Проблеми розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації в нових геополітичних реаліях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Проблеми розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації в нових геополітичних реаліях

Гусєва Н.В.,

кандидат географічних наук,

доцент кафедри соціально-економічної

географії і регіонознавства

Задєсєнцев О.М.,

магістрант кафедри географії

У процесі написання статті виявлені сучасні проблеми розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації в умовах її розташування в зоні проведення антитерористичної операції, якими є економічні, соціально-демографічні, екологічні, геополітичні та ряд інших. Визначено, що геополітична криза на сході України має як негативні, так і позитивні наслідки для розвитку досліджуваної міської агломерації.

Ключові слова: міська агломерація, економічні проблеми, соціально-демографічні проблеми, екологічні проблеми, геополітичні проблеми, антитерористична операція.

В процессе написания статьи выявлены современные проблемы развития Северодонецко-Лисичанской агломерации в условиях ее расположения в зоне проведения антитеррористической операции, в частности, экономические, социально-демографические, экологические, геополитические и ряд других. Определено, что геополитический кризис на востоке Украины имеет как отрицательные, так и положительные последствия для развития исследуемой городской агломерации.

Ключевые слова: городская агломерация, экономические проблемы, социально-демографические проблемы, экологические проблемы, геополитические проблемы, антитеррористическая операция.

Husieva N.V., Zadiesientsev O.M. PROBLEMS OF THE DEVELOPMENT OF THE SEVERODONETSK-LYSYCHANSK AGGLOMERATION IN NEW GEOPOLITICAL SITUATION

In the process of writing the article modern problems of the development of the Severodonetsk-Lysy- chansk agglomeration are revealed in the conditions of its location in the area of the antiterrorist operation. Among them, economic, socio-demographic, environmental, geopolitical and other problems. It is determined that the geopolitical crisis in the east of Ukraine has negative and positive consequences for the development of the urban agglomeration.

Key words: urban agglomeration, economic problems, socio-demographic problems, environmental problems, geopolitical problems, antiterrorist operation.

Постановка проблеми. Головними центрами сучасного суспільного життя все більше стають міські агломерації, які виступають як локальні системи розселення вищого рівня [7]. Міські агломерації займають провідне місце в структурі національної економіки України. Так, за даними учасників реалізації проекту USAID ЛІНК, в агломераціях України, які становлять 10% її території, проживає щонайменше 30 млн осіб (близько 2/3 населення країни) та виробляється 3/4 ВВП держави [18, с. 11]. На їхній території розміщено більшість економічно активного населення України, сконцентровано основні виробничіфонди, вкладено переважну частину інвестицій у основний капітал та прямих іноземних інвестицій [19]. Стабільне функціонування й поступальний розвиток міських агломерацій є важливим завданням в умовах системної кризи в економіці країни [9].

Одним з регіонів України з високими темпами процесів утворення агломерацій до недавнього часу була Луганська область. Протягом другої половини ХХ ст. - першого десятиліття ХХІ ст. на її території, за різними джерелами, утворилося від чотирьох до шести міських агломерацій [5]. Проте на сьогоднішній день на підконтрольній українській владі території залишилась всього одна - Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація, яка потребує проведення ретельних досліджень з боку різних науковців. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженням міських агломерацій України, Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація на сьогоднішній день є практично не дослідженою. Крім того, в світлі останніх подій на сході України дана агломерація зазнала дуже сильних змін, оскільки стала найголовнішим адміністративним, соціально-економічним, політичним центром регіону [5]. Все це обумовлює надзвичайну актуальність дослідження даної агломерації з позицій різних наук, у т.ч. суспільної географії. Важливим практичним завданням є визначення сучасних проблем розвитку агломерації. Як зазначають Ю.К. Яковлева та О.Л. Закотнюк [22], проблеми розвитку Донбасу та окремих його територій (у т.ч. Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації) по праву претендують поповнити об'єктно-предметну область сучасних суспільно-географічних досліджень [22, с. 236]. А на думку Т.В. Дробишевської, проблеми розвитку міст Донбасу не мають прямих аналогів у світовому процесі урбанізації [6], наявні урбаністичні дослідження є недостатніми, а подекуди такими, що втратили свою актуальність [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню агломераційних утворень присвячені праці багатьох учених - українських (М.А. Алфьоров, Д.І. Богорад, А.Г. Вишневський, О.В. Гладкий, І.О. Горленко, В.Г. Давидович, А.І. Доценко, О.І. Драпіковський, А.С. Ізраілевич, І.І. Закутинська, В.І. Захарченко, Т.Є. Зінченко, С.І. Іщук, Л.М. Корецький, І.М. Костюк, О.К. Кузьмінська, В.О. Лєснов, Р.І. Литвиненко, Р.М. Лозинський, К.В. Мезенцев, В.І. Нудельман, Я.Б. Олійник, М.М. Паламарчук, Ю.М. Палеха, Г.П. Підгрушний, М.Д. Пістун, Ю.І. Пітюренко, Є.Н. Перцик, Л.Г. Руденко, А.В. Степаненко, Д.М. Стеченко, О.Г. Топчієв, І.О. Фомін, О.І. Шаблій тощо), російських (М.Т. Агафонов, Є.Г. Аніміца, А.П. Бур'ян, В.Г. Давидович, Ф.А. Іщенко, Г.М. Лаппо, Л.Е. Лімонов, Н.В. Петров, Ю.Л. Пивоваров, І.В. Пилипенко, А.Ю. Пробст, М.О. Слука, А.Т. Хрущов, М.Д. Шаригін та ін.) і зарубіжних (М. Вледжен, С. Джонс, К. Дзевонскі, М. Енрайт, Н. Калдор, Дж. Каполані, Г. Кларк, П. Кругман, С. Лєщинський, А. Маршалл, К. Матсіяма, Е. Міль, М. Портер, Д. Старрет, Ж.-Ф. Тісс, М. Фельдмен, М. Фуджита, Р. Холл, Р. Г. Шпігельман та багато інших).

Завжди цікавили науковців міста та міські утворення Донбасу. Серед географів вагомий внесок у вивчення міських поселень Луганської області (у т.ч. міських агломерацій) у свій час зробили Н.І. Блажко, Я.І. Бондаренко, О.В. Гладкий, А.І. Доценко, Т.В. Дробишевська, Г.М. Заваріка, С.І. Іщук, П.С. Коваленко, А.В. Краснопольський, І.Г. Мельник, Г.П. Підгрушний, Ю.І. Пітюренко, А.В. Степаненко та ряд інших.

Постановка завдання. Мета даного дослідження - виявити сучасні проблеми розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації в нових геополітичних реаліях (в умовах її розташування в зоні проведення антитерористичної операції). Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

1) виявити загальні та специфічні проблеми Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації на сучасному етапі розвитку;

2) розкрити сутність та наслідки економічних проблем розвитку міської агломерації;

3) визначити, як вплинуло загострення геополітичної ситуації на сході України на економічний розвиток Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Всі проблеми розвитку різних територій України можна умовно поділити на загальні, які характерні для всіх об'єктів, та специфічні, притаманні для певного регіону чи навіть окремого населеного пункту. Все це справедливо і для Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації. Так, серед загальних проблем розвитку агломерації, що характерні для всіх міст та міських утворень України, слід назвати економічні, екологічні, демографічні, соціальні та деякі інші. В той же час розвиток агломерації гальмується рядом специфічних проблем, генезис яких пов'язаний з її периферійним положенням в Україні, розташуванням у старопромисловому регіоні з високим рівнем урбанізації, монофункціональністю багатьох поселень у її складі, входженням до зони проведення антитерористичної операції, надзвичайно тісними зовнішньоекономічними зв'язками з Росією, значним впливом російського капіталу, який є власником деяких крупних підприємств тощо. Як зазначає І.Г. Мельник, у пострадянський період для більшості міських поселень агломерації був характерний інерційний розвиток, що відбувався за індустріальним сценарієм та був фактично підтриманий політикумом, крупними внутрішніми інвесторами, населенням. Так і не було розв'язано низку економічних проблем, зберігаються диспропорції в структурі міського середовища, соціальні та екологічні проблеми. Серед нових викликів розвитку - припинення військового конфлікту на Донбасі, повернення контролю України над своїми територіями та відновлення зв'язків агломерації з ними, відновлення економіки та повноцінного життя в поселеннях (особливо тих, що мають «прифронтове» положення), залучення додаткових ресурсів розвитку в умовах інвестиційної непривабливості Луганщини, їх раціональне використання, перехід від інерційного розвитку до інноваційного тощо [8, с. 121].

Серед сучасних проблем розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації одними з найгостріших є економічні, зокрема недостатня кількість ефективно працюючих підприємств, неповна забезпеченість необхідною сировиною, а також порівняно низька її інвестиційна привабливість, яка значно погіршилась у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на Донбасі. Ряд міст у складі агломерації є монофункціональними, в т.ч. в певній мірі й м. Сєвєродонецьк (спеціалізується на хімічній промисловості), що не дуже часто зустрічається серед великих міст. Монопрофільність зумовлює жорстку залежність можливостей, темпів і напрямів розвитку таких поселень від фінансово-економічного «добробуту» підприємств однієї галузі або навіть одного підприємства [8, с. 124-125].

Для Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації характерно обвальне скорочення у пострадянський період її промислового потенціалу. Особливо це стосується міста Лисичанськ, у якому впродовж 2010-2016 рр. об'єми реалізованої промислової продукції зменшилися в 16 разів (табл.1).

Все це відбулося за рахунок, по-перше, призупинення роботи найбільших промислових підприємств міста: Лисичанського НПЗ «ЛИНІК», ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ТОВ «НВП «Лисичанський завод гумовотехнічних виробів»; по-друге, повної ліквідації ВАТ «Лисичанська сода», а також зменшення видобутку вугілля шахтами ДХК «Лисичанськвугілля» [3]. Так, упродовж 1991-2011 рр. у Лисичанську було ліквідовано 6 шахт. У 2016 р. у місті повноцінно працювала лише одна шахта, ще 3 - у режимі відкачки шахтних вод. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. були закриті всі 3 шахти у м. Кремінній, ще по 1 шахті - в м. Золотому та смт. Тошківці. Серед ліквідованих підприємств машинобудування агломерації слід відзначити завод опорів та приладобудівний завод у Сєвєродонецьку. В глибокій кризі перебуває хімічна та нафтохімічна промисловість, яка тривалий час визначала спеціалізацію Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації (це в свій час дало привід називати її «Бермудським трикутником» з огляду на екологічну небезпеку гігантів хімічної індустрії [8, с. 133]). Ліквідований содовий завод (підприємство ВАТ «Лисичанська сода»), з 2007 р. практично не працює Рубіжанський «Краситель». Аналогічною є ситуація в інших галузях - виробництві будівельних матеріалів (у Сєвєродонецьку не працює цегляний завод), харчовій (у Сєвєродонецьку припинив виробництво молокозавод, а в Лисичанську - м'ясокомбінат). Не на повну потужність, із зупинками різної тривалості працюють Лисичанський НПЗ «ЛІНИК», ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», завод залізобетонних виробів, молокозавод та хлібозавод у місті Лисичанськ, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» [2].

Закриття великої кількості промислових підприємств, з одного боку, посилило депресивність та дотаційність ряду населених пунктів агломерації, а з іншого - знизило антропогенний тиск на довкілля. В той же час з'явилися нові екологічні проблеми техногенного характеру, пов'язані, в першу чергу, з неякісним виконанням технічних проектів закриття вугледобувних підприємств [8, с. 128]. Так, нехтування в ході закриття шахт вимогами техногенної та екологічної безпеки поставило загрозу істотних змін якості підземних і поверхневих вод, підтоплення і заболочування територій, засолення та забруднення річок, просідання земної поверхні, утворення вибухонебезпечних метано-повітряних сумішей, забруднення атмосфери продуктами горіння породних відвалів тощо. Гострими є проблеми поведінки з відходами гірничих підприємств, зберігається дисбаланс між відпрацьованими та рекультивованими землями на гірничодобувних підприємствах, підтоплення територій закритих шахт і, як результат, зростання ризиків фізичного руйнування промислових об'єктів, житлових будинків і комунікацій на прилеглих територіях [1].

Таблиця 1

Динаміка обсягу реалізованої промислової продукції (без ПДВ та акцизу) містами-ядрами Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації протягом 2010-2016 рр.

Складено авторами за даними [11]

За сучасних умов промисловий розвиток Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації ускладнюють її входження до зони проведення антитерористичної операції та близьке розташування тимчасово окупованих територій Донбасу. Так, відстань від центрів агломерації до Первомайська - найближчого міста на неконтрольованій українською владоютериторії - складає близько 40 км. До складу Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації входять 47 поселень (межі агломерації визначено з урахуванням 1-годинної та 30-ти кілометрової доступності до центрів агломерації - Сєвєродонецька, Лисичанська і Рубіжного), і всі вони входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція [16]. Більше того, ряд населених пунктів агломерації - міста Гірське і Золоте (крім Золотого-5) Попаснянського району - розташовані на так званій «лінії зіткнення» або «лінії розмежування», яка представляє собою буферну зону з підконтрольними Україні населеними пунктами та територіями, в яких органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження [15]. Населені пункти в межах цієї зони відносяться до класу особливої небезпеки для проживання [8, с. 129]. Під час активної фази бойових дій тут було зруйновано велику кількість об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури, пошкоджено дороги. Околиці прифронтових поселень потребують розмінування. Забезпечення енерго-, тепло- та водопостачання є нестабільним. Ці поселення втратили значну частину свого населення. Локалізація тут військових, з одного боку, забезпечує захист місцевого населення, а з іншого - збільшує ризик обстрілів [8, с. 135].

Унаслідок відмежування значної частини території Донбасу, яка зараз не контролюється українською владою, різкого скорочення зовнішньоекономічних зв'язків з Росією та зниження їх значення для держави зменшився ринок збуту для підприємств Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації. Переорієнтація на європейський ринок та розвиток зовнішньоторговельних зв'язків з європейськими країнами ускладнюється периферійним положенням агломерації на сході України. Так, відстань від Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації до західних кордонів України (з Польщею, Угорщиною, Словаччиною) становить від 1200 до 1540 км. Значна відстань і до Києва - 720-740 км за автомагістралями (рис. 1).

Рис. 1. Відстань автошляхами від Cєвєродонецька до адміністративних центрів регіонів України, км

Периферійність положення Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації загострюється досить слабким її транспортним сполученням

з іншими територіями України. Так, через агломерацію не проходить жодна міжнародна чи національна автомобільна дорога (проходять лише 1 дорога регіонального значення Р-66 та 2 територіальні автомобільні дороги Т-13-02 і Т-13-06); залізниці проходять через Лисичанськ, Рубіжне і Кремінну, в той час як Сєвєродонецьк пасажирського залізничного сполучення не має; у зв'язку з проведенням антитерористичної операції Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Сєвєродонецьк» не функціонує [4].

Існують певні технологічні проблеми для запуску виробництв Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації. Значною проблемою, що не дозволяє запустити на повну потужність ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (його було в черговий раз призупинено в 2014 р.), є недостатня кількість електроенергії, що виробляється електростанціями області (Луганською ТЕС і Сєвєродонецькою ТЕЦ). З 2014 р. Луганська область функціонує в режимі «енергетичного острова», бо відокремлена від єдиної енергосистеми України. У зв'язку зі зменшенням постачання газу з Росії гостро постала проблема сировини для виготовлення азотних добрив [3]. Упродовж останніх років конкурентоспроможність базових підприємств агломерації визначається здатністю їхніх власників забезпечити стабільні поставки енергосировинних ресурсів (природного газу, нафти) за прийнятними цінами [8, с. 133].

Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація є інвестиційно непривабливою. Так, протягом 2015 р. в міста-ядра агломерації надійшло 246 521,8 тис. дол. США прямих іноземних інвестицій (0,6% їх загального обсягу в Україні), що майже в 2 рази менше ніж у 2013 р. (447 615,5 тис. дол. США). У той же час, обсяг капітальних інвестицій в агломерацію протягом 2013-2015 рр. збільшився в 1,4 рази (з 927 410 тис. грн. у 2013 р. до 1 287 186 тис. грн. у 2015 р.) [20]. Це можна пояснити тим, що Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація на сьогоднішній день є головним промисловим, транспортним, культурним, освітнім, адміністративним, політичним центром Луганської області. До її міст з тимчасово окупованих територій переведені практично всі ВНЗ, культурно-мистецькі організації, промислові підприємства тощо. У Сєвєродонецьку з 2014 р. розташована Луганська обласна державна (військово-цивільна) адміністрація та ряд інших обласних закладів. Все це активізувало непромислові види діяльності - управління, освіту і науку, медицину та охорону здоров'я, культуру і мистецтво, фізкультуру і спорт, що є позитивним явищем. Зросло транспортне значення Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації, до якої прямує єдина функціонуюча залізнична гілка, що зв'язує Луганщину з іншими регіонами та забезпечує транзит пасажирів [8, с. 134].

Дуже складною є ситуація на ринку праці. У зв'язку із закриттям або призупиненням роботи більшості промислових підприємств без створення альтернативних місць прикладання праці рівень безробіття збільшився з 0,9% (у 2009 р.) до 2,6% (у 2013 р.). Проте статистичний показник рівня безробіття не відображає реального стану проблеми. Впродовж 2005-2013 рр. у Рубіжному спостерігався найвищий рівень безробіття серед всіх міськрад Луганської області [11]. Ситуація на ринку праці значно загострилася у зв'язку з масовим притоком внутрішньопереміщених осіб. Так, станом на 1.01.2017 р. на контрольованій українською владою території Луганської області мешкало 292 031 переселенців (17,7% їхньої загальної кількості в Україні) [10]. Переважна їх більшість проживає в населених пунктах Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації.

Найбільше безробітних серед молоді. Відсутність необхідної кількості робочих місць, спад в економіці та девальвація гривні призвели до різкого погіршення рівня життя населення, що підсилює трудову міграцію до Російської Федерації.

Для міст агломерації характерні незадовільна робота житлово-комунального господарства, аварії в системах водо- і теплопостачання, велика частка старого та аварійного житла. Так, фізичний знос трубопроводів і обладнання на окремих ділянках у Лисичанську досягає 100%. Магістральний водовід від ВНС «Білогорівська» має 82% фізичного зносу, що призводить до великих втрат води при транспортуванні через численні пориви [21]. Важливою проблемою є стан доріг, особливо в межах Лисичанська. Так, з 208 вулиць і доріг, що перебувають у комунальній власності міста, половина потребує капітального і поточного ремонту. Через особливості рельєфу,автошляхи тут потребують ремонту частіше, ніж в інших поселеннях [21].

Вирішення ряду економічних проблем розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації ускладнюється законодавчою невизначеністю в Україні такої адміністративно-територіальної одиниці, як міська агломерація (як наприклад, у США, де існують метрополітенські ареали - територіально-статистичні одиниці, використовувані для наближеного виділення і кількісної характеристики міських агломерацій) [17]. У зв'язку з цим населені пункти агломерації на сьогоднішній день входять до складу трьох міст обласного підпорядкування (Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне) та трьох районів Луганської області (Кремінського, Попаснянського і Новоайдарського). Це ускладнює та навіть унеможливлює узгоджений комплексно-пропорційний розвиток агломерації як єдиного міського утворення.

Отже, сучасний розвиток Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації гальмується цілим рядом проблем - як загальних (економічних, соціально-демографічних, екологічних тощо), так і специфічних, пов'язаних, передусім, з її розташуванням у зоні проведення антитерористичної операції. Ескалація конфлікту на сході України значно загострила всі проблеми розвитку міської агломерації. З іншого боку, військові події на Донбасі дали певний поштовх для її розвитку, оскільки вона стала найголовнішим адміністративним, соціально-економічним, політичним центром Луганщини.

агломерація сєвєродонецьк лисичанськ економічний геополітичний

Література

1. Бузило В.І. Екологічні та техногенні наслідки ліквідації вугільних шахт / В.І. Бузило, А.В. Пав- личенко // Розробка родовищ : зб. наук. праць. - 2014. - Т. 8. - С. 535-540 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://rr.nmu.org.ua/pdf/2014/ 20140926-72.pdf.

2. Гусєва Н. В. Економічні проблеми розвитку Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації / Н.В. Гусєва, О.М. Задєсєнцев // Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : зб. наук. праць за матеріалами VI Міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. І.О. Пили- пенка, Д.С. Мальчикової (м. Херсон, 5-6 жовтня 2017 р.) - С. 67-70.

3. Гусєва Н.В. Промисловий комплекс Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації / Н.В. Гусєва, О.М. Задєсєнцев // Регіон-2017: суспільно-географічні аспекти : матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців / гол. ред. колегії Л. М. Нємець (м. Харків, 20-21 квітня 2017 р.) - Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. - С. 146-151.

4. Гусєва Н.В. Суспільно-географічне положення Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації як складова просторового потенціалу території / Н.В. Гусєва, О.М. Задєсєнцев // Наукові записки СумДПУ імені А.С. Макаренка. Серія географічні науки. - 2017. - Вип. 8. -С. 135-145.

5. Гусєва Н.В. Типологічні ознаки Сєвєродоне- цько-Лисичанської агломерації / Н.В. Гусєва, О.М. Задєсєнцев // Економічна та соціальна географія : науковий збірник. - Київ, 2017. - Вип. 77. - С. 10-18.

6. Дробышевская Т.В. Территориальное развитие городов Донбасса (Социально-экономические аспекты) / Т.В. Дробышевская : автореферат дис. ... на соискание ученой степени канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 «Экономическая и социальная география». - М., 1993. - 16 с.

7. Лозинський Р. Сучасні межі Львівської міської агломерації / Р. Лозинський, І. Костюк // Економічна та соціальна географія: Наукові записки. - 2011. - № 2. - С. 55-60 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/ ЩКЫ/ЫгШРЦя_2011_2_11.

8. Мельник І. Міські поселення Луганщини: нові виклики на фоні старих проблем / І. Мельник // Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін : [колективна монографія] / за ред. К. Мезенцева, О. Олійника, Н. Мезенцевої. - К. : Видавництво «Фенікс», 2017. - 438 с. - С. 121-142.

9. Мельникова М.В. Великі міські агломерації в Україні: особливості управління та можливості розвитку / М.В. Мельникова, Є.С. Грабодоєва // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2015. - № 3. - С. 121-125.

10. Міграція з окупованих територій: куди прямують переселенці. Слово і діло. Головний сайт про політиків [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.slovoidilo.ua/2017/02/13/infografika/ suspilstvo/mihracziya-z-okupovanyx-terytorij-kudy- pryamuyut-pereselenczi.

11. Офіційний сайт Головного управління статистики у Луганській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.lg.ukrstat.gov.ua.

12. Офіційний сайт Лисичанської міськради [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lis.gov.ua/

13. Офіційний сайт Рубіжанської міськради [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rmr.gov.ua/

14. Офіційний сайт Сєвєродонецької міськради [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sed-rada.gov.ua/

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» : в редакції від 2 грудня 2015 р. № 1276-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 1085-2014-%D1%80.

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=248689029.

17. Стандартний метрополітенський ареал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vseslova.com.ua/word/Стандартний_ метрополітенський_ареал-101500u.

18. Територіальний розвиток в Україні розвиток агломерацій та субрегіонів : проект USAID: локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність. - К., 2012. - 183 с.

19. Тищенко О.П. Ресурсний потенціал міських агломерацій: проблеми ефективного управління / О.П. Тищенко, Н.В. Присяжнюк // Економічний часопис-ХХІ. - 2013. - № 9/10(2). - С. 3-6.

20. Статистичний щорічник Луганської області за 2015 рік / за ред. Д.Я. Протопопова; Головне управління статистики у Луганській області. - Сєвєродонецьк, 2016. - 428 с.

21. Стратегические направления экономического и социального развития города Лисичанска [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://pandia.ru/text/79/494/51212-3.php

22. Яковлева Ю.К. Поселенська мережа Донецького регіону: історико-географічний і соціально-економічний аспекти / Ю.К. Яковлева, О.Л. Закотнюк // Регіон-2013: стратегія оптимального розвитку : матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю / Гол. ред. колегії В.С. Бакіров (м. Харків, 7-8 листопада 2013 р.) - Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013. - С. 232-236.

Размещено на Allbest.ru