Територіальна організація рекреаційно-туристичної діяльності в столичному суспільно-географічному районі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Динамічний розвиток туризму зумовив його різнобічний та значний вплив на соціально-політичні, екологічні, економічні процеси у світовій економіці, у національних господарських системах, які людство намагається вирішити в рамках реалізації парадигми збалансованого розвитку. На це наголошується у Хартії зі сталого туризму (1995 р.), Міжнародній програмі зі сталого розвитку туризму (1999 р.), Глобальному етичному кодексі туризму (1999 р.), Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй (2000 р.), Йоганнесбурзькій декларації зі стійкого розвитку (2002 р.). В Україні питання збалансованого розвитку туризму зафіксовані в Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» (2007 р.), Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів» (2008 р.).

Особливої ваги питання збалансованого розвитку туризму набуває на регіональному рівні і в значній мірі може бути вирішене суспільною географією на базі розробки оптимізаційної моделі рекреаційно-туристичної діяльності (РТД). В якості модельного обраний Столичний суспільно-географічний район (Столичний СГР), в якому туристичний процес функціонує під значним впливом столиці. Функція столичності у РТД проявляється специфікою попиту, відображається в його структурі та ритмічності, в характері пропозиції туристичного продукту і формах його організації. Тому питання територіальної організації та збалансованого розвитку РТД в Столичному СГР набувають особливої наукової ваги і є практично значущими.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є оптимізація територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності у Столичному суспільно-географічному районі на засадах збалансованого розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- обґрунтувати суспільно-географічну сутність рекреаційно-туристичної діяльності;

- поглибити та систематизувати методику суспільно-географічного дослідження РТД у контексті збалансованого регіонального розвитку;

- проаналізувати змістовну і функціональну сутність факторів формування і територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності;

- виявити та дослідити опорний туристичний каркас територіальної структури (ТС) Столичного СГР;

- проаналізувати кластерну організацію рекреаційно-туристичної діяльності Столичного СГР;

- обґрунтувати стратегічні напрями вдосконалення територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному СГР.

1. Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження регіональних особливостей рекреаційно-туристичної діяльності

Розкрито суспільно-географічну сутність рекреаційно-туристичної діяльності, основні фактори впливу на її територіальну організацію, запропоновано методику дослідження територіальної організації рекреаційно-туристичної діяльності.

Рекреаційно-туристична діяльність визначається як процес організації споживання туристичного продукту, сформованого на засадах збалансованого розвитку дестинації, який здійснюється підприємствами індустрії туризму. Дестинація в даному випадку трактується як елемент територіальної структури РТД, а індустрія туризму - як міжгалузевий комплекс, в межах якого сполучається діяльність суб'єктів ринку туристичних послуг.

Процес організації споживання полягає у ринковій діяльності суб'єктів з розробки турпродукту, його просування на ринок і реалізації та забезпечення умов безпечного, комфортного та якісного споживання турпродукту в межах визначеної дестинації і здійснюється в ході виробничо-обслуговуючої діяльності з забезпечення мети подорожування: створюються умови для здійснення елементарних рекреаційних занять, визначених наявністю рекреаційно-туристичних ресурсів, надаються рекреаційно-туристичні послуги (РТП). РТП за характером РТД поділяються на первинні (забезпечення фізіологічних потреб туриста), основні (розміщення, харчування, транспортне, екскурсійне обслуговування та дозвілля), додаткові (побутові, торговельні, комунікативні, інформаційні, банківсько-фінансові, медичні, спортивно-оздоровчі, культурні тощо) та загальні (надаються населенню дестинації закладами місцевої соціальної інфраструктури з урахуванням туристичних навантажень). Номенклатура, обсяги та інтенсивність надання РТП визначаються попитом, який підпорядковується коливанням залежно від циклу життєдіяльності населення: добового, тижневого, сезонного, річного. Кожному з цих циклів відповідає ієрархізований набір первинних, основних, додаткових та загальних послуг, об'єднаних у комплексний турпродукт задля забезпечення мотиваційних потреб туриста в даній дестинації, сформованій на базі використання певного виду рекреаційно-туристичного ресурсу або їхнього поєднання, що визначається як рекреаційно-туристичний цикл (РТЦ). Рекреаційно-туристичний цикл покладений в основу визначення структури РТД та типізації елементів її ТС.

РТЦ, крім часових ознак, має ознаки спеціалізації, комплексності, ієрархічності, які ґрунтуються на унікальності рекреаційно-туристичного ресурсу. Існує залежність між характером рекреаційно-туристичних ресурсів та формуванням елементів територіальної структури РТД: унікальні ресурси лежать в основі формування дискретних елементів, а однотипні (наприклад, кліматичні умови) більшою мірою формують ареальні форми територіальної структури.

Типи елементів ТС рекреаційно-туристичної діяльності виділені за такими критеріями: рівень рекреаційно-туристичного циклу та характер рекреаційно-туристичної діяльності, яка його забезпечує (обсяг та характер попиту, кількість закладів, що надають РТП, їхня потужність, клас обслуговування, спеціалізація, міра територіальної концентрації та диференціації). Відповідно до визначених критеріїв встановлені такі типологічні ознаки.

У запропонованій ієрархічній системі типів елементів ТС РТД чітко прослідковується ряд тенденцій: а) дестинації вищого порядку містять в повному обсязі цикли РТД дестинацій нижчого порядку; б) диверсифікація ринку РТП внаслідок виникнення нових видів РТД веде до ускладнення ТС, оскільки новий вид РТД необов'язково формує малий пункт, а найчастіше концентрується в елементах ТС більш високого ієрархічного порядку; в) диференціація РТД внаслідок посилення конкуренції серед суб'єктів РТД має призвести до збільшення кількості елементів ТС нижніх порядків (малих пунктів та пунктів).

Розроблена методика суспільно-географічного дослідження РТД базується на алгоритмі, що передбачає реалізацію логічної схеми послідовності етапів аналізу, має на меті виявити тенденції та механізми її територіальної організації. На початковому етапі обґрунтовується теоретико-методологічна концепція суспільно-географічного вивчення рекреаційно-туристичної діяльності.

Аналітичний етап передбачає визначення та оцінку: 1) системи факторів, міри їхнього впливу на розвиток РТД в Столичному СГР за факторними ознаками та показниками. Виділені фактори класифіковані змістовно (природно-екологічні, соціально-економічні, ринкові), функціонально (генеруючі та реалізуючі), територіально (локалізуючі та нелокалізуючі), системно (внутрішні та зовнішні); 2) рівня розвитку РТД та її територіальну диференціацію в розрізі районів за показниками діяльності туроператорів, турагентів, закладів гостинності, харчування, дозвілля (кількість, потужність, клас обслуговування, спеціалізація, обсяг та структура споживання, економічна ефективність діяльності, рівень зайнятості) та ін; 3) елементів ТС та їхню типізацію на базі поєднання методів, математико-статистичного аналізу та картографічного моделювання.

Отриманий аналітичний результат дозволяє застосувати метод кластеризації рекреаційно-туристичної діяльності, який ґрунтується на детальному аналізі показників РТД в розрізі адміністративних одиниць Столичного СГР, та передбачає наступний алгоритм дослідження: аналіз туристичних маршрутів, які пов'язують рекреаційно-туристичні об'єкти між собою у взаємодіючі елементи рекреаційно-туристичного процесу, що дозволяє виявити дестинації відповідного типу і форми; визначення основних конкурентних переваг дестинацій на ринку туристичних послуг; виділення кластерів РТД з урахуванням їх комплексності та туристично-логістичного потенціалу (ємності, навантаження, пропускної спроможності залежно від показників концентрації туристичних об'єктів та інфраструктури, туристичних потоків та маршрутів) з подальшим функціональним зонуванням (центральна, базова та перспективна зони), яке побудоване за ознаками збалансованого розвитку РТД. Кластеризація РТД є основою для рекреаційно-туристичного районування, побудованого на принципах ресурсної достатності, забезпечення збалансованого розвитку РТД, її комплексності, керованості, адміністративно-територіальної єдності, забезпечення динаміки розвитку рекреації і туризму в Столичному СГР.

Територіальна організація РТД в Столичному СГР розглядається як основа для збалансованого розвитку туризму, яка дозволяє оптимізувати РТД через формування і забезпечення функціонування опорного туристичного каркасу, який об'єднає в процесі РТД різні типи елементів її ТС та рекреаційно-туристичні кластери.

2. Оцінка характеру рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному суспільно-географічному районі

З метою виявлення тенденцій розвитку РТД у регіоні проведений ретроспективний аналіз рекреаційно-туристичної діяльності, який дозволив виявити спонтанність процесу протягом аналітичного періоду на фоні в цілому позитивної динаміки, різкі зміни в територіальній структурі, зумовлені занепадом РТД в пунктах і малих пунктах, що частково можна пояснити переорієнтацією туристичного попиту на зарубіжні поїздки, зменшенням обсягів внутрішнього туризму і зниженням активності екскурсійної діяльності, організаційно-управлінською невпорядкованістю туристичного процесу протягом 1990-х років. Означені особливості стали основою для виділення наступних етапів: історичного (до 1991 р.), перехідного (1991-1995 рр.), трансформаційного (1995-2001 рр.), сучасного (2001-2009 рр.).

На сучасному етапі РТД в Столичному СГР формується в контексті розвитку туризму в Україні, де функція столичності обумовлює його специфіку в країні. Водночас аналогічні риси характерні для столичних регіонів більшості країн світу: значний обсяг туристичного потоку, в структурі якого домінує іноземний туризм, формує пропозицію, яка в своїй діяльності керується світовими стандартами якості туристичних послуг; стабільний і практично цілорічний попит формує столицю як потужну дестинацію з розвиненою і диференційованою індустрією туризму; формування дестинації на базі столиці призводить до процесів туристичної урбанізації та агломерування, які відбуваються за рахунок екстенсивного розвитку, ускладнюючи ТС і організацію туристичного процесу в зоні впливу столиці.

На сучасному етапі РТД Столичного СГР є однією з найбільш розвинених в країні, характеризується зростанням обсягів діяльності, внутрішньою диференціацією за рівнем розвитку на фоні зростаючої спеціалізації. На СГР припадає 72% туристичного потоку, в структурі якого 93% становлять іноземні туристи, 33% туристичних компаній, які організовують туристичний процес. До 95% обсягів діяльності припадають на м. Київ, і саме столиця концентрує і формує попит на рекреаційно-туристичні ресурси району, а суб'єкти столичного ринку РТП значною мірою впливають на перерозподіл туристичних потоків всередині району. Проведений аналіз показників стану готельного господарства на основі системи індексів дозволив певною мірою оцінити комфортність номерного фонду (mj), ступінь розвитку готельної мережі (kh) та ефективність її діяльності (kt).

Найрозвиненішою в Столичному СГР є готельна мережа м. Києва з приміською зоною, про що свідчать високі значення індексу локалізації - Ih=1,48. Значний потік туристів (25% від загального) до Столичного СГР та внутрішньорегіональні переміщення забезпечуються також розвиненою мережею готельних підприємств Чернігова, Житомира та Білої Церкви. Інші міста вирізняються значною територіальною концентрацією готельної мережі в адміністративних центрах або біля них в рекреаційних зонах, з низьким коефіцієнтом локалізації, що вказує на недостатню забезпеченість туристів потужностями готельної бази, а у Любарському, Коростенському, Овруцькому (Житомирська область), Яготинському, Іванківському, Рокитнянському (Київська область), Носівському, Борзнянському, Коропському (Чернігівська область) районах рівень пропозиції близький до нуля. У той самий час розвиток пропозиції, зокрема в Обухівському, Києво-Святошинському, Новгород-Сіверському районах, наблизив її до середньоєвропейських значень, однак тут спостерігається недостатня ефективність діяльності готельної індустрії: низька якість послуг при високій ціні. Тому розвиток готельної мережі повинен супроводжуватись активним маркетингом, спрямованим на формування ефективної діяльності задля задоволення попиту туристів.

З метою визначення механізмів впливу на територіальну організацію РТД була проведена комплексна оцінка факторів. Одним з найважливіших є фактор рекреаційно-туристичного положення, яке було розглянуте як складова суспільно-географічного положення на макро-, мезо- та мікрорівні, що відображено на картосхемі «Опорний туристичний каркас території Столичного суспільно-географічного району» (рис. 1). При цьому враховувались розвиток транспортної інфраструктури, діючі та розроблені туристичні маршрути, які пов'язують Чернігівську, Житомирську та Київську області, зв'язуючи з центром у м. Києві.

Рис. 1. Опорний туристичний каркас території Столичного суспільно-географічного району

Значним виявився також організаційно-управлінський фактор цілеспрямованого розвитку РТД в регіоні в контексті підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу «ЄВРО-2012», що активізувало інвестиційний процес (інвестиції в заклади розміщення склали понад 106 млрд.грн.), розбудову інфраструктури (як загальної так і спеціальної) і сприяло відродженню РТД в регіоні (темп приросту в середньому складає 25%). Відповідно змін зазнає ТС РТД: при домінуючій ролі столиці розбудовується туристична інфраструктура вузлів Чернігова та Житомира, позитивний туристичний імідж набувають, формуючись як дестинації, центри, зростає кількість пунктів і малих пунктів (приріст 17%) за рахунок пожвавлення малого і середнього підприємництва в сегменті екскурсійної діяльності (приріст 50 тис. екскурсантів), сільського туризму.

Таким чином, РТД в Столичному СГР за останні роки характеризується переходом на бізнесові засади організації діяльності з ознаками формування регіонального ринку РТП за європейськими стандартами.

У третьому розділі «Тенденції та напрямки розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному суспільно-географічному районі в контексті збалансованого розвитку» проведено кластеризацію та визначено основні напрямки і тенденції розвитку рекреаційно-туристичної діяльності через кластерну модель її територіальної організації у Столичному СГР.

Аналіз РТД в Столичному СГР методом теорії графів виявив досить компактну її форму та достатній рівень сформованості транспортних комунікацій, що визначає достатні можливості для оптимізації РТД. У територіальній структурі РТД Столичного СГР вузли виступають своєрідним генератором рекреаційно-туристичних інновацій, де відбувається концентрація та перерозподіл туристичних потоків. Високою кількістю туристів, доступністю та перспективністю щодо концентрації комплексних видів РТД і створення дестинацій національного рівня, сполучених із закордонними, характеризуються Київ, Чернігів.

Математико-картографічна модель «Граф кластерної організації рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному суспільно-географічному районі» відображає зв'язки між елементами РТД, характерні просторові закономірності розподілу рекреаційно-туристичного обслуговування, стандартизує процедуру дослідження складових РТД для її оптимальної територіальної організації. Центри кластерів розглядаються як вершини графу, а зв'язки - як ребра та дуги відповідного порядку.

Таким чином, маємо будову складного графу відповідних рівнів - графу орієнтованого (вищий рівень) та графу неорієнтованого (найнижчий рівень). Неорієнтований рівень є базовим при дослідженні РТД, оскільки на даному рівні формується відповідна послуга. За показниками цілісності, форми, компактності даного графу із застосуванням ГІС-технологій визначені умови для побудови оптимальних маршрутів, транспортну доступність кластерів РТД.

За результатами проведеного дослідження запропонована схема кластеризації рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному СГР.

Виділено 11 кластерів РТД: Київський, Чернігівський, Житомирський кластери формують розвиток коротко-, середньо- і довгострокових циклів РТД культурно-пізнавальної, розважальної, оздоровчої, ділової РТД і характеризуються розвиненою рекреаційно-туристичною інфраструктурою; Бердичівський, Білоцерківський, Ічнянський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Переяслав-Хмельницький кластери РТД характеризуються середнім рівнем розвитку, в яких територіальне поєднання рекреаційно-ресурсного та інфраструктурного забезпечення зумовлюють переважно коротко- та середньострокові рівні РТЦ рекреаційно-розважального, лікувально-оздоровчого напряму; Коростенський, Новоград-Волинський кластери забезпечують тижневу та добову РТД у вузькоспеціалізованих сегментах туристичного ринку та екскурсійну діяльність.

За сучасних умов достатньо динамічного розвитку туризму, з метою запобігання впливу РТД на довкілля та життєдіяльність місцевих громад, запропонована концепція збалансованого розвитку рекреаційно-туристичної діяльності регіону, базована на формуванні та функціонуванні кластерів, яка має сприяти оптимізації рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному СГР.

Висновки

туристичний рекреаційний географічний

У дисертаційній роботі запропоновано суспільно-географічний підхід до дослідження рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному суспільно-географічному районі, реалізація якого дозволила вирішити наукове завдання з визначення тенденцій і напрямків його розвитку та територіальної організації. Одержані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Обґрунтовано суспільно-географічну сутність рекреаційно-туристичної діяльності, що визначається як процес організації споживання туристичного продукту, сформованого на засадах збалансованого розвитку дестинації, який здійснюється підприємствами індустрії туризму. Дестинація в даному випадку трактується як елемент ТС РТД, а індустрія туризму - як міжгалузевий комплекс, в межах якого сполучається діяльність суб'єктів ринку туристичних послуг.

2. Поглиблено та систематизовано методику суспільно-географічного дослідження РТД у контексті збалансованого регіонального розвитку. В якості методологічної основи оптимізації територіальної організації РТД ефективним є застосування системно-структурного аналізу, який дозволяє, на підставі аналізу функціонування елементів системи, структурувати РТД, виявити міжкомпонентні, територіальні та організаційно-управлінські взаємозв'язки, їхній характер, види та форми. Застосування регіонально-динамічного аналізу дозволяє визначити динаміку просторово-часових структурних змін функціонування РТД та створити підґрунтя для подальшого прогнозування його розвитку та оптимізації територіальної організації на засадах збалансованості.

3. Проаналізовано змістовну та функціональну сутність факторів формування і територіальної організації РТД. Сучасний стан територіальної організації РТД в Столичному СГР зумовлений історичними, природними, економічними, соціальними, демографічними, етнокультурними, екологічними та іншими факторами. Згідно проведеної комплексної оцінки факторів їх було поділено за змістовною, функціональною приналежністю та характером впливу на територіальну організацію РТД. У процесі дослідження було виявлено, що найбільший вплив на територіальну організацію РТД мають соціально-економічні фактори. РТД є похідною від рівня соціально-економічного розвитку території: чим вищий рівень життя населення, тим кращі показники РТД. Значним є вплив на територіальну організацію РТД в регіоні саме на сучасному етапі рекреаційно-туристичного положення та організаційно-управлінських механізмів, що позитивно впливають на інвестиційний процес, розбудову інфраструктури та активізацію РТД.

4. Ретроспективний аналіз та оцінка сучасного стану РТД Столичного СГР дозволили виявити ряд тенденцій: ресурсну орієнтацію РТД в районі, високу вибірковість попиту щодо ресурсів, які залучаються до реалізації РТД, і відповідну їй концентрацію РТД, дискретність та ритмічність рекреаційно-туристичного процесу, спеціалізацію на фоні позитивної динаміки, які визначили критерії щодо виділення елементів ТС, їхньої типізації та ієрархізації. Виділені наступні елементи ТС РТД: столичний вузол, 2 вузли, 7 центрів, 20 пунктів, 39 малих пунктів.

Висока концентрація підприємств індустрії туризму та рекреаційно-туристичних ресурсів зумовлює комбінований радіально-кільцевий (з вираженими поясами навколо Києва і секторами (Києво-Святошинський, Обухівський, Броварський райони), лінійно-вузловий (Чернігів, Житомир, Новгород-Сіверський, Біла-Церква, Бердичів) тип ТС РТД; всі види рекреаційно-туристичних зв'язків спрямовані до Києва.

5. На основі запропонованої методики розроблена серія картосхем, які відображають ступінь територіальної диференціації складових РТД (організація розміщення, харчування, санаторно-курортного обслуговування, музейної та екскурсійної справи) в розрізі адміністративних районів Столичного СГР, що дозволить реалізовувати тактичні заходи зі створення та впровадження регіональних програм розвитку РТД в єдиному технологічному процесі господарської діяльності.

6. Аналіз інтегральної функціональної структури та територіальної організації РТД Столичного СГР обґрунтовує виділення 11 кластерів РТД: Житомирська область - 4 кластери, Київська область (разом з м. Київ) - 3 кластери, Чернігівська область - 4 кластери, в межах кожного з яких виділено функціональні зони РТД. Виявлено, що кластер РТД формується в межах території певного таксономічного рівня. Враховані можливості подальшої спеціалізації РТД в кожному кластері з урахуванням вимог збалансованого розвитку. Кожен кластер виконує свої рекреаційно-туристичні функції та характеризується певними властивими йому видами РТД, що дає можливість для створення брендів і формування іміджу дестинацій і свідчить про перспективність їхнього розвитку, гарантує синергетичний ефект на рівні регіону за умови комплексного розвитку всіх кластерів.

7. Визначено рівень розвитку РТД в кластерах РТД Столичного СГР: Київський - високий, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський - середній, Новгород-Сіверський, Ніжинський, Ічнянський, Переяслав-Хмельницький, Бердичівський - низький, Новоград-Волинський, Коростеньский - дуже низький. Здійснений прогноз рівня розвитку РТД свідчить, що найкращі перспективи ефективного розвитку має м. Київ, де найбільше сконцентрована ресурсна та матеріально-технічна база. Найгіршим за будь-якими прогнозами та варіантами розвитку буде у найближчій перспективі стан Народницького, Поліського, Ріпкінського районів як результат впливу аварії на ЧАЕС.

8. Функціонування кластерної організації РТД в організаційно-управлінському аспекті визначається формуванням регіональних органів управління, інституційних, правових, економічних, екологічних, соціальних засад реалізації організаційного процесу, який на сучасному етапі визначається адміністративним підходом до створення територіальної системи управління.

9. Визначено тенденції розвитку та напрямки територіальної організації РТД на основі її кластеризації, що передбачає впровадження регіоналізації управління територіальним розвитком та ґрунтується на визначених реально існуючих і перспективних для створення функціональних зон, створення належної рекреаційно-туристичної інфраструктури, розроблення рекламно-інформаційних матеріалів, зон пріоритетного розвитку, підвищення якості регіонального туристичного продукту, виходячи з потреб збалансованого використання місцевих ресурсів.

Література

1. Бейдик О.О. Формування туристично-інформаційних центрів в Україні за сприянням Європейського Союзу / О.О. Бейдик, С.Ю. Сировець // Картографія та вища школа: Збірник наукових праць. / Ред. кол.: Шевченко В.О. (наук. ред.) та ін. - К.: Інститут передових технологій, 2007. - Вип. 12. - 204 с. - С. 84-94.

2. Бейдик О.О. Суспільно-географічні аспекти взаємодії України та Євросоюзу в рекреаційно-туристській галузі / О.О. Бейдик, С.Ю. Сировець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. / Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київській університет», 2007. Вип. 54. - 59 с. - С. 37-39.

3. Любіцева О.О. Суспільно-географічні аспекти сталого розвитку туризму в Україні / О.О. Любіцева, С.Ю. Сировець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. / Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київській університет», 2008. Вип. 55. - 65с. - С. 33-37.

4. Сировець С.Ю. Математичні методи моделювання в дослідженні рекреаційно-туристичної діяльності в Столичному регіоні / С.Ю. Сировець // Картографія та вища школа: Збірник наук. праць. / Ред. кол.: Шевченко В.О. (наук. ред.) та ін. - Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2009. - Вип. 15. - 164 с. - С. 115-118.

Размещено на Allbest.ru