Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата географічних наук

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Оцінка господарської освоєності водноресурсного потенціалу регіону (на матеріалах басейну Середнього Дністра)

Цепенда Микола Михайлович

Чернівці 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, старший науковий співробітник Нагірна Валентина Петрівна, Інститут географії НАН України, провідний науковий співробітник відділу суспільно-географічних досліджень кандидат географічних наук, доцент Мариняк Ярослав Омелянович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри географії України та туризму

Захист відбудеться "____" _______________ 2010 року о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корпус IV, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий "____" _______________ 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор В.О.Джаман

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Водноресурсний потенціал (ВРП) є одним із найважливіших компонентів природно-ресурсного потенціалу (ПРП). За сучасних умов він стає одним із головних чинників розвитку і розміщення продуктивних сил, зростання рівня життя і здоров`я населення. Основним джерелом та середовищем формування ВРП є водні об'єкти або їхні територіальні поєднання - річкові басейни. Нині постала необхідність переходу від вузького розуміння поняття "водноресурсний потенціал", за яким воно трактується як доступна для використання вода, до широкого, що передбачає врахування усіх цінностей, корисностей і благ, якими володіють водні об'єкти.

Водноресурсний потенціал є обмеженим та нерівномірно розподіленим по території і в часі, в багатьох регіонах відчувається його дефіцит, прогресує якісне та кількісне виснаження. Це зумовлює необхідність дослідження співвідношень між наявним ВРП та суспільними потребами в ньому, оцінки рівня його господарської освоєності, виявлення змін, що відбуваються у його структурі через вплив людини, а також прогнозування цих змін на перспективу.

Найобґрунтованішим полігоном для реалізації таких досліджень є річковий басейн (сточище) - збалансована геоекологічна система, яка продукує сукупність природних ресурсів, і в межах якої замикаються цикли обігу речовин та енергії, переносяться і нагромаджуються забруднення. Річкові басейни зазнають найбільшого господарського впливу внаслідок різноманітності видів діяльності, що реалізовуються на їх теренах, а тому слугують індикатором стану довкілля.

Басейн Середнього Дністра здавна використовувався людиною як джерело спектру ресурсів, процес експлуатації яких був і залишається нераціональним. Постала необхідність оцінки рівнів антропогенного впливу на всі компоненти ВРП, здійснення якої нині є актуальним у межах допливів першого порядку Середнього Дністра.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а його результати включені до звітів кафедри з наукової роботи. Матеріали з оцінки господарської освоєності водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра, виконаної нами особисто у 2009-2010 рр., увійшли до науково-дослідної держбюджетної теми кафедри 48.81 "Визначення рівнів господарської освоєності природно-ресурсного потенціалу регіонів України як засіб збалансування її соціально-економічного розвитку" (номер державної реєстрації - ДР №0109U002238).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення абсолютних і відносних рівнів господарської освоєності водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра як засобу збалансування його соціально-економічного розвитку.

Основні завдання, які розв'язувались у роботі:

1. Уточнити і розмежувати поняття "водні ресурси" і "водноресурсний потенціал".

2. Визначити місце водноресурсного потенціалу у структурі ПРП, виділити та охарактеризувати його основні компоненти: потенціал водопостачання, асиміляційний, гідроенергетичний, біологічний, рекреаційний та транспортний потенціали.

3. Обґрунтувати методику економіко-географічної оцінки ВРП регіону на основі аналізу господарської освоєності його основних компонентів із урахуванням необхідності збереження стійкості річкових геосистем.

4. Здійснити оцінку компонентів ВРП басейну Середнього Дністра у натуральних та вартісних показниках у розрізі його допливів першого порядку довжиною понад 25 км.

5. Встановити сучасні рівні господарської освоєності ВРП регіону, визначити доступні для використання резерви та окреслити напрями його збалансованого розвитку на перспективу.

Об'єктом дослідження є водно-ресурсний потенціал басейну Середнього Дністра, а предметом - економіко-географічна оцінка особливостей та рівнів його господарської освоєності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували діалектичний, матеріалістичний та системний підходи до аналізу водних ресурсів річкових басейнів, концептуальні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених, які вивчали дане питання, положення Водного Кодексу, Концепції сталого розвитку водного господарства України, Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу, Конституції України, державних актів Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, інші документи.

Теоретико-методичною базою дослідження слугували наукові розробки С.А.Вендрова, В.І.Вишневського, А.П.Голікова, І.Л.Головинського, В.А.Голяна, С.І.Дорогунцова, І.З.Загоровської, Н.Б.Закорчевної, Н.В.Збагерської, Ю.Б.Козлової, І.М.Коротуна, Я.О.Мольчака, С.С.Левківського, М.М.Паламарчука, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, М.М.Падуна, М.А.Хвесика, Г.І.Швебса, О.В.Яроцької, А.В.Яцика та інших провідних науковців.

Дисертація виконана на основі аналізу первинних статистичних і відомчих матеріалів Мінприроди, Держгідромету, Держкомводгоспу, Держкомрибгоспу, Держкомстату України, Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та інших організацій, фондових матеріалів географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича тощо.

У роботі використані порівняльно-географічний, балансовий, статистичний, картографічний, архівний, літературний методи, а також метод математичного моделювання, комп'ютерного моделювання, аналогії тощо; для обробки даних та їх картографічної інтерпретації застосовувалось сучасне програмне забезпечення (Microsoft Excel 2003, Golden Grapher 7.1, StokStat 1.2.1, Corel Draw X3, Adobe Photoshop CS4).

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

1) запропоновано поняття інтегрального водноресурсного потенціалу, розкрито його сутність та структуру;

2) здійснена економіко-географічна оцінка основних компонентів ВРП басейну Середнього Дністра, визначена їхня територіальна диферен-ціація і забезпеченість ними у розрахунку на одну особу в межах сточищ допливів Дністра першого порядку довжиною понад 25 км;

3) проведена оцінка рівнів господарської освоєності ВРП басейну Середнього Дністра та його основних компонентів;

4) виконана економічна оцінка інтегрального ВРП в межах басейну Середнього Дністра і визначено його потенційні резерви;

уточнено:

5) величини середнього і мінімального річкового стоку басейну Середнього Дністра із врахуванням багатоводного 2008 року;

6) показники використання компонентів водноресурсного потенціалу у регіоні включно до 2008 року та виявлені його основні тенденції;

поглиблено:

7) обґрунтування теоретичних та методичних положень визначення обсягу та структури водноресурсного потенціалу;

8) основні напрями раціоналізації використання ВРП регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи можуть мати практичний інтерес, оскільки встановлення незадіяних у господарському використанні обсягів водних, біологічних, гідроенергетичних, рекреаційних ресурсів та їх економічна оцінка знайдуть застосування при водогосподарському проектуванні на річках регіону з метою їхнього комплексного використання та охорони. Положення дисертації отримали практичне впровадження у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області (довідка №7 від 01.03.2010 р.) та у Дністровсько-Прутському басейному управлінні водних ресурсів (довідка №281 від 11.03.2010 р.) при розробці заходів, спрямованих на підвищення раціональності водокористування та збереження водноресурсного потенціалу басейну Дністра. Результати роботи використовуються в навчальному процесі як складова частина дисципліни "Водноресурсний потенціал регіонів України" при підготовці фахівців за напрямом "Водопостачання та водовідведення" у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Особистий внесок здобувача. Виконана робота є результатом самостійного дослідження здобувача. Особистий внесок полягає у зборі, аналізі, узагальненні первинних статичних даних, літературних, картографічних матеріалів з метою визначення величини водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра та рівнів його господарської освоєності. Результатом цього стало поглиблення та розширення наукової та методичної бази вивчення водноресурсного потенціалу. Здійснений аналіз природних чинників, що впливають на формування ВРП та виконана оцінка його компонентів у розрізі басейнів приток першого порядку Середнього Дністра у натуральних та вартісних показниках. Згідно запропонованої класифікації компонентів ВРП визначені стаціонарні запаси, відновні, залучені ресурси та резерви (потенційні ресурси) для освоєння на близьку та віддалену перспективу із врахуванням екологічних обмежень та принципів збалансованого розвитку. Складено ряд таблиць, діаграм, картосхем, графіків, що характеризують динаміку і географічні особливості основних компонентів ВРП басейну Середнього Дністра.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних семінарах кафедри економічної географії та екологічно менеджменту, на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії "Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону" (м.Чернівці, 2005), X з'їзді Українського географічного товариства (м.Київ, 2008), VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 90-річчю з дня заснування Українського Студентського Наукового Товариства Київського Університету Святого Володимира (м.Київ, 2008), IV Міжнародній науковій конференції "Молоді науковці - географічній науці" (м.Київ, 2008), VI Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів, присвяченій 255-річчю від дня народження першовідкривача криворізьких руд В.Зуєва (м.Дніпропетровськ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 6 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, в тому числі 5 - одноосібних.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (186 найменувань) і додатків (57 сторінок). Загальний обсяг роботи - 249 сторінок, із них 169 сторінок основного тексту, з яких 149 - текстова частина. Робота містить 16 рисунків, 34 таблиці.

2. Основний зміст роботи

дністер водний ресурс географічний

У першому розділі "Науково-географічні основи оцінки господарської освоєності водно-ресурсного потенціалу регіону" викладено основні теоретичні підходи до розуміння сутності водноресурсного потенціалу та методичні засади оцінки його господарської освоєності.

Поняття водноресурсного потенціалу введено у науковий та господарський обіг у другій половині минулого століття у руслі вчення про природно-ресурсний потенціал. Його поява була зумовлена загостренням проблем взаємодії суспільства та природи, необхідністю перегляду утилітарного ставлення до водних ресурсів, врахування всіх цінностей та можливостей, якими наділені водні об'єкти як основні джерела водних ресурсів для раціоналізації їхнього використання і збалансованого розвитку.

Постала необхідність дослідження співвідношень між наявними ресурсами водних об'єктів територій та суспільними потребами в них, виявлення змін, що відбуваються у річкових басейнах через вплив людини, а також прогнозування водокористування і змін компонентів ВРП окремих басейнів.

Питанням визначення, структурування, оцінки ВРП і його господарської освоєності приділялась увага у працях С.А.Вендрова, В.І.Вишневського, З.В.Герасимчук, І.Л.Головинського, В.А.Голяна, С.І.Дорогунцова, Ю.Б.Козлової, І.М.Коротуна, Я.О.Мольчака, С.С.Левківського, М.М.Паламарчука, В.П.Руденка, М.М.Падуна, М.А.Хвесика, В.М.Хорєва, Г.І.Швебса, А.В.Яцика та інших науковців.

Більшість методичних підходів оцінювання величини ВРП та його господарської освоєності ґрунтуються на одному компоненті - воді, що використовується для водопостачання національного господарства та населення, але неврахованими залишаються інші важливі складові потенціалу водних об'єктів.

Уточнена сутність ВРП характеризується як сукупна здатність наявних і потенційних ресурсів та властивостей водних об'єктів забезпечувати потреби суспільства. Здійснена детальна характеристика компонентів ВРП. Доповнена методика його економіко-географічної оцінки, що сформульована як комплексна оцінка на основі басейнового принципу величини його компонентів (потенціалу водопостачання, асиміляційного, гідроенергетичного, біологічного, рекреаційного і транспортного потенціалів), суспільних потреб у них, можливостей використання з позицій сталого розвитку, ступеню їхнього господарського освоєння та територіальної диференціації у межах річкового басейну чи їх груп.

Запропонована класифікація ресурсів ВРП (табл. 1) стала основою методології його економіко-географічної оцінки і розрізняє стаціонарні запаси (забезпечують на безпечному рівні стійке функціонування водного об'єкта як системи; господарське освоєння даної групи є небажаним з екологічних та соціальних мотивів) та відновні ресурси (використовуються нині та/або можуть бути використані на перспективу без шкоди для екосистеми водного об'єкта).

Рівень господарської освоєності ВРП та його компонентів встановлювався за співвідношенням між частиною потенціалу відновних ресурсів і сучасним рівнем їхнього використання. Для цього у складі групи відновних ресурсів виділені: залучені ресурси - частина відновних ресурсів, що уже експлуатується та потенційні ресурси - частина, що залишається доступною для використання і може бути мобілізована нині або на майбутнє.

Таблиця 1 Класифікація компонентів та ресурсів ВРП території для оцінки його господарської освоєності

Компоненти Ресурси	Потенціал водопостачання (млн. м3 води)	Асиміляційний потенціал (млн. м3 стоків)	Гідроенергетичний потенціал (млн. кВт·год.)	Біологічний потенціал (тонн риби)	Рекреаційний потенціал (тис. рекреантів)	Транспортний потенціал (млн. т-км)
Стаціонарні запаси	екологічний стік (мінімальний середньомісячний багаторічний стік вегетаційного періоду 95% забезпеченості)	-	енергія, що витрачається на тертя води, деформацію русла та транспорт наносів	загальна біомаса біологічних видів	-	-
Відновні ресурси, в тому числі:	різниця між нормою стоку і екологічним стоком	5% мінімального середньомісячного стоку вегетаційного періоду 95% забезпеченості	технічний гідроенергетичний потенціал	максимальна рибопродуктивність	гранична рекреаційна місткість водно-рекреаційних комплексів	гранично допустиме транспортне навантаження на водні артерії басейну
- залучені ресурси	фактичний забір	фактичний скид	фактичне виробництво електроенергії діючими ГЕС	фактичний вилов риби	фактичний рівень рекреаційного навантаження	фактичний рівень транспортного навантаження на водні артерії басейну
- потенційні ресурси	різниця між відновними та залученими ресурсами

У другому розділі "Водноресурсний потенціал басейну Середнього Дністра: величина та територіальна диференціація" обґрунтовано виділення території та меж регіону дослідження, охарактеризовані його фізико- та економіко-географічні особливості, здійснено економіко-географічну оцінку компонентів ВРП у натуральних показниках на основі вищезгаданої класифікації ресурсів.

Єдиної точки зору як на межі і територію регіону дослідження, так і на кількість допливів Дністра, що до нього входять, серед вчених немає. Це зумовлено специфікою підходів до вивчення даної території та завданнями, які розв'язуються науковцями у конкретних дослідженнях. Особливості поділу басейну Дністра на частини висвітлені у працях А.П.Доманицького, А.В.Огієвського, К.Л.Михайлової зі співавторами, Г.І.Швебса, інших науковців.

Комплексні дослідження даної території в межах так званого Середнього Придністер'я здійснювали фізико-географи (Л.І.Воропай, Г.І.Денисик, Г.І.Швебс, В.П.Коржик та ін.), які виділили його за ландшафтним і геоморфологічним принципами, окреслюючи межі певними умовними лініями; економіко-географи (М.Г.Ігнатенко, В.П.Руденко та ін.), які розглядали цей регіон як низку адміністративних районів, що прилягають до середньої течії Дністра. В даному випадку регіон виступає районоформуючим чинником, утворюючи територію розвиненого інтенсивного садівництва, зрошуваного землеробства (особливо після створення Дністровського водосховища у 1987 р.), зон рекреації та відпочинку, виробництва електроенергії, водного транспорту тощо. Межі регіону у трактуванні фізико- і економіко-географів звичайно не збігаються.

При обґрунтуванні меж території дослідження для потреб оцінки господарської освоєності її водноресурсного потенціалу застосовувався басейновий підхід: регіон розглядався як сума басейнів допливів середньої течії Дністра, а також враховувалися реалії, що склались після розпаду СРСР і утворення суверенних держав України та Молдови. Використовуючи за основу виділення регіону бачення Г.І.Швебса та Г.І.Денисика, а також басейновий принцип, пропонуємо визначати територію басейну Середнього Дністра як суму басейнів його лівих (від Золотої Липи до річки Дерло) і правих (від Тлумача до Сокирянки) допливів.

Басейн Середнього Дністра знаходиться у західно-центральній частині України та частково входить до складу шести адміністративних областей України. Територія регіону простягається від заходу на схід приблизно на 300-350 км, з півночі на південь - на 250-270 км, площа становить 24,1 тис. км2 або 4% території держави. Загальна чисельність постійного населення басейну Середнього Дністра на 1 січня 2001 року, що оцінена у розрізі найбільших його допливів, складала 1,839 млн. чол. На території регіону розташовані 24 міста, 33 селища міського типу, 1692 сільських населених пункти, що належать 903 селищним радам.

Регіон володіє зручним географічним положенням, значним природно-ресурсним та трудовим потенціалом, які є основою господарського комплексу басейну Середнього Дністра, що нині є аграрно-промисловим регіоном, в якому найбільшого розвитку набуло сільське господарство.

Водний фонд регіону репрезентований в основному малими річками (лише Серет та Збруч відносяться до категорії середніх та Дністер - до великих), ставками (2303) та водосховищами (38); інші водні об'єкти не представлені або їхня частка у структурі фонду є мізерною.

Мережа гідрологічних спостережень регіону включає 25 гідрологічних постів, результати опрацювання даних багаторічних спостережень яких, а також ряду суміжних та закритих постів, послужити основою оцінки потенціалу водопостачання, асиміляційного та гідроенергетичного потенціалів. Були вибрані та проаналізовані середньорічні і мінімальні середньомісячні за вегетаційний період значення стоку у згаданих створах до 2008 р. включно, підраховано норму стоку і мінімальний середньомісячний стік за вегетаційний період. Із використанням програми StokStat 1.2 були отримані значення мінімального середньомісячного стоку за вегетаційний період 95% забезпеченості, які використовувалися для оцінки екологічного стоку.

Прийняті розрахункові значення середньорічного і мінімального стоку у гідрометричних створах були перераховані в гирла річок. Для тих приток, де гідрометричні спостереження не здійснювалися через відсутність гідрологічних постів на них, значення стоку в їхніх гирлах визначені за допомогою карт, побудованих нами за даними гідрологічних спостережень. Для розрахунку мінімального стоку у гирлах річок додатково використовувалися ще три методи - метод аналогії, залежності цього модуля від глибини врізу русла та від площі басейну.

За результатами оцінки, що проведена нами в натуральних показниках, величина потенціалу водопостачання басейну Середнього Дністра становить 12 км3 води, близько половини якого формується за межами регіону дослідження, у верхній частині басейну і надходить у вигляді транзиту Дністра (стаціонарні запаси - 1529,81 млн. м3, відновні ресурси - 4723,16). Третина потенціалу (1030,63 млн. м3 об'єму водойм і 2359,52 млн. м3 стоку річок) є недоторканими стаціонарними запасами, що виконують загальні екологічні функції, а 8,6 км3 є відновними, доступними для господарського використання ресурсами, з яких 2244,629 млн. м3 забезпечується водоймами і 6375,95 млн. м3 - водотоками.

Асиміляційний потенціал водних об'єктів регіону визначено на рівні 118 млн. м3 неочищених стічних вод, що теоретично можуть бути скинуті у водотоки впродовж вегетаційного періоду без шкоди для їх екосистеми. Основою потенціалу є асимілююча спроможність Дністра, що становить 76 млн. м3 стічних вод щорічно.

Валовий гідроенергетичний потенціал регіону складає 371 МВт, з яких 229 МВт припадає на відновні (доступні для використання) гідроенергетичні ресурси, експлуатація яких може забезпечити регіон 2 млрд. кВт·год екологічно чистої електроенергії у середній за водністю рік.

При розрахунках відновних ресурсів біопотенціалу басейну Середнього Дністра як вихідні характеристики використовувалися площі водного дзеркала рибогосподарських водойм та показники потенційної рибопродуктивності. Потенційні рибні ресурси регіону становлять понад 15 тис. тонн на рік, з яких майже 90% може забезпечуватися ставковими рибними господарствами, 8% - водосховищами, решта - річками регіону.

Рекреаційний потенціал ВРП регіону оцінений на основі граничних норм рекреаційних навантажень та розрахованих площ воднорекреаційних територій. Рекреаційна місткість басейну Середнього Дністра визначена на рівні 750 тис. відпочиваючих за літній сезон, більшу частину якої забезпечують рекреаційні площі Дністра та Дністровського водосховища.

Транспортний потенціал регіону визначений на основі показників максимальної пропускної здатності судноплавних ділянок, яка за навігаційний період складає 175 тис. суден (26,25 млн. тонн вантажів); максимальний вантажообіг становить 10500 млн. т-км.

Третій розділ - "Рівні господарської освоєності та напрями збалансованого розвитку водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра" присвячений визначенню ступеня залучення компонентів ВРП у господарський обіг, виявленню потенційних ресурсів (резервів), а також оцінці величини й освоєності інтегрального водноресурсного потенціалу регіону на основі його економічної оцінки.

Частина ВРП, що використовується нині, визначена для потенціалу водопостачання та асиміляційного потенціалу на основі статистичної звітності за формою 2-тп (водгосп), гідроенергетичного потенціалу - за середньорічним виробництвом електроенергії діючими ГЕС, біологічного потенціалу - на основі норм споживання риби та рибопродуктів населенням регіону, рекреаційного потенціалу - виходячи із потреб у літньому відпочинку мешканців регіону, транспортного потенціалу - за даними офіційної статистики.

Згідно проведених розрахунків ресурси потенціалу водопостачання басейну Середнього Дністра освоєні нині на 2%; лише у басейнах Серету, Стрипи, Нічлави, Тлумача, Смотрича, Лядової рівень освоєності сягає 5-9%.

В середньому по регіону освоєно в господарському відношенні 6,3% асиміляційної спроможності ВРП. Однак оцінка місцевих асиміляційних можливостей річкових басейнів без врахування транзитного стоку Дністра показує, що вони є значно меншими: у басейні Тернави експлуатується 48% її асиміляційної спроможності, Жванчика - 26%, Нічлави - 23%, Калюса - 19%, Тлумача - 14%, Смотрича - 11%, Серету - 10%.

Рівень господарської освоєності гідроенергетичного потенціалу регіону становить 47%. Найосвоєнішим на сьогоднішній день є енергопотенціал Дністра (50% технічного потенціалу); на 38% експлуатуються ресурси Жванчика, на 31 - Серету та Коропця, на 27 - Збруча, на 11 - Ушиці, на 10% - Смотрича і Стрипи. Однак неосвоєною залишається значна частина гідроенергоресурсів малих річок регіону, особливо приток першого порядку Дністра в нижній течії, а також самого Дністра.

Із доступних до використання 15,4 тис. т рибної продукції, нині залучено 11,7 або 76%. Потенційні можливості для задоволення потреб у рибній продукції місцевого населення більшості річкових басейнів при сучасних показниках загальної рибопродуктивності (1,3 т/га) практично вичерпані.

Рекреаційний потенціал регіону освоєний на 37%, а в деяких річкових басейнах регіону уже майже повністю вибрані можливості для задоволення рекреаційних потреб населення, що визначені на основі сучасних граничних нормативів рекреаційних навантажень; в декількох із них потреби значно перевищують сучасні можливості для їхнього задоволення з боку водних об'єктів регіону. Найбільшими резервами для розвитку рекреації володіє долина Середнього Дністра (освоєні на 12%) та нижні частини його приток першого порядку.

Транспортний потенціал регіону практично неосвоєний.

Здійснена оцінка компонентів водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра в натуральних показниках дає уявлення про величину запасів, масштаби господарського освоєння та потенційні ресурси його складових у розрізі основних річкових басейнів. Узагальнені дані про компоненти та ресурси ВРП регіону наведені у табл. 2.

Для оцінки інтегрального водноресурсного потенціалу кожного річкового басейну, що досліджується, зокрема, та регіону, загалом, як єдиний узагальнюючий показник використана вартість одиниці кожного компонента, визначення якої стало можливим шляхом проведення економічної оцінки ВРП.

Таблиця 2 Водноресурсний потенціал басейну Середнього Дністра та його господарська освоєність

Компоненти Ресурси	Потенціал водопостачання (млн. м3 води)	Асиміляційний потенціал (млн. м3 стоків)	Гідроенергетичний потенціал (млн. кВт·год.)	Біологічний потенціал (тонн)	Рекреаційний потенціал (тис. рекреантів)	Транспортний потенціал (млн. т-км)
Стаціонарні запаси	3390,15	-	-	-	-	-
Відновні ресурси, в тому числі:	6375,95	117,98	2007,40	15354,8	746,799	10500,0
- залучені ресурси	123,74	7,38	939,88	11655,4	276,172	-
- потенційні ресурси	6252,21	110,60	1067,52	3699,4	470,627	10500,0
Ступінь освоєності, %	1,9	6,3	46,8	75,9	37,0	-

Економічна оцінка є грошовим вираженням споживчих якостей ресурсів водних об'єктів і відображає фіксоване на певний момент часу їх економічне значення. Суспільне значення ресурсів у грошовій формі можна визначити лише умовно, співставляючи властивості водних ресурсів із вимогами до них з боку суспільства. Сьогодні існує велика кількість методичних підходів до економічної оцінки водних ресурсів. Однак вони відображають лише деякі аспекти розв'язання цієї проблеми. Їх можна узагальнити у складі трьох концепцій оцінки водних ресурсів, а саме: витратної, результативної та змішаної. Питанням економічної оцінки водноресурсного потенціалу присвячені праці С.І.Дорогунцова, В.А.Голяна, Н.В.Збагерської, М.Г.Ігнатенка, Ю.Б.Козлової, М.Н.Лойтера, Г.М.Матліна, Ю.Б.Мерзлікіної, К.В.Крутикової, Н.Б.Прохорової, В.П.Руденка, С.М.Бобильова, М.А.Хвесика та інших науковців.

Виходячи з нинішнього рівня наукової розробки питання, економічну оцінку потенціалу водопостачання проведено на базі нормативів плати за використання водних ресурсів, що встановлені на основі рентної концепції оцінки водних ресурсів і слугують орієнтиром для визначення вартості потенціалу водопостачання (8,29 коп./м3 для поверхневих вод і 20 коп./м3 - для підземних). Ресурси потенціалу водопостачання отримали найвищу оцінку серед інших компонентів ВРП - 701,5 млн. грн.

Економічну оцінку асиміляційного потенціалу проведено за затратами на заміщення виконуваних ним самоочисних функцій, які штучно відтворюються на станціях очищення стічних вод і становлять 2,23 грн. за очищення 1 м3 забруднених стічних вод. Його величина склала 263,1 млн. грн.

Гідроенергетичний потенціал оцінено у розмірі 236,7 млн. грн. на основі відпускного тарифу ГЕС (11,79 коп./кВт·год), який відображає вартість виробленої на ній електричної енергії на виході зі станції.

Потенціал рибних ресурсів оцінений на базі середніх ринкових цін на рибну продукцію (20 грн./кг) на рівні 307,1 млн. грн.

Потенціал воднорекреаційних територій визначений через грошову оцінку вільного часу (10,58 грн./год.), як відношення величини валового внутрішнього продукту, що створюється всіма працюючими за одиницю часу, до чисельності усього населення і склав 63,2 млн. грн.

Економічна оцінка транспортного потенціалу здійснена на основі нормативу плати за експлуатацію вантажного самохідного і несамохідного флоту (4,8 коп./тоннаж-доба експлуатації). Його величина для регіону склала 157,5 млн. грн.

Інтегральний ВРП відображає загальний потенціал усіх його компонентів, розрахований як результат сумування їх економічної оцінки. Очевидно, що ВРП не є простою сумою оцінок його компонентів і в ньому повинні враховуватися взаємопов'язуючі та взаємозумовлюючі чинники, а також синергійний ефект - результат їх комплексного використання. Однак нині відсутні методики врахування вказаних чинників, що зумовлює необхідність використання згаданого вище методичного підходу.

Інтегральний водноресурсний потенціал басейну Середнього Дністра нині становить 1,7 млрд. грн. Його основою є потенціал водопостачання, частка якого у структурі інтегрального складає 41%, вагоме значення мають біологічний (18%), асиміляційний (15%) та гідроенергетичний (14%) потенціали, які разом формують майже 9/10 сумарного потенціалу.

В розрізі річкових басейнів інтегральний ВРП розподілений дуже нерівномірно (рис. 1). Близько 2/3 його величини припадає на долину середньої течії Дністра з притоками першого порядку довжиною менше 25 км. Тут найвищу оцінку отримали водні, енергетичні та асимілюючі можливості головної річки, головним чином зумовлені значним обсягом транзитного стоку з верхньої частини басейну.



Із річкових басейнів, що досліджувалися, найвищу економічну оцінку отримали басейн Серету (9% інтегрального) та Збруча (7%). Цікавим є той факт, що якщо основою ВРП басейну Серету є потенціал водопостачання, то Збруча - біопотенціал, вагома роль якого зумовлена наявністю значних площ перспективних для рибництва штучних водойм.

Величини потенціалу водопостачання, асиміляційного та гідроенергетичного потенціалів безпосередньо залежать від природного надходження вод або норми стоку, а тому отримали найвищі оцінки у тих річкових басейнах, які мають значні водні ресурси. Це, в першу чергу, Серет, Збруч, Смотрич, Ушиця, Золота Липа, Стрипа.

Розподіл біологічного потенціалу річкових басейнів, що досліджувалися, відповідає географії ставків як найбільш рибопродуктивних водойм, значні площі водного дзеркала яких знаходяться у басейнах Серету, Збруча, Смотрича, Ушиці, Стрипи, Лядової, Золотої Липи. Економічна оцінка біопотенціалу басейну Збруча навіть перевищує відповідні показники долини Дністра.

Регіон володіє значними можливостями як для тривалого, так і короткотермінового відпочинку. Найвищі оцінки воднорекреаційного потенціалу отримали басейни Серету, Збруча, Стрипи, Смотрича.

Однак лідером за величиною рекреаційного потенціалу є Дністер зі створеним на ньому Дністровським водосховищем, на частку яких припадає 55% від воднорекреаційного потенціалу регіону. Для транспортного освоєння придатними є лише водні шляхи головної річки, економічна оцінка потенціалу яких за нашими підрахунками складає 9% від інтегрального потенціалу регіону.

Залучена до господарського використання частина ВРП регіону становить лише ј (401,165 млн. грн.) від його інтегральної величини, що свідчить про потужні резерви подальшого інтенсивного і водночас сталого розвитку водокористування (рис. 2). Рівні господарської освоєності інтегрального ВРП у розрізі басейнів приток Середнього Дністра довжиною понад 25 км суттєво відрізняються. Найвищі значення характерні для басейну Тлумача (56,8%), Смотрича (53,5), Коропця (43,0), Нічлави (42,4), Серету (41,7), найменші - Лядової (20,6), Карайця (19,8), Дерло (19,0).

Ґрунтуючись на результатах проведених вище оцінок, окреслено основні напрями збалансованого розвитку водноресурсного потенціалу регіону. Серед них найважливішими є:

- переорієнтація господарства на зменшення водоємності виробництва;

- широке впровадження оборотних і повторно-послідовних систем водопостачання;

- скорочення втрат води при її транспортуванні до споживача;

- ведення точного обліку використання водних ресурсів;



- активізація інвестиційної діяльності у сферу очищення забруднених зворотних вод;

- зменшення обсягів скидання зворотних вод аж до повного припинення скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод;

- посилення контролю за якісним станом вод, створення широкої онлайнової системи моніторингу;

- посилення відповідальності за порушення екологічного законодавства, застосовування жорстких санкцій проти підприємств-забруднювачів, аж до повного їхнього закриття;

- основний пріоритет розвитку гідроенергетики - малі ГЕС;

- освоєння гідроенергопотенціалу у створах недіючих та проектованих в минулому ГЕС;

- детальний аналіз проектів ГЕС на предмет можливих негативних екологічних наслідків, проведення громадських слухань, глибокий еколого-економічний аналіз;

- підвищення рибопродуктивності природних водних об'єктів до оптимальних показників та відновлення видового складу іхтіофауни;

- суворий нагляд за дотриманням правил рибальства та посилення відповідальності за їх порушення;

- стимулювання розвитку суб'єктів рибного господарства пільгами у кредитуванні і оподаткуванні;

- основний пріоритет рибництва - розвиток дрібних і спеціалізованих товарних рибних ставкових господарств у басейнах річок регіону та промисел на Дністровському водосховищі;

- підвищення показників загальної рибопродуктивності господарств до рівня 20-30 ц/га;

- запровадження інтенсивних технологій збільшення товарної маси риби, високопродуктивних видів риб;

- очищення берегів річок від сміття та заборона його скидання;

- стимулювання розвитку тимчасової берегової інфраструктури для відпочиваючих, облаштування під'їзних шляхів та стоянок для автотранспорту тощо;

- розвиток маломірного флоту для індивідуальних потреб та туристично-рекреаційної діяльності;

- облаштуванням паромних переправ у тих місцях, де будівництво мостів є економічно недоцільним.

Висновки

1. У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання - розроблені географічні основи та визначені рівні господарської освоєності водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра як засобу збалансування його соціально-економічного розвитку. Уточнено та поглиблено структуру поняття "водноресурсний потенціал регіону", під яким розуміється сукупна здатність наявних та потенційних ресурсів і властивостей водних об'єктів забезпечувати потреби суспільства на конкретному етапі історичного розвитку.

2. Методика економіко-географічної оцінки водноресурсного потенціалу регіону включає оцінку його компонентів (потенціалу водопостачання, асиміляційного, гідроенергетичного, біологічного, рекреаційного та транспортного потенціалів) в натуральних показниках, оцінку рівнів їх господарської освоєності та вартісну (грошову) оцінку, яка дозволяє визначити інтегральний водноресурсний потенціал і рівень його освоєності. Запропоновано класифікацію компонентів водноресурсного потенціалу, що дає можливість структурувати його на залучені та потенційні ресурси.

3. На основі басейнового підходу обґрунтовано вибір регіону дослідження, який є зручним полігоном для проведення оцінки господарської освоєності ВРП і розглядається нами як сума басейнів лівих (від Золотої Липи до річки Дерло) і правих (від Тлумача до Сокирянки) допливів середньої течії Дністра. Здійснено загальну фізико- та економіко-географічну характеристику регіону, оцінено площу, людність, узагальнено дані про водний фонд.

4. Величину водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра визначено в розрізі основних його компонентів у натуральних показниках. Оцінки проведені із врахуванням екологічних обмежень, що висуваються до використання кожного компонента ВРП із виділенням в їхній структурі тієї частини, що придатна для господарського освоєння без спричинення шкоди екосистемі водного об'єкта - відновних ресурсів.

5. Рівень господарської освоєності компонентів ВРП визначено за співвідношенням між величиною відновних ресурсів і сучасним рівнем їх використання. З цією метою у складі групи відновних ресурсів ВРП виділено: 1) залучені ресурси - частину відновних ресурсів, що уже використовується; 2) потенційні ресурси - частину відновних ресурсів ВРП, яка залишається доступною для використання і може бути використана нині або у перспективі. Ресурси потенціалу водопостачання басейну Середнього Дністра освоєні нині на 2%, асиміляційного потенціалу - на 6,3%, гідроенергетичного - 47%, біологічного - 76%, рекреаційного - на 37%. Транспортний потенціал регіону практично неосвоєний.

6. Для оцінки інтегрального водноресурсного потенціалу регіону, його залучених та потенційних ресурсів, а також ресурсів кожного досліджуваного річкового басейну, в якості єдиного узагальнюючого показника була використана вартість одиниці кожного компонента, визначення якої стало можливим завдяки економічній оцінці ВРП. Інтегральний ВРП у грошовому вираженні відображає загальний потенціал усіх його компонентів, що розрахований як результат сумування їх економічної оцінки і для регіону дорівнює 1,7 млрд. грн. Основою ВРП регіону є потенціал водопостачання, частка якого у структурі інтегрального складає 41%, вагоме значення мають біологічний (18%), асиміляційний (15%) та гідроенергетичний (14%) потенціали, які разом формують майже 9/10 сумарного потенціалу.

7. В розрізі річкових басейнів інтегральний ВРП розподілений дуже нерівномірно. Близько 2/3 його величини припадає на долину середньої течії Дністра з притоками першого порядку довжиною менше 25 км. Тут найвищу оцінку отримали водопостачальні, енергетичні та асимілюючі можливості головної річки, зумовлені значним об'ємом транзитного стоку з верхньої частини басейну. Із досліджуваних річкових басейнів найвищу економічну оцінку отримали басейн Серету (9% інтегрального) та Збруча (7%).

8. Залучена до господарського використання частина ВРП регіону становить лише ј (401,165 млн. грн.) від його інтегральної величини, що свідчить про потужні резерви подальшого розвитку водокористування. Рівні господарської освоєності інтегрального ВРП у розрізі басейнів приток Середнього Дністра довжиною понад 25 км суттєво різняться. Найвищі значення характерні для басейну Тлумача (56,8%), Смотрича (53,5), Коропця (43,0), Нічлави (42,4), Серету (41,7), найменші - Лядової (20,6), Карайця (19,8), Дерло (19,0).

9. Проведені оцінки дали можливість окреслити основні організаційні, економічні, соціальні, екологічні та технологічні напрями збалансованого розвитку водноресурсного потенціалу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цепенда М.М. Питання розвитку управління водним господарством України / М.М.Цепенда // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Вип. 138: Географія. - Чернівці: Рута, 2002. - С.37-45.

2. Цепенда М.В. Проблеми структури, наповнення та інформатизації моніторингу довкілля як чинника збалансованого розвитку України / М.В.Цепенда, М.М.Цепенда // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Вип. 246: Географія. - Чернівці: Рута, 2005. - С.24-38. (Особистий внесок - 50%; проаналізовано структуру сучасного моніторингу навколишнього середовища, сформульовано висновки)

3. Цепенда М.М. Аналіз методичних проблем оцінки господарської освоєності водноресурсного потенціалу території / М.М.Цепенда // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. збірник; відп. ред. В.К.Хільчевський. - К.: ВГЛ "Обрії", 2008. - Т.15. - С.198-205.

4. Цепенда М.М. Регіон "Середнє Придністров'я" як об'єкт оцінки рівня господарської освоєності водноресурсного потенціалу / М.М.Цепенда // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 434: Географія. - Чернівці: Рута, 2009. - С.21-27.

5. Цепенда М.М. Особливості компонентної економіко-географічної оцінки водноресурсного потенціалу території / М.М.Цепенда // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. - Луцьк, 2009. - №8. - С.90-94.

6. Цепенда М.М. Методичні особливості економіко-географічної оцінки гідроенергетичного потенціалу Середнього Придністров'я / М.М.Цепенда // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2009. - Вип. 18. - С.211-219.

7. Цепенда М.М. Деякі проблеми функціонування системи моніторингу довкілля Дністровсько-Прутського регіону / М.М.Цепенда // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю заснування ЧНУ ім.Ю.Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (м.Чернівці, 15-18 грудня 2005 р.). - Чернівці: Рута, 2005. - С.91-92.

8. Цепенда М.М. Деякі проблеми термінологічного забезпечення методології та методики оцінки водноресурсного потенціалу / М.М.Цепенда // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т. ІІ. - С.215-217.

9. Цепенда М.М. Водні ресурси як об'єкт економічної оцінки в сучасних умовах / М.М.Цепенда // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю з дня заснування Українського Студентського Наукового Товариства Київського Університету Святого Володимира (м.Київ, 20-23 березня 2008 р.). - Вип. VI: У 4-х част. - Ч.1 / За заг. ред. проф. О.К.Закусила. - К.: Обрії, 2008. - С.141-143.

10. Цепенда М.М. Структурування водноресурсного потенціалу / М.М.Цепенда // Молоді науковці - географічній науці: зб. наук. праць; за заг. ред. проф. Я.Б.Олійника. - К.: Обрії, 2008. - Вип. IV. - С.379-381.

11. Цепенда М.М. Методичні особливості економіко-географічної оцінки асиміляційного потенціалу водних об'єктів / М.М.Цепенда // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень: Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 255-річчю від дня народження першовідкривача криворізьких руд Василя Зуєва (м.Дніпропетровськ, 28-30 квітня 2009 р.) / За ред. проф. Л.І.Зеленської. - К.: ДНПВ "Картографія", 2009. - Вип. 6. - С.272-273.

Анотація

Цепенда М.М. Оцінка господарської освоєності водноресурсного потенціалу регіону (на матеріалах басейну Середнього Дністра). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2010.

Розкрито сутність і структуру поняття інтегрального водноресурсного потенціалу, поглиблено теоретичні і методичні положення визначення його структури та обсягів; визначено та охарактеризовано його основні компоненти та ресурси. Здійснена економіко-географічна оцінка основних компонентів водноресурсного потенціалу басейну Середнього Дністра, визначена їхня територіальна диференціація і забезпеченість ними у розрахунку на одну особу в межах сточищ допливів Дністра першого порядку довжиною понад 25 км. Виконана оцінка рівнів господарської освоєності водноресурсного потенціалу регіону та його основних компонентів. За принципами збалансованого розвитку обґрунтовано напрями раціоналізації використання водноресурсного потенціалу регіону.

Ключові слова: водні ресурси, водноресурсний потенціал, потенціал водопостачання, асиміляційний потенціал, гідроенергетичний потенціал, біопотенціал, рекреаційний потенціал, транспортний потенціал, господарська освоєність, економіко-географічна оцінка.

Аннотация

Цепенда Н.М. Оценка хозяйственной освоенности водноресурсного потенциала региона (на материалах бассейна Среднего Днестра). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2010.

В диссертационной работе дано новое решение научной задачи - разработаны географические основы и определены уровни хозяйственной освоенности водноресурсного потенциала бассейна Среднего Днестра как инструмента сбалансирования его социально-экономического развития.

Углублено понимание понятия "водноресурсный потенциал региона", усовершенствована методика экономико-географической оценки водноресурсного потенциала, которая включает количественную оценку его компонентов (потенциала водоснабжения, ассимиляционного, гидроэнергетического, биологического, рекреационного и транспортного потенциалов), оценку уровня их хозяйственной освоенности и стоимостную оценку.

Ресурсы потенциала водоснабжения бассейна Среднего Днестра освоены лишь на 2%, ассимиляционного потенциала - на 6,3%, гидроэнергетического - 47%, биологического - 76%, рекреационного - на 37%. Транспортный потенциал практически неосвоен.

Для оценки интегрального водноресурсного потенциала в качестве единого обобщающего показателя использована стоимость единицы каждого компонента. Интегральный водноресурсный потенциал в денежном выражении определен как сума экономической оценки всех его компонентов и для региона равен 1,7 млрд. грн. Основой водноресурсного потенциала региона выступает потенциал водоснабжения, доля которого равна 41%, большое значение имеют биологический (18%), ассимиляционный (15%) и гидроэнергетический (14%) потенциалы, которые вместе формируют почти 9/10 суммарного потенциала.

Намечены основные организационные, экономические, социальные, экологические и технологические направления сбалансированного развития водноресурсного потенциала региона, реализация которых позволит оптимизировать использование ресурсов водных объектов бассейна Среднего Днестра, улучшить их качественное состояние, поспособствует эффективному воспроизводству и восстановлению всех его компонентов.

Ключевые слова: водные ресурсы, водноресурсный потенциал, потенциал водоснабжения, ассимиляционный потенциал, гидроэнергетический потенциал, биопотенциал, рекреационный потенциал, транспортный потенциал, хозяйственная освоенность, социально-экономическая оценка.

Summary

M.M. Tsependa. Regional Water Resource Potential Economic Assimilation Analysis (Based on the Materials Available for the Mid-Dniester Basin). - Manuscript.

Candidate Thesis in Geography (11.00.02 - Economic and Social Geography). - Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University. - Chernivtsi, 2010.

The essence and the structure of the notion of the water resource integral potential are disclosed, theoretical and methodical bases for the potential's structure and volume assessment were deepened, its essential components and resources - defined and described. Economic-geographic assessment of Mid-Dniester Basin water resource potential major components was carried out, as well as the components' territorial differentiation and provision per inhabitant within the Dniester River first-order affluent basin of over 25 km were defined. The levels of regional water resource potential and its components' economic assimilation were assessed. The ways for further rationalization of regional water resource potential use were substantiated as based on the principles of balanced development.

Key words: water resources, water resource potential, potential of water supply, potential for assimilation, hydro-energetic potential, biological potential, potential for recreation, potential for transportation, economic assimilation, economic-geographical assessment.

Размещено на Allbest.ru