Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області

Мезенцева Інна Василівна

Львів 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор ВОЛОШИН Іван Миколайович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор ГУЦУЛЯК Василь Миколайович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри фізичної географії кандидат географічних наук, доцент РОМАНІВ Оксана Яківна, Національний університет водного господарства та природокористування, доцент кафедри економіки підприємства

Захист відбудеться “19” листопада 2008 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, географічний факультет, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова,17).

Автореферат розісланий 18 жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент О.Г. Телегуз

1. Загальна характеристика роботи

регіональний інфекційних рослинний волинський

Актуальність теми. За останні десятиріччя, у зв'язку з розвитком промислових комплексів, формуванням крупних урбаністичних територій, посилився вплив техногенного навантаження на всі природні компоненти, які обумовлюють виникнення регіональних особливостей захворювань населення.

На сучасному етапі еколого-медичним проблемам урбанізованих територій, оцінці їх екологічного стану і впливу забруднювачів на виникнення техногенно обумовлених захворювань не приділяється достатньої уваги.

Актуальність теми визначається необхідністю проведення медико-географічних досліджень для обґрунтованого впровадження заходів стабілізації та покращення екологічної ситуації в містах Волинської області. Оцінка екологічного стану компонентів урбосистем, з якими пов'язане формування техногенно обумовлених регіональних захворювань, розробка рекомендацій щодо покращення екологічної ситуації та стану здоров'я населення є важливим завданням урбаністичних досліджень. Його пріоритетність визначається як нагальною потребою покращення екологічної ситуації на Волині, яка потерпає від техногенного впливу на довкілля, так і необхідністю реалізації наукових програм оптимізації еколого-нозологічного стану. Основною передумовою покращення екологічної ситуації є комплексний географічний підхід до вирішення проблем покращення функціонування урбосистем в умовах надмірного антропогенного навантаження.

Медико-географічні дослідження на регіональному рівні дають можливість розкрити причини та виявити функціональні зв'язки між ступенем забруднення природних компонентів різними інгредієнтами та хворобами і виділити еколого-аномальні зони урботериторій.

Науково-обґрунтована інформація про екологічний стан урбосистем та вплив техногенних полютантів на формування під їх впливом екозалежних хвороб може послужити основою для розробки стабілізаційних заходів покращення екоситуації та стану здоров'я населення.

Зв'язок наукової роботи з робочими планами, темами. Еколого-медичні дослідження співпадають з проблемами висвітленими в Національній Програмі “Про покращення екологічної ситуації в Україні та поліпшення здоров'я населення”. Дослідження в одинадцяти містах Волинської області узгоджуються з планами оптимізації екологічного стану довкілля міських адміністративних і виробничих організацій та науковими дослідженнями навчальних закладів, органів екобезпеки, санітарно-епідеміологічних станцій з метою запобігання екологічних кризових ситуацій та розробками оптимізацій негативних явищ у межах урботериторій.

Мета роботи - виявити динаміку регіональних захворювань та їх структуру, дослідити наявність взаємозв'язку між техногенним навантаженням і поширеністю хвороб населення. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання: проаналізувати екологічний стан основних компонентів одинадцяти міст Волинської області; оцінити ступінь забруднення ґрунтово-рослинного покриву техногенними забруднювачами; виявити вміст хімічних елементів в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та оцінити ступінь їх акумуляції; провести диференціальну оцінку біологічного поглинання хімічних елементів кореневими системами і кронами дерев; вивчити територіальну та динамічну структури захворюваності населення; обґрунтувати методичні прийоми встановлення взаємозв'язку між поширеністю хвороб і техногенним навантаженням.

Об'єкт дослідження - урбосистеми Волинської області різного ступеня техногенного навантаження.

Предмет дослідження - закономірності розсіювання та акумуляції техногенних забруднювачів у компонентах урбосистем та їх вплив на формування регіональних особливостей захворюваності.

Методи досліджень. В основу роботи покладений порівняльний, еколого-географічний, урбаністичний, геохімічний підходи. Застосовані такі методи вивчення урбосистем: лабораторно-хімічний, математично-статистичний, метод кореляційного аналізу, картографічний. Для вирішення поставлених завдань опрацьовано літературні джерела, фондові матеріали статистичного управління, матеріали Волинського обласного архіву, обласного управління охорони здоров'я, санепідемстанції та власні польові геохімічні дослідження.

Наукову новизну дисертаційної роботи представляють: встановлена зміна структури нозокласів за 65-річний період (з 1939 по 2005 рр.); проаналізовані закономірності розсіювання й акумуляції хімічних елементів (Pb, Zn, Cu, Cd) в урбоземах і зелених насадженнях міст у залежності від ступеня техногенного навантаження; встановлені закономірності розподілу та виявлена різниця в акумуляції хімічних елементів у ґрунтах, сформованих на флювіо-гляціальних та лесових товщах; запропонований графічний метод виявлення взаємозв'язку між вмістом індивідуальних інгредієнтів у ґрунтах, листі зелених насаджень та поширеністю хвороб; досліджені акумулятивні тенденції важких металів у зелених насадженнях урбосистем Полісся і Лісостепу та виявлені їх відмінності; запропонований метод визначення коефіцієнтів біологічного поглинання хімічних елементів рослинами та розраховані роздільні показники поглинання їх кронами і кореневими системами; розраховані коефіцієнти взаємозв'язку між сумарним забрудненням природних компонентів і захворюваністю населення (КВА, КВГ, КВЛ); проведений кореляційний аналіз між вмістом хімічних елементів у природних компонентах та захворюваністю населення.

Практичне і наукове значення одержаних результатів. Новітні методичні прийоми та результати дисертаційних висновків дають можливість скласти загальний напрям еколого-урбаністичних досліджень та розробити заходи покращення екологічної ситуації в межах урбосистем, удосконалити моніторингову мережу для проведення стаціонарних досліджень та оцінки екологічного стану міських територій.

Матеріали досліджень будуть передані адміністративним та екологічним організаціям (Державному управлінні екології та природних ресурсів, обласному та міському управлінням охорони здоров'я у Волинській області) для посилення контролю за екологічним станом урбосистем та розробки оптимізаційних заходів і програм покращення здоров'я населення. Результати дослідження рекомендуються для практичного застосування у навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача: проведено польові та лабораторні дослідження ґрунтово-рослинного покриву одинадцяти міст Волинської області; проаналізовано захворюваність населення за останні 65 років (1939-2005 рр.); на основі лабораторних досліджень встановлено навантаження урбокомплексів міст; уточнено методичні засади біологічного поглинання хімічних елементів кореневими системами та кронами дерев; проаналізовано різними методами наявність взаємозв'язку між поширеністю хвороб і техногенними забруднювачами урбосистем; складено серію еколого-медичних карт та узагальнено регіональні особливості захворювань населення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і висновки роботи доповідались на конференції викладачів і студентів Луцького біотехнічного інституту (2005), науково-практичній конференції “Природа Західного Полісся та прилеглих територій” Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2005), конференції Харківського інституту управління “Технологія управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення”, приуроченої до 2 річниці V загальноєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища (Харків, 2005), Львівського національного університету імені Івана Франка (2006), на Всеукраїнських наукових Таліївських читаннях, присвячених 100-річчю громадського природоохоронного руху (Харків, 2006), науковому семінарі Львівського національного університету (Львів, 2007), на Х з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).

Публікації дисертанта. По темі дисертації автором (самостійно, або у співавторстві з науковим керівником) опубліковано 9 статей, серед них 6 у фахових наукових журналах.

Структура та обсяги дисертації. Дистертація складається з вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 392 сторінках (з яких 152 сторінки - текстова частина), містить 36 таблиць, 44 рисунки та 196 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 382 позиції (32 сторінки).

2. Основний зміст роботи

У вступі висвітлено актуальність теми, сформульовано мету та завдання досліджень, зазначено наукову новизну, виділено особистий внесок здобувача у виконанні дисертаційної роботи і реалізацію результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи еколого-географічного аналізу захворюваності населення Волинської області” з методологічних позицій розкрито основні поняття, концепції та підходи до вивчення проблематики дослідження впливу техногенного забруднення на захворюваність населення, а також розглянуто спектр методів та алгоритм їх вирішення. Дисертаційні дослідження виконувались із застосуванням наступних методів та етапів:

1. Опрацювання первинної інформації: фондові матеріали, польові і лабораторні екологічні дослідження, оцінка екологічного стану природних об'єктів, історичний аналіз захворюваності населення за період з 1939 по 2005 рр., характеристика захворюваності у великих, середніх і малих містах.

2. Аналітичний та інтегративний етапи досліджень полягали у з'ясуванні значення кожного фактору або системи факторів у виникненні захворювань через їх взаємозв'язок і взаємний вплив. Узагальнення проведено на основі статистичного, кореляційного, картографічного та інших методів дослідження.

3. Картографічний метод використовувався при складанні комплексних карт поширення захворювань у межах районів та міст області.

Досліджено вміст хімічних елементів в урбоземах та листі парково-вуличних порід одинадцяти міст Волинської області з різним ступенем урбанізації. У межах міст площею 21826 га нами закладено 88 майданчиків. Оцінку накопичення важких металів в урбанізованих ґрунтах і листі зелених насаджень проведено за методичними прийомами, запропонованими І.М. Волошиним (1998).

Розраховано коефіцієнти акумуляції важких металів в урбоземах за:

1. Відношенням індивідуальних величин хімічних елементів в урбанізованих ґрунтах до середніх величин не дуже забруднених ґрунтів міст:

Кхсn=Сі/Сіх; (1)

де Сі - вміст хімічного елемента в ґрунті; Сіх - середня величина хімічного елемента у ґрунтах незабруднених ландшафтів.

2. Відношенням індивідуальних величин кожного інгредієнту (Сі) до мінімального значення цього ж показника з розрізу ґрунту, який не піддавався значному впливу забруднюючих речовин і знаходився на протилежній стороні переважаючих вітрів чи на значній віддалі від джерел забруднення:

Кmin = Сі/СіХmin, (2)

де Сі - вміст хімічного елемента в ґрунті; СіХmin - мінімальна величина хімічного елементу.

Для оцінки коефіцієнтів акумуляції хімічних елементів у листі різних деревних порід міських зон застосовано такі методичні прийоми:

1. За відношенням абсолютних величин до мінімальних показників для кожної листяної породи, яка розташована на певній віддалі від джерела забруднення і не зазнавала інтенсивного впливу забруднених повітряних мас:

Ка=Сі/Сіmin, (3)

де Сі - абсолютний вміст хімічного елемента в листі дерев; Сіmin - мінімальна величина хімічного елемента серед показників кожного дерева.

2. За відношенням абсолютних величин до середніх показників хімічних елементів у листі різних порід:

Ка=Сі/Схфn, (4)

де Сі - абсолютний вміст хімічного елемента в листі дерев міських зон; Схфn - середньостатистичний показник вмісту хімічного елемента в листі міських зон.

Для розрахунку поглинання хімічних елементів кореневими системами та аеральним шляхом використали відому методику Б.Б. Полинова, тобто відношення вмісту хімічних елементів у попелі рослин до величини цих елементів у ґрунті, одержали коефіцієнт загального поглинання:

, (5)

де Сіросл. - вміст хімічних елементів у попелі рослин; Сіґрунт - вміст хімічних елементів у ґрунті.

Запропонована нова методика визначення співвідношення величин поглинання кронами дерев та кореневими системами. Оскільки техногенний Pb майже не поглинається зовнішніми частинами рослин, його вміст в рослинах прийняли за еталонну величину:

, (6)

де КPb - коефіцієнт поглинання рослинами Pb.

Тоді з врахуванням формули 6, розрахували коефіцієнти поглинання кронами рослин техногенних полютантів у десятих долях та відсотках:

; (7)

Далі розраховуємо коефіцієнти поглинання кореневими системами рослин техногенних полютантів із ґрунту у відсотках:

(8)

Застосовані різні методи встановлення взаємозв'язку між окремими забруднювачами й поширеністю хвороб та розраховані коефіцієнти взаємозв'язку:

1. КВА=Зхв/Зат, (9)

де КВА - коефіцієнт взаємозв'язку між загальним рівнем захворювання, або поширеністю окремих нозокласів і забрудненням атмосфери; Зхв - загальна захворюваність населення, або поширеність окремих нозокласів на 10 тис. осіб; Зат - забруднення атмосфери шкідливими речовинами, т.

2. КВГ=Зхв/Зг, (10)

де КВГ - коефіцієнт взаємозв'язку між загальним рівнем захворювання, або поширеністю окремих нозокласів і забрудненням ґрунтів; Зхв - загальна захворюваність населення, або поширеність окремих нозокласів на 10 тис. осіб; Зг - забруднення ґрунтів важкими металами, мг/кг.

3. КВЛ=Зхв/Зл, (11)

де КВЛ - коефіцієнт взаємозв'язку між загальним рівнем захворювання, або поширеністю окремих нозокласів і забрудненням листя; Зхв - загальна захворюваність населення, або поширеність окремих нозокласів на 10 тис. осіб; Зл - забруднення листя зелених насаджень важкими металами, мг/кг сухої маси.

Наявність прямого зв'язку між забрудненням довкілля і захворюваністю населення встановлювали математичними методами. З цією метою відібрано 88 пар з відомими величинами вмісту важких металів і поширеністю хвороб населення. За х прийнятий вміст важких металів у листі, або ґрунті, за у - поширеність хвороб.

Користуючись формулами математичної статистики, розрахували середнє значення і , середньоквадратичне відхилення Sx і Sy, коефіцієнт кореляції rху, кореляційний момент Кху. Наявність прямолінійного позитивного і сильного кореляційного зв'язку дає можливість провести регресійний аналіз: обчислити рівняння регресії і побудувати лінію регресії для у і х.

У другому розділі “Еколого-георгафічні фактори захворюваності населення Волинської області” проведений аналіз забруднення атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунтів і парково-вуличних насаджень одинадцяти міст Волинської області. У 2005 році в атмосферу міст області від стаціонарних джерел і від автотранспорту потрапило 34,1 тис. тонн забруднюючих речовин: від стаціонарних джерел - 15,5%, від автотранспорту - 84,5%. Основу викидів від стаціонарних джерел складають тверді частинки, метан, сполуки сірки та оксиду вуглецю (81% всіх викидів). У викидах від автотранспорту переважають оксид вуглецю (78,8%) і вуглеводні (13,4%).

Велику роль у забрудненні навколишнього середовища відіграють іони важких металів. Вони накопичуються в різних органах і тканинах, і дають широкий спектр патологічних симптомів. Найбільш токсичні свинець і кадмій.

Встановлено, що вугледобувна промисловість області (шахти м. Нововолинська) викидає в атмосферу свинцю в середньому 20,4% від загальної суми викидів, цинку - 15,8%, міді - 8,9%. Підприємства ВАТ “Електротермометрія” (м. Луцьк) і ВАТ “Ковельсільмаш” (м. Ковель) викидають свинцю, цинку, кадмію і міді від 2,6% до 46,7% від загальної суми викидів.

У поверхневих водах області виявлено хлориди, сульфати, аміак (до ГДК), нітрати і нафтопродукти (2,5 ГДК), Gа, Мg, V, Сu, Zn, Аg, Ве, Fe, Ba, Ti, Pb, Mn, причому вміст Fe, Ba, Ti, Pb, Mn перевищував ГДК в 1,3-6,6 рази. У підземних водах виявлено феноли (2,2-10 ГДК), нітрати, нітрити (1-3,6 ГДК), марганець (7 ГДК), цинк (1-7 ГДК), барій (2-3 ГДК), титан (1,6-2,4 ГДК), свинець (до 1,33 ГДК), кадмій (до 1,3 ГДК), нікель (1-3 ГДК), мідь (0,4 ГДК), також присутні сульфати, хлориди.

Дослідження якості питної води показали, що не відповідає санітарно-хімічним нормативам кожна десята проба водопровідної води, кожна сьома - у відкритих водоймах у місцях основного водокористування та кожна п'ята - у шахтних криницях. За мікробіологічними показниками питна вода децентралізованих джерел водопостачання не відповідає нормативам у кожній 5-8 пробі. У ґрунтових пробах урбоплощ визначено Cu, Zn, Cd і Pb. За абсорбційною активністю важкі метали утворювали наступний ряд: Zn>Pb>Cu>Cd (табл. 1).

Таблиця 1 Вміст хімічних елементів в ґрунтах міст Волинської області

Міста	№ проб	Індекс ґрунтів	Вміст хімічних елементів мг/кг, (min-max)	Сума	Сер.
			Cu	Zn	Cd	Pb
Ґрунти, сформовані на піщано-супіщаних ґрунтотвірних породах
Ковель	1-12	ДП-Іgl-п+гл-п ДП-Іgl-суп+сугл	4,8-6,5	45-70	0,20-0,30	7,0-9,0	863,31	18,00
Володимир-Волинський	13-22	ДП-ІІсуп+сугл ДП-І+ІІп+гл-п	3,8-4,6	35-45	0,18-0,25	5,3-6,3	498,39	12,46
Любомль	23-30	ДП-Ісуп+Лч	2,1-3,2	20-29	0,11-0,16	5,3-6,6	267,06	8,35
Камінь-Каширський	31-38	ДП-Іgl-п+гл-п	2,2-3,4	20-30	0,10-0,14	4,3-5,2	259,32	8,10
Рожище	39-46	ДП-Ісуп, ДП-Іgl-п+гл-п	3,2-4,5	28-40	0,15-0,22	4,7-5,7	348,08	10,88
Ківерці	47-53	ДП-ІІ+ІІІgl-суп+сугл	5,3-6,6	44-57	0,18-0,25	5,1-6,4	437,33	15,62
Устилуг	54-58	ДП-ІІсуп+сугл, Л2ОП	2,2-2,8	25-30	0,18-0,24	4,5-5,5	177,36	8,87
Ґрунти, сформовані на лесовидних ґрунтотвірних породах
Луцьк	59-70	ЧОП+Л3ОП +Лч	6,1-9,5	62-80	0,25-0,37	7,4-10,6	1067,9	22,25
Нововолинськ	71-78	ЧОП	5,2-6,5	31-45	0,17-0,24	4,5-5,3	391,14	12,22
Горохів	79-83	Л3ОП+ЧОП+Ч	2,0-2,9	22-29	0,11-0,15	4,2-4,8	161,25	8,06
Берестечко	84-88	ЧОП+Ч'+Лч-gl	2,3-2,9	20-24	0,07-0,11	4,0-4,4	144,55	7,23

Примітка: Д - дернові; П-І-ІІ-ІІІ - слабо-, середньо-, сильнопідзолисті; gl - глеєві; Л2-3ОП - сірі, темно-сірі опідзолені урбанізовані ґрунти; ЧОП - чорноземи опідзолені; Ч' - чорноземи неглибокі; Лч - лучні ґрунти.

В урбоземах, сформованих на піщано-супіщаних ґрунтотвірних породах, найбільше акумулювався Zn, його вміст становив 20-70 мг/кг, порівняно небагато Pb і Cu, вміст яких складав 4,3-9,0 і 2,1-6,6 мг/кг відповідно. Дуже мало Cd - 0,20-0,30 мг/кг.

Вміст важких металів в урбоземах, сформованих на лесовидних ґрунтотвірних породах, дещо вищий. Перше місце займав Zn, вміст якого змінювався від 20 до 80 мг/кг. Значно менше Pb і Cu, вміст яких становив 4,0-10,6 і 2,0-9,5 мг/кг відповідно. Найменше в урбоземах акумулювався Cd - 0,25-0,37 мг/кг.

Встановлено, що вміст важких металів у ґрунтах зменшувався від найбільш урбанізованих міст (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський) до слабо урбанізованих (Устилуг, Горохів, Берестечко).

Розраховані коефіцієнти акумуляції в ґрунтах Полісся перевищували кларкові величини Cd в 1,3-3,8, Zn - в 1,3-3,5, Cu - в 1,1-3,3, Pb - в 1,1-2,1 раз (табл. 2).

У ґрунтах, сформованих на лесових товщах, величини коефіцієнтів акумуляції дещо вищі. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,6-5,3 раз, Cu - в 1,2-4,8. Активно в ґрунті накопичується Zn і Pb. Zn перевищує контрольні цифри в 1,1-4,0 раз, а Pb - в 1,1-2,7 раз.

Таблиця 2 Коефіцієнти акумуляції хімічних елементів у ґрунтах міст Волинської області

Міста	№ проби	Коефіцієнт акумуляції, перевищення разів, формула 2
		Cu	Zn	Cd	Pb
Ґрунти, сформовані на піщано-супіщаних ґрунтотвірних породах
Ковель	1-12	2,4-3,3	2,3-3,5	2,5-3,8	1,7-2,1
Володимир-Волинський	13-22	1,9-2,3	1,8-2,9	2,3-3,1	1,2-1,5
Любомль	23-30	1,1-1,7	мк-1,5	1,3-2,0	1,2-1,5
Камінь-Каширський	31-38	мк-1,7	мк-1,5	мк-1,9	мк-1,2
Рожище	39-46	1,6-2,3	1,4-2,0	1,9-2,8	1,1-1,3
Ківерці	47-53	2,7-3,3	2,2-2,9	2,3-3,1	1,2-1,5
Устилуг	54-58	1,1-1,4	1,3-1,5	2,3-3,0	1,1-1,3
Ґрунти, сформовані на лесовидних ґрунтотвірних породах
Луцьк	59-70	3,1-4,8	3,1-4,0	3,6-5,3	1,9-2,7
Нововолинськ	71-78	2,6-3,3	1,6-2,3	2,4-3,4	1,1-1,3
Горохів	79-83	мк-1,5	1,1-1,5	1,6-2,1	1,1-1,2
Берестечко	84-88	1,2-1,5	мк-1,2	мк-1,6	мк-1,1

мк - місцевий кларк

Співставлений середній вміст важких металів у ґрунтах одинадцяти міст та поширеністю хвороб (хвороби системи кровообігу, органів дихання, травлення, кістково-м'язевої і сечостатевої систем) відображає тісноту зв'язку, яка послаблюється із зменшенням техногенного навантаження в них. Тісний зв'язок характерний для міст Луцька, Ковеля, Ківерців, Володимир-Волинського, Нововолинська, Рожища, Устилуга і Берестечка. Не виявлено чіткої взаємозалежності в містах Любомль, Камінь-Каширський і Горохів (рис. 1).

Розподіли вмісту важких металів у листі берези повислої, липи американської, клена гостролистого, клена несправжньоплатанового, дуба звичайного, липи європейської, ясена звичайного, клена ясенолистого, тополі пірамідальної, верби, акації, осики подані у табл. 3.

Таблиця 3 Вміст хімічних елементів у листі парково-вуличних порід міст Волинської області

Міста	№ проб	Вміст важких металів, мг/кг сухої маси (min-max)	Сума	Сер.
		Cu	Zn	Cd	Pb
Листяні породи, які зростають на піщаних ґрунтах
Ковель	1-12	3,0-4,1	34-42	0,11-0,20	2,4-3,1	533,00	11,1
Володимир-Волинський	13-22	1,9-2,5	16-22	0,09-0,20	1,8-2,6	237,44	5,9
Любомль	23-30	1,1-1,7	10-15	0,07-0,12	1,8-2,7	161,84	5,1
Камінь-Каширський	31-38	1,0-1,7	12-17	0,05-0,09	1,1-1,9	138,26	4,3
Рожище	39-46	1,8-2,7	18-24	0,09-0,20	1,2-2,3	248,00	7,8
Ківерці	47-53	2,0-4,2	20-32	0,10-0,20	1,6-2,5	215,52	7,7
Устилуг	54-58	1,1-1,7	11-16	0,10-0,20	1,8-3,2	101,28	5,1
Листяні породи, які ростуть на лесових товщах
Луцьк	59-70	3,0-6,2	40-65	0,21-0,32	3,0-4,6	705,00	14,7
Нововолинськ	71-78	2,7-4,3	18-24	0,10-0,20	1,4-2,0	258,51	8,1
Горохів	79-83	1,1-1,9	10-14	0,06-0,09	1,8-2,6	78,67	3,9
Берестечко	84-88	1,1-1,9	10-15	0,04-0,07	0,8-1,4	90,95	4,5

Вміст важких металів у листі парково-вуличних порід, які зростають на піщаних ґрунтах, змінюється в різних інтервалах, однак максимальні величини характерні для Zn і становлять 11-42 мг/кг сухої маси. Порівняно невисокий вміст Cu і Pb в листі - 1,0-4,2 і 1,1-3,2 мг/кг відповідно. Дуже мало Cd - 0,05-0,20 мг/кг.

У листі зелених насаджень, які зростають на лесових товщах, величини важких металів значно вищі. Вміст Zn становить 10-65; Cu - 1,1-6,2; Pb - 0,8-4,6; Cd - 0,04-0,32 мг/кг сухої маси.

Виявлено, що вміст важких металів у листі парково-вуличних насаджень зменшувався від найбільш урбанізованих міст (Луцьк, Ковель, Нововолинськ) до слабо урбанізованих (Устилуг, Берестечко, Горохів).

Одержано коефіцієнти акумуляції парково-вуличних порід Полісся і лісостепової зони (табл. 4). Величини коефіцієнтів акумуляції у парково-вуличних насадженнях міст Полісся засвідчують незначне накопичення хімічних елементів у листовій поверхні. Коефіцієнти акумуляції Zn і Cu перевищували кларкові величини в 1,1-4,2, Cd - в 1,4-4,0, Pb - в 1,1-2,9 раз.

Таблиця 4 Коефіцієнти акумуляції хімічних елементів у листі парково-вуличних порід міст Волинської області

Міста	№ проби	Коефіцієнт акумуляції, перевищення разів, формула 5
		Cu	Zn	Cd	Pb
1	2	3	4	5	6
Листяні породи, які зростають на піщаних ґрунтах
Ковель	1-12	3,0-4,1	3,4-4,2	2,2-4,0	2,2-2,8
Володимир-Волинський	13-22	1,9-2,5	1,6-2,2	1,8-4,0	1,6-2,4
Любомль	23-30	1,1-1,7	мк-1,5	1,4-2,4	1,6-2,5
Камінь-Каширський	31-38	мк-1,7	1,2-1,7	мк-1,8	мк-1,7
Рожище	39-46	1,8-2,8	1,8-2,4	1,8-4,0	1,1-2,1
Ківерці	47-53	2,0-4,2	2,0-3,2	2,0-4,0	1,5-2,3
Устилуг	54-58	1,1-1,7	1,1-1,6	2,0-4,0	1,6-2,9
1	2	3	4	5	6
Листяні породи, які ростуть на лесових товщах
Луцьк	59-70	2,7-5,6	3,5-6,5	5,3-8,0	3,8-5,8
Нововолинськ	71-78	2,5-3,9	1,8-2,4	2,5-5,0	1,6-2,5
Горохів	79-83	мк-1,7	мк-1,4	1,5-2,3	2,3-3,3
Берестечко	84-88	мк-1,7	мк-1,5	мк-1,8	мк-1,8

мк - місцевий кларк

Дещо вищі показники акумуляції хімічних елементів у листі зелених насаджень лісостепової зони. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,5-8,0; Zn - в 1,4-6,5; Pb - в 1,6-5,8; Cu - в 1,7-5,6 раз.

Графічним методом встановлено, що між вмістом важких металів у листі зелених насаджень одинадцяти міст та поширеністю хвороб (хвороби системи кровообігу, органів дихання, травлення, кістково-м'язової і сечостатевої систем) існує тісний зв'язок, показники якого послаблюються із зменшенням техногенного навантаження в урбосистемах. Тісний зв'язок виявлений у Луцьку, Ковелі, Ківерцях, Володимир-Волинському, Нововолинську, Рожищах і Берестечку. Послаблення взаємозалежності спостерігається в містах Любомль, Камінь-Каширський, Устилуг і Горохів (рис. 2).

У третьому розділі “Регіональні особливості поширеності хвороб та їх залежність від техногенного навантаження” подано характеристику забруднення атмосфери міст викидами шкідливих речовин від промислових об'єктів і автотранспорту, наявності важких металів в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та захворюваності населення. Проаналізовано й розраховано коефіцієнти взаємозв'язку між загальним рівнем захворювання, або окремими нозокласами (хвороби системи кровообігу (хск), хвороби органів дихання (ход), хвороби органів травлення (хот), хвороби кістково-м'язевої системи (хк-мс), хвороби сечостатевої системи (хсс)) та забрудненням атмосфери, ґрунтів і парково-вуличних насаджень (табл. 5). На рис. 3 графічно підтверджено взаємозв'язок між цими показниками.

На основі розрахованих коефіцієнтів взаємозв'язку, суми важких металів у ґрунтово-рослинному покриві, відхилень вмісту важких металів від еталонних показників, виділено три категорії міст за ступенем екологічної небезпеки. До першої категорії міст віднесено найбільші міста - Луцьк і Ковель. Коефіцієнти взаємозв'язку подані в табл. 5. Сума важких металів у цих містах становить 400,0-750,0 мг/кг сухої маси у листі та 700,0-1100,0 мг/кг у ґрунті. Середній показник відхилень важких металів у Луцьку і Ковелі порівняно з еталоном (вмістом важких металів у ґрунтово-рослинному покриві Берестечка) у ґрунті змінюється від 10,0 до 15,5 мг/кг, а в листі - від 5,0 до 11,0 мг/кг сухої маси. За даними показниками існує тісний взаємозв'язок між поширеністю хвороб і забрудненням довкілля.

До другої категорії міст відносяться Ківерці, Володимир-Волинський, Нововолинськ і Рожище. У цих містах тіснота взаємозалежності між поширеністю хвороб і забрудненням природних об'єктів послаблюється. Коефіцієнти взаємозв'язку подані в табл. 5. Сума важких металів становить 200,0-400,0 мг/кг сухої маси у листі та 300,0-700,0 мг/кг у ґрунті. Середній показник відхилень важких металів порівняно з еталоном складає у ґрунті 3,0-10,0 мг/кг, а в листі - 1,0-5,0 мг/кг сухої маси. За даними показниками такі міста мають помірний взаємозв'язок і відповідно зазнають незначного впливу забруднюючих речовин на формування центрів захворювань.

Таблиця 5 Класифікаційні ознаки категорійності міст за різними коефіцієнтними величинами

Категорії	І	ІІ	ІІІ	Категорії	І	ІІ	ІІІ
КВА	КВЛ
КВАвх	1,0-4,0	4,0-10,0	>10,0	КВЛвх	26,0-40,0	40,0-75,0	>75,0
КВАхск	0,4-1,8	1,8-3,5	>3,5	КВЛхск	9,0-15,0	15,0-30,0	>30,0
КВАход	0,2-0,6	0,6-1,5	>1,5	КВЛход	4,0-7,0	7,0-10,0	>10,0
КВАхк-мс	0,1-0,4	0,4-1,0	>1,0	КВЛхк-мс	2,3-3,5	3,5-6,0	>6,0
КВАхот	0,1-0,3	0,3-1,0	>1,0	КВЛхот	2,3-3,0	3,0-5,0	>5,0
КВАхсс	0,05-0,2	0,2-0,5	>0,5	КВЛхсс	1,2-2,3	2,3-4,0	>4,0
КВГ	Сума важких металів
КВГвх	15,0-25,0	25,0-46,0	>46,0	у ґрунті	700,0-1100,0	300,0-700,0	<300,0
КВГхск	6,0-8,0	8,0-17,0	>17,0	у листі	400,0-750,0	200,0-400,0	<200,0
КВГход	2,0-4,2	4,2-7,0	>7,0	Відхилення вмісту важких металів від еталонних показників (м. Берестечко)
КВГхк-мс	1,3-1,9	1,9-4,0	>4,0
КВГхот	1,3-1,9	1,9-3,0	>3,0	у ґрунті	10,0-15,5	3,0-10,0	<3,0
КВГхсс	0,7-1,5	1,5-2,4	>2,4	у листі	5,0-11,0	1,0-5,0	<1,0
Міста	Луцьк, Ковель	Ківерці, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Рожище	Любомль, Камінь-Ка-ширський, Устилуг, Горохів, Берестечко	Міста	Луцьк, Ковель	Ківерці, Володимир-Волинський, Нововол., Рожище	Любомль, Камінь-Ка-ширський, Устилуг, Горохів, Берестечко

До третьої категорії міст відносяться Камінь-Каширський, Любомль, Устилуг, Горохів і Берестечко, де забруднення досліджених компонентів природи найменше, і встановлений слабкий взаємозв'язок між забруднюючими речовинами і поширенням хвороб. Rоефіцієнти взаємозв'язку подані в табл. 5. Сума важких металів складає менше 200 мг/кг сухої маси у листі та менше 300 мг/кг у ґрунті. Середній показник відхилень важких металів порівняно з еталоном у ґрунті менший 3,0 мг/кг, а в листі - 1,0 мг/кг сухої маси.

Важливим напрямком дослідження було встановлення прямого зв'язку між хімічними елементами в ґрунтово-рослинному покриві та загальною захворюваністю населення в містах Волинської області математичними методами. Одержано більше 100 коефіцієнтів кореляції, величини яких змінюються від 0,582 (Cd в листі та поширеність вроджених аномалій) до 0,886 (Zn в листі та поширеність новоутворень), що свідчить про високу тісноту зв'язку між хімічними елементами (Сu, Zn, Cd і Pb) та 13 нозокласами (табл. 6).

Отримано 104 рівняння регресії прямолінійної кореляції між окремими хворобами та хімічними елементами в ґрунті і листі урбанізованих територій. Нижче подаємо рівняння регресії і графік залежності поширення хвороб серцево-судинної системи і Zn в ґрунті (рис. 4): у=1899х-46556

Якщо вміст Zn в ґрунті збільшиться на 1 мг/кг, то кількість хворих зросте на 1899

Таблиця 6 Відображення тісноти зв'язку між важкими металами в листі і ґрунті та поширеністю хвороб населення

Назва хвороби	Назва важкого металу	Коефіцієнт кореляції	Рівняння регресії	Надійність зв'язку
Хвороби системи кровообігу	Zn в ґрунті	0,845	у=1899х-46556	14,66
Хвороби органів дихання	Zn в листі	0,843	у=1045х-13658	14,54
Хвороби органів травлення	Zn в ґрунті	0,826	у=388х-9668	13,63
Хвороби ендокринної системи	Zn в листі	0,854	у=330х-4134	15,25
Хвороби нервової системи	Zn в листі	0,842	у=313х-4206	14,50
Х-би кістково-м'язевої системи	Cu в листі	0,831	у=4008х-4901	13,89
Хвороби сечостатевої системи	Cu в ґрунті	0,817	у=1981х-5242	13,15
Х-би ока і придаткового апарату	Zn в ґрунті	0,845	у=165х-3669	14,65
Хвороби вуха і соскоподібного відростка	Zn в листі	0,827	у=116х-1335	13,66
	Cu в ґрунті	0,833	у=829х-2298	13,99
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини	Zn в листі	0,836	у=179х-2259	14,18
	Cu в ґрунті	0,805	у=1223х-3484	12,60
Новоутворення	Zn в листі	0,886	у=139х-1753	17,76
Хвороби крові та кровотворних органів	Cd в листі	0,780	у=10251х-932	11,56
	Zn в ґрунті	0,745	у=37х-1015	10,36
Вроджені аномалії	Cd в листі	0,582	у=1274х-41	6,64

Рівень поширеності захворювань серед дорослого населення міст Волинської області за п'ять років (з 2001 р. по 2005 р.) має тенденцію зростання, а первинна захворюваність, навпаки, - тенденцію зниження.

У порівнянні з 2001 роком, коли показник поширеності хвороб становив 178861,0 на 100 тис. дорослого населення, в 2005 році маємо ріст на 2,4%, або до 183269,7. Поширеність захворювань серед дорослих (18 років і старших) в 2005 р. склала 183270 на 100 тис. відповідного населення, в т.ч. серед міського населення - 201281, сільського - 164617.

Структура поширеності захворювань за класами хвороб у 2005 році така: на першому місці знаходяться хвороби системи кровообігу 34,9%, або 63940,3 на 100 тис. дорослого населення; на другому - хвороби органів дихання 14,1%, або 25861,6; на третьому - хвороби органів травлення 7,8%, або 14379,4; на четвертому - хвороби кістково-м'язевої системи та сполучної тканини 7,7%, або 14069,3; на п'ятому - хвороби сечостатевої системи 5,7%, або 10374,7.

Коливання показників поширеності хвороб серед дорослого населення за п'ять років (з 2001 по 2005 рр.) вцілому в районах і містах Волинської області незначні: +1,3% в містах і +2,5% у районах. Найбільше зросла загальна захворюваність у таких містах: Володимир-Волинському й Устилузі на +13,6%, Ковелі - на +7,6%, Нововолинську - на +5,8%, Горохові і Берестечку - на +5,4%. Найвищі показники в Луцьку 243328,1 на 100 тис. дорослого населення і Нововолинську - 177375,7, а найнижчі в Берестечку - 78751,2 й Устилузі - 84899,3. У районах поширеність хвороб збільшилась у Шацькому на +55,1%, Локачинському - на +30,8%, Ратнівському - на +13,7%, Любешівському - на +13,4%, Іваничівському - на +10,8%, Володимир-Волинському - на +8,0%, Ковельському - на +6,0%, Горохівському - на +5,7%, Луцькому - на +4,4% районах. Найвищі показники в Горохівському 211233,0 на 100 тис. дорослого населення, Любомльському - 193670,0 і Камінь-Каширському - 189037,0 районах, а найнижчі в Старовижівському - 129181,0 і Турійському - 139057,0 (рис. 5).

Ріст загальної захворюваності в містах області спостерігався в п'яти класах хвороб. Найбільше зросли хвороби системи кровообігу на +16,7%, сечостатевої системи - на +8,5%, крові і кровотворних органів - на +6,7%, новоутворення - на +6,2% і хвороби кістково-м'язевої системи - на +4,0%.

У четвертому розділі “Конструктивно-географічні заходи покращення стану довкілля і здоров'я населення регіону” подані рекомендації щодо покращення екологічної ситуації в містах Волинської області. Серед важливих наукових досліджень є вивчення поглинаючих властивостей зелених насаджень для зміни їх структури з метою оптимізації урботериторій.

З літературних джерел відомо, що основна доля хімічних елементів техногенного походження, які забруднюють ґрунтово-рослинний покрив здійснюється аеральним шляхом. Однак, достеменно невідомо, яка частина шкідливих речовин поглинається наземною, а, яка поступає через кореневі системи рослин. Переважає думка, що Pb не поглинається кронами дерев, а змивається дощовими водами з листя дерев і основна його частина адсорбується кореневими системами.

Розраховані коефіцієнти біологічного поглинання хімічних елементів наступних дерев: липи, клена, тополі, верби, осики, ясена, берези, акації і дуба. Встановлено:

- кадмій найбільш інтенсивно акумулює липа, клен і тополя, коефіцієнти загального біологічного поглинання змінюються від 0,80 до 0,93; верби, осики, ясена, берези і акації - від 0,55 до 0,65; найменше акумулює кадмій дуб (0,43) (табл.8). Розраховано роздільне поглинання, де виявлено, що кадмій найбільш інтенсивно поглинають крони тополі і липи (50,27-60,09%), менше - верби, акації, ясена, берези і клена (39,36-49,47%), найменше - дуба і осики (23,43-34,31%) (табл. 7);

- цинк найбільш інтенсивно накопичує тополя і верба, коефіцієнти загального поглинання хімічних елементів становлять 0,73-0,74; ясена, липи, клена і берези - 0,56-0,60; найменше акумулює цинк акація, дуб і осика (0,48-0,50). Цинк найбільш інтенсивно поглинають крони верби і тополі (46,42-53,40%), менше - осики, клена, берези, дуба, липи і ясена (33,08-42,28%), найменше - крони акації (27,82%);

- мідь найбільш інтенсивно акумулюють ясен, тополя і верба, коефіцієнти загального біологічного поглинання становлять 0,60-0,64; інші породи дерев мають коефіцієнти поглинання 0,52-0,58. Мідь найбільш інтенсивно поглинають крони верби і ясена (43,61-46,10%), менше - липи, акації, тополі і дуба (34,94-38,26%), найменше - осики, клена і берези (26,05-30,03%);

- свинець інтенсивно акумулює тополя і клен, коефіцієнти загального поглинання становлять 0,40; для інших порід - 0,34-0,38.

Таблиця 7 Середні коефіцієнти поглинання хімічних елементів окремими породами урбоземних територій

Порода дерева	К-сть проб
		Cu	Zn	Cd	Pb	Cu	Zn	Cd	Cu	Zn	Cd
тополя	9	0,62	0,74	0,80	0,40	35,60	46,42	50,27	64,40	53,58	49,73
верба	5	0,60	0,73	0,55	0,34	43,64	53,40	39,36	56,36	46,60	60,64
клен	13	0,55	0,56	0,81	0,40	28,75	34,95	49,47	71,25	65,05	50,53
ясен	4	0,64	0,60	0,60	0,35	46,10	42,28	42,13	53,90	57,72	57,87
акація	13	0,58	0,48	0,65	0,37	35,41	27,82	41,64	64,59	72,28	58,36
береза	15	0,52	0,56	0,63	0,36	30,03	35,07	42,41	69,97	64,93	57,59
липа	14	0,56	0,60	0,93	0,37	34,94	38,66	60,09	65,06	61,34	39,91
осика	8	0,52	0,50	0,58	0,38	26,05	33,08	34,31	73,95	66,92	65,69
дуб	7	0,55	0,49	0,43	0,34	38,26	35,08	23,43	61,74	64,92	76,57

До важливих заходів покращення екологічної ситуації в містах також слід віднести проведення екологічної паспортизації атмосферного повітря, водних об'єктів, урбанізованих ґрунтів, парково-вуличних насаджень. Для цього необхідно здійснювати систематичний моніторинг урботериторій, переводити підприємства на новітні екологічно безпечні технології із застосуванням сучасних методів очищення забруднених газових викидів, стічних вод, розробляти технології утилізації відходів виробництва; проводити будівництво об'їзних доріг, які на даний момент у переважній більшості проходять через населені пункти; розробляти конструктивні плани розміщення промислових комплексів з метою мінімального впливу промислової діяльності на екологічний стан урботериторій та здоров'я населення; проводити контроль за поверхневими водами, які протікають у межах урбосистем; збільшувати площу зелених насаджень у містах.

Висновки

1. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області дав можливість розкрити закономірності взаємозв'язків і взаємозалежностей між станом здоров'я населенням, природними особливостями і техногенним навантаженням.

2. Аналіз фондових і статистичних даних захворюваності за 65 років (1939-2005 рр.) у містах Волинської області, дозволив виділити два етапи поширеності захворювань: з 30-х до 70-х років ХХ століття переважали інфекційні хвороби, з 70-их років місце інфекційних захворювань зайняли техногенно обумовлені хвороби.

3. Встановлено, що основним забруднювачем атмосферного повітря є автотранспорт. У 2005 році в атмосферу міст області від стаціонарних джерел і від автотранспорту потрапило 34,1 тис. тонн забруднюючих речовин: від стаціонарних джерел - 15,5%, від автотранспорту - 84,5%.

4. У поверхневих водах присутні Gа, Мg, V, Сu, Zn, Аg, Ве, Fe, Ba, Ti, Pb, Mn. Вміст Fe, Ba, Ti, Pb, Mn перевищує ГДК в 1,3-6,6 рази, сульфатів, аміаку становить 1 ГДК, нітратів і нафтопродуктів - 2,5 ГДК. У підземних водах наявні феноли (6-10 ГДК), нітрати, нітрити (1-3,6 ГДК), свинець (1,33 ГДК), цинк (7 ГДК), кадмій (1,3 ГДК), нікель (3 ГДК), марганець (7 ГДК), сульфати, хлориди, залізо, мідь. Виявлено, що невідповідність водопровідної питної води за бактеріологічними показниками становила 1,7%, за санітарно-хімічними - 15,7%, води шахтних колодязів відповідно - 15,8% і 21,3%, води відкритих водойм відповідно - 9,8% і 4,5%.

5. На всіх урботериторіях відбувається інтенсивне накопичення Cu, Zn, Cd, Pb в урбоземах. В урбанізованих ґрунтах піщано-супіщаного гранулометричного складу вміст цинку складав 20-70 мг/кг, свинцю - 4,3-9,0, міді - 2,1-6,6, кадмію - 0,10-0,30. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,3-3,8 раз, Zn - в 1,3-3,5 раз, а Cu - в 1,1-3,3 раз, Pb - в 1,1-2,1 раз.

В урбанізованих ґрунтах, сформованих на лесових товщах, валовий вміст цинку становив 20-80 мг/кг, свинцю - 4,0-10,6, міді - 2,0-9,5, кадмію - 0,07-0,37. Коефіцієнт акумуляції Cd перевищував кларкові величини в 1,6-5,3 раз, Cu - в 1,2-4,8 раз, Zn - в 1,1-4,0 раз, а Pb - в 1,1-2,7 раз.

6. Вміст хімічних елементів у парково-вуличних насадженнях міст Полісся та Лісостепу відповідно складав: цинку - 10-42 і 10-65 мг/кг сухої маси, міді - 1,0-4,1 і 1,1-6,2, свинцю - 1,1-3,2 і 0,8-4,6, кадмію - 0,05-0,20 і 0,04-0,32 мг/кг сухої маси. Коефіцієнти акумуляції Zn у перших і других перевищують кларкові величини відповідно в 1,1-4,2 і 1,4-6,5 рази, Cu - в 1,1-4,2 і 1,7-5,6 рази, Cd - в 1,4-4,0 і 1,5-8,0 рази і Pb - в 1,1-2,9 і 1,6-5,8 рази.

7. Аналіз поширеності захворювань серед дорослого населення за період з 2001 по 2005 рр. свідчить, що в структурі поширеності нозологічних класів перше місце займають хвороби системи кровообігу (34,9%), друге - хвороби органів дихання (14,1%), третє - хвороби органів травлення (7,8%).

8. За допомогою графічного методу доведено наявність взаємозв'язку між вмістом важких металів в урбоземах і листі зелених насаджень та поширеністю хвороб в одинадцяти містах. Найтісніший зв'язок виявлений у містах Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ківерці, Рожище, Берестечко. Не виявлено чіткої залежності в містах Любомль, Камінь-Каширський, Горохів і Устилуг.

9. Розраховані три типи коефіцієнтів взаємозв'язку між поширеністю хвороб і забрудненням атмосфери (КВА), ґрунтів (КВГ), зелених насаджень (КВЛ), підтверджують тісний зв'язок між даними показниками. Також графічно відображена тіснота взаємозв'язку між захворюваннями та забрудненням атмосфери, ґрунтів і рослин в урбосистемах.

Виділено три категорії міст за ступенем екологічної небезпеки: І категорія - Луцьк, Ковель; ІІ категорія - Ківерці, Володимир-Волинський, Нововолинськ, Рожище; ІІІ категорія - Камінь-Каширський, Любомль, Горохів, Устилуг і Берестечко.

10. Здійснена математична обробка статистичних показників вмісту хімічних елементів у рослинах і ґрунтах та захворюваністю населення в одинадцяти містах області, одержані більше 100 коефіцієнтів кореляції (від 0,582 до 0,886), рівнянь прямолінійної регресії між вмістом Cu, Zn, Cd і Pb в урбоземах і листі парково-вуличних насаджень та хворобами серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, ендокринної, нервової, кістково-м'язової, сечостатевої систем, хворобами ока та придаткового апарату, вуха та соскоподібного відростка, шкіри та підшкірної клітковини, крові та кровотворних органів, новоутвореннями і вродженими аномаліями, які підтверджують тісну залежність між рівнем концентрації досліджуваних хімічних елементів і поширеними хворобами.

11. Запропонований метод розрахунків коефіцієнтів біологічного поглинання кронами дерев та їх кореневими системами відобразив поглинаючі властивості кожного дерева. Доведено, що кадмій найбільш інтенсивно акумулює липа, клен і тополя, їх коефіцієнти поглинання становлять 0,80-0,93; верби, осики, ясена, берези і акації - 0,55-0,65; дуба - 0,43. Коефіцієнти поглинання цинку тополі і верби складають 0,73-0,74; ясена, липи, клена і берези - 0,56-0,60; акації, дуба і осики - 0,48-0,50. Мідь інтенсивно акумулюють ясен, тополя і верба, їх коефіцієнти становлять 0,60-0,64; в інших породах - 0,52-0,58. Коефіцієнти поглинання свинцю тополі і клена складають 0,40; в інших породах - 0,34-0,38. Розрахунок роздільного поглинання кронами і кореневими системами рослин хімічних елементів встановив, що поглинання кадмію кронами тополі і липи складає 50,3-60,1%, верби, акації, ясена, берези і клена - 39,4-49,5%, дуба і осики - 23,4-34,3%; поглинання цинку кронами верби і тополі - 46,4-53,4%, осики, клена, берези, дуба, липи і ясена - 33,1-42,3%, акації - 27,8%; поглинання міді кронами верби і ясена - 43,6-46,1%, липи, акації, тополі і дуба - 34,9-38,3%, осики, клена і берези - 26,1-30,0%. На поглинання важких металів кореневими системами припадає від 39,9% до 72,6%.

12. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області свідчить, що, не дивлячись на відносно стабільну ситуацію і не високий рівень захворюваності, в порівнянні з іншими областями України, існує тісна залежність між екологічними чинниками і рядом найбільш поширених захворювань населення. Серед них найбільш потужними є свинець, кадмій, що виявлені в природних компонентах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Вплив забруднення довкілля на стан здоров'я дитячого населення міста Луцька / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Тези науково-практичної конференції “Природа Західного Полісся та прилеглих територій” - Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2005. - с. 91-95.

2. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Особливості поширення захворюваності та їх зв'язок з техногенним навантаженням / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Харків: Захист довкілля від антропогенного навантаження. - № 11 „13”. - Харків-Кременчук пп., 2005. - с. 121 - 126.

3. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Історико-географічні аспекти формування класів захворювань у межах Волинської області (1939-1951 рр.) / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - № 2 - Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2006. - С. 184-189.

4. Волошин І.М., Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Історія формування нозологічних класів Волинської області з 1939 до 1983 рр. / І.М. Волошин, М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Історія української географії Вип. 14 - Тернопіль: Українське географічне товариство Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. Географічна комісія наукового товариства ім. Тараса Шевченка, 2006. - С. 49-57.

5. Лепкий М.І., Мезенцева І.В. Особливості техногенної трансформації урбосистем міста Ковеля Волинської області / М.І. Лепкий, І.В. Мезенцева // Розвиток наукових досліджень 2006: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2006. - Т.5. - С. 92-95.

6. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Техногенні полютанти та їхній вплив на поширення захворюваності населення Волинської області / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Випуск 34. - 2007. - С. 37-44.

7. Мезенцева І.В. Антропогенні полютанти та поширення захворювань / І.В. Мезенцева // Наук. збірник. - Тернопіль: Націон. педагог. університет. Серія: Географія. - №1. - 2007. - С. 152-158.

8. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Особливості забруднення парково-вуличних насаджень техногенними полютантами / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: екологія. Випуск 758. - 2007. - С. 19-23.

9. Волошин І.М., Мезенцева І.В. Оцінка поглинання хімічних елементів зеленими насадженнями урботериторій Волинської області / І.М. Волошин, І.В. Мезенцева // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць у 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т. ІІІ. - С. 203-205.

Анотація

Мезенцева І.В. Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2008.

Дисертація присвячена регіональному вивченню поширення захворювань на прикладі одинадцяти міст Волинської області. Досліджено структуру нозокласів за останні сімдесят років і встановлено зміну інфекційних захворювань на техногенні всередині 70-х років ХХ століття. Проведена оцінка вмісту хімічних елементів у ґрунтово-рослинному покриві, встановлено регіональні особливості, закономірності їх поширення та акумуляції в залежності від техногенного навантаження.

Запропоновано новий методичний прийом визначення коефіцієнтів біологічного поглинання хімічних елементів рослинами та розраховано роздільні показники поглинання їх кронами та кореневими системами.