Територіальна організація готельного господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Виконала Поплавська Інна Володимирівна

КИЇВ - 2011

АНОТАЦІЯ

Поплавська І.В. Територіальна організація готельного господарства України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

У дисертації розглянуто теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження готельного господарства, які ґрунтуються на специфіці готельної послуги і особливостях функціонування галузі в структурі індустрії туризму, на сучасних тенденціях діяльності готельного бізнесу в світі, які, завдяки своєму глобалізаційному характеру, знаходять специфічний прояв у формуванні ринку послуг гостинності в Україні. Проаналізовано чинники впливу на територіальну організацію готельного господарства. Запропоновано методику суспільно-географічного дослідження готельного господарства, яка базується на поєднанні методів системного та процесуального підходів з методами математичної статистики та картографічного моделювання, що дозволило визначити етапи трансформації готельного господарства за часи державної незалежності України, проаналізувати компонентну, територіальну, організаційно-управлінську структури готельного господарства, виявити регіональні особливості його розвитку на кожному з виділених етапів.

Ключові слова: територіальна організація, територіальна структура, готельне господарство, ринок послуг, гостинність, етапи трансформації.

географічний економіка готельний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічний розвиток туризму, його вихід на одне з провідних місць серед інших галузей економіки активізує попит на послуги гостинності, які надаються спеціалізованими підприємствами готельного господарства, та зумовлює формування ринку цих послуг.

В Україні розвитку готельного господарства почали приділяти увагу з другої половини 1990-х років ХХ ст., коли посилився процес її виходу на ринок міжнародного туризму. Державного значення розвиток гостинності набув у зв'язку з підготовкою до проведення в країні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. «ЄВРО-2012». Прийнято низку державних документів, які стимулюють його, зокрема Закони України «Про туризм» (2003), «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (2007), постанови Кабінету Міністрів України, Указ Президента України «Про забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (2007), діють державні стандарти, спрямовані на підвищення якості послуг гостинності (2003, 2004), Державна цільова програма розвитку туризму (2005).

Готельне господарство досліджується багатьма науками (історичними, географічними та економічними), особливо в останні десятиріччя, коли його почали розглядати як структурну компоненту індустрії туризму. Економічні аспекти розвитку готельного господарства розглянуті у працях вітчизняних економістів Л.Агафонової, В.Герасименка, М.Євдокименка, К.Євдокименка, Т.Ткаченко, Л.Шульгіної та зарубіжних - Ф.Котлера, Дж.Уокера, М.Немоляєвої, Г.Папіряна, Л.Ходоркова, А.Чудновського та ін.; організаційні - висвітлені у роботах С.Байлика, І. Грєсєвої, І.Мініч, Т.Сокол, Х.Роглєва, В.Федорченка, Н.Фоменко та інших учених. Розпочалися дослідження з історії гостинності (Г.Вишневська, В.Русавська). Однак з географічної точки зору питанням розвитку готельного господарства як самостійного об'єкта дослідження не приділено достатньої уваги. У низці робіт (В.Бабарицька, О.Любіцева, О.Малиновська, І.Смирнов) готельне господарство хоча й розглядається в просторовому та логістичному аспектах, але в складі індустрії туризму. З огляду на динамічне піднесення попиту на послуги гостинності і стабільність розвитку галузі як складової світового господарства, готельне господарство слід розглядати як самостійний об'єкт дослідження суспільної географії у просторово-часовому вимірі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону» (номер державної реєстрації 11Р060408), з науковою тематикою кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні» (№ 050БФ050-01). Результати наукового дослідження використані у держбюджетній темі, яка виконується на кафедрі географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також у навчальному процесі даної кафедри в курсах дисциплін «Технологія готельної справи», «Вступ до спеціальності. Туризмологія», «Туристичне краєзнавство» і кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін «Організація послуг гостинності» та «Географія послуг».

Метою дослідження є виявлення тенденцій розвитку і територіальної організації готельного господарства за часи державної незалежності України (1991 - 2009 рр.) та визначення напрямків формування національного ринку готельних послуг.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:

- розкрити специфіку готельного господарства, характерні риси його організації у світі та в Україні на сучасному етапі;

- визначити суспільно-географічні засади дослідження готельного господарства;

- удосконалити методику суспільно-географічного дослідження готельного господарства;

- встановити етапи розвитку готельного господарства України та визначити особливості територіальної організації галузі на кожному з них;

- виявити тенденції територіальної організації готельного господарства та напрямки формування національного ринку готельних послуг, їх вплив на геопросторові процеси функціонування туристичного ринку України.

Об'єкт дослідження - готельне господарство України.

Предметом дослідження є територіальна організація готельного господарства України.

Теоретико-методологічною базою дослідження стали основні положення суспільної географії, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних учених Е.Б.Алаєва, С.І.Іщука, П.Ньюбі, Я.Б.Олійника, М.Д.Пістуна, А.В.Степаненка, О.Г.Топчієва, П.Тойна, О.І.Шаблія географії послуг, подані у працях С.О.Ковальова, О.О.Любіцевої, М.П.Мальської, І.В.Нікольського, Т.І.Шпараги, географії туризму, представлені в працях В.К.Кіптенко, М.П.Крачила, М.Й.Рутинського та ін.

Методи дослідження. Основними є системний та процесуальний підходи, які дозволили визначити системно-структурний аналіз та метод часових зрізів як базові, що у поєднанні з методами математичної статистики, картографічного моделювання, окремими загальнонауковими, конкретно-науковими та спеціальними дали змогу виділити етапи розвитку готельного господарства, а на кожному з них - рівень його розвитку, територіальну диференціацію в розрізі регіонів України та тенденції у формуванні елементів територіальної структури й територіальної організації.

Під час виконання роботи використані публікації монографічного характеру, статті у періодичних наукових та аналітичних фахових виданнях, емпіричні матеріали статистичних збірників, довідників, нормативно-правові документи, науково-аналітичні розробки державних планів і програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

- проведено ретроспективний аналіз розвитку готельного господарства в Україні за часи державної незалежності (1991 - 2009 рр.) та визначено етапи його розвитку як безперервного процесу організації послуг гостинності на теренах сучасної України;

- визначено рівень розвитку й особливості територіальної організації готельного господарства України на етапі становлення незалежності і трансформації суспільного життя на сучасному етапі, що дозволило простежити динаміку територіальної організації готельного господарства України як геопросторового процесу;

- встановлено тенденції територіальної організації готельного господарства України як складової процесу формування національного туристичного ринку.

Вдосконалено:

– методику суспільно-географічного дослідження галузі сфери послуг шляхом запровадження використання методу часових зрізів у поєднанні з визначенням її рівня розвитку;

– методологічний підхід суспільно-географічного дослідження галузі послуг загалом і готельного господарства зокрема шляхом застосування поєднання методів процесуального та системного підходів;

- розробку кластеру «гостинність» шляхом доповнення складових основної та допоміжної діяльності.

Отримали подальший розвиток:

- обґрунтування специфіки готельного господарства як складової сфери послуг і матеріально-технічної бази індустрії туризму;

- теоретико-методологічні положення суспільно-географічного дослідження галузевого ринку послуг розміщення шляхом доповнення методологічного апарату.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методики суспільно-географічного аналізу територіальних процесів у сфері послуг, яка може бути використана при дослідженні інших галузей, що формують ринок послуг, а також при оцінці напрямків розвитку ринку туристичних послуг і його територіальної організації в Україні. Проведене дослідження дозволило проаналізувати особливості територіальної організації готельного господарства у країні і виявити напрямки його трансформації у ринкових умовах. Отримані результати можуть стати основою для прийняття рішень органами місцевої влади про розбудову галузі. Зібраний аналітичний матеріал використовується при викладанні курсу «Технологія готельної справи» у Тернопільському національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а розроблена методика - при виконанні практичних робіт з курсу «Географія послуг» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Розроблені картографічні моделі використані при виконанні держбюджетної теми «Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні»

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому викладено авторський підхід до дослідження територіальної організації готельного господарства в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Практика сучасного туризму: соціальна та економічна ефективність» (Київ, 2007 р.), «Дністровський каньйон - унікальна територія туризму» (Тернопіль, 2009 р.), «Фундаментальні та прикладні дослідження культурології» (Київ, 2009 р.), «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України (Київ, 2010 р.); на щорічній науковій конференції, яка проводиться Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, «Молоді науковці - географічній науці» (2007 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, охарактеризовано джерельну базу, достовірність отриманих результатів, наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методологічні положення суспільно-географічного дослідження готельного господарства» визначено специфіку готельного господарства, особливості функціонування готельного бізнесу як складової світового ринку послуг та представлено суспільно-географічну методологію його дослідження.

Глобальний характер туризму як суспільного явища обумовив масштабність готельного бізнесу, що є складовою гостинності із забезпечення туристичного процесу, і вивів його на провідні позиції світового ринку послуг. Світовому готельному бізнесу притаманні процеси інтеграції, транснаціоналізації, інтернаціоналізації праці та активізації руху робочої сили на базі запровадження уніфікованих технологій обслуговування, удосконалення форм управління у зв'язку зі зростаючою конкуренцією, що знайшло своє відображення у формуванні і функціонуванні готельних мереж, їх значному територіальному розвиткові, поширенні впливу на національні ринки гостинності. Розвиток світового ринку послуг гостинності впливає на процеси національного ринку через запровадження стандартів якості обслуговування, інноваційних технологій у виробництві, менеджменті, інформаційній сфері.

Готельне господарство як галузь послуг та складова індустрії туризму виокремлюється на основі цільового призначення, застосування специфічних технологій, які визначаються особливостями готельної послуги як процесу комплексного обслуговування тимчасового відвідувача відповідно до його індивідуальних матеріально-побутових та соціальних потреб, що здійснюється у спеціалізованих закладах гостинності і потребує спеціально підготовленого персоналу.

Системна парадигма, яка є базовою в сучасній суспільній географії, дозволяє розглядати готельне господарство як систему, елементом якої є заклад розміщення, що здійснює обслуговування тимчасових відвідувачів. Вищою ланкою в ієрархічному ряду цих елементів є готель - спеціалізований заклад гостинності, що надає послуги розміщення, харчування та низку додаткових, спрямованих на задоволення, потреб споживачів. Готелі розрізняють за величиною/потужністю, типом (місцем розташування, спеціалізацією або призначенням для обслуговування певного контингенту відвідувачів), класом обслуговування (набором послуг, якістю обслуговування).

Ринкові механізми, з одного боку, та державна система управління, з іншого, забезпечують формування організаційно-управлінських засад готельної справи як складової системи управління територією та індустрії туризму. Внаслідок таких взаємодій формуються кластери гостинності, а рівень кластеризації впливає не тільки на ієрархізацію центрів гостинності, а й на їх типізацію. Кластер гостинності - це сукупність основних, допоміжних та суміжних видів діяльності, які у взаємозв'язку та взаємодії спрямовані на розширене забезпечення потреб тимчасових відвідувачів.

Наявність складових кластеру в тих чи інших центрах гостинності, їх поєднання визначає тип елементів територіальної структури готельного господарства, які виділено за такими критеріями: кількість закладів розміщення, їх потужність, клас обслуговування (відповідно до державної сертифікації), спеціалізація, організаційно-управлінські засади.

Відповідно до визначених критеріїв встановлено такі типологічні ознаки: а) пункт з надання послуг розміщення - поселення (сільське, селище міського типу, мале місто), в якому розташований хоча б один заклад, що надає послуги розміщення та інші послуги за додаткову плату; б) центр гостинності - міське поселення, в якому розташовано кілька закладів готельного господарства різного типу: готелі середнього класу, спрямовані на обслуговування як внутрішніх, так і іноземних туристів, які надають переважно стандартне обслуговування, належать до різних систем управління, та інші заклади розміщення (мотелі, кемпінги). Відповідно до зазначених критеріїв і з огляду на строкатий склад за означеними параметрами, центри готельного господарства поділяються на великі (мають 10-14 готелів з разовою місткістю кожного понад 600 місць, які спеціалізуються на обслуговуванні іноземних та внутрішніх туристів), середні (при аналогічній спеціалізації мають 4-9 готелів з разовою місткістю 300-500 місць) та малі (мають 2-3 готелі місткістю менше 300 місць кожен); в) вузол гостинності - велике місто або міська агломерація, в межах якої розташовані і взаємодіють в процесі обслуговування туристів готелі та інші заклади розміщення різної потужності, типів, спеціалізації, підпорядкування у кількості від 15 одиниць, спрямовані на надання різноманітних послуг гостинності (як стандартних, так і класу «люкс») вітчизняним та іноземним туристам.

Звідси, територіальна організація готельного господарства визначається таким розташуванням закладів розміщення/гостинності, які найкраще відповідають потребам тимчасових відвідувачів, забезпечуючи при цьому сталість економічного зростання при дотриманні екологічних вимог до діяльності об'єктів та забезпечення соціальних потреб подорожуючого та місцевого населення.

Суспільно-географічне дослідження готельного господарства передбачає визначення рівня його розвитку і особливостей територіальної організації, яка складається внаслідок дії певних чинників. Такими чинниками, що впливають на територіальну організацію готельної справи, є: соціально-економічні, геодемографічні, інфраструктурні, інвестиційні, туристичні, серед яких локалізуючими та стимулюючими слід вважати туризм та розвиток готельної справи за історичний час.

Таким чином, системний підхід до суспільно-географічного дослідження готельного господарства повинен поєднуватися з процесуальним підходом, який дозволяє виявляти регіональні зрушення у розвитку об'єкта за обґрунтованою системою часових зрізів.

Розроблена методика суспільно-географічного дослідження готельного господарства має за мету виявити тенденції та механізми його територіальної організації задля визначення напрямків розвитку та оптимізації. В її основу покладено сполучення методів системно-структурного аналізу та часових зрізів у поєднанні з методами математичної статистики та картографічного моделювання, що дозволило визначити: 1) чинники територіальної організації готельного господарства та силу їх впливу; 2) характер та етапність розвитку гостинності на теренах України; 3) рівень розвитку готельного господарства та територіальну його диференціацію в розрізі регіонів на кожному з етапів; 4) типи елементів територіальної структури, їх розвиток в часі і просторі; 5) динаміку територіальної організації готельного господарства в цілому та в розрізі регіонів і виявити рушійні сили динамічних процесів; 6) процеси територіальних змін та механізми територіальної організації готельного господарства з метою розробки пропозицій щодо удосконалення механізму територіальної організації готельного господарства країни та регіонів.

Методика визначення етапів розвитку готельного господарства в Україні базується на ретроспективному аналізі гостинності, а методика визначення рівня розвитку готельного господарства в розрізі регіонів включає аналіз показників за трьома ознаками: а) рівень споживання послуг готельного господарства; б) рівень зайнятості в готельному господарстві; в) рівень розвитку потужностей готельної мережі. Застосування методу співвідношення із середнім значенням показника дозволило перейти від аналізу показників до аналізу індексів споживання готельних послуг (І_w), трудозабезпеченості (I_p), локалізації (I_l), що характеризує розвиток мережі і вказує на забезпеченість споживачів потужностями готельних підприємств.

У другому розділі «Аналіз територіальної організації готельного господарства України за часи незалежності» на основі ретроспективного аналізу розвитку гостинності зроблено висновок про тривалість процесу, неперервність та спадковість традиції, яка ґрунтується на національній культурі, значні впливи тенденцій світового готельного бізнесу на всі аспекти функціонування сфери гостинності в країні, а також визначено етапи розвитку гостинності в Україні (при цьому основна увага приділена часу державної незалежності України, 1991 - 2009 рр.) (табл. 1).

Таблиця 1. Хронологічна структуризація розвитку готельного господарства України

Аналіз територіальної організації готельного господарства України провадився у розрізі регіонів і ґрунтувався на оцінці економічних, технологічних, організаційних аспектів діяльності з метою виявлення особливостей функціонування компонентної та організаційно-управлінської структур, їх вплив на територіальну структуру і рівень розвитку галузі на кожному з виділених етапів.

Наприкінці історичного етапу (на початок 1990-х років) територіальна організація готельного господарства характеризується невідповідністю досягнутих показників рівня розвитку нормативно визначеним і незначною територіальною диференціацією, досягнутою завдяки цілеспрямованій державній політиці розбудови і економічної підтримки галузі. Завдяки екстенсивній планувальній політиці готельне господарство мало розгалужену мережу, представлену переважно пунктами розміщення (1226 од.) при незначній концентрації виробничих потужностей в обласних центрах та містах-мільйонерах, де, відповідно, сформувались центри (21 од.) та вузли (5 од.) гостинності. Організаційно-управлінська система мала централізований характер, хоча одночасно функціонували «паралельні» системи, кожна з яких була спрямована на організацію обслуговування окремих категорій споживачів (внутрішніх та іноземних). Водночас економічно необґрунтована державна політика в галузі призвели до дефіцитності готельних послуг, а низькі стандарти якості сформували поняття «радянського готельного сервісу».

Етап трансформації готельного господарства в готельний бізнес, який обумовлений зміною суспільної моделі і відбувався протягом 1991-2000 рр., позначений:

1) зміною організаційно-управлінських засад, що призвело до розкоординації діяльності у галузі;

2) скороченням основних виробничих показників, що було зумовлено зменшенням попиту внаслідок низької ефективності діяльності, порушенням відповідності ціна/якість. Водночас намітилась стійка тенденція до переростання готельного господарства з галузі послуг для населення в складову індустрії туризму, спрямовану на обслуговування туристів як специфічної категорії споживачів.

Зазначені зміни обумовили зростання диференціації у рівні розвитку готельного господарства у розрізі регіонів і, незважаючи на зменшення економічних показників, якісні характеристики підприємств одночасно покращувались. Звідси: зростання загального рівня розвитку галузі, збільшення кількості регіонів з високим індексом розвитку. Змінилася й територіальна структура: при зменшенні кількості пунктів розміщення (до 249) одночасно зросла кількість вузлів (до 8) та центрів (до 88) гостинності, переважно за рахунок середніх, які здебільшого приурочені до міст, де не тільки виробничі та адміністративні, а й рекреаційно-туристичні функції є визначальними у функціональній структурі.

Сучасний етап характеризується остаточним переходом готельного господарства на бізнесові засади організації діяльності і ознаками формування ринку готельних послуг, де основним споживачем виступають туристи. На цьому етапі туристичний попит визначає процеси територіальної організації гостинності. Зміна організаційних засад, перерозподіл закладів за формами власності позначились змінами у галузевій структурі перерозподілом закладів за типами, підвищенням їх класу і якісних характеристик номерного фонду, зростанням частки закладів високого класу (класу «люкс») при одночасному розширенні базового класу «стандарт» (2-3*), що позитивно сприяє структурним зрушенням в сфері гостинності в бік модернізації, відповідності діючим стандартам якості послуг. Територіальна структура характеризується зростанням кількості всіх елементів: вузлів (до 10), центрів гостинності (до 134, особливо великих та середніх) та пунктів розміщення (до 291).

Таким чином, зміни у територіальній організації готельного господарства за аналітичний період можна охарактеризувати як динамічні, спрямовані на інтенсифікацію діяльності галузі як складової індустрії туризму, які у територіальній структурі закріплено процесами територіальної концентрації закладів, що частково призводить до агломерування гостинності, у переростання елементів ТС нижчого рангу в елементи вищого рангу з відповідним збільшенням кількості вузлів та центрів. Одночасно переорієнтація на потреби туристичного ринку призвела до поглиблення територіальної диференціації у рівні розвитку готельного господарства з тенденцією до зростання розриву (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка елементів територіальної структури готельного господарства за часовими зрізами

Загалом сучасний етап характеризується зростанням впливу держави на розвиток готельного господарства відповідно до впроваджуваної програми проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу «ЄВРО-2012».

У третьому розділі «Напрямки формування національного ринку готельних послуг» зазначається, що цей процес залежить від державної політики у галузі, яка має бути спрямована на забезпечення притоку інвестицій, стимулювання інноваційних процесів. Це позитивно позначиться на розбудові мережі закладів, їх якісних характеристиках, на зростанні загального рівня розвитку гостинності.

Актуальними проблемами розвитку і територіальної організації готельного господарства на найближчу перспективу визначені:

а) удосконалення державної політики у готельній сфері, яка має бути скерована на підтримку готельного бізнесу шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій. Інвестиційний процес пожвавився у зв'язку з підготовкою країни до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. «ЄВРО-2012». У плановому порядку проводяться заходи з будівництва, реконструкції, модернізації готельного фонду задля дотримання вимог УЕФА, особливо в містах Києві, Харкові, Донецьку, Львові, які визначені для проведення матчів;

б) підтримка та розвиток інноваційних процесів, які на сучасному етапі вже позначені транснаціоналізацією та монополізацією діяльності, що проявляється в наявності таких суб'єктів ринку, як міжнародні (Radisson, Hyatt, InterContinental, Rixos) та національні (PremierHotels, хостел-асоціація) готельні мережі, інтернаціоналізацією праці (введення нових стандартів якості готельних послуг, технологічних та інформаційних систем, оволодіння якими стимулює рух робочої сили у сфері гостинності), що призводить до розширення мережі, переформатування елементів територіальної структури у напрямку підвищення частки високих рангів за рахунок територіальної концентрації закладів, сприяє організаційно-управлінській перебудові галузі;

в) науково обґрунтований розвиток мережі закладів гостинності має опиратися на дослідження зовнішнього та внутрішнього попиту, інновацій в технологічній, інформаційній, управлінській діяльності задля впорядкування галузевої структури, удосконалення організаційно-управлінських засад функціонування, обґрунтування напрямків розбудови ринку послуг гостинності.

Вирішення цих проблем вбачається шляхом удосконалення нормативно-правової бази діяльності суб'єктів ринку послуг гостинності, яка має впорядкувати діяльність як національного, так і іноземного виробника; впровадження елементів протекціоналізму на ринку готельних послуг, щоб підтримати розвиток національного виробника при одночасному посиленні контролю з боку держави за якістю послуг; забезпечення потужностями готелів гостей та учасників «ЄВРО-2012» та їх обслуговування на рівні вимог УЕФА; пошуку масштабних проектів задля підтримки і забезпечення ефективності функціонування розбудованої мережі готелів після проведення «ЄВРО-2012»; розвитку мережі шляхом подальшої галузевої диференціації закладів розміщення за рахунок так званих альтернативних закладів розміщення і розробки нормативно-правової бази їх діяльності насамперед у регіонах, де рекреаційно-туристична діяльність визнана пріоритетною, та в регіонах, де спостерігається вже на сучасному етапі дефіцит послуг гостинності у зв'язку з невідповідністю попиту параметрів мережі (за розміщенням, класом, типами закладів).

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні запропоновано суспільно-географічний підхід до дослідження готельного господарства України, реалізація якого дозволила вирішити наукове завдання з визначення тенденцій і напрямків його розвитку та територіальної організації.

1. Специфіка готельного господарства базується на сутності послуг гостинності, які є діяльністю, спрямованою на забезпечення індивідуальних матеріально-побутових та соціальних потреб тимчасового відвідувача, і пов'язані як з процесом обслуговування, так і з експлуатацією основних фондів спеціалізованих закладів задля створення безпечних та комфортних умов перебування гостя. Це визначає їх специфічні риси: комплексність, технологічність, локальність, спрямованість на відвідувача та предмети, які його оточують. Означене дозволяє розглядати готельне господарство як галузь сфери обслуговування населення, функціонально-виробничу підсистему індустрії туризму, що функціонує в структурі туристичного ринку як ринок послуг гостинності. Цей ринок ієрархізований, складається з глобального, макрорегіонального, національного, регіонального та місцевого рівнів. Світові тенденції розвитку готельного бізнесу полягають у зростанні виробничих потужностей та урізноманітненні типів підприємств, посиленні конкуренції, монополізації та транснаціоналізації діяльності суб'єктів ринку, що потребує інноваційних підходів до технології та організації готельної справи. Провідними формами його організації в світі є франчайзинг та управління за контрактом, які лежать в основі формування готельних мереж як потужних монопольних об'єднань. Діяльність в країні транснаціональних та формування національних готельних мереж є запорукою включення країни до світової системи туристичних потоків, певним взірцем якості обслуговування для національного виробника готельного продукту.

2. Суспільно-географічні засади дослідження готельного господарства ґрунтуються на поєднанні системного та процесуального підходів. Галузева система «готельне господарство» сформована взаємодією елементів - спеціалізованих підприємств (готелів, мотелів, кемпінгів тощо). Вони різняться за величиною, типом, класом обслуговування, що дозволило структурувати об'єкт дослідження, виділивши компонентну, територіальну та організаційно-управлінську структури. Заклади розміщення становлять нижчий рівень компонентної структури, заклади, що надають стандартні послуги гостинності, - середній рівень, а заклади, що надають послуги гостинності класу «люкс», - вищий рівень. Територіальну структуру складають дискретні елементи: пункти, центри (великі, середні, малі) та вузли, критеріями типізації яких є: кількість закладів розміщення, їх потужність, клас обслуговування (відповідно до державної сертифікації), спеціалізація. Організаційно-управлінська структура представлена взаємодією органів державної влади, самоврядування, відомств, бізнесу та громадських організацій, діяльність яких спрямована на підвищення конкурентоспроможності суб'єктів ринку готельних послуг.

3. Запропонована методика суспільно-географічного дослідження готельного господарства, розроблена на основі поєднання методів системного та процесуального підходів, дозволила: 1) встановити риси спадковості у формуванні гостинності на теренах України; 2) визначити етапи розвитку готельної справи; 3) на кожному з виділених етапів, застосовуючи поєднання методів системно-структурного, математико-статистичного, картографічного, визначити рівень розвитку готельного господарства, його територіальну диференціацію в розрізі регіонів України, типи елементів територіальної структури та характер організаційно-управлінських процесів; 4) виявити тенденції у територіальній організації готельного господарства за аналітичний період; 5) запропонувати напрямки формування національного ринку готельних послуг.

4. Хронологічна структуризація розвитку готельного господарства дозволила виділити три етапи: історичний (до 1991 р.), трансформаційний (1991 - 2000 рр.) та сучасний (з 2001 р. і дотепер). По кожному з них провести аналіз якісних та кількісних параметрів економічних, просторових, організаційних аспектів функціонування, покладених в основу виявлення особливостей територіальної організації.

5. Аналіз динаміки територіальної організації готельного господарства за часовими зрізами дозволив встановити переорієнтацію галузі на потреби туризму, входження до міжгалузевого комплексу індустрії туризму як функціонально-виробничої складової. Одночасно підприємства готельного господарства як матеріально-технічна база туризму, на якій можна розширювати номенклатуру послуг і контролювати їх якість, стають системотворними елементами у формуванні дестинацій туризму, про що свідчать перетворення у територіальній структурі галузі. Зміни в організаційно-управлінській структурі і перехід на ринкові засади діяльності, ознаки формування ринку готельних послуг позначені і змінами в галузевій структурі у бік урізноманітнення типів закладів розміщення, зростання частки закладів класу «люкс» при одночасному розширенні класу «стандарт». Означені динамічні перетворення закріпились у територіальній структурі процесами територіальної концентрації закладів, що частково призводить до агломерування, у переростання елементів ТС нижчого рангу в елементи вищого рангу з відповідним збільшенням кількості вузлів та центрів. Переорієнтація на потреби туристичного ринку призвела до поглиблення територіальної диференціації у рівні розвитку готельного господарства з тенденцією до зростання розриву.

6. Напрямками формування національного ринку готельних послуг є державна політика протекціоналізму суб'єктам готельного бізнесу (особливо середнього та малого) при одночасному посиленні контролю за якістю обслуговування туристів шляхом дотримання вимог стандартів, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій, регулювання процесів монополізації, дотримання вимог сталого розвитку при розбудові мережі закладів гостинності, оскільки означені процеси територіальної концентрації та інтеграції діяльності призводять не тільки до формування територіально структурованого ринку з визначеною спеціалізацією елементів ТС гостинності, а й до деградації курортів, що негативно може вплинути на туристичний процес в країні.

Отримані теоретико-методичні та прикладні результати суспільно-географічного дослідження готельного господарства підтверджують актуальність вирішення питань його територіальної організації в процесі трансформації і формування ринку туристичних послуг в Україні.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поплавська І.В. Основні риси методики суспільно-географічного дослідження готельного господарства / І.В. Поплавська // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол. Я.Б.Олійник (відп. ред.) та ін. -К.:«Альтерпрес», 2010. - Вип. 3. - С.122-125.

2. Поплавська І.В. Готельне господарство як об'єкт суспільно-географічного дослідження / Інна Володимирівна Поплавська // Географія і сучасніст. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К. : Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2010. - Вип. 23. - С. 48

3. Поплавська І.В. Діяльність транснаціональних готельних мереж в Україні / І.В. Поплавська // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол. Я.Б.Олійник (відп.ред.) та ін. - К.:«Альтерпрес», 2010. - Вип. 7. - С.116-119

4. Поплавська І.В. Територіальна диференціація рівня розвитку готельного господарства України / Інна Поплавська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль : СПМ «Тайп», 2010. - № 2 (вип. 28). - С. 95 - 100.

5. Поплавська І.В. Динаміка розвитку готельного господарства України / Інна Володимирівна Поплавська // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль, 2009. - Вип. 20. - С. 117 - 120.

6. Поплавська І.В. Стан готельного господарства в столичному регіоні / Інна Поплавська, Сергій Сировець // Практика сучасного туризму: соціальна та економічна ефективність. Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 15 жовтня 2007р.). - К.:«КУТЕП», 2007. - С.43 - 45.

7. Поплавська І.В.Процеси територіального розвитку готельної мережі м. Києва / Інна Володимирівна Поплавська // Молоді науковці - географічній науці. Матеріали наукової конференції (Київ, 24 - 25 жовтня 2007року). - К. : ВГЛ «Обрії», 2007. - С. 122 - 125.

8. Поплавська І.В. Етапи розвитку готельної справи у Тернопільській області / Інна Поплавська // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (16 - 18 грудня 2009р.). -Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - С. 163 - 164.

9. Поплавська І.В. Проблеми формування туристичної індустрії в регіоні / Інна Володимирівна Поплавська // Фундаментальні та прикладні дослідження культурології. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам'яті проф. В.В.Кирсанова (Київ, 21 - 22 травня 2009 р.). - К. : КНУКіМ, 2009. - С. 59 - 61

10. Поплавська І.В. Ретроспективний аналіз готельного господарства України / Інна Поплавська // Історія української географії та картографії. Частина І: Збірник матеріалів Четвертої міжнародної наукової конференції, присвяченої 110-літньому ювілею професора Володимира Кубійовича (18 - 19 листопада 2010 р.). - Тернопіль : ТНПУ, 2010. - С. 152-154.

11. Любіцева О. О.Територіальна організація готельного господарства України: тенденції ХХІ століття / Ольга Олександрівна Любіцева, Інна Володимирівна Поплавська // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали V Між нар. наук. конф. - К. : ВГЛ Обрії, 2010. - С. 40 - 41.

Размещено на Allbest.ru