Рекреаційно-туристські ресурси Івано-Франківської області: структура та сучасний стан використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 911.3.+379.85.+613/614 (477.86)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

РЕКРЕАЦІЙНО-

ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СТРУКТУРА ТА СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ

11.00.11.- конструктивна географія та

раціональне використання природних ресурсів

ШЕПЕТЮК Світлана Михайлівна

Чернівці - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України, краєзнавства та туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України, краєзнавства та туризму.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Любіцева Ольга Олександрівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри країнознавства і туризму.

кандидат географічних наук, доцент Бучко Жанна Іванівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри географії та менеджменту туризму.

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, географічний факультет, м. Львів.

Захист відбудеться 07.06.2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корпус IV, ауд.24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 05.05.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент М.В.Дутчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід економіки нашої країни до ринкових відносин зумовлює необхідність реструктуризації господарства всієї країни та окремих її регіонів, приведення структури їх господарства у відповідність з наявним ресурсним потенціалом. Однією з галузей пріоритетного розвитку у всіх регіонах України є туризм. Його розвиток має бути спрямований, як свідчить Закон „Про туризм” (1995), на „збільшення валютних надходжень до бюджету держави, кооперування коштів суб'єктів туристської діяльності, підвищення зайнятості населення, задоволення його різноманітних потреб.”

Важливою умовою розвитку туризму є оцінка ресурсного потенціалу, передусім природних та соціально-культурних рекреаційно-туристських ресурсів. Ці питання ще недостатньо висвітлені в українській географічній науці, незважаючи на значне зростання наукових публікацій з даної тематики у останні десятиліття (Адаменко О.М., Бейдик О.О., Бучко Ж..І., Вацеба Я.В., Горленко І.О., Ігнатенко М.Г., Ковальчук І.П., Крачило М.П, Любіцева О.О., Недашківська Н.Ю., Олійник Я.Б., Пащенко В.М., Руденко В.П., Руденко Л.Г., Рутинський М.Й., Шаблій О.І., Шищенко П.Г., Яценко Б.П. та ін.).

Особливого значення в сучасних умовах набуває вивчення стану освоєння рекреаційно-туристських ресурсів та визначення шляхів їх найбільш оптимального використання у тих регіонах, на території яких активно розвиваються різні види туризму і де ця галузь визначена як одна з головних у реструктуризованій економіці. До таких регіонів відноситься й Івано-Франківська область, на території якої зосереджено 17,4% природного рекреаційного потенціалу України (за В.П. Руденком). Цей потенціал може бути використаний для різноманітних видів туристської діяльності, особливо розвитку внутрішнього туризму, активізації туристських послуг для іноземців. Для найбільш оптимального його використання необхідна детальна оцінка запасів, стану використання ресурсів, обґрунтування напрямків раціоналізації рекреаційно-туристської діяльності у регіоні. Це зумовлює необхідність детального вивчення рекреаційно-туристських ресурсів з метою оптимізації природокористування у досліджуваному регіоні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у рамках наукової теми кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка „Проблеми соціально-економічного розвитку обласного регіону в умовах переходу суспільства до ринкових відносин” та наукової теми кафедри туризму і готельного господарства Інституту туризму і менеджменту Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника „Рекреаційно-туристські ресурси Івано-Франківської області: структура та сучасний стан використання”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є конструктивно-географічне вивчення рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області як об'єктивної основи розвитку рекреаційного комплексу регіону, обґрунтування шляхів найбільш оптимального використання таких ресурсів.

У відповідності із зазначеною метою були визначені такі завдання:

- поглибити теоретико-методологічні засади дослідження рекреаційно-туристських ресурсів регіону;

- розробити найбільш прийнятну методику конструктивно-географічного аналізу рекреаційно-туристських ресурсів;

- дати оцінку компонентної структури рекреаційно-туристських ресурсів і вивчити обсяги і сучасний стан використання різних видів ресурсів;

- визначити особливості територіального поєднання рекреаційно-туристських ресурсів, ареали концентрації окремих видів ресурсів, здійснити рекреаційно-туристське районування території області з метою виявлення можливостей для організації та надання туристських послуг;

- обґрунтувати основні шляхи оптимізації рекреаційно-туристської діяльності у регіоні.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є рекреаційно-туристські ресурси Івано-Франківської області.

Предмет дослідження. Предмет дослідження - обсяги, структура і територіальна диференціація рекреаційно-туристських ресурсів, сучасний рівень їх використання і можливості оптимізації туристської діяльності на території Івано-Франківської області.

Методологічна основа та методи дослідження. Методологічною основою даного дослідження є теоретичні положення сучасної конструктивної географії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань регіонального розвитку та вчення про природно-ресурсний потенціал.

У роботі використано законодавчі та нормативні акти України стосовно використання і охорони землі, води, повітря, ландшафтів, розвитку туризму.

У дисертації поруч із загальнонауковими методами використовувались і спеціальні методи та підходи: системний, ландшафтознавчий, статистичний, експедиційний, порівняльно-географічний, картографічного моделювання, районування та ін. рекреаційний туристський ресурс

Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять матеріали управлінь Івано-Франківської державної адміністрації (економіки, статистики, екології, туризму, архітектури), матеріали регіональних, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних і наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- поглиблено теоретико-методологічні засади конструктивно-географічного дослідження рекреаційно-туристських ресурсів;

- уточнено розуміння сутності понять „рекреаційно-туристські ресурси”, „рекреаційно-туристський ресурсний район”, „рекреаційний центр”, „рекреаційний пункт”;

- визначено систему методів оцінки обсягу і сучасного стану використання різних видів рекреаційно-туристських ресурсів регіону;

- здійснено компонентний аналіз рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області і виявлено рівень забезпеченості ними різних частин регіону;

- показано рівень сучасного використання різних видів рекреаційно-туристських ресурсів у вигляді розвитку рекреаційної діяльності;

- проведено рекреаційно-туристське ресурсне районування Івано-Франківської області, виявлено особливості спеціалізації сучасної рекреаційної діяльності у рекреаційно-туристських ресурсних районах;

- створено оригінальні картосхеми, які дають можливість оцінити територіальну організацію різних видів ресурсів, на основі яких розвивається туристська діяльність в області;

- розроблено туристські маршрути, які включають найвизначніші об'єкти (геоморфологічні, кліматичні, водні, ландшафтні, історико-культурні та ін.);

- обґрунтовано головні напрями оптимізації раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів області.

Практичне значення одержаних результатів. В дисертаційному дослідженні обґрунтовано основні напрями оптимізації використання рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області з метою розвитку регіонального рекреаційного комплексу. Отримані результати можна використати: для розробки та реалізації короткотермінових і тривалих локальних та регіональних програм розвитку туризму, розробок екскурсій та подорожей, туристських походів туристськими фірмами, для формування ринку туристських послуг та визначення можливостей створення туристського продукту у різних частинах області, для розробки комплексних територіальних програм природокористування.

Теоретичні і методичні положення, застосовані у дисертації, можуть бути використані при вивченні рекреаційно-туристських ресурсів інших регіонів України або її території загалом. Результати конструктивно-географічного дослідження рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області знайшли своє відображення у навчальному процесі Прикарпатського національного університету при викладанні курсів „Туристські ресурси України”, „Рекреаційна географія України”, „Організація туризму”, „Діяльність туристських самодіяльних організацій”, „Сільський зелений туризм”.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові розробки, які виносяться на захист, виконані і обґрунтовані автором самостійно. На основі зібраних і опрацьованих статистичних, літературних, картографічних матеріалів та інформаційних джерел управлінь і відомств здобувачем поглиблено науково-теоретичні основи і термінологічний апарат дослідження рекреаційно-туристських ресурсів. Оцінено природні і соціально-культурні рекреаційно-туристські ресурси у регіоні, показано особливості їх територіального зосередження та можливості перспективного використання. Виконано серію картосхем, що дозволяють оцінити компонентну і територіальну структуру рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області.

Результати дослідження знайшли відображення у 8 наукових публікаціях, з яких 7 належить особисто автору. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, використано тільки ті положення, розробка яких належить особисто автору. У спільній публікації автору належить 90% обсягу.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні методичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних семінарах викладачів географічного факультету і кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Інституту туризму і менеджменту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ); на першій Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку туризму і сфери послуг на міжнародному і національному рівнях” (м. Луганськ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми активації рекреаційно оздоровчої діяльності населення: матеріали” (Львів, 2006); другій Міжнародній науково-практичній конференції „Культурна парадигма сучасного туризму: закономірності, тенденції, перспективи” (м. Луганськ, 2007) та Всеукраїнській науково-практичні конференції Наукового Товариства ім.. Т.Г. Шевченка (Косів, 2005).

Список опублікованих праць за темою дисертації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9 наукових публікаціях, в тому числі у 5 статтях (з яких 4 - у фахових виданнях, що входять до переліку ВАКу України) 4 тези конференції. Загальний обсяг наукових робіт 3,1 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 2,4 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (220 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації - 184 сторінок, з них 135 сторінок основного тексту, 13 сторінок рисунків, 25 сторінок таблиць, 11 сторінок додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито його об'єкт, предмет, мету та завдання. Висвітлюється наукова новизна та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі - „Методологічні засади дослідження рекреаційно-туристських ресурсів регіону” визначено головні положення обраної методологічної стратегії вивчення рекреаційно-туристських ресурсів регіону. Під останніми необхідно розуміти сукупність природних і соціально-культурних об'єктів і явищ, що використовуються для виробництва туристських послуг, спрямованих на задоволення рекреаційних потреб людини. Вони є складовою частиною рекреаційного потенціалу території і визначають формування територіальних рекреаційних систем, їх спеціалізацію та ефективність функціонування.

Рекреаційно-туристські ресурси - категорія динамічна, бо зміна структури і обсягу рекреаційних потреб призводить до залучення в рекреаційну діяльність нових елементів природного і антропогенного походження.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Компонентна структура рекреаційно-туристських ресурсів

У структурі рекреаційно-туристських ресурсів виділяють природну і соціально-культурну складову, які мають своєрідні компоненти (рис.1.), придатні для створення певного туристського продукту.

Серед них провідне місце займають природні ресурси, що взаємодіючи між собою створюють те неповторне природне оточення, у якому людина реалізує свої потреби у відпочинку та оздоровленні. Соціально-культурні об'єкти несуть семантичну та естетичну інформацію і служать у процесі туристської діяльності для задоволення специфічних соціально-культурних потреб людей.

Рекреаційно-туристські ресурси є основою для туристської діяльності. Їх використання визначається обсягами та структурою таких ресурсів, рівнем і типом освоєності території, особливостями розселення і діяльності людей, рівнем їх культури, станом збереження історико-культурної спадщини, ступенем антропогенної перетвореності ландшафтів. Всі ці риси визначають видовий склад туризму - галузі, що виробляє послуги і товари для відпочинку, відновлення здоров'я, задоволення духовних запитів людей. Різні види туризму (пізнавальний, сільський зелений, екологічний, спортивний, сакральний, сентиментальний, рекреаційний (лікувально-оздоровчий та ін.) потребують для свого розвитку певних видів ресурсів. При цьому один і той самий вид туризму може використовувати різні види ресурсів, а один вид ресурсів може бути основою для розвитку різних видів туризму.

Другий розділ - „Компонентна структура рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області і сучасний стан їх використання” - представлено результати конструктивно-географічного вивчення компонентів рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області - геоморфологічних, кліматичних, водних, бальнеологічних, ботанічних, мисливських, ландшафтних.

Геоморфологічні умови мають особливе значення у тих районах, які мають неоднорідну тектонічну та орографічну будову, відрізняються за висотами поверхні та поєднують різноманітні форми рельєфу. До таких відноситься і досліджувана територія, де утворилися три основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний у зоні прогину і гірський складчастий у геосинклінальній зоні. Дослідження можливостей використання поверхні у рекреаційних цілях свідчить про сприятливість всієї території для масових пішохідних маршрутів. На основі аналізу так званих оцінкових факторів для розвитку гірськолижного туризму (абсолютні висоти поверхні, нахили території, перепад висот, товщина снігового покриву, кліматичні особливості, характер рослинності та інші) нами виділено геоморфологічні області з різним рівнем сприятливості для розвитку цього виду туризму. Найсприятливіші умови для гірськолижного туризму мають геоморфологічні області: Підгірська, Горганських складчасто-покривних гір, Полонинського середньогір'я, Мармароського середньогір'я, Покутських Карпат, інші області придатні для цього менше.

Для пізнавального та спелеологічного видів туризму цінними є карстові печери, найбільше яких у Косівському районі, але які ще майже не використовуються.

Розвитку туризму в області сприяють кліматичні умови, передусім помірно-континентальний клімат. Однак специфіка таких умов у гірській та рівнинній частинах, а також мікрокліматичні особливості окремих територій зумовлюють деякі відмінності у рекреаційній діяльності. На основі аналізу кліматичних показників (за методикою Русанова В.І.) виявлено регіони з різним ступенем комфортності клімату для розвитку туризму у літній та зимовий сезони. Загалом вся територія області має сприятливі кліматичні умови для відпочинку людей впродовж року, але найкомфортніші умови для зимових видів рекреації є у Південно-Західному і Південно-Східному кліматичних районах, а для літніх видів - у Південно-Західному, Центральньо-Східному, Північному і Північно-Східному районах.

Водні рекреаційні ресурси представлені поверхневими та підземними водами, джерелами прісної води і об'єктами для водного та лікувально-оздоровчого туризму. За запасами води область займає третє місце в Україні. На її території протікає понад 8,3 тис. річок і потічків, формуються основні стоки Дністра і Пруту. Є також багато озер обвального, льодовикового, руслового, карстового, антропогенного походження (найбільші - Марічейка і Несамовите). Ці водні об'єкти, а також водоспади (на р.Росточа, Прут, Женець та інші) є об'єктами пізнавального, спортивного, лікувально-оздоровчого туризму. Важливою складовою водних рекреаційно-туристських ресурсів є мінеральні води - хлоридно-натрієві (Верховинський і Рожнятівський райони), вуглекислі (Косівський район), йодо-бромні та сульфідні (Городенківський, Рогатинський райони), кальцієво-натрієві та хлоридно-натрієві (Калуський, Долинський, Косівський райони). Вони ще використовуються недостатньо, значно менше від їх експлуатаційних можливостей. Широкий спектр лікувальних властивостей мінеральних вод та наявність термальних вод та лікувальних грязей (Рогатинський район) дозволяють оздоровлювати в області понад 80 тис. осіб на рік. Вже функціонує 45 санаторно-курортних закладів, але можливості для розширення їх кількості є ще досить значними.

Івано-Франківська область має багаті лісові рекреаційні ресурси (показник лісистості - 39,6%, в деяких районах - 60-65%), які є основою розвитку різноманітних видів туризму, причому як його організованих, так і неорганізованих форм. Внаслідок стихійної та неорганізованої рекреаційної діяльності природні зональні типи рослинності збереглися тільки на 10% території області, значно скоротилося поголів'я дикої фауни. Водночас у регіоні знаходиться понад 1500 видів рослин, серед яких багато реліктових й ендемічних. Майже 13,4% території області взято під охорону, 438 території та об'єктів природно-заповідного фонду є об'єктами пізнавального, наукового й екологічного туризму.

Зважаючи на нормативи екологічно допустимих навантажень, нами розраховано такі навантаження на ландшафти Івано-Франківської області. Встановлено, що допустиме рекреаційне навантаження цієї території становить у середньому 36 осіб/га. Екологічна ємність рекреаційних територій є найвищою у Коломийському (14 осіб/га), Верховинському (15 осіб/га), Косівському (16 осіб/га), Долинському (17 осіб/га), Надвірнянському (18 осіб/га) та Галицькому (19 осіб/га) районах.

Різноманітна тектонічна і геологічна будова території області, її рельєф, кліматичні характеристики, органічний світ є основою для формування різнотипних ландшафтів, що у свою чергу, виступають базою для поєднання різних видів туристської діяльності. В межах Івано-Франківської області нами виділено 5 ландшафтних рекреаційно-туристських ресурсних районів, визначено ті форми туризму, для розвитку яких в них є найбільш сприятливі умови. Встановлено, що вся територія області у ландшафтному відношенні сприятлива для розвитку пізнавального, зеленого сільського, спортивного туризму, а гірська - ще й для спелеолотуризму, бальнео-і кліматолікування та інших.

Івано-Франківська область має багаті соціально-культурні туристсько-рекреаційні ресурси, а саме:

- понад 3,5 тисяч пам'яток історії і культури - старовинних замків, давніх церков, житлових та громадських історико-культурних пам'яток;

- п'ять давньоруських міст (Галич, Тисмениця, Снятин, Тлумач, Коломия) із комплексом пам'яток історії і культури;

- місця народження і діяльності відомих в українській історії і культурі людей;

- місця визначних історичних подій (опришківського руху, національно-визвольної боротьби українського народу);

- місця сучасних етнографічних та мистецьких фестивалів (Коломия, Шешори, Кути та інші);

- центри традиційних українських промислів (писанкарства, ліжникарства, килимарства, вишивання, різьби по дереву, гончарства та інші) - Косів, Коломия, Космач, Яворів, Кути, Шешори;

- ці ресурси є базою для розвитку пізнавального, сентиментального, наукового та інших видів туризму, причому не тільки місцевого, але й всеукраїнського та міжнародного значення.

Вивчення рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області дозволяє встановити основні напрями раціоналізації їх використання:

- реконструкція наявних та створення нових баз відпочинку, санаторно-курортних закладів на базі мінеральних вод та грязей;

- поліпшення рекреаційно-туристської інфраструктури у регіоні, підвищення рівня комфортності закладів туркомплексу;

- створення умов для ширшого розвитку гірськолижного туризму шляхом розбудови центру міжнародного туризму поблизу м. Ворохта;

- розширення екотуризму у природних заповідних територіях шляхом розробки та облаштування науково-пізнавальних маршрутів і еколого-освітніх екскурсійних стежок, впровадження економічного механізму надання платних туристських послуг;

- збільшення обсягів туристів, які будуть залучені у систему сільського зеленого туризму на всій території області (в сучасних умовах найпопулярніший цей вид туризму - у Косівському, Верховинському та Рожнятівському районах, м. Яремче);

- розвиток екстремальних видів туризму - водного, спелеологічного, велосипедного, кінного та інших переважно у гірській місцевості для любителів із всієї України та з-за її меж;

- включення традиційних промислів у систему атрактивних об'єктів рекреації регіону,

- створення природних історико-етнографічних рекреаційних зон, у яких планується комплексне використання природних і соціально-культурних туристських ресурсів.

У третьому розділі - „Територіальна структура рекреаційно-туристського потенціалу Івано-Франківської області” основна увага приділена характеристиці основних елементів такої структури - рекреаційно-туристських ресурсних районів. Вони виділені на основі територіального поєднання ресурсів, які придатні для різних видів рекреаційної діяльності (рис.2.).

Найбільше за обсягом і різноманітністю рекреаційно-туристських ресурсів зосереджено у Північному рекреаційно-туристському ресурсному районі.

Цей район охоплює територію Галицького, Рогатинського та північно-східну частину Калуського адміністративних районів. Даний район у кліматичному плані розташований в субкомфортній кліматичній зоні. Тут знаходиться Галицький національний природний парк, який багатий на рідкісні та унікальні види тварин та рослин. Серед природоохоронних об'єктів тут розташовані пам'ятки природи: комплексна з назвою Касова гора на території Галицького району, та ботанічна - Чортова гора в Рогатинському районі.

Добрі умови тут і для розвитку оздоровчо-відпочинкового комплексу. В Рогатинському районі є джерела сірководневих вод та лікувально-торфяних грязей, а на території Галицького району - джерела йодо-бромних вод (Підмихайлівське родовище, с.Черче, смт.Букачівці, с.Пуків). Але найбільш значними серед рекреаційно-туристських ресурсів на цій території є історико-культурні ресурси. Вони представлені пам'ятками архітектури, пам'ятками археології, різноманітними пам'ятниками та пам'ятними місцями історичних подій, пам'ятниками видатним людям та музеями.

Найвизначнішою пам'яткою регіону є Галич - мальовниче давньоруське місто, яке у стародавніх літописах вперше згадується у 898 році. Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного у „Слові о полку Ігоревім”. В 1367 році Галич отримав магдебурзьке право.

Тепер тут знаходиться Національний заповідник „Давній Галич”, який включає цілий ряд широко відомих пам'яток: церкву Різдва XIV- XVI ст., церкву Успіння Пресвятої Богородиці XVI ст., церкву св. Пантелеймона XII ст. у с. Шевченкове, костел кармелітів XVII ст. у с. Більшівці, Митрополичі палати ХVІІІ-ХІХ ст. у Крилосі, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., літописну Галицьку могилу, залишки Галицького замку ХІІІ-ХVІІ ст., 231 пам'ятник археології віком від пізнього палеоліту до пізнього середньовіччя.

Отже, на основі поєднання різних видів рекреаційних ресурсів: а саме: водних та мінеральних, історико-культурних, територія Північного рекреаційно-туристського району є сприятливою для розвитку таких видів туризму: лікувально-оздоровчого, відпочинкового, культурно-історичного, екскурсійного та науково-пізнавального.

Наступний за можливостями розвитку туризму є Північно-Східний рекреаційно-туристський ресурсний район, котрий охоплює територію Тлумацького, Городенківського та північно-східну частина Тисменицького адміністративних районів.

Цей район виділений на основі поєднання кількох видів природних ресурсів, хоча найбільш привабливим в рекреаційно-туристському відношенні природним ресурсом є частина найбільшої річки на даній території - Дністра. Територія району розташована в субкомфортній кліматичній зоні, тут є ландшафтний заказник - „Урочище Козакова долина”, що розташований на території Тисменицького району, та ботанічна пам'ятка природи „Урочище Масьок” на території Городенківського району.

Північно-Східний рекреаційно-туристський район є сприятливим для розвитку передусім водного, оздоровчого, відпочинкового та пізнавального туризму.

Південно-Східний рекреаційно-туристський ресурсний район охоплює територію Косівського, південно-західну частину Снятинського, та південну частину Коломийського адміністративних районів.

Територія району розташована в комфортній кліматичній зоні, вона є перехідною в геоморфологічному відношенні і є підніжжям Покутсько-Буковинських Карпат. У районі є національний природний парк „Гуцульщина”, який охоплює всю територію Косівського району, та Княждвірський ландшафтний заказник та парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, що знаходяться на території Коломийського району.

Оздоровчо-відпочинковий комплекс цього району представлений джерелами йодо-бромних, залізистих та вод з вмістом органічних речовин, джерела котрих знаходяться на території Косівського району, джерелами гідрокарбонатних мінеральних вод на території Коломийського району. Історико-культурна спадщина Північно-Східного району представлена численними пам'ятками археології та пам'ятками архітектури як місцевого так і загально- державного значення, пам'ятниками видатним людям та музеям.

Територія цього району може активно використовуватися для оздоровчого, відпочинкового, пізнавального, гірськолижного, пізнавального та екологічного видів туризму.

Цікавий в рекреаційно-туристському плані Південний рекреаційно-туристський ресурсний район територія його практично співпадає з межами Верховинського адміністративного району.

Територія Південного району в геоморфологічному відношенні знаходиться в трьох орографічних зонах: межа району є підніжжям Покутсько-Буковинських Карпат, центральна частина охоплює територію гір Гриняв, а крайній південний захід охоплює територію Чивчин. Вона має комфортні кліматичні умови.

Оздоровчо-відпочинковий комплекс базується на основі джерел сірчано-водневих, та вод з вмістом органічних речовин, джерела котрих знаходяться в Буркуті Верховинського району. Історико-культурна спадщина Південного району представлена численними пам'ятками архітектури як місцевого, так і загальнодержавного значення, пам'ятниками видатним людям, музеєм Івана Франка в селі Криворівня.

На території Південного рекреаційно-туристського району швидкими темпами розвиваються такі виду туризму, як: відпочинковий, гірськолижний, пізнавальний, екологічний та екстремальний.

Південно-Західний рекреаційно-туристський ресурсний Охоплює західну частину Надвірнянського адміністративного району, південно-західну частину Богородчанського та Рожнятівського адміністративних районів. Він має найрізноманітніші види ресурсів для розвитку різних видів туризму. Він охоплює територію Горган та крайній захід Покутсько-Буковинських Карпат. Розташований в двох кліматичних зонах: прохолодній та холодній. В цьому рекреаційно-туристському ресурсному районі знаходиться найбільша кількість природоохоронних об'єктів, крім того східну частину цього району займає Карпатський національний природний парк.