Опустелення територій

Размещено на http://www.allbest.ru

Доклад

Опустелення територій

«Пустелі - це повзучі катастрофи», - вважає професор з Нью-Йорка Майкл Голдсміт. Поки людство мріє про сади на Марсі, пустелі невпинно завойовують Землю. Поясніть причини швидкого опустелення територій. Які території на нашій планеті можуть стати найближчим часом пустелями?

Одним із глобальних проявів деградації як грунтів, так і всього навколишнього природного середовища загалом, є опустелення. Опустелення -- це процес безповоротної зміни грунту і рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу і перетворення території в пустелю. Усього в світі опустелення загрожує понад 1 млрд га земель. Причини й основні чинники опустелення різні. Як правило, до опустелення призводить поєднання декількох чинників, спільна дія яких різко погіршує екологічну ситуацію. На території, схильній до опустелення, погіршуються фізичні властивості грунтів, гине рослинність, забруднюються грунтові води, різко падає біологічна продуктивність, а отже, підривається і здатність екосистем відновлюватися. Опустелення є одночасно соціально-економічним і природним процесом, воно загрожує приблизно 3,2 млрд га земель, на яких проживають понад 700 млн людей. Особливо небезпечне становище склалося в Африці у зоні Сахеля (Сенегал, Нігерія, Буркіна-Фасо, Малі) -- перехідній біокліматичній зоні (шириною до 400 км) між пустелею Сахара на півночі і саваною на півдні. Причина катастрофічного становища в Сахелі зумовлена поєднанням двох чинників:

1) посиленням впливу людини на природні екосистеми з метою забезпечення продовольством швидко зростаючого населення;

2) метеорологічними умовами, що змінилися (тривалими засухами).

Інтенсивний випас худоби призводить до надмірного навантаження на пасовища і знищення й без того розрідженої рослинності з низькою природною продуктивністю. Опустеленню сприяє також масове випалення торішньої сухої трави, особливо після періоду дощів, інтен­сивне розорювання, зниження рівня ґрунтових вод. Вибита рослин­ність і сильно розпушені ґрунти створюють умови для інтенсивного видування (дефляції) поверхневого шару землі. Зміна природних комплексів та їх деградація особливо помітні у період посухи. На території СНД опустеленню піддаються землі в Казахстані, Чорні землі в Калмикії й Астраханській області і в деяких інших районах. Усі вони відносяться до зон екологічного лиха і їх стан продовжує погіршуватися. Внаслідок непродуманої господарської діяльності на цих територіях сталися глибокі безповоротні деградаційні зміни природного середовища. Це спричинило різке зниження біорізноманіття фіто- і зооценозів і руйнування природних екосистем. Фахівці зазначають, що там, де за умовами рельєфу, якістю грунту, густотою трав'яного покриву можна було випасати тільки одну вівцю, випасалося в десятки разів більше. У результаті трав'янисті пасовища перетворилися в спустошені землі. Так, за п'ять років площа рухомих пісків у Калмикії збільшилася більш ніж на 50 тис. га.

«Пустелі - це повзуча катастрофа, - вважає професор нью-йоркського університету Майкл Голдсміт. - Незабаром непридатними для життя можуть стати цілі країни. Руйнування грунтів йде з кожним роком все швидше, і виною тому, зрозуміло, людина: за всю історію цивілізації ми знищили близько двох мільярдів гектарів землі!».

За даними експертів ООН, ерозія загрожує 3,6 мільярдів гектарів землі більш ніж в 110 країнах світу. Кожен рік ми безповоротно втрачаємо близько 10 мільйонів гектарів ріллі і пасовищ. Верхній родючий шар землі змиває вода або забирає вітер.

І мова не тільки про те, що вирубуються ліси, висушуються болота, в результаті чого порушується екологічний баланс і звужуються площі родючих ґрунтів. Навіть сільське господарство ми ведемо абсолютно по-варварськи. Ще в середині минулого століття в африканському сахеле -- на землях, прилеглих до Цукрі, -- поле обробляли два-три роки, а потім закидали майже на двадцять років, щоб родючість грунту відновилося. Однак чисельність населення швидко зростала, і землі не давали пустувати. Розпочався біг по замкнутому колу: «не відпочиваючи» грунт виснажувався, урожаї падали, селяни розорювали пасовищні землі - і через деякий час вони перетворювалися на пустелю. В результаті, і людям, і худобі ставало нічого їсти - і селяни, закинувши господарства, переселялися в міста. «Повзучі» пустелі плюс солоний грунт рівні екологічній катастрофі

Статистичні дані приводять у жах: за 10-11 днів перетворюються в пил території, що по площі можуть зрівняється зі столицею РФ. Прогнозують, що через десятиліття пустеля заволодіє третю ріллі. Без їжі залишаться близько 150 мільйонів чоловік. опустелення деградація ґрунт деструкція

Майкл Голдсміт (професор університету в Нью-Йорку) всерйоз стурбований проблемою розростання пустелею по світу. За його прогнозами в найближчі десятиліття в пустелю можуть перетвориться цілі країни. Але всю відповідальність за це несе саме людство, яке тисячоліттями цілеспрямовано нищило грунт. Не радують і оприлюднені дані: за весь час чоловік перевів близько 2 мільярдів гектарів родючої землі.

Тому питання «чи не перетвориться земля в пустелю?» все частіше задають науковці та небайдужі на нашій планеті люди.

Аналогічні дані опублікували експерти ООН: ерозія торкнулася 3,6 мільярдів гектарів землі. Це територія понад 110 країн світу. Щороку 10 мільйонів гектарів ріллі втрачають свої властивості шляхом знищення родючого шару. Він або вимивається водою, або несеться вітрами.

Основні причини деструкції родючих ґрунтів:

висушення боліт, вирубування лісу, зміни русла річок, що призводить до порушення екологічного балансу планети,

неправильне ведення сільського господарства, яке не дає можливості ґрунтам «гуляти» і нарощувати родючий шар.

Деструкція -- руйнування структури будь-чого.

Стан проблеми в Україні

1. Проблеми охорони земель

Загалом в Україні деградовані та малопродуктивні ґрунти займають пяту частину ріллі (6,5 млн. га), а незадовільний екологічний стан земель є однією з головних причин погіршення стану довкілля.

За оперативною інформацією Держземагентства, станом на 01.01.2012 р. загальна площа земель, що потребують консервації, по Україні складає 1,1 млн. га, з них 644,2 тис. га - деградовані, 432,1 тис. га - малопродуктивні; 144 тис. га порушених земель потребують рекультивації.

Міжнародна спільнота відзначає з 1996 року Всесвітній день боротьби з опустелюванням (26 грудня). Україна теж приєдналася до Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням в 2002 році.

Південно-східній частині України наразі загрожує опустелювання, що тягне за собою деградацію значних площ сільськогосподарських угідь та втрату їх для економіки України. На превеликий жаль, причиною опустелювання є не лише зміна кліматичних умов, а і несвідома діяльність людини. Внаслідок неправильної агротехнічної практики на багатьох полях після збирання зернових хлібороби випалюють стерню. Спалювання стерні на полях нерідко стає причиною вигоряння прилеглих до агроугідь лісосмуг. Зникнення лісосмуг, які на даному етапі вже значною мірою втрачені, призводить до вітрової ерозії, вивітроювання, пилових буранів та опустелювання плодородних українських земель.

Тобто клімат стає більш посушливим.

За п'ять останніх років площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилася на 92,4 тис. га, а забудованих земель збільшилася на 46,6 тис. га. Тобто площі продуктивних земель неухильно скорочуються Але стан родючості грунтів значною мірою залежить від діяльності людини. Особливо це стосується посушливої зони з нестійкими екосистемами, які легко руйнуються при використанні нераціональних технологій і втрачають здатність до відновлення.

Не всі землі сільськогосподарського призначення, в тому числі орні землі, можна залучати до інтенсивного обробітку. Певна частина їх повинна носити обмежений характер. До таких земель відносяться:

земельні ділянки, поверхня яких порушена в результаті природних катаклізмів;

земельні ділянки з еродованими, перезволоженими з підвищеною кислотністю, забрудненими хімічними речовинами та інше.

Хімізація сільськогосподарського виробництва в цілому сприяє росту його продуктивності, але внесення на поля заради отримання високих урожаїв надмірної кількості мінеральних добрив погіршує якість грунтів.

Ще один фактор впливу на активізацію процесу зниження гумусу в грунтах - це порушення сівозмін. У таких випадках пріоритет на посівних площах віддається технічним культурам, а площі під кормовими культурами, які є корисними сидератами, скорочуються.

Основні напрями покращення ситуації

Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища (далі - НПД).

Вказаним НПД, серед іншого, передбачено розроблення Мінприроди, Мінагрополітики, Держземагентством, та іншими центральними органами виконавчої влади проекту Концепції Державної цільової програми щодо боротьби з опустелюванням та деградацією земель (спрямованої на виконання Конвенції), а також відповідної програми.

Серед практичних завдань у галузі охорони земель, регламентованих НПД:

-запровадження заходів з консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель , рекультивації порушених земель;

виконання робіт з реабілітації територій, забруднених унаслідок військової діяльності;

удосконалення методів управління агроландшафтами;

Шляхи і способи розвязання проблем

зменшення змиву і розмиву ґрунтів, а також захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь та виробничих обєктів від підтоплення і затоплення шляхом будівництва нових та реконструкції існуючих протиерозійних, гідротехнічних, берегоукріплювальних, протизсувних та інших споруд, забезпечення їх надійності;

впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

впровадження науково обгрунтованих сівозмін, елементів біологізації землеробства, прогресивних технологій збереження та відтворення родючості грунтів і ведення землеробства;

запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву на найбільш ерозійно небезпечних територіях, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, консервація деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель;

створення та відновлення полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення (у ярах, балках, на пісках, уздовж берегів річок, водойм та на деградованих і забруднених сільськогосподарських угіддях);

розроблення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель та для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин.

В Україні планується створення великої кількості нових лісових площ. Місцевим адміністраціям доручено визначити «деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити», а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення, для кожної з областей ви В Україні можливими наслідками зміни клімату можуть стати різкі коливання температур, затоплення великих ділянок суходолу, опустелення, нестача питної води на певних територіях (це може торкнутися східних і південних регіонів), збільшення кількості стихійних лих, у тому числі лісових пожеж, повеней, зсувів.

Для того, щоб уникнути цього та утриматися в межах 20?С підвищення температури, індустріально розвиненим країнам, до яких також належить і Україна, необхідно скоротити викиди на 25-40% до 2020 року, а країнам, що розвиваються, на 15-30% від їхнього сценарію «бізнес як звичайно». Але на даний момент зобов'язання, які можуть взяти на себе індустріально розвинені країни, ледве сягають загального скорочення на 12-18% до 2020 року, а країни, що розвиваються, поки що не готові до необхідних скорочень, і їх викиди стрімко зростають.

«Перед початком міжнародних переговорів зі зміни клімату, політики мають дослухатися до інформації вчених. Подолання наслідків змін клімату коштуватиме на порядки дорожче, ніж їхнє попередження. Критично необхідно зменшити викиди парникових газів, і для цього мають докласти зусиль усі країни разом», - зазначила Христина Рудницька.значений оптимальний показник лісистості.

Висновок

Природа не в змозі нескінченно пробачати помилок людини. Необхідно зупинити процес зміни грунту в бік опустелювання. І це ще можливо, якщо сільгоспвиробники будуть думати не тільки про сьогоднішній прибуток, а й про завтрашній день.

17 червня відзначають День боротьби з опустеленням.

Згідно з даними досліджень, проведених експертами ООН, до 2030 р. третину суходолу світу займатимуть пустелі. На цих територіях мешкатимуть близько 2 млрд. чоловік. В умовах гло­бального потепління опустелення є ще більш загрозливим яви­щем ніж підняття рівня Світового океану, - твердять експерти. Економічні збитки заподіяні щорічним наступом пустель уже сьогодні оцінюються в 42 млрд. доларів. Передусім це обер­неться скороченням сільськогосподарських земель. На межі вимирання нині перебувають понад 2 тис. видів рослин. Переселення в найближчі роки загрожує майже 50 мли людей. У перспективі загроза переселення торкнеться близько 140 країн світу. Серед проблемних регіонів - країни Африки, Централь­ної Азії та Китай.

Найбільшу загрозу з-поміж пустель становить африкансь­ка Сахара, що просувається на південь із швидкістю один метру день. Зупинити просування найбільшої пустелі світу (за площею Сахару - близько 9 млн. км2 - можна порівняти із США), покликаний проект шведського архітектора Магнуса Ларссона, який пропонує перегородити Африканський континент від Ат­лантичного океану до Індійського величезним за розмірами насипом з піску завдовжки 6 тис. км, На думку вченого, роль природного цементу, що скріплюватиме пісок, виконуватиме особлива бактерія, що виробляє природний цемент ~ кальцині.

Кілька років тому ряд країн Північної Африки домовились розробити проект так званого Великого зеленого поясу, За цим проектом пропонувалося засадити переферійні області Сахари деревами, які зупинили б просування пустелі на південь. Китайські вчені запропонували такий самий метод боротьби з розширен­ням пустелі Гобі. Адже щохвилини Китай втрачає 600 м родючих земель через наступ пісків, Проте метод Ларссона не суперечить ідеям створення зелених поясів. Навпаки, піщаний насип буде підтримкою для дерев, посаджених за ним.

Размещено на Allbest.ru