Ландшафтно-географічні і екологічні фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

УДК 504.42.06:(551.351+551.462.32)

Спеціальність 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

ЛАНДШАФТНО-ГЕОГРАФІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРИБЕРЕЖНО-МОРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ І АКВАТОРІЙ УКРАЇНИ

Андрєєва Ольга Анатоліївна

Сімферополь - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізичної географії і океанології географічного факультету Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Позаченюк Катерина Анатоліївна Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри фізичної географії та океанології

Офіційні опоненти:

- доктор географічних наук Совга Олена Євгеніївна Морський гідрофізичний інститут Національної академії наук України, вчений секретар інституту

- кандидат географічних наук, доцент Єна Олександр Васильович, Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Сімферополь), завідувач кафедри природничо-математичної освіти.

Захист відбудеться "30" березня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.03 у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою: вул. Ялтинська, 20, 95007, м. Сімферополь, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за адресою: просп. Академіка Вернадського, 4. 95007, м. Сімферополь,

Автореферат розісланий "28" лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор І.М. Яковенко

Анотації

Андрєєва О.А. Ландшафтно-географічні і екологічні фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, Сімферополь, 2011.

Надане теоретико-методичне обґрунтування диференціації прибережно-морських територій і акваторій України.

Виділені прибережно-морські території і акваторії України, розглядаються як прибережно-морські геосистеми, що включають до себе орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу і його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини та енергії з довкіллям.

Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші і моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші і прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування і балансом наносів. ПМР - це об'єднана природна система, яка включає джерела надходження твердого (наносів) і рідкого стоків, зону їх транзиту і переміщення, ділянки акумуляції, а також джерела атмосферних забруднень.

На підставі аналізу ландшафтно-географічних, ландшафтно-геохімічних, геолого-геоморфологічних, екологічних і еколого-гідрогеологічних факторів диференціації ПМГ вдосконалена методика геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів.

У рамках проведеної диференціації виконана регіональна оцінка природних умов прибережно-морських районів як підстави щодо раціонального природокористування.

Ключові слова: прибережно-морські геосистеми України, палеорічкові долини, вододільні поверхні, орогідрографічні системи, шельф, континентальний схил, полютанти, екологічний стан, раціональне природокористування

Андреева О.А. Ландшафтно-географические и экологические факторы дифференциации прибрежно-морских территорий и акваторий Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского Министерства образования, науки, молоди і спорту Украины, Симферополь, 2011.

Дано теоретико-методическое обоснование дифференциации прибрежно-морских территорий и акваторий Украины. Выделенные прибрежно-морские территории и акватории Украины рассматриваются как прибрежно-морские геосистемы, (ПМГ) включающие орогидрографические системы суши, системы шельфа с палеоречными долинами, системы континентального склона и его каньонов с конусами выноса продуктов конечной аккумуляции материалов твердого стока. ПМГ принадлежат к открытым геосистемам, характеризующимся обменом веществам и энергией с окружающей средой.

Основной единицей дифференциации ПМГ является "прибрежно-морской район" (ПМР) - совмещенный район суши и моря, объединяющий крупные участки водосборного бассейна определенной водной артерии на суше и прилегающего участка акватории с независимыми от других районов режимом функционирования и балансом наносов.

На основании анализа ландшафтно-географических и экологических факторов дифференциации ПМГ усовершенствована методика геоэкологического районирования с выделением провинций, подпровинций, областей, районов и подрайонов. В рамках проведенной дифференциации выполнена региональная оценка природных условий прибрежно-морских районов.

В пределах приморских территорий Черного и Азовского морей окружающая среда испытывает значительные, а на отдельных участках критические техногенные нагрузки. В современных условиях Черное и Азовское море находятся под влиянием целого комплекса отрицательных факторов, включая эвтрофикацию, загрязнение химическими соединениями разного рода, рекреационные нагрузки и др. В последнее время увеличилась интенсивность деструктивных процессов, что вызвало резкое ухудшение качества морской среды, снижение потенциала процессов самоочищения, а также деградацию биологических ресурсов, снижение рекреационного потенциала морских побережий, которые прилегают к промышленным, сельскохозяйственным и урбанизованным ПМР Украины.

Ключевые слова: прибрежно-морские геосистемы Украины, палеоречные долины, водораздельные пространства, орогидрографические системы, шельф, континентальный склон, поллютанты, экологическое состояние, рациональное природопользование.

Andreeva O.A. Landscape - geographic and ecological factors of the differentiation of off-shore territories and aquatories of Ukraine. - Manuscript

Ph.D. thesis on the speciality 11.00.11 - constructive geography and rational exploitation of the natural resources. - National Tavrida V. Vernadsky University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Simferopol, 2011.

Theoretical and methodological substantiation of the differentiation of coastal territories and water area of Ukraine is given.

Singled out off-shore territories and aquatories of Ukraine are considered as the off-shore - marine geosystem embracing orohydrographic systems of the land, system of the shelf with paleoriver valleys, systems of the continental slope and its canyons with cones of the final accumulation of the flood of solid matter. Coastal marine geosystem is an open system with the interchange of the substance and energy with the environment.

The principal unit of the differentiation of the off-shore - marine geosystem is `an off-shore - marine region' - combined region of sea and land embracing the large area of drainage basin of a definite river artery on the land and adjoined defined marine region with the independent from the other regions regime of functioning and balance of depositions. This is a combined natural system that includes the sources of solid sources (deposites) and liquid flows, area of their transit and movement, areas of accumulation and sources of atmospheric pollution. Off-shore - marine region embraces drainage basin of a definite river artery, its mouth and adjoined sea area where the flow of deposits originates. This flow moves along the shore and to a depth in the area of shelf on the system of underwater paleovalleys and canyons to the foot of the continental slope.

On the basis of the analysis of the landscape - geographical and ecological factors of the differentiation of the off-shore - marine geosystem, methodology of geoecological differentiation is improved. Provinces, subprovinces, areas, regions and subregions are singled out.

Within the bounds of the differentiation, the regional assessment of environment of the off-shore - marine regions is evaluated as a basis of the rational use of natural sources.

Key words: off-shore-marine geosystems of Ukraine, paleoriver valleys, watershed areas, orohydrographic systems, shelf, continental slope, pollutants, ecological condition, rational use of natural sources.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Актуальність теми обумовлена наростаючою потребою народногосподарського освоєння прибережно-морських геосистем (ПМГ) України.

Освоєння мінеральних ресурсів морського дна, прокладка транспортних і магістральних споруд на акваторіях Чорного і Азовського морів, розвиток портових інфраструктур і промислового виробництва диктує необхідність обліку геоекологічних аспектів природокористування, активності природних процесів ї, пов'язаних з техногенною дією, яка може призвести до негативних наслідків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у рамках науково-технічного проекту Зм/326-2008 "Просторово-часова динаміка геоекологічного стану о. Зміїний та шельфу з метою подальшого розвитку інфраструктури та господарської діяльності" (шифр 0108U007169), (2008-2009 рр.), а також міжнародних проектів: INCO ("Copernicus") - ICA2-CT-2000-10016 "TOXICAL": "Виявлення токсичного забруднення в ґрунтових водах: від раннього попередження в реальному часі до загальної оцінки" (1998-2000 рр.), INTAS №: 1010-CT93-0009 - "ENVRISK" "Стратегія довготривалого контролю за полютантами в регіонах з екстремальним ризиком для навколишнього середовища" (2001-2004 рр.).

Тему кандидатської дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (протокол № 2 від 22.02. 2005 р.)

Мета дисертаційного дослідження - проведення диференціації прибережно-морських територій і акваторій України залежно від ландшафтно-географічних і екологічних факторів;

Для виконання поставленої мети були вирішені наступні завдання:

1. Надане теоретико-методичне обґрунтування диференціації прибережно-морських територій і акваторій України.

2. Встановлені природно-антропогенні фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України.

3. Виділені та охарактеризовані прибережно-морські райони України.

4. Розроблено рекомендації з раціонального природокористування на основі проведеної диференціації.

Об'єкт досліджень - прибережно-морські території і акваторії України.

Предмет досліджень - природні умови і фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України.

Фактичний матеріал і методика досліджень. В основу дисертації покладений фактичний матеріал, зібраний і систематизований автором під час очного навчання у аспірантурі на кафедрі фізичної географії і океанології географічного факультету ТНУ (2004 - 2007 рр.), а також при виконанні польових і дослідницьких робіт за національних (2008-2009 рр.) та міжнародних проектах (1998-2000 рр. та 2001-2004 рр.).

Методи досліджень.

У роботі були застосовані такі методи досліджень: літературно-аналітичного аналізу і синтезу; польові роботи з описанням ключових ділянок і екологічного опробування; методи кількісного, якісного і порівняльного аналізу і синтезу; компонентного і порівняльно-географічного аналізу; картографічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів

У теоретичному плані.

1. Уперше, на регіональному рівні виділені прибережно-морські території і акваторії України, як ПМГ, які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу і його каньйонів із конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку.

2. Уперше виділення ПМГ засновано на підставі комплексного процесно-функціонального підходу та основного системноутворюючого процесу, результатом якого є балансово-басейнова єдність територіальної (теригенно-постачальна провінція) і аквальної (область акумуляції) частин ПМГ. В основу диференціації ПМГ покладені наступні принципи: комплексності, єдності, мікрозональності, мікропоясності, системності.

У методичному плані.

1. На підставі аналізу ландшафтно-географічних, екологічних і інших факторів диференціації ПМГ вдосконалена методика геоекологічного районування.

У регіональному плані.

1. Уперше проведена геоекологічна диференціація ПМГ України та виконана регіональна оцінка природних умов прибережно-морських районів.

2. Уперше складено комплект карт, який характеризує ландшафтно-геохімічні та еколого-гідрогеологічні умови і екологічний стан ПМГ України М 1:500000: "Ландшафти ПМГ України", "Антропогенне навантаження і джерела забруднення ПМГ України", "Екологічний стан ПМГ України", "Геоекологічна диференціація ПМГ України".

3. Надані рекомендації щодо раціонального природокористування і напрямків подальших досліджень на регіональному і локальному рівнях.

Особистий внесок автора. Представлені на захист положення дисертації обґрунтовано й виконано автором самостійно. У працях, написаних у співавторстві, дисертанту належать теоретико-методичні положення та практичні висновки щодо аналізованої проблеми.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати досліджень опубліковані і докладалися на Міжнародній студентській науковій конференції "Роль наук про землю в соціальному прогресі" (22-23 квітня 2003 р., м. Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-літтю географічного факультету "Геополітичні і географічні проблеми Криму в багатовекторному вимірюванні України" (Сімферополь, 20-22 травня 2004); Науково-практичній конференції "Глобалізаційні процеси в природокористуванні. (1-23 травня 2008 р. АР Крим, м. Алушта. НПЦ "ЕКОЛОГІЯ НАУКА ТЕХНІКА"); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 90-річчю Таврійського університету імені В.І. Вернадського і 90-літтю з дня народження Г.Е. Грішанкова (вересень 2008 р., Сімферополь, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського); 5-ій науково-практичній конференції "Екологічна безпека техногено-перевантажених регіонів. Оцінка і прогноз екологічних ризиків" (7-11 червня 2010 р. АР Крим, м. Ялта. НПЦ "ЕКОЛОГІЯ НАУКА ТЕХНІКА"), Міжнародній науково-практичної конференції "Ландшафти і туризм" ТНУ (15-17 липня 2010 р, Сімферополь, Таврійський національний університет імені В.И. Вернадського).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт загальним обсягом 2,3 авт. арк., з них 4 статті в фахових наукових виданнях; 2-х монографіях, 6 статтях і тезах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків і списку використаних джерел зі 138 найменувань, містить 51 рисунок, 9 таблиць і викладена на 205 сторінках.

Основний зміст роботи

Перший розділ "Теоретико-методологічне обґрунтування диференціації прибережно-морських територій і акваторій України".

Геоекологічному районуванню морських берегових зон присвячений ряд досліджень, але аналіз природних комплексів, об'єднуючих як аквальні так і територіальні, розглянуто лише в одиничних роботах (О.К. Леонтьев, Г.О. Сафьянов, В.І. Лимарев, В.П. Зенкович, К.К. Марков, Ф.Н. Мільков, О.В. Дроздов, Г.І. Швебс та ін). Цими авторами були досліджені парадинамічні системи "материк-океан", "акваторіально-територіальні системи" і "прибережно-аквальні парагенетичні ландшафтні комплекси (ПГЛК). В.О. Водяницьким у межах Чорного моря виділено десять гідробіологічних районів. Спеціальне фізико-географічне районування Чорного моря було проведене К.М. Петровим.

Теоретичні аспекти.

ПМГ України - обширні континентальні та аквальні ділянки на контакті суші та моря, що включають визначену частину прибережної суші та прилягаючу ділянку акваторії, які інтенсивно впливають один на одного в природному і господарчому аспектах. Межі ПМГ - на суші це водозбірні басейни визначеної водної артерії, що прилягають до акваторій морів (практично це вододільні поверхні 3-го порядку), а на акваторіях - конуси виносу і накопичення продуктів кінцевою акумуляції матеріалу твердого стоку.

Запропонований принцип диференціації зв'язує берегову і морську частину ПМГ в єдине ціле. У цій зоні виявляється найбільш активне забруднення аквального середовища. Тут формується низка геоморфологічних, геохімічних та ін. бар'єрів. Велике значення має і підрусловий стік, що постійно діє, в межах палеодолин шельфу Чорного і акваторії Азовського морів.

На підставі аналізу ландшафтно-географічних, екологічних та інших факторів диференціації ПМГ обґрунтовано критерії диференціації ПМГ.

Як основну природну одиницю диференціації ПМГ пропонується розглядати прибережно-морський район (ПМР) - суміщений район суші і моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші і прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування і бюджетом наносів.

Методи і методика досліджень.

Методи літературно - аналітичного аналізу та синтезу (систематизація і аналіз масиву фактичного матеріалу, залученого в наукових і науково-виробничих організаціях. Польові маршрутні спостереження з характеристикою ключових ділянок і екологічного опробування горських порід на суші і донних відкладів гирл річок і мілководдя Чорного моря за участю автора. Методи кількісного, якісного і порівняльного аналізу і синтезу (розробка легенд і побудова карт). На основі методів компонентного і порівняльно-географічного аналізу були виділені ландшафтно-географічні і екологічні фактори диференціації, розроблені принципи і виконана комплексна диференціація ПМГ України. Картографічні методи досліджень (побудова карт М 1: 500 000). Графічні матеріали були створені за допомогою програм "Map info", "Photo shop". "Surfer").

Методика диференціації ПМГ України включала: аналіз розподілу орогідрографічних систем та підводних форм рельєфу, диференціацію ПМГ на підставі басейно-балансового підходу; аналіз ландшафтно-географічних, екологічних та ін. особливостей ПМР; надання детальної характеристики стану природних умов; оцінку екологічного стану за сумарним показником концентрацій, розробку рекомендацій щодо раціонального природокористування.

Другий розділ "Природні фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України" Географічне положення ПМГ підкреслює їх відокремлений характер як в розвитку природних умов у межах середньостепової, південностепової, кримської південностепової підзон і гірсько-кримської країни, так і в масштабах промислового, сільськогосподарського і рекреаційного освоєння.

Кліматичні особливості ПМГ зв'язані з наближеністю морів. У межах Азово-Чорноморської провінції діє свій специфічний режим сонячного сяяння, атмосферної циркуляції і атмосферних фронтів, у т. ч і місцевих.

Структурно-тектонічні особливості ПМГ відображені в розподілі гідромережі на суші і у вигляді лінійно-орієнтованих депресій на дні морів. Активна дія тектонічний рухів призвели до формування морфоструктур і, відповідно, шляхів трансграничного перенесення полютантів, що містяться в теригенному, біогенному і хемогенному матеріалі твердого стоку річок.

Геолого-геоморфологічні особливості ПМГ

Континентальна частина ПМГ розташована у межах наступних районів. прибережний акваторія геосистема шельф

Країна А: Полігенна рівнина України. Провінція: Причорноморська низовина. Геоморфологічні області: Причорноморська акумулятивна лесова рівнина; Приазовська піднесеність; акумулятивно-ерозійна рівнина Рівнинного Криму. Провінція: Керченсько-Таманська низовина. Геоморфологічна область Керченського півострову.

Країна Б: Гірські споруди Криму. Геоморфологічна область Гірського Криму.

Азово-Чорноморський басейн. Шельф Чорного моря

Області: Північно-Західна, Кримсько-Південнобережна та Керченсько-Таманська області шельфу.

Улоговина Азовського моря належить геоморфологічній області полого похилої ерозійно-акумулятивної рівнини улоговини Азовського моря.

Континентальний схил Чорного моря.

Західно-Чорноморська морфоструктурна область похованих палеодельт представлена: райономи Дунай-Дністровського межріччя та каньйону палео-Каланчака (пра-Дніпра).

Кримська морфоструктурна область південного продовження орогенних структур Гірського Криму представлена районами: Ломоносівського масиву; Фороського виступу; Південнобережного сектору, Феодосійського сектору.

Керченсько-Таманська область похованих палеодельт складена накопиченнями конусів виносу Палео-Кубані, Палео-Дону і інших стародавніх річок.

Літодинаміка. Залежно від напряму хвиль у береговій зоні відбувається подовжнє, поперечне переміщення осадочного матеріалу. У разі появи розривних течій у бік відкритого моря виносяться величезні маси мутьових відкладів.

Третій розділ "Природно-антропогенні фактори диференціації прибережно-морських територій і акваторій України"

Еколого-гідрогеологічні умови ПМГ. Перенаселеність долин, відсутність каналізації побутових стоків, неврегульоване складування відходів тваринництва, ненормоване зрошування із застосуванням добрив і отрутохімікатів, скидання дренажних і стічних вод у поверхневі водотоки викликає забруднення горизонтів вод. В умовах інтенсивного техногенного впливу на підземну гідросферу склалася украй напружена еколого-гідрогеологічна обстановка. Еколого-гідрогеологічні умови відображені на картах "Джерел антропогенного навантаження на ПМГ України М 1: 500 000", та "Екологічного стану ПМГ України М 1:500000.

Ландшафтно-геохімічні умови ПМГ України багато в чому визначають рівень та інтенсивність забруднення різних компонентів геологічного середовища, здатність їх до самоочищення. Ландшафтно геохімічні умови ПМГ відображені на "Ландшафтній карті ПМГ України М 1: 500000".

У четвертому розділі "Диференціація прибережно-морських геосистем України" наведені результати проведеної диференціації та характеристика ПМР України (таблиця 1).

Характеристика екологічного стану виконана окремо для вододільних поверхонь та зон шельфу.

Чорноморська підпровінція. Область Причорноморська.

Район Дунайський. Вододільна поверхня в межах середній течії річок і їх притоків: "умовно задовільний" з епізодичним перевищенням одного з визначальних чинників, такий, що вимагає жорсткішого дотримання регламентуючих норм охорони геологічного середовища; водозбірна поверхня понизь річкової мережі і озер: "поганий" з постійним перевищенням норм одного або декількох чинників. Авандельта Дунаю: "задовільний", не вимагається відновних заходів. Придунайський шельф: "поганий" в умовах періодичного забруднення.

Район Дністровський. Вододільна поверхня в межах середній течії річок і їх приток: "умовно задовільний"; понизь річкової мережі, озер і лиманів, в т.ч. Дністровського: "поганий". Дельта Дністра "задовільний", не вимагається відновних заходів

Район Березанський. Вододільна поверхня: стан "умовно задовільний; пониззя річкової мережі і озер: "поганий" і в районі м. Одеси і п. Ільічівськ- "катастрофічний". Область шельфу: "поганий" і "задовільний". На прилеглому мілководді - "поганий".

Район Дніпро-Бузький. Вододільна поверхня: "умовно задовільний". У береговій смузі Бузького лиману - "поганий", в районі Егорликськой коси - "задовільний". У районі ПГА рр. Миколаєва, Скадовську екологічний стан - "катастрофічний", а в районі м. Херсон - "поганий". Дніпровсько-Бузький лиман: "поганий", з постійним перевищенням норм забруднення. На ділянках стоку річок, в затоках і бухтах і лиманах вода не відповідає вимогам СанПіН. Донні осадки у відкритому побережжі характеризуються наявністю токсичних металів в концентраціях, 2-х ГДК. У затоках - локальне забруднення.

Область Кримська.

Район Тарханкутський. У зоні, прилеглій до Армянсько-Красноперекопського промвузлу стан - "катастрофічний. Якість морських вод не відповідає вимогам СанПін, в донних осадках наявність важких металів. У відкритому побережжі - пригнічене перебування бентосу, а в затоках - зміна видового складу, руйнування біоценозів, загибель окремих видів.

Район Західно-Кримській. Вододільна поверхня: "задовільний" у межах прибережної смуги в західній частині Тарханкутського півострову і "умовно задовільний". Площа, прилегла до ПМА Євпаторії і Саки - "поганий". Морська вода у затоках локально забруднена.

Район Качинсько-Севастопольский. Вододільна поверхня: стан "умовно задовільний. Водозбірна поверхня пониззя річкової мережі і озер: "поганий". Район північних окраїн м. Севастополя "катастрофічний" на ділянці діяльності господарчих об'єктів.

Таблиця 1. Таксони фізико-географічного районування і диференціації ПМГ України, що пропонується

Таксони фізико-географічного районування України (за Маріничем О.М.)	Таксони ландшафтно-географічної і екологічної диференціації ПМГ
Провінція - частина зони або підзони, що виділяється за кліматичними ознаками в зв'язку з визначеною віддаленістю від морів і різним характером повітряних мас. Основою сучасних ландшафтів провінції є однакова історія геологічного розвитку в антропогені і пов'язані з нею генезис і літологія покривних порід. Причорноморська середньостепова провінція, Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція; Кримська південно степова провінція	Азово-Чорноморська провінція - прибережно-морська територія України і акваторії Чорного і Азовського морів, що прилягають, які інтенсивно впливають одна на одну в природному і господарчому аспектах, взаємодіють між собою і взаємо обумовлюють свій розвиток. Основою сучасних ландшафтів є єдина історія геологічного розвитку в антропогені і пов'язані з нею генезис і літологія покривних порід. Для провінції характерні специфічні кліматичні ознаки, які обумовлені наближеністю морів. Підпровінції Чорноморська і Азовська - прибережно-морські території, водозбірні басейни яких належать до басейну Чорного або Азовського морів. До складу підпровінцій входять водні артерії, які впадають в акваторію Чорного або Азовського морів.
Області - території з певними геологогеоморфологічними особливостями, обумовленими оротектоникою, що викликає місцеві зміни елементів теплового, водного і геохімічного балансів, а також розвиток певних ландшафтоформуючих процесів. Для них характерні: певні види ландшафтів, певне гіпсометричне положення, характер розчленування рельєфу, літологічний склад антропогенних відкладів. Області: Приазовської піднесеності; Задніпровського Причорномор'я; Дністровсько-Бузька; Бузько-Дніпровська; Дніпровсько-Молочанська область; Лівобережно-Молочанська, Приморська рівнинна; Ніжнедніпровська; Присивашська-Приазовська, Кримського Присивашська; Тарханкутська; Центрально-Кримська; Керченська півострівна, Передгірська; Головного гірського пасма; ПБК	Області - ділянки зв'язані спільністю структурно-тектонічного розвитку і просторового розподілу гідромережі, а також прилягаючі ділянки акваторій морів. Області мають специфічні ландшафтні і геоморфологічні особливості і морфометрічні характеристики рельєфу, певний літологічний склад четвертинних відкладів. Причорноморська, Кримська і Керченсько-Таманська, Присивашська області Південно-Азовська, Північно-Азовська області
Райони - найменші таксономічні регіональні одиниці - частини області з місцевими особливостями, характером, інтенсивністю і напрямками сучасних природних процесів, що обумовлюють значні зміни в фізико - хімічних особливостях ґрунтів и рослинних груп.	Прибережно-морський район - сумісна геосистема суші і моря, яка об'єднує крупні ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші і прилягаючої ділянки акваторії з незалежним від інших аналогічних районів режимом функціонування і балансом наносів. Провідні фактори диференціації - ступень комфортності існування біологічних істот. Дунайський, Дністровський, Березанський, Дніпровський (підрайони: Південно-Бузький, Дніпровський) ПМР. Тарханкутський, Західно-Кримський, Качинський, Севаст-опольский, Південного Криму, Південно-Східного Криму, Присивашський (підрайони Північно-Сивашський; Центрально-Сивашський; Південно-Сивашський) ПМР. Прикерченський ПМР. Маріупольский, Білосарайський, Бердянський, Обіточнй, Бирючого острову, Арабатський, Каменський, Казантипський, Чагани-Булганазський, Керченської протоки ПМР

Постійне забруднення вод і донних осадків. Якість морських вод в районі промислових об'єктів - не відповідає вимогам, як і стан донних осадків. У відкритому побережжі і затоках типовий видовий склад і біомаса бентосних організмів.

Район Севастопольсько - Балаклавський. Вододільна поверхня: "задовільний" і "умовно задовільний". Понизь річкової мережі і ПМА Севастополя: "поганий". Бухти і затоки: "поганий" в умовах періодичного забруднення.

Район Південного Криму. Південні схили Кримських гір "задовільний" і на локальних ділянках "умовно задовільний. Область шельфу: "задовільний", але на локальних ділянках "умовно задовільний". Морська вода в гирлах тимчасових водотоків не відповідає гігієнічним нормативам. У відкритому побережжі фіксується локальне періодичне забруднення. У затоках вода не відповідає нормативам СанПін.

Район Південно - Східного Криму. Вододільна поверхня південного схилу Кримських гір "задовільний", але для району р. Феодосія - "умовно задовільний". Гирла і пониззя річкової мережі: "умовно задовільний". Стан шельфових вод в основному - "задовільний", але в акваторії затоки Феодосії: "поганий".

Область Керченсько-Таманська.

Район Прикерченський. Вододільна поверхня: "задовільний". Акваторія шельфу: "задовільний" і "умовно задовільний" на локальних ділянках. Води і донні осадки відповідають вимогам СанПін. У морських водах фіксується типовий видовий склад і біомаса бентосних організмів. На ділянках фарватеру і якірної стоянки Керченської протоки стан - "поганий".

Область Присивашська.

Район Сивашський. Вододільна поверхня: "умовно задовільний". Водозбірна поверхня "поганий" і "катастрофічний" (для територій промвузлів), а для вод соляних озер - "катастрофічний". Стан ділянок несумісний із нормальним розвитком біоценозів. Для вод Центральних і Південного Сивашу: "задовільний".

Азовська підпровінція.

Область Північно-Азовська.

Район Маріупольський. Водозбірна поверхня і пониззя річкової мережі "поганий". У районі м. Маріуполя - "катастрофічний". У гирлах тимчасових водотоків - "поганий", води не відповідають гігієнічним нормативам, у відкритому побережжі присутнє локальне забруднення, в затоках не відповідає вимогам СанПін. У гирлі рр. Кальміус і Кальчик - "катастрофічний". На акваторії "поганий" і "умовно задовільний". На акваторії, прилеглої до Маріуполя - "катастрофічний" з постійним забрудненням довкілля.

Район Білосарайський. Вододільна поверхня: стан "умовно задовільний". Пониззя річкової мережі: "умовно задовільний". На акваторії "поганий" і "умовно задовільний". У донних осадках відкритого узбережжя концентрація важких металів в затоці перевищує 2 ГДК. У відкритому узбережжі спостерігається типовий видовий склад і біомаса бентосних організмів..

Район Бердянський. Вододільна поверхня: стан "поганий" і, частково, "умовно задовільний". Пониззя річкової мережі: "поганий". Стан акваторії: "поганий". Води стоків річок не відповідають гігієнічним нормативам. У відкритому узбережжі - локальне забруднення. У затоках води не відповідають вимогам СанПіН. Донні осадки у відкритому узбережжі містять концентрації токсичних металів, в затоках концентрації перевищують 2 ГДК. Стан - "катастрофічний" на локальних ділянках Бердянської затоки.

Район Обіточний. Вододільна поверхня і пониззя річкової мережі: "умовно задовільний". Обіточненська затока - "умовно задовільний", а в гирлових ділянках річок Лозоватка і Обіточна - "поганий". Води стоків річок не відповідають гігієнічним нормативам. У відкритому узбережжі - локальне забруднення. У затоках води не відповідають вимогам СанПін.

Район острів Бирючий. Вододільна поверхня в межах середній течії річок і їх приток: "умовно задовільний". Пониззя річкової мережі і лиманів: "умовно задовільний". Район Утлюкського лиману "умовно задовільний". Район Генічеської затоки в межах району: "поганий" в умовах періодичного забруднення. У відкритому побережжі - локальне забруднення. У затоці води не відповідають вимогам СанПін. У затоці відзначені концентрації вище 2 ГДК.

Район Арабатський. Територія ПГА р. Генічеська - "поганий". Арабатська стрілка "задовільний". Акваторія Генічеського порту - "катастрофічний" з інтенсивною дією антропогенних чинників. Генічеська затока: "поганий. У відкритому узбережжі - локальне забруднення. У затоці води не відповідають вимогам СанПін. У затоці відзначені концентрації вище 2 ГДК.

Область Південно-Азовська.

Район Каменський. Вододільна поверхня "задовільний". Акваторія Арабатської затоки: "задовільний". Морські води у відкритому узбережжі відповідають вимогам СанПін. У затоках - епізодичне локальне забруднення. Для бентосу характерний типовий видовий склад і біомаса організмів.

Район Казантипський. Вододільна поверхня: "задовільний". Акваторія Казантипського затоки: "задовільний". Морські води у відкритому узбережжі відповідають вимогам СанПіН. У затоці - епізодичне локальне забруднення, з концентраціями, що не перевищують 2 ГДК. Для бентосу характерний типовий видовий склад і біомаса організмів.

Район Чагани-Булганацький. Вододільна поверхня "задовільний". Акваторія Азовського моря: "задовільний". Морські води у відкритому побережжі відповідають вимогам СанПін. Для бентосу характерний типовий видовий склад і біомаса організмів.

Район Керченської протоки. Вододільна поверхня "умовно задовільний". ПМА м. Керч - "поганий". Акваторія Керченської протоки: "поганий" в умовах періодичного забруднення. Тривалі періоди забруднення, що приводять до пригнічення донних біоценозів, зниження біопродуктивності без зміни видового складу.

Розділ 5 "Рекомендації щодо раціонального природокористування". Проведена диференціація ПМГ відповідає вимогам першого етапу робіт зі створення системи інтегрованого управління природокористуванням. Політика і стратегія раціонального природокористування має включати:

1. Довгострокові цілі: проведення політики щодо раціонального природокористування з метою досягнення рівноваги між потребою промислового освоєння ПМГ і можливістю збереження природних ресурсів і рекреаційного потенціалу; забезпечення екологічно безпечного стану природних умов і рекреаційного потенціалу; побудова інфраструктури інтегрованого управління ПМГ.

2. Короткострокові цілі: визначення ПМГ у системі державного управління, як спеціалізованої природно-господарської зони; правове оформлення просторової делімітації; визначення проблем ПМГ у національних і регіональних планах розвитку; формування регіональних служб з інтегрованого управління; визначення і реалізація заходів щодо для стабілізації екологічного стану ПМГ и зниження негативних екологічних наслідків, пов'язаних із господарською діяльністю; виконання прикладних наукових досліджень із методичним технологічним, нормативним і інформаційним забезпеченням.

Висновки

У дисертації приведено науково - методичне обґрунтування вирішення проблеми диференціації прибережно-морських територій і акваторій України залежно від ландшафтно-географічних і екологічних факторів.

1. Надане теоретико-методичне обґрунтування диференціації ПМГ України, як цілісних геосистем сформованих у результаті балансово-басейнової єдності територіальної (області теригенного зносу) і аквальної (області акумуляції) частин ПМГ на базі принципів диференціації (комплексності, єдності, мікрозональності, мікропоясності, системності) та розроблених критеріїв виділення одиниць диференціації.

2. Вдосконалена схема методики геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів ПМГ. Встановлено, що основною природною одиницею диференціації ПМГ України є ПМР - меридіональні латеральні частини ПМГ, які відокремлені осювими зонами вододілів, що розділяють водозбірні басейни на суші і меридіональні аквальні ділянки, які роздільні лініями розподілу уздовж берегових потоків наносів і осювими зонами підводних "вододілів" (хребтів), які розділяють палеорічкові долини шельфу і каньйони континентального схилу, з незалежним режимом функціонування і балансом наносів.

3. Вперше розглянуто природні та природно-антропогенні фактори диференціації ПМГ України: ландшафтно-географічні, ландшафтно-геохімічні, геолого-геоморфологічні, екологічні і еколого-гідрогеологічні тощо.

4. Вперше проведена геоекологічна диференціація ПМГ України та виконана регіональна оцінка природних умов прибережно-морських районів як підстави для раціонального природокористування. В складі ПМГ України виділені: дві підпровінції - Чорноморська та Азовська; шість областей - Причорноморська, Кримська, Керченсько-Таманська, Присивашська, Північно-Азовська, Південно-Азовська; 17 районів та 5 підрайонів.

5. Надані рекомендації щодо раціонального природокористування і напрямків подальших досліджень ПМГ України.

Список опубликованих праць за темою дисертації

Статті в фахових виданнях:

1. Пасынкова Л.А. Развитие представлений о глубоководных ландшафтах Черного моря / Л.А. Пасинкова, О.А. Пасинкова // Фізична географія та геоморфологія.- К: ВГЛ Обрії, 2005.- Вип.. 48. - С. 225-232. (Особистий внесок - характеристика особливостей палеогеографічних обстановок Чорного моря, 30%).

2. Андреева О.А. Принципы конструктивно-географической дифференциации прибрежно-морских зон Украины / О.А. Андреева // Ученые записки Таврического національного университета имені В.И. Вернадського.- Сімферополь: Инф.-изд. Отдел ТНУ, 2008.- Т. 21(60). - №3.- С. 40-49. - (Серия "География").

3. Андреева О.А. Взаимосвязь проявлений субаквальных и субаэральных экзогенных геологических процессов на прибрежно-морских территориях Черного моря / О.А. Андреева // Ученые записки Таврического національного университета имени В.И. Вернадського.- Симферополь: Инф.-изд. Отдел ТНУ, 2010.- Т. 23(62). - №3.- С. 371-374. - (Серия "География").

4. Андреева О.А. Особенности ландшафтно-геохимических условий и экологическое состояние прибрежно-морских территорий Украины / О.А. Андреева // Научный журнал "Геополитика и экогеодинамика". - Симферополь: Инф.-изд. Отдел ТНУ, 2010. - Т.6, вип. 1-2. - С.77-86.

Статті, матеріали і тези доповідів:

5. Пасынкова О.А. Комплексное изучение экологического состояния Придунайского взморья Украины/ О.А. Пасинкова // Матеріали Міжнародної студентської наукової конференції "Роль наук про землю у соціальному прогресі" (22-23 квітня 2003 року, м. Харьків). Харьків: Харківський національний університет, 2003. - С. 29.

6. Пасынкова О.А. Современное экологическое состояние шельфа Черного моря у Крымского побережья / О.А. Пасынкова // Научно-популярный естественно-географический журнал "Природа". - Симферополь. - 2003. - №1.- С. 12-14.

7. Пасынкова О.А. Комплексный подход при изучении экологического состояния Придунайского взморья Украины / О.А. Пасынкова//Научно-популярный естественно-географический журнал "Природа".-Сімферополь. - 2003. - № 4. - С. 6-8.

8. Пасынкова О.А. К вопросу о литодинамических процессах в Керченском проливе/ О.А. Пасынкова // Геополитические и географические проблемы Крыма в многовекторном измерении Украины //Материалы международной научной конференции, посвященной 70-летию географического факультета (Симферополь, 20-22 мая 2004 г.). - Симферополь: Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, 2004. - С. 233-235.

9. Пасынков А.А. Оптимальный комплекс исследований при оценке ресурсного потенциала газоперспективных участков Черного моря / А.А. Пасынков, О.А. Андреева // Материалы научно-практической конференции "Глобализационные процессы в природо-пользовании" (19-23 мая 2008 г. АР Крым, г. Алушта). - Киев: НПЦ "ЕКОЛОГИЯ НАУКА ТЕХНИКА". - 2008. - С. 11-12. (Особистий внесок - оцінки антропогенного впливу на стан середовища, 40%).

10. Пасынков А.А. Влияние дампинга грунтов, загрязненных нефтепродуктами на экологическое состояние Керченского предпроливья / А.А. Пасынков, Н.М. Иванютин, О.А. Андреева // Материалы 5-ой научно-практической конференции "Экологическая безопасность техногенно-перегруженных регионов. Оценка и прогноз экологических рисков" (7-11 июня 2010 г. АР Крым, г. Ялта.) Киев: НПЦ "ЭКОЛОГИЯ НАУКА ТЕХНИКА". - 2010. - С. 33-35. (Особистий внесок - характеристика екологічного стану донних відкладів і морських вод, путей транзиту і акумуляції полютантів, 30%).

Монографії:

11. 11. Острів Зміїний та шельф: просторово-часова динаміка геоекологічного стану / [Позаченюк, Турега О.М., Пасинкова Л.О. та ін.] - Сімферополь: Бізнес-Інформ, 2009.- 424 с. (Особистий внесок - характеристика екологічного стану донних відкладів і морських вод, шляхів транзиту і акумуляції полютантів, 10%).

12. 12. Современные ландшафты Крыма и сопредельных акваторий / Позаченюк К.А., Шумский В.М., Лесов А.М. и др.//Сімферополь: Бизнес-Информ, 2009. - 672 с. (Особистий внесок - характеристика екологічного стану донних відкладів і морських вод, шляхів транзиту і акумуляції полютантів, 5%).

Размещено на Allbest.ru