Територіальна організація системи обслуговування населення Сумської області та шляхи її вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. Каразіна

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Корнус Олеся Григорівна

Харків - 2009

Анотація

Корнус О.Г. Територіальна організація системи обслуговування населення Сумської області та шляхи її вдосконалення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.

Дисертація присвячена питанням суспільно-географічного дослідження системи обслуговування населення Сумської області. У теоретичному плані уточнено поняття «система обслуговування населення» та визначено її місце у соціогеосистемі. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат дослідження системи обслуговування населення та здійснено її класифікацію. Здійснено детальний суспільно-географічний аналіз сучасної демографічної ситуації у регіоні. Розроблено 5-ступеневу систематику центрів системи обслуговування. Проведено дослідження стану та територіальної організації системи обслуговування населення регіону. Здійснено ранжування районів за індексами і рейтингами розвитку та їх групування за рівнем розвитку системи обслуговування з побудовою синтетичної карти. Досліджено територіальну концентрацію закладів обслуговування у розрізі районів. Проведено соціологічне опитування з метою встановлення основних потреб населення у послугах. Визначено проблеми та обґрунтовано шляхи вдосконалення системи обслуговування населення.

Ключові слова: система обслуговування населення, центри обслуговування, територіальна організація системи обслуговування населення, типи адміністративних районів, територіальна концентрація.

географічний демографічний рейтинг населення

Аннотация

Корнус О.Г. Территориальная организация системы обслуживания населения Сумской области и пути ее усовершенствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена вопросам общественно-географического исследования системы обслуживания населения Сумской области. В теоретическом плане уточнено понятие «система обслуживания населения» и определенно ее место в социогеосистеме. Усовершенствован понятийно-терминологический аппарат исследования системы обслуживания населения и методика анализа потребностей населения путем его социологического обследования. Предложена методика исследования системы обслуживания с применением методов многомерного анализа. Уточнена компонентная структура системы обслуживания населения. Проведено исследование места Сумской области в общегосударственном социально-экономическом измерении. В диссертации впервые осуществлен детальный общественно-географический анализ современной демографической ситуации в Сумской области, позволивший выделить два типа районов по демографическим показателям. Проанализировано территориальную структуру Сумской области и разработано 5-ти ступенчатую систематику центров обслуживания разных рангов. Рассмотрено функционально-управленческую структуру системы обслуживания населения Сумской области. Исследование компонентной структуры проводилось по 7 подсистемах: жилищно-коммунальное, бытовое, медицинское, образовательное, транспортное, социально-культурное, торговое, гостинично-ресторанное обслуживание и подсистема связи. Проведено исследование состояния и территориальной организации системы обслуживания населения Сумской области, которое позволило выделить и охарактеризовать пять типов районов по уровню развития каждого отраслевого показателя системы обслуживания и сгруппировать их в 2 типа (включающие 5 подтипов) по уровню развития системы обслуживания. Проведено ранжирование районов по индексам и рейтингам развития, а также их группировка по уровню развития системы обслуживания с построением синтетической карты. Осуществлена типология районов региона по степени концентрации учреждений обслуживания населения. Разработан и проведен социологический опрос населения для выявления основных его потребностей в тех или иных услугах. Определены проблемы и обоснованы пути усовершенствования системы обслуживания населения Сумской области.

Ключевые слова: система обслуживания населения, центры обслуживания, территориальная организация системы обслуживания населения, типы административных районов, территориальная концентрация.

Annotation

Kornus O.G. Territorial Organization of Population Service System of Sumy Region and Ways of its Improvement. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in geography, speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. - V. N. Karazin Kharkіv National University, Kharkіv, 2009.

The dissertation focuses on social - geographical analysis of the system of population service in Sumy region. The notion “population service system” and its place has been determined in sociogeosystem. The terminology of the investigation of the population service system has been developed and its classification has been worked out. The detailed social-geographical analysis of the present demographic situation in the region has been cone. 5-level systematization of centers of the population service system has been developed. The analysis of the state and territorial organization of the population service system has been conducted. Ranging of districts by indexes and ratings of development and their grouping according to the development level of the population service system with making a synthetic map. Territory concentration of service establishments in districts has been investigated. The sociological acquirement aimed at of the establishment of the basic service needs of population has been conducted. The problems and the ways of improving the population service system have been determined.

Key words: population service system, service centers, territory organization of the population service system, types of administration districts, territory concentration.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах переходу України до ринкової економіки, підвищення значимості людського капіталу в економіці та у зв'язку з необхідністю переходу суспільства на засади збалансованого, гармонійного розвитку, все більшої актуальності набуває проблема наукового обґрунтування раціональної територіальної організації системи обслуговування населення (СОН), яка впливає на відтворення населення, відновлення потенціалу молодого покоління, розвиток продуктивних сил та загалом забезпечення нормальних умов життєдіяльності суспільства. Важливість даної соціально-економічної проблеми полягає у тому, що в умовах сучасного стану економіки України наявність функціонуючої СОН на певній території є одним із визначальних факторів не лише соціальної стабільності, але й ефективного господарювання.

Враховуючи занепад СОН у багатьох регіонах України, особливо у сільській місцевості та у раніше промислово розвинених, зокрема, сходу та півночі, саме ці дослідження набувають актуальності. СОН, як складова соціальної сфери, вимагає термінової уваги держави і потребує якісних змін відповідно до соціальних потреб населення і нових реалій сьогодення. У зв'язку з тим, що СОН є умовою життя населення, а рівень її розвитку є важливою умовою підвищення добробуту людей, поліпшення умов життя і праці всіх соціальних груп, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку членів суспільства, важливого значення набуває вивчення усіх видів послуг для населення і з'ясування особливостей функціонування їх у сучасних умовах.

Узагальнюючого суспільно-географічного аналізу та діагностики рівня розвитку СОН Сумської області до теперішнього часу не проводилося. Недостатня розробленість вказаного питання обумовлює актуальність даного дослідження, яка визначається соціальною значущістю вибраної теми і важливістю наукового підходу до її розробки. Територіальний аналіз СОН дозволяє розкрити проблеми, суперечності у її розвитку, висунути обґрунтовані рекомендації для її подальшого вдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з основними положеннями «Стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр.», «Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року», «Програми розвитку сільських територій Сумської області на 2008-2011 роки», «Стратегії соціально-економічного розвитку Сумської області на період до 2015 р.». Результати дисертаційного дослідження увійшли до обласної комплексної програми «Молодь Сумщини» на 2006-2010 роки та «Середньострокової програми економічного і соціального розвитку Сумської області на 2008-2011 роки» (довідка №586/11-01 від 23.03.2009 р.), дисертація пов'язана з напрямами науково-дослідної роботи кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства ХНУ ім. В.Н. Каразіна за темою «Соціально-географічні основи стійкого розвитку регіону», №ДР0108U006694 (довідка №0301-0251 від 07.09.2009 р.).

Метою дисертаційного дослідження є оцінка рівня розвитку системи обслуговування населення Сумської області, встановлення закономірностей просторового розміщення її підсистем та елементів, обґрунтування і розробка шляхів удосконалення її існуючої територіальної та компонентної структури.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

– проаналізувати і узагальнити вітчизняні та зарубіжні концептуальні суспільно-географічні підходи до організації системи обслуговування населення;

– визначити місце Сумської області у національному соціально-економічному вимірі щодо функціонування системи обслуговування населення;

– виконати детальний аналіз демографічної ситуації у Сумській області;

– здійснити аналіз територіальної, функціонально-управлінської та компонентної структури системи обслуговування: житлово-комунального, побутового, медичного, освітнього, торгівельного, готельно-ресторанного, соціально-культурного, транспортного обслуговування та зв'язку;

– виконати типологію адміністративних районів за рівнем розвитку окремих підсистем системи обслуговування населення та її сформованістю у цілому;

– здійснити ранжування адміністративних районів за індексами і рейтингами розвитку та їх групування за рівнем розвитку системи обслуговування з побудовою синтетичної карти;

– дослідити територіальну концентрацію закладів обслуговування населення та виконати типологію адміністративних районів за цим показником;

– з'ясувати основні потреби населення у послугах шляхом соціологічного опитування;

– на основі проведеного дослідження обґрунтувати шляхи вдосконалення системи обслуговування населення Сумської області.

Об'єкт дослідження - система обслуговування населення Сумської області як складова регіональної соціогеосистеми.

Предмет дослідження - особливості територіальної, функціонально-управлінської та компонентної структури системи обслуговування населення та оцінка рівня, тенденцій і закономірностей розвитку системи обслуговування у Сумській області.

Теоретико-методологічна основа і методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є наукові розробки таких вітчизняних та зарубіжних учених як: Е.Б. Алаєв, М.А. Абрамов, О.І. Алексєєв, А.О. Анохін, М.О. Барановський, А.П. Голіков, В.О. Джаман, А.І. Доценко, Ф.Д. Заставний, С.І. Іщук, М.М. Паламарчук, С.О. Ковальов, А.І. Кочерга, О.П. Літовка, Л.А. Меркушева, К.А. Нємець, Л.М. Нємець, Я.Б. Олійник, В.В. Покшишевський, Ю.В. Поросьонков, В.М. Рутгайзер, Ю.Г.Саушкін, О.А. Ткаченко, О.Г. Топчієв, О.І. Шаблій, Б.С.Хорєв, В.М. Юрківський, С.О. Юрченко та інших учених.

Методологічну основу дослідження склали основні ідеї та положення сучасної суспільної географії, теоретичні положення щодо територіальної організації суспільства у цілому і системи обслуговування зокрема. У процесі територіального аналізу стану СОН для вирішення висунутих у дисертації завдань використовувалися різноманітні методи дослідження: загальнонаукові методи (синтез, аналіз, методи індукції, дедукції, літературний, узагальнення) були використані при написанні І розділу дисертації (аналізі понятійно-термінологічного апарату, дослідженні різноманітних класифікацій, при описі методологічних аспектів її дослідження та ін.); спеціальні методи (системний - при дослідженні компонентної структури СОН, де кожна підсистема розглядалася як окрема система і в той же час як одна із складових елементів більш загальної системи; картографічний - при картографуванні різноманітних показників і явищ за темою дисертації, складанні схем картографічного змісту; історико-географічний - при дослідженні демографічних процесів, динаміки розвитку підсистем обслуговування; моделювання - дослідженні об'єктів, процесів за допомогою графічних моделей (таблиць, схем, карт, графіків); порівняльно-географічний - при з'ясуванні місця Сумської області у національній економіці, групуванні районів за рівнем розвитку, за демографічними показниками; типології - при систематизації підсистем обслуговування та СОН у цілому, виділенні типів районів за демографічною ситуацією) та міждисциплінарні методи (статистичний - під час збору даних та проведення аналізу різноманітних статистичних показників, даних державних органів статистики; математико-аналітичний - при використанні кількісних показників у розрахунках різних демографічних коефіцієнтів (народжуваності, смертності, природного та механічного руху тощо), коефіцієнтів забезпеченості населення закладами обслуговування, обчисленні інтегральних показників, індексів тощо; анкетування - при соціологічному опитуванні населення).

При виконанні дисертаційного дослідження були використані матеріали переписів населення 1989 та 2001 років по Сумській області, дані Держкомстату України, законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні щорічники та інформаційні матеріали Головного управління статистики у Сумській області, матеріали, особисто зібрані у ході соціологічного опитування, результати власних розрахунків, досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

– здійснено детальний суспільно-географічний аналіз сучасної демографічної ситуації у Сумській області (динаміки загальної чисельності населення, природного та механічного руху населення, статево-вікової структури та шлюбно-сімейної ситуації) з виділенням 2 типів районів з різними демографічними характеристиками, у І типі виділяються 2 підтипи: підтип 1.1 - найкращі демографічні показники; підтип 1.2 - середні демографічні показники; ІІ тип - райони з найгіршими демографічними показниками;

– розроблено п'ятиступеневу систематику центрів СОН Сумської області: І ранг - регіональний ЦО; ІІ ранг - субрегіональні (міжрайонні) ЦО, що включають міста обласного підпорядкування; ІІІ ранг - районні ЦО, які є основною ланкою обслуговування сільського населення; IV ранг - міста та селища міського типу, які не мають районних адміністративних функцій (не є центрами районних рад). V ранг - низові ЦО - села, у яких розташовані сільські ради;

– досліджено стан та територіальну організацію СОН Сумської області з виділенням п'яти рівнів розвитку кожного галузевого показника системи обслуговування і групуванням районів у 2 типи: І тип (райони з високим рівнем розвитку) включає 2 підтипи: підтип 1.1 - високий рівень розвитку; підтип 1.2 - рівень розвитку вище середнього; ІІ тип - райони з середнім і низьким рівнем розвитку включає 3 підтипи: підтип 2.1 - середній рівень розвитку; підтип 2.2 - рівень розвитку нижче середнього; підтип 2.3 - низький рівень розвитку;

– здійснено ранжування районів за індексами і рейтингами з виділенням 5 груп районів за рівнем розвитку СОН: 1 група - райони з високим рівнем розвитку; 2 група - райони з підвищеним рівнем розвитку; 3 група - райони з середнім рівнем розвитку; 4 група - райони з рівнем розвитку нижче середнього; 5 група - райони з низькими показниками розвитку; побудовано синтетичну карту, що характеризує стан СОН Сумської області;

– досліджено територіальну концентрацію закладів обслуговування в районних соціогеосистемах з ранжуванням районів за кількістю розташованих у них закладів обслуговування та виділенням 5 типів районів за цим показником: І тип (високий рівень розвитку), II тип (підвищений рівень розвитку), ІІІ тип (середній рівень розвитку), IV тип (рівень розвитку нижче середнього), V тип (низький рівень розвитку);

удосконалено:

– науково-теоретичне обґрунтування дослідження СОН як складової соціогеосистеми; визначено головні суспільно-географічні підходи до її дослідження з доведенням провідної ролі системного підходу;

– понятійно-термінологічний апарат дослідження СОН - дано авторське визначення поняття «система обслуговування населення» як цілісної складної динамічної суспільно-географічної системи, для якої характерна компонентна, управлінська та територіальна структура, функціональне призначення яких спрямоване на задоволення матеріальних та духовних потреб населення», виконано класифікацію СОН, яка складається з семи підсистем: житлово-комунальне, побутове, освітнє, медичне, готельно-ресторанне, торгівельне, соціально-культурне, транспортне обслуговування та зв'язок; з'ясовано місце СОН у соціогеосистемі;

– методику аналізу потреб населення шляхом соціологічного обстеження, що включала розробку анкети та обробку результатів опитування населення з подальшою їх інтерпретацією;

отримали подальший розвиток:

– сутність поняття «система обслуговування населення», зокрема відмінності між дефініціями «соціальна сфера», «сфера послуг» та іншими, що дозволило поглибити соціально-географічні аспекти його дослідження;

– обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку СОН з урахуванням їх сучасного стану та відповідності до сучасних потреб населення;

– методика багатовимірного (ранжування, кластерного, кореляційного) аналізу та соціологічного опитування при дослідженні рівня розвитку СОН.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність отриманих результатів полягає в поглибленні наукових основ суспільної географії, розширенні предмету її дослідження і розвитку понятійно-термінологічного апарату. Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані органами регіонального управління та місцевого самоврядування для формування способів удосконалення територіальної структури СОН Сумської області. Зокрема їх використано для розробки планів соціально-економічного розвитку Сумської області державними органами та органами місцевого самоврядування (довідка Сумської облдержадміністрації №586/11-01 від 23.03.2009); методика досліджень може застосовуватися для проведення аналогічного аналізу в інших регіонах України. Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені у навчальному процесі у Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти під час викладання курсу «Економіка соціальної сфери» (довідка № 9 від 06.02.2008).

Результати дослідження знайдуть застосування у педагогічній діяльності при викладанні навчальних курсів «Географія населення», «Географія сервісу», «Географія Сумської області», спецкурсів та спецсемінарів для студентів природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка та інших ВНЗ Сумської області.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі, опрацюванні зібраних матеріалів, складанні таблиць, рисунків, графіків і картосхем, що характеризують СОН та демографічну ситуацію в області; аналізі компонентної структури СОН. Здобутком автора є розробка і проведення соціологічного обстеження та аналіз його результатів з метою виявлення потреб населення в послугах; здійснення типізації районів області за розвиненістю як окремих підсистем, так і у цілому СОН; типізація районів за демографічною ситуацією; проведення групування районів за рівнем розвитку СОН; типізація районів за концентрацією закладів обслуговування; виявлення взаємозалежності між демографічною ситуацією та рівнем розвитку СОН; розробка 5-ти ступеневої систематики центрів обслуговування; обґрунтування шляхів удосконалення СОН. Створено серію тематичних авторських картосхем з використанням різних способів і прийомів комп'ютерного картографування. Всі дослідження виконані автором особисто. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, у якій розроблено прикладні та теоретичні проблеми територіального аналізу СОН Сумської області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Регіон: Суспільно-географічні аспекти» (м. Харків, 2006, 2007, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон: стратегія оптимального розвитку» (м. Харків, 2006, 2007, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій» (м. Луганськ, 2006), ІІ, ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Розвиток наукових досліджень» (м. Полтава, 2006, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі» (м. Тернопіль, 2006); Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень» (м.Дніпропетровськ, 2007, 2008), науково-практичній конференції «Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні» (м. Київ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження - теорія та експеримент» (м. Полтава, 2007), всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (м. Херсон, 2007), науково-практичній конференції «Проблеми розвитку депресивних регіонів» (м. Ніжин, 2007), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Історія української географії та картографії» (м. Тернопіль, 2007), науковому семінарі, присвяченому 130-річчю з дня народження академіка С. Рудницького (м. Харків, 2007), на Х з'їзді Українського географічного товариства (м. Київ, 2008), ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2008), ІІ всеросійській науковій конференції «Социальная география России и сопредельных территорий: фундаментальные и прикладные исследования» (Росія, м. Іркутськ, 2008), Всеросійській міжвідомчій науково-практичній конференції «Демографическая ситуация центральных районов России и реализация концепции демографической политики Российской Федерации» (Росія, м. Вороніж, 2008).

2. Основний зміст роботи

Перший розділ «Теоретико-методологічні основи, підходи та методи аналізу системи обслуговування населення» присвячено розгляду наукових підходів до вивчення територіальної організації СОН. Обґрунтовано структуру, функції, особливості СОН як складової регіональної соціогеосистеми, а також методологічні та методичні аспекти її дослідження. Поглиблено зміст поняття «система обслуговування населення» та здійснено її класифікацію.

У перших дослідженнях сфера обслуговування уявлялася як набір, сума різних за своїм призначенням видів обслуговування, тобто не цілісною, а простою «сумативною» системою, у якій елементи або види обслуговування, мало пов'язані між собою, виконують властиві тільки їм функції. За сучасними уявленнями сферу обслуговування можна вважати цілісною системою, а не механічною сумою видів, що складають її. З іншого боку, вона входить до складу більш крупних систем, і в кінцевому підсумку є частиною соціогеосистеми.

Ми розуміємо СОН як цілісну складну динамічну суспільно-географічну систему, для якої характерна компонентна, управлінська та територіальна структура, функціональне призначення яких спрямоване на задоволення матеріальних та духовних потреб населення.

Для картографування інтегрального рівня розвитку СОН було встановлено співвідношення стану обслуговування населення між різними районами області. Для цього проранжовано райони за зростанням або зменшенням приведених (нормованих) показників розвитку. У якості таких показників використано індекси, які дозволяють зводити до одного масштабу різні за абсолютними значеннями величини, що значно полегшує їх аналіз. Отримані індекси мають однаковий інтервал існування (від 0 до 1) незалежно від вихідних абсолютних значень показників. В узагальненому вигляді формула для обчислення індексів має такий вигляд:

(1.1),

де I_j - індекс j-того показника; X_ij - поточне значення j-того показника; X_{max, j} - найбільше значення j-того показника у ряду спостережень; X_{min, j} - найменше значення j-того показника у ряду спостережень.

У формулі (1.1) індекси і, j символізують відповідно номер даного вибіркового елементу у варіаційному ряду і номер даного показника у масиві вихідних даних. У формулі найвищі значення індексів відповідають найвищим значенням вихідних показників. Індекси для «негативних» показників (наприклад, частка населених пунктів, що не мають клубу, магазину тощо) обчислюються за формулою:

(1.2).

При дослідженні територіальної організації СОН було розраховано індекс територіальної концентрації (Ітк) закладів обслуговування, що дозволяє оцінити насиченість ними різних районів. Розрахунок Ітк здійснюється за формулою:

, (1.3),

де І_тк - індекс територіальної концентрації, р - кількість закладів обслуговування у районі; Р - кількість закладів обслуговування в області; s - площа території району; S - площа території області.

Значення І_тк <1 свідчить про низьку концентрацію досліджуваного показника у певному районі; якщо показник близький до 1 - можемо говорити про оптимальне розташування закладів обслуговування; вищий 1 - висока насиченість.

Другий розділ «Демографічна ситуація у Сумській області як основа розвитку системи обслуговування населення» присвячено розгляду місця Сумської області у національному соціально-економічному вимірі, аналізу населення та його розселення, демографічної ситуації за основними показниками: природним приростом, народжуваністю, смертністю, статево-віковою структурою, міграційним рухом, шлюбно-сімейною ситуацією та здійснено типологію районів за ними.

За рейтинговою оцінкою, здійсненою Міністерством економіки України, Сумська область посідає 22 місце (серед 27 регіонів України) і входить до групи областей з недостатньо реалізованими можливостями, середніми темпами економічного зростання, у порівнянні з іншими регіонами України, невисокою конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Сучасна демографічна ситуація у Сумській області характеризується депопуляцією населення. За 2000-2007 рр. його чисельність зменшилась на 125,5 тис. осіб або 9,4%. Основною причиною зменшення населення є природне скорочення. Незважаючи на деяке покращання демографічних показників (зростання коефіцієнту народжуваності, зменшення коефіцієнту смертності, уповільнення темпів природного скорочення населення), народжуваність залишається низькою (у 2007р. - 8,4‰) і не забезпечує навіть простого відтворення населення, смертність (18,9‰) у 2,2 рази перевищує народжуваність. Крім того, спостерігається високий механічний відтік населення. Сальдо міграції за 2006 р. було від'ємним -2583 осіб. Ця тенденція зберігається уже тривалий час. Тому демографічну ситуацію, що склалася, можна характеризувати як кризову.

У статевій структурі переважають жінки (на 1000 жінок припадає 843 чоловіка). У віковій структурі населення спостерігається подальше його старіння. Основним показником старіння є коефіцієнт старіння «згори», який дорівнює 25,9%, що розцінюється як дуже високий рівень демографічної старості. Середній вік населення становить 41,5 років, медіанний - 41,4 років.

За результатами дослідження демографічної ситуації було проведено групування районів за демографічними показниками методом кластерного аналізу з виділенням 2 типів районів. До І типу відносяться райони, які мають кращі демографічні характеристики. Він включає 2 підтипи: підтип 1.1 (найкращі демографічні показники): Сумський, Охтирський, Конотопський, Шосткинський, Лебединський, Липоводолинський, Глухівський, Роменський, Тростянецький, Ямпільський райони; підтип 1.2 (середні демографічні показники): Краснопільський, Путивльський, Середино-Будський, Білопільський, Кролевецький, Буринський райони. До ІІ типу віднесено райони, які мають найгірші демографічні показники: Великописарівський та Недригайлівський.

У третьому розділі «Територіальна організація та сучасний стан системи обслуговування населення у Сумській області» проаналізовано територіальну, функціонально-управлінську та компонентну структури СОН.

Територіальна структура СОН Сумської області складається з центрів обслуговування (ЦО) різних рангів, що здійснюють між собою організаційно-господарські та культурно-побутові зв'язки. Розроблена 5- ти ступенева систематика ЦО обласного регіону: І ранг - регіональний ЦО (обласний центр - м. Суми). ІІ ранг - субрегіональні (міжрайонні) ЦО, що включають міста обласного підпорядкування (крім м. Лебедина). ІІІ ранг - районні ЦО, які є основною ланкою обслуговування сільського населення. IV ранг - міста та селища міського типу, які не мають районних адміністративних функцій (не є центрами районних рад). V ранг - низові ЦО - села, у яких розташовані сільські ради.

Функціонально-управлінська структура СОН є ступеневою і представлена головними управліннями та управліннями Сумської облдержадміністрації і комісіями Сумської обласної ради, яким підпорядковані районні держадміністрації з підпорядкованими їм відділами, місцеві ради міст обласного підпорядкування та районні ради, комітети та комісії. На низовому рівні управління СОН здійснюють комітети та комісії місцевих (міських, селищних та сільських) рад.

Компонента структура СОН Сумської області розглядалася за 7 підсистемами. Для характеристики рівня розвитку підсистем СОН були використані прості та інтегральні показники. Внаслідок великої кількості простих показників інтегральний показник рівня обслуговування здатний приховувати нерозвиненість окремих підсистем СОН, оскільки може відбуватися псевдокомпенсація через високі рівні розвитку інших підсистем. Тому під час розрахунку інтегрального рівня підсумовувалися індекси від 1 до 5, якими було замінено значення простих показників. Величина індексу визначалася шляхом порівняння значення простого показника з базисним рівнем:

(1.3),

де Р_і - інтегральний рівень розвитку СОН в районі; - забезпеченість населення і-го району зазначеною послугою m; n - кількість простих показників, що характеризують послугу т. Базисним рівнем може вважатися нормативний або середній (загальнообласний) показник.

Четвертий розділ «Перспективи вдосконалення системи обслуговування населення Сумської області» присвячено виконанню типології районів за рівнем розвитку СОН, здійсненню групування районів за рівнем розвитку СОН, дослідженню концентрації закладів обслуговування, аналізу проведеного соціологічного опитування населення, обґрунтуванню шляхів вдосконалення СОН.

Для геопросторового аналізу території Сумської області за рівнем розвитку СОН та типології районів за цим показником було проведено кластерний аналіз, для якого було взято 37 показників, що охоплювали підсистеми СОН. Було виділено 2 типи районів за особливостями розвитку СОН, у межах яких виділено підтипи. До І типу (високий рівень розвитку СОН) входять 2 підтипи, які включать такі райони: підтип 1.1 (високого рівня розвитку СОН): Сумський, Конотопський, Шосткинський, Роменський; підтип 1.2 (рівень розвитку вище середнього): Великописарівський, Тростянецький, Охтирський, Лебединський, Глухівський. До ІІ типу (середній і низький рівень розвитку СОН) належать райони, які мають нижчі показники розвитку СОН. У даному типі виділяються три підтипи: підтип 2.1 (середній рівень розвитку СОН) включає такі райони: Краснопільський, Липоводолинський, Середино-Будський; підтип 2.2 (розвиток СОН нижче середнього рівня) включає такі райони: Ямпільський, Путивльський, Кролевецький; підтип 2.3 (низький рівень розвитку СОН): Білопільський, Буринський, Недригайлівський райони.

Для дослідження рівня розвитку СОН та можливості його картографування було встановлено співвідношення стану обслуговування населення між різними районами. Для цього було використано галузевий рейтинг, під яким розуміємо місце району у ранжованому ряду показників розвитку того чи іншого сегменту СОН. Виконані розрахунки та проведений аналіз результатів ранжування районів дав можливість їх класифікувати: 1 група - райони з високим рівнем розвитку СОН (Роменський, Сумський, Шосткинський та Охтирський); 2 група - райони з підвищеним рівнем розвитку, у яких показники дещо поступаються 1 групі (Глухівський, Конотопський, Тростянецький та Великописарівський); 3 група - райони з середнім рівнем розвитку СОН (Липоводолинський, Лебединський, Середино-Будський та Краснопільський); 4 група - райони з рівнем розвитку СОН нижче середнього (Білопільський, Кролевецький та Путивльський); 5 група - райони з низькими показниками розвитку СОН (Буринський, Недригайлівський та Ямпільський). Розрахунок І_тк дав можливість порівняти між собою райони за ступенем територіальної концентрації закладів обслуговування населення. Відповідно до значення інтегрального показника було виділено 5 градацій територіальної концентрації закладів обслуговування. Показник до 0,59 вважався низьким (V тип), від 0,60 до 0,79 - нижче середнього (ІV тип), від 0,80-0,99 - середнім (ІІІ тип), від 1,00-1,99 - вище середнього (ІІ тип), від 2 і вище - високим (І).

До V типу (з низьким індексом територіальної концентрації) відносяться Середино-Будський та Буринський райони, для яких характерні найнижчі показники концентрації закладів обслуговування. До ІV типу потрапили Лебединський, Недригайлівський, Глухівський, Липоводолинський, Путивльський, Краснопільський, Тростянецький, Великописарівський та Кролевецький райони, які мають переважно низькі показники територіальної концентрації більшості підсистем закладів обслуговування. До ІІІ типу було віднесено Ямпільський, Білопільський та Охтирський райони, незважаючи на те, що окремі підсистеми мають у них досить високі значення І_тк. Роменський, Шосткинський та Конотопський райони утворюють ІІ тип, у якому більшість показників вищі або близькі до 1,0, що свідчить про достатню концентрацію закладів обслуговування у них. До І типу віднесений Сумський район, який має найвищу або досить високу концентрацію закладів обслуговування.

З метою оцінки стану СОН у Сумській області та зіставлення його з рівнем потреб населення було проведено анкетування мешканців регіону, яке дало можливість оцінити сучасний стан СОН та порівняти рівень обслуговування у містах та у сільській місцевості. Встановлено, що найбільш задоволені респонденти рівнем обслуговування підсистемою зв'язку. Найбільше незадоволення викликає стан побутового обслуговування, особливо у сільській місцевості.

Дослідження дало можливість виявити існуючі проблеми у розвитку СОН та розробити шляхи вдосконалення.

Підсистема житлово-комунальне обслуговування - продовження газифікації населених пунктів (у Ямпільському, Великописарівському, Середино-Будському та інших районах); забезпечення житла водогоном, ванними, каналізацією (Липоводолинський, Буринський, Недригайлівський та інші райони); реконструкція теплових централей і котелень (Недригайлівський, Буринський, Середино-Будський райони) та ін.

Підсистема освітнього обслуговування - відкриття та відновлення дошкільних закладів (Путивльський, Шосткинський, Конотопський та Сумський райони), забезпечення 100% підвезення учнів сільських шкіл до місця навчання (Ямпільський, Буринський, Середино-Будський, Охтирський райони); визначення механізму забезпечення житлом та надання пільгових кредитів на придбання житла працівникам освіти (для всього регіону).

Підсистема медичного обслуговування - вирішення проблем кадрового забезпечення; матеріально-технічної бази медичних закладів; відсутності лікарняних закладів у сільській місцевості (Ямпільський, Недригайлівський, Лебединський райони); перепрофілізація закладів сільської мережі у сімейні амбулаторії, придбання для них оснащення (Глухівський, Конотопський та ін.); розвиток пересувного медичного обслуговування.

У підсистемі побутового обслуговування - організація виїзного обслуговування (особливо Ямпільський, Путивльський, Середино-Будський райони).

Підсистема зв'язку - розширення мережі мобільного зв'язку, відкриття або відновлення роботи відділень зв'язку, пошти (Лебединський, Недригайлівський, Путивльський та інші райони).

Підсистема транспортного обслуговування - запровадження нових маршрутних напрямів у сільській місцевості (Буринський, Недригайлівський райони та ін.); створення під'їзних шляхів із твердим покриттям до сільських населених пунктів (Недригайлівський, Ямпільський та ін. райони); ремонт та будівництво автошляхів.

Підсистема готельно-ресторанного та торгівельного обслуговування - відкриття готельних (Білопільський, Путивльський, Краснопільський райони), ресторанних закладів (Шосткинський, Буринський райони) та закладів харчування на вокзалах у районних центрах; відновлення або відкриття закладів торгівлі (Кролевецький, Путивльський та інші райони).

Підсистема соціально-культурного обслуговування - відновлення клубних та бібліотечних закладів у сільській місцевості (Ямпільський, Недригайлівський, Сумський райони та ін.); комп'ютеризація та оновлення бібліотечних фондів (Лебединська, Середино-Будська та інші центральні бібліотеки).

Загальні висновки

1. На підставі аналізу та узагальнення концептуальних суспільно-географічних підходів вітчизняної та зарубіжної географічної науки щодо вивчення системи обслуговування населення встановлено, що, оскільки сфера обслуговування є складовою частиною соціогеосистеми, сукупність різноманітних видів обслуговування є органічним, цілеспрямованим комплексом підсистем, об'єднаних необхідністю задовольняти суспільні, соціально-економічні та духовні потреби людини та утворює систему обслуговування населення (СОН), основними властивостями якої є цілісність, складність, різноманітність, керованість, емержентність та динамічність.

Ми визначаємо СОН як цілісну складну динамічну суспільно-географічну систему, для якої характерна компонентна, управлінська та територіальна структура, функціональне призначення яких спрямоване на задоволення матеріальних та духовних потреб населення.

2. У національному соціально-економічному вимірі Сумська область, посідаючи 22 місце серед регіонів України, входить до групи областей з недостатньо реалізованими можливостями, середніми темпами економічного зростання, невисокою конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішньому ринках.

3. Проведено детальний аналіз демографічної ситуації у Сумській області. Було встановлено, що незважаючи на деяке покращення демографічних показників (зростання коефіцієнту народжуваності, зменшення коефіцієнту смертності, уповільнення темпів природного скорочення населення), народжуваність залишається низькою і не забезпечує навіть простого відтворення населення, смертність у 2,2 рази перевищує народжуваність. Сальдо міграції є негативним, що ще більше посилює темпи загального скорочення чисельності населення регіону. Тому демографічну ситуацію, що склалася в Сумській області можна характеризувати як кризову.

За результатами дослідження демографічної ситуації було виділено 2 типи районів. До І типу відносяться райони, які мають кращі демографічні характеристики. Даний тип включає 2 підтипи: підтип 1.1 (найкращі демографічні показники): Сумський, Охтирський, Конотопський, Шосткинський, Лебединський, Липоводолинський, Глухівський, Роменський, Тростянецький, Ямпільський; підтип 1.2 (середні демографічні показники): Краснопільський, Путивльський, Середино-Будський, Білопільський, Кролевецький, Буринський. До ІІ типу відносять райони, які мають найгірші демографічні показники: Великописарівський та Недригайлівський.

4. Розроблено 5-ступеневу систематику ЦО обласного регіону. І ранг - регіональний ЦО (обласний центр - м. Суми). ІІ ранг - субрегіональні (міжрайонні) ЦО, що включають міста обласного підпорядкування (крім м. Лебедина). ІІІ ранг - районні ЦО, які є основною ланкою обслуговування сільського населення. IV ранг - міста та селища міського типу, які не мають районних адміністративних функцій (не є центрами районних рад). V ранг - низові ЦО - села, у яких розташовані сільські ради.

5. Функціонально-управлінська структура СОН області є ступеневою. На загальнообласному рівні керівництво різними підсистемами СОН здійснюють головні управління та управління Сумської облдержадміністрації і комісії Сумської обласної ради. На районному рівні організацію і керівництво роботою підсистем СОН здійснюють районні держадміністрації з підпорядкованими їм відділами, місцеві ради міст обласного підпорядкування та районні ради, комітети та комісії яких забезпечують функціонування системою обслуговування. На низовому рівні управління СОН здійснюють комітети та комісії місцевих (міських, селищних та сільських) рад.

6. У результаті системно-структурного аналізу компонентної структури СОН регіону, що охоплював такі підсистеми: житлово-комунальне, медичне, побутове, освітнє, готельно-ресторанне та торгівельне, соціально-культурне, транспортне обслуговування та зв'язок, було досліджено сучасний стан СОН та виділено 5 типів районів за рівнем розвитку кожної окремої підсистеми: I тип (високий рівень розвитку), II тип (підвищений рівень розвитку), ІІІ тип (середній рівень розвитку), IV тип (рівень розвитку нижче середнього), V тип (низький рівень розвитку).

7. Виділено 2 типи районів за рівнем розвитку СОН, у межах яких виділено підтипи. До І типу входять 2 підтипи: підтип 1.1 (високого рівня розвитку СОН): Сумський, Конотопський, Шосткинський, Роменський; підтип 1.2 (рівень розвитку СОН вище середнього): Великописарівський, Тростянецький, Охтирський, Лебединський, Глухівський. ІІ тип (райони з середнім і низьким рівнем розвитку СОН) включає 3 підтипи: підтип 2.1 (середній рівень розвитку СОН): Краснопільський, Липоводолинський, Середино-Будський райони; підтип 2.2 (розвиток СОН нижче середнього рівня): Ямпільський, Путивльський, Кролевецький райони; підтип 2.3 (низький рівень розвитку СОН): Білопільський, Буринський та Недригайлівський райони.

8. Співвідношення стану розвитку СОН у різних районах з'ясовано на підставі індексного представлення показників, що дозволило звести до одного масштабу різні за абсолютними значеннями величини. Враховуючи значення індексів та показників рейтингу, отримано 5 груп районів: 1 група - райони з високим рівнем розвитку СОН (Роменський, Сумський, Шосткинський та Охтирський); 2 група - райони з підвищеним рівнем розвитку (Глухівський, Конотопський, Тростянецький та Великописарівський); 3 група - райони з середнім рівнем розвитку СОН (Липоводолинський, Лебединський, Середино-Будський та Краснопільський); 4 група - райони з рівнем розвитку СОН нижче середнього (Білопільський, Кролевецький та Путивльський); 5 група - райони з низькими показниками розвитку СОН (Буринський, Недригайлівський та Ямпільський). Дано картографічне вираження результатів групування районів.

Ранжування районів за індексами та рейтингами розвитку та їх групування за результатами кластерного аналізу дали близькі результати. Групи районів, отримані із застосуванням альтернативних методик практично не відрізняються, що підтверджує достовірність отриманих результатів.

9. Розраховано індекс територіальної концентрації закладів обслуговування у розрізі районів Сумської області, який дав можливість проранжувати райони за кількістю розташованих у них закладів обслуговування та виділити 5 типів районів за цим показником: І тип (високий рівень розвитку), II тип (підвищений рівень розвитку), ІІІ тип (середній рівень розвитку), IV тип (рівень розвитку нижче середнього), V тип (низький рівень розвитку), що дало можливість виявити райони, де спостерігається недорозвиненість деяких видів обслуговування, і саме у яких доцільно було б відкрити відповідні заклади.

10. У ході соціологічного опитування було з'ясовано основні потреби населення у тих чи інших послугах та дано оцінку задоволеності мешканців області існуючим рівнем обслуговування. Результати анкетування дали можливість оцінити сучасний стан СОН та порівняти рівень обслуговування у міських поселеннях та у сільській місцевості.

11. Вдосконалення СОН передбачає: оптимізацію мережі закладів обслуговування відповідно до потреб населення; оновлення матеріально-технічної бази закладів СОН; покращання якості та збільшення асортименту послуг; відкриття, відновлення та розширення мережі закладів СОН для повноцінного задоволення потреб населення (дошкільних, медичних, побутових закладів та ін.); забезпеченість житла основними житлово-комунальними послугами; організація виїзного обслуговування; забезпеченість СОН кадровим потенціалом тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та наукові видання

1. Корнус О.Г. Сфера обслуговування населення Сумської області: суспільно-географічні аспекти: [монографія] / Корнус О. Г., Нємець К. А., НємецьЛ.М., Корнус А. О. - Харків - Суми. - 2009. - 228 с. - 16,3 д. а. 14,0 обл.-вид. арк. (Особистий внесок автора: проаналізовану територіальну організацію системи обслуговування, виконано розрахунки та проведено типізацію районів, проведено соціологічне опитування).

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Корнус А. Територіальна організація системи обслуговування населення Сумської області / А. Корнус, О. Корнус, І. Решетов // Часопис соціально-економічної географії. - 2008. - № 5 (2). - С. 121-128. - 0,66 д.а. (Особистий внесок автора: розробка 5-ти ступеневої систематики центрів обслуговування населення Сумської області та побудова картосхеми).

3. Корнус О.Г. Аналіз та географія сучасних міграційних процесів у Сумській області / О.Г. Корнус // Вісник Харк. ун-ту: Геологія-географія-екологія. - 2007. - № 769. - С. 73-89. - 0,5 д.а.

4. Корнус О. Демографічний розвиток Сумської області між двома останніми переписами населення / О. Корнус // Часопис соціально-економічної географії. - 2007. - № 2(1). - С.181-188. - 0,4 д.а.

5. Корнус О.Г. Динаміка національного складу Сумської області між двома переписами населення / О. Г. Корнус // Вісник Харк. ун-ту: Геологія-географія-екологія. - 2006. - №753. - С. 85-89. - 0,26 д.а.

6. Корнус О.Г. Особливості розвитку та територіальної організації сфери обслуговування населення Сумської області / Олеся Григорівна Корнус, Людмила Миколаївна Нємець // Вісник Харк. ун-ту: Геологія-географія-екологія. - 2007. - № 769. - С. 90-103. - 1,18 д.а. (Особистий внесок автора: досліджено територіальну організацію сфери обслуговування населення).

7. Корнус О. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку Сумської області методом Паттерн / Олеся Корнус, Анатолій Корнус // Часопис соціально-економічної географії. - 2007. - № 3 (2). - С. 121-125. - 0,3 (Особистий внесок автора: проаналізовано соціально-економічний розвиток районів Сумської області та на основі інтегральної оцінки виділено групи районів за рівнем соціально-економічного розвитку).

8. Корнус О. Сучасна демографічна ситуація у Сумській області / Олеся Корнус, Людмила Нємець // Часопис соціально-економічної географії. - 2007. - № 2 (1). - С. 93-104. - 0,78 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано сучасну демографічну ситуацію у Сумській області).

9. Корнус О. Сучасна територіальна організація закладів дошкільної освіти у Сумській області / Олеся Корнус, Людмила Нємець // Часопис соціально-економічної географії. - 2008. - № 4 (1). - С. 156-161. - 0,35 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано сучасну територіальну організацію дошкільної освіти, розраховано коефіцієнт забезпечення населення дошкільними закладами).

10. Корнус О.Г. Тенденції розвитку телекомунікаційного комплексу Сумської області / О. Г. Корнус // Вісник Харк. ун-ту: Геологія-географія-екологія. - 2008. - №804. - С. 182-187. - 0,28 д.а.

11. Корнус О. Туризм як один із факторів розвитку сфери обслуговування населення (на прикладі Сумської області) / О. Корнус // Часопис соціально-економічної географії. - 2006. - №1. - С. 131-135. - 0,38 д.а.

12. Сюткін С.І. Географічна освіта і наука у Сумському державному педагогічному університеті / С.І. Сюткін, А.О. Корнус, О.Г. Корнус // Історія української географії: всеукр. наук.-теор. часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - Вип. 15. - С. 29-31. - 0,43 д.а. (Особистий внесок автора: досліджено суспільно-географічну діяльність у Сумському державному університеті та Сумському національному аграрному університеті).

Статті в наукових виданнях:

13. Корнус А. Картографування сфери обслуговування населення (на прикладі комплексу сфери послуг Сумської області) / Анатолій Корнус, Олеся Корнус // Національне картографування: стан проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. праць / відп. за вип. А. А. Москалюк. - Київ: ДНВП «Картографія», 2008. - № 3. - С. 157-161. - 0,55 (Особистий внесок автора: розраховано інтегральний рівень розвитку сфери обслуговування населення, проаналізовано стан сфери обслуговування по районам Сумської області).

14. Корнус О.Г. Аналіз шлюбності та розлучуваності населення Сумської області / О.Г. Корнус // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: зб. наук. пр. / відп. ред. Ю. О. Кисельов. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - С. 135-137. - 0,2 д.а.

15. Корнус О.Г. Готельна інфраструктура Сумської області як складова туристської та соціальної інфраструктури / Олеся Григорівна Корнус, Анатолій Олександрович Корнус // Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. праць, Т. IV. / відп. ред. П.Г. Шищенко - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - С. 244-246. - 0,2 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано сучасний стан готельного господарства Сумської області).

16. Корнус О.Г. Побутове обслуговування населення Сумської області та перспективи його вдосконалення / О.Г. Корнус // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення: зб. наук. праць / відп. за вип. І.О. Пилипенко. - Херсон, 2007. - С. 131-134. - 0,25 д.а.