Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона

1. Збереження ГГПП Харківщини, насамперед, шляхом включення їх до ПЗФ і заснування охорони. Дисертація містить необхідні дані для оформлення відповідної

природоохоронної документації. Обґрунтовано віднесення певних ГГПП до числа першочергових об'єктів для заповідання.

2. Використання ГГПП в якості об'єктів наукових досліджень (включаючи науково-дослідну роботу школярів і студентів) і наукового туризму: вибір ГГПП для тематичних досліджень і наукових екскурсій забезпечує характеристика природних об'єктів за їх геологічним змістом (розділи 2 і 5 дисертації).

3. Використання ГГПП в якості освітніх об'єктів краєзнавства і туризму, особливо шкільного геолого-географічного краєзнавства.

4. Використання ГГПП в якості об'єктів рекреаційної діяльності.

5. Створення експозиції спеціальних наукових, краєзнавчих музеїв, а також кабінетів геології і географії шкіл і вузів. Для цієї цілі дуже важливі ГГПП південно-східної площі їх розповсюдження на Харківщині, де знаходяться найбільш інформативні об'єкти.

Досягнуті результати одержано завдяки великого обсягу проведених польових і камеральних географічних і геологічних досліджень ГГПП з використанням комплексу методів отримання первісної інформації, обробки первісних даних, а також застосування методу порівняльного вивчення і оцінки геосайтів, що дозволив виділити першочергові об'єкти для включення до природно-заповідного фонду і практичного використання. Узагальнення отриманих даних дозволило з'ясувати закономірності змісту і просторового розміщення ГГПП Харківщини. При цьому з детально досліджених природних об'єктів 89 віднесені до категорії ГГПП. В їх складі було вивчено і задокументовано 205 різновидів гідних уваги геологічних компонентів. ГГПП Харківщини за пропонованим рангом розподілені таким чином: об'єктів державного рангу (геосайтів) - 26, регіонального рангу в межах держави - 34, місцевого рангу - 29. При цьому 63 ГГПП розглядаються в якості пам'яток природи вперше, тобто є новими. Серед них 14 ГГПП з пропонованим державним рангом (геосайти), 27 - регіональним в межах держави і 22 місцевого значення. Вперше для Харківщини розглянуто 12 ГГПП з суттєво гідрогеологічними і гідрологічними об'єктами.

Робота в цілому розрахована на втілення результатів вивчення ГГПП Харківщини в практику природоохоронної діяльності, в навчальний процес в загальноосвітній школі, географічних і геологічних факультетах вузів, в постановку і розвиток наукового і освітнього туризму. Дисертаційні розробки вже знайшли використання в процесі підготовки фахівців в ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в проведенні краєзнавчої роботи з школярами в Харківській ОблСЮТур, при створенні кабінетів географії і проведенні практичних занять на місцевості в ряді шкіл області, а також при проведенні наукових екскурсій як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Зібрані в ході роботи над дисертацією матеріали увійшли до складу експозиції Музею природи ХНУ ім. В.Н. Каразіна і учбового класу-музею університетської бази практик у с. Кам'янка Ізюмського району.

Таким чином, в дисертації розв'язана наукова проблема всебічної характеристики геосайтів Харківщини. Викладені теоретичні положення, розроблені при вивченні конкретних природних об'єктів, перевірені досвідом наукової, природоохоронної і навчальної роботи і можуть бути застосовані в подальшому дослідженні, охороні і практичному використанні ГГПП як розглянутого, так і інших регіонів.

В додатках дано: оцінки науково-освітнього значення ГГПП в умовних балах і результати їх статистичної обробки; опис ГГПП пропонованого регіонального і місцевого рангу; оцінки сучасного стану і ризику руйнування ГГПП в умовних балах і результати їх статистичної обробки, а також карти розміщення ГГПП в межах області і фотографії геосайтів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні посібники

1. Некос В.Е. Методика проведения учебных геолого-географических краеведческих экскурсий : учеб. пособие / Некос В.Е., Космачева М.В., Космачев В.Г. - Харьков : Харьк. гос. ун-т, 1991. - 107 с. (Особистий внесок: - уся методична частина, загальна географічна характеристика Ізюмського району, опис маршрутів геолого-географічних краєзнавчих екскурсій в Ізюмському районі включаючи характеристику ГПП - с. 5-27, 28-34, 47-78).

2. Космачев В.Г. Геологическая база "Каменка" : учеб. пособие / В.Г. Космачев, М.В. Космачева. - Харьков : Харьк. гос. ун-т, 1993. - 104 с. (Особистий внесок: загальногеографічні відомості про Кам'янський учбовий полігон, його геоморфологічна характеристика, історія геологічного розвитку і палеогеографія - с. 4-7, 59-72, 84-90).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Космачев В.Г. К методическому обеспечению краеведческой и профориентационной работы на геологических объектах окрестностей г. Изюм (Харьковская область) / В.Г. Космачев, М.В. Космачева // Вестн. Харьк. ун-та. - 1994. - № 380 : Геология и народное хозяйство. - С. 92-96. (Особистий внесок: опис Великих Кам'янських відслонень як важливого геосайту і розробка відповідної геолого-географічної екскурсії - с. 93-96).

4. Космачева М.В. Проблемы охраны геологических памятников Харьковщины / М.В. Космачева // Вісн. Харк. ун-ту. - 1998. - № 402 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 43-44.

5. Космачева М.В. Геологические предпосылки естественнонаучного краеведения на Харьковщине / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 1999. - № 455 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 116-119.

6. Космачева М.В. Геологические памятники природы Харьковщины как объекты естественнонаучного краеведения / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2001. - № 521 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 72-75.

7. Космачева М.В. Об иерархии полевых объектов геолого-географического краеведения на примере Харьковщины М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2002. - № 563 : Геологія - географія - екологія. - С. 232-236.

8. Космачева М.В. Использование геологических материалов в непрерывном географическом образовании / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Вінниця : Консоль, 2002. - Вип. 3. - С. 184-186.

9. Космачева М.В. Геолого-географическое краеведение : методические особенности и конструктивное обеспечение / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2003. - № 610 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 138-143.

10. Космачева М.В. Географический аспект изучения геологических памятников природы / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - Вінниця : Антекс-УЛТД, 2004. - Вип. 4. - С. 156-159.

11. Космачова М.В. Про ранжирування геолого-географічних пам'яток природи за їх науковим і практичним значенням (на прикладі об'єктів Харківщини) / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2005. - № 655 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 144-148.

12. Космачова М.В. Про територіальні комплекси геолого-географічних пам'яток природи на Харківщині / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2005. - № 704 : Геологія. Географія. Екологія. - С. 112-114.

13. Космачова М.В. Геосайти Зміївського вузла геологічних пам'яток природи Харківщини / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2006. - № 753 : Геологія - географія - екологія. - С. 23-28.

14. Космачова М.В. Пошуково-творча робота учнів та студентів при вивченні геолого-географічних пам'яток природи у системі безперервної географічної освіти / М.В. Космачова // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. пр. - К. : Інститут передових технологій, 2006. - Вип. 6. - С. 114-117.

15. Космачова М.В. Оцінка геологічних пам'яток природи Харківщини за науковим і освітнім значенням в зв'язку з їх практичним використанням і охороною / М.В. Космачова // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. - Вип. 9. - 2007. - С. 79-82.

16. Космачова М.В. Відслонення юри і кайнозою у кам'яному кар'єрі поблизу с. Смирнівка як визначна геологічна пам'ятка (геосайт) Харківщини / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - 2007. - № 769 : Геологія - географія - екологія. - С. 33-36.

Інші статті і тези доповідей

17. Космачева М.В. Опорные маршруты геолого-краеведческих экскурсий по Харьковщине / М.В. Космачева // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах : тези доп. Міжнарод. наук.-метод. семінару. - Харків. - 1994. - С. 128-129.

18. Космачева М.В. Об использовании геологических памятников Каменского полигона на Харьковщине для обеспечения школьных курсов географии / М.В. Космачева // Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна) : нове у змісті і методиці : матеріали III Міжнарод. наук.-метод. семінару. - Харків. - 1996. - С. 61-62.

19. Космачова М.В. Навчальні карти і колекції з геології Харківщини та їх використання в школі при вивченні географії рідного краю / М.В. Космачова // Джерело педагогічної майстерності : метод. бюлетень. - Харків, 1996. - Вип. 13 : Географія. - С. 21-22.

20. Космачева М.В. Использование геологических полигонов как баз практик для школ с углубленным изучением географии (на примере Харьковщины) / М.В. Космачева // Безперервна географічна освіта : інноваційні методи і технології : матеріали IV Міжнарод. наук.-метод. семінару. - Харків. - 1998. - С. 98-99.

21. Космачева М.В. Использование окаменелостей Харьковщины в преподавании темы "Литосфера" / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К. : Антекс, 2000. - Вип. 1. - С. 102-103.

22. Космачова М.В. Геологічні особливості Ізюмщини як сприятливий фактор навчального природничонаукового краєзнавства / М.В. Космачова // Ізюмщина : краєзнавча зб. - Ізюм, 2001. - Вип. 2. - С. 5-8.

23. Космачева М.В. Геолого-географическое краеведение как новое направление в изучении своего края / М.В Космачева // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освітив країнах СНД : досвід, проблеми, перспективи : матеріали XII Міжнарод. наук.-метод. семінару. - Харків. - 2003. - С. 203-205.

24. Космачева М.В. Конструктивное обеспечение геолого-географического краеведения в условиях Харьковского региона / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон - 2003 : стратегія оптимального розвитку". - Харків. - 2003. - С. 417-418.

25. Космачова М.В. Геологічні визначні пам'ятки Харківщини як об'єкти природничонаукового краєзнавства / М.В. Космачова // Каразінські природознавчі студії : матеріали Міжнарод. наук. конференції. - Харків. - 2004. - С. 308-309.

26. Космачева М.В. Геологические памятники как комплексные геолого-географические объекты природы / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон - 2004 : стратегія оптимального розвитку". - Харків. - 2004. - С. 79-80.

27. Космачева М.В. Краеведческое изучение геолого-географических памятников природы Харьковщины для обеспечения учебных курсов географии в основной и профильной школе / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. Наук.-практичної конференції "Регіон-2006 : стратегія оптимального розвитку". - Харків. - 2006.- С. 86-89.

28. Космачова М.В. Міловське родовище цементної сировини як визначна пам'ятка природи Харківщини / М.В. Космачова // Биологич. вестн. - 2007. - Т. 11. - № 1. - С. 16-17.

29. Космачова М.В. Вовчанський і Дворічанський вузли геологічних пам'яток Харківщини в зв'язку з їх охороною і використанням в наукових і освітніх цілях / М.В. Космачова // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон-2007 : стратегія оптимального розвитку". - Харків. - 2007. - С. 218-220.

30. Космачева М.В. Геологические памятники Харьковщины (Украина) как объекты учебных практик, краеведения и научного туризма / М.В. Космачева // Полевые практики в системе высшего профессионального образования : тезисы докл. II Междунар. конференции. - Санкт-Петербург. - 2007. - С. 173-175.

АНОТАЦІЯ

Космачова М.В. Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Розглянуто геологічні пам'ятки природи як комплексні геолого-географічні об'єкти, їх гідні уваги геологічні і географічні компоненти, типізація і їх оцінка за науковим і освітнім значенням. Дано докладний опис ГГПП Харківщини. Наведено дані про їх регіональні особливості. На території Харківщини виділено три структурні площі, кожна з яких характеризується індивідуальним комплексом ГГПП.

Розкрито стан охорони ГГПП Харківщини. Виявлено загрозливі фактори щодо їх збереженості. Обґрунтована необхідність негайної охорони найважливіших в науково-освітньому відношенні ГГПП, які водночас являються найбільш вразливими.

Результати роботи знайшли впровадження в розробку заходів з охорони геологічної спадщини Харківщини і в учбовий процес підготовки географів і геологів в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Запропоновано практичне використання ГГПП Харківщини в якості об'єктів наукових досліджень, наукового туризму і геолого-географічного краєзнавства.

Ключові слова: геологічні пам'ятки, геолого-географічні пам'ятки природи, гідні уваги об'єкти природи, геосайти, раціональне використання пам'яток природи, науковий туризм, геолого-географічне краєзнавствo, охорона пам'яток природи.

АННОТАЦИЯ

Космачева М.В. Геосайты Харьковщины, их рациональное использование и охрана. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

С позиций конструктивной географии исследованы геологические памятники Харьковщины как комплексные геолого-географические объекты геологического наследия Земли большой научной и образовательной ценности. Актуальность темы определяется возрастающей угрозой их уничтожения или повреждения и, в связи с этим, необходимостью их охраны. Эта задача приобрела мировое значение, что подтверждается деятельностью Международного союза геологических наук, Европейской Ассоциации по охране геологического наследия - ПроГЕО и содействием этой работе со стороны ЮНЕСКО. Украина вошла в состав ПроГЕО и взяла, таким образом, обязательства по сохранению отечественных геологических памятников. В Харьковской области эти памятники оказались недостаточно изучены. В связи с этим полевому и камеральному исследованию было подвергнуто более 100 природных объектов Харьковщины, из которых 89 отнесены к категории ГГПП и детально описаны. По предлагаемому рангу они распределены следующим образом: ГГПП государственного ранга (геосайты) - 26, регионального ранга в пределах страны - 34, местного ранга - 29. При этом 63 ГГПП рассматриваются в качестве памятников природы впервые. Среди них 14 геосайтов, 27 памятников регионального и 22 местного ранга. Впервые для Харьковщины рассмотрены 12 ГГПП с существенно гидрогеологическими и гидрологическими компонентами.

Уточнено представление о геологических памятниках как о комплексных принадлежащих ландшафту геолого-географических объектах, представляющих собой естественные и искусственные геологические обнажения, отдельные формы поверхности, гидрогеологические и гидрологические объекты и т. п., которые возникли в географической оболочке вследствие природных геолого-географических и антропогенних процессов, испытывают под их влиянием изменения во времени и содержат закономерные сочетания взаимосвязанных достопримечательностей природы, иллюстрирующих геологическое строение и историю определенной территории.

В качестве компонентов ГГПП рассмотрены достопримечательности - как эталонные (типичные), так и неординарные проявления природы - необычные по выразительности, редкости и значению для науки. На Харьковщине в качестве компонентов ГГПП выявлено и задокументировано 205 разновидностей палеонтологических, стратиграфических, минералогических, петрографических, тектонических, палеогеографических, геоморфологических, гидрогеологических, гидрологических, минерально-сырьевых, истории освоения недр и мемориальных достопримечательностей. Их значение (государственное, региональное, местное) определяется научно-образовательной ценностью. Они, являясь существенными компонентами ГГПП, обусловливают их ранг.

Изучены закономерности пространственного размещения ГГПП Харьковщины, которые определяются геологическим строением территории. В ее пределах выделены три структурные площади, каждая из которых характеризуется индивидуальным комплексом ГГПП. Геологической неоднородностью Харьковщины объясняется и узловое распределение ГГПП: здесь выделено 11 узлов, являющихся территориями закономерной концентрации ГГПП. Сравнительное изучение этих узлов позволило выявить наиболее важные из них для практического использования и поисков новых ГГПП. Они рассмотрены в качестве учебных полигонов (разработаны требования к ним и алгоритм создания) и потенциальных геопарков. Змиевский и Изюмско-Каменский узлы ГГПП как наиболее информативные в геологическом и географическом отношении уже сейчас используются в учебных целях студентами ХНУ им. В.Н. Каразина и краеведами области. Поскольку Харьковщина в приповерхностной части слагается осадочными породами, большинство компонентов ее ГГПП обусловлено процесами осадконакопления и подчинено стратиграфическому контролю, что является существенным признаком ГГПП региона.

Разработано определение ранга ГГПП по количеству содержащихся в них достопримечательностей государственного и регионального значения и оценка ГГПП в условных баллах как сумма оценок этих достопримечательностей. На основании их статистической обработки осуществлено группирование ГГПП по научно-образовательному значению.

Обосновано использование ГГПП Харьковщины в качестве объектов научных исследований (включая научно-исследовательскую работу школьников и студентов) и научного туризма, опорных объектов краеведения (особенно школьного геолого-географического краеведения), а также для создания геологической экспозиции специальных научных, краеведческих музеев, кабинетов геологии и географии школ и вузов.

Рассмотрено современное состояние памятников, выявлены отрицательно влияющие на их сохранность природные и антропогенные факторы, дана их оценка и на этой основе разработана оценка ГГПП по риску разрушения. Статистическая обработка полученных данных позволила классифицировать ГГПП по этому показателю. Очередность заповедания ГГПП разработана на основе одновременного использования их группирования по научно-образовательному значению и риску разрушения.

Полученные теоретические результаты нашли внедрение в учебный процесс подготовки географов и геологов в Харьковском национальном университете им. В.Н. Каразина. Они могут быть использованы в дальнейшем при исследовании, рациональном практическом применении и охране ГГПП как в рассмотренном, так и в других регионах.

Ключевые слова: геологические памятники, геолого-географические памятники природы, достопримечательности природы, геосайты, рациональное использование геологических памятников природы, научный туризм, геолого-географическое краеведение, охрана памятников природы.

SUMMARY

Kosmacheva M.V. Geosites of Kharkov region, their rational use and protection. - Manuscript.Dissertation for the candidate of geographical science degree in speciality 11.00.11 - Constructive geography and rational use of natural resources. - V.N. Karazin Kharkov National University. - Kharkov, 2008.

The geological monuments as complex nature remarkable objects, their geological and geographical sights, classification and assessment by their scientific, educational and aesthetic value (geosites, geological monuments of regional and local importance) were examined. The valuable geological objects of Kharkov region were described in details. The data on their regional peculiarities were given. Kharkov region was divided on three structural areas, each of them with an individual complex of geological monuments.

The state of geological sights protection was studied. The threatening factors that influence on the sites have been revealed. The necessity of urgent protection of geological monuments of Kharkov region was based.

The main results of the work have been used in working out the problem of geological heritage protection and in the process of preparing of geography and geology specialists in V.N. Karazin Kharkov National University. The directions of practical use of geological sights of Kharkov region as objects of investigations, scientific tourism and native land study have been proposed.

Key words: geological and geographical sights, geological monument, geosites, remarkable objects of nature, rational use of geosites, scientific tourism, native land study, protection of geological sights.

Размещено на Allbest.ru