Територіальні особливості розвитку й поширення народних художніх промислів Галицької Гуцульщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.3:745/749(477.86)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Територіальні особливості розвитку й поширення народних художніх промислів Галицької Гуцульщини

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Вах Іван Станіславович

Чернівці 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Народні художні промисли в Україні є невід'ємною складовою української культури, вони увібрали в себе риси, що притаманні окремим етнографічним реґіонам країни, зокрема Галицькій Гуцульщині. Від покоління до покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів. У ряді населених пунктів існували школи традиційного народного мистецтва. Під впливом природнокліматичних умов, особливостей транспортно-географічного положення, побуту горян, властивостей місцевої сировини та історико-географічних чинників кожен із етнографічних осередків спеціалізувався на виробництві предметів художньої образності, орнаментики, формотворення.

Закон України «Про народні художні промисли» регулює правові, організаційні та економічні відносини в галузі НХП, визначає безпосередньо статус їх суб'єктів, засади їхньої діяльності і спрямований на охорону, відродження, збереження та розвиток художніх промислів, що стало одним із пріоритетних завдань Української держави. Для відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів, підвищення ефективності державного управління у сфері збереження їх традиційних осередків, створення сприятливих умов для творчості майстрів і на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури й духовності 6 червня 2006 року було видано Указ Президента України «Про заходи з відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні».

З огляду на необхідність збереження автентичності та унікальності народних промислів України, їх охорони та подальшого розвитку Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив Концепцію Державної програми збереження, відродження і розвитку НХП на 2006-2010 рр. Втілення положень Концепції створить підґрунтя для планомірного та скоординованого відродження традицій НХП, а також умови для подальшого культурного розвитку України, зокрема такого регіону, як Галицької Гуцульщини.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане із реалізацією принципів, що сформульовані в Законі України: «Про народні художні промисли» (від 03.02.2004), Указі Президента України «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні» (від 6 червня 2006 року № 481); Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 336-р «Про схвалення Концепції Державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 2006-2010 роки»;

Дисертаційна робота виконана в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, пов'язана зокрема з науковими темами: Географо-краєзнавчі дослідження України» (номер державної реєстрації 0102U006610) і «Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0106U003613).

В межах цих тем виконані розділи «Ретроспективний аналіз народних художніх промислів Галицької Гуцульщини» та « Сучасна структура комплексу народних художніх промислів».

Мета і завдання роботи. Метою роботи є оцінка рівня розвитку комплексу народних художніх промислів (надалі КНХП) Галицької Гуцульщини, встановлення просторового розміщення його підсистеми та елементів, обґрунтування і розробка шляхів удосконалення наявної територіальної та компонентної структури.

Реалізація сформульованої мети зумовила постановку і вирішення наступних завдань:

- проаналізувати та узагальнити вітчизняні й зарубіжні концептуальні суспільно-географічні підходи вивчення та дослідження НХП;

- розкрити ретроспективно-географічні особливості розвитку та поширення НХП у Галицькій Гуцульщині;

- дослідити вплив природних, соціально-економічних та екологічних чинників на розвиток художніх промислів;

- розкрити особливості сучасної галузево-територіальної структури розвитку й поширення НХП у регіоні, що досліджується;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення територіальної організації та сформулювати перспективи розвитку НХП на теренах Галицької Гуцульщини.

Об'єктом дослідження є народні художні промисли Галицької Гуцульщини як складова частина культури та духовності суспільства.

Предметом дослідження виступають особливості територіальної, функціональної та компонентної структури комплексу НХП, оцінка рівня, тенденції і закономірності їхнього розвитку на території, що досліджується.

Методи досліджень. Методологічну основу дослідження склали основні ідеї й положення сучасної суспільно-географічної науки, теоретичні засади про взаємодію суспільства й природи, зокрема його територіальної організації.

Багатоаспектність і міждисциплінарність явищ і процесів зумовили необхідність використання загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, системного, історичного, статистичного. Із конкретно-наукових були застосовані методи: картографічний, графічного моделювання, районування, соціобюджетного спостереження, балансовий тощо.

Методично-інформаційну базу дисертаційного дослідження склали закони та постанови, прийняті Верховною Радою України із проблем збереження, відродження і розвитку НХП Галицької Гуцульщини, матеріали Головного управління державної статистики в Івано-Франківській області, власні матеріали досліджень з обраної тематики.

При виконанні роботи були використані матеріали монографій, наукових збірників та публікацій, з яких необхідно виділити теоретико-методологічні дослідження та наукові напрацювання таких вітчизняних та зарубіжних учених, як: Н. Агафонова, Е. Алаєва, Д. Бучка, А. Ващенка, В. Джамана,

М. Дністрянського, А. Доценко, Я. Жупанського, Ф. Заставного, В. Кістанова, В. Круля, М. Лаврук, І. Нікольського, М. Паламарчука, Я. Олійника, М. Пістуна, А. Пробста, П. Сухого, О. Топчієва, О. Шаблія, В. Юрківського та ін.

При створенні картосхем були використані програмні продукти MapInfo Professional 9.0, Visicom, Corel Draw 10.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше:

- сформульовано теоретико-методологічні та практичні підходи до вивчення КНХП краю;

- розкрито сучасну галузево-компонентну структуру КНХП та дано її характеристику;

- розкрито територіальну організацію і структуру КНХП Галицької Гуцульщини за низкою ознак та дано їх прості й складні елементи;

- створено серію картосхем сучасного стану розвитку НХП регіону;

удосконалено:

- підходи до вивчення галузево-компонентної структури КНХП;

отримали подальший розвиток:

- дослідження головних особливостей впливу НХП на соціально-економічні процеси в регіоні;

- з'ясування внутрішніх (галузевих) та зовнішніх чинників територіальної організації КНХП.

Практичне значення отриманих результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи, теоретико-методологічні та практичні підходи до вивчення питань комплексного економічного та соціального розвитку НХП Галицької Гуцульщини в сучасних умовах можуть бути використані для удосконалення наукових основ територіального планування, перспективних напрямів розвитку народного мистецтва краю та при складанні перспективних планів для вдосконалення територіальної організації КНХП.

Теоретичні та методологічні положення, що розроблені у дисертації, використовуються в навчальному процесі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва для викладання дисциплін «Економічна і соціальна географія України», «Історія мистецтва за фахом», «Історія України», «Культурологія (Гуцульщинознавство)», «Наукова практика: Етнографія», для підготовки студентами курсових, дипломних та магістерських робіт, довідка № 01-04-171 від «29» червня 2010 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібною науковою працею, в якій реалізовані ідеї автора щодо теорії і практики системи географічних досліджень КНХП Галицької Гуцульщини.

У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні текстові посилання, що відповідають порядковому номерові у списку використаних джерел.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та матеріали дисертаційного дослідження доповідались на 7 наукових семінарах, конференціях національного й міжнародного рівня, у т.ч.: «Проблеми відродження та розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів» (Верховина, 2001); «Карпати: культура, побут, здоров'я гуцулів та Гуцульщини» (Косів, 2002); «Народне мистецтво Гуцульщини та Покуття: проблеми дослідження і збереження та перспективи розвитку духовної культури етнокраю в контексті формування національних і загальнолюдських цінностей у ХХІ столітті» (Косів, 2003); «Туристська інфраструктура Галицької Гуцульщини: Історичний аспект (ІІ пол. XIX ст. - 1939 р.)» (Польща-Люблін, 2004); «Оптимізація екологічної ситуації у зв'язку з розвитком народних ремесел на Гуцульщині» (Харків, 2005); «Косівська мистецька школа - історія, особистості, перспектива» (Косів, 2007); «Традиції етнокультури як особливий чинник перспективи розвитку Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва» (Косів, 2008).

Публікації. За темою дисертаційної роботи автором опубліковано 8 наукових праць (4 з яких написано одноосібно і 4 - у співавторстві) (6,6 др. арк., у тому числі 3 статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку видань зі спеціальності «Географічні науки» (1,6 др. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Вона викладена на 165 сторінках тексту (основна частина на 123 сторінках); включає 11 таблиць, 20 рисунків (з них 13 карт). Список літературних джерел містить 157 найменування.

Основний зміст роботи

Перший розділ - «Теоретико-методологічні особливості територіальної організації комплексу народних художніх промислів Галицької Гуцульщини» присвячений сучасному змісту територіальної організації КНХП.

Народні художні промисли - це одна з форм народного мистецтва, що виробляє художньо оформлені предмети побуту, одягу, прикраси, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, які призначені для реалізації. Виробничо-територіальні комплекси, до яких віднесено КНХП Галицької Гуцульщини, є системними утвореннями.

Просторове узгодження галузей і виробництв НХП із одночасним їх просторово-територіальним поєднанням становить організацію виробництва на території краю. Така система вимагає раціонального використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, а також економії витрат на ліквідацію нерівномірності розміщення джерел сировини, місць виробництва та споживання продукції. Складовими частинами, основними ланками цієї системи є виробничо-територіальні комплекси різних типів і рангів, які є основою територіальної структури та організації виробництва.

Структура виробництва НХП розглядається в галузевому, територіальному та функціональному аспектах. Можливість розкрити внутрішню будову та роль у процесі розвитку виробництва художніх виробів на території дає саме розгляд структури комплексів.

Галузева структура включає підсистеми, а саме: галузі виробництва - вироби з деревини, художнього текстилю та кушнірства, художньої обробки металу, художньої кераміки, писанкарства, художніх виробів із сиру.

Вплив на розвиток КНХП мають промисловість, сільське господарство, транспорт, інфраструктура, споживання тощо. Між складовими комплексу переважають зв'язки за сировиною і матеріалами, продукцією і послугами.

Функціональна структура має три аспекти: функціонально-галузевий, функціонально-організаційний та функціонально-територіальний. Загалом функціональна структура комплексу НХП - це виділення в матеріальному виробництві даної території таких груп виробництв і галузей, яким властиві специфічні комплексоутворюючі функції та взаємозв'язки між окремими виробництвами, а також певна роль у територіальній спеціалізації та зв'язках з іншими комплексами.

Територіальна структура КНХП характеризується різними формами організації виробництва на території, що утворилися на основі внутрітериторіальної диференціації природних умов і ресурсів, через галузевий та територіальний поділ праці, ринкову інфраструктуру.

Первинні виробництва-підприємства, підприємці, майстри, заклади інфраструктури з точки зору територіального розподілу формують такі утворення, як пункти. Виробничо-територіальне поєднання однорідних виробництв у кількох, що розташовані поряд, пунктах та центрах формують таке територіальне утворення, як кущ. Основною ланкою територіальної організації виробництва вважається вузол, територія якого обмежується кількома порівняно близько розташованими центрами, пунктами та оточуючою територією.

Особливостями формування і розвитку місцевих промислів, що спеціалізуються на виробництві специфічної продукції, у структурі комплексу відіграє поєднання різних виробництв.

Замкнутий внутрітериторіальний розподіл продукції, історична ізольованість території зумовили формування і розвиток на окремих територіях Галицької Гуцульщини художніх виробів, що прикрашені різьбою, інкрустацією, вишивкою. З часом таке оздоблення перетворилось у художні промисли, виникла галузь виробництва - народні художні промисли, що об'єднує цілу низку виробництв, які пов'язані з переробкою дерева та оздобленням виробів із нього. Ряд промислів пов'язані з розвитком тваринництва, зокрема вівчарством та скотарством - це кушнірство, шевство, ткацтво, ліжникарство, виробництво сукна. Окремо виділяється художнє вишивання, розпис писанок. Здавна розвинулись виготовлення одягу, художня кераміка, художня обробка металу, художні вироби із сиру тощо. Всі ці виробництва зокрема, а також у поєднаннях, концентруються в багатьох поселеннях як пункти і центри.

Комплексний розвиток території - це процес комплексоутворення простих територіальних угруповань та утворення виробничо-територіальних комплексів різного таксономічного рангу та рівня розвитку.

Для дослідження територіальної організації комплексу, зокрема їхньої структури, використані матеріали праць, зокрема Я. І. Жупанського (1980), Ф. Д. Заставного (1993, 1999), С. І. Іщука (1992, 2000, 2002, 2005), В. В. Кістанова (1981, 1993, 2005), М. М. Паламарчука (1974, 1980, 1985), М. Д. Пістуна (1985, 1987), К. О. Тащука (1972, 1970), О. Г. Топчієва (2008, 2009), А. Т. Хрущова (1980), О. І. Шаблія (1993, 2001, 2003) та ін.

Комплексоутворення таких міжгалузевих утворень, як НХП, що охоплюють виробництво різних галузей і мають різноманітні форми організації виробництва та збуту продукції, ще не достатньо досліджено. Вони охоплюють багато галузей і виробництв та мають доволі різноманітні рівні розвитку, а також характеризуються різною структурою.

Основу територіальної організації КНХП складає сукупність галузей НХП, що розташовані на території Галицької Гуцульщини і пов'язані із виробництвом та переробкою. Зосередження спеціалізованих елементів територіальної структури комплексу на території з найсприятливішими умовами є формуванням територіального КНХП. В основі формування елементів територіальної структури господарської діяльності лежать форми зосередження виробництва. Можна виділити наступні елементи територіального зосередження в КНХП, а саме: пункт, центр, кущ та вузол НХП. Виокремленні елементи територіальної структури, виділені нами в процесі дослідження, спеціально не створюються. КНХП базуються на методиці географічних досліджень.

У другому розділі дисертації «Ретроспективний аналіз народних художніх промислів» йдеться про історію дослідження географії НХП, історико-географічні особливості розвитку і поширення НХП на Гуцульщині та історичні навички населення у виробництві продукції художніх промислів.

Для написання історичної частини у вивченні й дослідженні Гуцульщини використані матеріали праць С. Витвицького, В. Гнатюка, В. Шухевича, Д. Гобермана, Б. Хмєльовського, Б. Гакета, І. Вагилевича, Я. Головацького, І. Сеньківа та ін. Основною групою джерел для дослідження є монографії та публікації відомих мистецтвознавців, дослідників гуцульського мистецтва, серед яких: О. Соломченко, Р. Захарчук-Чугай, О. Слободян, Г. Логвин, Ю. Лащук, О. Никорак, М. Станкевич, В. Откович, Г. Стельмащук, О. Нога, С. Боньковська, З. Болтарович, К. Сусак, Н. Стеф'юк та ін.

У результаті проведеного аналізу можна стверджувати, що протягом двох останніх століть сформувалася наукова дисципліна - гуцульщинознавство, яка охоплює всі галузі знань про Гуцульщину: географію, геологію, біологію, історію, археологію, економіку, етнографію, фольклористику, літературознавство, мистецтвознавство, педагогіку, народні художні промисли та ремесла.

Одними із важливих історико-географічних особливостей розвитку і поширення НХП Галицької Гуцульщини II половини XIX - початку XX ст. є створення художньо-промислових шкіл, розвиток яких досліджувався у працях та наукових статтях сучасних дослідників: Р. Шмагала, М. Станкевича, О. Ноги, Л. Кречковського, О. Боднара та інших науковців.

Р. Шмагало вважає, що промислові школи Австро-Угорщини поділялися на три великі групи. До першої групи належали фахові школи для окремих галузей промислу, що були засновані з ініціативи приватних осіб, корпорацій, міністерств торгівлі чи освіти. Другу категорію становили вищі школи майстрів. До третьої категорії входили школи вечірні та недільні, що, в свою чергу, поділялися на фахові та загальні. Головними чинниками у виборі місця для організації шкіл були осередки з давніми традиціями промислів, наявність сировини, ринків збуту, а також «потенційна можливість задіяти у промислі значну частину населення».

В І половині ХІХ ст. вироби НХП набувають визнання і популярності не тільки в Галичині, але й дістають європейське визнання. Наведені авторами фактологічні дані дають можливість стверджувати, що Косівський повіт був першоджерельним осередком багатьох видів НХП.

Після Першої світової війни ткацтво дістає новий виток розвитку на території краю. Так у 1922 р. у Косові засновується Спілка «Гуцульське мистецтво», а восени 1939 р. створюється промислова мистецька школа, сьогодні - Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ з відділеннями: художнє дерево, художня вишивка та моделювання одягу, художнє ткацтво, художня кераміка, художній метал, художня шкіра, художній розпис.

Важливий вклад у розвиток народних промислів на території краю зробили Косівське виробничо-художнє об'єднання «Гуцульщина», Косівський художньо-виробничий комбінат, Кутський лісокомбінат, Верховинський лісокомбінат, колгоспи ім. Леніна (с. Вербовець), ім. 17-го Вересня (с. Великий Рожин), ім. 40-річчя Жовтня, радгосп «Брустурівський» (с. Брустурів) Косівського району.

У третьому розділі «Чинник розвитку і територіальної організації народних художніх промислів Галицької Гуцульщини» - йдеться про чинники розвитку і територіальної організації НХП.

На основі етнографічних та мовно-діалектичних даних можна умовно на кінець XIX - початок XX ст. окреслити територію Галицької Гуцульщини, заселену гуцулами, в таких схематичних межах: на заході межа проходить із Закарпатською областю, а на півдні вона йде державним кордоном України з Румунією. На півночі та північному сході помежжя співпадає з адміністративною межею між Надвірнянським та Богородчанським районами, а далі захоплює с. Пасічну, далі йде на Делятин, Яблунів, Косів, Кути. На сході межує з Чернівецькою областю, до кордону - з Румунією.

Вигідне економіко-географічне положення істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу цього регіону. Прикордонне положення та близькість до європейських країн впливають на формування зв'язків підгалузі КНХП.

Природні чинники, основними з яких є орографічні, особливості території, викопні ресурси, клімат, ґрунти, рослинність, тваринний світ, водні ресурси та інші - мають важливий вплив на комплексоутворення НХП.

Територія Галицької Гуцульщини - це частина гірської системи Карпат на заході України. Особливість рельєфу території як чинник визначає осередки розвитку таких галузей НХП, як: виготовлення одягу (натільний одяг, плечовий одяг, поясний одяг, верхній жіночий одяг, доповнення до одягу, головні убори), вироби зі шкіри: верхнє хутряне вбрання (кожухи і кептарі), головні убори, взуття (постоли, черевики і чоботи).

На території, що досліджується, розвідано понад 100 родовищ 20 видів корисних копалин. Багата Гуцульщина й на будівельні матеріали. Важливою сировиною для керамічних виробів є глина. Наявність сировини зумовила виникнення центрів кераміки у сс. Пістині, Старі Кути, смт. Кутах та м. Косові.

У ґрунтовому покриві широко представлені буроземи, дерново-торф'янисті ґрунти. Оглеєні ґрунти використовуються для виготовлення форм, за допомогою яких майстри із художнього металу відливають вироби із бронзи та латуні.

Клімат території визначається як помірно-континентальний. За кліматичними показниками регіон можна розділити на п'ять термічних зон: тепла Передкарпатська, помірна, прохолодна, помірно-холодна та холодна зони. Температурний режим формує орографічний чинник. Відповідно до кліматичних особливостей регіону історично сформувалися галузі виробництва НХП, а саме: виготовлення одягу, виробів зі шкіри.

Густа мережа потоків і рік різних порядків на території краю зумовлена значною зволоженістю Карпат. Основними водотоками є рр. Бистриця Надвірнянська, Прут, Рибниця, Пістинька, Черемош та інші. Водні ресурси використовуються у художньому ткацтві (миття та фарбування вовни, ваління ліжників), виробах зі шкіри (вичинка шкіри), вишивальництві (виготовлення та фарбування ниток).

Важливу роль у розвитку НХП має рослинність. Деревина - основна сировина, яка використовуються у таких галузях, як: виготовлення виробів із деревини (вироби з дерева, різьба по дереву, виготовлення музичних інструментів тощо).

Лісові та рослинні ресурси Галицької Гуцульщини необхідно розглядати не лише як джерело сировини, але й як постачальника для НХП натуральних барвників, які історично використовуються населенням краю у ткацтві, ліжникарстві, килимарстві, кушнірстві, різьбі по дереву, писанкарстві, вишивальництві тощо.

Тваринний світ території, що досліджується, багатий і різноманітний та відіграє важливу роль у створенні предметів народного вжитку, стилізованих формах зображення та орнаментиці. Багато орнаментів створено за тваринними мотивами в художній різьбі, художньому металі, гончарстві, писанкарстві, ткацтві, сирній пластиці та інших видах народної творчості гуцулів.

Група соціально-економічних чинників із-поміж решти є найчисленнішою. Рівень економічного розвитку можна оцінити як задовільний. Проте останнім часом поглиблюються тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв'язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорцій у рівнях життя в містах і селах, рівнинній і гірській частинах, деградації природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей.

З-поміж комплексу соціально-економічних складових на формування та розвиток території вирішальний вплив має населення, яке виступає не лише творцем матеріальних благ, але й носієм культурної спадщини звичаїв, традицій та історичних навичок господарської діяльності.

Наявне населення на 1 січня 2009 року склало 138,3 тис. осіб, з якого: 31,8 тис. осіб - міське, 106,5 тис. осіб - сільське. На 1 січня 2010 року кількість населення краю, зайнятого у виробництві художніх виробів, складає 2830 осіб, з них: у Верховинському районі - 849 осіб, Косівському - 1702, Яремчанській міській раді - 156, в т.ч. м. Яремчі - 31, Надвірнянському - 123 особи.

Сучасний рівень господарського розвитку території сформований відповідно до його природних ресурсів. Більша територія Галицької Гуцульщини вкрита лісами, а тому основні галузі - лісова та деревообробна. Сьогодні на території функціонують 9 деревообробних промислових підприємств та понад 50 заготівельно-деревообробних.

Галузь тваринництва є базовою галуззю сільськогосподарського виробництва, а також постачальником сировини для галузей НХП - виготовлення одягу, художніх виробів зі шкіри та художнього ткацтва.

У розвитку НХП велику роль відіграє і соціальна сфера, а саме: житлове і комунальне господарство, транспорт і зв'язок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я. Всі вони за своїм призначенням впливають на вирішення основних соціально-економічних завдань.

Транспортна доступність території - один із важливих соціально-економічних чинників. Складні орографічні умови території не дають змоги розвиватися усім видам транспорту. Відсутнє авіаційне сполучення, водний транспорт; залізничне сполучення відіграє другорядну роль у розвитку транспортної мережі.

Попит та пропозиція на території краю на продукцію НХП та їх збут посідають важливе місце у виробничій і збутовій сфері сучасного маркетингу. Головним завданням, що сьогодні стоїть перед майстрами та виробниками, - це збут своїх виробів як у роздріб, так і великими партіями, регулярні комерційні зв'язки з фірмами-продавцями, які мають мережу магазинів. народний художній промисел Гуцульщина

Значний рекреаційний потенціал та його інтенсивне використання на території Галицької Гуцульщини на сьогоднішній день має основне завдання - сприяти розвиткові НХП, реалізувати на місці вироби НХП та проведення майстер-класів, збереження, відродження та пропагування НХП у краю.

Із-поміж еколого-географічних чинників найбільший вплив на навколишнє середовище всієї екосистеми мають:

- вирубування лісів, у т.ч. цінних та рідкісних видів дерев, зменшення обсягів сировини для виробництва художніх виробів із деревини;

- зменшення чисельності та видового складу дикої фауни;

- забруднення водного середовища відходами виробництв НХП;

- знищення трав'янисто-квіткових асоціацій.

У четвертому розділі «Сучасна структура комплексу народних художніх промислів» - висвітлена сучасна галузева, територіальна структури та територіальна організація комплексу, висвітлюються проблеми й перспективи розвитку народних художніх промислів.

Галузь - це частина комплексу виробництва НХП, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників. Галузева структура КНХП - сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного поділу праці, відіграючи специфічну роль у процесі розширеного відтворення.

У дослідженні галузевої структури НХП використано показники чисельності працюючих у галузі, відносно загальної чисельності працюючих у НХП.

Виділено дві укрупнені галузі (виробництво виробів із деревини, художній текстиль та кушнірство) та чотири галузі (художня обробка металу, художня кераміка, писанкарство, художні вироби з сиру), а також визначено основні пункти та центри виробництва.

Територіальна організація виробництва визначається як синтез форм суспільної організації виробництва, який спирається на галузевий та територіальний поділ праці. В основі цієї організації НХП лежить територіальна структура. Територіальна структура НХП - це сукупність стійких зв'язків між елементами НХП, причому обов'язковою умовою для їхньої реалізації є подолання геопростору, а це, власне, географічний поділ Галицької Гуцульщини на просторово виділені елементи, коли кожний із них виконує певну функцію в розвитку НХП.

Територіально-виробничий комплекс НХП - це взаємозумовлене поєднання виробництв НХП на території Галицької Гуцульщини в межах Івано-Франківської області, ефект якого досягається завдяки вдалому добору виробництв згідно з природними та соціально-економічними умовами. На території Галицької Гуцульщини в територіальній організації НХП виділяються прості та складні елементи територіальної структури, з-поміж яких пункти, центри (малі, середні та великі), кущі, вузол.

Найменшою одиницею в територіальній структурі виробництва вважається пункт, де в кожному задіяно близько 20 майстрів.

До малих центрів НХП відносяться ті, в яких чисельність виробників нараховує від 21 до 40 майстрів, середніх - від 41 до 60, великих - понад 61 особу.

Близьке розташування центрів і пунктів дає змогу їх об'єднати та виділити окремим елементом територіальної структури - кущ народних художніх промислів. На досліджуваній території виділяються чотири кущі (Шешорівський, Березівський, Замагорівський, Голово-Яблуницький).

Дослідження доводять, що можна виділити Косівський вузол. Його територіальна організація формується з 6 пунктів, 3 виробничих центрів та одного Шешорівського куща.

У найближчому майбутньому не слід очікувати серйозних зрушень у територіальній організації НХП Галицької Гуцульщини. Можлива лише зміна галузей виробництва НХП.

Для збереження, відродження та розвитку народних промислів сьогодні необхідно вирішувати ряд питань: створення нормативно правової бази, фінансове та матеріально-технічне забезпечення галузей, відновлення ринків збуту, забезпечення сировиною, створення нових виробничих потужностей та робочих місць, використання інвестиційних вкладів, створення комплексної програми розвитку та поширення НХП.

Висновки

1. У дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено вітчизняні й зарубіжні концептуальні суспільно-географічні підходи вивчення територіальної структури та організації виробництва. Складовими частинами, основними ланками НХП є виробничо-територіальні комплекси різних типів і рангів. Сукупність галузей НХП, що розташовані на території Галицької Гуцульщини і пов'язані з виробництвом та переробкою, складають основу територіальної організації комплексу НХП.

Було виділено наступні елементи територіального зосередження: пункти, центри, кущі та вузли.

2. Географічні й історичні особливості розвитку та поширення НХП у Галицькій Гуцульщині представлені у працях С. Витвицького, В. Гнатюка, В. Шухевича, Д. Гобермана, І. Сеньківа та інших дослідників, монографіях та публікаціях сучасних науковців, зокрема: О. Соломченка, Р. Захарчук-Чугай, О. Слободяна, О. Никорак, М. Станкевича. Це дало підставу стверджувати, що першоджерельним осередком багатьох видів народних художніх промислів є частина території Галицької Гуцульщини - Косівщина. Встановлено, що історичні навички населення у поєднанні із використанням сировинної бази сприяють розвитку виробництва НХП і визначають його спеціалізацію та місцеві особливості.

3. На сучасне комплексоутворення НХП мають вплив різні групи чинників, з-поміж яких природничі (орографічні особливості території, викопні ресурси, клімат, ґрунти, водні ресурси, рослинність, тваринний світ тощо), соціально-економічні із-поміж решти є найчисленнішими (економіко-географічне положення, чисельність, структура і зайнятість населення, сучасний рівень господарського розвитку, інфраструктурна забезпеченість території, транспортна доступність, розвиток туристично-рекреаційного комплексу) та еколого-географічні.

4. Головні завдання, які мають першочергове значення для майстрів і виробників - це збут своїх виробів у роздріб, великими партіями та комерційні зв'язки з фірмами-реалізаторами.

5. У галузевій структурі КНХП виокремлюються дві укрупнені галузі: виробництво виробів із деревини (вироби з дерева, різьба по дереву, виготовлення музичних інструментів) та художнього текстилю і кушнірства (художнє ткацтво, вишивка, вироби зі шкіри, виготовлення одягу); чотири галузі: художня обробка металу, художня кераміка, писанкарство, художні вироби з сиру.

Територіальну організацію КНХП складають прості та складні елементи територіальної структури, які утворюють опорний каркас територіальної організації: пункти, центри, кущі, вузол.

З-поміж них - 27 пунктів, у кожному з яких зайнято близько 20 майстрів.

6. На території краю виділяються наступні елементи територіальної структури: 42 центри (малі, середні та великі), 4 кущі і 1 вузол.

У малих центрах виробничим напрямом є художня вишивка, вироби з дерева та художнє ткацтво.

Спеціалізацією середніх центрів є художня вишивка, виробництво різноманітних виробів з деревини, художнє ткацтво, писанкарство, різьба по дереву, виготовлення одягу.

Переважаючими виробничими напрямками великих центрів є виробництво продукції з дерева, писанкарство, різьба по дереву, вишивальництво, ткацтво, виготовлення верхнього одягу.

Основу кущів складають окремі пункти та центри. Виокремлюють наступні кущі: Шешорівський, Березівський, Замагорівський, Голово-Яблуницький.

Територіальна організація Косівського вузла формується з 6 пунктів, 3 виробничих центрів та одного куща.

У найближчому майбутньому не слід очікувати зрушень у територіальній організації народних художніх промислів Галицької Гуцульщини, а можливо лише зміна галузей виробництва НХП.

7. До найважливіших напрямків збереження та відродження народних художніх промислів Галицької Гуцульщини варто віднести: створення нормативно-правової бази; матеріально-технічне забезпечення галузей виробництва; забезпечення сировиною; створення нових виробничих потужностей та робочих місць; використання внутрішніх та зовнішніх інвестиційних вкладень; створення комплексної програми розвитку і поширення народних художніх промислів; звільнення майстрів від оподаткування терміном на 3 роки; створення в органах влади посади, яка займалася б питаннями розвитку НХП.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вах І. С. До історії дослідження географії народних художніх промислів на Гуцульщині / І. С. Вах // Історія української географії: Всеукр. наук.-теор. часопис. - Вип. 12. - Тернопіль: Підручники та посібники, 2005. - С. 66-69.

2. Вах І. С., Жупанський Я. І. Особливості структури територіальних угруповань основних виробництв і місцевих поєднань / І. С. Вах, Я. І. Жупанський // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2007. - Вип. 13. - С. 162-165. Особистий внесок - розкрито особливості поширення основних виробництв комплексу народних художніх промислів.

3. Вах І. С. Розвиток рекреації і туризму в Галицькій Гуцульщині XVIII-ХХ століття / І. С. Вах // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Вип. 361. - Серія: географія. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 151-160.

4. Вах І. До історії вивчення металірства на Гуцульщині / Іван Вах // Гуцулія. - Чікаго США: Чорногора, 2004. - Ч. 136-140. - С. 37-39.

5. Вах І., Андрейканіч А. Косівщина / Іван Вах, Андрій Андрейканіч. - Чернівці: КВКФ «Колір-Друк», 2002. - 20 с. Особистий внесок - обґруновано основні привабливості художніх промислів у туристичній діяльності.

6. Вах І., Гринюк М. Косівщина мистецька / Іван Вах, Марія Гринюк. - Чернівці: Колір-друк, 2003. - 24 с. Особистий внесок - обґрунтовано виділення елементів територіальної структури комплексу народних художніх промислів.

7. Вах І., Андрейканіч А. Туристичними стежинами Косівщини / Іван Вах, Андрій Андрейканіч. - Чернівці: КВКФ «Колір-Друк», 2002. - 40 с. Особистий внесок - розкрито вплив споживчого фактору на туристичну індустрію.

8. Вах І. Інтернет технології та їх застосування до реклами і реалізації виробів народних художніх промислів Галицької Гуцульщини / Іван Вах // Вісник ЛНАМ: Зб. наук. праць. - Спец. вип. 7. - Львів, 2009. - С. 138-147.

Анотація

Вах І. С. Територіальні особливості розвитку й поширення народних художніх промислів Галицької Гуцульщини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

У дисертаційній роботі сформовані теоретико-методологічні та практичні підходи до комплексного вивчення народних художніх промислів краю, які представляють собою одну з форм народного мистецтва, що виробляє художньо оформлені предмети побуту, одягу, прикраси, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, призначені для реалізації. Виробничо-територіальні комплекси, до яких віднесено КНХП Галицької Гуцульщини, є системними утвореннями.

Розкрито сучасну галузево-компонетну структуру та дано її характеристику, в якій з-поміж основних галузей комплексу народних художніх промислів нами виділено: вироби з дерева, різьба по дереву, виробництво музичних інструментів, художнє ткацтво, художня вишивка, вироби зі шкіри, виготовлення одягу, художня обробка металу, художня кераміка, писанкарство, художні вироби з сиру.

Досліджено територіальну організацію та структуру комплексу НХП Галицької Гуцульщини за низкою ознак, визначено прості та складні елементи територіальної структури як пункти, центри, кущі, вузол. З-поміж них - 27 пунктів, 42 центри, 4 кущі та Косівський вузол.

До найважливіших напрямків збереження та відродження народних художніх промислів Галицької Гуцульщини варто віднести створення нормативно-правової бази; матеріально-технічне забезпечення галузей виробництва; забезпечення сировиною; створення нових виробничих потужностей та робочих місць; використання внутрішніх та зовнішніх інвестиційних вкладень; створення комплексної програми розвитку і поширення народних художніх промислів; звільнення майстрів від оподаткування терміном на 3 роки; створення в органах влади посади, яка займалася б питаннями розвитку НХП.

Ключові слова: народні художні промисли, Галицька Гуцульщина, комплекс, галузево-компонентна структура, територіальна структура, територіальна організація.

Аннотация

Вах И. С. Территориальные особенности развития и распространения народных художественных промыслов Галицкой Гуцульщины. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата географических наук за специальностью 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

В диссертационной работе сформированы теоретико-методологические и практические подходы к комплексному изучению народных художественных промыслов края.

На современное комплексообразование НХП влияют различные группы факторов, среди которых можно выделить естественные (природные факторы (орографические особенности территории, ископаемые ресурсы, климат, почвы, водные ресурсы, растительный и животный мир и др). Социально-экономические, среди которых - экономико-географическое положение территории, численность, структура и занятость населения, современный уровень хозяйственного развития, инфраструктурная обеспеченность территории, транспортная доступность, уровень развития туристическо-рекреационного комплекса и эколого-географические факторы, связанные с хозяйственной деятельностью и развитием комплекса народных художественных промыслов

Раскрыто современную отраслевую и компонентную структуру КНХП и приведена ее характеристика. В отраслевой структуре комплекса народных художественных промыслом выделяются две большие отрасли: производство изделий из древесины (изделия из дерева, резьба по дереву, производство музыкальных инструментов) и художественный текстиль, также изделий из кожи (художественное ткачество, вышивка, изделия из кожи, изготовление одежды); четыре отрасли: художественная обработка металла, художественная керамика, пысанкарство, художественные изделия из сыра.

Исследована территориальная организация и структура комплекса НХП Галицкой Гуцульщины по ряду признаков, определены простые и сложные элементы территориальной структуры, среди которых пункты, центры, кусты, узел. Выделено 42 пункта, 27 центров, 4 куста и один узел народных художественных промыслов.

К важнейшим направлениям охраны и возрождения НХП Галицкой Гуцульщины необходимо отнести: разработку нормативно-правовой базы; материально-техническое обеспечение отраслей производства, вовлеченных в развитие комплекса народных художественных промыслов; обеспечение сырьем; создание новых производственных мощностей и рабочих мест; привлечение внутренних и внешних инвестиций; разработка комплексной программы развития НХП; создание благоприятного налогового климата; создание в исполнительных органах власти отделов курирующих развитие НХП на местах

Ключевые слова: народные художественные промыслы, Галицкая Гуцульщина, комплекс, отраслевая, компонентная, территориальная структура, территориальная организация.

Summary

Vakh I. S. Territorial features of development and distribution of folk artistic trades of Galych Hutsulshchyna. - Manuscript.

Candidate Thesis in Geography (11.00.02 - Economic and social geography). Chernivtsy Yuriy Fedkovych National University, Chernivtsy, 2010.

The thesis researches theoretical-methodological and practical approaches to the complex study of folk artistic trades of land.

What are one of forms of folk art, which makes the artistically designed articles of way of life, clothes, decoration, the wares of decorative and widely-used art are intended for realization. The production-territorial complexes to which it is taken folk artistic trades of Galych Hutsulshchyna are system educations.

The modern branch-component structure is exposed and its description in which from between basic industries of complex of folk artistic trades it is selected by us is given: woodcarving, production of musical instruments, artistic weaving, artistic embroidery, wares from a leather, making of clothes, artistic treatment of metal, artistic ceramics, painting of eggs, arts and crafts from cheese.

The territorial organization and structure of complex folk artistic trades of Galych Hutsulshchyna is carried out after the row of signs, certainly simple and difficult elements of territorial structure which points, centres, bushes, knot are among. There are 27 points, 42 centres, 4 bushes and knot of Kosiv.

It costs to take to major directions of maintenance and revival of folk artistic trades of Galych Hutsulshchyna: creation of normatively legal base; logistical support of industries of production; providing raw material; creation of new production capacities and workplaces; use of internal and external investment investments; creation of the complex program of development and distribution of folk artistic trades; there is tax exemption of masters by a term on 3 years; creation in the organs of Power of position which would be engaged in the questions of development of folk artistic trades.

Key words: folk artistic trades, Galych Hutsulshchyna, complex, branch-component structure, territorial structure, territorial organization.

Размещено на Allbest.ru