Територіальна організація сільського населення Хмельницької області

16

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет

імені Івана Франка

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Територіальна організація сільського населення Хмельницької області

Альтгайм Любов Богданівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Заставецька Ольга Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,завідувач кафедри географії України і туризму

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем відтворення людського капіталу та розселення, м. Київ

кандидат географічних наук, доцент

Гудзеляк Ірина Іванівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка доцент кафедри економічної і соціальної географії

Захист відбудеться «10» червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 19, ауд. 205.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий «8» травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент О.Г. Телегуз

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Одним із завдань сучасної регіональної політики незалежної України є створення повноцінного життєвого середовища для людей на всій території держави. Це забезпечується шляхом збалансованого розвитку її регіонів, реалізації засад регіональної екістичної і соціальної політики. У сучасних умовах, коли країна ще не перейшла до завершального етапу структурних реформ, надзвичайно актуальним є наукове обґрунтування дій держави і самоврядних органів управління щодо регулювання економічних і соціальних процесів у регіонах. Своєю чергою, це вимагає наукових пошуків регіональних ресурсів, у тому числі людських, а також населених пунктів як місць концентрації населення, виробничих і соціальних об'єктів. Питання оптимізації мережі поселень, зміни функцій, напрямків та інтенсивності розселенських зв'язків все більше актуалізуються у процесі трансформації суспільства, його переходу до ринкових засад господарювання.

Обґрунтування нових напрямків екістичної політики і просторової організації суспільства зумовлює необхідність наукових досліджень регіональних поселенських мереж, передусім їх територіальної організації. А тривала недостатня увага до проблем функціонування сільських поселень і життєдіяльності сільського населення є однією із причин складної демографічної ситуації і старіння населення, зниження темпів сільськогосподарського виробництва, занепаду соціальної сфери у селах, знелюднення сіл. Необхідне переосмислення ролі сільських поселень у соціально-економічному розвитку територій, обґрунтування шляхів їх подальшого розвитку і оптимізації територіальної організації всієї поселенської мережі у період підготовки адміністративно-територіальної реформи. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження тісно пов'язаний із загальним спрямуванням науково-дослідної роботи кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, зокрема із темою «Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону» (номер державної реєстрації 11Р060408).

Мета і завдання дослідження. Головна мета роботи полягає у вивченні територіальної організації сільського населення у Хмельницькій області для її оптимізації у процесі впровадження нових засад політики регіонального розвитку.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) на основі аналізу попередніх досліджень проблем сільського розселення у регіонах обґрунтувати теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження територіальної організації сільського населення регіону; сільський населення хмельницький

2) встановити вплив головних чинників, що сформували сучасну поселенську мережу регіону та вплинули на розвиток систем розселення;

3) провести аналіз сучасної мережі сільських поселень Хмельницької області, здійснити типізацію сіл за людністю і функціями;

виявити тенденції розвитку сільської поселенської мережі території під впливом трансформації суспільних відносин у державі;

здійснити оцінку сучасного стану соціально-економічної бази сільських поселень області, їх демографічних та екологічних умов розвитку;

6) обґрунтувати схему сучасної територіальної організації сільського населення регіону;

7) розробити рекомендації щодо головних напрямків оптимізації територіальної організації сільського населення Хмельницької області.

Об'єктом дослідження обрано сільське розселення Хмельницької області як складову її інтегральної системи розселення.

Предметом дослідження є сучасна територіальна організація сільського населення Хмельницької області, чинники та особливості її функціонування.

Вибір території для дослідження сільського розселення зумовлений її агропромисловим освоєнням, сформованою густою мережею сільських поселень і високою часткою (46%) сільського населення.

Методологія та методи дослідження. Методологічною базою дослідження є Конституція України, законодавчі та нормативні акти, прийняті Президентом, Верховною Радою, Кабінетом міністрів України, сучасні теорії суспільної географії щодо розвитку територіальних систем, передусім систем розселення, які у теперішніх умовах функціонують на основі принципів самодостатності, різноманітності форм розселення, соціальної орієнтації та екологічної рівноваги розселення (за А. Доценком).

У процесі дослідження сільського розселення регіону використано теоретичні та методичні положення, що містяться у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Гудзеляк І.І., Джамана В.О., Дністрянського М.С., Доценка А.І., Загороднього В.В., Заставецького Б.І., Заставецької О.В., Заставного Ф.Д., Зінича В.Т., Ковальова С.О., Ковтонюка М.О., Коржа О.В., Кочеткова А.В., Крачила М.П., Круля В.П., Мотpуніч Д.О., Мохначука С.С., Нагірної В.П., Олійника Я.Б., Писаренко С.М., Пітюренка Ю.І., Прокопи І.В., Романюка М.Д., Саушкіна Ю.Г., Степаненка А.В., Фащевського М.І., Фтомова Г.С., Хомри А.У., Шаблія О.І., Шепотько Л.О. та інших.

Для вивчення геопросторової організації сільського розселення регіону використано як загальнонаукові методи (системний підхід, аналіз і синтез, систематизація і узагальнення, тощо), так і конкретно-наукові (статистичний, історико-географічний, кластерний аналіз, картографічний, математичне моделювання, районування та ін.).

Основою для статистичного аналізу стали матеріали Хмельницького обласного управління статистики, управління економіки Хмельницької державної обласної адміністрації, матеріали всеукраїнських і регіональних наукових і науково-практичних конференцій.

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті дисертаційного дослідження

вперше:

* показано особливості територіальної організації сільського населення регіону в умовах трансформації суспільних відносин;

* вивчено динамічні процеси у розселенні регіону, що відбуваються під впливом історико-географічних, соціально-економічних, природних і демографічних чинників;

* здійснено типізацію сільських поселень регіону за людністю і функціями, досліджено еволюцію форм територіальної організації сільського населення в умовах суспільних перетворень у сільському господарстві;

* виділено райони сільського розселення у Хмельницькій області на основі багатовимірного (кластерного) аналізу, подано їх характеристику за демографічними показниками, а також за щільністю сільського населення, густотою поселенської мережі, середньою відстанню між сільськими поселеннями, розпланувальними формами сільських поселень;

* створено граф-модель територіальної організації сільського населення регіону дослідження, обґрунтовано шляхи оптимізації такої організації;

* визначено основні напрямки розвитку різних за людністю та функціями поселень в агропромисловому регіоні;

удосконалено:

* теоретико-методологічні засади вивчення територіальної організації сільського населення регіону;

* принципи реструктуризації сільського розселення у сучасних умовах;

отримали подальший розвиток:

* методичні підходи до вивчення територіальної організації сільського населення, а саме, застосування кореляційного аналізу, показників ентропії, граф-моделей, кластерів тощо;

* система статистичних показників, що характеризують мережу сільських поселень, рівень соціально-економічного розвитку сіл та особливості життєдіяльності сільського населення.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для вивчення сільського розселення у різних обласних регіонах країни. Отримані результати використовуються у навчальних курсах «Географія населення», «Економічна і соціальна географія України», «Географічне краєзнавство», які викладаються для студентів географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Практичні висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані органами державного управління і місцевого самоврядування для розробки комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону, для створення схеми нового адміністративно-територіального устрою країни, для формування нових засад регіональної екістичної політики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, у якій всі положення, висновки і рекомендації одержані автором самостійно. Усі публікації підготовлено одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на Другому Всеукраїнському семінарі «Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика» (Тернопіль, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Молоді науковці - географічній науці» (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці» (Тернопіль, 2004), VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (Київ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції «Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи» (Тернопіль, 2005), Третій Міжнародній науковій конференції «Історія української географії та картографії» (Тернопіль, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон - 2009: суспільно-географічні аспекти», (Харків, 2009), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні напрями розвитку і перспективні орієнтири у географічній науці та освіті» (Рівне, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Дністровський каньйон - унікальна територія туризму» (Тернопіль, 2009), Міжнародній науковій конференції «Українська історична географія та історія географії в Україні» (Чернівці, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю заснування Луганського відділу Українського Географічного товариства (Луганськ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон - 2009: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2009), а також на науково-звітних конференціях кафедри географії України і туризму географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, 2000 - 2009рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 6,9 д. а., з яких 7 у виданнях, які рекомендовані ВАК України (4,6 д. а.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, 73 додатків (на 105 сторінках). ЇЇ повний обсяг - 323 сторінки, основний текст - 155 сторінки. Дисертація містить в основному тексті 36 таблиць, 36 рисунків. Список використаних джерел охоплює 29 сторінок (329 найменувань, у тому числі 10 - зарубіжних).

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації «Теоретичні та методологічні основи дослідження територіальної організації сільського населення» із методологічних позицій суспільної географії розкрито головні поняття розселення, особливості функціонування сільських поселень у системах розселення у сучасних умовах, подано історію географічного дослідження сільського розселення в Україні, розроблено методику дослідження територіальної організації сільського населення.

Розуміючи розселення як процес розподілу населення на певній території і результат цього процесу, вважаємо, що термін «розселення» є тотожним до терміну «територіальна організація населення». Він характеризується різними формами, охоплюючи територіальну мережу поселень та розселенські зв'язки.

Форми розселення і типи поселень відображають особливості історико-географічного розвитку і сучасні соціально-політичні умови, рівень розвитку господарства і особливості господарського освоєння території. В умовах високого рівня розвитку продуктивних сил територіальна організація розселення здійснюється у вигляді територіальних систем розселення. Кожен населений пункт є елементом таких систем різного рівня ієрархії. Місце поселень у системах розселення визначається людністю, функціями, ступенем поєднання у сільських населених пунктах сільськогосподарського й промислового виробництв, розвитком соціальної сфери тощо.

Дослідження територіальної організації сільського населення як складного соціально-економічного процесу і його результату повинен здійснюватися на основі ключових методологічних принципів сучасної суспільної географії: територіальності, комплексності, системності, пропорційності, історизму.

У другому розділі дисертації «Умови і чинники формування територіальної організації сільського населення Хмельницької області» розкрито вплив історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демогеографічних, еколого-географічних умов і чинників на формування територіальної організації сільського населення Хмельницької області.

У агропромислових регіонах, що відзначаються високою концентрацією сільського населення, сформувалися локальні системи розселення із високою щільністю сільських поселень, їх відносно рівномірним розміщенням. Центрами таких систем є, як правило, великі села або селища міського типу із вищим, ніж у навколишніх селах, соціально-економічним потенціалом.

Доведено, що основна мережа сільських поселень регіону (близько 80%) сформувалася у XVI ст. - XVII ст. у складних суспільно-економічних і політичних умовах, на неї мала вплив: умови руського права, польська колонізація та процеси сільськогосподарського освоєння українцями своєї території. Окремі поселення утворились у княжий період, вони розміщувалися переважно біля оборонних фортець і монастирів, на берегах річок. Впродовж тривалого часу мережа поселень зазнавала змін переважно у людності і функціях сіл, їх планувальній структурі і забудові. Найбільший вплив при цьому мали соціально-економічні чинники. Характер виробничих відносин у сільському господарстві при феодалізмі і капіталізмі зумовив переважання дисперсного сільського розселення, колективізація сільського господарства і, так зване, «розкуркулення» сільськогосподарських виробників призвело до формування спочатку групових форм розселення, а пізніше, із розвитком міжселенних зв'язків - й до територіальних систем розселення. Сучасні трансформаційні процеси у сільськогосподарському виробництві (насамперед ліквідація колгоспів і радгоспів) вплинули на зменшення масштабів вертикальних зв'язків між поселеннями, вони сприяють розширенню горизонтальних зв'язків, тим самим системи розселення набувають все більше рис мережевих структур (кластерів).

Соціально-економічні чинники мають також значний вплив на людність і функції поселень. Кризові процеси в економіці, що почалися у кінці ХХ ст. і тривають дотепер, негативно позначилися на демографічних процесах у Хмельницькій області. Внаслідок природного скорочення населення і міграцій у регіоні відбувається процес депопуляції сільського населення (за 1989-2009 рр. його чисельність зменшилась на 186,5 тис. осіб), що наклало відбиток на людність сіл, деформацію структури сільського населення у напрямку різкого збільшення частки осіб пенсійного віку (35%) і зменшення частки дітей (17%).

У формуванні сільського розселення Хмельницької області в останні десятиріччя посилилась роль соціальних чинників. Їхній вплив пов'язується із процесом підвищення життєвого рівня населення, зменшенням темпів урбанізації, розвитком науково-технічного прогресу, зміною соціальних пріоритетів тощо.

У роботі досліджено вплив екологічних чинників, доведено, що у регіоні цей чинник не має значного впливу на сільське розселення.

Роль природних чинників у територіальній організації населення виявилась найбільше у процесі формування мережі поселень, вони найсильніше вплинули на географічне положення сіл, їх розпланувальні форми. Так, на заболочених територіях формувалися сільські населені пункти переважно із ланцюговою формою розпланування; сільські населені пункти із безсистемною формою розпланування приурочені до великих лісових масивів; сільські населені пункти із комбінованою і безсистемною формами розпланування, розташовувались на берегах озер, а сільські населені пункти із переважно комбінованою формою розпланування, розташовані на вододілах і на берегах річок.

У третьому розділі дисертації «Особливості сучасної територіальної організації сільського населення Хмельницької області» подано характеристику сучасної мережа сільських поселень, здійснено типізацію сільських населених пунктів за людністю і функціями, вивчено планувальні форми сільських поселень, виділено та охарактеризовано внутрішньообласні райони сільського розселення.

Сучасна мережа сільських поселень Хмельницької області станом на час перепису населення 2001 р. нараховувала 1416 сільських поселень (майже 98% від загальної кількості поселень області), у них проживало 701,2 тис. мешканців (49% від чисельності всього населення області). Кількість сільських поселень у Хмельницькій області залишається незмінною порівняно із даними попереднього перепису (1989 р.), до цього часу вона постійно зменшувалась.

Хмельницька область належить до регіонів України із високою концентрацією сільських поселень. Щільність сільських поселень області становить приблизно 7 сіл на кожні 100 км2 площі, що майже у 1,5 рази більша, ніж загалом в Україні (?5 сіл на 100 км2). В межах регіону найменшу концентрацію сіл мають: Віньковецький, Полонський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Хмельницький, Шепетівський райони (5-6 сіл на 100 км2), а найбільшу щільність сільських поселень - Білогірський район (11 сіл на 100 км2). У всіх інших районах цей показник наближений до пересічно обласного.

Тип розташування сільських населених пунктів у районах Хмельницької області, що визначений за допомогою ентропійних показників (за формулою Шенона), вказує на регулярне (рівномірне їх розташування - R-модель).

Природні і соціально-економічні умови зумовили відмінності у людності сільських поселень Хмельницької області та динаміці сіл, які є найбільш показовими у період між двома останніми переписами населення (1989 і 2001 рр.).

Середній показник людності у сільських поселеннях Хмельницької області становить 497 осіб (2001 р.), із моменту перепису 1989 року він зменшився на 71 особу. Несприятлива дія соціально-економічних чинників у період трансформації суспільства негативно позначилась на показниках людності сільських поселень, темпи приросту якої зазнали значного зменшення.

Нами виділено групи сіл із різними показниками скорочення кількості населення, зокрема: а) від -100 до -50%, в області їх є 25 (найбільше у Деражнянському районі - 4); б) що зменшили свою людність від -49 до -1% - 1314 сіл (найбільше у Кам'янець-Подільському - 110, найменше у Віньковецькому - 34 села); в) із показниками приросту населення від 0 до 50%, - 74 (найбільше у Красилівському і Шепетівському районах - по 11 сіл; г) із показниками приросту населення від 51 до 100% і більше - таких сіл є 3 (два у Білогірському районі: новоутворені села Закіт і Українка, які раніше належали до селища Білогір'я; одне у Дунаєвецькому районі - село Ярова Слобідка).

Дослідження показників дисперсії людності сільських поселень показало, що найвищими (20-25) вони є у північно-центральних районах: Волочиського, Ізяславського, Красилівського і Староконстянтинівського, на півдні - Кам'янець-Подільський район; найнижчими (5-10) - у Віньковецькому і Полонському районах.

Типи поселень у сільській місцевості області, їхня густота, людність, благоустрій і т.п. залежать від стану їхньої головної галузі матеріального виробництва -- сільського господарства. Тому типи сільськогосподарського розселення мають відмінності, що виявляються у перевазі малих (до 500 осіб), середніх (від 500 до 1000 осіб) або великих (понад 1000 осіб) поселень, у щільності їхньої мережі, співвідношенні сільськогосподарських і несільськогосподарських поселень і т.п. В області поряд із великими - 142, є значна кількість середніх - 396 і ще більше малих сільських поселень - 878 (за результатами останнього перепису). Їх розподіл має такий вигляд: 1) до 10 осіб (11 сіл); 2) 11 - 50 осіб (60 населених пунктів); 3) 51 - 100 особи (80 сіл); 4) 101 - 500 осіб (727 села); 5) 501 - 1000 особи (396 сіл); 6) 1001 - 3000 особи (137 населених пункти). Село із людністю понад 5000 осіб є у Шепетівському районі (с. Судилків - 5277 осіб) та село без населення - у Волочиському районі (с. Дзержинське).

Між переписами 1989 і 2001 року збільшилась кількість сіл у перших чотирьох групах за рахунок зменшення у наступних двох (рис. 1.). Відповідно зміна кількості населення у цих групах поселень також залежить від руху поселенської мережі із однієї групи сіл в іншу.

Так, найбільшої втрати сільських поселень зазнала група сіл із людністю 501-1000 осіб, із неї перейшло у групи поселень з меншою людністю 95 сіл (21%). Також не можна стверджувати, що сільські поселення двох останніх груп переходили у наступні за людністю групи, можливо деякі з них, минаючи одну, або дві, опинялися у групах поселень із значно меншою людністю населення. Сільські поселення перших трьох груп є малочисельними (рис. 1.), і незважаючи на збільшення їх кількості, вони належать до найбільш ризикованої групи сіл, яким загрожує зникнення через малу кількість населення. До такого ж висновку можна прийти, проаналізувавши частку цих трьох груп поселень в області та показники їх перспективності.

Дослідження функціональних типів сільських поселень Хмельницької області показали, що майже всі вони є сільськогосподарськими, поблизу міст села мають деякі риси приміського типу. Колишні агропромислові села втратили свої промислові функції у процесі соціально-економічної кризи і реформування сільського господарства.

Вивчення і дослідження розпланувальних форм сільських поселень показало, що найпоширенішими області є комбінована (типова у 13 районах області) і безсистемна (є типовою у 9 районах), форми також трапляються ланцюгова (у 12), лінійна (у 11) та вулична (у 8).

У процесі дослідження мережі сільських поселень Хмельницької області, виявлено територіальні особливості у сільському розселенні. На основі аналізу показників, що характеризують мережу сільських поселень (кількість, щільність сіл, середні відстані між ними, розподіл кількості сільських поселень у різних групах за людністю, наявні планувальні форми сільських поселень, показників рангової кореляції між кількістю постійного сільського населення і площею території, кількістю сільських рад і кількістю сільських населених пунктів, кількості сільських населених пунктів і площею території, кількості сільськогосподарських угідь і кількості посівних площ господарств населення на одного сільського мешканця, зайнятості населення у сільськогосподарських підприємствах і кількості сільськогосподарських угідь на одного сільського мешканця, а також демографічного впливу поселень у системі розселення), а також сільське населення (коефіцієнти урбанізованості, природного приросту тощо), доцільним є виділення у Хмельницькій області п'яти районів сільського розселення, а саме: Поліського, Прислуцького, Побузького, Подільського височинного і Придністровського (рис. 2.). Основні показники, що характеризують ці райони, подані у таблиці 1.

Таблиця 1.

Головні показники, що характеризують внутрішньообласні райони сільського розселення Хмельницької області (за даними перепису 2001 р.)

№ п/п	Внутрішньо обласні райони сільського розселення	Частка в області ( у %) за:	Середня площа сільських рад, км2	Щільність сільського населення, осіб на км2	Щільність поселенської мережі, оди-ниць на 100 км2	Середня відстань між сільськими поселення-ми, км
		Пло-щею	кількістю сільських поселень	чисельністю сільського населення	кількістю сільських рад
1.	Поліський	25,3	25,1	22,4	22,4	41	30	7	3,84
2.	Прислуцький	15,1	17,2	14,1	15,4	36	32	8	3,58
3.	Побузький	19,2	18,6	18,8	19,9	35	33	7	3,87
4.	Подільський височинний	17,4	15,9	16,6	17,9	35	33	6	3,99
5.	Придністровсь-кий	22,9	23,3	28,7	24,6	32	45	7	3,69
6.	В області	100	100	100	100	36	35	7	3,79

Усі ці райони у структурі територіальної організації сільського населення Хмельницької області відіграють роль внутрішньообласних локальних підсистем, їхні підрайони - міжрайонних локальних підсистем, а адміністративні райони, які входять до складу підрайонів сільського розселення, є районними локальними підсистемами. Своєю чергою, у районних локальних підсистемах є кущові локальні підсистеми, які складаються із первинних локальних підсистем (сільських рад).

У четвертому розділі «Основні напрямки вдосконалення територіальної організації сільського населення Хмельницької області» розкрито завдання і принципи реструктуризації сільського розселення у сучасних умовах; особлива увага звернена на соціально-економічний розвиток сільських населених пунктів в умовах трансформації суспільства, зокрема, суспільно-економічні перетворення у сільському господарстві, розвиток соціальної інфраструктури у сільських поселеннях, зміну рівня життя сільського населення, а також обґрунтовано напрямки оптимізації сільського розселення регіону.

Складний і суперечливий характер реформування сільськогосподарського виробництва накладає відбиток на розвиток всіх сільських населених пунктів області. Цей процес супроводжується зміною структури й розмірів сільських поселень, обсягів і спрямованості основних розселенських зв'язків, але внаслідок інерційності розселенських структур поки-що ще не наклав відбиток на показники, що стосуються мережі сіл.

Встановлено, що удосконалення сільського розселення регіону повинно відбуватися згідно із роллю кожного поселення у системі розселення, залежно від його людності, функціональної структури та ін. Основою такого вдосконалення має бути активізація соціально-економічного розвитку всіх поселень на базі нової господарської політики, яка забезпечувала б реструктуризацію сільського господарства, розвиток переробних галузей, транспорту і сфери послуг, ринкової інфраструктури тощо.

У роботі обґрунтовано шляхи розвитку сільських поселень різних розмірних груп. Так, щодо розвитку малих сіл нами визначено такі шляхи, що запобігли б їх знелюдненню: розвиток цих сіл як центрів фермерських господарств із необхідною виробничою і соціальною інфраструктурою; розвиток сільського зеленого туризму для мешканців міст регіону і з-за його меж. Розвиток середніх і великих сіл пов'язаний із їх роллю у системах розселення. У центрах таких систем необхідно розвивати виробничі і соціальні структури, в яких би працювало і обслуговувалось населення із навколишніх сіл, а у так званих «периферійних» селах - такі, що забезпечували б повсякденні потреби людей. Необхідно також збільшення обсягів житлового і соціально-культурного будівництва, поліпшення транспортних умов у всіх селах регіону. Певний поштовх у соціально-економічному розвитку сільських поселень надасть утворення нових одиниць адміністративно-територіального поділу - територіальних громад. Такі громади формуватимуться на базі низових систем розселення. При створенні таких громад необхідно враховувати доступність (особливо транспортної) адміністративного центру громади для жителів поселень та поселенських утворень (хуторів), які розташовані у її межах, щільність поселенської мережі, міжпоселенські виробничі та інші зв'язки, кількість та щільність сільського населення.

Для оптимізації територіальної організації сільського населення важливо виділення територіальних систем, що мають подібні риси розвитку та спільні проблеми. У нашому дослідженні вони представлені як внутрішньообласні райони сільського розселення. Необхідні заходи щодо збільшення соціально-економічного потенціалу центрів таких систем із тим, щоб посилити їх «притягальну» силу щодо навколишньої сільської місцевості, розширити розселенські зв'язки.

Висновки

У дисертаційній роботі виконано дослідження територіальної організації сільського населення Хмельницької області і отримано такі висновки:

1. Розселення - процес заселення території і результат цього процесу - форми організації населення певної території. У сучасних умовах ці форми представлені системами розселення різних таксономічних рангів. Роль кожного поселення у системі розселення визначається його людністю, функціями, особливостями розташування у системі розселення, соціально-економічним потенціалом. Ці ознаки визначають потужність і спрямованість розселенських зв'язків між населеними пунктами у системах розселення. У агропромислових регіонах основу розселення складають сільські населені пункти, за допомогою розселенських зв'язків утворюють низові системи розселення.

2. Територіальна організація сільського населення формується залежно від суспільних умов. Виникнення поселень, їх розвиток залежать від історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демографічних і еколого-географічних чинників. Ці чинники у сукупності визначають тип населеного пункту, його величину, особливості функціональної і планувальної структур, зв'язки із іншими поселеннями. Перехід від мережевої до системної територіальної організації населення відбувся внаслідок колективізації сільського господарства і впорядкування адміністративно-територіального поділу у нашій країні у середині ХХ ст. На цей час і до кінця ХХ ст. припадає найбільше досліджень у галузі систем розселення. У сучасний період відбувається активна трансформація таких систем, передусім низового рівня, що виявляється у зміні людності і функцій сільських поселень та переорієнтації розселенських зв'язків.

Внаслідок інерційності систем розселення порівняно із виробничими системами ще не помітні різкі зміни у межах систем, але ці зміни вже назрівають і призведуть, внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою, до формування нових низових систем. Важливо обґрунтувати їх межі, визначити центри притягання розселенських зв'язків та роль кожного населення у системах розселення різних таксономічних рангів, а це вимагає всебічного дослідження поселенської мережі регіону. Воно може бути здійснене із використанням системного і кластерного підходів, методів математичного і картографічного моделювання, статистичного, історико-географічного, соціологічного, районування та ін.

3. В умовах давньоосвоєної території з агропромисловим типом освоєння, із сприятливими природними умовами для життєдіяльності населення (передусім сільськогосподарської), якою є Хмельницька область, сформувалась система розселення зі значним переважанням сільських поселень (переважно малих і середніх), більшість з яких є монофункціональними (сільськогосподарськими). Вони є рядовими елементами низових систем розселення, а найбільші з них - центрами таких систем.

Для сільського розселення регіону характерна стабілізація поселенської мережі, деградація багатьох поселень, зумовлена зниженням показників їх соціально-економічного розвитку, і зменшення людності, що викликане депопуляцією населення. Низький відсоток (менше 6%) сіл із додатними показниками природного приросту, значний відтік молоді і людей середнього віку із сільської місцевості є важливою рисою демографічного розвитку сільського населення регіону. Зменшення людності поселень впродовж 90-их років ХХ ст. - початку ХХІ ст. зумовили перерозподіл сіл у групах із різною людністю на користь малих і середніх сіл (відповідно 62% і 28%) у сільській поселенській мережі області.

4. Історико-географічні, природно-географічні, соціально-економічні умови розвитку сільських поселень регіону зумовили територіальні відмінності у показниках щільності сіл і сільського населення, людності поселень і їх розпланувальних форм. Це дозволило виділити в області п'ять внутрішньообласних районів сільського розселення: Поліський район із розташованими на його території заболоченими ділянками із малими за людністю сільськими поселеннями; Прислуцький район із малими і середніми за людністю селами і високою щільністю поселень, із безсистемними, вуличними і комбінованими розпланувальними формами; Побузький район із малими і середніми за людністю сільськими поселеннями; Подільський височинний район із переважанням малих і значною часткою середніх за людністю поселень; Придністровський район із переважанням середніх і значною часткою великих за людністю сіл.

5. Для розв'язання соціально-економічних проблем сільського розселення у регіоні необхідне проведення низки заходів, спрямованих на реконструкцію вже сформованої мережі поселень, на розвиток розселенських зв'язків між компонентами систем розселення різних рангів, передусім низових. Пропонується створення комплексної цільової програми розвитку сільських і міських поселень регіону. У ній мають бути окреслені чітко своєрідні заходи, що стосуються економічної і соціальної сфер, а також демографічного і екологічного розвитку населених пунктів, що мають певну людність та функції. Найбільш оптимальні межі таких одиниць та їх центри необхідно визначати на основі вивчення спрямованості та інтенсивності сучасних розселенських зв'язків, соціально-економічного і демографічного потенціалів кожного сільського поселення. Тільки на цій основі можна буде оптимізувати територіальну організацію сільського населення регіону, зберегти населені пункти від подальшої деградації.

Важливим напрямком забезпечення комплексного розвитку сільської місцевості, досягнення приблизно однакових рівня і якості життя сільських мешканців на території області є формування нових низових систем розселення на основі територіальних громад. Основою схеми перспективної територіальної організації сільського населення Хмельницької області можуть стати граф-моделі внутрішньообласних районів сільського розселення, створені автором. Вони також можуть бути використані у процесі розробки схем нового адміністративно-територіального поділу регіону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Альтгайм Л. Сучасна демографічна ситуація у сільській місцевості Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. №2. - 2002. - С. 113 - 116.

Альтгайм Л. Особливості статевого складу наявного і постійного населення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. №2. - 2003. - С. 60-63.

Альтгайм Л. Екологічні аспекти сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2 ч. 1. - Тернопіль. - 2004. - С. 178-184.

Альтгайм Л. Історичні особливості та чинники, що впливають на формування сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Історія української географії. - Тернопіль.: Підручники і посібники. - 2004. - Вип. 10(2). - С. 86-89.

Альтгайм Л. Типологія сільських поселень Хмельницької області за людністю / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 1. - Тернопіль. - 2005. - С. 87-93.

Альтгайм Л. Типи сільських поселень Хмельницької області за господарським використанням території / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. - Тернопіль. - 2005. - С. 124 - 128.

Альтгайм Л. Територіальна структура сільського розселення Хмельницької області / Любов Альтгайм // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. - Тернопіль. - 2009. - С. 61-69.

Альтгайм Л. Зайнятість сільського населення Хмельницької області в перехідний до ринкових відносин період / Любов Альтгайм // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матер. Другого Всеукр. семінару (11 - 12 грудня 2002 р.) - Тернопіль. - 2002. - Частина 2. - С. 228 - 232.

Альтгайм Л.Б. Демографічний вплив центру Хмельницької обласної системи розселення на центри районних локальних підсистем / Л.Б. Альтгайм // Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 50-річчю заснування Луганського відділу Українського Географічного товариства (26-28 жовтня 2009 року, м. Луганськ) / Відпов. ред. Ю.О. Кисельов. - Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. - С. 95-98.

Альтгайм Л.Б. Екологічні проблеми Хмельницької області та їх вплив на суспільне здоров'я населення / Л.Б. Альтгайм // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (16-18 травня 2009 року). - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - С. 221-223.

Альтгайм Л.Б. Природний рух сільського населення Хмельницької області / Л.Б. Альтгайм // Регіон - 2009: суспільно-географічні аспекти (23-24 квітня 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії К.А. Нємець // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009. - С. 178-182.

Альтгайм Л.Б. Рівень життя сільського населення Хмельницької області в умовах нових економічних відносин / Л.Б. Альтгайм // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. - К.: Обрії. - 2004. - С. 174-175.

Альтгайм Л.Б. Типологія сільських поселень Хмельницької області за людністю / Л.Б. Альтгайм // Вісник інституту педагогічної освіти. Серія географічна. - Рівне, 2009. - Випуск 1 (2009). - С. 47-51.

Альтгайм Л.Б. Соціально-економічний розвиток сільських населених пунктів Хмельницької області в умовах трансформації суспільства / Л.Б. Альтгайм // Регіон - 2009: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5-6 листопада 2009 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії В.С. Багіров // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. - С. 239-242.

Анотація

Альтгайм Л. Б. Територіальна організація сільського населення Хмельницької області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасної територіальної організації сільського населення Хмельницької області, її формуванню і трансформації в умовах переходу суспільства до ринкових відносин.

У дисертаційному дослідженні розглянуто особливості виникнення і розвитку сільських поселень області в залежності від історико-географічних, природно-географічних, соціально-економічних, демографічних і еколого-географічних чинників. На основі виявлених територіальних відмінностей у показниках щільності поселенської мережі і сільського населення, людності поселень і їх планувальних форм на території області виділено п'ять внутрішньообласних районів сільського розселення: Поліський, Прислуцький, Побузький, Подільський височинний, Придністровський. Проведено їх аналіз за основними територіально-поселенськими та демографічними показниками, створено граф-моделі територіальної організації сільського розселення області. Запропоновано напрямки оптимізації територіальної організації сільського населення регіону, шляхи збереження сільських населених пунктів від подальшої деградації.

Ключові слова: розселення, територіальна організація населення, населений пункт, сільське населення, система розселення, локальні системи розселення, центри локальних систем розселення, розселенські зв'язки.

Аннотация

Альтгайм Л. Б. Территориальная организация сельского населения Хмельницкой области. - Рукопись.

Диссертация на cоискание научной степени кандидата географических наук по специальностью 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию современной территориальной организации сельского населения Хмельницкой области, ее формированию и трансформации в условиях перехода общества к рыночным отношениям.

В диссертационном исследовании рассмотрены особенности возникновения и развития сельских поселений области в зависимости от историко-географических, природно-географических, социально-экономических, демографических и эколого-географических факторов. На основе выявленных территориальных различий в показателях плотности поселенческой сети и сельского населения, людности поселений и их планировочных форм, а также направлений расселенческих связей создан граф-модель территориальной организации сельского расселения области, выделено пять внутриобластных районов сельского расселения: Полесский, Прислуцкий, Побугский, Подольский возвышенный, Приднестровский. Проведено их анализ по основным поселенческим и демографическим показателями, созданы граф-модели территориальной организации сельского расселения области. Предложены направления оптимизации территориальной организации сельского населения региона, пути защиты сельских населенных пунктов от дальнейшей деградации.

Ключевые слова: расселение, территориальная организация населения, населенный пункт, сельское население, система расселения, локальные системы расселения, центры локальных систем, расселенческие связи.

Summary

Althaim L.B. Territory organization of the countryfolk in Khmelnytskyi region.- Manuscript.

Thesis for a candidate degree in geography, speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Ivan Franko Lviv national university, Lviv, 2009.

The thesis is dedicated to investigation of the contemporary territory organization of the countryfolk in Khmelnytskyi region, its formation and social transformation at the stage of the market relation development.

In the dissertation peculiarities of the establishment and development of the country settlements in the region under the influence of historic, geographic, natural, social, economic, demographical and ecological factors are outlined. The impact of the factors on the formation of the territory settlement systems and their transformation under modern conditions are outlined.

It is found out that a network of rural settlements of low and average density, predominately agricultural (multifunctional), have been arranged in Khmelnytskyi region. Under the conditions of planned economics this network transformed under the influence of extension of horizontal and vertical links in the territory settlement systems which are the basic elements of territory settlement organization.

On the basis of the discovered territorial distinctions in the density indicators of the settlements and the countryfolk, density of the settlements and their organization forms and the settlement link directions at the territory of the region five interregional districts of the rural settlements are defined, such as Polisk, Pryslutsk, Pobuh, Podilsk vysochynnyi, Prydnistrovsk. They are analysed according to the main territorial and demographic indicators, graph-models of the territory organization of the regional countryfolk are created. Optimization trends of the territory organization of the regional countryfolk, and the ways of avoiding further degradation of the rural populated areas are offered.

Improvement of the rural settlement of the region is to be according to the role of each settling in the settlement system, and to depend on its density, functional structure and so on. The basis of such improvement is the activity process in the social and economic development of the settlements on the basis of the new economic policy, the development of process, transport and service industries. The formation of new manufacture relations in agriculture, the development of individual agricultural management and farms, transformation of collective farms into other management methods such as peasant unions, leasing unions and others become the main factors in the of rural settlement networks.

Particular attention is to be paid to small rural settlements in the degradation process. To save the available settlement network it is necessary to develop mobile service forms for rural population, to extend settlement links in settlement systems as well as information network. Under the conditions of road building and dwelling improvement green tourism (agrotourism and ecological tourism) is able to develop, and it would become financial basis of household functioning in the villages.

For optimization of territory organization in the regional districts of rural settlements it is necessary to take measures to increase social and economic basis of the centres of such settlement systems in order to increase the attractiveness of the territory. It can be realized by means of the development of the enterprises in such centres where it would be possible to process local agricultural and building raw materials, provide with periodic cultural, educational or medical service, prepare specialists and so on. The necessary conditions should be to extend social and market institutions and transport service development.

The primary condition of the further development of local settlement systems is their transformation as a result of reformation of the system of administrative and territory development of the country.

Key words: settlement, territory organization of the population, populated area, countryfolk, settlement system, local systems settlement, local system centres settlement, settlement links.

Размещено на Allbest.ru