Проблема вибору масштабу у суспільно-географічному дослідженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва,

Криворізький економічний інститут КНЕУ

Проблема вибору масштабу у суспільно-географічному дослідженні

Сонько С.П.,

Шиян Д.В.

Аннотация

картографування забруднення працездатність населення

Сонько С.П.,Шиян Д.В. Проблема выбора масштаба в общественно-географическом исследовании. Выбор масштаба при исследовании общественно-географических процессов определяет не только перечень изучаемых объектов, но и методические подходы к выделению первичной пространственной единицы, подлежащей картографированию. При изучении влияния загрязнения окружающей среды на здоровье людей в качестве такой единицы целесообразнее выбирать врачебные участки. По этим участкам отбираются соответствующие показатели, формирующую базу данных для ГИС Mapinfo Profesional.

Ключевые слова: первичная единица общественно-географического исследования, социальная инфраструктура, показатели для базы данных.

Summary

Sonko S.P., Shijan D.V. The problem of a choice scale in society-geographical research. Choice of scale at research society-geographical processes determines not only the list of the studied objects but also methodical approaches near the selection of primary spatial unit, subject drawing a map. At the study of influence of contamination of environment on a health people as such unit more expedient to choose medical areas. On these areas the proper indexes are taken away, forming a database for GIS Mapinfo Profesional.

Keywords: primary unit society-geographical researches, social infrastructure, indexes for a database.

Незважаючи на бурхливе впровадження новітніх технологій і наукових методів, пов'язаних з настанням епохи інформатизації, карта і по сьогодні залишається провідним інструментом географічного дослідження. Про переваги цього інструменту говорилось давно і багато, тому не варто ще раз це доводити.

Стосовно теорії суспільної географії, то майже завжди коректний вибір масштабу визначає не лише аспекти, методику, а й глибину досліджуваної проблеми. Відповідно до принципу картографічної/географічної генералізації, на карті, а, відтак, - в базі даних, таблицях, ГІС, тексті - відтворюються лише ті об'єкти, процеси, явища, яким відповідає обраний масштаб. Насправді, ця загальновідома істина є дуже важливою, а в деяких розділах суспільної географії навіть критичною.

Вихідні передумови. В сучасних умовах ринкової економіки проблема вибору масштабу, або вибору первинного просторового об'єкту суспільно-географічного дослідження одночасно і ускладнилась і спростилась. Ускладнилась тому, що дослідникам майже повністю перекрито доступ до первинної інформації на найнижчому просторовому рівні (промислові та сільськогосподарські підприємства, об'єкти обслуговування, торгівлі, соціальної сфери) як через відсутність зрозумілої і стрункої системи її накопичення, так і через аргумент під назвою «комерційна таємниця». Спростилась тому, що за умов відсутності такої інформації розмір первинного просторового об'єкту автоматично зростає до меж адміністративного району, району міста, області. Може саме тому останнім часом збільшилась кількість суспільно-географічних робіт із застосуванням різноманітних (вже відомих і «накатаних»[3,с.44-120]) методик узагальнення (статистичні поверхні, інтерполяція, та ін.) ? Відразу постає питання наукової коректності подібних досліджень, особливо враховуючи високий динамізм зміни ситуації саме на мікропросторовому рівні. Враховуючи сказане, вважаємо, що актуальність вибору масштабу суспільно-географічного дослідження в умовах ринкової економіки буде лише зростати.

Автори стикнулись з позначеною проблемою в процесі суспільно-географічного дослідження окремих напрямів розвитку муніципального господарства м.Кривого Рогу [1; 5; 6], а також при знайомстві з результатами подібних робіт по інших територіях [4]. Зокрема, порівняння робіт [6] та [4] призводить до висновку що у першому випадку глибина висновків та викладене автором розуміння просторових процесів набагато ґрунтовніші і більш адекватні.

Формулювання цілей статті, постановка задачі. Обравши об'єктом дослідження соціальну сферу Кривбасу автори намагаються дослідити проблему впливу забруднення довкілля на здоров'я і працездатність населення. Завдання яке буде вирішуватись у даній статті - вибір первинного просторового об'єкту для такого дослідження.

Виклад основного матеріалу. Просторова організація окремих галузей муніципального господарства як об'єктів соціальної інфраструктури завжди, а особливо останнім часом була в центрі уваги суспільної географії. Адже дія ринкових механізмів за останні 20 років значно активізувала просторові процеси, призвівши до жорсткої диференціації території великих міст, передусім вздовж «червоних ліній». Найяскравіше ці процеси мають прояв у містах-міліонерах, де вже «включені» механізми вилучення найбільш цінних земельних ділянок (або ж нерухомості) із звичного використання. Причому, ці механізми мають широкий спектр прояву: від звичайного рейдерства (славнозвісна «Озерка» в Дніпропетровську) до «обґрунтування» закриття існуючих підприємств, установ, організацій (хай то через високу смертність тварин у Київському зоопарку, або ж через реформування ВАК України). Натомість і ціна місцеположень, а, відтак, і функціональне використання таких земельних ділянок можуть докорінно змінюватись. Ці приклади наведені для того, щоб зайвий раз наголосити на важливості процесів, які проходять на рівні не те що підприємства або ж населеного пункту, а на рівні кварталу, вулиці, або ж декількох будинків. Проблема суспільно-географічного дослідження подібних об'єктів ускладнюється ще й ступенем їх підпорядкованості, а, отже, джерел отримання інформації. Так, наприклад, годі сподіватись на відповідність загально районних (міського району) показників захворюваності населення і показників захворюваності на рівні мікрорайону. Що ж тоді краще обрати за вишукуваний первинний об'єкт - лікарську дільницю, територію ЖЕКу, територію виборчої дільниці, або щось інше, - але такий просторовий дистрикт, по якому б накопичувались дані у межах відповідної статистичної звітності?

Соціальна інфраструктура, до складу якої входять і медичні заклади, що будуть розглянути в даній статті, являє собою комплекс просторово розпорошених, але пов'язаних однією метою об'єктів. Це, зокрема, районні (міських районів) лікарні, поліклініки, до яких «прив'язані» відповідні лікарські дільниці, станції швидкої допомоги та ін.

Методика подібних досліджень бере початок ще з робіт московської школи геохімії ландшафтів [2] і охоплює декілька послідовних процедур:

- визначення пунктів відбору проб навколо стаціонарних джерел забруднення;

- проведення польових періодичних відборів проб з наступною спектроскопією на наявність відповідних хімічних елементів чи їх сполук;

- дослідження динаміки захворювань через реєстратури поліклінік цієї території;

- спектроскопічне дослідження волосся (з парикмахерських) та санованих зубів (з стоматологічних лікарень);

- картографічне «накладення» отриманих даних для порівняння і аналізу;

- побудова відповідних результативних карт.

На відміну від геохімічної (з елементами медичної географії) або ж геоекологічної методики [1;5] у суспільно-географічну методику подібних досліджень варто ще додати елементи районування та функціонального зонування території (адже мова йде про велике місто), а також більш детально представити динаміку захворювань за окремими групами хвороб. Висвітливши названі аспекти саме у межах лікарських дільниць відкривається можливість виходу на окремі демографічні показники, важливість яких в умовах катастрофічного забруднення середовища таких міст як Кривий Ріг, набуває непересічного значення.

Вважаємо комплексне сполучення названих вище аспектів відомої методики, але застосованих до нової території (Кривбасу) елементом новизни. Проте, застосування названих методичних прийомів через об'єктивні причини буде мати обмежений характер. Зокрема, періодичність та суцільність мережі відбору проб обмежена можливостями авторів. Стосовно рівня дослідженості проблеми, варто послатись на подібні роботи [1;4;6].

Для вирішення перелічених завдань нами були зібрані дані по адресній прив'язці лікарських дільниць по районах міста Кривого Рогу (Таблиця 1).

Таблиця 1. Лікарські дільниці по адміністративних районах Кривого Рогу

*В середньому на район

Подальша робота відбувалась у Mapinfo Profesional.10. Зокрема:

- була векторизована Карта Кривого Рогу масштабу 1: 40 000;

- нанесені межі лікарських дільниць відповідно до адресної бази (рис.1).

- зроблені надписи та створена відповідна база даних.

Зокрема, у базі даних, відповідно до джерел інформації по реєстратурах і лікарських дільницях можуть бути відпрацьовані наступні поля:

- кількість населення у відповідній дільниці, осіб ;

- захворюваність по окремих групах хвороб, осіб на 1000 жителів;

- сезонність захворювань по інфекційних хворобах, кількість хворих по літньому і зимовому сезонах;

- наближеність дільниці до головних стаціонарних джерел забруднення, тис.м.;

- концентрація забруднюючих речовин (по групах) відповідно до точок відбору проб за даними спектрометричного аналізу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висновки

Перелічені показники, як елементи бази даних Mapinfo Profesional дадуть можливість:

- просторового аналізу та порівняння динаміки захворюваності та викидів забруднюючих речовин у довкілля;

- районування території міста Кривого Рогу за рівнем захворюваності населення (за окремими групами хвороб);

- встановлення суспільно-географічних закономірностей формування екологічної ситуації у регіонах старопромислового освоєння;

- створення самостійних шарів та синтетичних електронних карт, необхідних у роботі міського управління охорони здоров'я.

Список літератури

1. Геоекологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі. Автори: Багрій І.Д., Блінов П.В., Вілкул Ю.Г., Маяков Й.Д. та ін. Друкується за постановою Вченої Ради інституту геологічних наук НАН України від 20 вересня 2001 року. - Київ: Фенікс, 2002. - 190 с.;

2. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов. (Ландшафтно-геохимические процессы). Учебное пособие для студентов по специальностям `География` и `Геоэкология`. 2-е издание с заключением автора 2007 г. М. Геофак МГУ 2007г. 350 с.

3. Голиков А.П.,Черванев И.Г.,Трофимов А.М.Математические методы в географии. - Х.:Вища школа,1986.-144 с.

4. Донець І.А. Суспільно-географічне дослідження екологічних проблем м.Запоріжжя.Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 /; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 2001. -- 21 с.

5. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська. Автори: Багрій І.Д., Блінов П.В., Вілкул Ю.Г., Маяков Й.Д. та ін. - Київ: Фенікс, 2000. - 110 с.;

6. Остапчук І.О. Оцінка геоекологічних ризиків території Криворізького природничо-господарського району. Автореф. дис.канд.геогр. наук. 11.00.11. Сімферополь - 2010. - 15 с.).

Размещено на Allbest.ru