Еколого-географічна характеристика водних об'єктів Кривого Рогу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровське територіальне відділення МАН України

Відділення: географія

Секція: географія та ландшафтознавство

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

КРИВОГО РОГУ

Роботу виконала:

ЖуковаАнастасія Вячеславівна,

Науковий керівник:

Жердева Ольга Ігорівна

Кривий Ріг- 2014

Зміст

Вступ

Розділ I. Характеристика водних об'єктів Криворіжжя

1.1 Водойми та класифікація водойм

1.2 Річка Ігнулець

1.3 Річка Саксагань

1.4 Річка Бокова

1.5 Карачунівське водосховище

1.6 Північне водосховище

1.7 Дзержинське водосховище

Розділ II. Екологічні показники забруднення водойм міста

2.1 Екологічка ситуація водойм Криворіжжя

2.2 Забруднення річки Інгулець

2.3 Значення річки Сакагань для Криворіжжя

2.4 Якість води у Карачунівськім водосховищі

Розділ III. Проекти щодо покращення водойм Криворіжжя

3.1 Гідрологічні пости

3.2 Проект по очищенню русла р. Саксагань

Висновок

Додатки

Список використаних джерел

Вступ

Водні об`єкти Кривого Рогу відіграють важливу роль у житті населення міста. Вони використовуються в промисловий цілях, а також як питна вода. Водні ресурси басейну річок Саксагань та Інгулець є важливим джерелом для забезпечення сталого розвитку підприємств різних галузей промисловості, комунального, сільського господарства і взагалі багатьох видів життєдіяльності людини на території Криворізького залізорудного басейну та за його межами.

Тема нашого дослідження: Еколого - географічна характеристика водних об`єктів Кривого Рогу.

Метою дослідження є надання загальногеогрфічної характеристики водних об`єктів Кривбасу різних видів та аналіз їх екологічного стану.

Об`єкт дослідження: водоймища Кривого Рогу

Предмет вивчення: річки та водосховища Криворіжжя, їх загальна характеристика, сучасний екологічний стан та шляхи його покращення.

При дослідженні даної теми були поставлені наступні завдання:

1. Дати загальну географічну характеристику річкам та озерам Криворіжжя;

2. Проаналізувати екологічну ситуацію, що склалась по відношення до водних об`єктів міста;

3. Розглянути екологічні проекти, що проводились для покращення тану річок та інших водних об`єктів міста;

4. Проаналізувати дієвість та результативність водних екологічних проектів.

При дослідженні даної теми були використані наступні методи:

· пошук теоретичної інформації;

· аналітичний;

· систематизації отриманої інформації;

· порівняльний;

· статистичний;

· картографічний.

Нами була висунута наступна гіпотеза дослідження « Якщо не проводити певних заходів щодо покращення екологічного стану водойм Кривого Рогу, то це призведе до порушення водних екосистем даних об`єктів і призведе до їх деградації».

Дане питання є актуальним, так як річки та водосховища Кривого Рогу потребують зменшення антропогенного навантаження на складові їх екосистем та покращення екологічного стану даних гідрологічних об`єктів вцілому.

Розділ I. Характеристика водних об'єктів Криворіжжя

1.1 Водойми та класифікація водойм

Водойма -- природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується і затримується вода; безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт.

Водойми виникають при наявності замкнутих котловин, коли потік води в них переважає над випаровуванням, витоком та фільтрацією в ґрунт. Розрізняють постійні й тимчасові водойми. За хімічним складом та кількістю розчинених солей водойми буваютьпрісноводні та солоні. Також розрізняють природні водойми (виникли без участі людини) та штучні (створені людиною).[21] На території Криворіжжя протікають 8 річок, які входять в басейн Дніпра: Інгулець, з притоками - Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока річки Висунь, яка, в свою чергу впадає в Інгулець), а також Кам'янка - притока річки Базавлук. Всі річки, крім Інгульця, відносяться до розряду малих річок.

За режимом стоку всі ріки Криворіжжя слід розділити на 2 типи. Річки північній частині регіону (на північ широти гирла Саксагані) відносяться до Східно-Європейському рівнинного типу. Вони характеризуються більш розтягнутим повінню - квітень-початок травня, на весну припадає до 70% обсягів річного стоку, червень-березень - низька межень, але можливі одиничні і нерегулярні дощові (влітку та восени) і сніжні (взимку) паводки. Влітку стік складає 10% від річного, восени - 8% і взимку - 12%. Живлення річок регіону - переважно снігове.

Малі річки і струмки південній частині Криворіжжя відносяться до річок Казахстанського типу, з коротким стрімким сніговим повінню протягом квітня і дуже низької меженью, в інший час року. Протягом року трапляються паводки, в тому числі, і взимку. На весну припадає 85% річного стоку, на літо - 8%, на зиму-осінь - 7%. Ці річки маловодні майже цілий календарний рік.

Взимку на річках всього Криворіжжя можна спостерігати дуже цікаве і нерегулярне гідрологічне явище - зимові паводки. Їх виникнення пов'язується з сильними відлигами - таненням снігового покриву і дощами. Талі води легко стікають в річки, чому сприяє мерзлий грунт.

Річкова мережа регіону розвинена слабо. Густота річкової мережі на півночі Криворіжжя становить 0,23-0,24 км / км2. У центральній частині - 0,23 км / км2, а в басейні Кам'янки менше - 0,21 км / км2. Л.М. Булава (1990) пов'язує цей факт з незначним модулем стоку, в результаті недостатнього зволоження. З півночі на південь модуль стоку зменшується з 0,7 л / с з км2, до 0,5-0,7 л / с з км2 в центральній частині і 0,35-0,5 л / с з км2 в південній. Середньорічний показник стоку поблизу Кривого Рогу дорівнює 42,3 мм (10% від загальної кількості атмосферних опадів за рік). На півдні цей показник різко зменшується до 10 мм. Істотно зменшується і підземний стік. Коефіцієнт стоку становить 0,08.

Згідно зі схемою гідрологічного районування, територія Криворіжжя знаходиться в межах Нижньобузькою-Дніпровської гідрологічної області зони України з недостатньою водністю. Гідрологічна позиція регіону в цілому збігається з кліматичної та ландшафтної структурою, які визначають основні гідрологічні параметри річок.

У зимовий період річки Криворіжжя замерзають. Середні дати початку льодоставу складають - 7 грудня (на півночі) і 12 грудня - на півдні. Відповідно змінюється і число днів з льодовими явищами - від 115 до 110. Товщина льоду на річках у середньому становить 20-35 см, але в 1926-1935 рр. вона дорівнювала 70-80 см. Весняний льодохід (якщо він є) починається 10-12 березня, а від льоду остаточно звільняються в середньому 14-16 березня. Звичайно льодохід на річках регіону відсутній (як осінній, так і весняний), а якщо відбувається, то триває всього 1-5 днів. В окремі теплі зими людства на річках нестійкий - льодовий покрив може зруйнуватися навіть в середині січня або утворюватися дуже пізно.

Гідрохімічні особливості річок регіону обумовлені зональними властивостями посушливого клімату (особливо влітку), гідрологічних сезонів, змін водності річок протягом року, хімічним складом вод (в першу чергу - підземних), що живлять поверхневі водотоки.

У повінь, коли водність річок зростає, їх хімічний клас є гідрокарбонатно-кальцієві, каламутність збільшується більше 500 г / м3, однак мінералізація знижується в середньому до 0,5-1,0 мг / л. У період межені загальна водність річок зменшується, що відбивається в зміні хімічного класу води на сульфатно-гідрокарбонатно-натрієвий, підвищенням мінералізації до 1,0-5,0 мг / л, але зі скороченням концентрації зважених наносів у воді до - 250-500 г / м3 (так як течія стає повільніше).

Середня жорсткість поверхневих вод коливається в межах 6,0-6,5 мг-екв / л, максимальні складають від 8,0 (по р. Саксагань) і 10,1 (по річці Інгулець) до 17,0 (по річці Кам'янка), мінімальні - від 2,5 (ріки Бічна, Інгулець) до 3,7 (річка Саксагань) і 4,0 (річка Кам'янка).[13]

Характеристика штучних об'єктів Кривого Рогу

Штучні річки і водойми. Річки й озера розміщуються на Землі нерівномірно, в не завжди зручних для використання місцях. Тому люди з давніх часів створюють штучні водойми - канали, водосховища, ставки.[22]

Канали - штучні річки - люди вміли створювати ще до нашої ери. Канали називають рукотворними річками, тому що їх русло створює людина. Робить вона це для того, щоб річкові води потекли в потрібному напрямку в потрібні місця.

Водосховища - це великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води. Зазвичай їх створюють на річках. Для цього долину річки перегороджують греблею. Перед греблею вода нагромаджується, заливає великі площі земель і утворює водосховище.

Ставки - це маленькі водосховища (завдовжки не більше 1,5 км). Їх створюють в руслах струмків, балках або спеціально викопаних заглибленнях. Вода з них йде на зрошення полів і садів. [23]

На території Криворіжжя створено 6 водосховищ:

а) в долині річки Інгулець: Іскрівська і Карачуновське;

б) в долині річки Саксагань: Кресовское і Дзержинське;

в) в долині річки Боковенька: Христофорівське;

г) в балці Таранова: Південне.

По морфології ложа, все водосховища відносяться до долинним - ложем служить частина річкової долини (Південне закладено в крупній балці). Головна ознака таких водосховищ - наявність ухилу дна і збільшення глибин від верхньої частини водоймища до греблі.

За способом затоплення водою 5 водосховищ відносяться до запрудниє - наповнюються водою водотоку (річок), на якій вони розташовані. Південне водосховище є наливним - вода подається з поруч розташованого каналу «Дніпро-Кривий Ріг».

За географічним положенням водосховища Криворіжжя є рівнинними. Більшість з них широкі і не дуже глибокі, висота напору не більше 30 м (напір - величина підвищення рівня води в річці в результаті спорудження греблі до 300 м і більше). Спорудження таких рівнинних водосховищ супроводжувалося великим затопленням території - заплавних лук, сільськогосподарських угідь, був потрібний перенесення на нове місце населених пунктів (наприклад, при будівництві Карачунівського, Іскрівського водосховища).

За ступенем регулювання річкового стоку водосховища нашого регіону відносяться до водойм багаторічного регулювання. Характер регулювання стоку визначається призначенням водосховища і співвідношенням корисного об'єму водоймища і величини стоку води річки.[14]

1.2 Річка Інгулець

водний екологічний гідрологічний очищення

Історія

За тривалу історію краю річка не раз змінювала свою назву. Скіфи і греки називали її «Пантікап» - рибний шлях. В Іпатіївському літописі (1190) річку називають "Івлей". Більшість дослідників переводять це слово як «годинна», «прикордонна», тобто річка, на кордоні давньоруських і половецьких земель. Пізніше, назва в тюркомовних варіанті перетворилася на "Інголь". Перша згадка річки під назвою «Інгулець» датується 1552 роком.

Територія Криворіжжя приурочена до середньої течії і басейну річки. Свій початок річка бере в заболоченій балці біля с. Топила Знам'янського району Кіровоградської області і є самим нижнім правим припливом І-го порядку р. Дніпро (впадає за 46 км від його гирла). У басейні Інгулець має 126 приток - довше 10 км, з яких 53 - притоки І-го порядку (а по відношенню до Дніпра II-го порядку). Гідрологічні спостереження на річці ведуться з 1925 року. Витоки річки розташовані на абсолютній висоті 175 м, гирло 0,3 м. Довжина річкового басейну Інгульця - 549 км.[1]

Гідрографія

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. кмІ. Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25--30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки -- до 0,37 м/км у пониззі.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця -- Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами. З'єднанийканалом Дніпро--Інгулець (район Кременчука) для водозабезпечення Кривбасу. Живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.[2]

Швидкість течії річки в межень - 0,2-0,8 м / с, під час повені - до 1,5 м / с. Ширина річки в регіоні збільшується з півночі (15-20 м) до 25-30 м - поблизу Кривого Рогу і нижче. Глибина Інгульця незначна - на перекатах вона становить 0,2-0,6 м, на плесах - до 5 і навіть 8 м. За даними В.Д. Натарова (1951), до зарегулювання стоку Інгульця, при повінь рівень води піднімався в річці на 5-6, а максимально - 8 м.

Модуль стоку зменшується з півночі на південь з 0,75 до 0,5 л / с-кмІ. Середні витрати води в Інгульці на Криворіжжі - 7,8-9,3 мі / с. Під час сніготанення в повінь вони зростають до 400 мі / с, а навесні 1937 вони становили до 1110 мі / с. За даними гідрологічних спостережень, в 1930-50-і рр. середні витрати води були більше - 12,4-14,3 мі / с. Мінімальні витрати води були зареєстровані в 1975 р, які склали всього 1,12 мі / с. Показники по гідрологічному посту біля с. Могилівка (Південне Криворіжжі) такі: середній рівень води - 2,6 м, середні витрати води - 13,8 мі / с (з коливаннями від 24,5 мі / с за 1985 до 5,3 мі / с по 1984 г.). Річний обсяг стоку в середньому дорівнює 360 млн / мі, в маловодні роки лише 40,6 млн / мі.[3]

1.3 Річка Саксагань

Історія

Коли наші славні козаченьки з боєм гнали турок чи татар, одним словом, правовірних, добігли бусурмани до невеликої річки та й почали швидко переправлятися через неї. Але робили все поспіхом, бо ось-ось з'являться запорізькі козаки. Під час тієї поспішної переправи втонув один дуже знатний турок чи татарин - Саган. Чи то ім'я в нього було таке поганське, чи, як кажуть знаючи люди, Саган - по їхньому буде «великий князь». Коли козаки допитували одного зі своїх полонених, той розповів, що у Сагана буди великі саки (мішки) із золотом, сріблом, алмазами та іншими коштовностями, які й потонули разом із ним під час поспішної переправи. Козаки багато разів пірнали в тому місці, намагаючись знайти щось із награбованих скарбів. Проте історія береже в таємниці, знайдені ті скарби до цього часу чи ні? Зате коли побіля тієї річечки проїздили славні козаки, то показували один одному, махаючи на річку, як утопився Саган із своїми мішками.

- Бульк сак із Саган! Більк сак із Саган!

З того часу й назвали в народі степову річку, трішки перекрутивши того виразу, Саксагань.[6]

Гідрографія

Довжина 144 км, площа басейну 2 025 кмІ. Пересічна ширина річища 29--40 м. Долина річки у верхів'ї V-подібна, нижче і в межах Кривого Рогу -- переважно трапецієподібна, пересічна ширина 1,5--2 км (у пониззі до 4,5 км), глибина долини до 40 м. Заплава часто однобічна (завширшки 0,3--0,5 км, у пониззі -- до 1 км), відкрита, лугова, суха. Річищенерозгалужене, переважна ширина його (за винятком водосховищ: Макортівського, Дзержинського і Кресівського) 5--15 м, максимальна -- 30 м. Похил річки 0,8 м/км. Швидкість течії незначна. Природний режим річки сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби. Найбільші витрати води Саксагані досягають 240 мі/сек.

На ділянці шахта «Саксагань» -- Чорногорка річка переведена в підземний колектор. Сучасне гирло річки розташоване на 1,5 км нижче за течією Інгульця від природного.

Сполучена каналом Дніпро -- Кривий Ріг з річкою Дніпро. [7]

1.4 Річка Бокова

Річка Бічна - права притока Інгульця і притока Дніпра II-го порядку. Мала річка. Бере початок поблизу села Варварівка, Долинського району, Кіровоградської області на висотних відмітках 155 м, а закінчується на висоті 59 м. Долина річки сундукообразная. Ширина долини до 1-2 км. Заплава неширока - до 0,2 км. Середня ширина русла становить 10 м, глибина до 2,7 м. У верхів'ї русло річки звивисте. Має один великий приплив - річку Боковеньки. Ухил русла становить 1,50 м / км.[12] Довжина басейну 74 км. Довжина річки 72 км, площа басейну 1320 кмІ. Долина трапецієподібна, завширшки 2 км. Річище у верхів'ї звивисте, завширшки до 10 м. Глибина до 2,7 м. Похил річки 1,5 м/км. Споруджено декілька ставків.[11]

Живлення річки снігове і дощове.

Нижня частина річкової долини затоплена водами Карачунівського водосховища.[12]

1.5 Карачунівське водосховище

Водосховище закладено в долині річки Інгулець, також ним затоплено гирлі і нижню течію річки Бічний, і гирло з нижньою течією її притоки - річки Боковеньки. «Рис. 3»Є самим нижнім і заключним у каскаді Інгулецький водосховищ. Всього їх на річці 3: Войнівське, Іскрівська, Карачуновське.

Водосховище є найбільшим серед всіх водосховищ Криворіжжя. Назва походить від села Карачуновкі (ще назви - Богданівка, Бутовська) яке знаходилося на правому березі Інгульця, на відстані 500 м на північний захід від греблі.

Перша черга будівництва водосховища вступила в дію в 1932-1938 роки. Друга черга - з 1954 по 1958 рр., З цього часу водойму розширився до сучасних розмірів, затопивши обширну території. Площа водосховища 26,9 км2. Повний обсяг 308500000. М3, корисний об'єм - 288 500 000. М3. Довжина 35 км, протяжність берегової лінії 43 км, середня глибина 6,8 м, максимальна глибина 19,1 м, середня ширина 1,28 км, максимальна ширина - більше 3 км.

На берегах водосховища висаджені водозахисні лісонасадження, розташовано кілька турбаз і профілакторіїв. Лісонасадження називаються Карачунівським лісовим масивом, площа якого становить 300 га. Ця мальовнича лісова смуга є зоною відпочинку багатьох криворіжців, що призводить до її активного забруднення різними відходами.[15]

1.6 Північне водосховище

Водосховище знаходиться в південно-східній частині Кривого Рогу, більша його частина розташована за межею міста. Водойма закладений у великій балці Таранова - притоці річки Кам'янка. Назва водосховища відбулося від його місця розташування відносно міста.

Виникнення водойми тісно пов'язане з будівництвом каналу «Дніпро-Кривий Ріг», створеного в 1961 році. З цього року функціонує і водосховище, об'ємом в 53,3 млн. М3.

Південне водосховище призначене для накопичення питної дніпровської води, яка надходить по каналу з Каховського моря. Також з Південного водосховища, вода відправляється по відкритому каналу в Кресовское і в систему Криворізького водопроводу.

На узбережжі Південного водосховища створений комплекс споруд, який називається фільтраційної станцією. У цей комплекс входить: реагентне господарство, камери змішування і реакцій, горизонтальні відстійники, фільтри і хлор-аміачної будівлю. Дніпровська вода, яка подається по каналу у водосховищі, за своїм хімічним складом та бактеріологічними показниками придатна для питних цілей, але тільки після спеціальної обробки.

Загальний забір води з водосховища для Кривого Рогу становить 616 млн. М3 на рік, на питні та технічні потреби - 480 млн. М3 рік, на зрошення земель - 93 млн. М3.

У зв'язку з тим, що у водосховищі служить накопичувачем питної води, по його берегах була створена спеціальна санітарна зона, шириною в 100 м, що запобігає забруднення води. Із зони санітарного режиму прибрані населені пункти, господарські будівлі, кладовища тощо. На узбережжі водосховища висаджені захисні лісосмуги, шириною від 40 до 60 м.

Необхідно знати і пам'ятати, що купання у водосховищі людей і худоби, мийка автомобілів тощо, забруднюють воду, а це може призвести до інфекційного захворювання безлічі людей.[19]

1.7 Дзержинське водосховище

Водосховище розташовано в долині річки Саксагань, в нижній її течії, є самим нижнім в Саксаганському каскаді водосховищ. Водоймище повністю знаходиться в межах міста, в межах Саксаганського адміністративного району, між житловими масивами Артем і Мудрьона.

Виникнення водосховища тісно пов'язане з будівництвом Саксаганського дериваційного тунелю (скорочено СДТ), будівництво якого закінчено в 1957 році. З цього року і почало функціонувати Дзержинське водосховище.

Водосховище закладено у великій меандрі (закруті) річки під назвою Галковський кут. Особливість даного водоймища полягає в тому, що він має достатньо нестандартну форму водного дзеркала, яка не зовсім характерна для долинних типів водосховищ. Замість прямої довгастої форми - петлеподібна, яка утворилася в результаті затоплення долинно-заплавних ділянок меандри (відбулося успадкування форми русла річки). Пізніше південно-східна частина меандри була пересипана насипом і використовувалася під шламосховищі РУ ім. Дзержинського, зараз по цій насипу прокладена лінія швидкісного трамвая «Дзержинська - площа Артема».

Характер будови тутешньої річкової долини (широкі заплавно-долинні ділянки, високі круті ліві береги, наявність природного поглиблення, тобто котловану) зумовили наявність другої особливості водосховища - відсутність водозбірної греблі, тобто спеціального гідротехнічної споруди, перегороджують річку для підйому рівня води в ній з метою створення водосховища. У районі зупинки «шахта Артем-1», русло річки, яке вело до Карнаватці і природному гирла, було обрізано і засипано земляним насипом, по якій зараз проходить автомобільна дорога, що веде від площі Горького (кільце 95 кварталу) до площі Артема.

До споруди другого СДТ в 1971 році, води Саксагані виходячи з меандри «Деконська петля» (вигин річки в районі шахти Північна, колишнього РУ ім. Кірова) безпосередньо впадали у водосховищі. На початку 1970-х років Деконський петлю пересипали високим насипом, по якій зараз проходить автодорога по вулиці Кільцевій і пустили річку по підземному тунелю, довжиною в 300 м. З тунелю річкова вода впадає у водосховище в районі автотранспортної зупинки «шахта Артем-1».

На лівому березі водосховища, неподалік від автодороги по вулиці Волгоградській, знаходиться вхідний портал першого СДТ - тут Саксаганського води потрапляють в штучне підземне залізобетонне русло, і на відстані більше 5 км несуться до свого нового гирла, розташованого на лівому березі Інгульця в районі Чорногірка.

З вищих водних рослин рясно розвивається очерет південний. На берегах зустрічаються деякі породи дерев. Біля вхідного порталу СДТ, знаходяться невеликі виходи корінних гірських порід у вигляді окремих скель і скельних гривок. Через забрудненої води, водосховище практично не використовується в рекреаційних цілях (для купання вода не придатна), хоча в зимовий час, при замерзанні водосховища можна побачити не мала кількість рибалок.[20]

Розділ II. Екологічні показники забруднення водойм міста

2.1 Екологічка ситуація водойм Криворіжжя

Інтенсивне забруднення річок та водоймищ - типове явище для міст з високою концентрацією промислових підприємств. Щорічно у водні басейни потрапляють тисячі хімічних речовин з непередбачуваною дією, багато з яких представляють собою нові хімічні сполуки. Лабораторні дослідження виявляють у воді підвищені концентрації токсичних важких металів, мінералів, пестициди, нітрати, фосфати, нафтопродукти. Тільки минулого року обсяги скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми міста склали майже 254 тисячі тонн. Основні підприємства-забруднювачі - АрселорМіттал Кривий Ріг, ХайдельбергЦемент Україна, Центральний, Південний, Північний гірничо-збагачувальні комбінати, Криворізький залізорудний комбінат, ЄВРАЗ Суха Балка, Дизельний завод, Констар, Завод гірничого обладнання, Кривбаспромводопостачання, Кривбасводоканал. Впродовж 2013-го ці підприємства для своєї виробничої діяльності забрали з річки Інгулець, Карачунівського та Південного водосховищ 188,5 млн кубів води. Закони екологічного спрямування та нормативи допустимих рівнів скидів - дієвий засіб запобігання забрудненню, але домогтися їх дотримання важко. Попри директиви та штрафи, підприємства не поспішають виконувати законодавчі норми. Цей факт змушені констатувати в міському управлінні екології. Головні претензії - до Електрозаводу, Дизельного, Заводу гірничого обладнання, які періодично протягом минулого року перевищували ліміти скидів забруднюючих речовин у річки та водойми. [24]

2.2 Забруднення річки Інгулець

Сучасний екологічний стан річки Інгулець незадовільний. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошуване, наявність гірничорудної промисловості, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейні призвело до поступового занепаду річки. Історія природокористування в басейні річки Інгулець.[17] У зв'язку з дуже великим забрудненням води промисловими стоками Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня -- 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3,а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3. [5]

Річка Інгулець в межах Криворізької ПМА, на ділянці від впадіння р. Саксагань до замикаючого створу - гідрологічного поста с. Андріївна, зазнає надмірного техногенного навантаження, що відповідно позначається на якості води. Більш значне погіршення якості води у р. Інгулець простежується після впадіння її основної притоки - р. Саксагань, а також нижче впадіння каналу КГМК “Криворіжсталь” «Рис.1». На протязі року вміст у річковій воді сухого залишку та хлоридів на цій ділянці перевищує 2 ГДК. Під час скиду високомінералізованих шахтних вод вміст сухого залишку підвищується від 4,1 ГДК нижче впадіння р. Саксагань до 6,5 ГДК нижче скиду з ставка-накопичувача б. Свистунова; вміст хлоридів - відповідно від 3,1 до 8,8 ГДК; вміст сульфатів - від 1,8 до 1,6 ГДК.Зміна водно-сольового режиму річок Інгулець внаслідок скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств в міжвегетаційний період, та надмірне антропогенне навантаження на цей водний об'єкт у вегетаційний період призводять до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річки.[9]

2.3 Значення річки Сакагань для Криворіжжя

Значення її в життєдіяльності м Кривого Рогу, важко переоцінити.

Наприклад: - Північний ГЗК використовує її при скиданні промислових вод хвостосховища і відбирає воду для технічних потреб; - в річку скидаються міські та промислові зливові стоки і, найголовніше - долина річки, з її водними ресурсами, є реакріаоціонной зоною для промислового мегаполісу. Без цієї водної артерії стан екологічної обстановки в місті було б, практично, катастрофічним.

На жаль, відсутність централізованого управління річкою, несанкціоновані скиди побутових і промислових вод і стоків, забудови санітарних зон, призвели до того, що річка знаходиться на межі виживання. У кількох місцях вона просто не тече, що призводить до її цвітінню і різкої зміни хіміко-медичних показників води. У більшості своїй гладь води заросла очеретом, поверхневі зливові стоки своїми потоками роблять змиви з прибережної частини, закривши, таким чином, джерела живильну річку.

У центрі міста, у зв'язку з тим, що основне русло сховано в обвідний канал, залишилася частина русла, так звана, стариці.

В останні роки, не один раз, були проведені роботи з очищення цій частині русла стариці, з метою її пожвавлення та облагородження центру міста.

У 2012 році цю ділянку колишньої річки, був повністю реконструйованого-ван. Обладнали берега, очистили русло від мулу, прибрали зарості очерету.[8]

Ділянка р. Саксагань, яка проходить по території Криворізької ПМА від с. Сергіївна до гирла річки, зазнає досить значного техногенного навантаження. Найбільш значне забруднення поверхневих вод р. Саксагань відбувається під час скиду високомінералізованих вод з хвостосховища Північного гірничо-збагачувального комбінату (див. рисунок 4). При цьому вміст сухого залишку в річковій воді збільшується до 7,7 - 7,9 ГДК, концентрація хлоридів - до 11,2 - 12,0 ГДК, сульфатів - до 1,7 - 2,2 ГДК. Забруднення річки Саксагань в межах Криворізької ПМА має багатокомпонентний склад і характеризується значними коливаннями вмісту конкретних полютантів. Це обумовлено складним і різноманітним характером техногенного впливу на довкілля Кривбасу, особливостями функціонування чисельних підприємств і техногенних об'єктів різних галузей виробництва. [10]

2.4 Якість води у Карачунівськім водосховищі

Виготовлення питної води з цього водосховища та її споживання відбувається в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Виходячи з високого вмісту у воді водосховища солей жорсткості, сульфат- іонів і загального солевмісту, а також неспроможності існуючої технології водопідготовки питної води досягти встановлених норм за цими показниками, рішенням Держспоживстандарту України було надано дозвіл Карачунівському водопровідному комплексу (КВК) на використання водопровідної води господарсько питного призначення з відхиленням від вимог стандарту за цими показниками, що, безумовно, негативно впливає на стан здоров'я населення.[16]

Для зниження вмісту солей жорсткості у воді Карачунівському водосховищі на стадії коагуляції були випробувані різноманітні реагенти: карбонат натрію - Na2CO3, гідрокарбонат натрію - NaНCO3, фосфат натрію - Na3PO4, фторид натрію - NaF, сульфат заліза (ІІ) - FeSO4 та їх різноманітні композиції. Тільки застосування Na2CO3 разом із штатним коагулянтом дозволяло знизити вміст солей жорсткості до нормативного рівня (< 7,0 мг-екв/дм3).[18]

Розділ III. Проекти щодо покращення водойм Криворіжжя

3.1 Гідрологічні пости

Гідрологічний пост р. Інгулець - м. Кривий Ріг досліджує сумарний стік і якість води після впадання р. Саксагань. Постт польвий, розташований на правому березі. Витрати вимірюються з гідрометричного містка, розташованого у створі поста, тут же відбираються проби води на визначення хімічного складу.

Гідрологічний пост р. Саксагань - м.Кривий ріг контролює стік і якість води, що надходить у р.Інгулець. Пост знаходиться на правому березі. Схема мережі гідролого-гідрохімічного моніторингу «Рис2.»

Наведені гідрологічні пості оснащенні водомірними приладами пальового чи рейкогово типу для визначння рівнів в абсолютних відмітках і приладами для вимірювання витрат води в створах. Крім стаціонарних спостережень на гідропостах, вивчення регіональних особливостей гідрологічного й гідрохімічного режиму річок і впливу господарської діяльності здійснюється також шляхи проведення гідрологічних і гідрохімічних зйомок річок і відбору проб донних відкладень. До сьогодні результати аналізу матеріалів моніторингу поверхневих вод Кривбасу використовувалися при визначенні разрахункових характеристик і оцінці впливу надлишкі оборотних стічних вод гірничорудних підприємств.

З метою удосконалення та розвитку створенної системи гідролого-гідрохімічного моніторингу в басейні річок Інгулець та Саксагань, розроблення сучасної нормативно- методичної бази як основи для екологічних оцінок стану поверхневих вод Кривбасу та впливу на них конкретних джерел забруднення, підготовки заходів щодо мінімалізацї негативного техногенного впливу на об'єкти гідро екосистеми дослідники вважають, що найближчим часом необхідно здійснити ряд заходів: створити додаткові гідрологічні пости та пункти гідрохімічних спостережень на ділянках із значними техногенними навантаженнями і мінливим характером гідрологічного та гідрохімічного режимів; з метою вивчення впливу каналу ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на водний і гідрохімічний режим р. Інгулець, а також для визначення обсягів і складу забруднюючих речовин у скидах ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і ПівдГЗК та внеску цих підприємств у загальне забруднення р. Інгулець.

3.2 Проект по очистці русла р. Саксагань

В рамках серії «Новий Кривий Ріг» проводились роботи по очищенню русла річки Саксагань та благоустрою прибережної зони. Як відомо, за проектом передбачено розчистити 4,3 км русла річки і 0,5 км старого русла. Протягом 2010 року було розчищено 1,2 км. У 2011 році завдяки збільшенню фінансування з обласного бюджету планіривалось розчистити залишилися 3,1 км русла. У 2012 році було розчищено старе русло і проведені заходи по зміцненню берегів річки, на яких висаджені лісові насадження. Середня глибина розчистки - 2,5 м. Загальна кошторисна вартість робіт складає 32,9 млн. грн. У 2010 році було виконано робіт на 3,78 млн. грн. У 2011 році було заплановано робіт на 14,2 млн. грн. Розчистка русла та укріплення берегів планувалася закінчитися до листопада 2011 року. А вже в наступному почалися роботи зі створення рекреаційної зони. [25]

Ось так виглядає набережна, русло річки і пр. К.Маркса в 2011 році. «Рис.4»

Ось таким він буде згідно проектної документації. «Рис 5»

Але проекти - одне, а реальність - інша. По факту - укріплені спеціальною гумовою сіткою берега виглядають сьогодні погано: потоки води місцями змили засипаний у захисну сітку грунт і на поверхні стирчать напівпорожні осередки. Природно, вся ця водно-земельна маса стікає по берегах в річку і благополучно осідає на очищене дно.[26] «Рис 6»

Про хід робіт на річці розповів головний інженер ПП «Універсалгазбуд» Євген Бєліков: «На сьогоднішній день з русла річки Саксагань вичищено порядку 190 тисяч куб. м мулу, залишилося очистити 30 тис. куб. м. Ми плануємо закінчити ці роботи до 1 серпня, щоб потім провести роботи з берегоукріплення та благоустрою і до 24 серпня всі завершити. На сьогодні на річці працюють 5 екскаваторів, 2 гідроекскаватора, 3 великих навантажувача, 2 бульдозера. У день вивозиться 1000-1200 кубів мулу.

Повна вартість робіт по об'єкту - 38 мільйонів гривень, на сьогодні вже освоєно 27500000.

Всього у нас на об'єкті 5 пускових комплексів. На 5 пусковому комплексі - район парку імені газети «Правда» - ще потрібно розчистити 17 тис. Кубометрів мулу.

На наступний рік розробляється 4 варіанти промивки річки, але ці роботи ще в стадії проекту. Щоб вода в річці не застоювалася, планується пустити рух води 1000 куб. м / год » «Рис.9». [29]

Якби проект був оприлюднений, проводилися громадські слухання, багато хто, кому небайдужа доля нашої річки, не залишилися б осторонь. І навряд чи порадили б щось погане. Адже кожному з нас хочеться, щоб багатостраждальна Саксагань перестала тягнути жалюгідне існування і задихала на повні груди. Коли ж я прочитав в газеті, де і які роботи вже ведуться повним ходом, був здивований. Це безцільна робота, - сказав «Віснику» Анатолій увійти.

Водолаз 1-го класу з досвідом роботи під водою 6000 годин, інженер підводно-технічних робіт, екс-начальник служби порятунку на воді нашого міста, він знає проблему, як кажуть, з-під води. Ось уже 40 років, з того часу, як потрапив служити на флот і будував причали для атомних човнів, він займається очищенням водозабірних споруд, у тому числі на ГЗК.

- Якщо в пониззі річки почистити, діставши мулисті відкладення і таким чином вирив котлован, то найближчий паводок все поверне на круги своя. Ефект буде зведений до нуля. Адже при паводку силища води така, що вона зносить усе на своєму шляху. Переміщаючись, вона несе з собою і очерет, і топляки (затонулі гілки, пні), і мул... Переміщувані донні маси заповнять і вирівняють всі поглиблення дна. Необхідно починати з розчищення джерел і «расшіванія» вузьких місць, які гальмують рух водних мас. Одним з таких місць є водовідної тунель в Саксаганському районі від вулиці Упита до зупинки Шахта «Артем-1». Довжина цього тунелю - 514 метрів. Розмір 4 на 4 метри. Так ось, за даними нікопольського ПП «Ніком», що обстежили свого часу цей тунель, він замулений на дві третини, тобто на 2-2,5 метра по висоті, - розповів Анатолій Войт.

Він переконаний, що чистити річку необхідно, але починати потрібно з КРЕС, де є можливість перекрити воду. Падіння рівня води дасть доступ для чистки водовідної тунелю.

- Розчищати русло в окремо взятому місці, навіть не русло, а тільки берегову лінію, - даремно викинуті гроші. Так що всіх нас можна привітати: у бюджеті з'явився надлишок. Між тим, враховуючи міграційний характер донних мас, необхідно розчищати найбільш вузькі ділянки, рухаючись від верховий. Адже потрібно домогтися, щоб річка була якомога повноводнішим на всьому протязі. Одне з вузьких місць - в районі містка, ведучого від житлового масиву Юність до чоловічому монастирю. Там необхідний земснаряд. Це понтон з встановленим на ньому насосом, який з мінімальною потужністю 300 кубів на годину відкачує розпушують їм пульпу і виштовхує її на відстань до кілометра. Треба планомірно використовувати земснаряд, гідромонітор, залучати водолазів, і, рухаючись вниз за течією річки, прибирати очерети, зміцнювати сповзають берега, розділяти орні поля і берегову крайку борознами. Висаджувати дерева і чагарники, зміцнюючи берега. Тоді робота знайде цілком зрозумілий сенс. А вже потім можна взятися облагороджувати окремо взяте місце. А так: ну, поглиблять русло річки на деякий час в окремому місці. Але якість води від цього не зміниться. І на оздоровлення екосистеми басейну річки це ніяк не вплине.[27]

Проекти одні, реальність інша Василь Васильович розгортає проект очищення русла Саксагані від КРЕСовского водосховища до Дзержинської греблі (з верхів'я вниз, а не навпаки!) Від 10.11.1965 року і стверджує, що по ньому практично нічого зроблено не було. Чи не висаджені 322,3 га дерев, річка практично знищено. Саме після тієї «очищення» зникли побудовані в 30-і роки переливні дамби - і річка потекла по перекатах, стали швидше забиватися джерела... «Рис.7»

З тих пір пройшло майже півстоліття, але мало що змінилося. Чергове звернення до «варварському» способу очищення річки Василь Білоусов пояснює тим, що в «Кривбаспроект» десятиліттями немає гідрогеолога. А до фахівців «ДНІПРОГІПРОВОДГОСП», розробника сучасного проекту очистки Саксагані, довіри у нього немає.

- Все, що у нас побудовано, проектувалося цими інститутами. Те, що вони напроектіровалі, і призвело до екологічної катастрофи. Ті, хто сьогодні проектує очистку, свого часу передбачали в проектах аварійний скид нечистот у річку, - каже Василь Білоусов. - Якщо навіть і почистити річку на окремо взятій ділянці в пониззі, то її все одно замулені буквально сповзають у воду спрямляются канали. Кут 70 градусів, породи слабкі піщанисті, все це повзе, іде вниз і дуже скоро прийде туди, де зараз чистять. Поки не будуть укріплені слабкі місця, ця чистка нічого не дасть. Свого часу фахівцями «Кривбаспроект» мені були видані рекомендації, згідно з якими оптимальним варіантом очищення русла в районі спрямляющего каналу шахти «Жовтневої» є намив берега за допомогою земснаряду. Причому унікальність і парадоксальність ситуації в тому, що в нашому місті, як ніякому іншому, накопичений колосальний досвід перекидання шламів. Але на екскаватори, очистку, зворотну засипку потрібні колосальні гроші, і комусь, видно, цікаво перевертати мільйонами. Причому не думаючи про наслідки і не несучи за це ніякої відповідальності. Хіба що перед Богом. А він так далеко...

За словами еколога-громадського діяча, на тій же шахті «Жовтневої» сьогодні застосовується очищення стічних вод за останнім словом науки і техніки. А скільки бруду несуть в Саксагань стічні води в інших місцях нашого міста! Будувати вловлювачі для цих вод - теж спосіб очищення річки. Велику проблему представляють собою і подвір'я в безпосередній близькості до річки. Більшість живуть біля річки криворіжців отримувало свої наділи після війни, коли не було ні Земельного, ні Водного кодексу, а про екологію особливо не пеклися. Тоді ще з річки пили воду - про це нагадують збереглися подекуди залишки споруд водокачок. Але зараз не повоєнний час, і всім живуть уздовж ріки пора б мати бетоновані вигрібні ями.[28]

Висновок

На території Криворіжжя протікають 8 річок, які входять в басейн Дніпра: Інгулець, з притоками - Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока річки Висунь, яка, в свою чергу впадає в Інгулець), а також Кам'янка - притока річки Базавлук. Всі річки, крім Інгульця, відносяться до розряду малих річок.

Гідрохімічні особливості річок регіону обумовлені зональними властивостями посушливого клімату, гідрологічних сезонів, змін водності річок протягом року, хімічним складом вод (в першу чергу - підземних), що живлять поверхневі водотоки.

Сучасний екологічний стан річки Інгулець незадовільний. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошуване, наявність гірничорудної промисловості, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейні призвело до поступового занепаду річки. Історія природокористу-

вання в басейні річки Інгулець.

Річка Саксагань також виконує не малу роль в житті Кривого Рогу. Без цієї водної артерії стан екологічної обстановки в місті було б, практично, катастрофічним.

На жаль, відсутність централізованого управління річкою, несанкціоновані скиди побутових і промислових вод і стоків, забудови санітарних зон, призвели до того, що річка знаходиться на межі виживання.

На території Криворіжжя створено 6 водосховищ. За географічним положенням водосховища Криворіжжя є рівнинними. За ступенем регулювання річкового стоку водосховища нашого регіону відносяться до водойм багаторічного регулювання. Характер регулювання стоку визначається призначенням водосховища і співвідношенням корисного об'єму водоймища і величини стоку води річки.

Виготовлення питної води з Карачунівського водосховища та її споживання відбувається в м. Кривий Ріг. Високий вміст у воді водосховища солей жорсткості, сульфат- іонів і загального солевмісту, а також неспроможності існуючої технології водопідготовки питної води досягти встановлених норм.

Для зниження вмісту солей жорсткості у воді Карачунівському водосховищі на стадії коагуляції були випробувані різноманітні реагенти.

Південне водосховище призначене для накопичення питної дніпровської води, яка надходить по каналу з Каховського моря. Також з Південного водосховища, вода відправляється по відкритому каналу в Кресовское і в систему Криворізького водопроводу.

Для покращення якості водойм міста були проведени заходи по очисткі річок, зокрема річки Сакчагань. За проектом передбачено було розчистити 4,3 км русла річки і 0,5 км старого русла. Протягом 2010 року було розчищено 1,2 км. У 2011 році завдяки збільшенню фінансування з обласного бюджету планіривалось розчистити залишилися 3,1 км русла. У 2012 році було розчищено старе русло і проведені заходи по зміцненню берегів річки, на яких висаджені лісові насадження. Середня глибина розчистки - 2,5 м. Загальна кошторисна вартість робіт складає 32,9 млн. грн. У 2010 році було виконано робіт на 3,78 млн. грн. У 2011 році було заплановано робіт на 14,2 млн. грн. Розчистка русла та укріплення берегів планувалася закінчитися до листопада 2011 року. А вже в наступному почалися роботи зі створення рекреаційної зони. Але проекти - одне, а реальність - інша. По факту - укріплені спеціальною гумовою сіткою берега виглядають сьогодні погано: потоки води місцями змили засипаний у захисну сітку грунт і на поверхні стирчать напівпорожні осередки. Природно, вся ця водно-земельна маса стікає по берегах в річку і благополучно осідає на очищене дно.

Додатки

Рис.1. Екологічна оцінка якості поверхневих вод річок Інгулець та Саксагань в періоди осінньої межені 2002 р. і літньо-осінньої межені 2003 р.

Рис.2

Рис.3 Карачунівське водосховище

Рис.4 Набережна р. Саксагань на момент очищення русла

Рис. 5 Проект по очистці русла р.Саксагань

Рис.6 Гумова сітка сповзає по берегах в річку і осідає на дно

Рис.7 Очистка р.Саксагань у 60-х роках

Рис.8 Хід робіт на річці Саксагань

Рис.9 Проети по оищенню річки Саксагань

Список використаних джерел

[9] Екологія і природо користування, 2005, випуск 8.

[10] Екологія і природо користування, 2005, випуск 8.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

[1] http://1775.dp.ua/priroda-sss/reka-ingulec

[2]http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C_%28%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0%29

[3] http://1775.dp.ua/priroda-sss/reka-ingulec

[4] http://1775.dp.ua/priroda-sss/reka-ingulec

[5] http://kryvyirih.dp.ua/karta_saytu_pidrozdili_vikonkomu/upravlinnya_ekologii/ekologichna_situatsiya_u_misti_kriviy_rig

[6] http://srvk.gov.ua/saksaganskiy_rayon/legendi_rayonu_chomu_richka_zvetsya_saksagan

[7] http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%8C

[8] http://www.vidrispartner.org.ua/?page_id=783

[11] http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0

[12] http://1775.dp.ua/priroda-sss/reka-bokovaya

[13] http://1775.dp.ua/priroda-ss/reki-krivorojya

[14] http://1775.dp.ua/priroda-ss/vodohranilishcha

[15] http://1775.dp.ua/priroda-sss/karachunovskoe-vodohranilishche

[16] http://www.kdu.edu.ua/EKB_jurnal/2013_1%2815%29/Pdf/24.pdf

[17] http://ippenan.com/content/publik3/sborvse/2013.17/75-86.pdf

[18] http://www.kdu.edu.ua/EKB_jurnal/2013_1%2815%29/Pdf/24.pdf

[19] http://1775.dp.ua/priroda-sss/yujnoe-vodohranilishche

[20] http://1775.dp.ua/priroda-sss/dzerjinskoe-vodohranilishche

[21] http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BC%D0%B0

[22] http://ukrmap.su/uk-g6/781.html

[23] http://ukrmap.su/uk-g6/781.html

[24] http://kdtro.com.ua/news/2482-2482

[25] http://kri.com.ua/7448-novyjj-krivojj-rog-naberezhnaja-i-ruslo-reki.html

[26] http://krlife.com.ua/news/saksagan-obnazhila-berega-foto

[27] http://www.krivbass.in.ua/vremia-mestnoe/opiat-reku-vspiat-saksagan-kotoraia-v-golodomor-spasala-liudei-teper-umiraet-sama

[28] http://www.krivbass.in.ua/vremia-mestnoe/opiat-reku-vspiat-saksagan-kotoraia-v-golodomor-spasala-liudei-teper-umiraet-sama

[29] http://krlife.com.ua/news/obnovlennaya-saksagan-budet-uzhe-k-kontsu-leta-foto

Размещено на Allbest.ru