Трансформація структури промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.3:33 - 032.35(447.8)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Трансформація структури промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну

11. 00. 02 - економічна та соціальна географія

Манько Андрій Михайлович

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Мальська Марта Пилипівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри туризму

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

кандидат географічних наук, доцент Лажнік Володимир Йосипович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин

Захист відбудеться «11» січня 2011 року о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, Україна, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2, корпус IV, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, Україна, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий «9» грудня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, доцент П.О. Сухий.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вугільна промисловість України за сучасних умов перебуває в складному соціально-економічному становищі. Її проблеми пов'язані, передусім, із переходом від планової до ринкової економіки. Цей процес яскраво відобразив вади та проблемні місця вугільної промисловості, зокрема такі, як: нерентабельність видобутку вугілля на більшості шахт, застарілі технології видобутку, зношеність основних фондів тощо. Типовим прикладом також є ситуація, що склалася за останнє десятиріччя, коли, за нових ринкових умов, має місце занепад Львівсько-Волинського вугільного басейну, через що істотно трансформувалася вся промисловість регіону.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається в тому числі сучасними проблемами функціонування вугільної галузі України, загалом і підприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну, зокрема. Так, занепад галузі в 90-х роках ХХ ст. спричинив такий же занепад низки інших галузей промисловості, що пов'язані з видобутком вугілля, призвів до масового безробіття, різкого зниження рівня життя населення. На території Львівсько-Волинського басейну особливо складна ситуація склалася в шахтарських містах і селищах, зокрема, Червонограді, Соснівці, Гірнику, Нововолинську, Жовтневому.

Для відродження регіону, залучення інвестицій, створення робочих місць для працевлаштування вивільнених працівників необхідно трансформувати, відповідно до сучасних потреб ринкової промисловості, структуру промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Однак для досягнення позитивних результатів доцільно провести наукові дослідження, на підставі яких сформувати конкретні пропозиції економічного і соціального спрямування. Саме такі вишукування було проведено в даній дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетної наукової теми «Географічні проблеми Західного регіону України» (НДР 0101U001424) на кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у вивченні, на основі аналізу трансформаційних процесів, зокрема змін у вугільній та інших галузях за переходу до ринкових умов господарювання, сучасного стану промисловості Львівсько-Волинського басейну, а також у виділенні її головних проблем, визначенні перспективних напрямів розвитку.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- розкрити теоретичні та методологічні аспекти суспільно-географічного дослідження формування і трансформації вугільних промислових районів;

- проаналізувати географічні передумови формування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну;

- охарактеризувати сучасний стан і проблеми господарства Львівсько-Волинського вугільного басейну;

- виявити головні трансформаційні процеси в господарстві Львівсько-Волинського вугільного басейну;

- визначити перспективи розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну в контексті сучасних трансформаційних процесів на його території.

Об'єктом дослідження є промисловість Львівсько-Волинського вугільного басейну, а предметом - трансформація структури промисловості басейну в період переходу до ринкових умов господарювання.

Методи дослідження. Теоретико-методичною базою слугували наукові розробки відомих українських і зарубіжних науковців: О. Алимова, П. Бакланова, Г. Балабанова, Н. Баранського, В. Василенка, М. Герасимчука, М. Долішнього, Ф. Заставного, В. Захарченка, С. Іщука, Н. Колосовського, М. Мальського, В. Нагірної, Я. Олійника, М. Паламарчука, М. Пістуна, В. Поповкіна, Л. Руденка, О. Топчієва, М. Фащевського, О. Шаблія й інших.

У процесі написання дисертаційного дослідження були використані традиційні загальнонаукові та суспільно-географічні методи. Зокрема, з-поміж загальнонаукових відзначимо методи спостереження, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, порівняння й аналогії. Серед суспільно-географічних методів були використані наступні: порівняльно-географічний, географічного опису, статистичний, картографічний, польових спостережень, метод циклів, економіко-математичні методи, метод таксонування. Застосовано також історичний, логічний і системний підходи.

Основою дослідження стали матеріали Міністерства вугільної промисловості України, статистична інформація головних управлінь державної статистики у Львівській й Волинській областях, районних і міських відділів статистики, звіти підприємств вугільної галузі, літературні джерела, польові та картографічні матеріали.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є оригінальним науковим дослідженням, в якому проаналізовано трансформацію структури промисловості вугільного басейну за умов переходу його до ринкових умов господарювання.

У дисертаційній роботі вперше:

- виявлено найважливіші параметри, що характеризують трансформацію промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну за переходу його до ринкових умов господарювання, зокрема зміну галузевої та територіальної структури;

- встановлено головні залежності та закономірності в процесі трансформації галузевої та територіальної структури промисловості басейну, зокрема щодо ролі у цьому процесі різноманітних економічних і соціальних чинників;

удосконалено:

- деякі питання методики суспільно-географічного вивчення вуглепромислових районів, зокрема щодо дослідження трансформації галузевої та територіальної структури промисловості на їхній території, особливостей використання різноманітних інформаційних джерел;

- понятійно-термінологічний апарат, методологічні підходи та методи соціально-економіко-географічного аналізу вуглепромислових районів;

- поглиблено суспільно-географічні дослідження передумов формування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну

набуло подальшого розвитку вирішення питання поліпшення економічної ситуації на території Львівсько-Волинського вугільного басейну, шляхом оптимізації роботи у вугільній галузі, розвитку інших галузей промисловості.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можна використати:

- в роботі органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (Міністерства вугільної промисловості, Львівської та Волинської обласних держадміністрацій, районних державних адміністрацій на території, яких розташовано вугільний басейн, Червоноградської та Нововолинської міських рад) для розробки державних та місцевих програм розвитку Львівсько-Волинського басейну та його окремих частин;

- для викладання низки нормативних навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації для студентів географічного та економічного факультетів, зокрема таких, як: «Економічна і соціальна географія України», «Економіка України», «Регіональна економіка», «Розміщення продуктивних сил України», «Економічне районування України» тощо.

Особистий внесок здобувача. У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні висновки, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні текстові посилання, що відповідають порядковому номеру у списку використаних джерел.

Апробація результатів дисертації. Головні результати досліджень, які викладено у дисертації, доповідались на: міжнародних наукових конференціях: «Географія і туризм: європейський досвід», (м. Львів, 27-30 вересня 2007 р.); другій - «Географія і туризм: європейський досвід» (м. Львів, 25 - 28 вересня 2008 р.);»Географічні засади вирішення регіональних проблем» (м. Кам'янець-Подільський, 18 - 19 листопада 2010 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки» присвяченої 120-річчю географії у Львівському університеті імені Івана Франка (м. Львів, 24 - 26 вересня 2003 р.); «Молоді науковці - географічній науці.» (м. Київ, 22 - 23 квітня 2004 р.); VIII - студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (м. Київ, 11 - 13 травня 2005р.); другій - «Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва» (м. Луцьк, 20 - 30 вересня 2005 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики.» (м. Львів, 11 - 13 травня 2006 р.); третій - «Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону» (м. Івано-Франківськ, 22 - 26 травня 2006 р.); четвертій - «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво», (м. Луцьк, 17 - 18 травня 2007 р.); п'ятій - «Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, 15 - 16 травня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні» (м. Київ, 11 - 12 грудня 2003 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Природничі науки на межі століть» присвяченої 70-річчю природничо-географічного факультету Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (м. Ніжин, 2004 р.); третій - «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 20 - 21 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Географія та екологія: наука і освіта» (м. Умань, 2006 р.); З'їздах Українського географічного товариства: IX - «Україна: географічні проблеми сталого розвитку» (м. Чернівці, 22 - 26 вересня 2004 р.); Х - Українського географічного товариства «Географія в інформаційному суспільстві» (м. Київ, 26 - 29 березня 2008 р.).

Публікації. Головні положення дисертації опубліковано в 32 наукових працях, серед них 16 одноосібних статей у наукових виданнях, що рекомендовані ВАК України як фахові, 3 статті в інших виданнях і 13 матеріалів і тез конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку літератури з 172 найменувань. Обсяг дисертації становить 193 сторінок 137 сторінки тексту, 17 рисунків, 12 таблиць). Додатки включають 12 таблиць і 5 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито його мету, завдання, об'єкт та предмет. Висвітлюється наукова новизна та практичне значення результатів суспільно-географічного дослідження трансформації промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну.

У першому розділі - «Теоретичні та методологічні основи дослідження формування і трансформації промислових районів» - обґрунтовано теоретичні та методичні засади дисертаційної роботи, розглянуто основні концепції та підходи до вивчення формування і трансформації промислових районів, з'ясовано поняття промислового району та підходи до його визначення, висвітлені типи промислових районів, особливості вуглепромислових районів.

Істотний вклад у формування теоретико-методичної бази досліджень промислового районування зробили протягом ХХ ст. представники різ-них суспільних наук і зокрема відомі економіко-географи - М. Баранський, М. Долішній, Ф. Заставний, С. Іщук, М. Колосовський, М. Мальський, Я. Олійник, М. Паламарчук, О. Паламарчук, В. Руденко, О. Топчієв, А. Хрущов, О. Шаблій та ін.

Важливою складовою частиною економіко-географічних досліджень є районування промислового виробництва, яке тісно пов'язане із загальноекономічним районуванням, воно є невід'ємною складовою частиною останнього. Завдання промислового районування полягає у виявленні й обґрунтуванні системи виробничо-територіальних утворень (промислових комплексів) різного таксономічного рангу, що сформувалися у промисловості на основі внутрішньогалузевого та міжгалузевого розподілу праці й інтеграції виробництва. Практичне вирішення завдань промислового районування тісно пов'язане з формуванням промислових районів і вузлів, а також прогнозуванням їхнього розвитку.

Промисловий район - це інтегральний економічний район із переважаючим значенням промислового виробництва як головної галузі виробничої спеціалізації. Територіальну структуру промислового району складають промислові вузли, промислові центри та промислові пункти з розвиненою інфраструктурою. Вуглепромисловий район - це територія, на якій розташований вугільний підкомплекс паливно-енергетичного комплексу, що охоплює видобування кам'яного та бурого вугілля, їхнє збагачення та брикетування.

Проблема трансформації промислових систем, зокрема промислових районів, за умов переходу до ринкових умов господарювання є однією з головних наукових проблем у сучасній економіці й економіко-географічній науці. За останнє десятиріччя українськими науковцями розроблено концепцію ринкової трансформації промислових територіальних систем, виділено головні трансформаційні процеси в промислових системах, розроблено методику дослідження трансформаційних процесів на різних територіальних рівнях систем.

Суспільно-географічне дослідження вуглепромислових районів передбачає застосування різноманітних наукових методів і підходів. Головними методами, які використовуються в соціально-економічній географії у процесі вивчення вуглепромислових районів є: метод систематизації, метод таксонування, методи аналізу та синтезу, метод регіонального моделювання, балансові методи.

Другий розділ - «Передумови формування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну» - присвячений дослідженню географічного положення та меж басейну, історичних особливостей геологічного дослідження й геологічної будови території басейну, природним умовам та природно-ресурсному потенціалу, трудовим ресурсам та зайнятості населення.

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн розташований на заході України. Він займає територію південно-західної частини Волинської та північно-західної частини Львівської областей. Північна межа басейну проходить по лінії Володимир-Волинський-Торчин, східна - по лінії Торчин-Олесько. Вугілля залягає майже горизонтально (не більше 7 градусів), на глибинах від 315 до 550 м. В південній частині басейну, відклади кам'яновугільного періоду покриті потужною товщею молодих відкладів крейдяного віку, що ускладнює визначення меж вугільного басейну.

Перші наукові досліджень геологічної будови території Західної України, в тому числі й Львівсько-Волинського басейну відносяться до середини XVII ст. Найбільшу роль у виявленні Львівсько-Волинського басейну відіграли М. Тетяєв і Я. Самсонович. Детально вивчивши пласти кам'яновугільного періоду Верхньої Сілезії, Донбасу і цілого ряду інших родовищ Європи та Азії, М. Тетяєв передбачив характер порід, зокрема кам'яновугільного періоду, які повинні заповнювати цю мульду, названу пізніше Львівською. В 1931 р. професор Я. Самсонович, здійснюючи дослідження в межах сучасної території західних областей України, знайшов ряд скам'янілих залишків тваринного і рослинного світу кам'яновугільного періоду. Результатом цих досліджень стала його стаття «Про передбачувані виступи карбону в західній частині Волині», де він передбачив існування Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Географічне положення території Львівсько-Волинського басейну є, загалом, сприятливим для його господарського розвитку. Басейн розміщений доволі далеко від інших вугільних басейнів України, вздовж західного державного кордону, неподалік від залізничних та автомобільних шляхів міжнародного значення.

Природні умови та ресурси території мають чимало позитивних рис. Так, рельєф його території, в основному, рівнинний, клімат м'який, помірно-континентальний, із достатнім зволоженням, ґрунти - родючі. Тут не відчувається нестачі води. Крім вугілля, є чимало інших різноманітних корисних копалин, зокрема будівельних матеріалів. Природні умови та ресурси сприятливі для розвитку сільського-господарства і промисловості.

Територія Львівсько-Волинського вугільного басейну має доволі значні демографічні особливості, на відміну від інших земель Західної України і, зокрема, Львівської й Волинської областей. Так, район є достатньо густо заселеним, оскільки загальна кількість населення становить нині близько 280 тис. осіб, в тому числі 185 тис. міського населення, 95 тис. - сільських жителів. Рівень урбанізації населення басейну є значно вищим, аніж пересічно по Західній Україні, проте за останнє десятиліття, через гіршу демографічну ситуацію у міських поселеннях, порівняно зі сільською місцевістю, він дещо зменшився. Загалом, демографічні передумови також є сприятливими для господарського розвитку території.

У третьому розділі - «Сучасний стан і проблеми господарства Львівсько-Волинського вугільного басейну» - йдеться про аналіз проблем господарства Львівсько-Волинського вугільного басейну, розглянуті трансформаційні процеси в промисловості, стан і проблеми інших галузей промисловості.

У межах Львівсько-Волинського басейну, на основі інтенсивної розробки промислових запасів вугільних родовищ, у другій половині ХХ ст. був створений потужний міжгалузевий паливно-енергетичний комплекс, який є важливим у вирішенні енергетичної проблеми Західного регіону України.

В основі формування Львівсько-Волинського вугільного басейну лежать сприятливі природні та соціально-економічні умови й ресурси - насамперед, запаси кам'яного вугілля (переважно енергетичного), добра забезпеченість території трудовими, водними і біогенними ресурсами, сировиною для промисловості будівельних матеріалів тощо. Головним у функціональній структурі басейну є вугільноенергохімічний цикл виробництва, що представлений кам'яновугільною промисловістю і пов'язаними з нею галузями споживання вугілля (електроенергетика, транспорт) та виробничого обслуговування (ремонт вуглевидобувної техніки, будівництво, виробництво будматеріалів). Водночас, із вугільною та електроенергетичною галузями промисловості розвиваються також машинобудування, хімічна, харчова та легка промисловість, існує розгалужена виробнича і соціальна інфраструктура, формується зона інтенсивного сільського господарства приміського типу.

Вугільна промисловість Львівсько-Волинського вугільного басейну на початку 90-х років ХХ ст. включала 21 шахту, а також центральну збагачувальну фабрику. У Львівській частині вугільного басейну розміщувалося 12 вугільних шахт (в районі Червонограду - 7 шахт, в Соснівці - 3, Гірнику - 2). Крім цього, в Соснівці побудовано центральну збагачувальну фабрику «Червоноградська». У Волинській частині басейну діяло 9 шахт (7 - у районі Нововолинська, 2 - в селищі Жовтневому).

Економічна криза в державі призвела до значного погіршення ситуації в вугільній промисловості Львівсько-Волинського басейну. Зокрема, значно скоротився видобуток вугілля, зменшилася кількість зайнятих у промисловості, припинилося оновлення виробничих фондів, почався процес закриття нерентабельних шахт. Головними причинами зниження вуглевидобутку стали зменшення запасів вугілля і закриття шахт, зношеність обладнання на діючих шахтах, великі втрати робочого часу, зменшення попиту на вугілля, значна заборгованість споживачів за спожите паливо. Через скорочення вуглевидобутку постала проблема використання потужностей ЦЗФ «Червоноградська» (розрахована на переробку 9,6 млн. тон вугілля за рік). Економічна криза призвела також до значного спаду обсягів капітального будівництва, зменшення інвестицій в основний капітал, погіршення інших показників розвитку.

Все ж, найголовнішою проблемою вугільної галузі стало скорочення видобутку вугілля. Так, за період від 1987 р. (було досягнуто піку видобутку) до 2005 рр. кількість піднятого на-гора вугілля зменшилася у 3,5 рази. Особливо негативним для вугільної промисловості періодом була перша половина 90-х років ХХ ст. Натомість, у другій половині темпи зменшення видобутку вугілля істотно сповільнилися.

Після деякої стабілізації видобутку вугілля наприкінці 1990-х років він знову почав зменшуватися, що було зумовлено, найперше, закриттям декількох нерентабельних шахт. Потрібно також зазначити, що постійно знижувалася частка Львівсько-Волинського вугільного басейну в загальному видобутку вугілля в Україні. Так, у 2008 р. цей показник становив тільки 3,2 %, тоді як у 2000 р. - 4,4 %.

Оскільки, підвищилася собівартість вугілля, зросла ціна на нього, що призвело до зменшення попиту. Спад попиту на вугілля басейну також спричинений і конкуренцією з боку польських виробників, які постачають на західноукраїнський ринок дешевше вугілля.

Тільки у 2002р. почали зростати обсяги видобутку рядового вугілля у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Після того, як було закрито нерентабельні шахти, відбулася реорганізація вуглевидобувних холдингів у державні підприємства, тому досвід 1990-х років довів, що за відсутності державного контролю робота вугільної галузі щороку стикалася зі значними труднощами. Повернення шахт у державну власність значно поліпшило фінансову дисципліну, сприяло запобіганню різноманітним зловживанням, окрім цього, з'явилася можливість підтримки шахт грошовими ресурсами з боку держави. Нині вугільна промисловість Львівсько-Волинського басейну включає два державних підприємства «Львіввугілля» і «Волиньвугілля», до складу яких, відповідно, входить 9 та 4 вугільних шахти.

Основними споживачами львівсько-волинського вугілля є Добротвірська, Бурштинська, Ладижинська і Калуська ТЕЦ, управління облпалива західних областей України, деякі комерційні організації, а також населення.

Трансформація галузевої структури, передусім, відбувалася у напрямі зменшення кількості галузей промисловості, що репрезентовані на території Львівсько-Волинського вугільного басейну. Зокрема, істотно скоротилися виробництво продукції хімічної промисловості, кількість субгалузей машинобудування й металообробки, легкої промисловості. В територіальній структурі промисловості негативні зміни полягали у її значному спрощенні.

Іншою особливістю трансформації галузевої структури промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну стало підвищення в ній частки, власне, добувної (вугільної промисловості) і, відповідно, зниження частки всіх інших галузей. Наприклад, у Червонограді в 2005 р. питома вага добувної промисловості, до загального обсягу реалізованої продукції, становила 64,8 %, в Сокалі - 57%. Частка вугільної промисловості за деякими іншими показниками, зокрема, за загальною кількістю зайнятих у промисловості, є ще вищою. На друге місце в галузевій структурі промисловості Львівсько-Волинського басейну перемістилася харчова промисловість, тоді як на початку 90-х років друге місце займало машинобудування й металообробка. Зменшилася роль легкої промисловості.

У територіальній структурі промисловості також відбулося значне спрощення (див. рис. 1, 2). Зокрема, майже повністю припинилося виробництво промислової продукції в м. Белзі, смт. Жвирка. Через закриття шахти та нестабільної роботи збагачувальної фабрики зменшилася доволі роль як промислових осередків гірничих поселень - м. Соснівки, смт. Гірник, смт. Жовтневого. Помітно скоротилося виробництво у м. Великі Мости. Фактично, на території Львівсько-Волинського басейну нині залишилися тільки три відносно великих промислових центри: Червоноград, Нововолинськ, Володимир-Волинський і Сокаль.

Економічна криза в державі призвела також до значного зниження обсягів капітального будівництва, зменшення інвестицій в основний капітал, погіршення інших показників розвитку будівельного комплексу. Особливість капітальних інвестицій у Львівсько-Волинському басейні полягає в тому, що значну частину їх становлять державні кошти, які держава витрачає на підтримку діяльності й розвиток, передусім, вугільної галузі промисловості. Роль приватних капітальних інвестицій у регіоні є значно меншою.

В четвертому розділі - «Перспективи розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну» - аналізуються шляхи оптимізації роботи вугільної галузі, розвиток інших галузей промисловості та малого бізнесу і підприємництва, напрями міжнародного співробітництва.

Незважаючи на сучасну нерентабельність вугільної галузі в Україні, в тому числі й вугільних підприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну, стратегічні національні інтереси зумовлюють необхідність її збереження в складі паливно-енергетичного комплексу.

Для ефективнішої роботи Львівсько-Волинський вугільний басейн вимагає реабілітації і модернізації вуглевидобутку, застосування нових технологій, освоєння нових блоків. Балансові запаси вугілля басейну складають близько 1,5 млрд. т. Це свідчить, що Львівсько-Волинський басейн ще не вичерпав своєї потенційної потужності й може забезпечити паливом потреби промисловості та населення Західного регіону України. Існують певні можливості для його територіального розвитку. Потрібно завершити будівництво шахти «№ 10 Нововолинська». У Львівській області наприкінці 2009 р. американська компанія «Steleks L. S.» розпочала монтажно-будівельні роботи за місці будівництва першої в Україні приватної шахти «Любельська № 1». На перспективу на території басейну передбачається освоєння Південно-Західного геологічного району (Карівське і Тяглівське родовища), де зосереджені значні запаси кам`яного вугілля (найперше, коксівного), що призведе до зміщення вуглевидобутку на південь. Це сприятиме пришвидшенню промислового розвитку Великих Мостів, Белза, Угніва, які знаходяться безпосередньо коло району нового освоєння. Надалі потрібно також подолати проблему недостатньої технічної оснащеності шахт, зношення основних фондів, затримки у введенні нових лав, високої аварійності вибійного обладнання, неукомплектованості шахт робітниками основних професій, високої плинності кадрів тощо.

Крім вугільної, серед інших галузей промисловості значні перспективи мають машинобудування, промисловість будівельних матеріалів, харчова, яка на сучасному етапі не здатна переробляти всю сільськогосподарську сировину, що виробляється на території басейну. Зростає роль сфери послуг, особливо таких галузей як торгівля, зв'язок, туризм.

Важливою проблемою Львівсько-Волинського басейну залишається недостатній розвиток малого бізнесу. За показником кількості малих підприємств на 10 000 осіб населення регіон доволі істотно поступається сусіднім районам, а також середнім по Львівській і Волинській областях, показникам. Тому потрібно, передусім, із боку місцевих органів державної влади, а також керівництва місцевих органів державного самоврядування фінансово та консультаційно підтримувати створення нових малих підприємств, передусім, у сфері обслуговування населення.

Значні перспективи міжнародного співробітництва Львівсько-Волинського вугільного басейну пов'язані з прикордонним положенням його з Польщею. Таке розміщення сприяє розвиткові прикордонної торгівлі, перспективним є вкладення коштів у прикордонну інфраструктуру, в туристичну індустрію. Однак стримує прикордонну співпрацю, про що свідчить наявність на території регіону лише одного пішохідного пункту пропуску Варяж-Усьмеж, який заплановано зробити міждержавним пропускним пунктом із цілодобовим режимом функціонування. Для досягнення реального економічного ефекту від прикордонного співробітництва потрібно відкривати нові пункти перепуску на українсько-польському кордоні.



Рис. 1. Промисловість Львівсько-Волинської господарської системи на початку 90-их років ХХ ст.

Рис. 2. Промисловість Львівсько-Волинської господарської системи у перше десятиріччя ХХІ ст.

Висновки

вугільний промисловий басейн географічний

У процесі суспільно-географічного дослідження трансформації промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну в період переходу до ринкових умов господарювання отримано такі висновки:

1. Розкрито теоретичні та методологічні аспекти суспільно-географічного дослідження формування і трансформації вугільних промислових районів та проаналізовано географічні передумови формування і розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну.

2. Вугільна галузь паливної промисловості в Україні нині є однією з найпроблемніших. Виробничі фонди в галузі є застарілими й потребують залучення великої кількості інвестицій. Значне число вугільних шахт, як і загалом вугільна галузь, залишаються нерентабельними. Іншими важливими проблемами є заборгованість із заробітної плати і, як наслідок цього, відтік кваліфікованих працівників з галузі. Всі ці проблеми є також і на підприємствах вугільної промисловості Львівсько-Волинського басейну. Загалом, проблема подальшого розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну є однією з найболючіших у Західному регіоні України. Попри нерентабельність, вугільна галузь є стратегічно важливою для держави, потребує значної підтримки з її боку. Адже повне руйнування цієї галузі може призвести до значних соціальних і економічних потрясінь, деградації інших галузей промисловості, масового безробіття в регіоні, занепаду низки міст і селищ.

3. У 90-их роках ХХ ст. вугільна галузь Львівсько-Волинського вугільного басейну зазнала економічної кризи. Видобуток вугілля зменшився у чотири рази. Головними причинами занепаду стали зменшення потреби у ньому, через загальну кризу в економіці, конкуренція з боку інших дешевших видів палива, а також з боку виробників польського вугілля, скорочення фінансової державної підтримки галузі, нерентабельність виробництва в умовах переходу до ринкової економіки. Це призвело до різкого зменшення фінансових надходжень від продажу вугілля, перестали виділятися кошти на оновлення виробничих фондів, набули поширення страйки шахтарів тощо. Через це поступово половину шахт басейну було закрито.

4. Занепад вугільної галузі призвів до занепаду низки інших галузей промисловості. Передусім різко скоротилися обсягти виробництва на підприємствах машинобудівельної і металообробної галузей промисловості (Червоноград, Нововолинськ), зокрема тих, що безпосередньо задовольняли виробничі потреби (двигуни, металопродукція) вугільних шахт. Значний спад спостерігається також у хімічній та промисловості будівельних матеріалів. У галузевій структурі промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну підвищилася частка вугільної промисловості та харчової промисловості, частка більшості інших галузей промисловості зменшилася. Негативні тенденції відбулися також у територіальній структурі промисловості, деякі невеликі промислові центри припинили своєї існування.

5. Перспективи поліпшення становища на підприємствах вугільної промисловості передусім пов'язані з освоєнням нових вугільних родовищ, відкриттям нових вугільних шахт. Зокрема, в 2011 р. заплановано відкриття шахти «№ 10 Нововолинська». Перспективним є будівництво шахт на Тяглівському та Любельському родовищах у Львівській області. Крім цього, необхідно, водночас із видобутком кам'яного вугілля, налагодити супутнє виробництво інших видів корисних копалин, зокрема, видобуток шахтного метану. Відродження вугільної галузі потребує значних інвестицій, які найреальніше усе таки профінансувати з боку держави, тому що вугільна галузь не є надто привабливою для іноземних інвесторів.

6. З інших галузей промисловості, які мають перспективу для подальшого розвитку на території Львівсько-Волинського вугільного басейну, варто окремо виділити машинобудування й металообробку. На користь відродження цих галузей засвідчує наявність кваліфікованих кадрів, зокрема, в Червонограді й Нововолинську. Ще однією перспективною галуззю є харчова промисловость. До традиційних перспективних галузей на території Львівсько-Волинського вугільного басейну відноситься також промисловість будівельних матеріалів. Розвиток цієї галузі пов'язаний із іншими галузями промисловості, а також транспортною мережею, житловим будівництвом тощо. Додатковою перевагою щодо розвитку промисловості будівельних матеріалів у регіоні є наявність низки родовищ будівельних матеріалів, як у львівській так і у волинській частині басейну. Важливою перевагою харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів, є те, що вони, зазвичай, мають значно більшу привабливість для іноземних інвесторів. Регіон недостатньо використовує переваги свого прикордонного положення. На державному рівні доцільно вирішити питання відкриття нових пунктів переходу державного кордону для активізації транскордонного співробітництва, зокрема для розвитку прикордонної торгівлі, а також туризму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Манько А. Науково-методичні основи дослідження депресивних гірничо-видобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну) / Андрій Манько // Географія і сучасність. - Вип.10. - К., 2003. - С. 186-195.

2. Манько А. Деякі проблеми функціонування депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну ) / А. Манько // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 2004. - Вип. 30. - С. 184-187.

3. Манько А. Еколого-географічні аспекти діяльності Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Наукові записки Тернопільського ДПУ. Серія: Географія. - Тернопіль. - № 2. - Ч. 1. - 2004. - С. 227-232.

4. Манько А. Львівсько-Волинський вугільний басейн: трансформація і подальший розвиток / Андрій Манько // Наукові записки Тернопільського ДПУ. Серія: Географія. - Тернопіль. - № 1. - 2004. - С. 68-71.

5. Манько А. Нові шляхи подолання кризових явищ у вугільній промисловості (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну) / Андрій Манько // Географія і сучасність. Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. Драгоманова. - К.: 2004. - Вип. 11. - С. 169-174.

6. Манько А. Методологія та методи соціально-економіко-географічного аналізу вуглепромислових районів / Андрій Манько // Географія і сучасність. Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім.. М. Драгоманова. - К., 2004. - Вип. 12. - С. 157-161.

7. Манько А. Основні напрями вирішення еколого-економічних проблем і шляхи структурної трансформації промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун - ту. Серія: Географія. - Тернопіль. - № 2. - 2005. - С.121-127.

8. Манько А. Деякі економіко-географічні аспекти розвитку вуглепромислових районів України / Андрій Манько // Географія і сучасність. Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. Драгоманова. - К., 2005. - Вип. 13. - С. 146-153.

9. Манько А. Природно-географічні передумови розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту. Серія: Географія. - Тернопіль. - № 1. - 2005. - С. 121-127.

10. Манько А. Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - Випуск 1 (11). - С. 40-47.

11. Манько А. Економічні проблеми та шляхи реструктуризації господарства Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. географічна, 2006. - Вип. 33 - С. 244-248.

12. Манько А. Перспективи розвитку і шляхи міжнародного співробітництва Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Міжнародні відносини, 2006. - Вип. 18 - С. 236-241 с.

13. Манько А. Поняття промислового району та історія його вивчення ( на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну ) / Андрій Манько // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль. - № 2. - 2007. - С. 132 - 136.

14. Манько А.М. Львівсько-Волинський вугільний басейн: еколого-економічна ситуація та сучасний стан розвитку / Андрій Манько // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2008. - Вип.. 15. - С. 193 - 199.

15. Манько А. Потенціал природних краєзнавчо- туристичних ресурсів України / А. Манько // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Міжнародні відносини, 2008. - Вип. 24 - С. 192 - 200.

16. Манько А. Львівсько-Волинський вугільний басейн як промисловий район / А. Манько // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. географічна, 2008. - Вип. 35 - С. 233 - 238.

Статті у наукових виданнях та тези доповідей

17. Манько А.М. Розвиток вугільної промисловості України на початку XXI століття / А. Манько // Географія та екологія: наука і освіта. / Редкол.: О.В.Тімець (головн. ред.). - К.: «Інтерлінк», 2006. - С. 101-103.

18. Манько А. Перспективи розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць. У 4-х тт. Матеріали Х з'їзду УГТ (26-29 березня 2008 р.).- К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Том ІІ. - С. 179 - 182.

19. Манько А. Шляхи оптимізації роботи галузей промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Географія. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії. Збірник наукових праць / За ред. І.В. Смаля. - Ніжин: МІЛАНІК, 2009. - Випуск 3. - С. 85-92.

20. Манько А. Еколого-географічні проблеми розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Екологія. Людина. Суспільство. Зб. тез. доп. VIII Міжн. наук. - практ. конф. cтудентів, аспірантів та молодих вчених (11-13 трав. 2005року) - К., 2005. - С. 181.

21. Манько А. Економіко-географічний аналіз розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Природничі науки на межі століть (до 70-річчя прир.-геогр. ф-ту НДПУ). Матеріали наук.-практ. конф. - Ніжин, 2004. - С. 152-153.

22. Манько А. Львівсько-Волинський вугільний басейн: проблеми і перспективи // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. до 120-річчя геогр. у Львів. ун-ті (м. Львів, 24-26 вересня 2003 р.). - Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - С. 263-265

23. Манько А. Проблеми зайнятості населення Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні. Зб. тез доповідей. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2003. - С. 59-62.

24. Манько А. Питання трансформації Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Молоді науковці - географічній науці. Зб. тез міжнар. Конф. - К.: ВЛГ Обрії, 2004. - С. 88-89.

25. Манько А. Про зміни у вугільній промисловості на шляху до ринкової економіки (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну) / А. Манько // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: Матеріали ІХ з'їзду УГТ (22-26 вересня 2004 р.).- К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Том ІІ. - С. 260-262.

26. Манько А. Проблеми Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукр. Наук.-практ. конф. (20-21 квітня 2004 р.). - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - С. 131-132.

27. Манько А. Основні напрями вирішення еколого-економічних проблем і шляхи структурної трансформації промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матер. II Міжн. Наук.-практ. конф., Луцьк, 20-30 вересня 2005 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С. Ф. Федонюка. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С.442-444.

28. Манько А.М., Пандяк І.Г. Еколого-економічне положення Львівсько-Волинського вугільного басейну / Андрій Манько // Наукові вісті Інституту менеджменту та економіки «Галицька академія» / Спеціальний випуск за матеріалами III міжнародної науково-технічної конференції «Еколого-економічні проблеми карпатського єврорегіону» «ЕЕП КЄ 2006» (22-26 травня). - Івано-Франківськ, 2006. - С.154-162 ( доробок автора становить 75%)

29. Манько А. Особливості демографічних процесів на території Львівсько-Волинського вугільного басейну / А. Манько // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Тези доп. IV Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 17-18 трав. 2007 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С. Ф. Федонюка. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. Держ. Ун-ту ім.. Лесі Українки, 2007. - С. 460 - 462

30. Манько А. Вугільна промисловість України на початку XXI століття. / Андрій Манько // Матеріали міжнародної наукової конференції. Частина друга. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - С. 25-27.

31. Манько А. Львівсько-Волинський вугільний басейн: особливості демографічних процесів / А. Манько // Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво: Тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 15-16 трав. 2008 р.:В 2-х т. / За ред. В. Й. Лажніка і С. Ф. Федонюка. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. націон. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2008. - Т. 2 - С. 143 - 144.

31. Манько А. Трансформаційні процеси у вугільній промисловості / Андрій Манько // Географічні засади вирішення регіональних проблем. Матеріали міжн. наук. конф. 18-19 листопада 2010 року. - Кам'янець-Подільський, 2010. - С. 86-88.

Анотація

Манько А.М. Трансформація структури промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича. Чернівці, 2010.

У дисертації досліджено трансформацію структури промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Обґрунтовано науково-теоретичні та методичні основи суспільно-географічного дослідження промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну, теоретичні та методологічні основи дослідження формування і трансформації промислових районів, в тому числі поняття промислового району та підходи до його вивчення, типи промислових районів, вуглепромислові райони, методологічні підходи та методи соціально-економіко-географічного аналізу вуглепромислових районів. Окреслено передумови формування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну його географічне положення, історичні особливості геологічного дослідження території басейну, природні передумови та ресурси та демографічні передумови. Виділено основні проблеми і тенденції розвитку господарства Львівсько-Волинського вугільного басейну. Виявлено та досліджено трансформаційні процеси в галузевій і територіальній структурі промисловості. Запропоновано шляхи оптимізації роботи вугільної галузі, інших галузей промисловості та напрямки міжнародного співробітництва.

Ключові слова: промисловість, галузева структура, територіальна структура, трансформація структури промисловості, вугільна промисловість, Львівсько-Волинський вугільний басейн.

Аннотация

Манько А.М. Трансформация структуры промышленности Львовско-Волынского угольного бассейна - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Ю. Федьковича. Черновцы, 2010.

В диссертации исследовано трансформацию структуры промышленности Львовско-Волынского угольного бассейна. Обосновано научно-теоретические и методические основы общественно-географического исследования Львовско-Волынского угольного бассейна, теоретические та методологические основы исследования формирования и трансформации промышленных районов, в том числе понятие промышленного района и подходы к его изучению, типы промышленных районов, углепромышленные районы, методологические подходы та методы общественно-географического исследования углепромышленные районов. Обосновано факторы формирования и развития Львовско-Волынского угольного бассейна его географическое размещение, исторические особенности геологического исследования территории бассейна, естественно-географические и демографические факторы.

Проанализировано современное состояние промышленности на территории Львовско-Волынского угольного бассейна, его трансформацию в период экономического кризиса начала 90-х годов ХХ столетия, эколого-экономические проблемы развития. Выявлено и исследовано трансформационные процессы в отраслевой и территориальной структуре промышленности. Установлено, что в постсоветский период главными трансформационными процессами стали сужение отраслевой структуры промышленности, возрастание доли угольной и пищевой отраслей, уменьшение - машиностроения и металлообработки, а также упрощение территориальной структуры, в частности исчезновение малых промышленных центров вследствие закрытия промышленных предприятий.

Выделено основные проблемы и тенденции развития хозяйства Львовско-Волынского угольного бассейна, перспективы устойчивого территориального развития. Предложено пути оптимизации работы угольной отрасли, других отраслей промышленности и направления международного сотрудничества.

Установлено, что, невзирая на современную нерентабельность угольной отрасли в Украине, в том числе и угольных предприятий Львовско-Волынского угольного бассейна, стратегические национальные интересы предопределяют необходимость ее сохранения в составе топливно-энергетического комплекса. Для более эффективной работы Львовско-Волынский угольный бассейн требует реабилитации и модернизации угледобычи, применения новых технологий, освоения новых блоков. Львовско-Волынский бассейн не исчерпал свою потенциальную мощность, и может обеспечить топливом потребности промышленности и населения Западного региона Украины. Для этого необходимо преодолеть проблему недостаточной технической оснащенности шахт, износа основных фондов, задержки в введении новых рядов, высокой аварийности забойного оборудования, не достаточной укомплектованности шахт рабочими основных профессий, высокой текучести кадров.

Ключевые слова: промышленность, отраслевая структура территориальная структура, трансформация структуры промышленности, угольная промышленность, Львовско-Волынский угольный бассейн.

Summary

Manko A.M. Transformation of the industry structure of L'viv-Volyn coal-mining basin. - Manuscript.

Candidate Thesis in Geography (11.00.02. - Economic and social geography). - Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University. - Chernivtsi, 2010.

The transformation of the industry structure of L'viv-Volyn coal-mining basin is researched in the dissertation. Theoretical and methodological bases for the social-geographic research of industry of L'viv-Volyn coal-mining basin, theoretical and methodological bases for the research of formation and transformation of industrial districts - including conception of the industrial district and approaches to its research, types of industrial districts, coal-mining districts, methodological approaches and methods of social-economic-geographical analysis of the coal-mining districts are substantiated. Pre-conditions of the formation and development of L'viv-Volyn coal-mining basin, its geographical location, historic peculiarities of the geological research of the basin territory, natural pre-conditions and resources as well as demographical pre-conditions are outlined. The main problems and development tendencies in the economy of L'viv-Volyn coal-mining basin are emphasized. The transformational processes in branch and territorial structure of industry are investigated. The ways of optimization of functioning of coal-mining industry, as well as other branches of industry and areas of international cooperation are proposed.

Key words: industry, branch structure, territorial structure, transformation of the industry structure, coal-mining industry, L'viv-Volyn coal-mining basin.

Размещено на Allbest.ru