Туристично-рекреаційні ресурси Львівської області: територіальна диференціація, оцінка, напрямки використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Туристично-рекреаційні ресурси львівської області: територіальна диференціація, оцінка, напрямки використання

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Клапчук ОКСАНА ОРЕСТІВНА

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Заставний Федір Дмитрович

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Сухий Петро Олексійович

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри геодезії, картографії та управління територіями

кандидат географічних наук, доцент

Ковальчук Андрій Степанович

Львівський національний університет імені Івана Франка,

доцент кафедри туризму

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток туристично-рекреаційної галузі для багатьох розвинених країн є одним з основних джерел наповнення бюджету. Такою вона повинна стати і для України, що розташована на перехресті стратегічно важливих транспортних шляхів у центрі Європи, має для розвитку туристичної сфери сприятливі природні умови, значний культурно-історичний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, однак значно відстає від європейських країн за рівнем сервісу. Високорозвинений ринок рекреаційних послуг є вагомим фактором прискорення інтеграції України в європейське економічне співтовариство. Важливою передумовою розвитку туризму в Україні та її регіонах є дослідження особливостей і закономірностей розвитку туристично-рекреаційних ресурсів.

Теоретичні і методологічні засади дослідження проблем розвитку рекреаційних і туристичних ресурсів, історичного та географічного краєзнавства висвітлені у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, однак ще не всі регіони країни охоплені комплексними дослідженнями. Це, зокрема, стосується й Львівської області, де туристично-рекреаційна сфера є одним із стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку. З кожним роком потік туристів на Львівщину зростає, тому якість наданих послуг теж повинна змінюватися на краще. Однак туристично-рекреаційна сфера області ще недостатньо вивчена, зокрема детального аналізу потребують такі визначальні чинники, як природні, культурно-історичні та соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні ресурси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка “Актуальні питання географії України” (номер державної реєстрації 0101U006377).

Метою дослідження є суспільно-географічний аналіз туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, зокрема визначення їх компонентної структури, територіальної диференціації та напрямків використання в туристичній галузі господарства.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- удосконалити методику дослідження туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, насамперед щодо оцінювання пізнавальної цінності туристично-рекреаційних ресурсів;

- дослідити природні, культурно-історичні та соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні ресурси області та їх територіальну диференціацію;

- здійснити оцінку та типізувати туристично-рекреаційні ресурси адміністративних районів Львівської області;

- розробити перспективні нитки туристичних маршрутів Львівщини;

- подати пропозиції щодо оптимізації використання туристично-рекреаційних ресурсів.

Об'єктом дослідження є туристично-рекреаційні ресурси Львівської області, а предметом - їх територіальна диференціація та компонентна структура в контексті використання для потреб туристичної галузі.

Методологічною основою туристично-рекреаційного дослідження є теоретичні положення суспільної, зокрема, рекреаційної, географії, рекреалогії, історичного та географічного краєзнавства, культурології, викладені в працях Е. Алаєва, Ф. Заставного, М. Крачила, О. Любіцевої, М. Мироненка, М. Пістуна, В. Преображенського, В. Руденка, І. Твердохлєбова, О. Топчієва, О. Шаблія та ін. Теоретичні засади та методика дослідження сформовані на підставі розробок з цієї проблематики О. Бейдика, Л. Гринів, М. Копача, В. Кравціва, С. Кузика, О. Стецюк та інших українських учених.

Наукова новизна і положення, що захищаються. На основі опрацювання значної кількості літературних джерел й статистичних матеріалів за допомогою численних методів досліджень різних наук у роботі

вперше:

- комплексно досліджено територіальну диференціацію та компонентну структуру туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, які розглядаються як природні, культурно-історичні та соціально-економічні об'єкти, процеси та явища, що слугують матеріальною основою для організації відпочинку й оздоровлення населення, розвитку туристичної інфраструктури на території регіону;

- визначено пізнавальну цінність окремих видів туристично-рекреаційних ресурсів адміністративних районів Львівської області, на підставі обчислених спеціальних коефіцієнтів здійснено ранжування районів за рівнем пізнавальної цінності на унікальні, високоатрактивні, середньоатрактивні, малоатрактивні та неатрактивні;

удосконалено:

- оцінні шкали, зокрема для обчислення коефіцієнтів пізнавальної цінності природних і соціально-економічних (інфраструктурних) туристично-рекреаційних ресурсів (з урахуванням їх особливостей у Львівській області);

набули подальшого розвитку:

- дослідження територіальної диференціації туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, зокрема, на підставі коефіцієнтів пізнавальної цінності, здійснено природну, культурно-історичну, соціально-економічну (інфраструктурну) та комплексну туристично-рекреаційну типізацію районів області;

- картування територіальної диференціації туристично-рекреаційних ресурсів, зокрема розроблено спеціальні картосхеми як для окремих видів туристично-рекреаційних ресурсів, так і диференціації території за пізнавальною цінністю (за допомогою спеціальних коефіцієнтів), та здійснено, на їх основі, типізацію адміністративних районів;

- дослідження перспективних напрямків використання туристично-рекреаційних ресурсів, а також розроблено нитки нових туристичних маршрутів, що проходять через території, багаті на культурно-історичні туристично-рекреаційні ресурси, які сьогодні використовуються у туристичній індустрії не повною мірою.

Практична цінність і впровадження роботи. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що представлений у дисертації матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані для вдосконалення регіональної туристичної політики, зокрема для розробки комплексних програм розвитку туризму; формування мережі нових і розширення чинних туристичних маршрутів; при підготовці та під час викладання нормативних і спеціалізованих курсів з соціально-економічної й рекреаційної географії, географії туризму України, при проведенні лекційних і практичних занять, а також у краєзнавчій роботі вчителів та усіх, хто цікавиться рідним краєм.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій реалізовано власний підхід автора до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, їх територіальної диференціації, оцінки та напрямків використання. Викладені в роботі науково-методичні положення, результати та висновки, безпосередньо належать автору.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження апробовано на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях: “Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні” (Львів, 18-19 травня 2007 р.); “Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан'європейської екологічної мережі” (Рахів, 11-13 листопада 2008 р.); “Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи” (Івано-Франківськ-Яремче, 16-18 грудня 2009 р.); “Туризм і рекреація: стратегія розвитку напередодні Євро - 2012” (Львів, 14 квітня 2010 р.); наукових семінарах кафедри географії України, щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. Наукові розробки дисертанта викладено у 9 статтях, матеріалах і тезах конференцій загальним обсягом 5,21 ум. друк. арк., в тому числі 5 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,59 ум. друк. арк. (усі одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, які поділяються на 11 підрозділів, висновків, 44 додатків на 69 сторінках і списку використаних джерел (143 найменування). Основний обсяг дисертаційного дослідження викладений на 165 сторінках. Робота містить 4 таблиці та ілюструється 68 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У першому розділі дисертації “Теоретичні та методичні засади суспільно-географічного дослідження туристично-рекреаційних ресурсів” розкрито основні поняття, концепції, методи й засади до вивчення проблематики компонентної структури, територіальної диференціації, бальної оцінки та напрямків використання в туристичній галузі господарства туристично-рекреаційних ресурсів.

Розглядають категорію “ресурс” у трьох принципових розрізах: як загальну категорію; як категорію виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання, а також як категорію загальноекономічну чи соціально-економічну. Під поняттям “ресурс” розуміють: а) запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби чи які є в наявності для використання на випадок необхідності; б) засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності. Відомий економіко-географ Е. Алаєв визначає термін “ресурс” як енергію, речовину, інформацію, які виробляються за межами даної системи і служать для неї вихідним матеріалом функціонування, розвитку, існування. О. Шаблій визначає природні ресурси як усі ті елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії чи продовольства тощо. В економічній і соціальній географії виокремлюють ресурси, пов'язані з туристично-рекреаційною сферою: рекреаційні, туристично-рекреаційні, туристичні. Ці терміни виникли на перетині трьох галузей знань: туризмології, рекреаційної географії та географії туризму, основи яких закладені багатьма українськими та зарубіжними вченими.

Вирішальним кроком на шляху формування сучасного уявлення про рекреаційні ресурси стала публікація Л. Багрової, М. Багрова і В. Преображенського, в якій уперше дано визначення поняття “рекреаційні ресурси” як однієї із найважливіших передумов формування особливої галузі господарства: “… Це природні, природно-технічні і соціально-економічні геосистеми й їх елементи, які при існуючих технічних і матеріальних можливостях можуть бути використані для організації рекреаційного господарства”. Обсяг поняття “рекреаційні ресурси” окреслили також М. Мироненко та І. Твердохлєбов: це компоненти географічного середовища та об'єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і цілющо-оздоровча значущість, можуть бути використані для організації різних видів і форм рекреаційних занять. Сучасний фахівець О. Бейдик визначає рекреаційно-туристичні ресурси, як об'єкти та явища природного, природно-антропогенного, соціального походження, що використовуються для туризму, лікування, оздоровлення та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їх спеціалізацію та економічну ефективність. За визначенням О. Любіцевої, туристичні ресурси включають об'єкти, створені людською працею (пам'ятки історії, культури, архітектури, музеї тощо) та об'єкти, до яких докладається людська праця з метою підтримки їхніх атрактивних якостей (пляжі, національні парки тощо). За О. Топчієвим, рекреаційні ресурси - це компоненти природного середовища і феномени (об'єкти, явища) соціокультурного характеру, які, завдяки певним властивостям, можуть використовуватись для рекреаційної діяльності. Своє визначення поняття “рекреаційні ресурси” запропонували й учені з Донецька. Зокрема, Г. Бовсуновська наводить таке визначення рекреаційних ресурсів: об'єкти або явища природного та антропогенного походження, які використовуються для туризму, лікування і відпочинку. Вони впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів, їх спеціалізацію і економічну ефективність.

Проаналізувавши наведені визначення понять “ресурси”, “природні ресурси”, “рекреаційні ресурси”, “туристично-рекреаційні ресурси”, ми сформулювали власне визначення терміна “туристично-рекреаційні ресурси” - це природні, культурно-історичні та соціально-економічні об'єкти, процеси та явища, що слугують матеріальною основою для організації відпочинку й оздоровлення населення, розвитку туристичної інфраструктури на певній території.

“Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів” за авторства В. Кравціва, Л. Гринів, М. Копача і С. Кузика була удосконалена і передбачала три етапи. На першому етапі було зібрано інформацію про природні, культурно-історичні й соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні ресурси області, для чого застосовано літературний, польових досліджень, статистичний і візуальний методи досліджень. Одним із аспектів дослідження було опрацювання законодавчої бази з питань туристичної діяльності в Україні.

На другому етапі усі зібрані матеріали були опрацьовані і за допомогою базової методики, розробленої В. Кравцівим, Л. Гринів, М. Копачем і С. Кузиком, оцінені всі види туристично-рекреаційних ресурсів. Насамперед обчислювався коефіцієнт пізнавальної цінності (K_p) кожного виду ресурсів районів області; потім - сумарні коефіцієнти комплексу туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області (без м. Львова) за формулою

де ?A - сума балів пізнавальної цінності території; ?A_max - максимально можлива сума балів цієї території за шкалою бальної системи оцінок.

Для ранжування пізнавальної цінності адміністративних районів (на підставі значення К_р) використовувалася така шкала: 0,86-1,00 - унікальні; 0,65-0,85 - високоатрактивні; 0,45-0,64 - середньоатрактивні; 0,25-0,44 - малоатрактивні; менше 0,25 - неатрактивні.

За цією схемою оцінені всі види туристично-рекреаційних ресурсів. Для обчислень використано сучасний загальнонауковий метод - формалізації, зокрема, знакової формалізації. Суть бального підходу до оцінки туристично-рекреаційних ресурсів полягала у тому, що оцінні шкали побудовані на подальшій структуризації видових компонентів відповідно до туристично-рекреаційної важливості аналізованих явищ і часу, необхідного для огляду об'єктів.

Групування районів за пізнавальною цінністю мало не лише теоретичне, а й практичне значення. Воно послужило основою для типізації адміністративних районів Львівської області. Отже, запропонована удосконалена методика оцінки дала змогу якнайповніше визначити туристично-пізнавальний потенціал окремо взятого району, що в майбутньому сприятиме ефективному функціонуванню й зростанню прибутковості сучасної індустрії туризму.

На третьому етапі дослідження було складено набір картосхем, для чого використано міждисциплінарний картографічний метод, що синтезував й унаочнював подану інформацію та дав змогу впорядкувати її за певними принципами. Картографічне моделювання включало два етапи:

– складання картосхем: за кожним видом ресурсів і комплексних (на підставі обчислених коефіцієнтів);

– застосування картосхем для одержання аналітичної інформації про туристично-рекреаційні ресурси Львівської області, що здійснювалося шляхом її зчитування, аналізу і перетворення.

Аналіз картосхем дав можливість здійснити туристично-рекреаційну ресурсну типізацію адміністративних районів Львівської області, яка базувалася на виокремленні та делімітації ареалів, що характеризуються певною подібністю досліджуваного явища. Для повнішого відображення особливостей розміщення природних, культурно-історичних і соціально-економічних (інфраструктурних) туристично-рекреаційних ресурсів здійснено три типізації, а також комплексну туристично-рекреаційну ресурсну типізацію території адміністративних районів Львівської області. Це дало змогу виявити унікальні туристичні об'єкти, які зараз не використовуються, однак можуть значно удосконалити та поповнити цінним екскурсійним матеріалом вже чинні туристичні маршрути. На підставі обчислених коефіцієнтів пізнавальної цінності було виокремлено типи районів. Для уточнення типізації застосовано також метод математичної формалізації - багатовимірний аналіз. За допомогою програмного продукту STATISTICA 6 на основі аналізу 20 показників побудовано чотири “дерева поєднань” адміністративних районів Львівської області. За допомогою цього методу адміністративні райони були розподілені по кластерах відповідно до значень їхніх коефіцієнтів пізнавальної цінності. За результатами дослідження складено картосхему ниток типових (що пропонуються більшістю туристичних фірм) і нових туристичних маршрутів, які базуються на туристично-рекреаційних об'єктах, високої пізнавальної цінності і на сьогодні туристичними організаціями не використовуються.

У розділі узагальнено та доповнено теоретичні наукові розробки із проблематики вивчення компонентної структури, територіальної диференціації й бальної оцінки туристично-рекреаційних ресурсів Е. Алаєва, О. Бейдика, Л. Гринів, Ф. Заставного, М. Копача, В. Кравціва, М. Крачила, С. Кузика, О. Любіцевої, М. Мироненка, М. Пістуна, В. Преображенського, В. Руденка, О. Стецюк, І. Твердохлєбова, О. Топчієва, О. Шаблія. Опрацювання джерельної бази дало підстави стверджувати, що природні, культурно-історичні та соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні ресурси регіону досліджувалися багатьма вченими. Природні ресурси Львівської області вивчали К. Геренчук, С. Генсірук. Детальні дослідження мінеральних вод здійснили Є. Бурксер, О. Стоцький, Г. Стоцька, М. Марінов, І. Пасєка, Н. Федорова, О. Федунь та ін. Культурно-історичні ресурси були об'єктами досліджень багатьох учених: археологічні пам'ятки досліджував О. Ратич; пам'ятки сакральної архітектури вивчали В. Горбик, А. Данилюк, О. Крушинська, О. Лесик; замки - О. Мацюк, М. Рожко; музеї - Г. Мезенцева, історію краєзнавства та туристичні ресурси - М. Рутинський. Історію Львова комплексно досліджували й зарубіжні вчені, зокрема польські - П. Влодек та Я. Островські.

У другому розділі “Територіальна диференціація, структура та оцінка туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області” здійснено оцінку природних, культурно-історичних і соціально-економічних (інфраструктурних) туристично-рекреаційних ресурсів адміністративних районів Львівської області.

У Львівській області налічується 148 (9,3% загальної кількості готелів та інших закладів для тимчасового проживання) готелів та інших закладів для тимчасового проживання, за цим показником вона посідає друге місце в Україні, після Київської області (10,2%). Крім того, у регіоні налічується 11081 (6,8%) місць у готелях та інших закладах для тимчасового проживання. Частка санаторно-курортних закладів області становить 3,9% (121 об'єкт). Також у Львівській області найбільша в Україні кількість пам'яток архітектури та містобудування національного значення - 794 об'єкти (19,3%). Природні, культурно-історичні та соціально-економічні туристично-рекреаційні ресурси зумовлюють високу відвідуваність Львівщини туристами. У структурі туристичних потоків області 2000 р. найбільшою була частка туристів - громадян України, що виїжджали за кордон (56,0%), за ними із показником 24,0% йшли внутрішні туристи і на третьому місці були іноземні туристи (20,0%). У наступні роки потоки іноземних туристів збільшувались (2003 р. - 24,3%) і досягли найвищих значень 2004 р. - 24,9%. Показники потоків внутрішніх туристів навпаки зменшувались, у 2003 р. вони становили 18,3%, а у 2004 р. - 22,3%. У 2005 р. кількість іноземних туристів різко зменшилась (12,4%), а внутрішніх туристів, навпаки, зросла (38,6%). У наступні роки частка іноземних туристів зменшувалась і у 2008 р. становила 9,8%. Частка внутрішніх туристів зростала і 2008 р. становила 36,7%. Протягом 2000-2008 рр. частка туристів - громадян України, що виїжджали за кордон, поступово зменшувалась, у 2008 р. вона становила 53,5%.

Такий розподіл туристичних потоків зумовлений туристично-рекреаційними ресурсами, їх територіальною диференціацією та уподобаннями туристів. Бальнеологічні об'єкти регіону зосереджені у Передкарпатті й на Розточчі. Найбільші та найважливіші поклади лікувальних грязей, родовища мінеральних вод та озокериту зосереджені у Яворівському (Немирівське), Дрогобицькому (Трускавецьке, Східницьке), Городоцькому (Великолюбінське) й Стрийському (Моршинське) районах. Об'єкти природно-заповідного фонду, які перебувають під охороною держави, розташовані у південній (національний природний парк “Сколівські Бескиди”), більш залісненій, частині області та на Розточчі (природний заповідник “Розточчя”, Яворівський національний природний парк). Саме там знаходиться найбільше унікальних природних об'єктів, які приваблюють туристів. Археологічні пам'ятки по території Львівської області розміщені рівномірно. Найкомпактніше вони зосереджені на півночі, північному-сході та у центральній частині, що пов'язано із проходженням цією територією важливих торговельних і транспортних шляхів. Найбільше їх скупчення спостерігається поблизу замкових комплексів. Дерев'яні сакральні споруди розміщені також рівномірно по всій території області, дещо компактніше - у південних районах (Сколівський і Турківський) і на Розточчі (Яворівський район), що зумовлено близькістю будівельної сировини - деревини. Кам'яні сакральні споруди розміщені по території області нерівномірно, вони переважають у великих містах, насамперед, у Львові, та районних центрах (Жовква, Сокаль, Золочів, Самбір). Це пов'язано із розповсюдженням магдебурзького права, яке сприяло поширенню європейської планувальної структури міст, європейських традицій будівництва. На півдні області кам'яних сакральних споруд майже нема, традиційно там переважало дерев'яне будівництво. Замкові комплекси переважно зосереджені у подільській частині області (Олесько, Золочів). Лінія побудованих укріплень проходить саме через перехрестя найважливіших торговельних шляхів. Громадські та житлові будівлі історичного значення розміщені у великих містах, де вони у минулому виконували, окрім основних, також адміністративні функції (Львів, Жовква). Однак окремі житлові споруди (присадибні будинки) розміщені за межами великих міст, у приміській зоні (Пустомитівський район). Палацово-паркові комплекси знаходяться у північній та північно-східній частинах області (Тартаків, Броди, Буськ, Підгірці). Після того як будівництво замків втратило свою актуальність, почалося масове будівництво палаців, що ґрунтувалося на перебудові замкових комплексів чи спорудженні на їх місці нових. Внаслідок цього географія поширення палаців дуже близька до географії замкових комплексів. Музеї розміщені переважно у центральній і північній частинах області, передусім у районних центрах чи великих містах. Пам'ятки, пов'язані з історичними подіями та життям і діяльністю визначних людей, розміщені рівномірно на всій території області і зосереджені як у великих містах, так і у сільській місцевості.

Готелі розміщені нерівномірно; найбільше їх на півдні області (Сколівський (94), Дрогобицький (79), Стрийський (24) райони) та у м. Львові. Багато готельних комплексів споруджено в місцях поширення природних туристично-рекреаційних ресурсів, зокрема бальнеологічних. Будівництво значної кількості готелів у Сколівському районі зумовлене стрімким розвитком гірськолижних курортів. Географія розміщення санаторно-курортних комплексів практично збігається із розташуванням бальнеологічних об'єктів. Цілком закономірно, що у тих районах, де їх найбільше, кількість санаторіїв теж є найбільшою у області. Об'єкти ресторанного господарства зосереджені, насамперед, в обласному центрі (882) та Дрогобицькому районі (156); на решті території вони функціонують досить рівномірно, проте у західній частині області (Мостиський, Самбірський, Яворівський райони) їх дещо більше.

Зібраний матеріал дав змогу обчислити середній коефіцієнт пізнавальної цінності за всіма видами туристично-рекреаційних ресурсів (природні, культурно-історичні та соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні ресурси) для кожного адміністративного району. На підставі цього райони Львівської області віднесено до середньоатрактивних (12) і малоатрактивних (8). Найвищі показники мають Дрогобицький (0,58), Жовківський (0,58), Пустомитівський (0,56), Стрийський (0,53), Сокальський (0,50), Яворівський (0,49), Буський (0,48), Старосамбірський (0,48) і Сколівський (0,48) райони (табл. 1). Найатрактивнішими населеними пунктами області є міста Львів, Жовква, Золочів, селище Олесько й село Підгірці. На підставі оцінки комплексу туристично-рекреаційних ресурсів районів укладено схематичну структуру туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області (рис. 1).

У третьому розділі “Туристично-рекреаційна типізація адміністративних районів Львівської області та проблеми охорони і використання туристично-рекреаційних ресурсів” на підставі коефіцієнтів пізнавальної цінності здійснено чотири типізації адміністративних районів Львівської області. В межах кожного типу обчислено середній коефіцієнт, охарактеризовано унікальні природні й культурно-історичні та найвідоміші соціально-економічні (інфраструктурні) туристично-рекреаційні об'єкти.

Комплексна туристично-рекреаційна ресурсна типізація адміністративних районів дала змогу встановити їх належність до одного з двох типів: середньоатрактивні та малоатрактивні (рис. 2).

До першого типу належать середньоатрактивні райони, що мають середній коефіцієнт 0,51, тобто значну туристично-рекреаційну цінність: Сокальський, Жовківський, Золочівський, Яворівський, Мостиський, Старосамбірський, Дрогобицький, Стрийський, Сколівський, Пустомитівський, Городоцький, Буський.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області

Туристичні фірми м. Львова й області пропонують туристам чимало цікавих екскурсій. Однак ще багато об'єктів не охоплені сучасною туристично-екскурсійною системою, хоча варті уваги туристів. З урахуванням цього розроблено декілька нових ниток туристичних маршрутів (рис. 3). туристичний рекреаційний маршрут львівщина

Ситуація, що склалася в Україні у справі збереження і використання культурно-історичної спадщини, надзвичайно складна і подекуди навіть критична. Саме тому головними заходами для збереження туристично-рекреаційної спадщини Львівської області є такі: раціональне й ефективне використання природних і культурно-історичних туристично-рекреаційних ресурсів; реконструкція та модернізація санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів; створення відповідної бази для розвитку туризму; реконструкція чинних і будівництво нових транспортних шляхів, які б за якістю не поступалися закордонним; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток туристичної сфери; створення інформаційної бази даних туристично-рекреаційних ресурсів області; популяризація туристичного продукту області на ринку туристичних послуг й активізація міжнародної співпраці в цій сфері.

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу є ефективним засобом структурної трансформації господарства в напрямку його соціальної орієнтації. В цьому плані рекреація може дати відчутний соціальний ефект, передусім, за рахунок розширення зайнятості населення. За своєю економічною результативністю рекреація є цілком конкурентоспроможною галуззю. Ефективна політика освоєння туристично-рекреаційного потенціалу може стати дієвим інструментом екологізації господарського комплексу області, засобом підвищення рівня екологічної безпеки території.

У розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку в області повинні стати пріоритетними завдання поліпшення стану туристично-рекреаційного господарства та створення належних умов для зростання якості рекреаційних послуг, що дасть змогу перетворити Львівську область на один із найкращих туристично-рекреаційних центрів не лише загальнодержавного, а й, у перспективі, - європейського і світового значення.

Рис. 2. Туристично-рекреаційна ресурсна типізація адміністративних районів Львівської області

Рис. 3. Туристичні маршрути на території Львівської області

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі одержано нові науково обґрунтовані результати, які сприяють удосконаленню методики бальної оцінки туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області, дослідження їх територіальної диференціації та напрямків використання:

1. Проблематика географічного дослідження туристично-рекреаційних ресурсів є предметом дослідження географії туризму та рекреаційної географії. В цих наукових дисциплінах використовуються близькі за значенням поняття: туристичні ресурси, рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційні ресурси. На наш погляд, туристично-рекреаційні ресурси - це природні, культурно-історичні та соціально-економічні об'єкти, процеси та явища, що слугують матеріальною основою для організації відпочинку й оздоровлення населення, розвитку туристичної інфраструктури на певній території.

2. Для оцінки туристично-рекреаційних ресурсів застосовують метод бальної оцінки, в основу якого покладено обчислення коефіцієнтів пізнавальної цінності. Для оцінювання пізнавальної цінності культурно-історичних туристично-рекреаційних ресурсів використано методику, розроблену В. Кравцівим, Л. Гринів, М. Копачем і С. Кузиком. Головними показниками є археологічні пам'ятки; сакральні комплекси; пам'ятки оборонного будівництва; громадські споруди; житлові будівлі; палацово-паркові ансамблі; музеї та музейні експозиції; меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними традиціями; пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з життям та творчістю діячів історії, культури. Для оцінки природних і соціально-економічних туристично-рекреаційних ресурсів пропонуємо використовувати такі показники: ландшафтне різноманіття; лісистість; водозабезпеченість; водоймища; оптимальні для рекреації позитивні температури; холодний період; плювіальний режим; сніговий покрив; бальнеологічні ресурси; об'єкти природно-заповідного фонду; готелі та інші заклади для тимчасового проживання; одноразова місткість готелів та інших закладів для тимчасового проживання; санаторно-курортні заклади; одноразова місткість санаторно-курортних закладів; об'єкти ресторанного господарства; щільність автомобільних доріг; автозаправні станції та залізничні станції.

3. Львівська область належить до областей, що найкраще забезпечені туристично-рекреаційними ресурсами. Загалом регіон має сприятливі природні умови та багаті культурно-історичні ресурси. Всього на території області налічується 2095 культурно-історичних об'єктів (371 об'єкт, або 17,7% у місті Львів), із них 409 (19,5%) - археологічні пам'ятки, 264 (12,6%) - сакральні комплекси національного значення, 15 (0,7%) - пам'ятки оборонного будівництва національного значення, 14 (0,7%) - громадські споруди національного значення, 100 (4,8%) - житлові будівлі національного значення, 11 (0,5%) - палацово-паркові ансамблі національного значення, 113 (5,4%) - музейні установи, 50 (2,4%) - меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами і бойовими та культурними традиціями, та 1119 (53,4%) - пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з життям та творчістю діячів історії, культури. У структурі соціально-економічних (інфраструктурних) туристично-рекреаційних ресурсів налічується 390 (13,3%) готелів та інших закладів для тимчасового проживання, 121 (4,1%) санаторно-курортний заклад, 1990 (68,0%) об'єктів ресторанного господарства, 356 (12,2%) автозаправних станцій і 72 (2,4%) залізничні станції. У процесі дослідження з'ясувалося, що найбільше туристично-рекреаційних об'єктів у Дрогобицькому (434), Жовківському (322), Сокальському (322), Пустомитівському (248), Сколівському (233) та Яворівському (222) районах.

4. На підставі оцінки комплексу туристично-рекреаційних ресурсів, сформульовано висновок про те, що райони Львівської області належать до середньоатрактивних (12) і малоатрактивних (8). Найвищими є показники Дрогобицького, Жовківського, Пустомитівського, Стрийського та Сокальського районів; найатрактивнішими населеними пунктами визначено міста Львів, Жовква, Золочів, селище Олесько та село Підгірці. Комплексною типізацією адміністративні райони поділено на два типи: середньоатрактивні (Сокальський, Жовківський, Золочівський, Яворівський, Мостиський, Старосамбірський, Дрогобицький, Стрийський, Сколівський, Пустомитівський, Городоцький, Буський) та малоатрактивні (Радехівський, Бродівський, Кам'янка-Бузький, Перемишлянський, Миколаївський, Жидачівський, Самбірський і Турківський). Для уточнення типізації, за допомогою методу багатовимірного аналізу та програмного продукту STATISTICA 6, адміністративні райони були розподілені по кластерах. На підставі аналізу комплексу туристично-рекреаційних ресурсів кластери поділено на три групи: високоатрактивні, середньоатрактивні та малоатрактивні.

5. Оптимальному використанню туристично-рекреаційних ресурсів сприятиме створення нових туристичних маршрутів з виведенням на ринок на їх основі нових туристичних продуктів. Зокрема, перспективними є такі нитки маршрутів: “Найвідоміші палаци північної Львівщини”, “Стародавня Жовква та монастирі Сокальщини”, “Найцікавіші католицькі костели”, “Подорож подільськими замками Львівської області”, “Слідами подільських монахів”, “Найвідоміші дерев'яні церкви Львівського Передкарпаття та Бескид”.

6. Збереженню та розвитку туристично-рекреаційної спадщини Львівської області сприятимуть такі заходи: раціональне й ефективне використання природних і культурно-історичних ресурсів; реконструкція й модернізація санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів; створення матеріально-технічної бази для розвитку туризму; реконструкція чинних і будівництво нових під'їзних шляхів до туристично-рекреаційних центрів; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; моніторингові дослідження туристично-рекреаційних ресурсів; популяризація туристичного продукту на вітчизняному та світовому ринках туристичних послуг; активізація міжнародної співпраці в сфері туризму й рекреації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Смаль О. Туристично-краєзнавчі ресурси українського прикордоння (на прикладі Жовківського району Львівської області) / О. Смаль // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2007. - Вип. 20. - С. 201-208.

2. Клапчук О. Оборонні споруди як основа для розвитку міжнародного туризму у Львівській області / О. Клапчук // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2008. - Вип. 25. - С. 265-270.

3. Клапчук О. Монастирські комплекси Львівської області як туристичні об'єкти / О. Клапчук // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - 2009. - Вип. 36. - С. 167-174.

4. Клапчук О. Гірськолижний туризм у Львівській області : сучасний стан та перспективи розвитку / О. Клапчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : географія. - 2009. - № 1. - Вип. 25. - С. 122-129.

5. Клапчук О. Характеристика музеїв і музейних експозицій Львівщини та їхня оцінка для цілей туризму / О. Клапчук // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - 2010. - Вип. 38. - С. 149-157.

Тези та матеріали наукових конференцій:

1. Смаль О.О. Географічно-краєзнавчий потенціал Жовківського району / О.О. Смаль / Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні : Матеріали VIII Всеукраїнської студентської наукової конференції (Львів, 18-19 травня 2007). - Львів, 2007. - С. 75-82.

2. Смаль О.О. Території та об'єкти природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення у Львівській області / О.О. Смаль / Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан'європейської екологічної мережі : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Рахів, 11-13 листопада 2008). - Рахів, 2008. - С. 371-375.

3. Клапчук О.О. Дерев'яне церковне будівництво Львівського Прикарпаття як рекреаційний ресурс (на прикладі Дрогобицького та Стрийського районів) / О.О. Клапчук / Рекреаційний потенціал Прикарпаття : історія, сучасний стан, перспективи : Матеріали міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ-Яремче, 16-18 грудня 2009 р.). - Івано-Франківськ, 2009. - С. 174-181.

4. Клапчук О.О. Оцінка бальнеологічних ресурсів Львівської області / О.О. Клапчук / Туризм і рекреація : стратегія розвитку напередодні Євро-2012 : Матеріали регіональної науково-практичної конференції (Львів, 14 квітня 2010 р.). - Львів, 2010. - С. 69-73.

АНОТАЦІЯ

Клапчук О. О. Туристично-рекреаційні ресурси Львівської області: територіальна диференціація, оцінка, напрямки використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню територіальної диференціації туристично-рекреаційних ресурсів Львівської області. Комплексно досліджено компонентну структуру, встановлено пізнавальну цінність окремих видів туристично-рекреаційних ресурсів адміністративних районів Львівської області. На підставі спеціальних коефіцієнтів здійснено ранжування районів за рівнем пізнавальної цінності. Удосконалено методику оцінювання, розроблено оцінні шкали для обчислення коефіцієнтів природних і соціально-економічних туристично-рекреаційних ресурсів. Здійснено природну, культурно-історичну, соціально-економічну та комплексну туристично-рекреаційну типізацію адміністративних районів області. Запропоновано низку рекомендацій щодо перспективних напрямків використання туристично-рекреаційних ресурсів. Розроблено нитки нових туристичних маршрутів, що базуються на залученні до туристичної індустрії унікальних туристично-рекреаційних об'єктів, які дотепер не використовувалися.

Ключові слова: туристично-рекреаційні ресурси, коефіцієнт пізнавальної цінності, ранжування, бальна оцінка, типізація, нитка туристичного маршруту.

Клапчук О. О. Туристически-рекреационные ресурсы Львовской области: территориальная дифференциация, оценка, направления использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2011.

Диссертация посвящена изучению территориальной дифференциации туристически-рекреационных ресурсов Львовской области. Комплексно исследована компонентная структура, установлена познавательная ценность отдельных видов туристически-рекреационных ресурсов административных районов Львовской области. На основе специальных коэффициентов осуществлена ранжировка районов по уровню познавательной ценности. Усовершенствована методика оценивания, разработаны оценочные шкалы для расчета коэффициентов природных и социально-экономических туристически-рекреационных ресурсов. Произведена естественная, культурно-историческая, социально-экономическая и комплексная туристически-рекреационная типизация административных районов области. Предложен ряд рекомендаций относительно перспективных направлений использования туристически-рекреационных ресурсов. Разработаны нити новых туристических маршрутов, базирующиеся на привлечении к туристической индустрии уникальных туристически-рекреационных объектов, которые до сих пор не использовались.

Ключевые слова: туристически-рекреационные ресурсы, коэффициент познавательной ценности, ранжировка, бальная оценка, типизация, нить туристического маршрута.

Klapchuk O. O. Tourist and Recreation Resources of Lviv Region: Territorial Differentiation, Evaluation, Ways of Utilization. - Manuscript.

Thesis for a PhD Degree in Geography, speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. - Ivan Franko National University of Lviv, - Lviv, 2011.

The thesis is dedicated to the study of the territorial differentiation of the tourist and recreation resources of Lviv Region. The development of the tourist and recreation industry is one of the main sources of budget supplementation for many developed countries. The industry should also prove to be so for Ukraine, which is situated at the crossroads of strategically important transport routes in the centre of Europe, has natural conditions conducive to the development of the tourist industry, considerable cultural and historical potential, the necessary human and material resources, yet falls behind the rest of the European countries by the level of service. An important prerequisite for the development of tourism in Ukraine and its regions in particular is the research of the particularities and regularities of the development of tourist and recreation resources. The component structure of certain types of tourist and recreation resources of the administrative districts of Lviv Region was studied fully, their educational significance was established; the resources are regarded as natural, cultural-historical and social-economic (infrastructural) objects, processes and phenomena that serve as a material basis for the organization of recreation and health improvement of the population, the development of the tourist infrastructure of the region. On the basis of special coefficients the districts are ranked according to the level of educational significance into unique, highly attractive, medium-attractive, low-attractive and unattractive. The evaluation technique was improved, evaluation scales for calculation of the coefficients of natural and social-economic (infrastructural) tourist and recreation resources are developed. The evaluation of the complex of tourist and recreation resources provides the basis for the formulation of the conclusion that the districts of Lviv Region belong to medium-attractive (12) and low-attractive (8). The highest indexes are found in Drohobych, Zhovkva, Pustomyty, Stryi and Sokal Districts. Natural, cultural-historical, social-economic (infrastructural) and complex tourist and recreation typification of the administrative districts of the region was conducted on the basis of the coefficients of educational significance. Complex typification subdivides the administrative districts into two types: medium-attractive and low-attractive. To make the typification more accurate, the administrative districts were distributed into clusters by means of the method of multidimensional analysis and the software application called STATISTICA 6. On the basis of the analysis of the complex of tourist and recreation resources clusters are subdivided into three groups: highly attractive, medium-attractive and low-attractive. A number of recommendations on the promising directions of the use of tourist and recreation resources are suggested. New tour routes are developed that are based on the involvement of unique tourist and recreation objects which have not been used yet in the tourist industry.

Key words: tourist and recreation resources, coefficient of educational significance, ranking, score, typification, tour route.

Размещено на Allbest.ru