Буроземи пралісів Українських Карпат

Морфологічна будова буроземів Угольсько-Широколужанського масиву КБЗ характеризується однотипністю змін, які констатували під час вивчення буроземів букових пралісів Ужанського НПП. Але зазначимо, що в підстилці молодих буково-яворово-дубових лісів не виділяється шару мінералізації порівняно з підстилками букових пралісів, а також збільшення потужності гумусового перехідного горизонту і дещо темнішого його забарвлення. У буроземах під смерековими і мішаними смерековими пралісами морфологія є дуже схожа і дещо відрізняється за потужністю горизонтів, скелетністю, потужністю підстил-ки і вираженістю шарів ферментації та мінералізації. Профілі досліджуваних ґрунтів мають слабку диференціацію на горизонти, характерне темно-буре або буре забарвлення, зернисто-грудкувату або дрібногрудкувато-зернисту структуру, відсутність дернини і вираженість гумусового дернового горизонту.

6. Буроземи пралісів за гранулометричним складом є важкосуглинковими, рідше - середньосуглинковими і легкоглинистими. В буроземах важкосуглинкових серед грануло-метричних фракцій переважає фракція грубого пилу. Фракція мулу в складі дрібнозему представлена в незначних кількостях, а сам розподіл характеризується накопиченням його в середній частині профілю, що є властиве процесу буроземоутворення. В буроземах під яворово-буковими лісами вміст мулу є значно меншим, ніж під буроземами пралісів. Буроземи смерекових пралісів, які сформувалися на елювії-делювії флішу з переважанням сланців за гранулометричним складом дрібнозему є важкосуглинковими. Серед гранулометричних фракцій переважає фракція грубого і дрібного пилу, а розподіл по профілю характеризується поступовим зростанням з глибиною. У буроземах царинки переважає фрак-ція середнього і крупного піску.

Буроземи пралісів мають добре виражену мікроагрегованість. Сумарна оцінка показників мікроагрегатного стану свідчить про те, що вищою якістю мікроструктури характеризуються буроземи букових пралісів, а значно гіршими характеризуються буроземи смерекових пралісів. За щебенюватістю буроземи букових пралісів і букових, яворово-букових лісів характеризуються подібними значеннями. Різко відрізняються значення щебенюватості в буроземі під буково-яворово-дубовим лісом, який характеризується низькими значеннями. Ґрунти під смерековими пралісами за ступенем щебенюватості характеризуються зростанням щебенюватого матеріалу вниз по профілю.

Загальна щільність будови буроземів пралісів Ужанського НПП у верхніх горизонтах становить 0,91-1,23 г/смі. Значно більшою щільністю характеризуються буроземи царинок, що пов'язано з розвитком трав'яної рослинності. Найнижчі показники простежені у буроземах під яворово-буковими і буковими лісами. Буроземи під буковими пралісами Угольсько-Широколужанського масиву за загальною щільністю мають дещо менші значення щільності порівняно з буроземами під буково-яворово-дубовими лісами. Буроземи смерекових пралісів мають подібну загальну щільність будови. За щільністю будови дрібнозему буроземи як букових пралісів, так і буроземи під буковими і яворово-буковим лісами Ужанського НПП характеризуються подібними значеннями і поступовим збільшенням щільності будови вниз по профілю. Буроземам царинки властива дещо вища щільність будови дрібнозему. Щільність будови дрібнозему буроземів під буковими пралісами Угольсько-Широколужанського масиву також має подібні значення, а розподіл по профілю - поступовим збільшенням значень глибиною. Щільність твердої фази буроземів пралісів характеризуються в основному подібними значеннями, не відрізняючись значно в ґрунтах як під пралісами, так і під лісами. Результати обчислення загальної шпаруватості в буроземах Ужанського НПП є високі, зокрема у верхньому гумусовому горизонті шпаруватість варіює у межах 62-64%. Значно менші показники шпаруватості в буроземах царинки. У буроземах букового пралісу Угольсько-Широколужанського масиву вона сягає 51,7-55,0%, зменшуючись в буроземах під буково-яворово-дубовими лісами. У буроземах під смерековими пралісами загальна шпаруватість характеризується рівномірним розподілом значень, а величини змінюються від 49,2 до 50,5%.

7. Для буроземів пралісів властивий високий вміст гумусу і найвищі його значення приурочені до верхньої частини гумусового горизонту Н(t), який розміщений безпосередньо під лісовою підстилкою. Профільний розподіл вмісту характеризується його різким спадом у гумусовому перехідному горизонті. В буроземах букових пралісів його вміст майже удвічі, в букових і в яворово-букових лісах утричі нижчий, ніж в горизонті Н(t). За характером профільного розподілу досліджувані ґрунти належать до регресивно-акумулятивного підтипу, акумулятивного типу, який характеризується різким спадом вмісту гумусу з глибиною, що характерно для лісових ґрунтів. Досліджувані ґрунти містять середні запаси гумусу в товщі 0-20 см, а дуже високі запаси гумусу спостерігаємо в буроземах смерекового пралісу. Вміст валового Нітрогену в буроземах під буковими пралісами становить 0,06-0,76%, збагаченість Нітрогеном у верхніх горизонтах є середньою, а нижче по профілю - низькою. Тип гумусу в досліджуваних буроземах пралісів зазвичай гуматно-фульватний і фульватний. Зокрема, у буроземах під буковим пралісом Ужанського НПП тип гумусу верхнього гумусового горизонту - фульватно-гуматний, у нижній частині профілю - гуматно-фульватний. У буроземах під смерековими пралісами у верхньому гумусовому горизонті тип гумусу гуматно-фульватний і фульватний в нижній частині профілю. Буроземи пралісів характеризуються переважанням у складі увібраних катіонів Алюмінію, Кальцію, Магнію і значно меншою кількістю Гідрогену. Кислотність буроземів пралісів за величинами рН сольового має і сильнокислі, і слабокислі значення. У буроземах букових пралісів реакція ґрунтового розчину є сильнокислою. Буроземи під смерековими пралісами характеризуються сильнокислою реакцією ґрунтового розчину. Актуальна кислотність в буроземах пралісів змінюється від слабокислої до нейтральної реакції. Зокрема, величина рН водного у ґрунтах є середньо- і слабокислою. Значення реакції ґрунтового розчину в буроземах під смерековим пралісом змінюються від середньокислих (у підстилці) до сильнокислих (у ґрунтовому профілі). Гідролітична кислотність буроземів пралісів є надзвичайно високою.

8. У валовому хімічному складі буроземів пралісів переважають оксиди Силіцію, Алюмінію, Феруму. Розраховані молекулярні відношення у буроземах під буковими пралісами засвідчують про винесення півтораоксидів з ґрунтового профілю. Молекулярне відношення Al₂O₃/Fe₂O₃ свідчить про переважання півтораоксиду Алюмінію над Ферумом у ґрунті і рівномірний його розподіл по профілю, тоді як в буроземах під смерековим пралісом молярне відношення SiO₂/R₂O₃ вужче. Показники фактора вилуговування свідчать, що відбувається вилуговування оксидів Кальцію і Магнію в досліджуваних ґрунтах. Однак у буроземах під буковим пралісом вилуговування є менш інтенсивним, ніж у буроземах під смерековими пралісами. Інтенсифікація процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання простежена у верхній частині гумусового горизонту буроземів букового пралісу і по всьому профілю буроземів смерекового пралісу, про що свідчить збільшення вмісту конституційної води і коефіцієнта зміни силікатної частини ґрунту.

9. Виходячи з результатів проведених комплексних досліджень буроземів і унікальності пралісових екосистем Українських Карпат рекомендуємо буроземи пралісів Ужанського НПП, Карпатського НПП і Карпатського БЗ віднести до особливо цінних ґрунтів. Отримані матеріали досліджень важливі для розробки екологічних паспортів на цінні ґрунтові об'єкти, а також створення кадастру особливо цінних ґрунтів України, організації системи реальної охорони буроземів пралісів і включення їх до Червоної Книги ґрунтів.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войтків П. С. Особливості морфологічної будови буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П. С. // Агрохімія і ґрунтознавство. - Харків. - 2006. - С. 26-28.

2. Войтків П. С. Буроземи пралісів Ужанського національного природного парку / П. Войтків, І. Іванега // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. - Львів, 2006. - Вип. 33. - С. 43-53. (Автору дисертації належить: аналіз морфологічної будови і властивостей буроземів пралісів. Доробок автора - 70%).

3. Войтків П. С. Фізичні властивості буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П. С. // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Серія географія. - Луцьк, 2006. - № 2. - С. 104-107.

4. Войтків П. С. Історія дослідження буроземів Українських Карпат / Петро Войтків // Історія української географії. Всеукр. науково-теоретичний часопис. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. - Вип. 15 - С. 75-81.

5. Войтків П. С. Гумусовий стан буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П. С., Іванюк Г. С. // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Серія географія. - Луцьк, 2007. - № 2. - С. 5-11. (Автору дисертації належить: аналіз вивчення гумусового стану буроземів, а також результати власних аналітичних досліджень. Доробок автора 70%).

6. Войтків П. С. Особливості буроземного процесу грунтотворення в ґрунтах Українських Карпат / Войтків П. С. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія : Географічна. - Вінниця, 2007. - Вип. 14. - С. 147-156.

7. Войтків П. С. Кислотно-основні властивості буроземів пралісів Українських Карпат / П. Войтків // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. - Львів, 2008. - Вип. 35. - С. 40-48.

8. Войтків П. С. Фізичні властивості буроземів смерекових пралісів Чорногірського масиву / Петро Войтків // Збірник наукових праць. Ґенеза, географія та екологія ґрунтів. - Львів. 2008. - С. 128-135.

9. Войткив П. С. Буроземы пралесов Украинских Карпат // Войткив П. С. // Материалы V Всероссийского съезда Общества почвоведов им. В.В. Докучаева. - ЗАО “Ростиздат”, Ростов-на-Дону - С. 342.

10. Войткив П. С. Содержание и запасы гумуса в буроземах пралесов Украинских Карпат / П. C. Войткив // Материалы международной научно-практической конференции “Почва как носитель плодородия”. - Санкт-Петербург, 2008. - С. 157-158.

Размещено на Allbest.ru