Регіональні аспекти інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

МОРОЗ ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 911.3:330.322:631:664

РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України

11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент

Мезенцева Наталія Іванівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, старший науковий співробітник Підгрушний Григорій Петрович, Інститут географії Національної академії наук України, завідувач відділом суспільно-географічних досліджень

кандидат географічних наук, професор Загородній Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, професор кафедри економічної та соціальної географії

Відгуки на автореферат надсилати на адресу: МСП 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет, проф. Іщуку С.І.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою умовою успішного розвитку агропродовольчого виробництва в Україні та підвищення рівня продовольчої безпеки її регіонів є активізація інвестиційної діяльності. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку сільського господарства та харчової промисловості передбачає залучення державних та іноземних інвестицій. Впровадження такої моделі сприяє створенню нових робочих місць, запровадженню сучасних екологічно безпечних технологій виробництва в сільське господарство та харчову промисловість, підвищенню якості та конкурентоспроможності продовольчої продукції на світових ринках, стимулюванню конкуренції на внутрішньому агропродовольчому ринку.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,8 друкованих аркушів, з яких 2,25 належать автору особисто. Серед них чотири статті у наукових фахових виданнях, 4 публікації в інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, п'ятнадцяти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок, з них основного тексту - 163 сторінки. Список використаних джерел включає 170 найменувань на 17 сторінках. Дисертація містить 45 рисунків та 45 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації „Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості” розкрито сутність інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості як об'єкту суспільно-географічного дослідження, визначено чинники інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві, розроблено методичні засади дослідження.

Пріоритетність сільського господарства і харчової промисловості як важливих складових господарства України зумовлює необхідність активізації їх інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність - це проектна, організаційна, управлінська робота, що виконується з метою реалізації інвестицій. Оскільки сільське господарство суттєво залежить від агрокліматичних умов, це зумовлює сезонний його характер, а отже сезонність використання робочої сили, надходжень продукції та грошових прибутків протягом року. Саме це у поєднанні із низькими темпами обороту капіталу визначає специфіку сільського господарства як потенційної галузі для вкладання інвестицій. Привабливість харчової промисловості для інвесторів полягає у швидкості обігу капіталу.

Територіальна організація інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості передбачає розміщення інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій в сільське господарство та харчову промисловість з урахуванням інвестиційного клімату в державі та інвестиційної привабливості в регіоні; науково обґрунтоване територіальне регулювання інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві; оптимізацію впливу інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості на соціально-економічний розвиток території. Територіальне регулювання інвестиційної діяльності передбачає законодавчо-правове регулювання, інституційно-управлінське забезпечення та адміністративно-економічні заходи, спрямовані на вдосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості. Оптимізація впливу інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості на соціально-економічний розвиток території передбачає створення нових робочих місць, підвищення продуктивності праці, зростання рівня заробітної плати, впровадження екологічно безпечних технологій виробництва, забезпечення продовольчої безпеки регіонів.

Інвестиційна діяльність в агропродовольчому виробництві має галузеву і територіальну структуру. Галузева структура інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві - це розподіл інвестицій за галузями рослинництва та тваринництва і харчової промисловості. Територіальна структура інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві включає регіональні та локальні елементи. Межі регіональних елементів територіально співпадають з межами одиниць адміністративно-територіального устрою. Локальними елементами територіальної структури інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві виступають ядра та центри інвестиційної активності. Ядра інвестиційної активності формуються на базі найпотужніших регіональних агропромислових вузлів.

Ефективна інвестиційна діяльність можлива за умови створення сприятливого інвестиційного клімату як економіко-географічного середовища в державі, в якому відбуваються інвестиційні процеси. Основними чинниками, які зумовлюють інвестиційну діяльність в сільському господарстві та харчовій промисловості, є організаційно-управлінські, правові, соціально-економічні та ресурсні. Організаційно-управлінські чинники включають державне регулювання та інституційне забезпечення інвестиційної діяльності. Правові чинники передбачають законодавчо-правове забезпечення інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості. Ресурсні чинники інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві включають агрокліматичні, матеріально-технічні та трудові ресурси, а також економіко-географічне положення. До соціально-економічних чинників належать обсяги, динаміка та рентабельність агропродовольчого виробництва, рівень розвитку інфраструктури, кон'юнктура агропродовольчого ринку та платоспроможний попит населення.

Державна інвестиційна політика в агропродовольчому виробництві розглядається як сукупність правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на активізацію або гальмування інвестиційних процесів. Регіональні інвестиційні програми в АПК з точки зору регіональної інвестиційної політики розглядаються як потужні важелі управління інвестиційним процесом та засоби посилення ролі регіонів в управлінні інвестиційною діяльністю.

Дослідження територіальної організації інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості включає чотири послідовні взаємозв'язані етапи. На концептуальному етапі здійснюється розробка концепції суспільно-географічного дослідження інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості та логічної моделі об'єкту дослідження. На аналітично-оціночному етапі проводяться поелементна оцінка чинників інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві та інтегральна їх оцінка. На аналітично-розрахунковому етапі аналізуються інвестиційні процеси в сільському господарстві та харчовій промисловості, визначаються рівні інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості регіонів. На синтетично-конструктивному етапі виявляються позитивні сторони зарубіжного досвіду інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості, визначаються проблеми та обґрунтовуються шляхи удосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві.

У другому розділі дисертації „Чинники інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України” проведено аналіз організаційно-управлінських, правових, ресурсних та соціально-економічних чинників інвестиційної діяльності в сільському господарстві і харчовій промисловості регіонів України, за визначеними індикаторами здійснено інтегральну оцінку їх впливу.

Інвестиційну діяльність на території України регулюють понад 200 нормативних документів. Чинні закони визначають загальні, правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності для забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна її суб'єктів та ефективного функціонування економіки. Важливим правовим джерелом у регулюванні іноземного інвестування є міжнародні договори, укладені Україною з державами світу.

Державна політика щодо залучення іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою України. В Україні створено окремі державні інституції, які безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій: Державне агентство України з інвестицій та інновацій, Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку, Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів та інші. Міністерство аграрної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, формування та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості.

Стимулюючими інвестиційну діяльність в агропродовольчому виробництві України є такі ресурсні чинники, як сприятливі агрокліматичні умови і ресурси, наявна достатньо кваліфікована і порівняно низькооплачувана робоча сила в сільській місцевості, а лімітуючими - виробничі ресурси та інфраструктурне забезпечення сільського господарства і харчової промисловості.

Помірно-континентальний клімат в Україні сприятливий для вирощування значної кількості зернових, технічних, плодоовочевих та кормових сільськогосподарських культур. Негативний вплив на інвестиційні процеси в сільському господарстві та харчовій промисловості має їх матеріально-технічне забезпечення в усіх категоріях господарств. Вартість основних засобів сільського господарства має постійну тенденцію до зменшення. Одночасно зменшується парк сільськогосподарської техніки. Порівняно з 1990 роком у 2008 році кількість тракторів сільськогосподарських підприємств зменшилася в 2,8 разів, зернозбиральних комбайнів у 2,7 разів, вантажних автомобілів у 2,6 разів. Несприятлива соціально-демографічна ситуація в сільській місцевості, низький рівень оплати праці, з одного боку, не спонукає до зайнятості в сільському господарстві та харчовій промисловості, а також проживанню в сільській місцевості. З іншого боку, низький рівень оплати праці зайнятих в сільському господарстві та харчовій промисловості робить дану сферу інвестиційно привабливою для іноземних інвесторів.

Сприятливими для розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві та харчовій промисловості України є такі соціально-економічні чинники, як обсяги, динаміка та рентабельність виробництва, значний потенціал внутрішнього споживання продовольства населенням України, кон'юнктура агропродовольчого ринку, достатня забезпеченість транспортною інфраструктурою, близькість до потужних зовнішніх ринків збуту продовольства. Водночас лімітують інвестиційну діяльність недостатній рівень розвитку ринкової інфраструктури, незначний платоспроможний попит населення у зв'язку із численними та тривалими в часі трансформаціями в економіці України та світовою економічною кризою.

Починаючи з 2000 року в Україні спостерігаються позитивні тенденції зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Виробництво продукції рослинництва сільськогосподарськими підприємствами в Україні є досить рентабельним, а тваринництва - збитковим. Найвищий рівень рентабельності характерний для вирощування соняшника, зернових, яєць, овочів. У 2008 році рівень рентабельності операційної діяльності в харчовій промисловості складав 2,3%. Густота автомобільних шляхів в Україні та динаміка рухомого складу вантажних автомобілів в цілому не здійснюють негативного впливу на інвестиційну привабливість агропродовольчого виробництва.

Проблемним питанням для України щодо діяльності об'єктів ринкової інфраструктури є недостатня законодавча урегульованість надання довгострокових кредитів виробникам сільськогосподарської продукції та продовольства. Проблеми біржової торгівлі в Україні пов'язані з тим, що агропромислові біржі не виконують функцію ціноутворення на сільськогосподарську продукцію і продовольство, недостатньо забезпечені об'єктами системи товаропросування, тобто не є потужними транспортно-логістичними комплексами. Внутрішній споживчий ринок продовольства в Україні є значним за рахунок великої кількості споживачів продовольства. Динаміка доходів населення має тенденцію до зростання. Отже, потенціал внутрішнього споживання в Україні є значним і позитивно впливає на інвестування в сільське господарство та харчову промисловість.

Для здійснення інтегральної оцінки чинників інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України доцільно провести кореляційний аналіз взаємозв'язків базових індикаторів, що характеризують вплив визначальних чинників, та результуючих показників інвестиційної діяльності. Суттєвий вплив на інвестування в основний капітал в сільське господарство України мають такі чинники, як забезпеченість матеріально-технічними, трудовими та земельними ресурсами, обсяги сільськогосподарського виробництва, у харчову промисловість - матеріально-технічні, трудові та сировинні ресурси, а також наявність споживачів та платоспроможного попиту населення. На процеси прямого іноземного інвестування в сільське господарство і харчову промисловість України впливають організаційно-управлінські та правові чинники, тобто інвестиційний клімат в країні в цілому, а не певні ресурсні чи соціально-економічні.

У третьому розділі дисертації „Регіональний аналіз інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України та шляхи удосконалення її територіальної організації” розкрито регіональні особливості інвестиційних процесів у сільському господарстві та харчовій промисловості України, визначено рівні інтенсивності інвестиційної діяльності за регіонами України, виявлено проблеми та обґрунтовано напрями удосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві України.

У 2008 році в сільське господарство та харчову промисловість України було залучено 29,8 млрд. грн. інвестицій в основний капітал, з них - 13,1 млрд. грн. вкладено в харчову промисловість і 16,7 млрд. грн. - у сільське господарство. З 1992 по 2009 рік в сільське господарство та харчову промисловість України було залучено 2628,4 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Це складає 6,9 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку держави. З них 4,7% вкладено у 812 підприємств харчової та переробної промисловості і 2,2% - у 667 сільськогосподарських підприємств. Основними країнами-інвесторами агропродовольчого виробництва в Україні є Кіпр, Нідерланди, США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Віргінські Британські острови, Російська Федерація, Данія, Швеція та Австрія.

Найбільший обсяг інвестицій в основний капітал в сільське господарство України вкладається в Київській, Херсонській, Черкаській, Хмельницькій та Вінницькій областях (від 6 до 8%), найменший - у Волинській, Рівненській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях (менше 2%). Обсяг інвестицій в основний капітал у сільському господарстві у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь у 2008 році мав значення у межах від 86,9 грн. у Закарпатській області до 866,6 грн. у Київській, тобто максимальне значення показника у 10 разів перевищувало мінімальне. Обсяг інвестицій в основний капітал у сільське господарство у розрахунку на одного жителя сільської місцевості має суттєві відміни за регіонами. Максимальний він у Херсонській області (2775,3 грн.), а найнижчий - в Закарпатській (50,4 грн.), тобто максимальне значення показника у 55 разів перевищує мінімальне. За розподілом прямих іноземних інвестицій в сільське господарство України виділяються регіони із значним обсягом - Київська, Дніпропетровська, Харківська, Львівська області та регіони із дуже малим обсягом - Волинська, Житомирська, Закарпатська, Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська та Луганська області. Найменшим (до 10 доларів США) є обсяг прямих іноземних інвестицій в сільське господарство у розрахунку на одного жителя сільської місцевості в Закарпатській, Чернівецькій, Луганській, Волинській та Одеській областях.

З використанням індексного методу проведено групування регіонів України за інтенсивністю інвестиційної діяльності у сільському господарстві. Найвищий рівень інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві характерний для Київської області, високий - Дніпропетровської, Івано-Франківської та Львівської областей, середній - Донецької, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Черкаської областей. Недостатнім рівень інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві є в решті регіонів України, де він оцінюється як низький. Суттєва територіальна диференціація показників інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві України викликана різним рівнем інвестиційної привабливості регіонів.

Найбільший обсяг інвестицій в основний капітал в харчову промисловість України вкладається в м. Київ, Київській, Харківській та Донецькій областях, найменший - в АР Крим, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях. У 2008 році найвище значення показника інвестицій в основний капітал в харчову промисловість у розрахунку на одного жителя було в Київській області, найнижче - в Луганській. Найбільший обсяг інвестицій в основний капітал в харчовій промисловості у розрахунку на одного працюючого в галузі вкладається у м. Київ (73,6 тис. грн.), Запорізькій, Київській та Херсонській областях (від 52,0 до 53,5 тис. грн.), найменший - в Луганській області (7,8 тис. грн.). Максимальне значення показника у 10 разів перевищує мінімальне. Найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій в харчову промисловість України вкладається в м. Київ, Київську, Запорізьку, Одеську та Харківську області, найменший - у Рівненську, Кіровоградську, Луганську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Житомирську, Тернопільську, Чернівецьку, Волинську та Сумську області.

З використанням індексного методу проведено групування регіонів України за інтенсивністю інвестиційної діяльності у харчовій промисловості. Найвищий рівень інтенсивності інвестиційної діяльності у харчовій промисловості характерний для Київської області, високий - м. Київ, Запорізької, Харківської, Одеської, Донецької та Миколаївської областей, середній - Черкаської, Херсонської, Полтавської, Львівської, Вінницької, Чернігівської, Закарпатської, Дніпропетровської та Волинської областей. Недостатнім рівень інтенсивності інвестиційної діяльності у харчовій промисловості є в решті регіонів України, де він оцінюється як низький.

У розрізі агропромислових зон України проаналізовано спеціалізацію запропонованих виробниками у 2009 році інвестиційно привабливих проектів. Виявлено, що спеціалізація розроблених інвестиційних проектів в цілому відповідає зональній спеціалізації агропродовольчого виробництва. Наприклад, найбільша кількість інвестиційних проектів регіонів Поліської агропромислової зони передбачає розвиток скотарства молочного напрямку, свинарства, льонарства, садівництва та ягідництва, розширення комбікормового виробництва (табл. 1).

Таблиця 1

Спеціалізація розроблених виробниками у 2009 році інвестиційно привабливих проектів в сільському господарстві та переробній промисловості Поліської агропромислової зони України

Примітка. Побудовано автором.

У результаті кластеризації регіонів України за інвестиційною насиченістю в сільському господарстві та харчовій промисловості виділено п'ять кластерів регіонів. Перший кластер утворюють м. Київ та Київська область, рівень інвестиційної насиченості сільського господарства та харчової промисловості яких є найвищим. Другий кластер утворюють Запорізька, Донецька та Херсонська області, рівень інвестиційної насиченості яких є високим. Середній рівень інвестиційної насиченості характерний для Львівської, Харківської, Одеської, Полтавської, Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської та Волинської областей, які утворюють третій кластер. Низький рівень інвестиційної насиченості сільського господарства та харчової промисловості мають регіони четвертого кластера: Дніпропетровська, Луганська, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська, Сумська області та АР Крим. П'ятий кластер формують Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Чернівецька та Житомирська області, рівень інвестиційної насиченості яких оцінюється як найнижчий. За територіальною диференціацією інтенсивності інвестиційної діяльності та інвестиційної насиченості у межах регіонів виділено локальні елементи територіальної структури - ядра та центри інвестиційної активності. Ядрами інвестиційної активності в агропродовольчому виробництві України є Київ, Донецьк, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя. Полтава, Херсон та Вінниця.

Основними проблемами інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України є соціально-економічні, політичні, організаційні та галузеві. Соціально-економічні проблеми пов'язані з тим, що в державі не сформульовано чіткої стратегії розвитку аграрної сфери, не визначено основні напрями та заходи її реалізації. З цим пов'язані проблеми розвитку малого підприємництва, формування ринкової інфраструктури, іпотечного кредитування. До переліку соціально-економічних проблем включаються також недосконалість нормативно-правової бази регулювання інвестиційної діяльності, високий рівень податків. Політичні, організаційні та інформаційні проблеми пов'язані з певною непослідовністю щодо напрямів і моделей міжнародної інтеграції України, зміною інвестиційного законодавства, неузгодженістю діяльності інституціональних структур, відсутністю пропаганди позитивного іміджу України на світових ринках сільськогосподарської продукції та продовольства. Галузеві проблеми включають тривалий у часі виробничий процес, який зумовлює низькі темпи обороту капіталу, значну залежність від агрокліматичних умов, недостатнє техніко-технологічне оснащення підприємств та відсутність кваліфікованих менеджерів.

Інвестиційні проекти, які реалізуються в сільському господарстві та харчовій промисловості, повинні відповідати таким основним критеріям: сприяти створенню нових робочих місць; сприяти залученню сучасних екологічно безпечних технологій виробництва в сільське господарство та харчову промисловість; сприяти підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції на світових ринках. Як свідчить світова практика, залучення іноземних інвестицій є також дієвим засобом стимулювання конкуренції на внутрішньому агропродовольчому ринку.

Вдосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України передбачає такі основні напрями: зменшення територіальних диспропорцій у розміщенні інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій в сільське господарство та харчову промисловість України; удосконалення галузевої структури інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості; забезпечення інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві; розвиток регіональних інвестиційних ринків сільськогосподарської продукції та продовольства; використання агломераційного ефекту у містах з високим рівнем інвестиційної активності в харчовій промисловості, що пов'язане із значним впливом на інвестиційну активність в регіоні наявності ядра інвестиційної активності; розробку та впровадження регіональних інвестиційних програм в АПК; підвищення інвестиційної привабливості агропродовольчого виробництва регіонів України.

Висновки

1. Територіальна організація інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості передбачає розміщення інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій в сільське господарство та харчову промисловість з урахуванням інвестиційного клімату в державі та інвестиційної привабливості в регіоні; науково обґрунтоване територіальне регулювання інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві; оптимізацію впливу інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості на соціально-економічний розвиток території. Галузева структура інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві - це розподіл інвестицій за галузями рослинництва, тваринництва і харчової промисловості. Територіальна структура інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві включає регіональні та локальні елементи. Регіональні інвестиційні програми в АПК потужними важелями управління інвестиційними процесам та засобом посилення ролі регіонів в управлінні інвестиційною діяльністю в сільському господарстві та харчовій промисловості.

2. Основними чинниками, які зумовлюють інвестиційну діяльність в сільському господарстві та харчовій промисловості, є організаційно-управлінські, правові, соціально-економічні та ресурсні. Дослідження територіальної організації інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості включає чотири послідовні взаємозв'язані етапи: концептуальний, аналітично-оціночний, аналітично-розрахунковий та синтетично-конструктивний.

3. Стимулюючими інвестиційну діяльність в сільському господарстві та харчовій промисловості України є такі чинники, як сприятливі агрокліматичні умови і ресурси, обсяги, динаміка та рентабельність агропромислового виробництва, наявність достатньо кваліфікованої і порівняно низькооплачуваної робочої сили в сільській місцевості, значний потенціал внутрішнього споживання продовольства населенням України, кон'юнктура агропродовольчого ринку, достатня забезпеченість транспортною інфраструктурою, близькість до потужних зовнішніх ринків збуту продовольства, а лімітуючими - виробничі ресурси та інфраструктурне забезпечення сільського господарства і харчової промисловості, незначний платоспроможний попит населення у зв'язку із численними та тривалими у часі трансформаціями в економіці України та світовою економічною кризою, нестабільна законодавча база і державна аграрна політика, надмірна зарегульованість агробізнесу та особливості місцевого менталітету населення.

4. Суттєвий вплив на інвестування в основний капітал у сільське господарство України мають такі чинники, як забезпеченість матеріально-технічними, трудовими та земельними ресурсами, обсяги сільськогосподарського виробництва, у харчову промисловість - матеріально-технічні, трудові та сировинні ресурси, а також наявність споживачів та платоспроможного попиту населення. На процеси прямого іноземного інвестування впливають передусім організаційно-управлінські та правові чинники, тобто інвестиційний клімат в країні в цілому, а не певні ресурсні чи соціально-економічні.

5. Суттєва територіальна диференціація показників інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України викликана передусім різним рівнем інвестиційної привабливості регіонів. Групування регіонів України за інвестиційною насиченістю в сільському господарстві та харчовій промисловості з використанням кластерного аналізу дозволяє виділити п'ять кластерів регіонів. Найвищий рівень інвестиційної насиченості характерний для м. Київ та Київської області, високий - Запорізької, Донецької та Херсонської областей. Найнижчий рівень мають Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Чернівецька та Житомирська області. Ядрами інвестиційної активності в сільському господарстві та харчовій промисловості України є Київ, Донецьк, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя. Полтава, Херсон та Вінниця.

6. Основними проблемами інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України є соціально-економічні та організаційно-інформаційні. Соціально-економічні проблеми пов'язані з тим, що в державі не сформульовано чіткої стратегії розвитку аграрної сфери, недосконалістю нормативно-правової бази регулювання інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві, високим рівнем податків. Організаційно-інформаційні проблеми пов'язані з певною непослідовністю щодо напрямів і моделей міжнародної інтеграції України, зміною інвестиційного законодавства, відсутністю пропаганди позитивного іміджу України на світових ринках сільськогосподарської продукції та продовольства.

7. Удосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України передбачає такі основні напрями: зменшення територіальних диспропорцій у розміщенні інвестицій, удосконалення галузевої структури інвестиційної діяльності в сільському господарстві і харчовій промисловості та забезпечення її інноваційної спрямованості, розвиток регіональних інвестиційних ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, розробку та впровадження регіональних інвестиційних програм в АПК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кучинська І. М. Динаміка, територіальний розподіл та інтенсивність інвестиційної діяльності в аграрній сфері України / І. М. Кучинська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2010. - Вип. 19. - С. 184-191.

2. Кучинська І. М. Регіональна диференціація інвестиційної діяльності в харчовій промисловості України / І. М. Кучинська // Географія і сучасність : зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2010. - Вип. 22. - C. 176-182.

3. Мезенцева Н. І., Кучинська І. М. Територіальна диференціація інвестиційної діяльності в сільському господарстві України / Н. І. Мезенцева, І. М. Кучинська // Економічна та соціальна географія. - 2010. - Вип. 60. - С. 226-232 (особистий внесок автора: здійснено регіональний аналіз інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій в сільське господарство України).

4. Мезенцев К. В., Мезенцева Н. І., Кучинська І. М. Географія іноземних інвестицій в сільське господарство та харчову промисловість України / К. В. Мезенцев, Н. І. Мезенцева, І. М. Кучинська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія - Географія - Екологія. - 2009. - Вип. 31. - С. 146-150 (особистий внесок автора: проаналізовано географічну структуру іноземних інвестицій в сільське господарство та харчову промисловість України).

Статті в інших наукових виданнях, тези доповідей

5. Кучинська І. М. Регіональний аналіз інвестиційної діяльності аграрного сектору України / І. М. Кучинська // Продуктивні сили і регіональна економіка [зб. наук. праць] : у 2 ч. - К. : РВПС України НАН України, 2009. - Ч. 2. - С. 155-160.

6. Кучинська І. М. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України в світову економіку / І. М. Кучинська // Економіка : проблеми теорії та практики [зб. наук. праць] : у 10 т. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний ун-тет, 2009. - Вип. 256. - Т. 8. - С. 1971-1975.

7. Кучинська І. М. Оцінка інтенсивності інвестиційної діяльності в сільському господарстві України / І. М. Кучинська // Шевченківська весна : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - К., 2010. - С. 158-159.

8. Мезенцева Н. І., Кучинська І. М. Інвестиційна діяльність в харчовій промисловості регіонів України / Н. І. Мезенцева, І. М. Кучинська // Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону : Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. - Суми : Вид-во СумДУ, 2010. - С. 174-176 (особистий внесок автора: проаналізовано регіональний розподіл інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій в харчову промисловість України).

АНОТАЦІЇ

Мороз І.М. Регіональні аспекти інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертації розкрито теоретичні основи регіонального дослідження інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості, систематизовано чинники інвестиційної привабливості агропродовольчого виробництва. Розроблена методика суспільно-географічного дослідження інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості.

Оцінено вплив організаційно-управлінських, правових, ресурсних та соціально-економічних чинників на інвестиційну діяльність в сільському господарстві та харчовій промисловості регіонів України.

Проаналізовано інвестиційні процеси в сільському господарстві та харчовій промисловості України, територіальну диференціацію інвестиційних процесів в агропродовольчому виробництві України. Виявлено проблеми інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості України та обґрунтовано шляхи удосконалення територіальної організації інвестиційної діяльності в агропродовольчому виробництві України.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиційна привабливість, регіон, інтенсивність інвестиційної діяльності, територіальна організація інвестиційної діяльності.

Мороз И.Н. Региональные аспекты инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ общественно-географического исследования инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности и обоснованию путей совершенствования её территориальной организации.

В диссертации раскрыты теоретические основы регионального исследования инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности, систематизированы факторы инвестиционной привлекательности агропродовольственного производства. Территориальная организация инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности предполагает размещение инвестиций в основной капитал и прямых иностранных инвестиций с учетом инвестиционного климата в государстве и инвестиционной привлекательности в регионе; научно обоснованное территориальное регулирование инвестиционной деятельности в агропродовольственном производстве; оптимизацию влияния инвестиционной деятельности на социально-экономическое развитие территории.

В качестве основных факторов, обуславливающих инвестиционную деятельность в сельском хозяйстве и пищевой промышленности, выделены организационно-управленческие, правовые, социально-экономические и ресурсные.

Разработана методика общественно-географического исследования инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности, которая включает четыре последовательные взаимосвязанные этапы: концептуальный, аналитико-оценочный, аналитико-расчетный, синтетично-конструктивный.

Оценено влияние организационно-управленческих, правовых, ресурсных и социально-экономических факторов на инвестиционную деятельность в сельском хозяйстве и пищевой промышленности регионов Украины. Выявлено, что существенное влияние на инвестирование в основной капитал в сельское хозяйство Украины имеют такие факторы, как обеспеченность материально-техническими, трудовыми и земельными ресурсами, объемы сельскохозяйственного производства; в пищевую промышленность - материально-технические, трудовые и сырьевые ресурсы, наличие потребителей и платежеспособного спроса населения. Показано, что на процессы прямого иностранного инвестирования влияют организационно-управленческие и правовые факторы, то есть инвестиционный климат в стране.

Проанализированы инвестиционные процессы в сельском хозяйстве и пищевой промышленности Украины, территориальная дифференциация инвестиционных процессов в агропродовольственном производстве Украины. Определено, что существенная территориальная дифференциация показателей интенсивности инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности Украины вызвана различным уровнем инвестиционной привлекательности регионов. На основе использования метода кластерного анализа выделены пять кластеров регионов Украины по инвестиционной насыщенности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности.

Выявлены проблемы инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности Украины. Определены основные направления усовершенствования территориальной организации инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве и пищевой промышленности Украины, которые предусматривают уменьшение территориальных диспропорций в размещении инвестиций, усовершенствование отраслевой структуры инвестиционной деятельности в агропродовольственной сфере, развитие региональных инвестиционных рынков сельскохозяйственной продукции и продовольствия, разработку и внедрение региональных инвестиционных программ в АПК.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционная привлекательность, регион, интенсивность инвестиционной деятельности, территориальная организация инвестиционной деятельности.

Moroz I. Regional aspects of investment activities in agriculture and food industry in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a degree in geography, specialty 11.00.02 - Economic and social geography. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2010.

Theoretical basis of regional research of investment activities in agriculture and food industry, systematization of investment attractiveness of agro-food production are shown in the dissertation. Procedure of the human-geographical study of investment activities in agriculture and food industry is elaborated.