Гіпотеза стабілізації кількості населення Землі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урок № 162

населення земля стабілізація кількість

Тема. Гіпотеза стабілізації кількості населення Землі. Тривалість стабілізації, черговість переходу до стабілізації окремих великих регіонів Землі. Зміна частки великих регіонів у населенні Землі. Прогнози стабілізації населення окремих країн: Індія, Китай, Нігерія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш тощо.

Мета уроку: розвивати знання про кількість населення Землі та чинники, які на неї впливають; розглянути гіпотезу стабілізації кількості населення Землі; з'ясувати черговість переходу до стабілізації окремих великих регіонів та країн Землі; розвивати вміння користуватися джерелами географічної інформації.

Обладнання: підручник, атлас, довідники, таблиця «Прогноз ООН щодо кількості населення Землі до 2100 р.».

Тип уроку: комбінований.

Ключові поняття: глобальна гіпотеза, природний рух населення, відтворення населення, народжуваність, смертність.

Хід уроку

I. Організація класу. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Інтерактивна бесіда

1. Як ви розумієте терміни «природний рух населення», «відтворення населення»?

2. Наведіть приклади країн із першим типом відтворення населення. Що для них характерно?

3. Наведіть приклади країн із другим типом відтворення населення. Що для них характерно?

4. Які чинники викликають зниження народжуваності?

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Із виникненням людського суспільства система регулювання кількості населення зазнає змін. Вони полягають у тому, що біологічні механізми управління природним рухом значною мірою змінюються соціальними. При цьому йдеться не про управління процесами, що протікають на індивідуальному рівні, а про свідомий вплив на народжуваність і смертність на рівні всього людства.

III. Вивчення нового матеріалу

Залежно від рівня знань учнів учитель нагадує їм найбільш важливі положення досліджуваної теми.

На допомогу вчителю

Гіпотези щодо можливості стабілізації кількості населення Землі хвилюють людство вже давно. Вони висувалися як окремими вченими, так і міжнародними організаціями, у тому числі ООН. При цьому особлива увага приділялася двом питанням: на якому кількісному рівні й коли така стабілізація настане, а також у якій послідовності вона торкнеться окремих регіонів і країни. На величезну увагу заслуговують офіційні прогнози-гіпотези ООН. Найбільше поширення в науковій літературі одержала цифра 10,5 млрд осіб, яку оголосили на Всесвітній конференції ООН з народонаселення (Мехіко, 1984 р.).

Експертами ООН визначено, що пік зростання населення в Європі був відзначений у 1950--1955 рр., у Північній Америці й Австралії -- у 1955--1960 рр. У групі країн, що розвиваються, максимальні показники зростання населення зафіксовані в різні періоди: у Східній Азії -- у 1960--1965 рр., у більшості інших країн Азії -- у 1970--1975 рр., у Латинській Америці -- у 1975--1980 рр. (саме тут відзначалося найбільш динамічне зростання населення з початку минулого століття).

Прогноз ООН щодо кількості населення Землі до 2100 р.*

* Максаковский В. П. Географическая картина мира: 230 «каналов углубления» к курсу «Экономическая и социальная география мира» (10 класс). Ч. I. Общая характеристика мира. -- Ярославль: Верхняя Волга, 1998.510

Однак протягом останніх десятиліть Латинську Америку випереджає Африка, що проходить пік зростання населення саме зараз. Якщо в 1650 р. приблизна кількість населення «чорного» континенту становила 100 млн і до 1950 р. вона ледь подвоїлася, то вже в 1984 р. досягла 470 млн осіб, а у 2010 р. збільшилася до мільярда. При збереженні нинішніх показників приросту населення до 2050 р. його кількість перевищить 2 млрд. Проте й тоді Африка посідатиме друге місце після Азії.

Стабілізація кількості населення у Європі повинна відбутися в середині XXI ст., в Азії, Північній і Латинській Америці, Австралії та Океанії -- в останній чверті XXI ст. І тільки в Африці вона настане вже не в цьому столітті. Стабілізація кількості населення Землі в основному повинна відбутися наприкінці XXI ст.

Що ж стосується окремих країн, то тут динаміка сильно відрізняється. У 1950 р. існувало дев'ять країн із населенням понад 50 млн. жителів (кількість населення в млн осіб): Китай -- 554,7; Індія -- 357,6; СРСР (1956 р.) -- 200,2 (у тому числі Росія -- 113,2, Україна -- 40,6); США -- 157,8; Японія -- 83,6; Індонезія -- 79,5; Німеччина -- 68,3; Бразилія -- 53; Велика Британія -- 50,6.

На той період цей показник між Європою (включаючи СРСР) та Азією становив 3:4. З інших регіонів була представлена тільки Америка (США й Бразилія). На сьогодні темпи зростання кількості населення Азії набули більш очевидного характеру, а азіатська частина материка за кількістю населення окремих країн стала лідирувати. Так, населення Китаю з 1950 по 2009 р. збільшилося у 2,5 разу, Індії -- у 3--4 рази, а Великої Британії -- лише в 1,2 разу. Швидко зростало населення і в Бразилії, кількість жителів цієї країни збільшилася в 3,7 разу. Уперше серед найбільших країн за кількістю населення опинилися африканські держави. Їх чотири, вони посідають такі місця: Нігерія -- 8-е, Ефіопія -- 14-е, Єгипет -- 16-е і Демократична Республіка Конго -- 18-е.

У 2000 р. демографи ООН очікували, що через 50 років існуватиме 39 країн із населенням 50 млн осіб і більше. Через кілька років експерти вже припускали, що таких країн буде 34. Це свідчить про те, що приріст населення в деяких державах знизився. Згідно з прогнозами, серед найбільш населених перебуватимуть такі країни (прогнозована кількість населення у 2050 р., млн осіб):

1. Індія -- 1531;

2. Китай -- 1395;

3. США -- 408;

4. Пакистан --348;

5. Індонезія -- 293;

6. Нігерія -- 258;

7. Бангладеш -- 254;

8. Бразилія -- 233;

9. Ефіопія --170;

10. Демократична Республіка Конго -- 151;

11. Мексика -- 140;

12. Єгипет -- 127;

13. Філіппіни -- 126;

14. В'єтнам -- 117;

15. Японія -- 109;

16. Іран -- 105;

17. Уганда --103;

18. Росія -- 101;

19. Туреччина -- 97;

20. Ємен -- 84.

У цілому серед держав, які, за прогнозами, увійдуть до країн із населенням у 50 і більше мільйонів осіб, більшість мають низький рівень соціально-економічного розвитку, усі вони представляють Африку й Азію.

Наприкінці минулого століття стабілізацію кількості населення очікували при досягненні таких рівнів (прогнозована кількість населення, млн осіб): в Індії -- 1700, Китаї -- 1570, Нігерії -- 530, Індонезії -- 370, Пакистані -- 330, Бангладеш -- 310, Бразилії -- 300, США -- 290, Ефіопії -- 205, Мексиці -- 200, Ірані -- 165, Єгипті -- 125, Туреччині -- 110.

Надалі в цей прогноз вносилися уточнення -- як у бік підвищення, так і в бік зниження наведених показників.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Порівняйте дані різних прогнозів і висловте свою точку зору про причини відмінностей між ними.

V. Підсумки уроку

Учитель звертає увагу на основні положення розглянутого матеріалу.

VI. Домашнє завдання

Опрацюйте текст параграфа підручника.

Размещено на Allbest.ru