Суспільно-географічні дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Спеціальність 11.00.13. - історія географії

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ

ШКОЛИ АКАДЕМІКА М.М. ПАЛАМАРЧУКА

ЯРОМЕНКО ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі суспільної географії Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Заставецька Ольга Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний університет

імені В. Гнатюка, кафедра географії України, краєзнавства і туризму,

завідувач

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка,

Шаблій Олег Іванович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра економічної і соціальної географії,

завідувач

кандидат географічних наук, професор

Пушкар Іван Миколайович,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені В. Гнатюка,

кафедра економічної і соціальної географії,

завідувач

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Захист відбудеться 15 червня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий "12" травня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент Горішний П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Із здобуттям Україною незалежності підвищився інтерес суспільства до пізнання історичного минулого. З метою раціональної організації сучасної науки, її розвитку в майбутньому варто переосмислити й усвідомити досвід її становлення і розвитку в часовому та просторовому аспектах. Це завдання певною мірою можна розв'язати, вивчаючи питання виникнення і становлення наукових шкіл, що визначаються появою нових поглядів, ідей, концепцій. При дослідженні становлення та розвитку наукової школи важливо пізнати її генетичні джерела формування, наукові досягнення (як аргументи цього процесу) та доробок провідних вчених за період її розвитку.

Наукова школа є одним із важливих об'єктів вивчення історико-географічної науки, процесів її становлення і розвитку. Перегляд окремих методологічних аспектів із сучасних позицій дозволить об'єктивніше оцінити напрям і рівень розвитку географії, зрозуміти значення і роль видатних її представників у розвитку теорії й практики географічної науки.

Академік Академії наук України Максим Паламарчук увійшов у сучасну науку як один із засновників української школи економіко-географічних (суспільно-географічних) досліджень, яка виділяється в Україні розробкою ряду пріоритетних напрямків. Завдяки цій науковій школі поглиблено теоретико-методологічну базу соціально-економічної географії як науки, зокрема розроблено ряд теорій, концепцій, обґрунтовано нові наукові напрямки та здійснено прикладні суспільно-географічні дослідження. Тому вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука, яка належить до визначних у суспільній географії України є актуальним і своєчасним.

Зв'язок із науковими планами, темами. Тема дисертаційної роботи тісно пов'язана з науково-дослідною роботою, що проводять на кафедрі суспільної географії Волинського державного університету імені Лесі Українки "Науковий потенціал української географії" та з темою кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка "Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України".

Метою дисертаційної роботи є аналіз процесу становлення і розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, виявлення напрямків наукової діяльності та оцінка ролі наукового потенціалу школи у розвитку сучасної суспільно-географічної науки.

Завдання дослідження:

-розкрити сутність поняття ?наукова школа?, розробити теоретико-методологічні основи дослідження наукових шкіл в українській географії;

-розглянути наукову діяльність академіка М.М. Паламарчука та його учнів, систематизувавши її в наукову школу;

-висвітлити передумови і особливості становлення наукової школи академіка М.М. Паламарчука, визначити етапи розвитку цієї наукової школи;

-виділити напрямки наукової діяльності школи та визначити її науковий результат;

-виділити головні тенденції розвитку сучасних географічних досліджень даної наукової школи і напрямки розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука на перспективу;

-розкрити науковий доробок окремих представників школи та його значення для розвитку географії;

-обґрунтувати значення наукової школи академіка М.М. Паламарчука для розвитку сучасної географії (зокрема соціально-економічної) й перспективних суспільно-географічних досліджень в Україні.

Об'єкт дослідження - наукова школа академіка М.М. Паламарчука, її розвиток і головні напрямки діяльності.

Предмет дослідження - суспільно-географічне вивчення школи академіка М.М. Паламарчука, його роль у розвитку сучасної географічної науки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення суспільної географії з питань історико-географічного розвитку, в галузі систематології, розроблені в працях Г.В. Балабанова, І.О. Горленко, Я.І. Жупанського, О.В. Заставецької, Ф.Д. Заставного, В.І. Захарченка, С.І. Іщука, І.П. Ковальчука, Н.В. Краснопольської, О.В. Краснопольського, П.О. Масляка, В.П. Нагірної, В.В. Обозного, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, О.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, І.М. Пушкара, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, В.Ф. Семенова, Д.М. Стеченка, М.І. Фащевського, О.І. Шаблія, П.Г. Шищенка, В.Г. Щабельської, Р.О. Язиніної, Т.Є. Яснюк та інших. У роботі знайшли застосування загальнонаукові методи, серед яких синтез, аналіз, генералізації, абстрагування, літературний, використовувався також системний підхід, історико-географічний, порівняльно-географічний, соціологічний, статистичний метод та інші. На основі консультацій і анкетування розкрито напрямки наукових досліджень представників суспільно-географічної школи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-поглиблено теоретико-методологічні підходи до дослідження процесу становлення і розвитку суспільно-географічної науки в Україні;

-уточнено поняття ?наукова школа? з огляду на об'єкт дослідження;

-запропоновано методику дослідження наукових шкіл в українській географії;

-проведено комплексний аналіз персональної наукової школи в Україні за напрямком "економіко-географічні (суспільно-географічні) дослідження";

-визначено етапи і провідні наукові напрямки діяльності наукової школи академіка М.М. Паламарчука та їх значення для розвитку сучасної географічної науки;

-проведено аналіз наукового потенціалу лідера та представників даної наукової школи, тим самим поповнено банк даних персоналій учених-географів України.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено теоретико-методологічні основи дослідження наукових шкіл в українській географії. Розкрито значення наукового потенціалу суспільно-географічної школи академіка М.М. Паламарчука у розвитку сучасної географії України.

Результати досліджень можна використати для вирішення завдань прогнозування розвитку української географії, формування національної політики розвитку науки у державі, дослідження наукових шкіл та наукових напрямків. Матеріали дослідження містять також цінну бібліографічну інформацію для наукових працівників. Висновки, отримані у результаті дослідження, можуть використовуватися у процесі викладання курсів ?Економічна і соціальна географія України?, ?Основи суспільної географії?, ?Історія української географії?, ?Теорія та методологія географічної науки?, ?Історія та методологія суспільної географії? на географічних спеціальностях вищих навчальних закладів України.

Особистий внесок здобувача полягає у вдосконаленні методики вивчення наукових шкіл в українській географії та дослідженні наукового потенціалу школи академіка М.М. Паламарчука. Визначено етапи розвитку та напрями наукової діяльності школи, проаналізовано роль окремих представників школи у розвитку української соціально-економічної географії.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи? (м. Тернопіль, 20-21 жовтня 2005р.); ІІ Міжнародній науковій конференції молодих учених. „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності? (м.Чернівці, 28-29 жовтня 2005р.); регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 90-літньому ювілею академіка М.М. Паламарчука (м. Тернопіль, 2 листопада 2006 р.) на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2002-2005 рр.) та Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (м. Рівне, 2003 р; 2006 р).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових публікацій (3 статті у наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць) у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку тексту, із них 156 сторінок основного тексту, 6 рисунків, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 195 найменувань.

Висловлюю глибоку подяку і вдячність своєму першому науковому керівнику д.г.н., проф. Краснопольському О.В., людині з великим творчим потенціалом, якому, на жаль, не вдалося довершити багатьох започаткованих ним справ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі ?Теоретико-методологічні основи дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука? висвітлено питання суспільно-географічного вивчення наукових шкіл, передумови становлення та етапи розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, структуру її досліджень за науковим напрямками; обґрунтовано методичні основи дослідження наукових шкіл.

Під науковою школою ми розуміємо сукупність ідей, впроваджених у дослідження вченим-лідером та його однодумцями, наукових результатів, отриманих за певною тематикою, що відзначаються науковою новизною, якістю і фундаментальністю. Саме з таких позицій підходимо до вивчення наукової школи академіка Максима Паламарчука.

Наукова школа академіка Максима Паламарчука стала школою-лідером у географії у 70-90-ті роки ХХ століття. Її становлення пов'язане з процесом розвитку науки і зумовлене необхідністю всебічного дослідження суспільно-географічних процесів в Україні і загалом у світі. В результаті системного аналізу наукових досліджень М.М. Паламарчука, його учнів і послідовників, нами визначено такі особливості становлення наукової школи академіка М.М. Паламарчука:

-зародження школи починається із становлення її лідера, яке розпочалося із теоретичного осмислення компонентної (галузевої) структури народного господарства України, фундаментальних досліджень цукрово-бурякового виробництва, застосування системного підходу до вивчення суспільно-географічних явищ і процесів, комплексного аналізу і пізнання регіональних утворень, а згодом і формування напрямків його наукової школи. Структуру наукової спадщини академіка М.М. Паламарчука ілюструє рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Частка публікацій академіка М.М. Паламарчука за напрямками наукових досліджень, у %.

-наукова школа М.М. Паламарчука сформувалася в системі академічної науки України, там само сформувався її кадровий потенціал. Завдяки підвищення рейтингу економіко-географічних досліджень в Україні створено у 1964 р. Сектор географії АН УРСР, а в ньому - відділ економічної географії, який очолив М Паламарчук. Під керівництвом Максима Паламарчука, починає активно розвиватися новий, як для української, так і для всієї радянської географії, напрямок - системно-структурний підхід до вивчення процесів виробничого комплексоутворення, широко сприйнятий його учнями і послідовниками. М.М. Паламарчук стає лідером наукової економіко-географічної школи в Україні. Аспіранти М. Паламарчука послідовно захищають кандидатські дисертації: Р.А. Іванух (1965), О.О. Язиніна (1965), С.І. Іщук (1968), І.О. Горленко (1969), В.П. Нагірна (1970). Це дає підстави стверджувати, що етап становлення наукової школи, був періодом становлення її кадрового складу. Головні напрямки на етапі становлення, це передусім, територіальна організація промислових комплексів, формування і територіальна організація агропромислових комплексів;

-впродовж 70-90 років ХХ століття в Україні значно розширились теоретичні економіко-географічні дослідження в напрямках виявлення сутності, типів і структурного аналізу промислових комплексів, обґрунтування системи основних понять, категорій географії промисловості та агропромислового комплексування, методики економіко-географічного вивчення виробничих комплексів і систем. Економіко-географами наукової школи М.М. Паламарчука розроблена наукова концепція формування агропромислових і промислових комплексів, що стало значним досягненням в області теоретичних досліджень географічної науки;

- продовжується збільшення чисельності представників школи, підвищується їх професійний рівень, розширюється тематика досліджень. Кандидатами наук стають Д.М. Стеченко (1973), І.М. Пушкар (1979), С.М. Малюк (1980), В.В. Обозний (1980), В.Ф. Семенов (1981), О.В. Заставецька (1982), Я.Б. Олійник (1982), В.І. Захарченко (1986), В.Г. Щабельська (1988). У 1982 р. відбувається захист докторської дисертації першої з аспірантів М.М. Паламарчука І.О. Горленко, далі докторські дисертації захищають Р.О. Язиніна (1986), Р.А. Іванух (1989), Д.М. Стеченко (1991), Г.В. Балабанов (1992), П.О. Масляк (1992), М.І. Фащевський (1993), В.П. Нагірна (1995), В.Ф. Семенов (1996), С.І. Іщук (1996), Я.Б. Олійник (1997), О.В. Заставецька (1998);

-зважаючи на тематику наукових досліджень, наукову школу М. Паламарчука до 70-х років ХХ століття, можна назвати економіко-географічною, а вже пізніше - суспільно-географічною.

Дослідження суспільно-географічних засад розвитку наукової школи М.М. Паламарчука, дозволило розширити методику вивчення наукових шкіл в українській географії. Нами запропоновано алгоритм дослідження наукової школи, основні етапи дослідження представлені на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Основні етапи дослідження наукової школи

Дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука має комплексний характер і включає в себе вивчення наукового потенціалу школи крізь призму напрямків, дослідження наукового доробку представників школи і його значення у розвитку сучасної географічної науки. Дотримання етапів дослідження при вивченні наукової школи академіка Максима Паламарчука сприяло розкриттю особливостей її зародження та передумов становлення, визначено основні етапи розвитку та виділено напрямки наукових досліджень школи академіка М.М. Паламарчука.

Структуру наукових досліджень школи академіка М.М. Паламарчука за напрямками показано на рис. 3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Структура наукових досліджень школи академіка М.М. Паламарчука (за напрямками).

У другому розділі "Головні напрямки розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука і її роль в економічній і соціальній географії України" виділено і охарактеризовано напрямки наукової діяльності суспільно-географічної школи академіка Максима Паламарчука. Розглянуто тематику наукових досліджень та висвітлено науковий результат Максима Паламарчука, його учнів і послідовників. Проаналізовано ряд наукових праць.

Істотним вкладом в науку є формування теорії географічної науки та розробка її методологічних засад. Цей напрям пронизує всю наукову діяльність М. Паламарчука і його учнів. Важливими у цьому аспекті є книги „Економічна географія України (з основами теорії)” (1975) М.М. Паламарчука та „Економічна і соціальна географія України з основами теорії” М.М. Паламарчука, О.М. Паламарчука (1998). Вагомим внеском в теорію суспільної географії є створення концепцій виробничо-територіальних (ВТК) та суспільно-територіальних комплексів (СТК). Впроваджено категорію „суспільно-територіальний комплекс”, СТК визначено як найбільш інтегрований об'єкт дослідження соціально-економічної географії. Визначено сутність, структуру та типи суспільно-територіального комплексу. За допомогою логіко-математичного моделювання та інших методів обгрунтовано концепції суспільно-територіальних систем, методику їх структурного аналізу узагальнено О.М. Паламарчуком у монографії „Суспільно-територіальні системи (логіко-математичне моделювання)” ,1992.

Наукова діяльність школи академіка М.М. Паламарчука присвячена дослідженню теоретико-методологічних і методичних проблем чи аспектів розвитку суспільно-географічних процесів і явищ. Із теоретико-методологічних позицій розглядаються такі фундаментальні проблеми, як територіальна організація життєдіяльності населення (М.І. Фащевський), формування територіально-виробничих комплексів у зв'язку з економічним районуванням (С.І. Іщук, М.М. Паламарчук), розвиток соціально-економічних комплексів обласних регіонів (О.В. Заставецька, Д.М. Стеченко).

У період 90-х років ХХ століття представниками школи академіка Максима Паламарчука (В. Балабанов, І. Горленко, О. Заставецька, П. Масляк, В. Нагірна, Я. Олійник, Г. Підгрушний, В. Семенов, М. Фащевський та інші) були розкриті суспільно-географічні засади ефективного розвитку території в економічному, соціальному та екологічному аспектах, визначено сучасні підходи до економічного районування в умовах незалежності України; здійснено економіко-географічну типологію регіонів для формування та реалізації регіональної політики в Україні, проведений аналіз західноєвропейського досвіду в сфері регулювання регіонального розвитку, визначено пріоритетні напрямки суспільно-географічних досліджень, спрямованих на створення ефективного механізму реалізації державної регіональної політики, розроблено концептуальну модель регіонального розвитку. В результаті нами виокремлено напрямок - суспільно-географічна регіоналістика, який особливо розвивається у сучасних умовах зміни суспільних відносин в Україні.

В основі наукових пошуків школи академіка Максима Паламарчука лежить дослідження теоретичних проблем формування і територіальної організації виробничо-територіальних комплексів. Завдяки науковим розробкам вчених школи Україна має значний науковий доробок з досліджень промислового і агропромислового комплексу, який включає як загальні теоретико-методичні положення, так і конкретні результати.

Територіальна організація промислових комплексів. Початок багаточисельним дослідженням з проблем промислового комплексоутворення поклала праця "Географія промисловості Української РСР: Умови формування промислових територіальних комплексів" (1967) (М. Паламарчук, Л. Корецький). У ній розкрито проблеми територіальної організації промисловості з точки зору виявлення умов формування промислових територіальних комплексів, виявлено закономірності і особливості розміщення основних комплексоутворюючих галузей промисловості України і зроблено висновок про те, що структура будь-якого виробничо-територіального комплексу повинна вивчатися в трьох аспектах - галузевому, функціональному і територіальному, встановлено зміст кожної із структур. Аргументовано, що об'єктами вивчення економіко-географічної науки є, перш за все, територіально-виробничі комплекси, а її завданням - дослідження закономірностей їх формування і розвитку.

Представниками школи суспільно-географічних досліджень висвітлено зміст і підходи до вивчення функціональної і територіальної структур районних промислових комплексів (М.М. Паламарчук, Н.П. Процько „Теоретичні основи методики дослідження функціональної структури промислового комплексу економічного району” (1970), „Теоретичні засади функціональної структури промислового комплексоутворення” за редакцією М.М. Паламарчука (1972), М.М. Паламарчук, К.Н. Тащук „Територіальна структура промислового комплексу економічного району” (1974).

Розроблені економіко-географічні засади дослідження мінеральних ресурсів, які є основою промислового комплексоутворення (І.О. Горленко „Вплив мінеральних ресурсів на формування промислового комплексу економічного району”, 1969), створено науково-методичні основи вивчення мінеральних ресурсів з метою їх раціонального використання шляхом формування комплексів (І.О. Горленко, М.М. Паламарчук „Мінеральні ресурси і структура районного промислового комплексу”, 1972), розкрито залежність між освоєнням мінеральних ресурсів і територіальною структурою промисловості. Розроблено теоретико-методичні засади вивчення територіальних промислових комплексів та функціональних промислових систем, що формуються на основі виробничо-технологічних циклів (М.М. Паламарчук, І.О. Горленко, Т.Є. Яснюк „Мінеральні ресурси і формування промислових територіальних комплексів”, 1978).

Дослідження теоретичних проблем формування і територіальної організації агропромислових комплексів. Під керівництвом М.М. Паламарчука успішно захистили кандидатські чи докторські дисертації з агропромислової тематики ряд вчених, а саме: Р.О. Язиніна (1965; 1986) В.П. Нагірна (1970; 1995), Г.В. Балабанов (1978; 1992), І.М. Пушкар (1979), С.М. Малюк (1980), В.Ф. Семенов (1981; 1996), П.О. Масляк (1982), Я.Б. Олійник (1982; 1997) та інші. Вони сформувалися як науковці з проблем дослідження розвитку, структури, територіальної організації агропромислових комплексів, сприяючи розгортанню широкомасштабних досліджень агропромислового комплексоутворення в Україні та за її межами.

Результати багаторічного вивчення М.М. Паламарчуком та його учнями агропромислових комплексів викладені у колективних монографіях „Агропромисловий комплекс Української РСР” (1980); „Територіальна організація агропромислових комплексів”(1985).

У багаточисельних публікаціях М.М. Паламарчука та його учнів розкрито сутність агропромислового комплексу (АПК), умови і фактори його формування та закономірності розвитку. Викладені основні закономірності комплексоутворення в країні, розроблена типологія АПК, теорії функціональної і територіальної структур агропромислових комплексів, досліджується сутність агропромислової інтеграції, проводиться типологічне вивчення агропромислових комплексів різних ієрархічних рівнів та територіальних масштабів, конкретно аналізуються окремі спеціалізовані та інтегральні АПК. Розкрито закономірності розвитку і територіальної організації агропромислових комплексів та виробничо-територіальних систем в сфері виробництва і переробки різних типів сільськогосподарської продукції ("Територіальні системи в спеціалізованих агропромислових комплексах" (автори Р.О. Язиніна, В.П. Нагірна та інші)). Виявлені та всебічно досліджені спеціалізовані рослинницькі та тваринницькі комплекси. Здійснено класифікацію агропромислових комплексів за різними критеріями.

Починаючи з другої половини 80-х років спектр досліджень агропромислових комплексів розширюється за рахунок поглибленого вивчення регіональних, особливо обласних, приміських та інтегральних комплексів. Слід зазначити, що період 75-85 років ХХ століття був найбільш продуктивним у дослідженнях АПК, на нього припадає найбільша кількість дисертаційних робіт з цієї тематики. Теоретико-методичні засади, розроблені в цей період, стали фундаментом широкомасштабних економіко-географічних досліджень агропромислового комплексу, основою формування потужного наукового напряму із вивчення цієї проблеми в Україні.

У сучасних умовах, коли відбувається перехід України до ринкової системи господарювання представники наукової школи М. Паламарчука активно працюють над проблемою трансформації агропромислових комплексів, розвитку агробізнесу та іншими. Ними сформульовано закономірності сучасної територіальної організації сільськогосподарського виробництва, обґрунтовано сучасну концепцію реформування АПК, запропоновано основні напрямки прогнозу розвитку сільського господарства і переробної промисловості в областях України.

Аналіз наукового доробку академіка М.М. Паламарчука та його учнів (І.О. Горленко, В.П. Нагірної, Я.Б. Олійника, І.М. Пушкара, Т.Є. Яснюк та інших) дозволяє відзначити їх роль у розвитку еколого-географічних досліджень. Вчені встановили закономірності взаємодії природи і суспільства, здійснили обґрунтування екологічного підходу як методологічного напряму в науці. Розкрито сутність природокористування, його місце в системі взаємодії суспільства і природи. З їх позицій застосування екологічного підходу нерозривно пов'язане з раціоналізацією природокористування. Досліджено питання природокористування в АПК. Інтегруючим напрямом досліджень М. Паламарчука є обґрунтування загальногеографічної теорії - геокомплексології, яка розглядає об'єкти і явища в їх взаємозв'язках, у розвитку, широко застосовуючи системний підхід, має перспективи стати базовою та об'єднальною концепцією для всіх теоретичних і прикладних географічних досліджень. суспільний географічний науковий паламарчук

Наступний напрямок у наукових дослідженнях школи - географічна освіта. Вченими школи суспільно-географічних досліджень розкрито особливості вивчення географії України у школі та вищих навчальних закладах; значення географічної науки для розвитку українського суспільства; обґрунтовано необхідність вивчення у вузах нових суспільно-географічних дисциплін; створено ряд підручників і посібників для учнів та студентів з географії України й окремих регіонів, навчальні програми з географічних дисциплін для шкіл і вищих навчальних закладів.

У третьому розділі "Сучасні географічні дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука" виділено нові та пріоритетні напрямки розвитку сучасних суспільно-географічних досліджень. Висвітлено науковий доробок представників школи у цих напрямках початку ХХІ століття.

Зауважимо, що інтенсивний розвиток географічних (особливо економіко-географічних) досліджень наприкінці ХХ століття призвів до ускладнення їх змісту та подальшої диференціації напрямків, що проявилися в Україні на початку ХХІ століття. Це зумовило трансформацію економічної і соціальної географії у суспільну. Відповідно існуючі напрямки розвиваються і надалі, відображаючи трансформаційні процеси у життєдіяльності населення у перехідний до ринку період.

Основні тенденції розвитку сучасної суспільної географії в умовах ринкової економіки простежують Г. Балабанов, О. Заставецька, В. Нагірна, Я. Олійник, О. Паламарчук, Г. Підгрушний, І. Пушкар, Д. Стеченко, Т. Яснюк. Важливим є започаткування такого напряму фундаментальних досліджень, як географічні основи збалансованого економічного, соціального і екологічного розвитку території (Г.В. Балабанов, І.О. Горленко, О.В. Заставецька, С.М. Малюк, В.П. Нагірна, Л.Г. Руденко та інші).

Для підвищення теоретичного рівня сучасної суспільно-географічної науки, так і для практичної діяльності в галузях господарського комплексу важливе значення мають дослідження:

1) паливно-енергетичного комплексу України (М. Паламарчук, Т. Яснюк);

2) машинобудівного комплексу (С. Малюк, М.Паламарчук);

3) всього промислового комплексу (В. Захарченко, С. Іщук;);

4) продовольчого комплексу (І. Кавецький, В. Нагірна, І. Савчук);

5)соціально-економічного районування України (М. Паламарчук, О. Паламарчук);

6) геополітичного положення України та її національних інтересів (М. Паламарчук, О. Паламарчук).

Трансформація структури і територіальної організації господарства України в умовах його переходу до ринкових відносин відображена через вивчення: промислових комплексів і систем (І. Горленко, В. Захарченко, С. Іщук, П. Масляк), агропромислових комплексів і агробізнесу (Г. Балабанов, І. Кавецький, В. Нагірна, І. Пушкар, І. Савчук, В. Семенов), продовольчих комплексів (Г. Балабанов, Я. Олійник, О. Паламарчук, Г. Підгрушний, В. Щабельська); розміщення продуктивних сил (С. Іщук, Д. Стеченко); наукові основи природокористування (І. Горленко, Я. Олійник, І. Пушкар, Т. Яснюк); географічні основи регіональної політики (Г. Балабанов, І. Горленко, Т. Гільберг, О. Заставецька, С. Іщук, В. Нагірна, Я. Олійник, М. Пістун, Д. Стеченко); геополітику (П. Масляк, Я. Олійник); українознавство (О. Заставецька, О. Масляк); країнознавство (С. Іщук, П. Масляк); географічну освіту (О. Заставецька, П. Масляк, Я. Олійник, О. Паламарчук, М. Пістун, Д. Стеченко).

У рамках ринково (комерційно) - географічного напряму досліджень, вивчаються регіональні ринки продовольства (Г. Балабанов здійснив сегментацію продовольчого ринку України), а на теренах ХХІ століття, промислові територіальні системи ринкового і постіндустріального типу вивчає В. Захарченко. Серед новаційних напрямків - розроблення ідей маркетингу на теоретико-методологічній базі економічної та соціальної географії: маркетинг товарних ринків, геомаркетинг продовольчих ринків (Балабанов Г.В. ?Продовольчий ринок України та суть геомаркетингово підходу до його дослідження?, 1998), розширення змісту географічних досліджень інвестиційної сфери (В. Нагірна, .Д. Стеченко та інші).

У перспективі діяльності школи М. Паламарчука - розвиток історії, теорії та методології географічної науки, поглиблення власне геокомплексологічної концепції і еколого-географічного напрямку. Пріоритетними напрямками (серед них залишаються й традиційні для наукової школи) є: територіальна організація сільського господарства та агробізнесу; територіальна організація промисловості; дослідження проблем регіонального розвитку в Україні, розвиток географічної освіти, країнознавство.

Їх успішно розвивають учні академіка М.М. Паламарчука та їх послідовники (І. Кавецький, О. Мордвінов, О. Паламарчук, І. Савчук, Г. Старостенко, А. Степаненко, Л. Тарангул, І. Якушик та інші).

ВИСНОВКИ

1. Методологічно доведено необхідність досліджень становлення та розвитку наукових шкіл в українській географії. Багатозначність поняття "наукова школа? проілюстровано різними дефініціями. Наведено ознаки та функції наукової школи, розмаїтість підходів і численність її трактувань у науці загалом та в українській географічній науці, зокрема. Наукову школу визначено, як сукупність ідей, впроваджених у дослідження вченим-лідером та його однодумцями, наукових результатів, отриманих за певною тематикою, що відзначаються науковою новизною, якістю і фундаментальністю.

2.У процесі вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука нами застосовано методи суспільно-географічного та історико-географічного дослідження. Проведено аналіз наукової спадщини представників школи, вивчення потоку дисертацій (як метод ідентифікації наукової школи), консультації, анкетування. Використано також філософські методи, зокрема історизму, руху, розвитку, взаємозв'язку, причинності, загальнонаукові традиційні методи (аналізу і синтезу, порівняння та аналогії, узагальнення та абстрагування), загальнонаукові сучасні (соціологічний, статистичний, літературний) та спеціальні конкретно-наукові (історико-географічний, порівняльно-географічний) методи.

3. Удосконалено методику вивчення наукових шкіл в українській географії. Ця методика передбачає наступні етапи: 1) інформаційний - накопичення інформації; 2) вивчення літературних джерел, анкетування - обробка інформації; 3) вибірка визначень (для дослідження взято найбільш типові елементи сукупності); 4) системний аналіз і синтез. Системне вивчення елементів сукупності дозволило наукову школу розглянути у вигляді системи; 5) систематизація інформації; 6) узагальнення.

Сформульовані теоретичні засади та підібраний методичний апарат для вивчення наукової школи академіка М.М. Паламарчука носять універсальний характер і можуть бути використані для дослідження інших наукових шкіл, передусім географічних.

4. На основі вивчення наукових досліджень представників наукової школи академіка Максима Паламарчука розкрито передумови та виділено основні етапи її становлення і розвитку, зокрема:

-Львівський період становлення М. Паламарчука як вченого, який можна визначити як етап зародження його наукової школи (1946-1962 рр.);

-етап становлення наукової школи - кінець 60-х - початок 70 рр. ХХ століття;

-етап інтенсивного розвитку наукових досягнень - 70-90 рр. ХХ століття;

-новітній етап розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука - кінець 90-х - початок ХХІ століття.

5. Виділено основні інтегральні (провідні) та похідні від них наукові напрямки, характерні для наукової діяльності школи академіка М.М. Паламарчука:

5.1. Формування теорії і методології суспільно-географічної науки:

1) обґрунтування об'єктів дослідження в економічній і соціальній географії - розробка теорій виробничо-територіальних комплексів і систем, суспільно-територіальних комплексів, теорії агропромислових і промислових комплексів;

2) суспільно-географічна регіоналістика: розкриті суспільно-географічні засади комплексного розвитку території, сучасні підходи до економічного районування в умовах незалежності України; здійснено економіко-географічну типологію регіонів для формування та реалізації регіональної політики в Україні.

5.2. Територіальна організація промислових комплексів, який формується як напрямок розвитку усієї економічної географії, у рамках якого виділено похідні напрямки: 1) теоретичні основи промислового комплексоутворення; 2) структурний аналіз і розміщення промисловості.

5.3. Аналіз наукових досягнень академіка М. Паламарчука та його учнів в галузі вивчення агропромислових комплексів дає підстави для виділення таких напрямків наукової діяльності: 1) теоретичні основи агропромислового комплексоутворення; 2) дослідження спеціалізованих рослинницьких і тваринницьких комплексів; 3) дослідження регіональних агропромислових комплексів; 4) вивчення структурних особливостей агропромислових комплексів України.

На основі поданого вище виділено узагальнений напрям наукової діяльності школи академіка М.М. Паламарчука - дослідження теоретичних проблем формування і територіальної організації агропромислових комплексів, який водночас слугує науковою основою для виділення напрямку в соціально-економічній географії - економіко-географічного вивчення агропромислових комплексів.

5.4.Географія природних ресурсів, у межах даного напряму здійснюється економіко-географічне вивчення мінеральних ресурсів з позицій їх впливу на формування і структуру виробничо-територіальних комплексів.

5.5.Еколого-географічний напрям - дослідження проблем природокористування і обґрунтування екологічного підходу.

5.6. У наукових дослідженнях школи, виділено освітньо-методичний напрямок, який, охоплює підготовку наукових кадрів, організацію географічної науки та розвиток географічної освіти.

6. Розкрито головні тенденції розвитку сучасних географічних досліджень даної наукової школи. Виділено пріоритетні наукові напрямки: наукові основи природокористування, геополітика, країнознавство, українознавство, історія, теорія і методологія географічної науки, географічні основи регіональної політики, проблеми життєдіяльності населення, трансформаційні процеси господарства України, еколого-географічні дослідження, територіальна організація сільського господарства, територіальна організація промисловості.

7. Висвітлено науковий доробок учнів та послідовників академіка М.М. Паламарчука, його значення для розвитку географічної науки. Запропоновано анкету вивчення наукової діяльності окремих персоналій. У результаті висвітлено біографічні дані, головні напрямки наукових пошуків та основні наукові праці окремих представників школи.

8. На основі комплексного аналізу процесу становлення і розвитку наукової школи академіка М.М. Паламарчука, її наукового потенціалу, наукової спрямованості досліджень у різні періоди можна визнати її економіко-географічною до 70-х років ХХ століття, а вже пізніше - суспільно-географічною. Завдяки суспільно-географічній науковій школі академіка М.М. Паламарчука створено теоретико-методологічну базу соціально-економічної географії як науки, здійснено ряд прикладних досліджень, які дістали широке застосування у різних сферах життєдіяльності населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яроменко О.В. Дослідження територіальної організації агропромислових комплексів науковою школою Максима Паламарчука // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - Випуск 1 (11). - С. 33-36.

2. Яроменко О.В. Наукові дослідження школи М.М. Паламарчука // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк. - 2004. - № 5. - С. 340-343.

3.Яроменко О.В. Напрямки діяльності наукової школи академіка Максима Паламарчука // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 1 (13). - С. 40-44.

4. Яроменко О.В. Розвиток географічної освіти представниками наукової школи академіка Максима Паламарчука // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - Випуск 2 (12). - С. 22-24.

5.Яроменко О.В. Розвиток економіко-географічних досліджень промислового комплексоутворення науковою школою М.М. Паламарчука // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2005. - Випуск 13.- С. 76-82.

6.Яроменко О.В. Розвиток теоретико-методологічних засад суспільної географії науковою школою М.М. Паламарчука // Вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: географія. - Чернівці. Рута. - Випуск 283. - 2006. - С. 168-173.

7.Яроменко О.В. Теоретико-методологічні основи дослідження становлення наукової школи М.М. Паламарчука // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - № 1. - 2005. - С. 3-7.

8.Яроменко О.В. Формування наукової школи М.М. Паламарчука // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк. - 2004. - № 2. - С. 225-228.

АНОТАЦІЯ

Яроменко О.В. Суспільно-географічні дослідження наукової школи академіка М.М. Паламарчука. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю11.00.13 - історія географії. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.

У дисертації висвітлено суспільно-географічні аспекти функціонування наукової школи академіка М.М. Паламарчука. Поглиблено теоретико-методологічні засади вивчення особливостей розвитку суспільно-географічних досліджень. Уточнено сутність поняття "наукова школа". Розроблено систему наукових методів і підходів до вивчення наукової спадщини та напрямків розвитку науки.

Здійснено аналіз процесу формування наукової школи академіка М.М. Паламарчука. Розкрито передумови та виділено основні етапи її становлення і розвитку. Розглянуто тематику наукових досліджень та висвітлено науковий результат Максима Паламарчука, його учнів і послідовників. Проаналізовано ряд наукових праць. Виділено і охарактеризовано напрямки наукової діяльності, подано структуру наукових досліджень суспільно-географічної школи. Особливу увагу приділено розвитку теорії і методології географічної науки, територіальній організації промислових комплексів, дослідженню теоретичних проблем формування і територіальній організації агропромислових комплексів, системному аналізу суспільно-географічних явищ і процесів. Розкрито основні тенденції сучасних суспільно-географічних досліджень та визначено напрямки розвитку наукової школи на перспективу.

На основі комплексного аналізу наукової діяльності представників школи академіка М.М. Паламарчука, досліджено науковий потенціал школи крізь призму наукових напрямків та визначено значення наукового доробку представників школи у розвитку сучасної географічної науки.

Ключові слова: наукова школа, наукові напрямки, суспільно-географічні дослідження, персоналії географічної науки.

АННОТАЦИЯ

Яроменко О.В. Общественно-географические исследования научной школы академика М.М. Паламарчука. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук специальности 11.00.13 - история географии. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2007.

В диссертации раскрыты общественно-географические аспекты функционирования научной школы академика М.М. Паламарчука. Расширены теоретико-методологические основы изучения особенностей развития общественно-географических исследований. Уточнена суть понятия "научная школа". Разработана система научных методов и подходов к изучению научного наследствия и направлений развития науки.

Осуществлен анализ процесса формирования научной школы академика М.М. Паламарчука. Раскрыты предпосылки и выделены основные этапы ее становления и развития: этап зарождения научной школы академика М.М. Паламарчука (1946-1962 рр.); этап становлення научной школы - конец 60-х - начало 70 гг. ХХ века; этап интенсивного развития научных достижений - 70-90 гг. ХХ века; новейший этап развития научной школы академика М.М. Паламарчука - конец 90-х - начало ХХІ века.

Рассмотрено тематику научных исследований и отражено научный результат Максима Паламарчука, его учеников и последователей. Проанализировано ряд научных трудов, выделено и охарактеризовано направления научной деятельности. Подано структуру научных исследований общественно-географической школы: формирование теории и методологии общественно географической науки; исследование проблем формирования промышленных и агропромышленных комплексов; еколого-географическое; образовательно-методическое направления. Особенное внимание уделено обоснованию объектов исследования экономической и социальной географии, развитию общественно географической регионалистики, территориальной организации промышленных комплексов, исследованию теоретических проблем формирования и территориальной организации агропромышленных комплексов, исследованию специализированных и региональных агропромышленных комплексов, системному анализу общественно-географических явлений и процессов. Раскрыты основные тенденции современных общественно-географических исследований и определены перспективные направления развития научной школы.

На основе комплексного анализа научной деятельности представителей школы академика М.М. Паламарчука исследовано научный потенциал школы сквозь призму научных направлений и определено значение научного вклада представителей школы в развитие современной географической науки.

Ключевые слова: научная школа, научные направления, общественно-географические исследования, персоналии географической науки.

ANNOTATION

Yaromenco O.V. Social-geographical researches of academician M.M. Palamarchuck scientific school. - Manuscript.

The dissertation on the obtaining of scientific degree of candidate of geographical sciences on speciality 11.00.13 - the history geography. - The Lviv National University named after Ivan Franco, Lviv, 2007.

The social-geographical aspects of scientific school of academician M.M Palamarchuck functioning are shown in the dissertation. The theoretical and methodological bases of development peculiarities - study of social-geographical researches are deepen. Essence of notion "scientific school" is made. The system of scientific methods and approaches to the study of scientific inheritance and directions of science development are worked out.

The analysis of scientific school forming process of academician M.M Palamarchuck is carried out. Pre-conditions and the basic stages of its forming and development are shewn. The subject of scientific researches and of scientific results of Macsim Palamarchuck, his students and followers are reflected, a number of scientific works is analyzed. The directions of scientific activity are described and selected, the structure of scientific researches of social-geographical school is given. The special attention is paid on the development of theory and methodology of geographical science, territorial organization of industrial complexes, research of theoretical problems of forming and territorial organization of agroindustrial complexes, systems analysis of the social-geographical phenomena and processes. The basic tendencies of modern social-geographical researches are exposed and the directions of scientific school development are determined for the future.

The complex analysis of academician M.M Palamarchuck scientific school is carried out, scientific potential of school is explored through the prism of scientific directions and the value of scientific reserve of school representatives is specified in modern geographical science development.

Key words: scientific school, scientific directions, social-geographical researches, personalities of geographical science.

Размещено на Allbest.ru