Суспільно-географічні аспекти трансформації розселення у високоурбанізованому регіоні (на прикладі Луганської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 911.37(477.61)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РОЗСЕЛЕННЯ У ВИСОКОУРБАНІЗОВАНОМУ РЕГІОНІ (НА ПРИКЛАДІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

ЗАВАРІКА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Доценко Анатолій Іванович, доктор географічних наук, професор, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Юрія Білоконя, заступник директора з наукової роботи;

Шабашова Людмила Юріївна, кандидат географічних наук, Інститут географії НАН України, науковий співробітник відділу суспільно-географічних досліджень.

Захист дисертації відбудеться "11" квітня 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: ДСП - 680, м. Київ, просп. Акад. Глушкова, 2; конференц-зал географічного факультету (ауд.312).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий " 9 " березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор С.І. Іщук.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Наслідком переходу України до ринкової економіки стали складні процеси трансформації планової економіки, які зумовили розвиток соціальної трансформації, а одним із напрямів її є трансформація розселення населення. В результаті трансформаційних процесів відбуваються істотні зміни компонентної, функціональної та територіальної структур розселення. Актуальність дослідження географами трансформації розселення полягає в тому, що під впливом нових економічних чинників істотно змінилися усталені тенденції та напрями розвитку розселення, що потребує наукової систематизації та узагальнення.

Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження розселення населення містяться у працях Ю.І. Пітюренка, А.В. Степаненка, П.С. Коваленка, В.І. Нудельмана, А.І. Доценка, В.П. Круля, В.О. Джамана, Ю.М. Палєхи та ін.

Трансформація розселення населення є новим важливим напрямом суспільно-географічних досліджень, яким українські вчені почали займатися лише на початку XXI ст. Першою стала праця А.І. Доценка у 2006 році, в якій окреслено три напрями трансформації розселення: трансформація поселенської мережі, форм територіальної організації та структури розселення. Останніми роками українські вчені стали досліджувати процеси трансформації розселення в агропромислових середньо - та слабоурбанізованих регіонах. Так, економіст Т.Г. Кравцова виявила тенденції трансформації розселення у Полтавській області, довела обумовленість трансформаційних змін у розселенні змінами форм власності, реструктуризацією промисловості та інституційними перетвореннями. Географ Л.Б. Заставецька на прикладі Тернопільської області показала, що трансформація розселення є складним суспільно - географічним процесом, одним із важливих напрямів якого є трансформація територіальних систем розселення.

Важливо відзначити, що в індустріальних високоурбанізованих регіонах України масштаби та інтенсивність процесів трансформації розселення суттєво відрізняються від агропромислових слабоурбанізованих регіонів, про що свідчить вперше виконане нами дисертаційне дослідження процесів трансформації розселення в Луганській області. Актуальність і соціальна значущість дослідження цих проблем, а також необхідність наукового пошуку конкретних напрямів та шляхів їх вирішення зумовили вибір нами теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з науковою темою кафедри економічної та соціальної географії Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова "Проблеми розвитку господарських комплексів різних соціально-економічних типів країн світу", затвердженою Вченою радою НПУ (прот. №7 від 31.01.08р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення часових і просторових тенденцій та пріоритетних напрямів трансформації розселення у високоурбанізованому регіоні, обґрунтування шляхів вирішення суспільно-географічних проблем трансформації розселення.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі наукові завдання:

- поглибити теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження трансформації розселення населення;

- виявити тенденції та територіальні відмінності трансформації поселенської мережі області;

- визначити напрями трансформації форм територіальної організації розселення в області;

- оцінити структурну трансформацію розселення у високоурбанізованому регіоні;

- розкрити особливості функціональної трансформації поселень;

- обґрунтувати трансформацію територіальних систем розселення в області;

- розробити пропозиції з метою удосконалення процесу трансформації розселення у високоурбанізованому індустріальному регіоні.

Об'єктом дослідження обрано розселення населення високоурбанізованого індустріального регіону на прикладі Луганської області.

Предметом дослідження є виявлення, оцінка та прогнозування суспільно-географічних аспектів трансформації розселення населення в умовах соціально-економічних трансформацій.

Методологія та методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної суспільної географії, наукові праці вчених із проблем розвитку розселення. У роботі використані загальнонаукові (системний підхід, порівняльний аналіз тощо) та спеціальні методи дослідження (картографічний, статистичний, соціологічний тощо). Для наочного відображення динаміки процесів розселення застосовувався графічний метод, виявлення територіальних відмінностей розселення в області - картографічний метод, суспільно - географічного аналізу та оцінки трансформації розселення - статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження склали Конституція України, законодавчі та нормативні акти, прийняті Верховною Радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України, матеріали державної статистичної звітності, науково-практичних конференцій та семінарів, публікації вітчизняних і зарубіжних вчених із досліджуваної проблеми, результати обстежень, аналіз міграційних потоків, транспортної та соціальної інфраструктури Луганської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційному дослідженні

вперше:

виявлено закономірності трансформації розселення у високоурбанізованому індустріальному регіоні, зокрема трансформацію форм територіальної організації розселення відповідно до якісних змін у розміщенні продуктивних сил; скорочення та здрібнення поселенської мережі в результаті повсюдного зменшення людності міських та сільських поселень; розбалансування функціональної структури поселень в результаті масового закриття промислових підприємств; зменшення інтенсивності внутрішніх системоформуючих зв'язків; трансформаційний розвиток розселення закономірно посилює соціальну диференціацію рівнів життя населення;

визначено головні напрями трансформації розселення в умовах суспільних трансформацій, що включають трансформацію форм територіальної організації розселення, трансформацію поселенської мережі, структурну, функціональну трансформації та трансформацію систем розселення;

виявлено відмінності трансформації розселення у високоурбанізованому індустріальному регіоні, які полягають у високій трансформаційності розселення, особливо у міській місцевості;

поглиблено:

визначення сутності та змісту понять "трансформація розселення" та "трансформаційність розселення" із суспільно - географічних позицій;

методику суспільно-географічного дослідження трансформації розселення, яка включає шість взаємопов'язаних етапів робіт;

обґрунтування необхідності ведення моніторингу поселенської мережі для оцінки трансформаційних зрушень в розселенні та розробки кадастру всіх поселень регіону для отримання необхідної кількісної та якісної інформації.

дістали подальшого розвитку:

оцінка впливу соціально-економічних чинників на трансформацію розселення, зокрема, масового закриття підприємств, значного зростання безробіття, міграційного відтоку, депопуляції населення, зміни його зайнятості, виникнення регіональних ринків праці, зниження рівня і якості життя;

стратегія та прогноз розвитку розселення в Луганській області на перспективу до 2020 року, згідно з якими очікуються помітні зрушення структурної трансформації розселення;

обґрунтування розробки регіональної програми соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки на прикладі типового шахтарського міста Зоринська;

рекомендації щодо шляхів вирішення економіко-, соціально- та еколого-географічних проблем розселення в Луганській області, які передбачають розвиток шахтарських поселень та малого підприємництва, активізацію інвестиційної діяльності, зміцнення соціальної інфраструктури поселень, оптимізацію демографічного потенціалу поселень, забезпечення зайнятості населення, зменшення забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові результати і рекомендації спрямовані на вдосконалення розвитку і територіальної організації розселення населення Луганської області. Комплексний аналіз процесів розселення населення, виявлення їх трансформацій є важливим підґрунтям для визначення засобів управління поселеннями і територіями та повинно враховуватися при розробці регіональної соціально-економічної політики та стратегії на перспективу.

Рекомендації щодо шляхів вирішення соціально-економічних проблем розселення використані управлінням містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 64/8-356 від 08. 09. 2010 р.).

Теоретичні розробки автора використані Луганським відділенням Інституту економіко-правових досліджень НАН України (довідка № 50 від 02. 09. 2010 р.).

Рекомендації щодо стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку малого шахтарського міста Зоринська використані міською радою (акт про впровадження від 27. 08. 2010р.). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу "Розміщення продуктивних сил" у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (акт про впровадження № 1147/К-9 від 07. 09. 2010р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на: Всеукраїнських наукових конференціях "Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (Київ 2007, 2010); II Всеукраїнській конференції "Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення" (Херсон, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції "Історична географія: початок XXI сторіччя" (Вінниця, 2007); науково-практичній конференції Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції "Регіон -2010: стратегія оптимального розвитку" (Харків, 2010).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 4,1 ум. друк. арк., з них 7 - у фахових виданнях. 11 публікацій належать особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (192 найменування) та додатків. Обсяг друкованого тексту дисертації становить 223 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації "Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження трансформації розселення населення" розкрита сутність трансформації розселення, сформульовані закономірності трансформаційного розвитку розселення і розроблені методичні основи дослідження. Ми розуміємо трансформацію розселення як суспільно-географічний процес, що характеризується істотними змінами форм, структур та систем розселення, зумовлених науково-технічною революцією, якісними змінами економічних та соціальних процесів. За сутністю трансформація розселення є складним багатогранним процесом, що розвивається нерівномірно. На одних етапах суспільного розвитку країни чи регіону він може прискорюватися, на інших сповільнюватися. З темпами розвитку безпосередньо пов'язана інтенсивність трансформації розселення, яка в Україні в кінці XX - на початку XXI ст. посилилася, що зумовлене ринковою трансформацією економіки.

Новим поняттям, пов'язаним з трансформацією, є "трансформаційність розселення", яку ми розуміємо як здатність розселення в регіоні до трансформаційних змін. Зрозуміло, що не у кожному регіоні розселення під впливом певних чинників може трансформуватися. За своєю природою розселення є консервативним, тобто здатним протистояти впливу зовнішніх чинників, потужних викликів та загроз. Проте у різних регіонах України стійкість розселення до протидії впливу негативних чинників різна. Так, в Донбасі як індустріальному високоурбанізованому регіоні в результаті ринкової трансформації та реструктуризації промисловості трансформаційність розселення була досить високою, особливо у міській місцевості. В той же час у агропромислових середньо- або слабоурбанізованих регіонах трансформаційність розселення менш виражена.

В процесі свого розвитку розселення проходить різні стадії та етапи, одні з них можно назвати еволюційними, інші трансформаційними. Останні відбувалися не випадково і спонтанно, а цілком об'єктивно та закономірно. До закономірностей трансформаційного розвитку розселення в умовах соціально-економічних трансформацій ми відносимо такі:

1. Трансформація форм територіальної організації розселення відповідно до якісних змін у розміщенні та територіальній організації продуктивних сил. В кінці ХХ та на початку ХХІ ст. деякі селища міського типу, в яких були ліквідовані деревообробні, цукрові та маслоробні заводи, а також колишні радгоспні селища в Центральному, Подільському та Карпатському регіонах переведені до категорії сільських поселень.

2. Скорочення та здрібнення поселенської мережі відбувається в результаті повсюдного зменшення людності міських та сільських поселень України в кінці ХХ та на початку ХХІ ст. Це одна з найважливіших закономірностей процесу трансформації розселення, що полягає не лише у скороченні поселенської мережі регіонів, а й зменшенні їх людського потенціалу.

3. Розбалансування функціональної структури поселень стало закономірним процесом трансформації розселення в результаті масового закриття промислових підприємств через їх неконкурентоспроможність на світовому ринку та зміну стратегічного курсу розвитку української економіки. Згортання економічної бази викликало порушення сформованих виробничих функцій поселень та міжселенних економічних зв'язків. Інша група промислових підприємств була приватизована і збереглася під час економічної кризи, але повністю змінила свою спеціалізацію та зовнішні виробничі зв'язки.

4. Трансформація розселення закономірно веде до зменшення інтенсивності внутрішніх системоформуючих зв'язків, які сприяли економії на перевезеннях вантажів та прискоренню їх доставки, і розширення далеких економічних зв'язків приватних підприємств та підприємців. Значне посилення зовнішньоекономічних зв'язків та кризовий стан вітчизняної економіки призвели фактично до втрати системоформуючих зв'язків, особливо на регіональному, локальному та місцевому рівнях, та погіршення стану відповідних систем розселення.

5. Трансформаційний розвиток розселення закономірно посилює соціальну диференціацію рівнів життя населення між центральними та периферійними районами розселення. Ця поляризація життєвого рівня населення стала результатом дії просторової закономірності трансформації розселення "центр - периферія", яка призвела до величезних негативних наслідків.

Для суспільно-географічного дослідження трансформації розселення нами розроблена методика, яка включає шість взаємопов'язаних етапів робіт:

виявлення етапів і напрямів еволюції та трансформації форм територіальної організації розселення міського та сільського населення;

оцінка тенденцій динаміки і трансформації поселенської мережі;

виявлення зрушень в структурній трансформації розселення;

визначення напрямів трансформації територіальних систем розселення;

прогнозування трансформаційного розвитку розселення регіону на довгострокову перспективу;

розробка рекомендацій по вирішенню суспільно-географічних проблем трансформації розселення в досліджуваному регіоні.

У зв'язку із браком офіційної інформації для дослідження трансформації розселення нами запропонований метод розробки кадастру поселень на прикладі Свердловського району Луганської області, в якому зведені статистичні та інформаційні дані по кожному поселенню, запозичені із різноманітних офіційних та неофіційних джерел.

У II розділі "Суспільно-географічний аналіз трансформації розселення в Луганській області" виявлено головні напрями трансформації розселення в Луганській області, які включають:

- трансформацію форм територіальної організації розселення;

- трансформацію поселенської мережі;

- структурну трансформацію розселення;

- функціональну трансформацію розселення;

- трансформацію систем розселення.

В Луганській області історично склалося багато форм територіальної організації розселення населення, які в процесі науково-технічного прогресу, розвитку та розміщення продуктивних сил розвивалися у напрямі ускладнення функцій та структури, а також поступової трансформації. Причому, одні форми (міста, селища, села) збереглися дотепер, але еволюціонували відповідно до нових умов та завдань економічного розвитку. Інші форми виконували відповідні функції лише у певний період економічного, політичного, соціального та екологічного розвитку регіону і після завершення цього періоду потреба в них відпала (військові роти, містечка, поштові станції, слободи, хутори тощо). В процесі еволюції одні з них були приєднані до інших форм, другі - ліквідовані, а треті трансформувалися в нові форми, які відповідали новим реаліям історичного та соціально-економічного розвитку Луганщини.

Напрями трансформації поселенської мережі області у 2-й половині ХХ ст. відображають дані табл. 1. У 70-х роках процес трансформаційних змін мережі відбувався досить активно. Спостерігалося два різновекторних процеси. Один спрямований на розширення мережі (будівництво нових поселень, виділення із існуючих поселень, перехід до іншої категорії), але потужнішим був другий напрямок, що спричинив скорочення мережі (включення у межі інших поселень, виключення з облікових даних). У 80-роках інтенсивність трансформації поселенської мережі різко зменшилася, а у 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. міська поселенська мережа була стабільною, а сільська - повільно скорочувалася. Цей напрям тісно пов'язаний із структурною трансформацією розселення, яка характеризувалася змінами у розподілі поселень за деякими ознаками (людністю, умовами розвитку, функціями тощо).

Трансформаційні зміни структури міського розселення характеризуються підвищенням ролі поселень людністю менше п'яти тисяч осіб. За останні 30 років кількість міст в області не змінилася, але вдвічі збільшилася кількість дрібних міст (людністю менше 10 тис. осіб) та зменшилася чисельність їх населення. Підвищилася питома вага малих селищ у структурі селищного розселення, а зменшилася питома вага великих селищ.

Таблиця 1. Напрями та масштаби трансформації поселенської мережі Луганської області протягом 1971-2009 рр.*

Напрями трансформації поселенської мережі	1971-1990	У тому числі	1991-2009	У тому числі
		1971-1980	1981-1990		1991-2000	2001-2009
Міські поселення - всього	6	4	2
З них: Міста	3	3
- збудовано на новому місці;	1	1
- виділено з міст	2	2
Селища міського типу:	3	1	2
1. Мережа селищ розширена:	6	2	4
- виділено з міст	1		1
- утворено з сіл	5	2	3
2. Мережа селищ зменшена	3	1	2
- переведено у місто	1		1
- включено у межі міста	2	1	1
Сільські поселення - всього	113	107	6	15	5	10
1. Мережа сіл розширена шляхом побудови нових сіл	8	5	3
2. Мережа сіл зменшена:	121	112	9	15	5	10
- переведено до селищ міського типу	4	1	3
- включено у межі міста				1	1
- приєднано до сіл, селищ та міст	10	10
- виключено з облікових даних	107	101	6	14	4	10
Всього	-107	-103	-4	-15	-5	-10

Примітка: * Розраховано за даними " Відомостей Верховної Ради Української РСР" за 1971-1991 рр. та " Відомостей Верховної Ради України" за 1991-2009 рр.

В період незалежності сільська поселенська мережа стабілізувалася, а темпи скорочення чисельності сільського населення значно знизилися. Найбільше зменшилася кількість крупних сіл та чисельність населення в них. Великі та середні села зменшилися дуже мало, а кількість малих сіл збільшилася. Для області характерна тенденція здрібнення сільської поселенської мережі, що проявилося у зменшенні середньої людності одного поселення з 500 осіб у 1989 р. до 399 осіб у 2008 р., або на 21 %.

Найбільшими темпами зменшилася кількість поселень (на 11-20 %) та чисельність сільського населення (на 41-50 %) у південно-західній зоні Луганщини, що безпосередньо пов'язане з рівнем її промислового розвитку та урбанізації. В той же час в агропромисловій північно-східній зоні, яка має найменші щільність сільського населення та густоту поселенської мережі, остання була відносно стабільною, а чисельність сільського населення зменшилася найменше (менше 20 %).

Відбулися трансформаційні зміни функціональної структури розселення в області. Більш за все зазнали змін малі міста та селища міського типу, що пов'язане головним чином із закриттям містоформуючих підприємств (шахт, машинобудівних підприємств). Більш стабільними у функціональному відношенні залишалися поселення з багатофункціональною та агропромисловою спеціалізацією.

У 2-й половині ХХ ст. в Луганській області на базі потужного територіально-виробничого комплексу об'єктивно сформувалася регіональна система розселення, що характеризувалася економічною та соціальною єдністю. Особливості територіально-функціональної структури цієї системи відображає карто - схема (рис. 1). Значні природно-географічні, економічні та екологічні відмінності території області зумовили формування Луганської та Старобільської субрегіональних систем розселення, що дуже відрізняються за структурою. На Луганську систему припадає 44 % території, 52 % поселень та 88 % населення області. Якщо Луганська належить до гіперурбанізованих систем (питома вага міського населення - 92 %), то Старобільська - до слабоурбанізованих (42 %) і слабозаселених (щільність населення 20 осіб на км.² проти 173 осіб у Луганській). Луганська система нами поділяється на п'ять локальних, а Старобільська - на три. Локальні системи поділяються на 32 місцевих, 8 кущових та 206 низових систем розселення.

В сучасний період ця територіальна структура Луганської регіональної системи розселення зберіглася, але в результаті економічних трансформацій відбулися суттєві трансформаційні зміни в системі розселення. Частина колишніх системоформуючих виробничо-економічних зв'язків вже не існує, в той же час з'явилися нові зв'язки, зокрема соціальні, з центрами систем розселення різних ієрархічних рівнів, що сприяло посиленню їх торговельної, фінансової та інвестиційної привабливості. Окрім зменшення внутрішніх зв'язків трансформація Луганської регіональної системи розселення відбувалася у напрямі зменшення людності поселень. Протягом 1993-2008 рр. людський потенціал цієї системи зменшився на 0,5 млн. осіб, або на 19 %, головним чином за рахунок скорочення міського населення. Причому найбільше зменшення відбулося Луганської субрегіональної системи розселення через масове закриття шахт, заводів та фабрик.

Другий пріоритетний напрям трансформації систем розселення в Луганщині полягає у зміцненні та оновленні виробничо-економічної бази міських та сільських поселень. Важливим напрямом слід вважати трансформацію соціальної сфери систем розселення. Соціальний потенціал міст, селищ та сіл області в процесі ринкової трансформації соціальної інфраструктури зазнав значних структурних змін.

Третій розділ дисертації "Суспільно-географічні проблеми трансформації розселення в Луганській області та шляхи їх вирішення" присвячений дослідженню стратегічних засад і прогнозу розселення населення Луганської області та обґрунтуванню основних напрямів подолання суспільно-географічних проблем трансформації розселення.

Згідно нашого прогнозу, поселенська мережа в перспективі до 2020 р. за першим (екстраполяційним) варіантом зменшиться на 21 поселення, або на 2,3 %, а за другим (оптимізаційним) - на 88 (11 %). Найбільш динамічною буде селищна мережа, яка протягом 2012-2020 рр., за ІІ варіантом, має зменшитися у 2,5 раза (міст - на 14 %, а сіл - на 3 %). В перспективі до 2020 р. триватиме зменшення чисельності населення області, за І варіантом, на 215 тис. осіб (на 9 %), а, за другим, - на 230 тис. осіб (на 10 %). Як бачимо, різниця темпів депопуляції за обома варіантами невелика. В перспективі збережеться процес дезурбанізації, хоча, за ІІ варіантом, масштаби його будуть меншими (чисельність міського населення протягом 2012-2020 рр. зменшиться на 10,4 %, а, за І варіантом, - на 12 %). Рівень урбанізації знизиться з 86,6 % у 2010 р. до 86 % у 2020 р., за ІІ варіантом, та 84 % - за першим). трансформація розселення індустріальний географічна

В залежності від стратегічних пріоритетів та варіанта розвитку урбанізації і розселення темпи, напрями та масштаби трансформації розселення в Луганській області будуть істотно відрізнятися. Нами обґрунтована необхідність оптимізаційного (другого) варіанту розвитку розселення, з яким будуть пов'язані такі трансформаційні зміни у розселенні:

- Удосконалення форм територіальної організації розселення населення. Цей напрям включає відродження деяких історичних форм (містечко, станиця, слобода, хутір) та трансформацію сучасних форм територіальної організації міського та сільського розселення (переведення селищ міського типу у села, приєднання міст та селищ міського типу до міст) (рис. 2). Поряд з традиційними формами територіальної організації розселення пропонуємо створити нові - технополіси, техноекополіси, приватні розважальні містечка, котеджні селища, агроміста.

- Оптимізація поселенської мережі та сталий розвиток поселень. З метою виходу з депресивного стану багатьох монофункціональних малих міст та селищ міського типу пропонуємо приєднати їх до інших міст та селищ, що стабільно розвиваються. Це дасть можливість відновити житловий фонд приєднаних поселень, підвищити їх інвестиційнупривабливість, зміцнити соціальну інфраструктуру, знизити витрати на управлінський апарат. Для вирішення проблеми нестачі статистичної інформації по окремих поселеннях пропонуємо розробити кадастр поселень Луганської області, в якому мають бути показники по всіх сферах функціонування поселень. Для прикладу нами розроблено Кадастр поселень Свердловського району. Створення кадастру дасть можливість зробити комплексну оцінку природно-ресурсного, людського, економічного та соціального потенціалів різних груп і типів поселень, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату у регіоні.

Ми пропонуємо також організувати постійний моніторинг динаміки поселенської мережі, який дасть можливість оцінити темпи і масштаби трансформації розселення.

- Удосконалення структури розселення внаслідок його трансформації. В результаті трансформаційних процесів у розселенні зменшиться поселенська мережа та зміниться її структура.

Кількість середніх та великих міст області в перспективі не зміниться, а малих - зменшиться. Підвищиться питома вага великих селищ, тому що в них більше можливостей для забезпечення соціальних потреб. Структура сільського розселення також зміниться у напрямі концентрації населення у великих селах. Така тенденція зумовлена тим, що в таких поселеннях легше створити необхідні соціально-економічні умови життя населення.

- З метою удосконалення регіональної системи розселення необхідно зміцнити економічний та соціальний потенціал міст шляхом розвитку промисловості, яка відповідала б новим вимогам, та здійснити модернізацію діючих підприємств. Важливим має стати пріоритетний розвиток місцевих систем розселення, що сформувалися у межах адміністративних районів та територій, підпорядкованих міським радам міст обласного значення. В результаті самоорганізації територіальних систем розселення в області очікується їх просторово-часове упорядкування та підвищення рівня їх сформованості.

Нами розроблено стратегічний план розвитку територіальної громади шахтарського міста Зоринська як типового малого міста високоурбанізованого регіону. Для цього проведено анкетування мешканців міста та методом SWOT - аналізу досліджено соціально-економічне становище міста. Стратегічні плани розвитку окремих поселень допоможуть врахувати їх особливості та сприятимуть подальшому розвитку всієї системи розселення.

Головними напрямами вирішення економіко-, соціально-, та еколого-географічних проблем трансформації розселення в Луганській області є: розвиток шахтарських міських поселень; розвиток малого підприємництва у містах; активізація інвестиційної діяльності у містах; розвиток соціальної інфраструктури; забезпечення зайнятості населення міських та сільських поселень; збереження чистоти водних ресурсів; зменшення забруднення атмосферного повітря.

ВИСНОВКИ

В результаті виконаного дисертаційного дослідження вирішене важливе наукове завдання - поглиблено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження процесу трансформації розселення населення як особливого напряму його розвитку в період соціально-економічних трансформацій країн з перехідною економікою. Це дало змогу виявити суспільно-географічні аспекти та напрями трансформації розселення у високоурбанізованому індустріальному регіоні на прикладі Луганської області. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз наукових праць показав, що існують різні підходи до визначення сутності поняття "трансформація розселення". Ми розуміємо під трансформацією розселення суспільно-географічний процес, що характеризується істотними змінами форм, структур та систем розселення, зумовлених науково-технічною революцією, якісними змінами економічних та соціальних процесів. Процес трансформації розселення залежить від впливу багатьох чинників, які ми поділяємо на зовнішні (географічне положення, нормативно-правові, науково-технічні) та внутрішні (економічні, соціальні, демографічні, екологічні, природні, психологічні). З розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом вплив одних чинників на трансформацію розселення посилюється, а інших знижується.

2. До закономірностей трансформаційного розвитку розселення населення в умовах соціально-економічних трансформацій ми відносимо: трансформацію форм територіальної організації розселення відповідно до якісних змін у територіальній організації продуктивних сил; скорочення та здрібнення поселенської мережі в результаті повсюдного зменшення людності міських та сільських поселень; розбалансування функціональної структури поселень внаслідок масового закриття підприємств; трансформація розселення закономірно веде до зменшення інтенсивності внутрішніх системоформуючих зв'язків; трансформаційний розвиток розселення закономірно посилює соціальну диференціацію рівнів життя населення.

3. Суспільно-географічне дослідження трансформації розселення передбачає виконання таких етапів: а) визначення етапів і напрямів еволюції та трансформації форм територіальної організації розселення міського та сільського населення; б) оцінка тенденцій динаміки і трансформації поселенської мережі; в) виявлення зрушень в структурній трансформації розселення; г) визначення напрямів трансформації територіальних систем розселення; д) прогнозування трансформаційного розвитку розселення регіону на довгострокову перспективу; е) розробка рекомендацій по вирішенню суспільно-географічних проблем трансформації розселення в досліджуваному регіоні.

4. Трансформація розселення в Луганській області як високоурбанізованому індустріальному регіоні гірничопромислового типу мала деякі особливості і відбувалася у п'яти напрямах, а саме: трансформація форм територіальної організації розселення, трансформація поселенської мережі, структурна трансформація, функціональна трансформація та трансформація Луганської регіональної системи розселення.

5. Трансформація форм територіальної організації розселення відбувалася протягом тривалого історичного періоду в процесі заселення та господарського освоєння території області. З розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом потреба у деяких старих формах територіальної організації розселення (поштові станції, роти, військові містечка, слободи, хутори) відпала і вони трансформувалися у нові форми (міста, селища міського типу та села), які відповідали новим умовам розвитку економіки області. На базі багатьох сіл були утворені шахтарські та транспортні селища. В області сформувалася відносно густа і стабільна мережа міст, які є головною формою територіальної організації міського розселення. Густа селищна мережа відрізняється більш активними трансформаційними змінами. Більшість сільських форм територіальної організації розселення (деревні, слободи, роти, станиці та хутори) трансформувалися у сучасні села та селища, мережа яких поступово скорочується.

6. Виділено три періоди трансформації поселенської мережі. У 50-60-х роках ХХ ст. відбувалися інтенсивні процеси трансформаційних змін шляхом утворення нових міст та селищ міського типу, скорочення сільської поселенської мережі, зумовлених значним розвитком вугільної та машинобудівної промисловості. Другий період припав на 70-80 роки, коли інтенсивність трансформаційних процесів у розселенні значно зменшилася, що пов'язане із стагнацією в промисловості. Третій період охоплює кінець ХХ - початок ХХІ ст. і характеризується повільним скороченням поселенської мережі, зокрема селищної та сільської. За останнє тридцятиріччя мережа міст в Луганщині була стабільною.

7. Структурна трансформація розселення за ознакою людності поселень характеризується тенденціями поляризації та здрібнення поселенської мережі, зумовленими втратою людності та переходом у групи меншої людності, накопиченням поселенської маси у найменшій групі (людністю менше 100 осіб), розширенням мережі безлюдних поселень.

8. Функціональна трансформація розселення, зумовлена масовим закриттям промислових підприємств в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. (шахт, заводів, фабрик), характеризується звуженням економічної бази та деградацією малих міст, які становлять три чверті всіх міст області, та селищ міського типу, що потребують державної допомоги у подоланні депресивного стану.

9. Трансформація Луганської регіональної системи розселення відбувається під впливом ринкової трансформації економіки та соціальної інфраструктури. Через закриття промислових підприємств, або значне зменшення обсягів виробництва спостерігається зниження інтенсивності та розбалансування внутрішньо системних виробничо-економічних зв'язків. Одночасно зменшилися масштаби маятникової міграції міжселенних соціальних зв'язків, що зумовило зниження рівня життя населення.

10. Розроблено прогноз розселення населення Луганської області, визначено напрями удосконалення його трансформації та вирішення пов'язаних з нею суспільно-географічних проблем. Трансформаційні процеси розселення в області триватимуть у прогнозній перспективі. З метою удосконалення форм територіальної організації міського розселення населення запропоновано об'єднати деякі міста та селища міського типу, утворити нові форми - технополіси та техноекополіси. Для збереження поселенської мережі та розвитку поселень пропонуємо відродити деякі історичні форми територіальної організації розселення (містечка, слободи, хутори). Сільська поселенська мережа буде трансформуватися у напрямах зняття з обліку безлюдних сіл і приєднання деяких сіл до інших, а також переведення деяких колишніх шахтарських та радгоспних селищ міського типу до категорії сіл, будівництво нових сільських поселень. Трансформація територіальних систем розселення буде йти у напрямі зменшення людського потенціалу міських поселень у Луганській субрегіональній системі розселення та стабілізації сільського потенціалу в Старобільській системі розселення.

11. Важливе значення для удосконалення трансформації розселення в Луганській області матиме вирішення актуальних економіко-, соціально- та еколого- географічних проблем, пов'язаних з трансформацією розселення. В дисертації рекомендуються заходи, спрямовані на розвиток міст та селищ міського типу, в яких закрито шахти, розвиток малого підприємництва, модернізацію діючих промислових підприємств, активізацію інвестиційної діяльності, розвиток транскордонного економічного співробітництва, зміцнення соціальної інфраструктури поселень. Реалізація цих заходів сприятиме регулюванню процесу трансформації розселення та створенню комфортних умов для життя, праці та відпочинку міського та сільського населення досліджуваного регіону.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Заваріка Г.М. Суспільно-географічні аспекти трансформації сільського розселення у Луганській області / Г.М. Заваріка // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. - Сер. 4. Географія і сучасність, 2007. -Вип. 18. - С. 151-159.

2. Заваріка Г.М. Тенденції трансформації сільської та міської поселенської мережі Луганської області: історичний аспект / Г.М. Заваріка // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2008. - Вип. 15. - С. 147-152.

3. Заваріка Г.М. Суспільно-географічні проблеми трансформації розселення в Луганській області / Г.М. Заваріка // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. - Сер. 4. Географія і сучасність, 2009. - Вип. 10 (20). - С. 113-117.

4. Заваріка Г.М. Стратегічні напрями розвитку регіонального розселення на основі його трансформації / Г.М. Заваріка // Вісник Дніпропетровського університету. - Сер.: Геологія. Географія, 2009. - Вип. 11. - С. 141-147.

5. Доценко Анатолій, Заваріка Галина. Історико-географічні аспекти трансформації форм територіальної організації розселення в Луганській області / Анатолій Доценко, Галина Заваріка // Історія української географії. Всеукр. наук. -теор. часопис. - Тернопіль: ТНПУ, 2009. - Вип. 19. - С. 38-42. Особистий внесок: виділені етапи формування сучасної мережі міст та селищ міського типу.

6. Доценко Анатолій, Заваріка Галина. Напрями трансформації систем розселення у гіперурбанізованому регіоні / Анатолій Доценко, Галина Заваріка // Часопис соціально-економічної географії. - Харків: ХНУ, 2009. - Вип. 7(2). - С. 15-21. Особистий внесок: розроблена територіальна структура Луганської регіональної системи розселення.

7. Доценко А.І., Заваріка Г.М. Структурна трансформація розселення у гіперурбанізованому регіоні (на прикладі Луганської області) / А.І. Доценко, Г.М. Заваріка // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. - Сер. 4. Географія і сучасність, 2002. -Вип. 21. - С. 86-94. Особистий внесок: аналіз розподілу міст та селищ міського типу за групами людності.

Тези доповідей:

8. Заваріка Г.М. Трансформація розселення населення у високоурбанізованому регіоні - Луганській області / Г.М. Заваріка // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. -Херсон: ПП. Вишемирський, 2007. - С. 86-90.

9. Заваріка Г.М. Взаємозв'язки трансформації розселення та економіки / Г.М. Заваріка // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень. - Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. - Дніпропетровськ: Вид. ДНУ, 2007. -Вип.4. -С. 270-273.

10. Заваріка Г.М. Економіко-географічні проблеми трансформації розселення населення / Г.М. Заваріка // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. -Луганськ, 2007. - С. 283-285.

11. Заваріка Г.М. Соціально-географічні проблеми трансформації розселення населення / Г.М. Заваріка // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. -Луганськ, 2008. - С. 86-87.

12. Заваріка Г.М. Трансформація сільського розселення населення Луганської області / Г.М. Заваріка // Природно-територіальні та суспільно-географічні комплекси регіонів: історія формування, стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції - Луганськ: Альма-матер, 2008. - С. 96-98.

13. Заваріка Г.М. Оцінка впливу соціально-економічних трансформацій на розселення населення / Г.М. Заваріка // Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції - К.: ВГЛ "Обрії", 2007. - С. 72-73.

14. Заваріка Г.М. Регіональні тенденції трансформації сільського розселення (на прикладі Луганської області) / Г.М. Заваріка // Географія в інформаційному суспільстві. Том 2. К.: "Обрії", 2008. - С. 275-277.

15. Доценко А.І., Заваріка Г.М. Основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст Луганської області / А.І. Доценко, Г.М. Заваріка // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. К.: КНУ. - 2010. - С. 29-30. Особистий внесок: рекомендації про шляхи економічного розвитку колишніх шахтарських малих міст.

16. Доценко А.І., Заваріка Г.М. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку селищ міського типу Луганської області в умовах ринкової трансформації / А.І. Доценко, Г.М. Заваріка // Регіон -2010: стратегія оптимального розвитку. Харків: ХНУ, 2010. - С. 27-30. Особистий внесок: рекомендації щодо напрямів розвитку шахтарських селищ міського типу.

АНОТАЦІЯ

Заваріка Г.М. Суспільно-географічні аспекти трансформації розселення у високоурбанізованому регіоні (на прикладі Луганської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

В дисертації розглядаються суспільно-географічні аспекти трансформації розселення у високоурбанізованому регіоні, яким є Луганщина. В роботі вперше комплексно досліджено процес трансформації міського і сільського розселення у високоурбанізованому регіоні, виявлено головні напрями, тенденції та територіальні відмінності трансформації розселення в період ринкової трансформації економіки регіону.

Особлива увага приділена розробці методики дослідження трансформації розселення, виділенню закономірностей трансформації розселення та науковому обґрунтуванню необхідності розробки кадастрів поселень районів та області для отримання надійної інформації, яка буде сприяти залученню інвестицій у регіон. Розроблено стратегічний план розвитку типового шахтарського міста Зоринська. Запропоновано створити в області наукові міста - технополіси або техноекополіси. В роботі доведено, що трансформаційні процеси в системах розселення Луганщини будуть тривати у найближчій перспективі, напрями їх будуть такими ж, як і в ретроспективі. Здійснено наукову розробку схеми територіальної структури розселення Луганщини. Зроблено прогноз розселення внаслідок його трансформації.

Ключові слова: розселення, трансформація, трансформаційність розселення, субрегіональна система розселення, кадастр, технополіс, техноекополіс, стратегічний план розвитку, моніторинг, єврорегіон.

АННОТАЦИЯ

Заварика Г.М. Общественно-географические аспекты трансформации расселения в высокоурбанизованном регионе (на примере Луганской области). - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2011.

В диссертации рассматриваются общественно - географические аспекты трансформации расселения в высокоурбанизированном регионе, которым является Луганщина. В диссертации впервые дано определение понятия "трансформация расселения" с точки зрения общественной географии.

В работе впервые комплексно исследовано процесс трансформации городского и сельского расселения в высокоурбанизированном регионе, обнаружены главные направления, тенденции и территориальные отличия трансформации расселения в период рыночной трансформации экономики региона. К главным направлениям трансформации расселения мы относим: трансформацию форм территориальной организации расселения, трансформацию сети поселений, структурную трансформацию расселения, функциональную трансформацию расселения, трансформацию Луганской региональной системы расселения. Особенное внимание уделено разработке методики исследования трансформации расселения, выделению закономерностей трансформации расселения и научному обоснованию необходимости разработки кадастров поселений районов и области для получения надежной количественной и качественной информации, которая поможет привлекать инвестиции в регион. На основе данных социологического обследования и SWOT - анализа предложен стратегический план развития типичного шахтерского города Зоринска. Разработан кадастр поселений Свердловского района Луганской области.

Предложено с целью сохранения поселенческой сети создать в области научные города - технополисы или техноэкополисы, а также возродить исторические формы территориальной организации расселения (слободы, хутора). В работе доказано, что трансформационные процессы в системах расселения Луганщины будут длиться в ближайшей перспективе, направления их будут такими же, как и в ретроспективе. Осуществлена научная разработка схемы территориальной структуры расселения Луганщины. Сделан прогноз расселения в результате его трансформации.

Ключевые слова: расселение, трансформация, трансформационность расселения, субрегиональная система расселения, кадастр, технополис, техноэкополис, стратегический план развития, мониторинг, еврорегион.

ANNOTATION

Zavarika G.M. Suspil'no-geografichni is aspects of transformation of settling apart in the high-urbanized region (on the example of the Lugansk area). - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of geographical sciences after specialty 11.00.02 is economic and social geography. it is the Kievan national university of the name of Tarasa Shevchenko, Kyiv, 2011.

In dissertation examined publicly geographical aspects of transformation of settling apart in the high-urbanized region, which Luganschina is. In-process first complex investigational process of transformation of the city and rural settling apart in the high-urbanized region, found out main directions, tendencies and territorial differences of transformation of settling apart, in the period of market transformation of economy of region. The special attention is spared the scientific ground of necessity of development of cadastres of settlements of districts and area for the receipt of reliable statistical information. On the basis of information of sociological inspection and SWOT - analysis certainly strategic plan of development of typical miner's city Zorinska. It is suggested with the purpose of maintenance of settler network to create scientific cities in an area - tekhnoekopolisi. Scientific development of chart of territorial structure of settling apart of Luganschini is carried out. The prognosis of settling apart is done as a result of his transformation.

Keywords: settlement, settling apart, transformation, transformaciynist' settling apart, subregional'na system of settling apart, cadastre, tekhnoekopolis, strategic plan of development, monitoring, European region.

Размещено на Allbest.ru