Антропогенна трансформація природно-господарських систем в зонах впливу атомних електростанцій (на прикладі Хмельницької АЕС)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911.9: 504.05(477.43+477.81)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Антропогенна трансформація природно-господарських систем в зонах впливу атомних електростанцій (на прикладі Хмельницької АЕС)

11.00.11 - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

Дем'яненко Світлана Олександрівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор член-кореспондент НАПН України Шищенко Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Ковальчук Іван Платонович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри геодезії та картографії;

кандидат географічних наук старший науковий співробітник Гриневецький Володимир Трифонович, Інститут географії Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу ландшафтознавства.

Захист відбудеться “23” травня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою ДСП-680, м. Київ, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

Відгуки на автореферат надсилати на адресу: МСН 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет, проф. Іщуку С.І.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, ДСП-601, вул.Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “ 22 ” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С.І. Іщук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відповідно до стратегії розвитку енергетики України та задоволення потреб в електроенергії, на сьогодні, одним із пріоритетних завдань є розвиток існуючих та створення додаткових ядерних потужностей, зокрема будівництво та введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС (ХАЕС). Разом з тим, враховуючи основні положення концепції сталого розвитку, яка передбачає сприяння економічному розвитку держави поряд із вирішенням екологічних проблем, особливо актуальним є питання підвищення енергетичної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Особливості функціонування та впливу атомних електростанцій, а також зростання антропогенного навантаження на геосистеми в зонах впливу АЕС обумовлюють необхідність комплексного дослідження їхньої трансформації, спричиненої як самою АЕС, так і іншими видами природокористування на даній території.

Оцінка ступеня антропогенної трансформації геосистем має важливе значення для визначення пріоритетних заходів з охорони, відтворення ландшафтів, оптимізації використання території, регулювання природокористування та здійснення ефективного управління.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з науково-дослідною діяльністю кафедри географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме з держбюджетною темою “Регіональні геоекологічні проблеми України” (2001-2005 р.р. № д.р. 01984007826, № 01БФ050-01) та держбюджетною темою “Геоекологічний аналіз території м. Києва та приміської зони” (2006-2010 р.р. № д.р. 0106U010242, № 06БФ050-01), які розроблялись лабораторією “Ландшафтної екології та аерокосмічного моніторингу навколишнього середовища” науково-дослідної частини Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Методичні та регіональні аспекти дослідження також опрацьовані в рамках договору “Оцінка впливу на ґрунти, рослинний і тваринний світ енергоблоку №2 ХАЕС” виконаного державним підприємством “Центр екологічного моніторингу України” (ДП “ЦЕМУ”) при безпосередній участі автора.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз антропогенної трансформації природно-господарських систем в зоні впливу Хмельницької АЕС (ХАЕС).

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- удосконалити теоретико-методичні аспекти дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем в зонах впливу атомних електростанцій;

- дослідити природні умови території 30-ти км зони ХАЕС як основного чинника геопросторової диференціації забруднюючих речовин;

- проаналізувати антропогенні навантаження на ландшафти 30-ти км зони ХАЕС, пов'язані з господарською діяльністю та оцінити вплив ХАЕС на навколишнє середовище за нормальних умов експлуатації;

- оцінити ступінь антропогенної трансформації природно-господарських систем у 30-ти км зоні ХАЕС та побудувати картографічні моделі трансформованості природно-господарських систем;

- розробити схему оптимізаційного районування території дослідження та обґрунтувати рекомендації щодо регулювання природокористування в геосистемах з різним ступенем трансформації.

Об'єктом дослідження є природні та природно-господарські системи 30-ти км зони впливу ХАЕС. Предметом дисертаційного дослідження - антропогенна трансформація геосистем даної території.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на експедиційному методі ландшафтознавчих досліджень для збору емпіричних даних. Обчислення величин антропогенного впливу виконане з використанням статистико-математичних методів. Комп'ютерне опрацювання просторових даних та отриманих результатів здійснене за допомогою картографічних методів, моделювання та методів ГІС-аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати дисертаційного дослідження є новими, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання - дослідження антропогенних ландшафтів та ступеню їх трансформації, спричиненої господарською діяльністю в межах зон впливу АЕС для оптимізації та регулювання природокористування, зокрема:

вперше:

- розроблена функціональна класифікація антропогенних ландшафтів для території зони впливу ХАЕС;

- проведено обчислення ступеню антропогенної трансформації природно-господарських систем у 30-ти км зоні ХАЕС;

- побудовані оригінальні картографічні моделі трансформованості природно-господарських систем з використанням ГІС-технологій;

- розроблена база даних щодо трансформованості природно-господарських систем території дослідження;

- проведено оптимізаційне районування території та обґрунтовані рекомендації щодо регулювання природокористування в 30-ти км зоні ХАЕС;

удосконалено:

- теоретичні та практичні аспекти прикладного ландшафтознавчого дослідження зон впливу енергетичних об'єктів;

- теоретико-методичні засади дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем;

- мережу моніторингових спостережень в межах 30-ти км ХАЕС;

отримало подальший розвиток:

- обґрунтування підходів до класифікації антропогенних ландшафтів;

- аналіз природних умов території як основного чинника диференціації забруднюючих речовин;

- конструктивно-географічні дослідження впливу енергетичних об'єктів на навколишнє середовище.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані органами управління та контролю у галузі природокористування при обґрунтуванні управлінських рішень щодо нормування антропогенних навантажень на навколишнє середовище.

Картосхеми структури природокористування, антропогенної трансформованості та оптимізаційного районування можуть бути використані при розробці та обґрунтуванні рекомендацій з регулювання природокористування та природоохоронних заходів як на регіональному, так і місцевому рівні.

Особистий внесок здобувача: розроблено функціональну класифікацію антропогенних ландшафтів для зони впливу ХАЕС; оцінено рівень трансформації природно-господарських систем у 30-ти км зоні ХАЕС; розроблена база даних та створені картографічні моделі трансформованості природно-господарських систем даної території з використанням ГІС-технологій; за результатами досліджень розроблено схему оптимізаційного районування території дослідження та обґрунтовані рекомендації щодо регулювання природокористування та проведення оптимізаційних заходів в 30-ти км зоні ХАЕС.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, висновки і рекомендації апробовані на: Міжнародній конференції до 120-річчя географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 130-річчю Українського географічного товариства та 70-річчю географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка “Географічна освіта та наука в Україні” (Київ, 2003), ХІІ Міжнародному науково-методичному семінарі “Нові напрями географічних і картографічних досліджень у навчальних закладах країн CНД” (Харків, 2004), наукових конференціях: “Ландшафтознавство: традиції та тенденції” (Львів, 2004), “Декада ландшафтних, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть” (Канів, 2005), Міжнародній науково-теоретичній конференції “Історична географія: початок ХХІ сторіччя” (Вінниця, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Природничо-географічна наука і освіта: стан, перспективи та шляхи розвитку” (Київ, 2009), Міжнародній науковій конференції “Історія Української географії та картографії” (Тернопіль, 2010).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць, зокрема 9 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Загальний обсяг друкованих праць складає 5,04 д.а.

Обсяг і структура роботи. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який нараховує 177 джерел та містить 10 додатків. Основна частина роботи викладена на 165 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 4 рисунками та 34 таблицями. Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи та методика дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем” узагальнені та викладені підходи до дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем, проаналізовані основні терміни та поняття та представлено алгоритмічну схему дослідження.

Теоретичною основою вивчення антропогенної трансформації є наукові положення ландшафтної екології (М.Д. Гродзинський, 1993, 1995), геоекології (О.Г. Топчієв, 1996), геосистемного моніторингу (А.В. Мельник; Г.П. Міллер, 1993), геохімії ландшафтів (В.М. Гуцуляк, 1995; Л.Л. Малишева, 1998, 2000), прикладної фізичної географії (П.Г. Шищенко, 1988), урбаністичної географії (О.Ю. Дмитрук, 1998, 2000), антропогенного ландшафтознавства (Ф.М. Мільков, 1973, 1978, Г.І. Денисик, 1999). Значний внесок у цьому напрямку був зроблений у роботах К.М. Дьяконова (1975, 1977, 2004), В.С. Преображенського (1978), А.В. Дончевої (1978), Ю.А. Ісакова, Н.С. Казанської, Д.В. Панфілова (1980), І.П. Ковальчука (1984, 1989, 2008), В.Т. Гриневецького (1988, 1989), Л.І. Мухіної (1989), Г. Марущака (1989), А.Г. Ємельянова (1990), О.П. Гавриленко (1993). Також виділяються роботи В.В. Місюри (1996), І.Б. Койнової (1999), Є.А. Іванова (2001), В.В. Удовиченко (2003), С.В. Гайдая (2005), А.І. Волкова (2008), В.О. Фесюка (2008).

У даному дисертаційному дослідженні отримало подальший розвиток вивчення впливу енергетичних об'єктів на навколишнє середовище, започатковане в роботах щодо Смоленської, Запорізької, Південноукраїнської, Чорнобильської АЕС (Л.Л. Малишева, В.С. Давидчук, Л.Ю. Сорокіна), Хмельницької та Рівненської АЕС (Л.Л. Малишева, Л.Ю. Сорокіна, С.В. Гайдай, С.О. Дем'яненко).

Загальною особливістю всіх антропогенних ландшафтів є певна ступінь їхньої трансформованості внаслідок господарської діяльності. Це дає змогу говорити про поняття антропогенної трансформації ландшафту. Під антропогенною трансформацією ми будемо розуміти зміну ландшафтних комплексів під впливом господарської діяльності людини. Це інтегральна характеристика, яка дозволяє врахувати сукупний вплив різних видів антропогенних навантажень на ландшафти.

Дослідження впливу АЕС на навколишнє середовище базується на ландшафтознавчо-екологічному аналізі території, основою якого є системний ландшафтознавчий підхід, а результатом - розробка та обґрунтування системи оптимізаційних заходів щодо регулювання природокористування.

Дослідження ландшафтної структури території є базовим етапом, на результатах якого ґрунтуються подальші прикладні та прогнозні дослідження. Антропогенні навантаження на геосистеми всебічно проаналізовані та представлені у вигляді матриці. Обчислення показників впливу атомної електростанції проводилось за методикою, розробленою ВАТ “Київським науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом “Енергопроект” (КІЕП) для комплексної оцінки впливу електростанцій на навколишнє середовище.

Відповідно до запропонованої методики були обчислені коефіцієнти впливу:

1.Величина забруднення атмосферного повітря кожним компонентом визначалась за формулою:

K_а.п. = ( F_i / F_max ) в_i,(1)

де: F_i - коефіцієнт впливу на навколишнє середовище, який залежить від приземної концентрації і-го компоненту; F_max - максимальне значення F_i; в_i - поправка, яка приймається залежно від ступеню токсичності речовини забрудника.

2.Хімічне забруднення поверхневих вод обчислювалось за формулою:

K_п.в. = ( W_i / W_max) 1/n е ( C_i / ГДК_і ),(2)

де: W_i - коефіцієнт забруднення, який залежить від кількості вод, що скидаються у водні об'єкти;, W_max - максимальна кількість скидів; n - кількість інгредієнтів шкідливих речовин у скидах; C_i -кількість і-го інгредієнту у скидах, мг/л; ГДК_і - гранично допустима концентрація забруднюючої речовини.

3.Визначення теплового забруднення поверхневих водних об'єктів 30-ти км зони ХАЕС проводилось за формулою:

K_т.з. = M_i / M_max , (3)

де: M_i - коефіцієнт, який залежить від різниці температур води, яка скидається та води джерела; M_max - максимальне значення різниці температур.

4. Розрахунок величини гідроморфного впливу ХАЕС:

H_max = 3.1л ( 1-e^-0.12h)K^-0.2, (4)

де: H_max - максимально можливе підвищення рівня ґрунтових вод, м; л - поправочний коефіцієнт, який приймається для піщаних та глинисто-піщаних ґрунтів - 1,0, для суглинкових - 1,5; H - потужність зони аерації, м; K - коефіцієнт фільтрації, м³/добу.

5.Визначення величини механічного впливу на ландшафти 30-ти км зони ХАЕС проводилось за формулою:

K_м.в. = L_i / L_max, (5)

де: L_i - відношення площі вилученого або порушеного ландшафту в результаті будівництва АЕС, до самої площі АЕС; L_max - максимально можливе значення площі вилучених земель.

6. Інтегральний показник впливу ХАЕС на навколишнє середовище визначався за формулою:

K= 1/n е (Kdi / Kmi), (6)

де: Kdi - значення компонентів, які впливають на навколишнє середовище (у безрозмірних величинах); Kmi - максимально допустимий коефіцієнт пливу і-го фактору; n - кількість врахованих компонентів.

Всі отримані показники виражені в безрозмірних величинах. Для оцінки величини впливу ХАЕС використовується множина міри 0-1, яка широко застосовується при математичній обробці даних. В результаті проведеної інтегральної оцінки впливу були встановлені наступні критерії небезпеки техногенного об'єкта для навколишнього середовища: К?0,6 - об'єкт мінімально небезпечний для навколишнього середовища, в процесі експлуатації необхідно постійно підтримувати існуючий технологічних режим функціонування об'єкта; при К=0,6-0,8 - запроектовані заходи повинні доповнюватися технологічними заходами, які знижують негативний вплив техногенного об'єкта на навколишнє середовище; при К?0,8 - величина впливу велика, стандартні заходи, не забезпечать необхідного ступеня охорони навколишнього середовища, необхідно прийняти додаткові організаційні та технологічні заходи.

Обчислення ступеню антропогенної трансформації було здійснено за методикою П.Г. Шищенка (1988), яка дозволяє врахувати функціональне використання природних угідь, а також ступінь впливу різних видів господарської діяльності на навколишнє середовище.

Коефіцієнт ступеню антропогенної перетвореності був обчислений в межах ландшафтних комплексів (загальною кількістю 69 виділів), виділених в результаті узагальнення легенди ландшафтної карти території 30-ти км зони ХАЕС, створеної ДП “Центром екологічного моніторингу України” при безпосередній участі автора. Проаналізовані теоретико-методичні аспекти дозволили розробити алгоритмічну модель дослідження антропогенної трансформації геосистем в зонах впливу атомних електростанцій.

У другому розділі “Просторовий аналіз природних умов 30-ти км зони впливу Хмельницької АЕС” проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднюючих речовин. Аналіз ландшафтно-морфологічної структури має важливе значення для виявлення впливів атомної електростанції на навколишнє середовище, оскільки дозволяє в комплексі проаналізувати природні умови, виявити території найбільшого потенційного впливу, зони розподілу та перерозподілу забруднюючих речовин.

30-ти км зона ХАЕС характеризується високою різноманітністю та складністю ландшафтної структури. За результатами експедиційних ландшафтознавчих досліджень, проведених ДП “ЦЕМУ” (1999-2002), засобами ГІС побудовано ландшафтну карту. Вона містить 8825 виділів, які згруповано у 227 видів ландшафтних комплексів рангу урочищ, що відносяться до 7 типів ландшафтів. Для проведення ландшафтознавчого аналізу з метою вивчення впливу атомної електростанції на навколишнє середовище було здійснено узагальнення легенди ландшафтної карти 30-ти км зони ХАЕС і виділено 69 видів урочищ.

Ландшафтна структура території представлена межирічними рівнинними, схиловими, терасовими та заплавними комплексами.

Як показав аналіз ландшафтної структури, найбільші площі займають (рис.1) широколистяно-лісові ландшафти лесових рівнин з сірими лісовими ґрунтами на крейдових та частково міоценових відкладах - 784,86 км² (28%), найменші - мішано-лісові рідколісні ландшафти зандрово-алювіальних рівнин з дерновими опідзоленими ґрунтами на водно-льодовикових та давньоалювіальних відкладах - 43,42 км² (2%).

1.Мішано-лісові ландшафти зандрово-алювіальних рівнин з дерново-підзолистими ґрунтами на водно-льодовикових та давньоалювіальних відкладах.

2.Мішано-лісові рідколісні (екотонні) ландшафти зандрово-алювіальних рівнин з дерновими опідзоленими ґрунтами на давньоалювіальних та водно-льодовикових відкладах.

3.Широколистяно-лісові ландшафти лесових рівнин з сірими лісовими ґрунтами на крейдових та частково міоценових відкладах.

4.Парково-дібровні чагарниково-різнотравні ландшафти лесових рівнини з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами опідзоленими та вилугуваними на лесах та лесоподібних суглинках.

5. Лучно-степові ландшафти лесових рівнин з чорноземами типовими, карбонатними та лучно-чорноземними ґрунтами на лесах та лесоподібних суглинках.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Ландшафтна структура 30-ти км зони ХАЕС (площі, %)

6. Лучні ландшафти давньоалювіальних та алювіальних рівнин з лучними та дерновими ґрунтами.

7. Болотні ландшафти з лучно-болотними, болотними, торфово-болотними ґрунтами та торфовищами різної потужності.

8. Ерозійна мережа: яри,балки.

9. Окремі форми рельєфу: горби, гряди, дюни.

Ландшафтознавчий аналіз 30-ти км зони ХАЕС дозволив виявити найбільш небезпечні для забруднення території, якими є східний та південно-східний сектори зони, а також ближня 10-ти км зона ХАЕС у межах мішано-лісових ландшафтів зандрових та зандрово-алювіальних рівнин, парково-дібровних чагарниково-різнотравних ландшафтів лесових рівнин та широколистяно-лісових ландшафтів лесових рівнин південної та південно-західної частин зони.

У третьому розділі “Аналіз антропогенного навантаження на природно-господарські системи в зоні впливу Хмельницької АЕС” проаналізовані впливи, які здійснює Хмельницька атомна електростанція на навколишнє середовище за нормальних умов експлуатації та інші види антропогенних навантажень в межах даної території. В процесі дослідження були виявлені основні види впливів ХАЕС: тепловий, механічний, гідроморфний, шумовий, електромагнітного поля, хімічний, радіоактивний вплив. Компоненти навколишнього середовища, на які здійснює вплив атомна електростанція, згруповані в такі основні блоки: літогенна основа, атмосферне повітря, водні об'єкти, ґрунтово-рослинний покрив, об'єкти природно-заповідного та історико-культурного фонду, соціальне середовище (вибір видів впливу та компонентів навколишнього середовища здійснювався згідно з ДБН А.2.2-1-2003).

Висновки

У дисертаційній роботі проаналізовані теоретичні аспекти, удосконалено та адаптовано методику дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем в зонах впливу АЕС. Одержані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Дослідження антропогенної трансформації спирається на теоретичні положення ландшафтної екології, геоекології, геохімії, геофізики ландшафтів, прикладної фізичної географії, антропогенного ландшафтознавства, геосистемного моніторингу та базується на ландшафтознавчо-екологічному аналізі території, основою якого є системний ландшафтознавчий підхід.

Схема дослідження антропогенної трансформації природно-господарських систем в зонах впливу АЕС являє собою кілька послідовних етапів, які включають в себе: визначення теоретичних та методологічних основ, вивчення основних методик, інвентаризацію та аналіз інформації про досліджувану територію, оцінку антропогенного навантаження та обчислення ступеню антропогенної трансформації в зоні впливу АЕС, ландшафтно-функціональне зонування території, розробку рекомендацій щодо оптимізації природокористування та обґрунтування природоохоронних заходів в межах досліджуваної території.

2. Основним чинником просторової диференціації забруднюючих речовин виступають природні умови території. 30-ти км зона ХАЕС характеризується високою різноманітністю та складністю ландшафтної структури, представленої межирічними рівнинами, схилами різної крутизни, терасами та заплавними комплексами.

Ландшафтознавчий аналіз 30-ти км зони ХАЕС дозволив виявити найбільш небезпечні для забруднення території, якими є східний та південно-східний сектори зони, а також ближня 10-ти км зона ХАЕС у межах мішано-лісових ландшафтів зандрових та зандрово-алювіальних рівнин, парково-дібровних чагарниково-різнотравних ландшафтів лесових рівнин та широколистяно-лісових ландшафтів лесових рівнин південної та південно-західної частин зони.

3. На ландшафти 30-ти км зони ХАЕС здійснюють впливи як безпосередньо сама атомна електростанція, так і інші види природокористування. В процесі дослідження були виявлені основні види впливів ХАЕС на навколишнє середовище: тепловий, механічний, гідроморфний, шумовий, електромагнітного поля, хімічний вплив, радіоактивний вплив. Всі види впливів мають локальне поширення, лише радіоактивний вплив має регіональний та глобальний характер поширення. Розрахований коефіцієнт комплексного впливу ХАЕС (К=0,5) - за розробленою шкалою відноситься до категорії малого впливу, тобто об'єкт мінімально небезпечний для навколишнього середовища, в процесі експлуатації необхідно постійно підтримувати існуючий технологічних режим його функціонування.

4. В результаті проведеного територіального аналізу були виділені наступні види природокористування, які поширені в 30-ти км зоні ХАЕС: природоохоронне, лісогосподарське, сільськогосподарське, селітебне, водогосподарське, рекреаційне, транспортне, промислове. Так орними землями зайнято-57% території, лісами-27%, населеними пунктами - 4%, садами-4%, об'єктами промисловості-3%, луками та пасовищами-2%, територіями ПЗФ, болотами, заболоченими землями та транспортними магістралями - по 1%.

Відповідно до запропонованої методики були обраховані коефіцієнти антропогенної перетвореності ландшафтів та виділені класи трансформації ландшафтів: слабоперетворені, перетворені, середньоперетворені, сильноперетворені, дуже сильноперетворені. Загалом досліджувана територія характеризується високим рівнем антропогенної трансформації: сильно перетворені ландшафти займають 64% території, а дуже сильно перетворені - 19%. Найбільшої трансформації ландшафти зазнали в результаті сільськогосподарського, селітебного та промислового використання.

5. Проведений оптимізаційний аналіз 30-ти км зони ХАЕС дозволив виділити території: інтенсивного господарського використання, помірного та слабкого використання, запропоновані заходи з регулювання природокористування на територіях з різним ступенем антропогенної трансформації. Так, в межах територій слабкого господарського використання з переважанням лісогосподарського виду природокористування пропонуються лісомеліоративні заходи, регулювання рекреаційного використання, недоцільність розорення території, а також контроль за підтриманням природоохоронного режиму в межах території ПЗФ. Території помірного господарського використання потребують протиерозійних заходів, здійснення контролю за внесенням добрив та пестицидів, випасанням худоби.

Території інтенсивного господарського використання характеризуються найбільшим ступенем трансформації внаслідок впливу промислових об'єктів, транспортних шляхів, селітебного впливу. Із оптимізаційних заходів пропонуються: обмеження розорення, випасання худоби, розширення зелених зон навколо населених пунктів, створення та впорядкування водозахисних лісосмуг, гідротехнічні берегоукріплювальні заходи, контроль за станом осушувальних систем, за екологічним станом та використанням ставка-охолоджувача ХАЕС.

Публікації за темою дисертації

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Дем'яненко С.О. Ландшафтно-екологічні дослідження у 30-ти км зоні Рівненської АЕС: основні результати, досвід використання ГІС / Л.Л. Малишева, Л.Ю. Сорокіна, С.В. Гайдай, О.О. Галаган, О.О. Година, С.О. Дем'яненко, О.П. Євтушенко, Р.О. Малєнков, А.В. Носон // Український географічний журнал. - Київ, 2003. - №1. - С. 21-32. Особистий внесок автора: участь у проведенні польової ландшафтної зйомки території дослідження та обробка бланків опису точок.

2. Дем'яненко С.О. Сучасний стан досліджень та теоретичні основи вивчення антропогенної трансформації геосистем / С.О. Дем'яненко // Фізична географія та геоморфологія: [збірник наукових праць]. - Київ: ВГЛ “Обрії”, 2003. - Вип.45. - С. 78-87.

3. Дем'яненко С.О. Природні умови як чинник диференціації впливу атомних електростанцій на навколишнє середовище / С.О. Дем'яненко // Фізична географія та геоморфологія: [збірник наукових праць]. - Київ: ВГЛ “Обрії”, 2004. - Вип. 46. - Том 2. - С. 99-106.

4. Дем'яненко С.О. Теоретико-методологічні основи дослідження антропогенної трансформації геосистем / С.О. Дем'яненко // Фізична географія та геоморфологія: [збірник наукових праць]. - Київ: ВГЛ “Обрії”, 2005. - Вип.49. - С. 108-115.

5. Дем'яненко С.О. Теоретико-методологічні основи дослідження ландшафтно-урбанізаційної структури м. Києва та приміської зони / О.Ю. Дмитрук, Т.Г. Купач, С.О. Дем'яненко, Ю.А. Олішевська // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: “География”. - Симферополь, 2008. - Том 21 (60). - № 3. С. 9-15. Особистий внесок автора: аналіз понятійного апарату ландшафтно-урбанізаційних досліджень.

6. Дем'яненко С.О. Методика урболандшафтних досліджень / О.Ю. Дмитрук, Т.Г. Купач, С.О. Дем'яненко, Ю.А. Олішевська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Географія. - Вінниця, 2009. - Вип. 15. - С. 9-15. Особистий внесок автора: аналіз методичних підходів до вивчення урбанізованих ландшафтів.

7. Дем'яненко С.О. Система екологічного менеджменту природокористування в зонах впливу АЕС / С.О. Дем'яненко // Фізична географія та геоморфологія: [збірник наукових праць]. - Київ: ВГЛ “Обрії”, 2009. - Вип. 55. - С. 267-272.

8. Дем'яненко С.О. Антропогенні ландшафти в зоні впливу Хмельницької АЕС / С.О. Дем'яненко // Часопис економічної та соціальної географії: [збірник наукових праць]. - Харків, 2009. - № 7. - С. 187-192.

9. Дем'яненко С.О. Аналіз ландшафтно-урбанізаційної структури м. Києва та приміської зони / О.Ю. Дмитрук, Т.Г. Купач, С.О. Дем'яненко, Ю.А. Олішевська // Вісник КНУ: [збірник наукових праць]. Серія: Географія. - Київ, 2009. - Вип. 56. - С. 15-19. Особистий внесок автора: просторовий аналіз ландшафтно-урбанізаційних комплексів м. Києва.

Статті в інших наукових виданнях та тези доповідей:

10. Дем'яненко С.О. Історико-географічний аспект формування антропогенних ландшафтів в зоні впливу Хмельницької АЕС / С.О. Дем'яненко // Історична географія: початок ХХІ сторіччя: [збірник наукових праць]. - Вінниця : ПП „Видавництво „Теза”, 2007. - С. 183-190.

11. Дем'яненко С.О. Комплексна оцінка впливу Хмельницької АЕС на навколишнє середовище / С.О. Дем'яненко // Регіональні екологічні проблеми : [збірник наукових праць]. - Київ.: ВГЛ “Обрії”, 2002. - С. 132-134.

12. Дем'яненко С.О. Сучасний стан досліджень антропогенної трансформації геосистеми / С.О. Дем'яненко // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки: Матеріали Міжнародної конференції до 120-річчя географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. - Львів: Вид. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 125-127.

13.Дем'яненко С.О. Теоретичні основи дослідження антропогенної трансформації геосистем / С.О. Дем'яненко // Географічна освіта і наука в Україні: Збірник тез доповідей II Міжнародної науково-практичної. конференції, присвяченої 130-річчю географічного Українського географічного товариства та 70-річчю географічного факультету. - Київ: ВГЛ “Обрії”, 2003 - С. 11-13.

14. Дем'яненко С.О. Методика досліджень впливів атомних електростанцій на навколишнє середовище (на прикладі Хмельницької АЕС / С.О. Дем'яненко // Збірник матеріалів ХІІ Міжнародного науково-методичного семінару “Нові напрями географічних і картографічних досліджень у навчальних закладах країн CНД”. - Харків, 2004. - С. 96-98.

15. Дем'яненко С.О. Природні умови як чинник диференціації впливу атомних електростанцій на навколишнє середовище / С.О. Дем'яненко // Матеріали наукової конференції “Ландшафтознавство: традиції та тенденції”. - Львів, 2004. - С. 221-222.

16. Дем'яненко С.О. Характеристика геосистем природоохоронного значення в смузі впливу Хмельницької АЕС / С.О. Дем'яненко // Географія в інформаційному суспільстві: [збірник наукових праць]. - Київ: ВГЛ Обрії, 2008 - Т. 3. - 228-230.

Анотація

Дем'яненко С.О. Антропогенна трансформація природно-господарських систем в зонах впливу атомних електростанцій (на прикладі Хмельницької АЕС). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

Дисертація присвячена конструктивно-географічному дослідженню природно-господарських систем в межах зони впливу ХАЕС. В роботі узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалені методичні підходи до їх вивчення, викладені базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження.