом гірського рельєфу і висотну поясність як результат цього впливу, а також про синоптичні особливості кліматотворення в горах. Зокрема розглядаються процеси циклогенезу, активізації фронтогенезу над горами і їх наслідки (мінливість погоди, посилення опадів, несприятливі гідрометеорологічні явища тощо). Цінними є судження про бар'єрний вплив схилів і посилення термічної конвекції в умовах орографічних перешкод. Про вплив макроформ рельєфу на радіаційний режим, температуру, місцеву циркуляцію, умови зволоження, розподіл опадів тощо йдеться у роботах О. Дроздова (1952) .
У фізико-географічних роботах теоретичного характеру, що стосуються питань взаємодії клімату і рельєфу, останній розглядається як складний чинник фізико-географічної диференціації. Про орокліматогенний вплив йдеться у працях О. Яунпутниня (1946), а саме - про три основні складові впливу рельєфу на клімат: гіпсометричну (висотну), бар'єрну і експозиційну. Там же знаходимо судження про потужний орокліматогенний вплив гір на суміжні рівнини, що проявляється у ландшафтах «бар'єрного підніжжя» та «бар'єрної тіні». У дослідженнях І. Щукіна та О. Щукіної (1959) увага приділяється питанням змін клімату з висотою та впливу характеру орографії (висоти, крутизни схилів, простягання хребтів, наявності долин тощо) на місцеві кліматичні умови, формування ефектів навітряного і підвітряного впливу. Зазначено про солярну експозицію схилів як чинника асиметрії поясності на різноорієнтованих схилах хребтів.
Роботи О. Ісаченка (1965, 1979) дають уявлення про значення рельєфу у фізико- географічній диференціації, що відповідає твердженням О. Яунпутниня про бар'єрний вплив гір, загострення кліматичних контрастів і зміщення ландшафтних і кліматичних меж. У впливові гірського рельєфу на клімат і ландшафти О. Ісаченко головну роль надає орографічному чиннику, а саме - наявності різних експозицій схилів: циркуляційної та інсоляційної. Саме вони зумовлюють суттєві відмінності у термічному режимі та зволоженні гірських схилів, тобто у тепло- і воднобалансових характеристиках. Значення цим питанням надавав і М. Гвоздецький (1979), звертаючи увагу на те, яку роль відіграють відмінності у балансі тепла й вологи у гірському ландшафті. Особливою є і роль циркуляції атмосфери: бар'єрні впливи чітко проявляються внаслідок деформації повітряних потоків (у навітряних і підвітряних явищах).
С. Калесник (1970) найважливішим результатом впливу рельєфу вважав висотну поясність, яка залежить від місцевих кліматичних умов, циркуляційної і солярної експозицій схилів зокрема (що зумовлюють "асиметрію поясності"), Зазначались також прояви бар'єр- ності на зовнішніх периферійних хребтах. Важливі висновки стосувались того, що на рівнинах навіть відносно невеликі височини створюють нечіткі, але все-таки явища бар'єрного впливу. У роботах Ф. Мількова (1967) також звертається увага на те, що геолого- геоморфологічні відмінності спричиняють кліматичні відміни навіть в рівнинних умовах.
Ці ж проблеми розглядались у роботах і інших вчених радянського періоду. Зокрема про бар'єрні ландшафти йдеться у роботах Ф.Максютова (1974, 1975, 1981). Широко відомі праці В. Прокаєва (1967, 1983), де йдеться про вплив рельєфу на клімат і ландшафтні комплекси як основні закономірності: фізико- географічну, висотно-поясну, бар'єрну. Солярно-експозиційну диференціацію В. Прокаєв відносить до місцевих (локальних) закономірностей, оскільки вона проявляється на невеликих ділянках.
Зазначимо, що у науковій літературі не існує однозначної думки щодо сутності понять висотно-поясної і бар'єрної закономірностей. На думку деяких авторів [Олєнєв, 1987] належить розрізняти: у горах - особливі орокліма- тогенні комплекси (ОКК) різного типу і розмірів, які створюють висотну поясність; на рівнинах - бар'єрні, депресійні і висотні комплекси, зумовлені формами рівнинної поверхні або орокліматогенним впливом гір. Такі комплекси, зумовлені орографією території, впливають на клімат, а через нього - на інші компоненти, ландшафтні комплекси загалом, змінюючи зональні і секторні риси природи [Са- кали, 1985].
Однією зі складових географічної характеристики території є поняття про типовий річний хід клімату у вигляді сукупності погод. Погода як стан атмосфери у певний момент часу, має, на відміну від клімату, надзвичайно мінливі територіально-часові координати та фізичні параметри. Вони при процесах клімато- та погодотворення у гірських умовах суттєво відмінні від рівнинних, яким властиві однотипні територіальні прояви. Тому логічно говорити про різноманіття географії кліматів, особливо гірських. Власне, географо- кліматологічні дослідження найближчі до проблем географії кліматів.
До рангу проблемних належить питання про порядок розмірів кліматичних виділів [Моргоч, 2001, 2003; Оке, 1982]. З точки зору фізичної кліматології дрібномасштабні кліматичні явища не менш важливі ніж великомасштабні. Відмінності між макро-, мезо і мікрокліматом визначаються з точки зору їх генетичної сутності. Складні прояви загальної циркуляції, що складають основу макроклімату, за своєю природою є великомасштабними і мають впорядковану зональність. Характерні для них варіації під впливом властивостей підстильних поверхонь, орографічної неоднорідності суші зокрема, складають систему градацій, до якої належать більшість загальноприйнятих уявлень про клімат різного масштабу. Тому в області категорій понять про клімат існує проблема створення категорій, аналогічних і відповідних тим, що використовуються у систематиці ландшафтів - від зони, що охоплює всю земну кулю, до геотопу. Тобто йдеться про поняття ієрархії кліматів - від кліматичного поясу до топоклімату.
Тривалий час існувала проблема певного різнобою у трактуваннях сутності основних понять стосовно підрозділів клімату, що ускладнювало використання їх як географічної характеристики гірської території. Історія формування поглядів на цю проблему тривала і неоднозначна. Потреби часу спричинили диференціацію понять клімату, в чому були зацікавлені не тільки географи. Ідеї стосовно сутності категорії мезоклімату і місцевого клімату активно дискутувались у зарубіжній кліматології з 20-х років XX століття. У цьому аспекті (щодо відмінностей локального, субрегіонального та регіонального кліматів) найбільш відомі роботи Р. Гейгера (1927, 1929), К. Шмідта (1934), Мерікофера (1948 р.), В. Вайшета (1961), І Блютгена (1972) та інших. З радянського періоду найвагомішими з досліджень локальних кліматів (мезо- і мікрокліматів) є доробки С. Сапожнікової, С. Хромова, Е.Бурмана, К.Дьяконова, І. Гольцберг, О. Дроздова, Є. Рубішптейн, О. Романової, І. Бересньової. У дослідженнях гірського кліматотворення основну роль відіграє геофізичний напрямок у географії, започаткований В. Вернадським і розвинутий у працях О. Григор'єва, М. Будико, Г. Ріхтера та їх учнів Завдяки дослідженням М. Будико методи фізичної кліматології набули широкого застосування у фізичних теоріях клімату, вирішенні низки географічних задач.
Геофізичні концепції теорії кліматотворення [Оке, 1982; Сакали, 1985] були використані автором у низці досліджень кліматологічного змісту [Киналь, 2006, 2013; Моргоч, 2001, 2002, 2003, 2004]. Вивчення досвіду попередніх дослідників, аналіз змісту їх наукових доробків допомогли розробити методику географічного аналізу мезокліматичних умов і виконати дослідження стосовно мезокліматичних властивостей гірських ландшафтів на прикладі Українських Карпат [Моргоч, 2004, 2003]. Отримані результати дали підстави для мезокліматичного районування досліджуваної території, тобто - з'ясувати орографічні й синоптичні передумови кліматичного різноманіття, виявити в межах досліджуваної території ОКК різного масштабу і орокліматогенного впливу, виділити 12 мезокліматичних регіонів, скласти кліматичні характеристики, з'ясувати особливості макроциркуляційного і місцевоциркуляційно- го впливу, визначити характерні риси місцевих кліматів і найтиповіші для окремих гірських і передгірських територій атмосферні та метеорологічні явища [Киналь, 2013; Моргоч, 2001, 2004].
Висновки. Для комплексного аналізу взаємовпливу орографічного і макрокліматичного чинників необхідні знання геоморфологічного та кліматичного аналізу, особливо - стосовно циркуляції атмосфери і умов мінливості погоди. Орографія гірської території дуже складна і потребує детального вивчення через аналіз її літо-морфо-тектонічних особливостей,. Постановка задач подібного змісту вимагає отримання різноманітних характеристик - фізико- географічних зокрема, які в комплексі з синоптичними допоможуть скласти опис явищ мезокліматичного процесу.
Існує низка проблем: вибору підходів для досягнення поставленої мети; деякої систематизації оціночних показників для умов рельєфу і клімату; способів виявлення характерних проявів локальних кліматів і їх географії. В ході аналізу просторового розподілу елементів клімату потрібно враховувати інсоляційні (солярні) та експозиційні властивості гірської поверхні. Для визначення внутрішніх місцево- кліматичних відмін доцільно застосовувати теплобалансові методи аналізу, зокрема розрахунки складових радіаційного балансу (оскільки розрахункові характеристики придатні для коректного використання при відсутності режимних метеоданих).
Для визначення міри взаємовпливу і взаємодії чинників кліматотворення - орографічного і циркуляційного - потрібні критерії наближеної оцінки ефективності їх проявів. Відносно першого виконується орографічний аналіз території щодо розподілу абсолютних висот, перевищень, морфостуктурних особливостей території, форм рельєфу, домінуючих форм, особливостей морфоскульптури, наявності долин, міри орографічного розчленування. Відносно циркуляційного - виконується детальний аналіз розподілу полів метеовеличин на тлі орографічного поля. Особливо важливо визначити мезоформи рельєфу, їх поєднання, позиційність, оскільки від їх розташування по відношенню до циркуляційних потоків і радіаційного впливу залежить міра мезо- синоптичного впливу і масштаб мезопроявів атмосфери. Також постає завдання відбору метеовеличин, що мають якості ознак мезоклімату. Доцільно використати такі групи показників:
1. Радіаційно-термічна: а) радіаційна підгрупа - радіаційний баланс, альбедо; б) термічна підгрупа - температура повітря, температура поверхні ґрунту (середня місячна, сезонні амплітуди, екстремальні температури).
2. Циркуляційна група показників: а) підгрупа умов зволоження - характеристики хмарності, характеристики вологості повітря (абсолютна і відносна вологість, пружність насичення, дефіцит вологості, точка роси), характеристики опадів (вид, кількість в мм шару, інтенсивність, тривалість, бездощових періодів); б) вітрова підгрупа - характеристики вітру (швидкість, напрямок, повторюваність).
3. Група розрахункових характеристик - середні значення метеовеличин, градієнтні характеристики, ймовірнісні характеристики (мінливість у просторі і часі), коефіцієнти (радіаційної сухості, зволоження тощо).
За однотипним набором метеовеличин зручно виконувати порівняння різних підрозділів клімату - від мікро- до макроформ. Участь кожного елементу необов'язкова, залежно від його мікро-, мезо- чи макрозначимості. Оцінка кліматичних умов за типізованими орографічними повернями та кластерними ознаками дає можливості для виділення місцевих кліматів у межах конкретних районів та оцінки їх мезок- ліматичних ресурсів. Тобто, на мезомасштаб- ному рівні можна оцінити ресурсно- кліматичний потенціал, рекреаційно- кліматичний, біокліматичний, агрокліматич- ний, а також дати оцінку клімату прикладного характеру для потреб будівництва, інженерно- комунікаційних потреб, транспортних запитів. Такий підхід придатний і для знаходження кліматичних аналогів.
Для кліматичної оцінки чи мезокліматич- ного районування геоморфологічно складних регіонів, не охоплених мережею стаціонарних спостережень, доцільно використовувати методичні позиції Л.Васильєвої, З. Воєводової, І. Бересньової, І. Гольцберг, О. Романової [Ки- наль, 2006; Оке, 1982]. Найбільш ефективними вважаються напівемпіричні. розрахункові методи використання режимної інформації, до них прив'язуються епізодичні спостереження як до багаторічних.
Існує проблема співставності масштабів: тривимірного кліматичного прояву і його топографічної проекції. В гірських умовах мак- ромасштабний шаблон не завжди однозначно дає уявлення про умови орографічної залежності метеорологічних величин. Для пояснення подібних питань доцільно застосовувати елементи синоптичного аналізу, завдяки якому можна ефективно використовувати синоптичні карти: карти погоди (приземні) та абсолютної і відносної баричної топографії (висотних баричних і термобаричних полів). Їх належить ув'язувати з орографічними картами для виявлення зон деформацій атмосферних полів над гірською поверхнею). Міра таких деформацій проявляється у погоді приземного шару, розподілі всіх метеополів (починаючи з горизонтального поля складових сонячної радіації). Умови розподілу (першочергово - опадів) визначаються циркуляцією і відповідними пого- дними станів атмосфери безпосередньо над окремими гірськими районами.,
З огляду на вищезгадане і результати наших досліджень доцільна певна поетапність ходу дослідження взаємодії гірського рельєфу і клімату: 1) фізико-географічний аналіз особливостей території; 2) аналіз макрокліматич- них, циркуляційних умов за режимними метеохарактеристиками; 3) визначення радіаційно- орографічних, інсоляційно-експозиційних особливостей орографічно складної поверхні; 4) аналіз адвективно-динамічних особливостей і характеристик мінливості основних метеовеличин; 5) виявлення ОКК (за методикою А. Олєнєва [Олєнєв, 1987]) і мезокліматичних районів (що виділяють за орографічними межами).
На кожному етапі використовується статистичний та картографічний аналізи просторово-часового розподілу елементів клімату на тлі орографічних структур. При недостатньо щільній метеорологічній мережі це дає можливість відобразити кліматичні умови гірського регіону і отримати уявлення про перебіг орокліматогенних процесів у його межах та на суміжних територіях. атмосфера гірський орокліматогенний
Анотація
Йдеться про проблемні питання, що виникають в ході досліджень взаємовпливу рельєфу і клімату, в гірських умовах зокрема. Обґрунтовується актуальність таких досліджень, їх наукова і практична значимість. Аналізується досвід вивчення фізичного механізму взаємодії приземного шару атмосфери зі складно побудованою гірською поверхнею. Подається ретроспективний огляд історії і результатів таких досліджень у минулому. Вказуються проблеми дослідницького змісту, що потребують вирішення. Розкрито зміст власних досліджень автора стосовно гірського кліматотворення, запропоновано використання ефективних методик досліджень - попередників і власних. Зазначається, що кліматичні відмінності, зумовлені орографією, дають підстави для виділення у межах гір та суміжних з ними територій особливих орокліматогенних комплексів (ОКК) з властивими їм місцевими кліматами та виконати мезокліматичні районування території. Оскільки взаємодія орографічного і циркуляційного чинників в гірських умовах ускладнює хід природних процесів, створюючи складну систему розподілу метеорологічних полів, тому основними завданнями є різнопланові дослідження геофізичного змісту та їх географічна інтерпретація.
Ключові слова: клімат, рельєф, метеоспостереження, погода.
Ольга Киналь. Проблемы физико-географических исследований взаимовлияния рельефа и климата (опыт, ретроспектива, задания). В статье идет речь о проблемных вопросах, которые возникают в процессе исследований взаимовлияния рельефа и климата, в горных условиях в частности. Обосновывается актуальность таких исследований, их научное и практическое значение. Анализируется опит изучения физического механизма взаимодействия приземного слоя атмосферы и сложно организованной поверхности гор. Подан ретроспективный обзор истории и результатов таких исследований в прошлом. Указаны проблемы исследовательского содержания, которые необходимо решать. Раскрыто содержание собственных исследований автора относительно горного климатообразования, предложено использование эффективных методик исследований - предшественников и собственных. Указывается, что климатические отличия, обусловленные орографией, позволяют выделить в пределах гор и смежных с ними территорий особенные ороклиматогенные комплексы (ОКК) с присущими им местными климатами и выполнить мезоклиматическое районирование территории. Поскольку взаимодействие орографического и циркуляционного фактора в условиях гор усложняет ход природных процессов, образовывая сложную систему распределения метеорологических полей, то главные задачи состоят в разноплановых исследованиях геофизического содержания и их географической интерпретации.
Ключевые слова: климат, рельеф, метеонаблюдения, погода.
Kynal O.V. Problems of physical and geographical study of the relief and climate interaction (experience, retrospectives, tasks). Issues of mutual influence of relief and climate are relevant for geographers, meteorologists, landscape researchers. Comprehensive study on the problems of the interaction of mountainous climate and surface addresses the essence of processes of mountain weather and climate genesis, landscape geography, local natural phenomena, and the concepts of the climate hierarchy. The study of local genesis of weather and climate in the mountainous regions is one of the main tasks of modern climatology. Without such studies, objective climatic characteristics of certain mountain regions, their nature, and landscape structure in particular, as well as the description of local climates is impossible.
Mountain climate research has been a challenging task in the past decades, and now these challenges remain unsolved. The problems are the extreme complexity of the physical object, the relatively small history of research, the lack of representative data, the lack of experience, and difficulties in the methodology. For example, the study of the local climates in the Ukrainian Carpathians is limited because of the lack of necessary meteorological information, regular expeditions, and a very few works on the physical aspects of weather and climate formation in the region.
The study of the physical mechanism of interaction of the surface layer of the atmosphere with a mountain surface is one of the tasks for modern physical climatology and landscape studies. The results of such studies are suitable for solving many problems of environmental management and hydrometeorological support in the mountains, which corresponds to the goals of balanced development in the mountainous and adjacent territories and management of them in modern conditions.
In scientific publications of Ukrainian climatologists, sometimes there is no physical interpretation of the given data; climate genesis is considered in general terms without taking into account the role of various forms of orography. In climatology, when studying the influence of relief on the climate, the main attention is given to mesorelief and microrelief, which are factors of different micro- and local climates. Here, climatological works contain enough material, but they do not adequately cover the impact of macro -relief on the climate of large areas. Climatologists do not pay much attention to the features of landscapes that are formed under the conditions of powerful oroclimatogenic influence; their interests are more closely related to the physics of the processes of interaction of the complex terrain and the lower layers of the atmosphere. Because of this interaction, a very special mountain climate is formed as a complex set of mesoclimates and local climates (the climates of individual mesoforms of the relief, slopes of various steepness and expositions, mountain valleys, basins, etc.). Spatial climatic differences allocate the boundaries of the mountains and adjacent territories of special oroclimatogenic complexes (OCC) - little understood and explored.
A retrospective analysis of the studies shows a complicated history of the formation of mountain climatology. The current state of meteorological monitoring in Ukraine meets the prognostic needs for shortterm weather forecasts, but it is not sufficient nether the needs of physical climatology, nor for meteorological studies. The development of physical approaches in the study of the climate over the past half century follows the need for a deeper insight into the basic physical processes in the surface layer. Actually, such studies did not affect the mountain regions due to their insufficient meteorological monitoring.
The interaction of orographic and circulation factors in the mountains complicates the course of natural processes, creating a complex system of distribution of geophysical fields (including meteorological ones). Therefore, the main tasks of the mountainous climatological research are diverse studies of geophysical content and their meaningful geographical interpretation. Foremost, it concerns the study of circulation processes associated with modern climate change.
Key words: climate, relief, meteorological observation, weather.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення фізико-географічних умов Уральської гірської країни, яка є природною межею між двома частинами світу - Європою та Азією. Взаємозв’язок між геологічною будовою та формами рельєфу. Опис кліматичних умов території, сучасного стану ландшафтів Уралу.
курсовая работа [926,8 K], добавлен 17.10.2010Географічне положення Австралії, геологічна будова та корисні копалини. Характеристика клімату, рельєфу, ґрунтів, води, рослинності та тваринного світу країни. Ландшафти та фізико–географічне районування. Основні екологічні проблеми країни.
курсовая работа [310,1 K], добавлен 16.01.2013Просторова і часова антропогенна трансформація форм рельєфу, рельєфотвірних порід і геоморфологічних процесів на найбільших об’єктах, які зазнали антропогенного впливу на цій території, річкові долини. Зміни форм рельєфу при дорожньому будівництві.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.07.2015Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.
реферат [374,6 K], добавлен 22.11.2010Геологічна будова Альпійської гірської країни та історія геологічного розвитку. Особливості рельєфу і клімату території. Циркуляційні процеси і опади по сезонам року. Внутрішні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ та сучасний стан ландшафтів.
курсовая работа [9,2 M], добавлен 17.10.2010Вивчення географічного положення, клімату, рельєфу та населення Італії. Характеристика господарського комплексу, основних галузей промисловості, розвитку сільського господарства. Специфіка транспортної системи країни. Опис зовнішньоекономічних відносин.
реферат [26,2 K], добавлен 23.12.2015Загальні відомості про материк та його фізична географія. Дослідження та освоєння Північної Америки, вивчення клімату, рельєфу, корисних копалин, рослинності та твариного світу. Адміністративна характеристика Канади, Сполучених Штатів Америки та Мексики.
реферат [3,4 M], добавлен 04.12.2011Основні визначення, поняття та елементи кріосфери. Льодовикові форми рельєфу. Загальні обсяги зледеніння Землі. Вплив змін клімату на кріосферу: арктичні льоди, гірські льодовики, багатолітня мерзлота. Шляхи протидії змінам клімату, варіанти адаптації.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 07.03.2014Вивчення фізико-географічного положення, геологічної будови, рельєфу дна, кліматичних умов, гідрологічного режиму, властивостей водних мас, коливань рівня води в Каспійському морі. Багатство органічного світу безстічного озера-моря та його узбережжя.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 10.08.2010Вивчення історії відкриття та перших згадок про Австралію. Опис дослідницьких експедицій та географічних відкриттів Абеля Янсзона Тасмана. Плавання у Тасмановому морі. Нанесення материка на карту. Подорожі Дж. Кука. Дива та краєвиди сучасної Австралії.
презентация [25,9 M], добавлен 14.12.2014
