Властивості інтегральних геосистем

Складність вивчення інтегральних геосистем. Елементи матеріальної діяльності людей у вигляді культурних рослин, штучно створених об'єктів, істотно змінених компонентів природи. Складне сполучення процесів природного саморегулювання та управління.

Рубрика География и экономическая география
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 31.03.2017
Размер файла 47,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Властивості інтегральних геосистем

Складність вивчення інтегральних геосистем обумовлена подвійною природою цих утворень. З одного боку, зберігаючи природні властивості, вони розвиваються за природними законами; з іншого - вони знайшли соціальні якості, що визначаються законами розвитку суспільства. Подвійність характеризує й основні ознаки інтегральних геосистем. По-перше, до їхнього складу поряд з природними компонентами входять елементи матеріальної діяльності людей у вигляді культурних рослин, штучно створених об'єктів, істотно змінених компонентів природи тощо (рис. 1). По-друге, їх відрізняє складне сполучення процесів природного саморегулювання та управління. Оскільки у цих комплексів порушений механізм саморегулювання, вони можуть існувати лише за підтримки з боку людини. Яскравим прикладом можуть служити рисові плантації - вони функціонують тільки в результаті постійної боротьби людей з мусонними зливами, повенями, бурхливою тропічною рослинністю, завдяки підтримці штучного водного режиму та штучному надолуженню втрат ґрунтової родючості.

Рис. 1. Структурна схема інтегральної геосистеми (А) та геотехсистеми (В): 1 - техногенні елементи; 2 - технічні засоби; 3 - блок управління; 4 - керований блок системи; 5 - зв'язки між компонентами

У результаті взаємодії природи та суспільства формуються складні інтегральні і функціональні геосистеми різного рівня (виробничі, демоекологічні, природно-технічні та ін.), котрим також притаманні певні властивості. Оскільки в цих утвореннях взаємодія суспільства і природи носить системний характер, вони мають усі системні риси - взаємозв'язки елементів, єдність, цілісність. Як і в природних геосистемах, будь-який вплив тягне за собою цілий ланцюг змін унаслідок тісного вертикального і горизонтального взаємозв'язку окремих компонентів і частин геосистеми.

Важливою особливістю інтегральних геосистем є нерівнозначність їхніх основних блоків природа і суспільство. Особлива роль належить суспільству, яке здатне проектувати шляхи розвитку геосистеми в цілому та впливати за допомогою керування на її функціонування і динаміку. Суперсистема суспільство - природа є різнорідною, багаторівневою. У підсистемі "суспільство" виділяють такі блоки (підсистеми 2-го порядку):

- господарсько-територіальні виробничі комплекси;

- населення - групи людей, організовані за територіальною ознакою;

- органи управління.

Кожна із цих підсистем, у свою чергу, має набір взаємопов'язаних компонентів. Підсистема "природа" - це й є природні геосистеми та їхні компоненти.

Інтегральні геосистеми, як і природні, також мають територіальну диференціацію та інтеграцію, у результаті чого їхній склад змінюється від місця до місця, до них у різному співвідношенні входять техніко-економічні, соціально-економічні та природні підсистеми. Тому територіальна диференціація інтегральних геосистем складніша та різноманітніша, ніж природних. Кількість різних варіантів територіальної диференціації та інтеграції цих геосистем значно більша, ніж природних. Інтегральні геосистеми та їхній особистий випадок - природно-технічні системи - поділяються за типом призначення (функції) або видом перетворення природи. Так, до сільськогосподарського типу ПТГС належать поля, сінокоси, городи, меліоративні системи. У той же час останні разом з водосховищами, каналами, ставками можуть бути віднесені й до водогосподарських систем. Ті ж водосховища можуть бути розділені за функцією, що переважає: загальне водопостачання, енергетична, рекреаційна, рибогосподарська та ін.

Крім просторової організації, інтегральні геосистеми, як і природні, мають також часову організованість. Специфіка часової організованості інтегральних геосистем визначається, насамперед, тим, що ці системи - гетерогенні. Різна тривалість, а іноді незбіг циклів і ритмів функціонування і розвитку природних та антропогенних підсистем створюють значні труднощі в дослідженні взаємодій цих циклів у межах цілісних ПТГС. Природні підсистеми завжди первинні, техногенні - вторинні, і перші завжди "доросліше" других. До того ж життя природних підсистем набагато триваліше, ніж технічних. При цьому терміни життя останніх, як правило, визначаються людиною, як і життя інтегральної системи в цілому. Вторинність технічних підсистем визначає і вторинність їхньої часової організації - ритмів, циклів їхнього функціонування і динаміки. Саме тому для нормального функціонування ПТГС у цілому необхідно узгодження часової організованості технічної підсистеми з організованістю природи, тому що зламати природні ритми і цикли практично неможливо - до них можна лише пристосуватися.

Часова організованість технічної підсистеми, на відміну від природної, повністю залежить від людини, вона керована, але не відрізняється стійкістю і потенційно може завжди давати збої. Цикли розвитку суспільства взагалі, а отже, і техніки нерівномірні. До того ж спостерігається стійка тенденція скорочення тривалості цих циклів - перевороти в науці й техніці спочатку відбувалися через тисячоліття, потім - через століття, у наш час - кожні 40-50 років, а зміна поколінь техніки - через 5-10 років. Специфіку часової організованості інтегральних геосистем необхідно враховувати при проектуванні, створенні й управлінні ГТС будь-яких типів і рангів, оскільки вони мають функціонувати як цілісні системи, узгоджені з навколишнім середовищем. Узагалі часову організованість інтегральних геосистем слід розглядати не як мінливість їх у часі, а як один із способів збереження упорядкованості - циклічності, ритмічності, що забезпечує стійкість геосистеми в більш або менш тривалий період часу. Тобто можна сказати, що спостерігається деяка діалектично суперечлива єдність мінливості та стійкості - циклічна ритмічна мінливість геосистем забезпечує їхню стійкість.

Інтегральним геосистемам також притаманні стійкість і мінливість. Але на відміну від природних геосистем їхня стійкість і мінливість забезпечується сполученням процесів самоорганізації та керування. Мінливість (властивість змінюватися) буде тим менше, чим більше стійкість до різних зовнішніх впливів. Мінливість геосистем оцінюється за глибиною змін окремих компонентів. Зміни інтегральних геосистем можуть бути оборотними та необоротними, прогресивними та регресивними. Якщо після антропогенно-техногенного впливу геосистема через певний проміжок часу повертається до колишнього стану, можна говорити про оборотні зміни. Якщо ж повернення не відбувається, це будуть необоротні зміни. Прогресивними вважаються такі зміни, які призводять до збільшення продуктивності ландшафту; регресивні зміни, навпаки, пов'язані з порушенням ресурсо- та середовищетвірних функцій ландшафту.

Під стійкістю інтегральних геосистем і надійністю ГТС розуміють їхню здатність продовжувати виконання заданих суспільством соціально-економічних функцій при зовнішніх природних та антропогенно-техногенних впливах. Стійкість не може бути однаковою до різних видів впливу, тому вона має оцінюватися відносно певного виду природокористування (гірничодобувна промисловість, сільська чи міська забудова, рекреація та ін.) та сукупності впливів. Стійкість інтегральних геосистем визначається не стільки стійкістю самих підсистем, скільки стійкістю зв'язків між ними. При цьому під стійкістю зв'язків розуміють не лише їхню різноманітність, гнучкість, щільність тощо, але Й їхню часову організованість - своєчасне та швидке виконання кожної операції, суворе дотримання їхньої послідовності. Надійність ПТГС можна визначити як здатність виконання геосистемою суспільних функцій, які на неї покладено (до певних меж - певного навантаження).

Отже, зробимо деякі висновки. Об'єктами проектування виступають інтегральні геосистеми, види природокористування та їхнє поєднання в регіонах. При проектуванні геотехсистем використовується різноманітна геоекологічна інформація, яка відображає стан природно-територіальних комплексів, їхню стійкість і надійність залежно від конкретного виду впливу, а також призначення інтегральної геосистеми.

Проектування найчастіше має справу з відносно спрощеним варіантом інтегральних геосистем - природно-технічними геосистемами (ПТГС), або геотехсистемами (TTC). Геотехсистема - це комплекс з технічних і природних підсистем, об'єднаних людиною в інтересах виконання тих чи інших соціально-економічних завдань (функцій). Обов'язковою складовою частиною ПТГС виступає блок управління, основу якого становить людина або група людей, що відповідає за регулювання технічних пристроїв в їхній взаємодії з природними елементами.

Крім цього, під природно-технічними геосистемами розуміють не лише такі геосистеми, в яких технічні пристрої виступають як безпосередньо елементи системи (напр., у промислових геотехсистемах), але й такі, діяльність яких чималою мірою визначається штучними умовами, що створюються в результаті використання тих чи інших технічних засобів (напр., сільськогосподарські, лісогосподарські, природоохоронні). Природно-технічні геосистеми - це комбінації знарядь і засобів праці, пов'язані єдиним технологічним циклом, які виконують певну соціально-економічну функцію. Техніка в геотехсистемі виступає своєрідним механізмом, що дозволяє суспільству, з одного боку, пристосовуватися до природного середовища, а з іншого - пристосовувати природу до задоволення своїх потреб.

Оскільки в цих утвореннях взаємодія суспільства і природи носить системний характер, вони мають усі системні риси - взаємозв'язки елементів, єдність, цілісність. Як і в природних геосистемах, будь-який вплив тягне за собою цілий ланцюг змін унаслідок тісного вертикального і горизонтального взаємозв'язку окремих компонентів і частин геосистеми. Важливою особливістю інтегральних геосистем є нерівнозначність їхніх основних блоків "природа" і "суспільство". Особлива роль у них належить суспільству.

Незважаючи на це, природні та інтегральні геосистеми мають багато спільних рис. Так, інтегральним геосистемам, як і природним, притаманні територіальна диференціація та інтеграція, у результаті чого їхній склад змінюється від місця до місця, до них у різному співвідношенні входять техніко - економічні, соціально-економічні та природні підсистеми. Крім просторової організації, інтегральні геосистеми, як і природні, мають також часову організованість. Специфіка часової організованості інтегральних геосистем визначається, насамперед, тим, що ці системи - гетерогенні.

Інтегральним геосистемам також притаманні стійкість і мінливість. Але на відміну від природних геосистем їхня стійкість і мінливість забезпечується сполученням процесів самоорганізації та керування. Під стійкістю інтегральних геосистем і надійністю ГТС розуміють їхню здатність продовжувати виконання заданих суспільством соціально-економічних функцій при зовнішніх природних та антропогенно-техногенних впливах. А надійність ПТГС визначається здатністю геосистеми виконувати суспільні функції, які на неї покладені.

інтегральний геосистема рослина природа

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття, різновиди геосистем, їх взаємозв’язки. Проблема системної парадигми в природних геосистемах, проблеми картографування і моделювання, шляхи їх вирішення. Соціальні завдання вчення про геосистеми. Філософські проблеми природно-технічних геосистем.

    реферат [45,8 K], добавлен 25.09.2009

  • Задачи физической географии. Взаимодействие природных и природно-антропогенных геосистем с глобальными факторами. Работа с топографическими, аэрофото- и космическими материалами, описание растительности, ландшафтное профилирование и картографирование.

    курс лекций [188,1 K], добавлен 21.01.2010

  • География как наука о законах развития пространственно-временных систем (геосистем) на земной поверхности в процессе взаимодействия природы и общества. Уровни организации географических материальных систем. Место географии с системе современной культуры.

    контрольная работа [21,2 K], добавлен 25.03.2009

  • Характеристика природных компонентов. Природная основа геосистем, ландшафтная сфера и структурная часть географической оболочки. Геологическое строение и рельеф, климат и воды. Почвенно-растительный покров, животный мир и биоклиматические условия.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 29.11.2011

  • Физико-географическая характеристика Казахстанского Алтая. Нефтяная промышленность. Принципы классификации ландшафтов. Рекреационные зоны и принципы их размещения. Интенсивность функционирования геосистем южной подзоны степи. Черная металлургия России.

    шпаргалка [348,2 K], добавлен 04.02.2011

  • Дослідження методів і завдань рекреаційної географії, предметом вивчення якої є аналіз територіальних рекреаційних систем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління та відпочиваючих (рекреантів).

    реферат [30,9 K], добавлен 19.01.2011

  • Розкриття суті міграції населення як переміщення людей з одного регіону в іншій. Вивчення сучасного стану міграційних процесів в країнах Європейського Союзу і доріг їх регулювання. Щорічне збільшення і концентрація кваліфікованих трудових мігрантів.

    доклад [10,4 K], добавлен 26.07.2011

  • Джерела природного газу, його структура та головні елементи. Типи газу: метан, пропан, бутан, етан. Склад попутного нафтового газу. Способи видобутку природного газу та нафти, використовуване приладдя та матеріали. Кам'яне вугілля та його коксування.

    презентация [2,2 M], добавлен 25.11.2011

  • Аналіз природно-заповідного фонду США. Опис національних парків: Єллоустоун, Еверглейдс, Гранд Каньйон, Долина Смерті. Гідрологічні пам'ятки природи США. Ніагарський водоспад. Річка Міссісіпі. Перспективи розвитку пам'яток природи та системи їх захисту.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 07.11.2014

  • Температура повітря як один із головних метеорологічних елементів. Аналіз природних умов Шацького національного природного парку. Вивчення багаторічних коливань середніх величин температури повітря на метеостанції Світязь, розгляд хронологічних графіків.

    дипломная работа [311,7 K], добавлен 09.09.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.