Національний парк Серенгеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Національний парк Серенгеті розташований в районі Великого Африканського розлому у Танзанії. На півночі парк межує з розташованим в Кенії заповідником Масаї-Мара, який є продовженням парку. На південному-сході від парку знаходиться біосферний заповідник Нгоронгоро. Площа Серенгеті становить 14763 кмІ. Назва «Серенгеті» походить від масайского слова «siringet», що означає «витягнутий майданчик». Іще «Серенгеті» мовою масай трактують як «нескінченні рівнини».

Національний парк Серенгеті -- безсумнівно найвідоміший заповідник живої природи у світі, незрівняний в плані його природної краси і наукової цінності.

Долина Серенгеті - одне з найбільших місць, де збереглася дика і неторкана природа у своєму первісному вигляді. Сюди приїжджають щороку мільйони туристів, саме тут знімаються сотні передач для National Geographic і Animals planet.

Тут, в долині Серенгеті, світ тварин прямо перегукується з історією. Збудовані по периметру форти першої світової війни і проходить повз них Велика міграція тварин - незабутнє видовище. Національний парк Серенгеті з 1981 року входить до списку всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.

1. Історія

Вперше про ці місця європейці дізналися лише в 1913 році. На жаль, як і всі території британських колоній у Східній Африці, рівнини Серенгеті швидко стали місцем масового паломництва мисливців з Європи. У 1921 в Серенгеті утворений заказник площею 3, 2 кмІ, а в 1929 році частина рівнин Серенгеті була оголошена мисливським заказником, який потім став основою для Національного парку. У 1940 році рівнини стали територією, що охороняється. Однак, через матеріальні труднощі рівнини Серенгеті залишалися охоронюваною територією лише на папері. У 1951 році територія парку була розширена і наданий статус національного парку. Однак, міжнародний статус парк отримав лише в 1981 році. Тоді ж він був визнаний пам'яткою всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.

У 1959 з Серенгеті виділено резерват Нгоронгоро площею 8288 кмІ. Серенгеті є другим за величиною після парку Селус.

У 1962 році в Національному парку Серенгеті було створено інститут, працівники якого приступили до дослідження рослинного і тваринного світу і клімату цього регіону. Його співробітниками стали багато дуже відомих учених. Завдяки інтенсивним та систематичним спостереженням були ретельно досліджені екосистеми регіону, особливо кратер вулкана Нгоро-Нгоро на південному заході та заповідник Масай-Мара на півночі. Популяція левів, що проживають в Серенгеті, є найбільш вивченою популяцією цих ссавців у світі. Багато тварин були забезпечені радіоошийниками, щоб стежити за їхніми міграціями й отримувати докладну інформацію про спосіб життя і територіальну поведінку. Починаючи з 70-х років XX століття, коли було знищено до 90% білих носорогів, браконьєрство стало однією з найсерйозніших проблем, з якою зіткнулися працівники Серенгеті. Пізніше, у 80-і роки, тут у чотири рази зросла чисельність популяції антилоп гну, збільшилася кількість африканських буйволів та гієн.

Крім цієї, учені зустрічаються з іншими серйозними проблемами. Одна з них - це збільшення популяції слонів. Ці гіганти знищують цілі акацієві ліси, поїдаючи листя, ламаючи гілки й здираючи кору з дерев. На північному заході землі, що належать до парку, намагаються відвоювати землероби та скотарі.

Влітку 2009 року Серенгеті відзначив свою 50-ту річницю існування. Річниця стала приводом для вчених обговорити необхідність захисту парку від збільшення туристичного притоку и недоцільної забудови. Нещодавно на сході парку, в районі ущелини Олдувай, яку інколи називають «колискою людства», були знайдені сліди стародавньої людини. Археологи стверджують, що неконтрольований доступ до місця розкопок може серйозно зашкодити дослідженням. У зв'язку з цим було прийнято рішення закрити цю частину парку для відвідин туристами на невизначений термін.

2. Клімат, географія і рельєф

Для цього регіону характері холодні ночі і дуже спекотні дні. Денна різниця температури інколи сягає 15° C. Вологість до 40%. Дощові періоди тривають з березня по травень та з листопада по грудень.

Парк розташований на півночі країни, межує на півночі з кордоном між Танзанією та Кенію, де за кордоном починається кенійський Національний парк "Масаї Мара". Серенгеті знаходиться на висоті від 920 до 1850 м над рівнем моря. парк серенгеті ландшафт клімат

Місцевий ландшафт, сформований спочатку за рахунок вулканічної активності, був змінений спільними зусиллями вітру, дощу і сонця. Тепер тут є відкриті трав'янисті рівнини на півдні, савана з розкиданими по ній акаціями в центрі, горбисті, лісисті луки на півночі, протяжні лісу і чорноземні рівнини на заході. Невеликі річки, озера і болота розкидані по всій площі. На південному сході піднімаються величезні вулканічні масиви і кратери височини Нгоронгоро. У кожному районі -- своя особлива атмосфера і свої мешканці.

3. Флора і фауна

Парк Серенгеті знаменитий своїм багатим тваринним світом -- з усіх заповідників Африки Серенгеті є першим за кількістю видів і загальним числом тварин, що населяють його.

Тут мешкає більше 350 видів плазунів. У річці Грумєті, що поблизу озера Вікторія, мешкають великі нільські крокодили. На території парку мешкають габонська гадюка, або касава, отруйна чорна мамба та ієрогліфовий пітон. Тут живуть також агами, які охоче гріються в променях ранкового сонця, лежачи на скелях або серед каменів. І інші численні види плазунів.

У Серенгеті проживає близько 500 видів птахів. Найвідоміші серед них - мала горлиця, червонодзьобий ткачик і мала горлиця із родини голубиних, воркування якої часто можна почути в савані. У листопаді, з настанням сезону дощів, до Серенгеті прилітають зграї перелітних птахів з Європи та Азії. Тут мігруючі види птахів, такі як ластівки, стрижі, крячки та білі лелеки, знаходять собі вдосталь їжі. Тут також мешкає папуга нерозлучник Ліліани, фламінго, чорнокрилий пратинколь, чорна крячка, африканський орел, вінценосний журавель, дрофа Корі і інші.

У савані можна побачити страуса. Цей обережний птах попереджає про небезпеку не тільки своїх родичів, але й копитних тварин. Саме з цієї причини багато копитних пасуться поряд зі страусами. У савані деякі тварини виконують функцію санітарів. До „санітарів" належать стерв'ятники і марабу.

Національний парк Серенгеті популярний серед туристів своїми щорічними міграціями тварин. На рівнинах парку живе більше двох мільйонів антилоп гну, п'ятсот тисяч газелей Томсона і двісті п'ятдесят тисяч зебр. У сезон дощів, який триває з листопада по травень, стада антилоп гну, зебр і інших травоїдних мігрують у пошуках свіжих пасовиськ в заповідник Масаї-Мара -- своєрідне продовження Серенгеті, який розташований на південному заході Кенії. У період сухого сезону північні низькотравні рівнини перетворюються майже в напівпустелю, і це викликає масову міграцію травоїдних в області високотравних степів, де зберігається соковита трава. У пошуках корму тварини долають близько 1000 кілометрів, піддаючи своє життя чималій небезпеці. А після того, як дощі починаються знову, стада відправляються в зворотний шлях.

Однак навіть за межами періоду міграції в Серенгеті сафарі є яскравим. Величезні стада різних антилоп: эланда Паттерсона, клипшпрингер, газелі, водяний і болотяний козел, дик-дик, імпала, бушбак, ориби, драговини, танзанійський дукер, конгони, буйвіл, чорна кінська антилопа. Леопарди, леви, гієни, шакали, гепарди, гієнові собаки. Невеликі ссавці: бородавочник, долгоног, бабуїн, дикобраз, даман, колобус, зелена мавпа, мангуст, мавпа-гусар. Великі ссавці: слон, гіпопотам, жираф, носоріг. Фактично рідкісний випадок: тут зустрічаються всі 3 види африканських шакалів.

Ліси в Серенгеті в основному складаються з акацій і фікусів, зустрічається і чорне дерево.

Висновки

Національний парк Серенгеті розташований в районі Великого Африканського розлому у Танзанії. Назва «Серенгеті» походить від масайского слова «siringet», що означає «витягнутий майданчик». Іще «Серенгеті» мовою масай трактують як «нескінченні рівнини». Площа Серенгеті становить 14763 кмІ. Долина Серенгеті - одне з найбільших місць, де збереглася дика і неторкана природа у своєму первісному вигляді.

У 1962 році в Національному парку Серенгеті було створено інститут, працівники якого приступили до дослідження рослинного і тваринного світу і клімату цього регіону.

Міжнародний статус парк отримав в 1981 році. Тоді ж він був визнаний пам'яткою всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО.

З усіх заповідників Африки Серенгеті є першим за кількістю видів і загальним числом тварин, що населяють його.

Серед плазунів тут мешкають: нільський корокодил, габонська гадюка, агама, ієрогліфовий пітон та інші.

У Серенгеті проживає близько 500 видів птахів. Серед них: нерозлучник Ліліани, фламінго, чорнокрилий пратинколь, чорна крячка, африканський орел, вінценосний журавель, дрофа Корі, страус, стерв'ятник, марабу. Національний парк Серенгеті популярний серед туристів своїми щорічними міграціями тварин. На рівнинах парку живе більше двох мільйонів антилоп гну, п'ятсот тисяч газелей Томсона і двісті п'ятдесят тисяч зебр.

Окрім величезного різноманіття копитних також є леопарди, леви, гієни, шакали, гепарди, гієнові собаки. Невеликі ссавці: бородавочник, долгоног, бабуїн, дикобраз, даман, колобус, зелена мавпа, мангуст, мавпа-гусар. Великі ссавці: слон, гіпопотам, жираф, носоріг. Тут зустрічаються всі 3 види африканських шакалів.

Список використаних джерел

1.www.serengeti.org

2.www.safarimappers.com

3.www.zoolog.com.ua

4.http://prirodadi.ru

Размещено на Allbest.ru