Географія зовнішньої торгівельної діяльності Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географічний факультет

Кафедра Географії України

Географія зовнішньої торгівельної діяльності Львівської області

Львів 2015

Зміст

Природній та суспільний географічний потенціал Львівської області

Географічна та компонентна структура зовнішньої торгівлі товарами

Географічна та компонентна структура торгівлі послугами

Інвестиційні операції області

Висновки

Список використаної літертатури

Природній та суспільний географічний потенціал Львівської області

Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.

Розташована на крайньому заході країни, крайня західна точка село Мігово Старосамбірського району 22°43' східної довготи, південна село Ялинкувате Сколівського району 48°45' північної широти, східна село Нем'яч Бродівського району 25°28' східної довготи та північна село Пісочне Сокальського району 50°46' північної широти.

Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства. Крім того на Львівщину туристів і гостей приваблює неповторне поєднання місцевого колориту та ділової активності. Проте до недавнього часу подорож до Львівщини асоціювалася в уяві туристів з містом Львовом, замками, горами та курортами. Але саме територія Львівської області - з її унікальними історико-культурною спадщиною, мистецтвом, лікувально-оздоровчими, водними і ландшафтними ресурсами, самобутніми традиціями та звичаями в поєднанні з вигідним географічним положенням - є чудовою базою для розвитку найрізноманітніших видів і форм туризму та відпочинку. Об'єктивно оцінюючи туристичні можливості Львівщини, можна зробити висновок, що область має передумови для перспективного розвитку культурно-пізнавального, лікувально-оздоровчого, гірськолижного, природничо-пізнавального, науково-освітнього, релігійного, мисливського, сільського, екологічного, водного, етнічного, спортивно-оздоровчого, ділового, відпочинково-розважального, активного, екскурсійного туризму.

Львівщина традиційно була областю, де перспективи туристичної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.

Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5,377%. Серед Карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%). У структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14,3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%)

Львівська область багата на лісові ресурси. Показник лісистості області становить 25 %, в той час як середній по Україні - 14 %. Основними лісоутворюючими породами є сосна (23 % площі лісів), ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %). Для гірських і північних районів області характерні великі масиви соснових і сосново-дубових лісів; Малого Полісся - сосново-дубових; Розточчя - буково-соснових, грабово-букових; Подільської височини - буково-дубових, грабово-дубових; Передкарпаття - дубово-буково-ялицевих.

Станом на 1 грудня 2013 року, населення Львівської області становило 2725.2 тис.

Зі всього населення 1548.1 тис. (60.7 %) становить міське, 1002.1 тис. (39.3 %) -- сільське.

Історична динаміка чисельності населення області

1959 -- 2109 тис. чол.

1970-- 2437 тис. чол.

1979 -- 2557 тис. чол.

1983 -- 2622 тис. чол.

1989 -- 2748 тис. чол.

2002 -- 2626 тис. чол.

2010 -- 2550 тис. чол.

Найвищий рівень народжуваності спостерігався у Турківському районі (15.1 на 1000), найнижчий -- у місті Дрогобичі (10.0 на 1000)

Рівень смертності коливається від 8.6 на 1000 у Новому Роздолі, 9.3 на 1000 у Дрогобичі та Трускавці до максимальних 17.9 -- у Жидачівському районі та 18.7 у Перемишлянському

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич -- машинобудування, деревообробка, легка промисловість;Самбір-харчовапромисловісь, машинобудовання, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий -- машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області;Борислав -- нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград -- видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль -- хімічна промиловість, Добротвір -- електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

Доцільним буде зазначити, що рівень безробіття в Україні (офіційний) у 2005 році становив 3,7 %, що в 1,6 рази менше, ніж на Львівщині. Таким чином, в області склалася складна і негативна тенденція погіршення ситуації в сфері зайнятості населення.

Географічна та компонентна структура зовнішньої торгівлі товарами

У січні-листопаді 2014р. експорт товарів з Львівської області становив 1214,7 млн дол. США, імпорт в область - 2260,7 млн.дол. Порівняно з січнем-листопадом 2013р. експорт зріс на 3,6%, або на 42 млн дол., ( в Україні зафіксовано падіння обсягів експорту на 11,3 %). Про це повідомив департамент економічного розвитку, промисловості та торгівлі Львівської ОДА.

Імпорт в області за цей період скоротився на 5,4%, або на 129 млн дол. США, ( в Україні спостерігається зниження обсягів імпорту на 27,4 %). У зв'язку із цим, Львівщина посіла 4 місце у державі за обсягами імпорту (4,5 % від загальнодержавного) після м.Київ, Дніпропетровської та Київської областей.

Експорт товарів у країни ЄС становив 873 млн дол. (71,9% від експорту області), імпорт - 1497 млн дол. (66,2% від імпорту). Порівняно з січнем-листопадом 2013р. експорт у ці країни зріс на 11,7%, імпорт - скоротився на 13,0%.

Географія експорту у січні-листопаді 2014р. нараховувала 105 країн світу (протягом аналогічного періоду 2013 року експорт здійснювався лише до 98 країн).

Відбулося зростання експорту у такі країни Європейського союзу: Іспанія - 3,2 рази, Польщу-7%, Великобританію-4%, Бельгію - 4% р., Німеччину - на 40 %, Нідерланди-6%, Данію-4%, Румунію, Угорщину,Швецію-4%, Словаччину - 4%. (Рис 1)

Серед товарів, які Львівщина експортувала упродовж січня-листопада 2014р., переважали машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання та їх частини - 335 млн дол. (27,5% від експорту області), текстиль та текстильні вироби - 146 млн дол. (12,0%), готові харчові продукти, переважно продукти переробки плодів та овочів - 140 млн дол. (11,6%), деревина та вироби з неї - 140 млн дол. (11,5%), меблі - 104 млн дол. (8,6%).

Географічна структура експорту

Рис.1

Зі 128 країн, з яких здійснювався імпорт товарів в область, найбільші обсяги припали на Польщу (516 млн дол., або 22,8% від загальнообласного імпорту), Білорусь (352 млн дол., або 15,6%) та Німеччину (259 млн дол., або 11,5%). У січні-листопаді 2013 року імпорт здійснювався зі 129 країн світу.

У загальному обсязі імпорту товарів 33,7% (762 млн дол.) становили енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, 13,0% (293 млн дол.) - машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання та їх частини, 8,5% (191 млн дол.) - текстиль і текстильні вироби, 7,8% (176 млн дол) - полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, 6,6% (150 млн дол.) - недорогоцінні метали та вироби з них, 5,6% (126 млн дол.) - продукти рослинного походження. (Рис.2)

Упродовж січня-листопада 2014р. порівняно з відповідним періодом 2013р. зріс імпорт енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки на 159 млн дол. (на 26,4%), електроустаткування (переважно комплектуючих до вузлів електрообладнання для автомобілів) - на 18 млн дол. (на 9,4%), овочів - на 9 млн дол. (у 2,8 рази). Менше, ніж у січні-листопаді минулого року, в область надійшло м'яса та субпродуктів харчових - на 46 млн дол. (на 54,9%), реакторів ядерних, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв - на 42 млн дол. (на 32,1%), плодів та цитрусових - на 22 млн дол. (на 20,4%).

Географічна структура імпорту

3.Географічна та компонентна структура торгівлі послугами

У січні-березні 2015 року серед країн ЄС в експорті товарів головними торговими партнерами були Польща та Німеччина, Чехія (7,6%) та Данія (6,7%); в імпортних операціях - Польща (22,5% від загальнообласного імпорту) та Німеччина (15,1%).

Загалом, у січні-березні експорт товарів з Львівської області становив 241,0 млн. дол, імпорт - 392,4 млн. дол. Порівняно з січнем-березнем 2014 року експорт зменшився на 28,7%, імпорт - на 28,8%.

Зовнішньоторговельні операції з товарами підприємства Львівщини здійснювали з партнерами із 106 країн світу. Найбільші обсяги товарів експортовано до країн ЄС - на 182,6 млн. дол (75,7% від загальнообласного експорту), імпортовано - на 241,5 млн. дол (61,5% від імпорту). Порівняно з січнем-березнем 2014 року експорт у ці країни скоротився на 27,1%, імпорт - на 24,5%.

Серед товарів, які Львівщина експортувала упродовж січня- березня 2015 року, переважали машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання та їх частини (32,5% від експорту області), текстиль та текстильні вироби (14,0%), деревина та вироби з неї (11,6%), меблі (8,4%).

У загальному обсязі імпорту товарів 21,5% становили енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, 15,7% - машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання та їх частини, 14,0% - текстиль і текстильні вироби, 9,0% - продукти рослинного походження, 8,3% - полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, 6,5% - готові харчові продукти.

Щодо експорту та імпорту послуг, то вони становили 79,6 млн. дол та 12 млн. дол. Порівняно з січнем-березнем 2014 року експорт послуг скоротився на 18,7%, імпорт - на 33,6%.

Зовнішньоторговельні операції послугами Львівщина здійснювала з партнерами із 103 країн світу. До країн ЄС експортовано послуг на 65,3 млн. дол (82,1% від загальнообласного експорту), імпортовано - на 6,4 млн. дол (53,7% від загальнообласного імпорту). Порівняно з січнем-березнем 2014 року експорт у ці країни скоротився на 15,0%, імпорт - на 53,8%.

Основним торговим партнером у січні-березні 2015 року в експорті послуг була Німеччина, на яку припало 30,9% від загального обсягу експорту послуг, в імпорті - Польща (22,2% від загального обсягу імпорту послуг).

Значну частку в експорті займали послуги у сфері телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги (32,9%), транспортні послуги (18,2%) та послуги, пов'язані подорожами (3,9%).

Основу імпорту становили транспортні послуги (42,1% від загальнообласного імпорту послуг), роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності (21,1%), ділові послуги (11,9%), послуги, пов'язані з подорожами (8,9%), послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги (8,4%).

Динаміка Експорту та Імпорту

Рис.3

4.Інвестиційні операції області

На сьогодні Львівщина є одним з найбільш інвестиційно привабливих регіонів України. Існує багато чинників, які впливають на залучення інвестицій у регіон. Найважливішими для зручності роботи інвесторів є розвинута інфраструктура, близькість до кордону, підготовлені території, які можна використовувати під реалізацію інвестиційних проектів.

Постійно зростаючий великий внутрішній ринок відкриває для інвесторів доступ до більш ніж 100 мільйонів споживачів України, Росії, країн Європи та Азії.

Прямі інвестиції, як категорія міжнаро-дної інвестиційної діяльності, є компонентом платіжного балансу і міжнародної інвести-ційної позиції, які відображають фінансові потоки та загальні обсяги фінансових зобов'язань і вимог між країнами. Пряма інвестиція відображає прагнення інституційної одиниці - резидента однієї країни, здійснювати контроль або суттєвий вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни. Динаміка надходжень прямих іноземних інвестицій у Львівську область характе-ризується значними обсягами залучення капіталу в 2007-2009 роках та зниженням інвестиційної активності іноземних інвесторів в останні роки. Виняток становить 2012 рік, коли суттєві обсяги надходження інвестицій були обумовлені придбанням нерезидентами корпоративних прав у результаті приватизації державного майна. У 2013 році в економіку Львівщини іноземними інвесторами вкладено 88,3 млн.дол.США прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що у 3,6 раза менше, ніж у по- передньому році. Обсяг надходжень іноземного капіталу у 2013 році був найменшим за останні вісім років. Хоча, мова не йде про втрату зацікавленості зарубіжними партне- рами у підприємствах регіону, а швидше про більш обережні стратегії в інвестуванні, які не передбачають значних обсягів вкладення капіталу в умовах нестабільної ситуації в Україні. Іноземний капітал минулого року залучено в 166 підприємств області, що є на рівні попередніх років. Разом з тим, у 2013 році в розрахунку на одне підприємство в середньому припадало 0,5 млн.дол. надходжень, тоді як у 2007 році цей показник був втричі більшим (1,6 млн.дол.). Дві третини минулорічного обсягу надходжень іноземного капіталу в область бу-ло залучено в І півріччі. Найменшими надходження були у ІV кварталі (13,9 млн.дол.), що не в останню чергу було обумовлено раптовою відмовою української влади підпису- 124 вати Угоду про асоціацію з ЄС. Загалом, у 2013 році щоквартальні обсяги залучення прямих інвестицій були в 3,9 рази меншими від середньоквартального значення докри-зового 2007 року. Динаміку прямих іноземних інвестицій в економіку Львівщини відображено на РИС.4

географічний львівський торговий

Іноземні засновники активно впливають на діяльність підприємств області іншими фінансовими інструментами. Так, заборгованість підприємств Львівщини за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов'язаннями (борговими інструментами) перед прямими іноземними інвесторами за минулий рік збільшилась в 1,5 раза і на 31 грудня 2013 року сягнула 668,9 млн.дол. Дві третини цих коштів були надані промисловим підприємствам та торгівельним організа-ціям [11]. Переважну частину (92,9%) боргових інструментів інвесторів-нерезидентів ста-новлять кредити та позики. На кінець 2013 року заборгованість підприємств області за цими видами зобов'язань склала 621,4 млн.дол. Необхідно зазначити, що минулого ро-ку підприємства Львівщини від прямих інвесторів отримали 296,4 млн.дол. кредитів і позик, що у 2,2 раза більше, ніж у 2012 році. Водночас, нерезидентам було повернуто 86,1 млн.дол. кредитних коштів. Зобов'язання перед прямими інвесторами за торговими кредитами становили 47 млн.дол., інші вимоги та зобов'язання - 0,5 млн.дол. Таким чином, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій Львівської області (акціонерного капіталу та боргових інструментів) на кінець 2013 року становив 2374,9 млн.дол. Із загальної кількості показників моніторингу реалізації Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року визначено сім найважливіших показників (так званих „бенчмаркінгових”), для яких встановлений рівень, якого необхідно досягти у 2010 та 2015 роках. Зокрема, таким показником є обсяг залучених прямих іноземних інвестицій. На кінець 2013 року обсяг прямих іноземних інвестицій, які надійшли в область, становив 1,7 млрд.дол.США. Прогнозований обсяг у 2 млрд.дол.США на кінець 2015 року можна досягнути за умови стабілізації економічного та фінансового стану в державі та забезпечення належного інвестиційного клімату, щорічне зростання інвестицій при цьому у 2014- 2015 роках повинно становити не менше 8%. Загалом, залучення іноземних інвестицій є однією з передумов для подолання наслідків економічної кризи, сприяє зростанню виробництва, підвищенню технологічного рівня підприємств, виходу на світові ринки. Саме тому, доцільно 127 навести основні заходи щодо активізації іноземного інвестування українських підприємств. До них належать: стабілізація роботи фінансової системи країни; вирішення питань захисту прав власності інвесторів; розробка чіткої державної стратегії щодо залучення іноземних інвестицій тощо.

Отже, збільшення обсягів іноземних інвестицій є важливим напрямом державної політики, тому, що саме за допомогою збільшення інвестицій економіка може ефективніше розвиватися: створюються нові робочі місця, вводяться у виробництво сучасні обладнання, продукція стає якіснішою і може виходити на світовий ринок, покращується розвиток певних галузей чи підприємств. Інвестиційна політика має велике значення, оскільки вона спрямована не тільки на сьогоднішнє забезпечення фінансової стійкості, а й на подальше.

Висновки

Аналізуючи відповідність показників зовнішньоторговельного рівня потенціалу економік сусідніх адміністративно-територіальних одиниць у межах транскордонних регіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, слід констатувати його загальне перевищення.

У сфері зовнішньої торгівлі суб'єктів господарювання області спостерігалось наступне: збільшення експортних та зменшення імпортних поставок товарів; формування від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами; збільшення кількості країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами; найбільшою за обсягами експорту була товарна група машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ; зростання обсягів експортних та скорочення імпортних операцій послугами.

Особливої уваги потребує сфера зовнішньоекономічної торгівлі послугами, частка якої в області є невисокою, але в якій спостерігається значний потенціал у нарощуванні обсягів. Надавачам послуг необхідно більш активно працювати над питаннями розширення структури, підвищення якості й конкурентоспроможності їх на зовнішньому ринку. В процесі дослідження було встановлено, що інвестиційне середовище Чернівецької області характеризується недостатнім рівнем розвитку та потребує заходів, які сприятимуть його покращенню. Оскільки інвестиційно- інноваційна діяльність є основою конкурентоспроможності країни та регіону, то першочерговим завданням повинно стати створення сприятливого та стабільного економічного середовища в середині країни, що б стимулювало повернення вже вивезених капіталів назад на терени України. Львівська область відіграє важливу роль в розвитку народного господарства в Україні. Тому аналіз і вивчення продуктивних сил Львівської області є дуже важливим для подальшого розвитку.

Список використаної літератури

Статистичнаінформація[Електронний ресурс]. Офіційний сайт Головного управління статистики у Львівськійобласті - Режим доступу:http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/thematics.php?cod=10

Шумська І.Ю. [Електронний ресурс]. «Характеристика особливостей іноземного інвестування Львівщини» -http://total-rating.ru/58-obem-importa-elektroenergii-stranami-mira.html

Інвестиційний портал Львівської області :

http://www.invest-lvivregion.com/

Павліш Л.В : «Торгівля, комерція, підприємництво» - 2013. - Випуск 15

Размещено на Allbest.ru