Регіональний продовольчий ринок Хмельницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Спеціальність: 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Регіональний продовольчий ринок Хмельницької області

Мельник Людмила Вікторівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

кандидат географічних наук, Грицку Вероніка Степанівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

Анотація

продовольчий ринок територіальний

Мельник Л.В. Регіональний продовольчий ринок Хмельницької області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02. - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

Розкрито сутність продовольчого ринку як об'єкту суспільно-географічного дослідження. Розроблені методичні підходи до суспільно-географічного дослідження та виявлення принципів формування продовольчого ринку регіону.

Висвітлено особливості розвитку основних складових продовольчого ринку Хмельницької області - ринків зерна, цукру, картоплі, овочів та плодів, м'яса і молока. Виявлено елементи територіальної структури ринку продовольства. Визначено прогнозний фонд споживання основних видів продовольчих продуктів.

Розкрито наукові суспільно-географічні засади удосконалення управління продовольчим ринком Хмельницької області на основі визначення завдань та розробку напрямів геомаркетингу.

Ключові слова: регіональний продовольчий ринок, вузол агробізнесової діяльності, міжрайонний центр агробізнесової діяльності, пункт агробізнесової діяльності.

Аннотация

Мельник Л.В. Региональный продовольственный рынок Хмельницкой области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Раскрыта сущность продовольственного рынка как объекта общественно-географического исследования. Разработаны методические подходы к определению принципов формирования продовольственного рынка региона.

Усовершенствован понятийно-терминологический аппарат общественно-географической науки путем определения понятий «региональный продовольственный рынок», «узел в сфере агробизнеса», «центр в сфере агробизнеса», «пункт в сфере агробизнеса».

Обосновано методику общественно-географического исследования регионального продовольственного рынка, которая предусматривает разработку теоретических основ, выявление и исследование функциональной структуры регионального продовольственного рынка и разработку системы мер по совершенствованию функционально-территориальной структуры среды агробизнеса региона и управления им.

Проанализированы факторы формирования и развития продовольственного рынка. Дана оценка влияния на развитие продовольственного рынка Хмельницкого региона его агросырьевого, демографического и трудового потенциалов.

Оценена сфера производства продуктов питания региона, развития ринков основных продуктов питания (зерна, сахара, мяса, молока, картофеля, овощей и плодов), размещения и специализации промышленных предприятия по производству продуктов питания.

Определены процессы трансформации территориальной структуры продовольственного рынка Хмельницкой областей. Исходя из особенностей региональной системы расселения населения, его численности, емкости рынка, потребностей населения в продуктах питания, уровня формирования среды агробизнеса и интенсивности рыночных связей выделены узел и центры деятельности в сфере агробизнеса в Хмельницкой области.

Обоснована необходимость поднятия уровня эффективности функционирования межрайонных центов деятельности в сфере агробизнеса с целью достижения оптимизации пространственных пропорций продовольственного рынка региона, обеспечения населения продуктами питания, производства, накопления, продвижению на рынок и реализации продуктов питания. Показана способность центров исполнять функции по обеспечению безопасными и качественными продуктами питания, развития рыночной инфраструктуры.

Ключевые слова: региональный продовольственный рынок, узел деятельности в сфере агробизнеса, межрайонный центр деятельности в сфере агробизнеса, пункт деятельности в сфере агробизнеса.

Annotation

Mel'nik L.V. The Regional market of food provision of the Khmel'nickiy region. - Manuscript.

Thesis for competition for the geographical science candidate scientific degree on speciality 11.00.02. - economical and social geography. National Taras Shevchenko University of Kyiv. Kyiv, 2010.

Thesis reveals the essence of the nature of the regional market of food provision as an object of socio-geographical study. The methodological approaches to socio-geographical study are developed and the principles of the market of food provision in the region are identified.

The features of development of the basic components of the Khmelnitsky's region market of food provision - grains, sugar, potatoes, fruits, vegetables and their products, meat and milk - are detailed analyzed. In terms of the selected nucleus agricultural and business work including zone of influence and regional market of food provision of the Khmel'nickiy region are estimated and defined projected fund consumption of major food products. A priority measures to develope the regional market of food provision of the Khmel'nickiy region are offered.

Research explores the social and geographic bases to improve management of market of food provision, of the Khmelnytsky region by identifying problems and developing trends of the geomarketing.

Key words: regional market of food provision of the Khmelnytsky region, agricultural and business activity node, interregional center of agricultural and business activity, post of agricultural and business activity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток регіональних продовольчих ринків в Україні є одним з основних завдань актуалізації потенційних можливостей країни у сфері виробництва та обігу продовольства. Провідним регіоном України щодо можливостей розвитку продовольчого ринку, який характеризується скороченням виробництва традиційних для регіону продуктів харчування, їх незбалансованим споживанням, недостатнім розвитком ринкової інфраструктури у сфері виробництва, обігу та споживання продовольства Хмельницька область.

Взаємоузгоджене із іншими ринками товарів та послуг ефективне функціонування регіонального продовольчого ринку в області, забезпечення її жителів якісними продуктами харчування, має пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку. Тому актуальним є всебічне вивчення регіонального продовольчого ринку, яке має на меті розробку оптимальної стратегії його розвитку, запобігання погіршенню ситуації щодо доступності продовольства, підвищення значення ринкового середовища для розвитку економіки та соціального забезпечення населення області.

Вагомий внесок у дослідження регіональних продовольчих ринків, динаміки їх розвитку, структури та організації зробили вітчизняні вчені Г.В. Балабанов, О.В. Березін, В.І Бойко, П.П. Борщевський, Л.В. Дейнеко, Б.М. Данилишин, С.Л. Дусановський, С.П. Запотоцький, А.С. Лисецький, Л.О. Мармуль, Н.І. Мезенцева, В.П. Нагірна, Я.Б. Олійник, М.Д. Пістун, П.Т. Саблук, Л.Г. Чернюк та ін. Однак розвиток нових форм агробізнесу зумовив необхідність подальшого дослідження регіонального продовольчого ринку, зокрема Хмельницької області, спрямованого на формування конкурентного середовища в даному секторі економіки, вироблення ряду практичних рекомендації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напрямку науково-дослідних робіт, що проводяться на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за науковими темами: «Суспільно-географічні основи регіонального природокористування» (№ державної реєстрації 0101U001568), «Суспільно-географічне дослідження регіональної екологічної безпеки» (№ державної реєстрації 0106U005754).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад розвитку та обґрунтування шляхів удосконалення територіальної організації продовольчого ринку Хмельницької області. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

обґрунтувати сутність регіонального продовольчого ринку;

визначити чинники формування регіонального продовольчого ринку;

розробити методичні основи дослідження регіонального продовольчого ринку;

здійснити суспільно-географічний аналіз розвитку продовольчого ринку Хмельницької області;

визначити особливості територіальної структури продовольчого ринку регіону;

здійснити прогноз розвитку регіонального ринку продуктів харчування Хмельницької області;

розробити стратегічні напрями удосконалення територіальної структури продовольчого ринку Хмельницької області.

Об'єктом дослідження є продовольчий ринок Хмельницької області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні суспільно-географічні аспекти територіальної організації продовольчого ринку регіону.

Методи дослідження. Для дослідження використовувався системний підхід та структурний аналіз як основні міждисциплінарні методи сучасного наукового дослідження. Регіональний продовольчий ринок Хмельницької області розглядався з точки зору конкурентоздатності та сприятливості кон'юнктури в розрізі компонентної, територіальної та управлінської структур.

Для виявлення та аналізу чинників, виділення репрезентативних показників дослідження продовольчого ринку використовувались такі методи: історичний, статистичний, порівняльно-географічний, наукової систематизації.

Для аналізу та оцінки розвитку продовольчого ринку Хмельницької області використовувались методи регіонального та локального аналізу, картографічний, порівняльно-статистичні, математичні та інші. Для розробки прогнозу розвитку регіонального продовольчого ринку використовувався метод варіативного географо-математичного моделювання.

Інформаційними джерелами дослідження стали звітні статистичні матеріали Міністерств і відомств, Хмельницького обласного статистичного управління щодо функціонування агропродовольчого виробництва, а також аналітичні огляди й науково-методичні публікації з досліджуваної теми в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дисертаційного дослідження:

вперше:

уточнено понятійно-термінологічний апарат суспільно-географічної науки через поглиблення визначення понять «регіональний продовольчий ринок», «вузол агробізнесової діяльності», «міжрайонний центр агробізнесової діяльності», «пункт агробізнесової діяльності»;

розроблено методику суспільно-географічного дослідження регіонального продовольчого ринку, яка передбачає розробку теоретичних основ, виявлення й дослідження функціональної структури регіонального продовольчого ринку і розробку системи заходів із удосконалення функціонально-територіальної структури агробізнесового середовища регіону та управління ним;

виходячи із особливостей регіональної системи розселення населення, його чисельності, ємності ринку, потреб населення у продуктах харчування, сформованості агробізнесового середовища та інтенсивності ринкових зв'язків виділено вузол та центри агробізнесової діяльності у Хмельницькій області;

удосконалено:

наукові підходи до розвитку продовольчого ринку Хмельницької області шляхом визначення особливостей, завдань та напрямів подальшого розвитку виділених осередків агробізнесової діяльності;

прогноз розвитку регіонального ринку продуктів харчування Хмельницької області на основі визначення прогнозного потенційного фонду споживання основних видів продовольчих продуктів за осередками агробізнесової діяльності із зонами їх впливу;

дістали подальший розвиток:

наукові суспільно-географічні засади удосконалення управління продовольчим ринком Хмельницької області через визначення завдань та розробку напрямів його геомаркетингу;

систематизація та оцінка чинників формування на розвитку продовольчого ринку Хмельницької області.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати є науковим підґрунтям оптимізації функціонування регіональних продовольчих ринків в Україні, регіонального управління розвитком ринку продуктів харчування; реалізації державної політики у сфері агробізнесової діяльності, її прогнозування та моніторингу. Основні положення і висновки можуть бути використані відповідними комітетами та відділами Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Адміністрації Президента України, управліннями та відділами обласних та районних державних адміністрацій для підвищення ефективності регулювання та управління агробізнесовою діяльністю регіону, розробки та реалізації заходів, спрямованих на її розвиток.

Практичні рекомендації щодо розвитку продовольчого ринку регіону використані Радою по вивченню продуктивних сил України HAH України при розробці наукових досліджень «Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)» (№ держреєстрації 0100U0006571), (довідка № 01-11/73 від 11 лютого 2010 р.).

Теоретико-методологічні основи дослідження регіонального продовольчого ринку використовуються в навчальному процесі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсу «Суспільно-географічна районологія та основи регіональної політики» (довідка № 050/796-30 від 22 жовтня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Автором розроблені методичні положення та систему методів суспільно-географічного дослідження регіонального продовольчого ринку, з'ясовані загальні особливості його територіальної організації. У розрізі виділених осередків агробізнесової діяльності із зонами їх впливу здійснено оцінку розвитку продовольчого ринку Хмельницької області, визначено прогнозний фонд споживання основних видів продовольчих продуктів. Розроблено рекомендації поліпшення управління, моніторингу, визначено пріоритетні заходи розвитку регіонального ринку продовольства у Хмельницькій області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені і обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції «Географічна наука та освіта: економічні та соціальні ризики» (Київ, 2005); Науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України на початку XXI століття» (Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон - 2006: Стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2006); Всеукраїнській науковій конференції «Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ., 2007); X з'їзді Українського географічного товариства «Географія в інформаційному суспільстві» (Київ, 2008); Міжнародній науковій конференції «Молоді науковці - географічній науці» (Київ, 2009).

Публікації. Основні результати дисертації знайшли своє відображення в 6 наукових працях загальним обсягом 2,1 д. а., з них 4 - у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації - 190 сторінок, в тому числі 37 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел становить 197 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження продовольчого ринку регіону» розкрито сутність продовольчого ринку як об'єкту суспільно-географічного дослідження, виявлено його структуру та проведено типологію, розроблені підходи до суспільно-географічного вивчення продовольчого ринку.

Продовольчий ринок є найбільш ефективним способом зв'язку виробництва і споживання, який дозволяє виявляти потреби суспільства і можливості виробників, здійснювати суспільну оцінку економічної ефективності процесу виробництва і розподілу. Він є середовищем реалізації частини сукупного суспільного продукту, спрямованого на особисте споживання в обмін на грошові прибутки населення, у процесі якого реалізуються економічні відносини щодо виробництва, обміну і споживання продуктів харчування.

Територіальна організація регіонального продовольчого ринку розглядається як система форм територіального зосередження взаємозв'язаних галузей сільського господарства, харчової промисловості, торгівлі продовольчими товарами, громадського харчування, ринкової інфраструктури. Вивчення продовольчих ринків регіонального рівня із позицій суспільної географії передбачає аналіз їх компонентної, територіальної та управлінської структур.

Головними складовими компонентної структури продовольчого ринку є ринки конкретних продовольчих продуктів - м'яса, молока і молокопродуктів, зерна, цукру, плодо-, овочів, картоплі, олії, винограду.

Територіальна структура продовольчого ринку (ПР) характеризує територіальне відношення між процесами виробництва, промислової переробки продовольчої сировини, її реалізацією і споживанням, умовами їх розвитку в межах регіонів, тобто формами територіального зосередження агропромислового процесу. Основними її елементами є: світові продовольчі ринки, субрегіональні, національні, регіональні та локальні.

Під організаційно-управлінською структурою продовольчого ринку області слід розуміти сукупність організаційних форм та органів управління, які ієрархічно взаємопов'язані і забезпечують цілеспрямований і узгоджений розвиток усіх складових ПР відповідної території.

В розвитку продовольчого ринку важливу роль відіграє ринкова інфраструктура, яка представлена різними елементами: біржі, інші види оптових ринків, оптово-роздрібні підприємства, брокерські фірми й контори, асоціації оптової торгівлі, регіональні комерційні центри, посередницькі торгово-закупівельні організації й ін.

В межах адміністративного району формуються пункти агробізнесової діяльності - територіальні осередки переважного виробництва, заготівлі та реалізації одного або кількох видів продовольчої продукції. Вони представлені спеціалізованим сільськогосподарським виробництвом та відповідною ринковою інфраструктурою з переважанням інституціонального забезпечення транспортування, збереження та реалізації продукції. У межах адміністративного району виникають центри агробізнесової діяльності - населені пункти, інститути продовольчого ринку яких забезпечують виробництво, споживання та реалізацію продовольства на локальному рівні та забезпечують функціонування кількох низових систем продовольчого ринку представлених відповідними пунктами. В містах, які є центрами агробізнесової діяльності, розташовуються кілька переробних підприємств, агроторговий дім, філії держаних та комерційних банків, ярмарки, заклади з підготовки робітничих кадрів. Вони охоплюють усі поселення району та мають найбільш повний набір інфраструктурних складових продовольчого ринку. Міжрайонне та на рівні регіону поєднання пунктів та центрів ринку веде до формування вузлів агробізнесової діяльності. Вони концентрують десятки переробних підприємств, агроторгові доми, товарні біржі, навчальні заклади, які готують спеціалістів для агробізнесу, науково-дослідні установи. Для них характерний широкий набір ринкових інститутів із провідною роллю оптових ринків, сукупність яких і формує регіональний продовольчий ринок.

Методологічною основою дослідження продовольчого ринку стали принципи: територіальності; комплексності; системності; антропоцентричності; варіативності; комплексно-пропорційного розвитку; принцип безперервності; принцип послідовності; принцип раціонального природокористування; принцип поліпшення умов життя населення.

Загальний логічний план дослідження регіонального продовольчого ринку включає: розробку теоретико-методологічних основ дослідження, стратегії наукового пізнання даної проблематики; виявлення основних чинників, які визначають особливості формування та розвитку регіонального продовольчого ринку; визначення основних підходів державної політики у сфері регулювання розвитку регіонального продовольчого ринку, здійснення прогнозу розвитку ринку продуктів харчування Хмельницької області; розробку напрямів удосконалення територіальної структури продовольчого ринку.

У другому розділі «Аналіз і оцінка розвитку продовольчого ринку Хмельницької області» дана оцінка чинників формування та розвитку продовольчого ринку, проведено аналіз розвитку ринків основних продуктів харчування, розміщення та спеціалізації промислових підприємств з виробництва продовольчої продукції, виявлено процеси трансформації територіальної структури продовольчого ринку Хмельницької області.

Хмельницька область має значний потенціал аграрного виробництва, що ґрунтується на власних багатих сільськогосподарських ресурсах. У 2008 р. сільськогосподарські угіддя регіону складали близько 1,57 млн. га, що становить 76,1% його загальної земельної площі. У структурі угідь переважає рілля - близько 1,3 млн. га (біля 80% сільськогосподарських угідь).

Довготривале природне скорочення кількості жителів Хмельницької області призвело до зміни структури населення за віком, його загального постаріння, що впливає на звуження ємності регіонального продовольчого ринку та деформації його структури. Помітний вплив на рівень споживання продовольчих продуктів має співвідношення у регіоні міського і сільського населення - питома вага сільського населення у Хмельницькій області становить 49 %. Міське населення у середньому за місяць у розрахунку на одну особу споживало м'яса і м'ясопродуктів більше, ніж населення у сільській місцевості, але хліба і хлібних продуктів, цукру та молока і молокопродуктів більше споживають у селі.

Промислове виробництво продовольства є одним з провідних на Хмельниччині. У ній переважають цукрова, м'ясна, молочна, спиртово-горiлчана, борошномельна, плодоовочеконсервна, кондитерська промисловості. Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарської сировини зайнято 656 підприємств, з них більше 60 є крупними. Частка харчової промисловості в загальнообласному промисловому виробництві становить 27%.

Найбільш динамічно в Хмельницький області зростає оптовий товарообіг кондитерських виробів, цукру, пива та безалкольних напоїв. Дуже позитивним є чітка тенденція до підвищення в структурі товарообігу частки м'яса та птиці, риби та морепродуктів.

Продовольство залишається вагомою складовою експорту області. Так у 2008 р. було експортовано продуктів харчування на 73,6 млн.доларів США, або 17,6% загальної вартості продукції, яка експортувалась. При цьому імпортувалось продовольства на 23,4 млн. доларів США, або 4,3 % загальної вартості продукції, яка імпортувалась.

Найбільш розвиненими у Хмельницькій області є такі продовольчі ринки: зерна, цукру, картоплі, овочів та плодів, м'яса, молока.

Ринок зерна. Основними продовольчими культурами регіону є пшениця, жито та гречка. Область виробляє 3,4 % зерна в Україні. Продовольче споживання зерна формують переважно виробництво борошна та круп. Підприємства борошномельної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості розміщені досить рiвномiрно по території області. Значним виробником хлібобулочних виробів є ТОВ «Стіомі-Холдінг», яким вироблено більше половини хлібобулочних виробів.

Близько 2% зернових вирощених у Хмельницькій області надходять для подальшої переробки на підприємства харчової промисловості області. Досить значною є частка реалізованих зернових сільськогосподарських культур переробним підприємствам області лише у Волочиському, Полонському, Славутському, Старокостянтинівському, Теофільському, Хмельницькому та Ярмолинецькому районах.

Ринок цукру. Цукрові буряки є провідною технічною культурою на Хмельниччині (63,6-88,0 %). Посівні площі всіх технічних культур і, зокрема, цукрових буряків на Хмельниччині за останні роки знизились. Область виробляє 6,4% цукрових буряків в Україні. У області виробляється щорічно 102 тис. т цукру. Найбiльшi цукрові заводи розміщені у Хмельницькому, Шепетiвцi, Кам'янець-Подiльському, Теофiполi, Городку, Деражнi та iн. Успішно співпрацюють сільськогосподарські товаровиробники і переробні підприємства цукрової промисловості.

97 % вирощених у області цукрових буряків (фабричних) реалізується в регіоні. Відсутність державного замовлення на цукрові буряки є однією із причин нестабільності у формуванні ринку цукрової сировини і цукру. Це призвело до обмеження попиту і пропозиції на ці товари.

Ринок картоплі. Однією з основних продовольчих сільськогосподарських культур Хмельницької області є картопля . В області виробляється 6,5% картоплі в Україні. За межі області вона практично не вивозиться. Основним виробником цієї культури на Хмельниччині є Хмельницький район (52,2 % загального виробництва у області). 22,4 % вирощують у Дунаєвецькому, Полонському та Чемеровецькому районах. Рівень виробництва та споживання картоплі у регіоні традиційно високий. До 40% її врожаю споживається як продовольство, до 30% - як корм для худоби і лише 1% використовують для промислової переробки, що відображає нераціональне її використання.

Ринок овочів та плодів порівняно із іншими у період важкого переходу до ринкової економіки залишався найбільш стабільним.

Посівні площі під овочами з 1991 по 2008 рік майже не змінилися. Валовий збір овочів становить 2,7%, а плодів - 9,0% в Україні. Нині ці культури в основному вирощуються в господарствах населення (94,0-95,0 %).

Найбільш значними виробниками плодів та ягід у регіоні є Віньковецький, Городоцький та Новоушицький райони області (70 % вирощеної у області продукції).

Плодоовочеконсервна промисловiсть розвивається, як i цукрова, на мiсцевiй сировинi. Переробка овочів i фруктів здійснюється на Кам'янець-Подiльському, Сатанiвському, Меджибiжському, Вiньковецькому, Новоушицькому консервних та Кам'янець-Подiльському соковому заводів, у цехах сільськогосподарських підприємств. Виробництво овочів не дає великих прибутків та часто є збитковим. Але ця галузь виявилася більш конкурентоспроможною.

Це зумовлено тим, що виробництво овочів різко зміщено у приватний сектор, водночас у сільськогосподарських підприємствах, була поглиблена його спеціалізація, підвищився рівень концентрації виробництва найбільш рентабельної і високоліквідної продукції.

Ринок м'яса. В області виробляють 2,4% м'яса в Україні. М'ясна промисловість представлена Хмельницьким, Кам'янець-Подiльським. Шепетiвським м'ясокомбінатами, Шепетiвським заводом м'ясокiсткового борошна, а також цехами, які переробляють м'ясо, при районних харчокомбінатах. Основна продукція - м'ясні консерви, ковбаси, субпродукти, желатин, ферменти, м'ясокiсткове борошно та iн.

Найпотужнішим підприємством області з виробництва м'ясної промисловості є ТОВ «Шепетівський м'ясокомбінат», яким вироблено майже три чверті загальнообласного виробництва. Підприємство експортує продукцію до Росії.

Лише 42% вирощеного у області м'яса вдалося залучити до переробки на місцевих підприємствах. Понад половину вирощеного м'яса реалізують місцевим м'ясопереробникам у Кам'янець-Подільському, Старокостянтинівському та Чемеровецькому адміністративних районах. Невелика частина сировини надходить виробникам м'ясної продукції з Віньковецьго (20,8%) та Дережанського (17,5%) районів.

На ринку м'яса склався значний розрив між попитом, зумовлений низькою платоспроможністю населення, та зарубіжним засиллям імпортної продукції, особливо м'яса птиці, дешевшого від вітчизняного виробництва і наявними ресурсами.

Ринок молока. Обсяг виробництва молока у Хмельницькій області має тенденцію до скорочення. У 2008 р. вироблено 5,3 % молока в Україні.

Молочна промисловiсть представлена, насамперед, Хмельницьким i Кам'янець-Подiльським молокозаводами, Городоцьким молочноконсервним, Старокостянтинiвським заводом сухого знежиреного молока, Славутським, Дунаєвецьким, Iзяславським, Летичiвським, Шепетiвським маслозаводами, Теофiпільським, Полонським, Волочиським, Вiньковецьким сирзаводами.

У Хмельницькій області є значні потенційні можливості для формування ринкових ресурсів молока. Так, значна кількість виробленого молока в особистих селянських господарствах залишається поза організованою заготівлею.

Більше 80% виробленого молока реалізується місцевим переробникам - у Білогірському, Віньковецькому (майже 90%), Старосинявському та Теофіпельському районах. Ще однозначніша картина щодо частки реалізованого молока місцевим переробним підприємствам серед реалізованого молока загалом. По області вона не є меншою за 65%, а у Білогірському, Віньковецькому, Волочиському, Ізяславському, Красилівському, Полонському, Старосинявському, Теофіпельському районах становить 94,8-98,3%.

Базовим компонентом інфраструктури продовольчого ринку на регіональному рівні є конкретні об'єкти роздрібної торгівлі. Найбільше скорочення об'єктів роздрібної торгівлі відбулося у Старокостянтинівському районі - у 4,9 рази, Дережнянському - у 4,8 рази, Чемеровецькому та Летичівському - у 4,3 рази, Славутському та Шепетівському районі - у 4,1 рази . В загальному по області кількість досліджуваних об'єктів ринку продовольства протягом 1990-2008 рр. зменшилася в 2,4 рази, що свідчить про негативні процеси у формуванні інфраструктурного забезпечення ринку продовольства.

Найбільша кількість продовольчих магазинів в області розташована у м. Хмельницький (11,6% від загальної кількості), Красилівському, Ізяславському, Славутському, Дунаєвицькому та Волочиському районах (разом 29 % від загальної кількості). Найбільш значна торговельна площа продовольчих магазинів характерна для м. Хмельницький (23,7% від загальної площі в області), м. Кам'янець-Подільський, Красилівському, Славутському та Старокостянтинівському районах (разом 24,4%).

Біржова торгівля не стала основою для стабільного розвитку продовольчого ринку регіону. У області діє Хмельницька обласна товарна біржа та Подільська спеціалізована аграрна біржа (м. Хмельницький). Основними послугами, які вони надають є організація оптової торгівлі матеріальними і сировинними ресурсами; проведення торгів; продаж майна, що перебуває у державній власності; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів; оцінка об'єктів нерухомого майна; укладання біржових угод; консультаційно-інформаційні послуги.

Додатковим чинником незадовільного стану розвитку ринку, на нашу думку, є його недосконала територіальна структура, що призводить до браку інформації про кон'юнктуру пропозиції, попит, коливання обсягів продажу, структурні співвідношення виробництва та споживання продукції, коливання цін, їх прогноз з урахуванням кон'юнктури попиту і пропозиції та динаміки продажу у внутрішньорегіональному розрізі. Ці функції покликані виконувати просторові осередки регіонального продовольчого ринку, інтегровані в регіональну систему агробізнесу в Хмельницькій області. Її основні складові - Хмельницький вузол агробізнесової діяльності, міжрайонні, районні центри та пункти агробізнесової діяльності.

У регіоні сформувався вузол агробізнесової діяльності із центром в м. Хмельницький. Його вирізняють розширена структура аграрного виробництва, ринок збуту, функціонування центральних структур та філій складових продовольчого ринку, діяльність яких охоплює увесь агробізнес регіону та зорієнтована на експортно-імпортне забезпечення його функціонування - насамперед, торговельних бірж. Безпосередньо підпорядковує собі агробізнесове середовище м. Хмельницький, Хмельницького, Волочиського, Деражнянського, Летичівського, Старосинявського, Ярмолинецького адміністративних районів районів. Найбільш значні центри агробізнесової діяльності в межах регіону, сфера впливу яких є вагомою не лише у межах одного адміністративного району, але й для сусідніх ми у своїй роботі визначали як міжрайонні. Якщо пунктами агробізнесової діяльності є практично усі більш населені пункти сільської місцевості, представлені первинними елементами виробництва сільськогосподарської сировини та реалізації продовольства, центрами - центри адміністративних районів, в межах яких представлено первинну переробну ланку сільськогосподарської продукції та елементарний набір забезпечення населення продовольством, то до міжрайонних центрів агробізнесової діяльності (МЦАД) у Хмельницькій області ми пропонуємо віднести, враховуючи кількість наявного населення, попит споживачів (фактичний, потенційний), обсяг ринку, тяжіння до них агробізнесового середовища та інтенсивність комерційних зв'язків - Дунаєвецький МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Дунаєвецького, Віньковецького і Новоушицького адміністративних районів); Ізяславський МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Ізяславського, Білогірського адміністративних районів), Кам'янець-Подільський МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Кам'янець-Подільського, Городоцького, Чемеровецького адміністративних районів); Красилівський МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Красилівського, Старокостянтинівського, Теофіпольського адміністративних районів); та Шепетівський МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Шепетівського, Полонськго, Славутського адміністративних районів).

На нашу думку, ефективне функціонування міжрайонних центрів агробізнесової діяльності сприяє оптимізації її просторових пропорцій, забезпеченню населення продовольством, виробництву, накопиченню, просуванню на ринок та реалізації продовольства. Важливими функціями центрів є формування умов для забезпечення реалізації безпечної та якісної продукції та розвитку ринкової інфраструктури - насамперед, із надання кредитних, страхових, консалтингових послуг тощо.

У третьому розділі «Напрями удосконалення управління регіональним ринком продуктів харчування Хмельницької області» визначено концептуальні засади державної політики у сфері регулювання розвитку регіонального продовольчого ринку, розроблено прогноз розвитку регіонального ринку продуктів харчування, запропоновані стратегічні напрями удосконалення територіальної організації продовольчого ринку.

Все більше уваги в Хмельницькій області надають запровадженню та державній підтримці створення та розвитку нових просторових форм виробництва та реалізації продукції, у тому числі і продовольства. Насамперед це стратегічні альянси - угоди, які укладаються між компаніями про співробітництво, що виходять за рамки звичайних ділових відносин між фірмами. Таке добровільне об'єднання сприяє: по-перше - посиленню уваги до інтересів клієнтів, по-друге - поглибленому вивченню конкурентів, розглядаючи їх у ролі потенційних партнерів.

Застосування сучасних маркетингових інструментів дозволяє оптимізувати процеси прийняття стратегічних рішень, сприяє зменшенню ризикових ситуацій, формуванню нового прошарку кадрів, більш раціональному використанню ресурсів на регіональному рівні, надає змогу відшукувати нові робочі місця, позитивно пливає на формування бюджету. Основною формою таких альянсів на Хмельниччині є кластери. Успіх їх функціонування пов'язаний із ефектом формування ділового середовища відносно конкретного регіону і певної групи товарів, продуктів та послуг.

Розвиток процесу макроекономічної стабілізації на продовольчому ринку Хмельницької області значною мірою залежить від співвідношення окремих груп товарів у товарній структурі товарообороту, який фактично являє собою органічний наслідок виробничих результатів господарської діяльності суб'єктів ресурсного забезпечення ринку.

У досліджуваному періоді питома вага продовольчих товарів у структурі роздрібного товарообороту регіону зменшилася з 40,9 до 31,5 %, а товарів непродовольчої групи зросла відповідно з 59,1 % до 68,5 %. Причини такого співвідношення полягають у нееквівалентності обміну на продовольчу і промислову продукцію та у досить розвиненому товарообороті Хмельницького оптового речового ринку, який давно вийшов за межі регіонального обласного ринку і фактично сягнув статусу міжрегіонального.

Відносна постійність темпів скорочення кількості населення Хмельниччини обумовлює можливість застосування методів екстраполяції для прогнозу чисельності населення вузла та міжрайонних центрів агробізнесової діяльності із їх агробізнесовим середовищем. На нашу думку, не зважаючи на те, що населення у Хмельницькій області буде скорочуватись, прогнозований фонд споживання основних продовольчих товарів зростатиме.

Найбільші розміри ринкових фондів споживання продовольчих продуктів протягом поетапної реалізації прогнозованих заходів, не враховуючи Хмельницький вузол, передбачаються у Кам'янець-Подільському МЦАД найменші - в Ізясловському МЦАД.

Досягнення оптимальних розмірів споживання продовольства дозволить переорієнтувати його виробництво на потреби зовнішніх ринків та посилить експортний потенціал Хмельницької області.

Інтеграція України в європейський економічний простір, розвиток взаємовигідної співпраці з країнами СНД є важливим чинником структурних змін господарства Хмельницької області.

В Хмельницькій області існує ряд невирішених питань щодо багатоаспектного розвитку продовольчого ринку, що негативно впливає на його функціонування. Для виробника сільськогосподарської продукції та продовольства нез'ясованими, часто, залишаються обсяги і структура попиту. Вони не у повній мірі можуть бути впевненими у каналах збуту своєї продукції і своєчасному отриманні грошей. Роздрібна торгівля не має стабільного посередника, якою була і повинна залишатися оптова торгівля.

Задоволення однієї з найнагальніших та важливіших потреб людини у продовольстві відбувається у безпосередній близькості до місця проживання в межах населених пунктів (їх районів).

Основними завданнями МЦАД є формування ефективного механізму оптового й дрібнооптового продажу сільськогосподарської продукції й продуктів її переробки товаровиробниками всіх форм власності, надання комплексних послуг і створення найбільш сприятливих умов для продавців і покупців такої продукції, впровадження передового досвіду європейських технологій і стандартів організації оптової торгівлі, позитивний вплив на якість продукції, рівень її кінцевої ціни й задоволення потреб споживачів.

Першочергове завдання регіонального рівня розбудови та розвитку продовольчого ринку Хмельницької області, репрезентованого Хмельницьким вузлом агробізнесової діяльності, є налагодження ефективних прогнозів продовольчого ринку, його моніторингу та ефективного формування та використання продовольчих фондів.

Висновки

1. Регіональний продовольчий ринок є територіальним виробничо-розподільчо-споживчим утворенням, організаційно-господарською цілісністю розміщених на ній відповідних суб'єктів із забезпечення населення продовольством та міжрегіонального обміну ним. Він об'єднує взаємодіючі підсистеми з виробництва сировини, переробки, зберігання, транспортування, реалізація та споживання продовольчої продукції. Основними складовими ринкової інфраструктури регіонального продуктового ринку є: інституціональні об'єкти у сфері реалізації продовольства; фінансово-кредитні інституціональні об'єкти; логістичні інституціональні об'єкти; інформаційні інституціональні об'єкти; інституціональні об'єкти з підготовки кадрів; інші інституціональні об'єкти та ін.

2. Дослідження регіонального продовольчого ринку включає розробку теоретико-методологічних основ дослідження, стратегії наукового пізнання даної проблематики. Наступним етапом є виявлення основних чинників, які визначають особливості формування та розвитку продуктового ринку регіону та зазначення тих з них, які є найбільш перспективними для формування та закріплення конкурентних переваг регіону у сфері виробництва та реалізації продовольчої продукції. На цьому ж етапі з'ясовуються внутрішньо регіональні відмінності розвитку продовольчого ринку регіону. На третьому етапі дослідження на основі синтезу отриманої в його процесі наукової інформації доцільно визначити основні підходи державної політики у сфері регулювання розвитку регіонального продовольчого ринку, здійснити прогноз розвитку ринку продуктів харчування регіону, напрями удосконалення територіальної структури продовольчого ринку.

3. Особливості демографічного розвитку Хмельницької області визначили звуження ємності регіонального продовольчого ринку та деформації його структури. Збільшення кількості тих, хто споживає, але не виробляє матеріальні блага, спричиняє уповільнення зростання рівня життя, зниження купівельної спроможності населення. Ринок формується в умовах нестабільного соціально-економічного і політичного середовища та докорінної трансформації економічних відносин.

4. Основними продовольчими ринками Хмельницької області є ринки: зерна, цукру, картоплі , овочів та плодів, м'яса, молока.

Характерною рисою ринку зерна Хмельницької області характеризує зростання попиту на майже усіх зернових культур. Недостатній рівень купівельної спроможності населення регіону обумовлює значний експорт зернових при тому, що їх внутрішнє споживання значно поступається рівню 1990-го року.

Із значним зменшенням виробництва цукрових буряків зменшилась і їх реалізація. Ринок цукру Хмельницької області характеризують нестабільність, обмеження попиту і пропозиції на ці товари.

Зростання виробництва та споживання картоплі у Хмельницькій області ілюструє залежність населення від виробництва картоплі як одного з основних продуктів харчування в умовах недостатнього рівня купівельної спроможності та спрямування сільськогосподарського виробництва до самозабезпечення домогосподарств, характерне для економічної кризи України та її регіонів 90-х років минулого століття.

Ринок овочів та плодів характеризує поглиблення спеціалізації виробництва, підвищення рівня концентрації виробництва найбільш рентабельної і високоліквідної продукції. Ринкова система господарювання сприяла посиленню орієнтації галузі безпосередньо на ринки збуту - великі міста, промислові центри, потужні плодоовочепереробні підприємства, що спричинило підвищення прибутковості овочівництва в цих регіонах.

На ринку м'яса склався значний розрив між попитом, зумовлений низькою платоспроможністю населення, та низьким рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції щодо імпортної, особливо м'яса птиці. Майже вся вироблена продукція використовується на продовольче споживання населення.

Ринок молока Хмельницької області характеризують суттєве скорочення виробництва молока на третину у 2008 відносно 1990 р., викликаний низькою продуктивністю молочного стада і скорочення поголів'я корів. Нині основною проблемою молочного скотарства в Хмельницькій області є низький рівень окупності виробничих затрат у господарствах. Собівартість молока в області не адекватна реалізаційній ціні.

5. У територіальній структурі продовольчого ринку регіону виділяють такі елементи пункт, центр та вузол агробізнесової діяльності. Основу низових систем продовольчого ринку складає пункт агробізнесової діяльності. Його формують спеціалізовані сільськогосподарські виробництва з відповідною ринковою інфраструктурою та переважанням інституціонального забезпечення транспортування, збереження та реалізації продукції - насамперед комерційні центри. Ще однією складовою територіальної структури продовольчого ринку є центри агробізнесової діяльності - населені пункти, інститути продовольчого ринку яких забезпечують виробництво, споживання та реалізацію продовольства та забезпечують функціонування кількох низових систем продовольчого ринку, представлених відповідними пунктами. В містах, які є центрами агробізнесової діяльності, розташовуються кілька переробних підприємств, агроторговий дім, філії держаних та комерційних банків, ярмарки, заклади з підготовки робітничих кадрів. Міжрайонне та на рівні регіону поєднання пунктів та центрів ринку веде до формування вузлів агробізнесової діяльності. Вони концентрують десятки переробних підприємств, агроторгові доми, товарні біржі, навчальні заклади, які готують спеціалістів для агробізнесу, науково-дослідні установи. Для них характерний широкий набір ринкових інститутів із провідною роллю оптових ринків, сукупність яких і формує регіональний продовольчий ринок.

6. У Хмельницькій області сформувався вузол агробізнесової діяльності із центром в м. Хмельницький, який безпосередньо підпорядковує собі агробізнесове середовище м. Хмельницький, Хмельницького, Деражнянського, Летичівського, Старосинявського, Ярмолинецького адміністративних районів. Пунктами агробізнесової діяльності є практично усі більші населені пункти сільської місцевості, представлені первинними елементами виробництва сільськогосподарської сировини та реалізації продовольства, районними. До міжрайонних центрів агробізнесової діяльності у Хмельницькій області потрібно віднести Дунаєвецький МЦАД (поширює вплив на розвиток агробізнесового середовища у межах Дунаєвецького, Віньковецького і Новоушицького адміністративних районів); Ізяславський МЦАД (Ізяславського, Білогірського адміністративних районів), Кам'янець-Подільський МЦАД (Кам'янець-Подільського, Городоцького, Чемеровецького адміністративних районів); Красилівський МЦАД (Красилівського, Старокостянтинівського, Теофіпольського адміністративних районів) та Шепетівський МЦАД (Шепетівського, Полонськго, Славутського адміністративних районів).

7. Функціонування осередків агробізнесової діяльності сприяє оптимізації її просторових пропорцій, забезпеченню населення продовольством, виробництву, накопиченню, просуванню на ринок та реалізації продовольства. Важливими їх функціями є формування умов для забезпечення реалізації безпечної та якісної продукції та розвитку ринкової інфраструктури.

Близько третини потужності продовольчого ринку Хмельницької області концентруються у Хмельницькому вузлі агробізнесової діяльності, який характеризують висока міра запиту на продовольство, концентрація потужностей харчової промисловості, розвинене сільськогосподарське виробництво, порівняно високий рівень розвитку ринкової інфраструктури, залучення передового досвіду щодо оптимізації кон'юнктури ринку продовольства.

8. На нашу думку, не зважаючи на те, що населення у Хмельницькій області буде скорочуватись прогнозований фонд споживання основних продовольчих товарів зростатиме до досягнення раціональних норм харчування населення в області, що передбачає формування фонду споживання за раціональними нормами, витрати продукції в сільськогосподарському виробництві, переробку на нехарчові цілі, промислове споживання, природні втрати та резерв, регіональний попит або пропозицію. Найбільші розміри ринкових фондів споживання продовольчих продуктів протягом поетапної реалізації прогнозованих заходів, не враховуючи Хмельницький вузол, передбачаються у Кам'янець-Подільському МЦАД.

Зростання потужностей виробництва та експорту продовольства у Хмельницькій області може буде досягнути за рахунок створення та розвитку спеціалізованих зон виробництва певних видів сільськогосподарської продукції, державної підтримки аграрного виробництва, розвитку ринкової інфраструктури, забезпечення ефективних міжрегіональних зв'язків у сфері обігу продовольчих товарів, формування і розвитку ринків продовольчої продукції, зниження рівня бідності в регіоні.

9. Застосування сучасних маркетингових інструментів дозволяє оптимізувати процеси прийняття стратегічних рішень, сприяє зменшенню ризикових ситуацій, формуванню нового прошарку кадрів, більш раціональному використанню ресурсів на регіональному рівні, надає змогу відшукувати нові робочі місця, позитивно пливає на формування бюджету. Основною формою таких альянсів на Хмельниччині є кластери.

На рівні міжрайонних центрів агробізнесової діяльності у Хмельницькій області найважливішими завданнями геомаркетингу продовольчого ринку є: визначення оптимальних обсягів забезпечення населення продовольством; виявлення рівня збалансованості попиту та пропозиції локального територіального рівня продовольчого ринку; оцінка конкурентних позицій території; визначення особливості кон'юнктури агробізнесового середовища. На їх рівні формується механізм оптового продажу сільськогосподарської продукції, надаються комплексні послуги товаровиробникам та споживачам, впроваджуються передовий досвіду європейських технологій і стандартів організації оптової торгівлі, досягається прийнятний рівень забезпечення задоволення населення якісною та доступною за ціною продовольчою продукцією.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мельник Л.В. Функціональна структура регіонального продовольчого ринку. / Л.В. Мельник // Економічна та соціальна географія: Наук. Зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. Ред.) та ін. - К., 2008. - № 58. - С. 139-146.

2. Мельник Л.В. Особливості територіальної структури продовольчого ринку Хмельницької області / Л.В. Мельник // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. - К.: Вид-во Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 10 (20). - С. 95-101.

3. Мельник Л.В. Регіональний продовольчий ринок як об'єкт суспільно-географічного дослідження. / Л.В. Мельник // Економічна та соціальна географія: Наук. Зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. Ред.) та ін. - К., 2009. - № 59. - С. 120-126.

4. Мельник Л.В. Напрями вдосконалення управління продовольчим ринком Хмельницької області / Л.В. Мельник // Науковий вісник Чернівецького університету:. Зб. Наук. праць. - Чернівці: Чернівецький університет, 2009. - № 480-481. - С. 126-130.

5. Мельник Л.В. Чинники розвитку ринку м'ясної продукції в Україні / Л.В. Мельник // Географія в інформаційному просторі. Зб. наук. праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008.-Т ІІІ.- С. 348-350.

6. Мельник Л.В. Розвиток ринків основних продуктів харчування Хмельницької області / Л.В. Мельник // Молоді науковці - географічній науці. Матеріали наукової конференції (Київ, 23-26 березня 2009 року). - 2009.