Політико-географічні процеси в прикордонних районах Закарпатської і Чернівецької областей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ В ПРИКОРДОННИХ РАЙОНАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ І ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

СКЛЯРСЬКА ОКСАНА ІГОРІВНА

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Дністрянський Мирослав Степанович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри географії України

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Яценко Борис Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри країнознавства і туризму

кандидат географічних наук, доцент Вісьтак Олександра Іванівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної і соціальної географії

Захист відбудеться 14 травня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 19, ауд. 205.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79601, м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розісланий 12 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент О.Г. Телегуз

АНОТАЦІЯ

Склярська О.І. Політико-географічні процеси в прикордонних районах Закарпатської і Чернівецької областей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2009.

В дисертації узагальнено та доповнено методологічні і методичні засади дослідження політико-географічних процесів, виявлено особливості та тенденції перебігу сучасних політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей.

В дисертаційній роботі досліджено чинники та суспільно-географічні аспекти діяльності політичних інститутів, етнополітичного розвитку етнонаціональних меншин прикордонних районів, здійснено об'єктивну географічну оцінку усіх виборчих кампаній. Проведено типізацію адміністративних районів і міст за ймовірністю дестабілізації політико-географічного розвитку та районування Закарпатської і Чернівецької областей за особливостями політико-географічних процесів. Обґрунтовано засади регіональної політики в контексті різноаспектної інтеграції населення прикордоння в загальноукраїнське середовище.

Ключові слова: політико-географічний процес, прикордонні райони, етнополітичний розвиток, електоральна поведінка, міжконфесійні відносини, інтеграція в загальноукраїнське середовище.

АННОТАЦИЯ

Склярская О. И. Политико-географические процессы в пограничных районах Закарпатской и Черновицкой областей. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2009.

В диссертации обобщены и дополнены методические основы исследования политико-географических процессов, выявлены особенности и тенденции современных политико-географических процессов в пограничных районах Закарпатской и Черновицкой областей.

В диссертационной работе исследованы факторы и общественно-географические аспекты деятельности политических институтов, этнополитического развития этнонациональных меньшинств приграничных районов, осуществлено объективную географическую оценку всех избирательных кампаний. Проведено типизацию административных единиц по вероятности дестабилизации политико-географического развития и районирования Закарпатской и Черновицкой областей за особенностями политико-географических процессов. Обоснованы принципы региональной политики в контексте интеграции населения пограничья в общеукраинское среду.

Ключевые слова: политико-географический процесс, пограничные районы, этнополитический развитие, электоральное поведение, межконфессиональные взаимоотношения, интеграция в общеукраинское среду.

ANNOTATION

O.I. Skliars'ka. Political and Geographical Processes in Frontier Districts of Transcarpathian and Chernivtsi Regions. - Manuscript

Thesis for PhD in Geography, specialty 11.00.02 - Economic and Social Geography. Ivan Franko National University of Lviv - Lviv, 2009.

Theoretical framework for studying the dynamic aspects of political sphere has been elaborated, the notion of political and geographical process has been colligated and theoretical and methodological model for studying political and geographical processes in areas with multiethnic population has been worked out.

Factors and peculiarities of political and geographical development in frontier districts of Transcarpathian and Chernivtsi Regions have been analyzed. The political and geographical processes were revealed to be influenced by historically established development conditions of the frontier regions, their political, geographical and geopolitical position, ethno-national structure of the population, as well as demographical characteristics and socio-economic situation in the frontier districts.

The methodology of the region integration research in the nationwide environment have been defined. The peculiarities of historical development of the Territory of Transcarpathian and Chernivetska regions and the barriers of its ethnic and national integration in nationwide context on modern stage has pointed out.

Political activity of city dwellers and villagers of ethnic national minorities and representation of age structure of population in political behavior have beendescribed in detail. The means of optimization of political geographical influence of negative geodemographical facts is proposed. Correlative correspondence between territorial differences of socio-economic parameters and ethnic and national structure of the population has been defined to show that the frontier areas with multiethnic population enjoy much more favorable social and economic life standards than back-country and mountain districts.

The territorial aspects of activities and impact performed by political parties and non-governmental organizations in frontier districts have been studied and ethnic national structure of local authorities analyzed. Geographical aspects of spreading public organizations of ethnic and national minorities of Transcarpathian and Chernivetska regions were analyzed. Geopolitical orientation of public organization, large number of national minorities of Transcarpathian and Chernivetska regions were pointed out.

Proportional representation of national minorities in district and regional councils has been specified. Trends of electoral and geographical processes in frontier districts have been explored based on voting behavior dynamics of the local people and results of the election campaigns in 1994-2007. The thesis conducts geographical analysis of peculiarities of electoral behaviour of the population in the border regions. The research proves that geographically-defined voters' opinion is still determined mostly by the complicated multiethnic structure of the population in frontier areas. The importance of study of all electoral factors in ethnic and national context has been regarded. Electoral activities in frontier districts were found out to result from combination of several factors: peripheral, natural environment, social development, lobbying power and ethnic pattern structure. Political aspect of interdenominational relations has also been reviewed. It has been concluded that the religious factor has a low relative potential in ethnic consolidation in the regions and their integration into nationwide environment.

There are three types of administrative districts defined in the thesis in regard to their levels of political and geographical development threats. The work has also given the grounds for political and geographical harmonization strategy to be implemented in the frontier districts in order to integrate national minorities into nationwide environment.

Key words: political and geographical process, frontier districts, ethno-political development, voting behavior, interdenominational relations, integration into nationwide environment.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми національної консолідації та територіально-політичної інтеграції постали перед Україною разом з набуттям її незалежності і, на жаль, залишаються актуальними впродовж усього періоду суспільно-політичних трансформацій в державі. Складні політичні процеси характерні для прикордонних територій зі строкатим етнонаціональним складом населення. Репрезентативними щодо цього є Закарпатська і Чернівецька області з подібними чинниками та тенденціями суспільно-політичного розвитку. Соціально-культурна, мовна бар'єрність між етнонаціональними меншинами і етнічно українським населенням, вимоги адміністративно-територіальних змін за етнонаціональним принципом, популярність ідей регіональної ідентичності на фоні суперечливих зовнішньополітичних впливів ускладнюють процес різнобічної інтеграції областей в загальноукраїнське суспільно-політичне та національно-культурне середовище.

Для обґрунтування стратегії гармонізації міжетнічних взаємин і практичного вирішення питань міжрегіональної національно-політичної консолідації важливими є не тільки політичні, правові, але й суспільно-географічні підходи. Територіальна інтеграція та етнонаціональна консолідація, формування внутрішньообласних політичних відмінностей мають передусім географічні виміри, тому усунення небезпек і суперечностей регіонального політичного розвитку передбачає дослідження географічної диференціації політичних процесів і явищ в прикордонних районах, тенденцій їх просторових змін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках тематики наукових досліджень кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема, пов'язана з науковою темою “Географічні проблеми Західного регіону України” (НДР 0101U001424).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиблення методологічних і методичних засад дослідження політико-географічного процесу, виявлення особливостей і тенденцій перебігу сучасних політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей, обґрунтування шляхів гармонізації регіонального політико-географічного розвитку.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- узагальнити зміст поняття “політико-географічного процесу” та здійснити типологію політико-географічних процесів за різними критеріями;

- скласти методологічну модель дослідження політико-географічних процесів в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням;

- здійснити оцінку інтегрованості областей в загальноукраїнське середовище як чинника сучасного суспільно-політичного розвитку регіонів;

- охарактеризувати сучасні етногеографічні, демогеографічні та соціально-економічні відмінності у контексті впливу на політико-географічні процеси;

- виявити географічні особливості поширення та діяльності осередків політичних партій, громадських організацій, динаміки електоральної поведінки населення, розвитку етнополітичних взаємин, політизації міжконфесійних відносин в прикордонних районах;

- здійснити районування областей за особливостями політико-географічних процесів та типологію адміністративних районів і міст обласного значення - за ймовірністю політичної дестабілізації;

- обґрунтувати заходи гармонізації політико-географічного розвитку прикордонних районів Закарпатської та Чернівецької областей в контексті державної регіональної політики.

Об'єктом дослідження є політична сфера прикордонних районів Закарпатської та Чернівецької областей в її взаємозв'язку з етнонаціональною, релігійною, соціокультурною, економічною складовими середовища життєдіяльності. Предметом дослідження є процеси функціонування і розвитку політичної сфери в просторово-часовому аспекті під впливом географічних чинників, просторова спрямованість регіонального політичного розвитку - в напрямку інтеграції в загальноукраїнське середовище чи дезінтеграції, формування внутрішньорегіональних форм геопросторової організації політичної сфери.

Методологія і методи дослідження. Основним методологічним підґрунтям вивчення політико-географічних процесів є теорія суспільно-географічного процесу, обґрунтована в працях Е. Б. Алаєва, К. В. Мезенцева, Л. М. Немець, Я. Б. Олійника, М. Д. Пістуна, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія та ін. Узагальнення теоретичних засад політико-географічного процесу базуються на фундаментальних положенням політичної географії, розроблених О. І. Вісьтак, М. С. Дністрянським, С.В. Трохимчуком, О. І. Шаблієм, В. Б. Шишацьким, Б.П. Яценком та ін. Зважаючи на вагомість етнонаціонального чинника для розвитку політико-географічних процесів, методологічну базу досліджень становлять теоретичні та практичні напрацювання з етнополітичної географії (М. С. Дністрянського), етногеографії (В. О. Джамана, Б. І. Заставецького, Ф. Д. Заставного, І. І. Костащука, В. П. Круля, М. М. Лаврук, Р. М. Лозинського,О. І. Шаблія, Л. Ю. Шабашової та ін.). В контексті вивчення перспектив гармонізації політико-географічного розвитку прикордонних районів, використовуються напрацювання з регіональної політики (О. В. Заставецької, Н. Н. Коцан, С. М. Писаренко, М. Д. Пістуна, Л. Т. Шевчук та ін.), геополітики, зовнішньої політики та теорії національної безпеки (М. В. Багрова, М. С. Дністрянського, М. З. Мальського, П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка та ін.).

Системність дослідження забезпечує послідовне використання факторно-аналітичного, історико-географічного та структурно-функціонального підходів на різних етапах роботи, а саме: 1. Узагальнення методологічних і методичних засад дослідження політико-географічних процесів. 2. Аналіз чинників політико-географічного розвитку прикордонних районів областей. 3. Виявлення тенденцій перебігу сучасних політико-географічних процесів в прикордонних районах. 4. Інтегральна оцінка політико-географічних процесів. Обґрунтування стратегії гармонізації регіонального політико-географічного розвитку.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження одержані за допомогою методів: індуктивно-дедуктивного доведення, абстрагування, аналізу та синтезу (для визначення сутності понять); типології; періодизації, синхронного зіставлення окремих чинників у різні періоди (при оцінці рівня інтегрованості регіонів в загальноукраїнський контекст); контент-аналізу; порівняльно-географічного та ін. При виявленні територіальних відмінностей чинників та особливостей політико-географічного розвитку, закономірностей перебігу процесів застосовуються статистичні (шкально-бальна оцінка якісних та кількісних характеристик) і математичні (кореляційний, регресійний, кластерний аналіз) методи. Опрацювання та графічна інтерпретація статистичної інформації здійснюються з допомогою програм Microsoft Excel, Statistica 6, CorelDRAW X3.

Інформаційною основою дисертаційного дослідження є матеріали Головних управлінь статистики в Закарпатській та Чернівецькій областях, управління внутрішньої політики Чернівецької облдержадміністрації, управлінь внутрішньої політики та політики з питань національних відносин Закарпатської облдержадміністрації, результати переписів населення 1989 та 2001 рр., результати парламентських, президентських і місцевих виборів (1990-2000-х рр.), матеріали конференцій, зарубіжні та вітчизняні публікації, картографічні джерела.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

Вперше:

- узагальнено зміст поняття “політико-географічного процесу”, проведено типологію політико-географічних процесів за різними критеріями;

- складено теоретико-методологічну модель дослідження політико- географічних процесів в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням;

- розроблено методику кількісної оцінки рівнів інтегрованості регіонів в загальноукраїнське середовище шляхом аналізу історичних умов формування території;

- виявлено просторові закономірності і тенденції динаміки електоральної поведінки населення в прикордонних районах Закарпатської і Чернівецької областей;

- проведено типізацію адміністративних районів та міст обласного значення Закарпатської і Чернівецької областей за ймовірністю дестабілізації політико-географічного розвитку;

- здійснено районування областей за особливостями перебігу політико-географічних процесів.

Вдосконалено:

- стратегію організації регіональної політики в областях з метою усунення відцентрових настроїв в прикордонні та інтеграції населення в загальноукраїнське середовище.

Одержали подальший розвиток:

- підходи до етногеографічного районування території Закарпатської та Чернівецької областей.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації практичні рекомендації щодо врегулювання міжетнічних відносин в прикордонних районах використані в практиці управління культурно-соціальною сферою Закарпатської області, прийнятті рішень щодо геоетнічної політики регіону (довідка № 453 від 28.11.08). Висновки та рекомендації, що стосуються гармонізації політико-географічного розвитку регіонів можуть бути використані також в процесі розроблення засад регіональної політики, стратегій соціально-економічного розвитку Закарпатської та Чернівецької областей.

Методичні і аналітичні розробки автора поглиблюють динамічний напрям політико-географічних досліджень та можуть бути використані для проведення аналогічного наукового аналізу регіональних політико-географічних процесів в інших прикордонних районах України з великою часткою етнічно неукраїнського населення. Результати дисертаційної роботи можуть використовуватись в процесі викладання курсів “Політична географія України”, “Етногеографія України”, “Основи геополітики”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій реалізовано власний підхід автора до вивчення політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської і Чернівецької областей і шляхів їх гармонізації. Розроблені науково-методичні положення, результати, що містяться в роботі, безпосередньо належать автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і оговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих науковців “Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 15-16 травня 2008 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна і Польща у вимірі незалежності (1918-2008)” (Львів, 22-24 травня 2008 року), Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції “Наукові засади збалансованого розвитку регіону” (Житомир, 9-10 жовтня 2008 року), Міжнародній науковій конференції “Історична географія та історія географії в Україні” (Чернівці, 7-10 жовтня 2009 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра” (Луганськ, 26-28 жовтня 2009 року) а також на наукових конференціях та семінарах географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2008-2009 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,0 д. а. (у т.ч. 3,8 д.а. авторських), з них 6 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,2 д. а (усі одноосібні).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (167 найменувань), 9 додатків загальним обсягом 43 сторінки. Робота містить 22 таблиці, 37 рисунків, в т.ч. 20 картосхем. Основний текст дисертації викладено на 157 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

політичний географічний етнонаціональний меншина

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні та методичні аспекти дослідження політико-географічних процесів у прикордонних районах” уточнено сутність поняття “політико-географічного процесу", складено методологічну модель вивчення політико-географічних процесів в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням.

Усю сукупність змін та стадій територіального розвитку політичної сфери відображає поняття “політико-географічного процесу”, яке має компонентні та просторові аспекти. Загальний зміст політичного процесу - динамічне розгортання політики, а головною ознакою географічного процесу є прив'язаність до території, просторова спрямованість розвитку, утворення геопросторових форм, поділ територіальних одиниць на функціональні частини. Відтак поняття “політико-географічного процесу” слід розглядати як формування, функціонування та розвиток (в просторі і часі) форм територіальної організації політичної сфери суспільства, що відбувається під безпосередньою чи опосередкованою дією природно- і суспільно-географічних чинників та має певну просторову спрямованість. Тобто, географічні характеристики поняття - це, по-перше, врахування сукупності географічних чинників та зв'язків, по-друге - геопросторова локалізація процесів (утворення центрів, ядер, зон політичного розвитку чи політичного напруження, політико-географічна регіоналізація), по-третє - просторовий результат політичного розвитку території у формі територіальної інтеграції чи дезінтеграції (поляризації) в зовнішньому політичному середовищі (міжрегіональному, загальнодержавному тощо).

Кожний політико-географічний процес є унікальним поєднанням чинників, часу та простору і має специфічну траєкторію розвитку, проте на основі аналізу спільних ознак і тенденцій розвитку, їх можна систематизувати за різними критеріями (рис. 1).

Політико-географічні процеси в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням є окремим своєрідним типом політико-географічного процесу. В цьому контексті, вихідною ідеєю дисертаційного дослідження є ідея типологічної єдності Закарпатської і Чернівецької областей за особливостями політико-географічного розвитку. Ця типологічна єдність аргументована подібністю чинників структуризації та розвитку політичного середовища - кількісних параметрів етногеографічної і релігійної структури населення, історичних тенденцій формування території, особливостей функціонування державного кордону, зовнішньополітичних впливів. Дослідження в рамках вихідної ідеї потребувало застосування широкої методологічної і методичної бази. Запропонована в дисертації методологічна модель аналізу політико-географічних процесів в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням включає три аспекти: 1) загальні теоретико-методологічні засади вивчення політико-географічного процесу на основі теорії суспільно-географічного процесу, історико-географічного, факторно-аналітичного, структурно-функціонального підходів; 3) врахування політичної, демографічної, соціально-економічної специфіки прикордонних територій, особливостей функціонування державного кордону; 3) використання геоетнополітичного аналізу на усіх етапах роботи.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Типологія політико-географічних процесів

У другому розділі “Передумови розвитку сучасних політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей” проаналізовано вплив на політико-географічні процеси історичних умов формування території, політико-географічного та геополітичного положення регіонів, етногеографічної структури населення, особливостей демогеографічних процесів, соціально-економічних умов життєдіяльності.

Дослідження впливу історичних умов формування території Закарпатської і Чернівецької областей на сучасні політико-географічні процеси виявили, що складні територіально-політичні зміни в минулому визначили недостатню інтегрованість регіонів в загальноукраїнське середовище. В дисертаційній роботі запропоновано спосіб кількісної інтерпретації рівня інтегрованості: за бальними оцінками характеристик територіальної та етнонаціональної втягнутості території в загальноукраїнський історичний контекст протягом основних періодів державотворення. Оцінювання сучасних регіонів України за аналітичними ознаками показує, що сумарний бал інтегрованості змінюється від 47 (Київська область з м. Київ) до 13 балів (АР Крим з м. Севастополь). Закарпатська та Чернівецька з сумарними оцінками 29 та 30 балів належать до групи областей з середнім сумарним показником інтегрованості, помітно відстаючи від сусідніх галицьких.

Складні територіально-політичні зміни та багатовікова приналежність територій областей до різних державних утворень стали причиною формування строкатої етнонаціональної структури населення, що на сучасному етапі є головним чинником різновекторних політико-географічних процесів в регіонах. Аналіз зміни етногеографічних співвідношень засвідчує, що ареали переважання етнонаціональних меншин є відносно стійкими, і це сприяє утвердженню їх визначального впливу на розвиток політичного життя областей. Так, за міжпереписний період частка румунів та ромів в загальній кількості населення Закарпатської області зросла на 0,2 % та 0,1 % відповідно, румунів в Чернівецькій області - на 1,8 %. Попри деяке скорочення питомої ваги угорців (на 0,4 %) в Закарпатті, їх частка дещо зросла в Берегівському, Виноградівському, Ужгородському і Мукачівському районах.

Внутрішньорегіональні етногеографічні відмінності є головним каркасом структуризації політичної сфери. За аналізом етногеографічних та етнолінгвістичних параметрів виділяються такі етногеографічні райони: в Закарпатській області - Берегово-Виноградівський етноконтактний з високим рівнем етнічної мозаїчності, абсолютним переважанням етнічних угорців в прикордонній смузі; Ужгородсько-Мукачівський з високим рівнем етнічної мозаїчності, ареалами компактного розселення угорців, німців, словаків, росіян, ромів; Рахівсько-Тячівський з середнім рівнем етнічної мозаїчності, компактно розселеним етнічно румунським населенням (близько 12 %); Північно-Центральний (з трьома підрайонами - Іршавсько-Міжгірським, Свалявсько-Перечинським, Хустським) з низьким рівнем етнічної мозаїчності, мінімальною часткою етнічно неукраїнського населення; в Чернівецькій області - Південно-Східний етноконтактний (з трьома підрайонами - Герцаївським, Новоселицьким, Глибоцько-Сторожинецьким) з високим рівнем етнічної мозаїчності, етнічно румунським і етнічно молдавським ареалами, абсолютним переважанням етнічних румунів, молдован в прикордонні; Північнобессарабський (Хотинський, Кельменецький, Сокирянський райони) з середнім рівнем етнічної мозаїчності, найбільш чисельними меншинами - молдованами та євреями, Вижницько-Кіцманський з низьким рівнем етнічної мозаїчності, часткою етнічно неукраїнського населення менше 3 %.

Резонансні наслідки впливу на політичне середовище в прикордонних районах з етнічно мозаїчною структурою населення має соціально-економічний розвиток території. Кореляційний аналіз показав, що між розрахованими інтегральними бальними оцінками економічного розвитку та часткою етнічних українців в адміністративних районах областей існує помірна обернена залежність (коефіцієнт кореляції становить (-0,47) для Закарпатської і (-0,42) для Чернівецької області). Так, прикордонні етнічно мозаїчні райони областей виділяються відносно кращими економічними показниками, ніж зокрема гірські та віддалені (з абсолютним переважанням етнічних українців). Однак, такі відносні економічні переваги не мають достатнього “консолідуючого потенціалу”, адже на фоні середньоукраїнських показників, і тим більше - європейських стандартів розвитку, умови життя в Закарпатському та Чернівецькому прикордонні є незадовільними, що й зумовлює відцентрові тенденції, протестні настрої, популярність ідей регіональної ідентичності.

Недостатня залученість в українське мовно-культурне середовище визначає низький освітній рівень етнічно неукраїнського населення, особливо румунів та ромів і, як наслідок - помітно нижчий їх соціальний статус порівняно з етнічними українцями. Мовно-культурна самоізоляція гальмує повноцінну участь етнічних меншин в громадсько-політичному, економічному, культурно-інформаційному житті суспільства, залишаючись негативним фактором етнополітичних взаємин.

У третьому розділі “Особливості перебігу політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей” проаналізовано географічні аспекти утворення, діяльності та впливу політичних партій, громадських організацій, рівень представництва етнонаціональних меншин в місцевих органах влади, політико-географічні аспекти розвитку релігійних взаємин в прикордонні, а також виявлено головні тенденції і закономірності електорально-географічних процесів.

Особливістю розвитку інституту політичних партій в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей протягом 1990-2000-х рр. є територіальне розширення політичного представництва і популярності національно-демократичних, правих партій, що відбувається одночасно із збереженням вагомого впливу на політичне життя партійних структур центристського та лівого спрямування. Важливою тенденцією перебігу інституційно-географічних процесів є також утворення локальних політичних структур, які ідентифікують себе з етнонаціональними меншинами чи окремими районами та мають достатньо високу підтримку на місцевому рівні (партії угорців - ДПУУ та КМКС Партія угорців України, “Блок Хотинщина”, “За майбутнє Тячівщини”). Активніші процеси інституалізації місцевих етнічних інтересів характерні для Закарпатського прикордоння. Окрім того, у Закарпатті діє політичний русинський рух, що обстоює офіційне трактування етнічно українського населення як окремого етносу та вимагає надання області окремого статусу.

Аналіз етнонаціонального складу депутатського корпусу місцевих рад свідчить про забезпечення повноправного представництва інтересів етнонаціональних груп етнічно мозаїчних регіонів у відповідних районних радах, а найбільш чисельних етнонаціональних меншин - і в обласних радах. Пропорційна репрезентативність етнонаціональних меншин у місцевій владі є стабільною впродовж 1990-2000-х років.

Дослідження громадсько-політичної активності етнонаціональних меншин прикордоння показує, що активні процеси організаційного оформлення громадської діяльності характерні для румунів, євреїв Чернівецької, угорців, словаків та німців Закарпатської областей. Непропорційно високою щодо кількісної частки в загальній структурі населення є громадсько-політична організованість ромів Закарпаття, водночас непропорційно низькою - молдован Чернівецької області, росіян в обох регіонах.

Індикатором політико-географічних змін є динаміка та просторові відмінності електоральної поведінки населення. Аналіз результатів виборчих кампаній 1998-2007 рр. показує, що найбільш вагомим чинником електорально-географічної диференціації Закарпатської і Чернівецької областей є територіальні відмінності етнонаціональної структури населення. Особливістю районів абсолютного переважання етнонаціональних меншин є надмірна електоральна пасивність виборців на фоні низького інтересу до суспільно-політичних процесів в Україні, дієвий вплив адмінресурсу, висока мінливість політичних симпатій. В середовищі етнічно неукраїнського населення прикордоння існує недовіра до соціально-економічної політики української держави та негативне сприйняття реформ в культурно-освітній сфері, ініційованих національно-демократичними силами. Для найбільш чисельних етнонаціональних меншин обох областей особливо актуальним є мовне питання, відтак ці етнонаціональні групи прихильно відносяться до політичних партій, які ставлять своїми програмними цілями офіційну двомовність та особливий регіональний статус мов меншин (Партія регіонів, Комуністична партія України та ін.). Крім того, в прикордонних етнічно неоднорідних районах традиційно вищою, ніж в середньому по областях є підтримка партій соціалістичної ідеології. Так, на парламентських виборах 2007 року в Берегівському районі Закарпатської області за Партію регіонів (ПР), Соціалістичну партію України (СПУ) та Комуністичну партію України (КПУ) загалом проголосувало більше 38 % виборців, Герцаївському та Новоселицькому районах Чернівецької області - 52 % та 45,6 % (рис. 2-3).

За проведеним кореляційним і регресійним аналізом встановлено сильну залежність між часткою етнонаціональних меншин в районах та рівнем підтримки ПР, СПУ, КПУ за результатами позачергових виборів народних депутатів 2007 року (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,61 для Закарпатської і 0,83 для Чернівецької області). Регресійний зв'язок між цими аналітичними показниками можна описати формулами:

Y=0,2x+21,28 - для Закарпатської області,

Y=0,36x+14,88 - для Чернівецької області,

де y - підтримка Партії регіонів, КПУ та СПУ, х - частка етнонаціональних меншин.

Не для усіх етнонаціональних меншин характерні зазначені особливості електоральної поведінки. Менш чисельні німці і словаки Закарпатської області, а також поляки Чернівецької області, більш інтегровані в українське мовно-культурне середовище, підтримують національно-демократичні політичні сили та виділяються високою електоральною активністю.

Географічну диференціацію електоральної поведінки населення в межах областей визначають і інші чинники. Причому, найменший зв'язок з етнонаціональними відмінностями має електоральна активність населення. Розрахунки методом регресійного аналізу показали, що вагомий вплив на явку виборців має також віддаленість району від обласного центру, дію якої підсилює фактор природних умов, інерції історичних відмінностей тощо. Так, у 2007 році у найбільш периферійних гірських Тячівському і Рахівському районах Закарпатської області при високій частці етнічних українців, явка виборців була найменшою (див. рис. 2). У віддалених північнобессарабських районах Чернівецької області було зареєстровано дещо вищу активність, ніж у румуно-молдованських, однак ці показники на 8-10 % нижчі, ніж в етнічно українських районах, які прилягають до м. Чернівці (див. рис. 3). Залежності між зміною відстані до обласного центру та явкою виборців за підсумками виборів 2007 року можна виразити такими формулами:

У= -0,13Хэ-20,98Х2+67,54 - для Закарпатської області,

У= -0,11Хэ-15,35Х2+72,36 - для Чернівецької області,

де У - явка виборців, Хэ- середня віддаленість від обласного центру, Х2- етнічна мозаїчність населення.

За аналізом електорально-географічних процесів в регіонах виявлено, що загалом електоральна поляризація між етнічно українськими районами та районами з абсолютним переважанням етнонаціональних меншин в обох областях залишається незмінною. Помітні електоральні відмінності між етнічними українцями та етнонаціональними меншинами мають негативне значення для загальнорегіональної інтеграції і міжетнічної консолідації.

Переважно відцентрове політико-географічне значення має релігійна структуризація регіонів та особливості міжконфесійних взаємин. Так, негативним з точки зору загальнонаціональної консолідації є незначний вплив конфесій з чітко вираженими проукраїнськими позиціями, підтримка русинської ідентичності церквами УПЦ МП та ГКЦ в Закарпатській області, прорумунське спрямування УПЦ МП прикордонних румуно-молдованських районів Чернівецької області.

У четвертому розділі “Проблеми формування регіональної політики з метою гармонізації політико-географічних процесів в Закарпатській та Чернівецькій областях” розкрито основні завдання державної регіональної політики в контексті забезпечення інтегрованості регіонів в загальноукраїнське середовище, здійснено оцінку ймовірностей дестабілізації політичного розвитку прикордонних районів.

Для інтегральної оцінки політико-географічних процесів в якості вихідних даних нами обрано 9 показників, які репрезентують політичну активність, електоральну поведінку, етнорелігійну структуру населення. Зіставлення результатів розрахунків за двома методами - кластерного аналізу та бальної оцінки дозволяють виділити в межах областей райони з різними тенденціями перебігу політико-географічних процесів. За бальною оцінкою визначено також типи адміністративно-територіальних одиниць за ймовірністю політичної дестабілізації (рис. 4-5).

При розробленні якісної шкали показника було враховано те, що “високою” слід вважати ймовірність дестабілізації у випадку існування міжетнічних конфліктів в регіоні, наростання масового сепаратистського руху. Попри деякі негативні політико-географічні явища, деструктивні суб'єктивні впливи, реальної загрози територіальній цілісності держави в Закарпатській і Чернівецькій областях немає. Відтак ймовірність політичної дестабілізації оцінюємо за шкалою: “відсутня”, “низька”, ”cередня”.

Закарпатська область. І. Низька ймовірність виникнення деструктивних явищ політико-географічного розвитку характерна для Північно-Центрального району з високою політичною активністю жителів. Досить популярними (зокрема, в Свалявському, Перечинському районах), є ідеї русинської ідентичності. Разом з тим, цей територіальний ареал залишається найбільш інтегрованим в загальноукраїнське суспільно-політичне, мовно-культурне середовище. ІІ. Південно-Західний політико-географічний район: ризики дестабілізації політичної ситуації пов'язані з високою етнорелігійною мозаїчністю, політизованістю міст, надмірним впливом адмінресурсу, активною громадсько-політичною діяльністю меншин та зосередженням основних центрів діяльності русинських активістів. Район має достатній потенціал для інтеграції в українське загальносуспільне середовище за рахунок північних, центральних зон розселення. ІІІ. Східний політико-географічний район області виділяється середньою етнічною мозаїчністю, високою релігійною мозаїчністю, значною підтримкою лівих партій, найнижчою в області політичною активністю. Відносно кращі тенденції політичного розвитку у Рахівському районі, зважаючи передусім на високу патріотичну налаштованість та консерватизм гуцулів. IV. Південний прикордонний район є осередком ймовірної дестабілізації політико-географічного розвитку, що пов'язано передусім з надмірною політизованістю угорської меншини. Політичні симпатії населення району здебільшого визначені різними суб'єктивними впливами, а надмірна електоральна пасивність зумовлена орієнтацією українських угорців в суспільно-політичне середовище етнічної батьківщини.

Чернівецька область. І. В Північно-Західному ареалі відсутні реальні ризики політичної дестабілізації. За тенденціями політичної поведінки населення район подібний до галицьких областей. Істотним бар'єром міжрегіональної суспільно-політичної інтеграції залишаються значні релігійно-конфесійні відмінності, однак проукраїнська налаштованість місцевих політичних еліт безумовно усуває ризики деструктивних сценаріїв розвитку. ІІ. Ймовірність політичної дестабілізації для Східного району є низькою, що пов'язано з відсутністю великих осередків модернізації етнонаціональних меншин та надмірної політизації громадських рухів. Однак, негативним аспектом з позицій загальнорегіональної інтеграції є низька політична активність населення, а також помітні відмінності в електоральних симпатіях населення цього (північнобессарабського) ареалу і північнобуковинських районів. ІІІ. Специфіка політичних процесів в Центральному районі (місто Чернівці) пов'язана з етнічним різноманіттям, провідним значенням обласногоцентру як головного осередку громадської діяльності меншин, виконанням містом функції консолідуючого ядра області та каталізатора інтеграції цілісного регіону в загальноукраїнське середовище. IV. Район найбільшої ймовірності відцентрового політико-географічного розвитку в області - Південно-Східний. Ризики деструктивних політичних змін пов'язані передусім з проблемами етнополітичної консолідації населення, його електоральною пасивністю, ситуативністю і мінливістю політичної поведінки. Районні центри є головними осередками локалізації румунських національно-культурних товариств. Вищими бальними оцінками виділяється Сторожинецький район, з огляду на більший потенціал українського етномовного компоненту у поселеннях північної частини та районному центрі.

З метою усунення ризиків дестабілізації політичної ситуації в прикордонні розроблена стратегія гармонізації політико-географічного розвитку, що передбачає ряд заходів на загальнодержавному та регіональному рівнях у всіх сферах життєдіяльності. Базовим пунктом цієї стратегії є забезпечення збалансованого і комплексного регіонального розвитку, який, маючи ефективні соціально-економічні результати, створить міцне підґрунтя для усунення відцентрових настроїв в середовищі етнонаціональних меншин прикордоння. Основою реалізації стратегії є також законодавче закріплення кримінальної відповідальності особи за наявність подвійного громадянства, пропорційного представництва національних меншин в органах влади, зокрема, шляхом надання квот чи повернення до мажоритарної виборчої системи. Загальнодержавне значення для етнонаціональної консолідації має збільшення кількості годин викладання української мови, підвищення загального освітнього рівня учнів і професійної підготовки викладацького складу в навчальних закладах для етнонаціональних меншин, популяризація в суспільстві ідей загальнонаціональної єдності і міжрегіональної інтеграції, наукове спростування частих упереджених і суб'єктивних суджень про специфіку етнополітичних процесів і міжетнічних взаємин в Україні. Стратегічно важливим є детальний аналіз та попереднє наукове обґрунтування усіх положень міждержавних угод і договорів України з сусідніми державами щодо забезпечення прав меншин з прогнозуванням майбутніх наслідків їх реалізації. Останнє зумовлено тим, що впровадження багатьох пунктів підписаних протоколів потребує радикальних змін в соціально-економічній, культурно-освітній сферах і українська сторона подібними договорами часто створює прецеденти для майбутніх міжетнічних суперечок. Головною метою реалізації усіх пунктів цієї стратегії, спрямованої на гармонізацію політико-географічних процесів в прикордонні є інтеграція етнічно неоднорідного населення Закарпатської і Чернівецької областей в загальнодержавне політичне, етнонаціональне, соціально-економічне, духовно-культурне середовище.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі одержано нові науково обґрунтовані результати, які розв'язують наукове завдання щодо поглиблення методичних засад вивчення політико-географічних процесів, дослідження чинників, особливостей та закономірностей політико-географічного розвитку прикордонних районів Закарпатської і Чернівецької областей.

В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки:

1. Виходячи з географічного, політичного, філософського змісту процесу, “політико-географічний процес” слід трактувати як формування, функціонування та розвиток форм територіальної організації політичної сфери суспільства, що відбувається під безпосередньою чи опосередкованою дією природно- і суспільно-географічних чинників та має певну просторову спрямованість.

2. Дослідження політико-географічних процесів в прикордонних районах з етнічно неоднорідним населенням має включати три аспекти: 1) загальні теоретико-методологічні засади на основі теорії суспільно-географічного процесу, застосування історико-географічного, факторно-аналітичного та структурно-функціонального підходів; 2) врахування політичної, соціально-економічної, демографічної специфіки прикордонної території, особливостей функціонування державного кордону; 3) використання геоетнополітичного аналізу на усіх етапах роботи.

3. В контексті вивчення впливу історичних умов формування території на сучасні політичні процеси виявлено, що Закарпатська та Чернівецька області недостатньо інтегровані в загальноукраїнське суспільно-політичне середовище, передусім в результаті територіального відокремлення від основних територіальних осередків, центрів українського державотворення в усі історичні періоди, а також жорстких асиміляційних заходів. За відносною бальною оцінкою Закарпатська та Чернівецька області належать до групи регіонів України з середнім рівнем інтегрованості в загальнодержавний контекст, помітно відстаючи від сусідніх галицьких.

4. Основним чинником просторової диференціації політичного середовища в Закарпатській та Чернівецькій областях є етногеографічні відмінності. Зважаючи на динаміку національного складу населення прикордонних районів, а саме - збереження, а в окремих етнічно мозаїчних районах - зростання питомої ваги етнічно неукраїнського населення, ареали абсолютного переважання етнонаціональних меншин є відносно стійкими, що сприяє утвердженню їх вагомого впливу на розвиток політичного життя областей.

5. Розрахунки інтегральних бальних оцінок економічних умов життєдіяльності в Закарпатській і Чернівецькій областях показали, що прикордонні райони виділяються відносно кращими економічними показниками, ніж зокрема гірські та віддалені (з абсолютним переважанням етнічних українців). Однак, такі відносні економічні переваги не мають достатнього “консолідуючого потенціалу”, адже на фоні середньоукраїнських показників, і, тим більше, європейських стандартів розвитку, економічні умови життєдіяльності в Закарпатському і Чернівецькому прикордонні є незадовільними, що й каталізує

відцентрові настрої серед населення.

6. Дослідження просторової диференціації та розвитку політичної сфери в Закарпатській та Чернівецькій областях в рамках ідеї типологічної єдності регіонів за особливостями політико-географічного розвитку виявили такі подібні тенденції перебігу політико-географічних процесів в прикордонні:

- утворення та зростання впливу локальних політичних структур, що ідентифікують себе з етнонаціональними меншинами чи окремими районами;

- збереження високої репрезентативності етнічних інтересів в місцевих органах влади;

- зменшення темпів інституалізації етнічних інтересів у формі утворення національно-культурних товариств, однак посилення впливу та розширення мережі вже діючих об'єднань, зростання громадської активності менш чисельних етнонаціональних спільнот;

- низька електоральна активність населення, висока мінливість політичних симпатій виборців, збереження популярності серед етнонаціональних меншин прикордоння лівих та центристських партій, провладних політичних сил;

- наявність стійкої регіоналізації електорального простору областей за ареалами: прикордонні етнічно неоднорідні райони - локалізація впливу лівих партій, мінливість політичних симпатій, електоральна пасивність; приміська зона - значна диференціація політичних симпатій виборців, висока явка виборців; моноетнічні українські райони - висока активність виборців, підтримка національно-демократичних сил; найбільш віддалені від обласних центрів райони - низька явка виборців, значна підтримка партій чітко вираженого лівого ідеологічного спрямування;

- збереження надто слабкого потенціалу релігійного чинника для політичної та загальнорегіональної консолідації, зважаючи передусім на приналежність населення до релігійних конфесій, що знаходяться у фокусі впливу сусідніх держав та незначний вплив релігійних організацій з чітко вираженими проукраїнськими орієнтаціями.

7. Інтегральне оцінювання політико-географічних процесів засвідчує, що типи районів та міст за ймовірністю політичної дестабілізації корелюють з територіальними етногеографічними та етнополітичними відмінностями, тому ризики відцентрових змін в політичній сфері Закарпатської і Чернівецької областей пов'язані передусім з особливостями міжетнічних взаємин. Проведене районування областей за особливостями політико-географічних процесів може виступати критерієм виділення тих територій, які в першу чергу потребують активізації державної регіональної політики.

8. Усунення суперечностей перебігу політико-географічних процесів в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей потребує реалізації запропонованої в дисертації стратегії політико-географічного розвитку, що передбачає ряд заходів на загальнодержавному і регіональному рівнях в соціально-економічній, політичній, культурній, етнонаціональній сферах, спрямованих на інтеграцію етнічно неоднорідного населення прикордоння в загальноукраїнське середовище.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Склярська О. Політико-географічні дослідження в Україні: історичні традиції та сучасні підходи / О. Склярська // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - Вип. 17. - С. 103-108.

2. Склярська О. І. Географічні особливості електоральної поведінки населення в прикордонних районах Закарпатської та Чернівецької областей / О. І. Склярська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль: В-во ТНПУ. - № 1 (Вип. 25). - 2008. - С. 128-133.

3. Склярська О. Міждержавні взаємини України з Угорщиною та Румунією як чинник політико-географічних процесів в прикордонних районах / О. Склярська // Вісник Львівського університету. Серія: міжнародні відносини. - 2008. - Вип. 25. - С. 105-110.

4. Склярська О. Методологічні та методичні аспекти дослідження політико-географічних процесів в прикордонних районах / О. Склярська // Вісник Львівського університету. Серія: географія. - 2009. - Вип. 36. - С. 292-300.

5. Склярська О. Демогеографічна ситуація як чинник геоетнополітичних процесів в Закарпатській і Чернівецькій областях / О. Склярська // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - Вип. 19. - С. 73-78.

6. Склярська О. І. Історичні умови формування території Чернівецької області як чинник її інтегрованості в загальноукраїнське середовище / О. І. Склярська // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 480-481: Географія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С. 150-154.