Суспільно-географічні особливості прикордонних соціогеосистем (на прикладі Харківського регіону)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Суспільно-географічні особливості прикордонних соціогеосистем (на прикладі Харківського регіону)

Кулєшова Ганна Олександрівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор географічних наук, доцент

Нємець Костянтин Аркадійович,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри гідрогеології, професор кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор

Степаненко Анатолій Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

Національної академії наук України,

завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки

кандидат географічних наук, доцент

Черномаз Павло Олексійович,

Державне підприємство «Харківський регіональний

науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», начальник сектору перспективного розвитку

Захист відбудеться «10» грудня 2010 р. о «14.00» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.23 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, геолого-географічний факультет, ауд. 2-49

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4)

Автореферат розісланий «02» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент В. І. Редін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день в умовах посилення процесів глобалізації та регіоналізації все більшого значення набуває питання дослідження розвитку прикордонних територій, які, з одного боку, характеризуються периферійним положенням, а з іншого, мають додаткові переваги для зменшення диспропорцій у територіальному розвитку. Важливою особливістю прикордонних регіонів є їх розташування вздовж державного кордону, що позначається на життєдіяльності їх мешканців, визначає специфіку менталітету населення.

Україна, задекларувавши євроінтеграційний курс, повинна використовувати сучасні інструменти регіонального розвитку, якими є транскордонне співробітництво та єврорегіони. Наша держава межує з історично важливим стратегічним партнером - Російською Федерацією та впритул наблизилась до кордонів Європейського Союзу, тому реалізація національних інтересів за допомогою ефективної регіональної політики є важливим сучасним завданням. У зв'язку з цим постає проблема комплексного суспільно-географічного аналізу прикордонних регіонів з метою виявлення особливостей їх розвитку та розробки рекомендацій щодо активізації їх участі у транскордонному співробітництві та діяльності єврорегіонів.

Харківський регіон відіграє важливу роль на російсько-українському відрізку державного кордону. Маючи потужний промисловий та науково-технічний потенціал, регіон є частиною історико-культурної зони - Слобожанщини. Тривалий час він існував у якості внутрішнього регіону, а після набуття Україною незалежності отримав статус прикордонного. Тому сьогодні важливим завданням є виявлення суспільно-географічних особливостей Харківського регіону в аспекті його прикордонного положення, що підкреслює актуальність теми даної роботи.

Комплексне вивчення прикордонних регіонів, зокрема Харківського, з урахуванням специфіки демографічного, економічного, соціокультурного розвитку вимагає застосування географічного, системного та синергетичного підходів, що можливо здійснити саме в рамках суспільно-географічного дослідження. Спираючись на існуючі теоретичні засади, поняттєво-термінологічний та методологічний апарат суспільної географії, стає можливим всебічне дослідження прикордонних регіонів, виявлення особливостей суспільно-географічних процесів, що відбуваються в них.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з напрямами науково-дослідної роботи, що виконується у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, зокрема з темами науково-дослідних робіт «Соціально-географічні основи стійкого розвитку регіону» (№ державної реєстрації 0108U006694) та «Суспільно-географічні особливості транскордонного співробітництва прикордонних районів Харківської області в умовах стійкого розвитку єврорегіону “Слобожанщина”» (№ державної реєстрації 0110U000637), а також з науковою тематикою кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства щодо досліджень суспільно-географічних, науково-теоретичних та прикладних проблем розвитку Харківського регіону.

Мета і завдання роботи. Метою даного дослідження є виявлення суспільно-географічних особливостей Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми та визначення проблем і перспектив його розвитку.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

на основі аналізу попередніх робіт поглибити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження соціогеосистем, зокрема прикордонних;

дати характеристику функцій державного кордону та обґрунтувати його трансляційну функцію;

визначити та проаналізувати дію факторів, що впливають на соціогеопроцеси у прикордонній соціогеосистемі;

охарактеризувати сучасний стан Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми та на основі кластерного аналізу розкрити просторово-часові особливості його демографічної ситуації, економічного та соціального розвитку;

виявити суспільно-географічні особливості прикордонної соціогеосистеми за результатами моделювання траєкторії розвитку соціогеосистем районного рівня у багатовимірному нормованому просторі;

провести групування адміністративних районів прикордонної соціогеосистеми на основі застосування графоаналітичного методу багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів;

виявити проблеми та визначити перспективи розвитку Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми, а також запропонувати заходи щодо активізації його участі у транскордонному співробітництві та діяльності єврорегіону «Слобожанщина».

Об'єкт дослідження - Харківський регіон як прикордонна соціогеосистема. харківський прикордонний соціогеосистема

Предмет дослідження - суспільно-географічні особливості Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми.

Методи дослідження. Основою дослідження є географічний, системний та синергетичний підходи, а також концептуальні положення, що використовуються в суспільній географії. В роботі застосовано загальнонаукові методи: абстрагування, порівняння, узагальнення, систематизації, методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції (у ході аналізу попередніх робіт за темою дослідження, формулювання нових та уточнення існуючих понять та термінів, виявлення проблем та перспектив розвитку Харківського регіону); конкретно-наукові методи: математико-статистичні (кластерного, факторного, кореляційного аналізу - з метою комплексного аналізу статистичних даних), графічний та картографічний (для візуалізації отриманих результатів дослідження), ранжування (для упорядкування адміністративних районів за їх місцем у розвитку різних сфер діяльності), групування (з метою об'єднання районів за подібністю у розвитку), анкетування (з метою виявлення особливостей життєдіяльності мешканців прикордонних районів Харківського регіону); спеціальні методи: моделювання траєкторії розвитку соціогеосистем у багатовимірному нормованому просторі, графоаналітичний метод багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів, ІФВ-моделювання (для комплексного аналізу та виявлення суспільно-географічних особливостей Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми).

Теоретичною базою дослідження є наукові розробки Е. Б. Алаєва, А. П. Голікова, С. І. Іщука, К. А. Нємця, Л. М. Нємець, Я. Б. Олійника, М. Д. Пістуна, А. В. Степаненка, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія та інших. Дослідження Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми проводилося з урахуванням теоретичних і прикладних аспектів вивчення прикордонних регіонів та транскордонного співробітництва, що викладені у роботах багатьох вітчизняних (А. В. Балян, П. Ю. Бєлєнький, З. С. Бройде, М. І. Долішній, О. М. Кірюхін, О. В. Кифяк, Н. П. Луцишин, П. В. Луцишин, В. І. Ляшенко, Ю. В. Макогон, С. В. Мельник, Н. А. Мікула, А. І. Мокій, В. Є. Новицький, З. О. Петренко, В. І. Пила, С. І. Пирожков, І. З. Сторонянська, І. В. Студенніков, Т. В. Терещенко, О. А. Урбан, П. О. Черномаз та ін.) та зарубіжних (Д. А. Болотов, Л. Б. Вардомський, Й. Габбе, В. Дресслер, В. О. Колосов, Т. Коморніцькі, А. Паасі, Л. І. Попкова, Р. Ратті, Д. Ружмонд, Дж. Скотт та ін.) учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- запропоновано визначення прикордонної соціогеосистеми як такої, що характеризується прикордонним положенням, наявністю різних за рівнем узагальнення та ієрархії функціональних підсистем (демографічної, соціокультурної, економічної, екологічної), а також територіальних підсистем (адміністративні райони), які знаходяться у взаємодії за допомогою потоків речовини, енергії і інформації у географічному просторово-часовому континуумі, а також наявністю на її території специфічного прикордонного соціуму;

- обґрунтовано трансляційну функцію кордону як інтенсивність інформаційного обміну між суміжними територіями, що характеризує рівень відкритості (закритості) кордону;

- за результатами моделювання траєкторії розвитку районних соціогеосистем у багатовимірному нормованому просторі виявлено суспільно-географічні особливості Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми, зокрема встановлено, що його прикордонні райони не мають єдиної тенденції розвитку;

- проведено групування адміністративних районів прикордонної соціогеосистеми на основі застосування графоаналітичного методу багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів;

удосконалено:

- методику просторово-часового аналізу соціально-економічного розвитку соціогеосистем, зокрема прикордонних, що дозволило поглибити суспільно-географічні аспекти їх дослідження;

- понятійно-термінологічний апарат суспільної географії за рахунок уточнення понять «транскордонне співробітництво», «транскордонний простір», «прикордонний соціум»;

отримало подальший розвиток:

- узагальнення сфер реалізації транскордонного співробітництва, а саме політико-правової, соціально-економічної, природоохоронної та інформаційної;

- застосування методів кластерного та факторного аналізів, ранжування та групування, що дозволило оцінити особливості просторово-часового розвитку прикордонної соціогеосистеми та розширити методичні основи суспільно-географічних досліджень;

- обґрунтування шляхів та напрямів активізації участі Харківського регіону у транскордонному співробітництві та діяльності єврорегіону «Слобожанщина».

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів заключається у поглибленні теоретичних основ суспільної географії, розширені її об'єктно-предметної області та розвитку понятійно-термінологічного апарату. Практичне значення результатів дослідження полягає у виявленні суспільно-географічних особливостей як прикордонної соціогеосистеми в цілому, так і її адміністративних районів, що може бути використано місцевими органами влади при розробці програм соціально-економічного розвитку та плануванні напрямів розширення участі районів у транскордонному співробітництві.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені при виконанні науково-дослідних робіт «Соціально-географічні основи стійкого розвитку регіону» (№ ДР 0108U006694) та «Суспільно-географічні особливості транскордонного співробітництва прикордонних районів Харківської області в умовах стійкого розвитку єврорегіону “Слобожанщина”» (№ ДР 0110U000637) (довідка № 0401-15 від 30.08.2010 р.) на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна для аналізу сучасних суспільно-географічних процесів, що відбуваються в прикордонній соціогеосистемі та обґрунтування перспективних напрямів розвитку Харківського регіону.

Окремі положення дисертаційного дослідження використані при підготовці та викладанні спецкурсів для студентів, що навчаються за спеціальністю «Економічна і соціальна географія», а саме «Географія транскордонного співробітництва», «Зовнішньоекономічні зв'язки України», «Основи стійкого розвитку» (довідка 160/1701 від 27.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сукупність одержаних наукових результатів дослідження є авторським узагальненням суспільно-географічних особливостей Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми. Всі конкретні результати дослідження одержані автором особисто на основі аналізу літературних джерел та статистичних даних. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, використані лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Регіон: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2008, 2009); «Регіон: суспільно-географічні аспекти» (Харків, 2006, 2007, 2008, 2009); «Європейська і євроатлантична інтеграція та транскордонне співробітництво» (Луцьк, 2007); «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах» (Луцьк, 2009); «Трансграничные территории Азиатской части России и сопредельных государств: геоэкологические и геополитические проблемы и предпосылки устойчивого развития» (Улан-Удэ, 2009); «Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра» (Луганськ, 2009); а також на міжкафедральному семінарі, присвяченому пам'яті академіка Степана Рудницького (Харків, 2007) та семінарі, присвяченому 60-річчю проголошення Китайської Народної республіки (Харьков, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 22 наукових статтях, матеріалах і тезах конференцій (5 у співавторстві) загальним обсягом близько 6,33 д.а., з яких 5,43 д.а. належать особисто автору, у тому числі 7 статей загальним обсягом 3,23 д.а. опубліковано у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 263 сторінки, з них основного тексту - 169 сторінок. Робота містить 27 таблиць, 85 рисунків і картосхем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження прикордонних соціогеосистем і транскордонного співробітництва» висвітлено наукові та методичні підходи до вивчення прикордонних регіонів та транскордонного співробітництва, проведено аналіз та узагальнення попередніх робіт за темою дослідження. Розкрито зміст поняття «прикордонна соціогеосистема», уточнено з позиції суспільної географії визначення понять «прикордонний соціум», «транскордонний простір», «транскордонне співробітництво».

Методологічні підходи, що використовуються в суспільній географії, дозволяють розглядати регіон у якості територіальної системи, для якої характерна цілісність і наявність взаємозв'язків між елементами, типовість соціально-економічних проблем та тенденцій розвитку тощо.

Значну роль при дослідженні суспільно-географічних процесів, що відбуваються у регіоні, відіграє аналіз статистичної інформації, яка має чітку адміністративно-територіальну прив'язку, тобто істотну роль при виділенні регіонів відіграє адміністративний підхід, згідно з яким регіон - це певна адміністративно-територіальна одиниця і суб'єкт права, що знаходиться на рівні, безпосередньо нижчому після державного.

Головною рисою, яка відрізняє прикордонні регіони від решти інших, є безпосередня їхня прилеглисть у територіальному відношенні до держаного кордону. Тому прикордонний регіон слід розглядати як певну адміністративно-територіальну одиницю, що знаходиться на рівні, наступному після державного, і розташована безпосередньо уздовж державного кордону.

Прикордонні регіони є суб'єктами транскордонного співробітництва і виступають у якості складових транскордонного регіону - певної території, яка характеризується наявністю схожих природно-географічних та соціально-економічних умов і охоплює прикордонні регіони двох або декількох держав, що мають спільний кордон.

Головним завданням транскордонного співробітництва є покращення якості життя мешканців прикордоння та підвищення рівня соціально-економічного розвитку прикордонних територій з метою забезпечення їх сталого розвитку. Будь-які дії в рамках транскордонного співробітництва спрямовані на задоволення потреб соціуму, що дозволяє розглядати прикордонний регіон у якості прикордонної соціогеосистеми зі специфічним прикордонним соціумом.

Прикордонний соціум - це населення, що проживає на території прикордонного регіону та характеризується своєрідними особливостями менталітету, звичаями та традиціями, що склалися під впливом культури різних народів у процесі історико-географічного формування прикордонної соціогеосистеми.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Функції державного кордону (за В. О. Колосовим, М. С. Мироненком з доповненням автора)

На особливості розвитку прикордонних регіонів значний вплив мають функції кордону (рис. 1), узагальнюючи які, було виділено трансляційну функцію державного кордону.

Сучасна суспільна географія поряд з розміщенням об'єктів аналізує переміщення і потоки, зв'язки і відношення між ними, визначає просторові форми та встановлює типи просторової взаємодії географічних об'єктів. Тому визначальним методологічним підходом у суспільно-географічних дослідженнях є просторово-часовий підхід, згідно з яким транскордонне співробітництво, на нашу думку, можна розглядати як складову суспільно-географічного процесу, що проявляється у послідовній зміні стану прикордонної соціогеосистеми, пов'язаного з наслідками переміщення людей, товарів, капіталів та інформації через державний кордон.

Дослідження Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми передбачає п'ять етапів, які поділяються на стадії з метою більш повного досягнення мети. Для аналізу було використано 58 показників за період 2002-2008 рр., що відображають стан соціогеопроцесів в адміністративних районах Харківського регіону.

У другому розділі «Особливості формування та сучасний стан Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми» виявлені сучасні демографічні тенденції як регіону в цілому, так і його прикордонних адміністративних районів, встановлені головні особливості розвитку підприємницької діяльності та зовнішньоекономічних зв'язків, охарактеризовано сучасний стан розвитку транскордонного співробітництва Харківського регіону в рамках функціонування єврорегіону «Слобожанщина».

Харківський регіон є одним з 19 прикордонних регіонів України, межує з Російською Федерацією (Бєлгородською областю) та займає 5,2% прикордонної площі України. За кількістю наявного населення регіон посідає 3 місце в Україні, поступаючись Донецькій та Дніпропетровській областям. У 2008 році на його території проживало 2782,4 тис. осіб, з яких 2221,6 тис. осіб (79,8%) міського та 560,9 тис. осіб або 20,2% сільського населення.

За результатами аналізу демографічного стану встановлено, що найгірша ситуація спостерігається в прикордонних районах, що розташовані біля державного російсько-українського кордону (Золочівський, Великобурлуцький та Дворічанський райони) та периферійних районах, що межують з іншими регіонами України (Барвінківський, Близнюківський та Богодухівський райони). У той же час, значно краща демографічна ситуація характерна також для прикордонних Харківського і Дергачівського районів та промислово розвинених Чугуївського, Красноградського, Кегичівського і Шевченківського районів.

Аналіз розвитку малого підприємництва в Харківському регіоні як вагомої складової економічної підсистеми прикордонної соціогеосистеми дозволив ранжувати райони за середнім значенням сумарного рейтингу за 2006-2008 рр. (рис. 2), що найбільш повно відображає стан розвитку підприємницької діяльності, та провести їх групування (рис. 3).

Виявлено, що серед прикордонних районів до групи з високим рівнем розвитку малого бізнесу належать Харківський, Дергачівський та Золочівський райони, вище середнього показники у Вовчанському районі, що можна пов'язати з прикордонним положенням даних районів та розвитком транскордонного підприємництва. Великобурлуцький та Дворічанський райони мають найгірші показники розвитку малого підприємництва як серед прикордонних районів, так і в регіоні в цілому, посідаючи останні місця в рейтингу.

Рис. 2. Ранжування районів Харківського регіону за рівнем розвитку

малого підприємництва у 2006-2008 рр. (побудовано автором)

Рис. 3. Групування районів Харківського регіону за рівнем розвитку

малого підприємництва у 2006-2008 рр. (побудовано автором)

Прикордонне положення Харківського регіону визначає особливості його зовнішньоекономічних зв'язків. Так, значну роль у зовнішній торгівлі має співпраця з країнами СНД, зокрема з Російською Федерацією. Слід зазначити, що найбільш тісні зв'язки регіон має з Бєлгородською областю, чому в значні мірі сприяє створення єврорегіону «Слобожанщина».

У третьому розділі «Просторово-часові особливості соціально-економічного розвитку Харківського регіону» висвітлено фактори, що впливають на соціогеопроцеси в Харківському регіоні, проведено просторово-часовий аналіз розвитку демографічної, економічної та соціальної підсистем соціогеосистеми, виявлено суспільно-географічні особливості Харківського регіону за результатами моделювання траєкторії розвитку районних соціогеосистем у багатовимірному нормованому просторі та проведено групування адміністративних районів прикордонної соціогеосистеми на основі застосування графоаналітичного методу багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів.

З метою встановлення факторів, що впливають на соціогеопроцеси в Харківському регіоні, було проведено факторний аналіз за 58 показниками, що характеризують стан демографічної, економічної та соціальної функціональних підсистем прикордонної соціогеосистеми. Встановлено, що визначальний вплив мають соціально-демографічний та економіко-демографічний фактори. Просторовий розподіл дії зазначених факторів візуалізовано у вигляді полів інтегральної функції впливу (ІФВ).

За демографічними, соціальними та економічними показниками здійснений кластерний аналіз адміністративних районів Харківського регіону та розраховані матриці зв'язків, які містять частоти входження районів у групи за період 2002-2008 рр. Суму частот можна вважати опосередкованою оцінкою ступеня асоційованості (загальності) районів.

Отримані результати дають можливість ранжувати райони Харківської області за особливостями демографічної ситуації. Так, найбільш специфічним є Харківський район, який чітко вирізняється серед інших об'єктів групування найменшою частотою зв'язків (5), далі йде група районів з відносно малою частотою зв'язків (13 - 29), серед яких Балаклійський, Дергачівський, Красноградський, Коломацький, Печенізький, Нововодолазький та Вовчанський райони. Наступна група районів має більші частоти зв'язків - від 30 до 45. І найменш специфічними є райони з частотами зв'язків від 53 до 55, до яких належать Кегичівський, Близнюківський, Борівський, Великобурлуцький, Дворічанський та Золочівський райони.

Результати ранжування районів Харківської області за сумою зв'язків при групуванні за соціальними показниками свідчать про те, що райони області за рівнем соціального розвитку є практично однорідними. Важко виділити найбільш унікальні в цьому відношенні райони, оскільки суми їх зв'язків різняться з інтервалом в одиницю. Можна лише зазначити, що найменшу суму зв'язків має Балаклійський район (29), з чого можна робити висновок про порівняно високий рівень своєрідності розвитку соціальної сфери в даному районі, а найвищу - Шевченківський (49). Серед прикордонних районів найменшу суму зв'язків має Харківський район (30), найвищу - Золочівський (45). Сума зв'язків для інших прикордонних районів коливається від 32 до 38, що свідчить про подібність їх соціального розвитку.

Райони Харківської області за особливостями економічного розвитку можна ранжувати наступним чином: найменша частота зв'язків притаманна для Харківського району (5), що підкреслює його відмінність від решти інших районів. Крім цього, незначна сума зв'язків властива для Зачепилівського району (12), що також вирізняє даний райони з усіх інших. Друга група районів характеризується відносно низькою частотою зв'язків (26 - 31), серед яких Балаклійський, Дворічанський, Красноградський, Вовчанський, Кегичівський, Чугуївський райони. І найменш специфічними є райони з частотами зв'язків від 47 до 49 (Близнюківський, Зміївський, Ізюмський, Лозівський, Первомайський, Печенізький, Богодухівський, Куп'янський райони).

За результатами моделювання траєкторії розвитку прикордонної соціогеосистеми на основі аналізу узгодженості траєкторій розвитку районних соціогеосистем з оптимальною траєкторією та узгодженості траєкторії розвитку між районними соціогеосистемами встановлено, що найбільше наближені до оптимальної траєкторії Дергачівського, Харківського, Куп'янського та Коломацького районів. У той же час, суттєве відхилення від оптимальної мають траєкторії розвитку Кегичівського, Ізюмського, Валківського та Шевченківського районів.

Найкращу узгодженість траєкторії розвитку з усіма районами мають Лозівський, Нововодолазький, Богодухівський, Вовчанський, Великобурлуцький, Валківський, Первомайський та Шевченківський райони. Найгірше з іншими траєкторіями узгоджені траєкторії розвитку Печенізького, Коломацького, Чугуївського, Харківського, Барвінківського районів. Однак даний критерій не показує однобічну направленість соціально-економічного розвитку даних районів. Спільність траєкторій розвитку перелічених вище районів підкреслює їх однорідність за низьким рівнем соціально-економічного розвитку. Незначний рівень узгодженості траєкторій розвитку Харківського та Чугуївського районів з іншими районами підкреслює їх відмінності переважно за високими показниками соціально-економічного розвитку, тоді як Барвінківського - за низькими.

При дослідженні лінійних параметрів траєкторій розвитку соціогеосистем розглядалися такі показники, як пройдений соціогеосистемою шлях за розрахунковий проміжок часу, швидкість руху, віддаленість від початку координат і точки максимального розвитку, а також співвідношення вказаних параметрів (критерій просунутості). Виявлено, що за період 2002-2008 рр. райони Харківської області пройшли різний шлях розвитку. Найвищий критерій просунутості характерний для Харківського району, найнижчі показники спостерігаються в Краснокутському, Коломацькому, Первомайському, Зачепилівському, Близнюківському, Борівському, Барвінківському та Печенізькому районах, що свідчить про незначні зміни в їх соціально-економічному становищі (рис. 4).

Для групування адміністративних районів Харківського регіону за особливостями соціально-економічного розвитку застосований графоаналітичний метод багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів (рис. 5).

Згідно з даною методикою для кожного з районів були побудовані пелюсткові діаграми за 58 показниками на кожний рік та обчислена площа отриманих багатокутників.

Рис. 4. Розподіл районів Харківського регіону за критерієм просунутості у розвитку у 2002-2008 рр. (побудовано автором)

Рис. 5. Групування районів Харківського регіону за особливостями соціально-економічного розвитку у 2008 році (за результатами багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів) (побудовано автором)

Результати групування районів Харківського регіону на основі зазначеної методики підтверджують те, що прикордонні райони значно відрізняються між собою за особливостями соціально-економічного розвитку. Так, провідні позиції займають Харківський та Дергачівський райони, що можна пояснити дією суспільно-географічних факторів, а саме розташуванням поблизу обласного центру та проходженням через дані райони головних транспортних магістралей, що значно полегшує доступність до регіонів сусідніх держав. Крім цього, близькість до обласного центру впливає на покращення демографічної ситуації а районах, сприяє зайнятості населення тощо. Значно гірша ситуація спостерігається в Золочівському, Вовчанському, Великобурлуцькому та Дворічанському районах, які, будучи прикордонними, відчувають не переваги їх економіко-географічного положення, а навпаки, розвиваються як периферійні.

З метою сприяння покращенню соціально-економічного становища в Харківському регіоні, враховуючи особливості його прикордонного положення, необхідно:

- вдосконалити законодавчу базу як у національному масштабі, так і на регіональному рівні, особливо у частині, що стосується розвитку прикордонних регіонів та транскордонного співробітництва;

- продовжити розробку програм транскордонного співробітництва для прикордонних районів Харківської області з урахуванням суспільно-географічного моніторингу їх територій з метою активного їх залучення до співапраці з суміжними районами Бєлгородської області в рамках функціонування єврорегіону «Слобожанщина»;

- максимально спростити процедуру проходження митного контролю під час перетину державного кордону для мешканців прикордонних районів з метою активізації співробітництва із сусідніми районами в економічній та соціокультурній сферах;

- створити сприятливі умови для розвитку малого бізнесу та транскордонного підприємництва з урахуванням особливостей розвитку підприємницької діяльності у прикордонних районах Харківського регіону;

- сприяти створенню торгових домів у прикордонному середовищі як структурних утворень по здійсненню зовнішньоторговельних операцій;

- збільшити виробництво експортоорієнтованої продукції у прикордонних районах за рахунок винесення ряду підприємств з м. Харкова у приміську зону та деякі районні центри, що тяжіють до обласного центру;

- стимулювати виробництво продукції в районах на вже існуючих підприємствах за рахунок їхнього технічного переоснащення, зміни форми власності тощо;

- сприяти підтримці конкурентоспроможних інноваційно-інвестиційних проектів у прикордонних районах Харківського регіону, створенню відповідного середовища для залучення додаткових іноземних інвестицій;

- забезпечити всебічну підтримку розвитку освітньої та культурної складової прикордонної соціогеосистеми (Харківського регіону) за рахунок розширення участі у міждержавних програмах, у тому числі у Прикордонному білорусько-російсько-українському університетському консорціумі;

- активізувати участь прикордонних районів у транскордонному співробітництві в рамках діяльності єврорегіону «Слобожанщина», а саме забезпечити сприятливі умови для розробки та реалізації транскордонних проектів, направлених на забезпечення сталого розвитку районів.

Особливим напрямом у стратегії соціально-економічного розвитку Харківського регіону має бути формування пріоритету співпраці прикордонних районів із сусідніми районами Бєлгородської області Російської Федерації за основними галузевими напрямами в агропромисловій сфері, виробництві високотехнологічної продукції, сумісному розвитку інфраструктури, в т. ч. транспортної та ін. Розширення співробітництва між Харківським регіоном та суміжними регіонами Російської Федерації передбачає, перш за все, поліпшення умов та якості життя населення за рахунок підвищення зайнятості та зменшення негативного впливу бар'єрної функції кордону, зростання його трансляційної функції. Окрема увага має приділяється залученню до участі у транскордонному співробітництві безпосередньо прикордонних районів Харківського регіону та застосуванню інтегрованих інструментів співробітництва.

ВИСНОВКИ

1. Узагальнюючи попередні дослідження з питань розвитку прикордонних регіонів та транскордонного співробітництва, а також застосовуючи географічний, системний та синергетичний підходи, автором дано визначення та розкрито зміст поняття «прикордонна соціогеосистема», уточнено з позиції суспільної географії поняття «прикордонний соціум», «транскордонний простір», «транскордонне співробітництво», що поглиблює теоретичні основи даної науки.

Запропоновано алгоритм методики дослідження прикордонних соціогеосистем, який включає наступні етапи: концептуально-методичний, а саме розкриття теоретичних засад вивчення прикордонних територій, аналіз понятійно-термінологічного апарату, формування переліку вихідних даних, вибір та обґрунтування методів дослідження; емпіричний, який передбачає підготовку бази статистичних даних, що відображають стан та динаміку суспільно-географічних процесів, які відбуваються у прикордонній соціогеосистемі; аналітичний, у ході якого здійснюється оцінка розвитку Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми на основі аналізу статистичних показників, що відображають стан демографічної, соціальної та економічної підсистем соціогеосистеми; інтерпретаційний, головним завданням якого є інтерпретація отриманих результатів аналізу та виявлення тенденцій соціально-економічного розвитку прикордонних районів Харківського регіону; підсумковий, який включає розробку рекомендацій та формулювання загальних висновків.

2. Встановлено, що на особливості розвитку прикордонних соціогеосистем впливає кордон, основними функціями якого є бар'єрна, співставлення, відділення, регулювання та відображення. Узагальнюючи функції кордону, які висвітлені у науковій літературі, автором було виділено трансляційну функцію кордону, під якою слід розуміти інтенсивність інформаційного обміну між суміжними територіями, що характеризує рівень відкритості (закритості) кордону.

3. На основі методики факторного аналізу було встановлено, що найбільший вплив на розвиток прикордонної соціогеосистеми здійснюють соціально-демографічний та економіко-демографічний фактори, дія яких суттєво відрізняється територіально. У дослідженні для аналізу використано 58 показників, а інтерпретація сформованих факторів була здійснена, спираючись на загальну методику оцінки факторного навантаження змінних.

4. Проведено аналіз сучасного стану Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми та виявлено, що райони значно відрізняються за особливостями демографічної ситуації, на що впливає ряд факторів, зокрема суспільно-географічних. Серед прикордонних районів найбільш сприятлива демографічна ситуація в Харківському та Дергачівському, інші чотири райони (Золочівський, Вовчанський, Великобурлуцький та Дворічанський) характеризуються демографічною кризою та депопуляцією за рахунок природного і механічного руху населення. На основі аналізу розвитку малого підприємництва як найбільш динамічного та мобільного сектору економіки встановлено, що серед прикордонних районів Золочівський, Харківський та Дергачівський райони характеризуються високою підприємницькою активністю, тоді як у Вовчанському районі спостерігається середній рівень розвитку даного сектору економіки, а Великобурлуцький та Дворічанський відносяться до районів-аутсайдерів.

Застосовуючи метод кластерного аналізу, здійснено групування адміністративних районів Харківської області за демографічною, соціальною та економічною компонентами за період 2002-2008 рр. Це дозволило зробити висновок, що сьогодні ще відсутня єдина тенденція у розвитку прикордонних районів Харківської області, причинами чого є незначний період функціонування даних районів як прикордонних. Але вже намічаються певні зрушення в соціально-економічному розвитку прикордоння, які мають тенденцію до позитивних, що вимагає значної уваги з боку науковців та регіональних органів влади.

5. За результатами моделювання траєкторії розвитку соціогеосистем районного рівня у багатовимірному нормованому просторі було встановлено, що в середньому за період 2002-2008 рр. найбільшу групу становлять райони з середнім рівнем просунутості у розвитку. Найвищий показник має Харківський район та близький до нього рівень просунутості Балаклійського району.

Позитивні зрушення спостерігаються в Чугуївському, Красноградському, Краснокутському, Зачепилівському, Первомайському та Близнюківському районах, в яких у порівнянні з середніми показниками рівень просунутості у 2007-2008 рр. був кращим, що свідчить про покращення соціально-економічного становища в даних районах протягом досліджуваного періоду.

6. Проведено групування адміністративних районів Харківського регіону за рівнем соціально-економічного розвитку з 2002 р. по 2008 р. на основі застосування графоаналітичного методу багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів. Слід зазначити, що з 2002 р. по 2005 р. чітко простежується динаміка до розширення групи районів з відносно невисокими рівнем соціально-економічного розвитку та скорочення кількості районів, що потрапили до даної групи з 2005 р. по 2008 р. Період 2002-2005 рр. характеризується погіршенням соціально-економічного становища в Харківському регіоні, тоді як у наступні три роки спостерігаються позитивні тенденції в його розвитку.

Отримані результати корелюють з результатами за іншими методиками аналізу та підтверджують, що Харківський регіон в цілому та його прикордонні райони знаходяться у стадії динамічного розвитку, особливості якого залежать від якості спланованих та обґрунтованих дій центральних і місцевих органів влади.

7. Враховуючи особливості економіко-географічного положення, зокрема прикордонного, Харківський регіон має використовувати даний фактор як перевагу просторового розвитку. За рівнем соціально-економічного розвитку Золочівський, Великобурлуцький та Дворічанський райони значно поступаються іншим прикордонним районам, що можна пов'язати з дією бар'єрної функції кордону. Тому з метою збалансованого розвитку прикордоння пріоритетом необхідно визначити підвищення контактної та трансляційної функції кордону, розвиток транскордонного підприємництва, активізацію співпраці з сусідніми регіонами, що дозволить більш ефективного використовувати внутрішні місцеві ресурси. Окреме місце має приділятися залученню прикордонних районів до діяльності єврорегіону «Слобожанщина» як найбільш ефективної форми транскордонного співробітництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Нємець К. А. Методологічні аспекти дослідження транскордонного співробітництва регіону (на прикладі Харківської області) / К. А. Нємець, Г. О. Кулєшова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Геологія - Географія - Екологія. - Випуск № 804. - Харків, 2008. - С. 202 - 206. - 0,36 д.а. (Особистий внесок автора: узагальнено методологію дослідження транскордонного співробітництва).

2. Нємець К. А. До питання визначення поняття «єврорегіон» / К. А. Нємець, Г. О. Кулєшова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Геологія - Географія - Екологія. - Випуск № 824. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2008. - 253 с. - 118 - 121. - 0,34 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано підходи до визначення поняття «єврорегіон»).

3. Кулєшова Г. О. Зовнішня торгівля прикордонного регіону (на прикладі Харківської області) / Г. О. Кулєшова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків, 2008. - Вип. 4 (1) - С. 218 - 226. - 0,48 д.а.

4. Кулєшова Г. О. Прикордонний регіон як об'єкт суспільно-географічних досліджень / Г. О. Кулєшова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2008. - Вип. 5 (2). - с. 209 - 212. - 0,34 д.а.

5. Кулєшова Г. О. Аналіз досліджень проблем транскордонного співробітництва та діяльності єврорегіонів у працях українських науковців / Г. О. Кулєшова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2009. - Вип. 6 (1). - С. 205 - 210. - 0,56 д.а.

6. Кулєшова Г. О. Суспільно-географічна сутність транскордонного співробітництва / Г. О. Кулєшова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2009. - Вип. 7 (2). - С. 195 - 198. - 0,42 д.а.

7. Кулєшова Г. О. Прикордонні соціогеосистеми: суспільно-географічні особливості, проблеми та перспективи розвитку (на прикладі Харківського регіону) / Г. О. Кулєшова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010- Вип. 8 (1)- С. 168 - 180. - 0,73 д.а.

8. Франчук Г. О. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Харківської області / Г. О. Франчук // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців “Регіон - 2006: суспільно-географічні аспекти”. - Харків, 2006. - С. 26 - 30. - 0,23 д.а.

9. Франчук Г. О. Деякі питання підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону (на прикладі Харківської області) / Г. О. Франчук, К. А. Нємець, О. М. Кірюхін // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: Збірник наукових праць. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - С. 181 - 183. - 0,24 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано динаміку експорту та імпорту Харківської області).

10. Кулєшова Г. О. Сучасний стан та проблеми транскордонного співробітництва Харківської області / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців “Регіон - 2007: суспільно-географічні аспекти”. - Харків, 2007. - С. 26 - 29. - 0,21 д.а.

11. Кулєшова Г. О. Зовнішньоторговельні зв'язки регіонів російсько-українського прикордоння / Г. О. Кулєшова // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейська і євроатлантична інтеграція та транскордонне співробітництво». - Луцьк, 2008. - 118 - 120. - 0,14 д.а.

12. Кулєшова Г. О. Регіональні особливості зовнішньоторговельних зв'язків України (на прикладі Харківської області) / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон - 2008: суспільно-географічні аспекти». - Харків, 2008. - С. 86 - 90. - 0,18 д.а.

13. Кулєшова Г. О. Особливості спецкурсу «Географія транскордонного співробітництва» у підготовці бакалаврів соціо-економіко-географів / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Регіон-2008: стратегія оптимального розвитку». - Харків: РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 83 - 85. - 0,17 д.а.

14. Кулєшова Г. О. Місце Харківської області у зовнішній торгівлі України / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Регіон-2008: стратегія оптимального розвитку». - Харків: РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 233 - 237. - 0,16 д.а.

15. Кулєшова Г. О. Інвестиційні зв'язки Харківської області як прикордонного регіону / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2009: суспільно-географічні аспекти». - Харків, 2009. - С. 72 - 76. - 0,16 д.а.

16. Кулєшова Г. О. Зовнішня торгівля Харківської та Бєлгородської областей як складових єврорегіону «Слобожанщина» / Г. О. Кулєшова, К. А. Полякова // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах». - Луцьк, 2009. - 134 - 140. - 0,38 д.а. (Особистий внесок автора: проведено аналіз експортно-імпортної діяльності Харківської та Бєлгородської областей).

17. Кулешова А. А. Еврорегион «Слобожанщина»: опыт и перспективы трансграничного сотрудничества / А. А. Кулешова // Трансграничные территории Азиатской части России и сопредельных государств: геоэкологические и геополитические проблемы и предпосылки устойчивого развития: материалы Международной научно-практической конференции. - Улан-Удэ: Издательство Бурятского госуниверситета, 2009. - С. 143 - 144. - 0,18 д.а.

18. Кулєшова Г. О. Географічна структура зовнішньоторговельних зв'язків Харківської області / Г. О. Кулєшова // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра». - Луганськ, 2009. - С. 126 - 128. - 0,15 д.а.

19. Кулєшова Г. О. Особливості зовнішньої торгівлі Харківської області з Російською Федерацією / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Регіон - 2009: стратегія оптимального розвитку». - Харків, 2009. - С. 298 - 302. - 0,18 д.а.

20. Кірюхін О. М. Нові інструменти зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України у посткризовий період / О. М. Кирюхін, Г. О. Кулєшова, К. А. Полякова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. - Вип. 7(2). - С. 163 - 168. - 0,3 д.а. (Особистий внесок автора: виявлені особливості зовнішньоекономічних зв'язків прикордонних регіонів України).

Тези доповідей:

21. Кулєшова Г. О. Харківська область у системі транскордонного співробітництва України / Г. О. Кулєшова // Матеріали міжкафедрального науково-практичного семінару, присвяченого пам'яті академіка Степана Рудницького. - Харків, 2007. - С. 68 - 73. - 0,32 д.а.

22. Кулешова А. А. Внешнеэкономические связи Харьковской области и Китайской народной республики / А. А. Кулешова // Материалы семинара, посвященного 60-летию провозглашения Китайской народной республики. - Харьков, 2009. - с. 36 - 39. - 0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Кулєшова Г. О. Суспільно-географічні особливості прикордонних соціогеосистем (на прикладі Харківського регіону). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2010.

У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методологічні основи дослідження прикордонних регіонів та транскордонного співробітництва. Запропоновано та дано суспільно-географічне визначення поняття «прикордонна соціогеосистема», уточнено зміст понять «прикордонний соціум», «транскордонний простір», «транскордонне співробітництво». Охарактеризовано функції державного кордону, обґрунтовано його трансляційну функцію.

Розкрито історико-географічні аспекти формування Харківського регіону, виявлені тенденції природного та механічного руху населення, розвитку підприємницької діяльності, зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва.

Висвітлені фактори, що впливають на соціогеопроцеси в прикордонній соціогеосистемі. На основі кластерного аналізу проаналізовані просторово-часові особливості демографічної ситуації, економічного та соціального розвитку Харківського регіону. Здійснено моделювання траєкторії розвитку соціогеосистем районного рівня у багатовимірному нормованому просторі та проведено їх групування на основі застосування графоаналітичного методу багатовимірної класифікації суспільно-географічних об'єктів, що дало змогу встановити суспільно-географічні особливості Харківського регіону як прикордонної соціогеосистеми, виявити проблеми та перспективи його розвитку. Розроблено рекомендації щодо активізації участі Харківського регіону у транскордонному співробітництві та діяльності єврорегіону «Слобожанщина».

Ключові слова: прикордонна соціогеосистема, прикордонний регіон, державний кордон, транскордонне співробітництво, єврорегіон, траєкторія розвитку, багатовимірна класифікація, суспільно-географічні особливості.

АННОТАЦИЯ

Кулєшова Г. О. Общественно-географические особенности приграничных социогеосистем (на примере Харьковского региона). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2010.

В диссертационной работе раскрыты теоретико-методологические основы исследования приграничных регионов и трансграничного сотрудничества. Предложено и дано общественно-географическое определение понятия «приграничная социогеосистема», как такой, что характеризуется приграничным положением, наличием разных по уровню обобщения и иерархии функциональных подсистем (демографической, социокультурной, экономической, экологической), а также территориальных подсистем (административные районы), которые находятся во взаимодействии с помощью потоков вещества, энергии и информации в географическом пространственно-временном континууме, а также наличием и его территории специфического приграничного социума. Уточнено содержание понятий «приграничный социум», «трансграничное пространство», «трансграничное сотрудничество». Дана характеристика функций государственной границы, обоснована ее трансляционная функция как интенсивность информационного обмена между сопредельными территориями, который характеризует уровень открытости (закрытости) границы.

Раскрыты историко-географические аспекты формирования Харьковского региона, выявлены тенденции естественного и механического движения население, развития предпринимательской деятельности, внешнеэкономических связей и трансграничного сотрудничества.