Демогеографічні процеси в регіоні Центрального Поділля (на прикладі Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.3:314.1(477.43)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Демогеографічні процеси в регіоні Центрального Поділля (на прикладі Хмельницької області)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Заблотовська Наталія Василівна

Чернівці 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Дослідження демогеографічної ситуації в Україні загалом і в розрізі окремих адміністративних чи історико-географічних виділів уже проводилися. Проте, незважаючи на певну розробленість даної проблематики, в умовах довготривалих трансформаційних процесів, які відбуваються в Українській державі впродовж останніх 20 років, вивчення питань народонаселення із врахуванням різних чинників впливу, залишається актуальним.

Регіоном дослідження демогеографічних процесів обрано Центральне Поділля, на прикладі Хмельницької області, якій притаманні всі ті негативні явища, які вібуваються в Україні, а саме: депопуляція населення, висока міграційна активність, зменшення чисельності сільських населених пунктів, скорочення кількості мешканців у міських поселеннях тощо. Вони є типовими не лише для Подільського регіону, але й для України в цілому. Тому вивчення особливостей протікання демогеографічних процесів на прикладі Хмельницької області через призму розселення, оцінка їхнього перебігу залежно від значення конкретних поселень у розселенській структурі, врахування суспільної ролі населених пунктів може слугувати підґрунтям для визначення нових напрямів покращення демографічної ситуації. З огляду на це, наукові дослідження присвячені вивченню демогеографічних процесів є підтвердженням розробки важливої для практичної діяльності теми. Окрім того, в дисертаційній роботі детально проаналізовані всі складові демогеографічної ситуації Центрального Поділля та запропоновані різні моделі прогнозування демографічних процесів на прикладі адміністративної області, що може свідчити про актуальність вибраної теми та її практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з науковими темами: „Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613), за якими автором виконані розділи „Сучасна розселенська характеристика Західної регіональної системи розселення України” та „Демографічні процеси в Карпато-Подільському регіоні та Україні”.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розкритті територіальних особливостей демогеографічних процесів в регіоні Центрального Поділля, представленого Хмельницькою субрегіональною системою розселення, з урахуванням передумов їх виникнення та перебігу залежно від комплексу суспільно-географічних чинників. Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

· проаналізувати наявний досвід типізації демогеографічних процесів та класифікувати за типами демогеографічні процеси, що мають місце на теренах регіону дослідження;

· провести ретроспективний аналіз процесу формування мережі поселень Центрального Поділля;

· дослідити особливості сучасної Хмельницької субрегіональної системи розселення на усіх рівнях її ієрархічної структури та розкрити суспільно-господарське значення населених пунктів регіону;

· визначити тенденції розвитку демогеографічних процесів на території Хмельницької області;

· охарактеризувати особливості розвитку демогеографічних процесів в групах поселень різної людності та суспільного значення;

· виявити основні проблемні питання демографічного характеру і визначити основні напрями діяльності їх вирішення;

· розкрити демографічні перспективи Центрально-Подільського регіону.

Об'єктом дисертаційного дослідження є демогеографічна ситуація регіону Центрального Поділля, на прикладі Хмельницької області, як типової по відношенню до перебігу демографічних процесів в Україні. Предметом дослідження виступають географічні особливості перебігу демогеографічних процесів та сучасні тенденції розвитку, з урахуванням впливу суспільно-географічних чинників.

Методологічна основа та методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення Конституції України з питань збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів країни, розвитку та консолідації української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, Закони „Про демографічну безпеку України“, „Про зайнятість населення“, „Про місцеве самоврядування в Україні“, „Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015рр.“ та інші законодавчі і нормативні акти, прийняті Верховною Радою, Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Методологічним підґрунтям при написанні дисертаційної роботи слугували фундаментальні положення теорії суспільної географії та регіоналістики М.Т. Агафонова, Е.Б. Алаєва, М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, А.П. Голікова, Я.І. Жупанського, Б.І. Заставецького, О.В. Заставецької, Ф.Д. Заставного, С.І. Іщука, Е.М. Лібанової, В.П. Нагірної, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, Ю.Г. Саушкіна, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія та інших; теоретичні та прикладні розробки в галузі географії населення та демогеографії Н.І. Блажко, В.О. Джамана, А.І. Доценка, Т.Б. Заставецького, С.О. Ковальова, І.І. Костащука, М.П. Крачила, В.П. Круля, В.І. Нудельмана, Ю.І. Пітюренка, І.М. Прибиткової, М.В. Птухи, А.В.Степаненка, В.С. Стешенко, В.Ц. Урланіса, М.І. Фащевського, О.У. Хомри, Б.С. Хорєва, В.В. Яворської та інших.

Дослідження проведено із застосуванням загальнонаукових і конкретнонаукових методів наукового пізнання. Із сукупності традиційних та сучасних методів частіше використовуються методи: аналізу та синтезу, генетичний, порівняльний, математичний, моделювання, системного підходу та інші. Впродовж усього процесу вивчення особливостей перебігу демогеографічних процесів в регіоні застосовувались і такі методи як картографічний, балансовий, районування, прогнозування. Важливим на сучасному етапі суспільно-географічних досліджень є застосування географічних інформаційних систем (ГІС). При вивченні демогеографічної ситуації дотримувались всезагальних філософських принципів руху та розвитку, сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв'язків, які виявлялись у процесі застосування конкретнонаукових та загальнонаукових методів дослідження.

Інформаційною основою для підготовки дисертаційної роботи слугували архівні матеріали, матеріали переписів населення (Всесоюзного 1989 року та Всеукраїнського 2001 року), довідкові видання, матеріали Головного управління статистики в Хмельницькій області, матеріали управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації, краєзнавчі матеріали, а також наукові праці вітчизняних вчених, картографічні матеріали.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

- із застосуванням створеного програмного забезпечення виділено основні типи демогеографічних процесів в межах досліджуваного регіону на рівні адміністративних одиниць і за окремими функціональними групами поселень та проведено демогеографічне районування території Хмельницької області;

- охарактеризовано Хмельницьку субрегіональну систему розселення на рівні її локальних складових частин та розкрито їх значення у структурі даної системи розселення;

- виявлено особливості демогеографічної ситуації за функціональними типами поселень;

- запропоновано математичну модель розвитку демографічних процесів та спрогнозовано динаміку зміни людності регіону дослідження на рівні окремих поселень, їх груп та адміністративних районів.

удосконалено:

- теоретичні та методичні положення комплексного наукового дослідження демогеографічних процесів регіону;

отримали подальший розвиток:

- нові підходи до характеристики розміщення населення та шляхів визначення типів демогеографічних процесів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні результати та положення дисертаційного дослідження використані Головним управлінням економіки Хмельницької обласної державної адміністрації при розробці „Стратегії соціально-економічного розвитку Хмельницької області на період 2011-2020 років” (довідка № 01-03/1950 від 29.09.2010 р.).

Теоретичні положення, конкретні методики і результати використовуються у процесі викладання нормативних курсів „Територіальні системи розселення”, „Географія населення з основами демографії”, „Демогеографія”, „Демографічні проблеми людства”, „Етнодемографія” на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/2729 від 30.09.2010 р.). Матеріали дослідження включені до наукового звіту кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/2728 від 30.09.2010 р.). Матеріали наукових розробок та публікацій використовуються при викладанні спецкурсу „Географія Хмельницької області” на курсах підвищення кваліфікації вчителів географії Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та при викладанні курсу „Економічна та соціальна географія Хмельницької області” у загальноосвітніх навчальних закладах регіону (довідка № 473 від 28.09.2010 р.). Теоретико-методичні та аналітичні розробки можуть бути використані для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій здійснено суспільно-географічне дослідження демогеографічних процесів території Центрального Поділля, представленого Хмельницькою субрегіональною системою розселення. У роботі містяться висновки, методичні підходи, наукові заключення, картографічні матеріали, формулювання та побудова яких належать особисто здобувачу наукового ступеня. Використані положення інших науковців мають відповідні посилання.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на І-й Міжнародній конференції молодих вчених „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2003), Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи” (Тернопіль, 2005), ІІ-й Міжнародній конференції молодих вчених „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2005), ІІ-й науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (Луцьк, 2005), ІV-й Всеукраїнській науковій конференції „Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України“ (Київ, 2007), на Х з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008), Міжнародній науковій конференції „Українська історична географія та історія географії в Україні” (Чернівці, 2009).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,4 д.а. (у т.ч. 3,0 д.а. авторських), з них 8 у фахових виданнях загальним обсягом 3,0 д.а. (у т.ч. 2,6 д.а. авторські).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 204 сторінки, із них 160 сторінок основного тексту. Робота містить 4 таблиці, 37 рисунків, в т. ч. 14 картосхем, 14 додатків. Перелік використаних джерел налічує 244 найменування.



Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методичні основи суспільно-географічних досліджень демогеографічних процесів” розкривається суть понять „демогеографічна ситуація”, „демогеографічні процеси” та розглядаються основні положення їх вивчення.

Опрацювавши базу демографічних даних Хмельницької області, за допомогою створеного програмного забезпечення вдалося отримати типологічну оцінку демогеографічних процесів (за класифікацією О.Топчієва, С.Куделіної, В.Яворської, 2000 р.) всіх населених пунктів Хмельницької області та їх груп. Для Хмельницького територіального геодемографічного утворення визначено низхідний тип демогеографічного процесу, який відбувається за рахунок переважання природного зменшення людності над його міграційним скороченням. Цей процес на теренах області є стійким та динамічним.

Для демогеографічних досліджень важливо непросто констатувати характер суспільно-демографічних зв'язків, але і визначити їх величину та швидкість динаміки демогеографічних показників при відповідних змінах у соціально-економічній сфері. Визначення кількісної складової у суспільно-демографічних взаємозв'язках має не лише теоретичне, але й практичне значення, оскільки дуже важливо знати які зміни можуть відбутися при виконанні певних суспільно-економічних завдань. Динаміка кількості населення є результатом дії цілого ряду чинників, а кількість їх може бути досить велика, якщо враховувати особливості кожного поселення регіону (кількість населення, середній вік, дохід, забезпеченість житлом, рівень охорони здоров'я, екологічна ситуація в регіоні та інші чинники, що можуть впливати на приріст населення).

Особливо важливими є чинники, що мають прямий вплив на формування загального приросту населення (ПН). Таку залежність можна описати у вигляді функції:

ПН = f (х1,х2,х3,…,хn), (1.1)

де хi - чинник, що впливає на динаміку кількості населення.

Оскільки показники досліджуваних чинників вимірюються у різних одиницях і мають різні значення в розрізі поселень та адміністративних одиниць, то постало завдання дослідити на скільки кожен з чинників впливає на формування загального приросту населення.

У якості модельного представлення вибрано лінійну залежність від обмеженої кількості чинників, що мають прямий вплив на формування загального приросту населення (ПН). Моделювання впливу зручно проводити для безрозмірної величини - відношення ПН до кількості населення Н. Представимо ПН/Н як лінійну комбінацію доданків („модель лінійного впливу”):

ПН/Н = а1(х1-х01) + а2(х2-х02) + …… + аn(xn-x0n), (1.2)

де хi - значення певного показника в досліджуваному регіоні;

x0i - своєрідна стала цього показника, що виступає як об'єкт порівняння, тобто при такому значенні вплив і-го показника прямує до нуля;

аi - коефіцієнт впливу, який визначає як впливає даний показник на відношення ПН/Н. І чим модуль цього коефіцієнту більший, тим „сильніший” вплив, а знак коефіцієнта буде вказувати вплив показника : „+” в сторону збільшення ПН/Н, а „-” - зменшення;

n - кількість досліджуваних чинників.

Побудована модель лінійного впливу задовільно відображає тенденцію приросту населення. Підібрані коефіцієнти дають можливість провести аналіз отриманих залежностей і показати як саме впливає кожен із обраних чинників формування приросту населення на розвиток демогеографічних процесів в регіоні.

У другому розділі "Субрегіональна система розселення Центрального Поділля як основа формування просторових відмін демографічних процесів" розкрито значення чинників різного характеру у формуванні та розвитку Хмельницької субрегіональної системи розселення. Досліджено історичні передумови формування системи розселення, що дало змогу виділити особливості перебігу процесу замешкання території області у різні періоди. Незалежно від часу та мети заснування поселення, при виборі його розташування враховується комплекс природно-географічних чинників. Тому у роботі розглянуто питання залежності розташування поселень від фізико-географічних особливостей та природно-ресурсного потенціалу місцевості. Природно-географічна складова вплинула на планувальну структуру поселень, яка утворилась протягом усього періоду їх формування, а тому залишається визначальним чинником у питаннях реконструкції та організації соціально-культурного та побутового обслуговування населення.

З часом частина природних умов для розвитку поселень дещо втратила свою провідну значимість, натомість важливим стало суспільно-географічне розташування. Функціональне спрямування поселення і його ранг в системі розселення тісно взаємопов'язані. Ознайомившись із різноманітними варіантами функціонального групування населених пунктів, дослідивши значення поселення в загальнообласній системі розселення та структуру зайнятості його мешканців, а також показники обсягів виробленої продукції (для міських поселень), серед населених пунктів області нами виділено по чотири типи функціонального спрямування для міських та сільських поселень. В залежності від кількості та виду виконуваних функцій вони поділяються на 19 підтипів.

Хмельницька субрегіональна система розселення, займаючи площу 20,6тис.км2 або 3,3% території національної (загальнодержавної) системи розселення, об'єднує 1452 поселення, в т. ч. 13 міст, 24 селища міського типу та 1415 сільських населених пунктів. Для територіальної структури Хмельницької обласної системи розселення характерна досить чітко виражена лінійна композиція розміщення міжрайонних систем розселення, що розташовані відповідно до протяжності області - з півночі на південь. Важливу роль у формуванні Хмельницької субрегіональної системи розселення має розміщення центру та підцентрів. В даному випадку, головний центр, ядро обласної системи розселення - м. Хмельницький - найбільший за площею, людністю та суспільним значенням населений пункт системи, ядро однойменної міжрайонної системи, розміщений в центральній частині області між двома іншими містами-центрами міжрайонних систем розселення - Кам'янцем-Подільським та Шепетівкою. Районні системи розселення мають різний ступінь розвинутості. Для детальної оцінки особливостей системи розселення районного рівня варто враховувати весь комплекс чинників, що мають вплив на розвиток, функціонування та значення її як складової системи розселення субрегіонального рівня. Серед загалу показників, які обумовлюють розвиток районної системи розселення, виділено чотири основних блоки - розселенський, демогеографічний, загально-економічний та природно-ресурсний. Розрахувавши пересічну кількість рейтингових балів для кожної районної системи розселення та вивівши узагальнений рейтинг, усі досліджувані системи розселення поділено на три групи: значущі (1-7 місця в рейтингу) відповідають районам-центрам однойменних міжрайонних систем розселення та наближених до них, значні (8-16 місця) та незначні, до яких належать переважно периферійні районні системи розселення з рейтинговими показниками від 17 до 20.

У віддалених від районного центру частинах адміністративного району формуються кущові внутрірайонні системи розселення, центрами яких виступають міста, селища міського типу або ж великі села. На території Хмельницької області виділено 59 кущових систем розселення, розселенська вагомість яких корелює з функціональним значенням їх центрів.

У третьому розділі "Демогеографічна ситуація Центрального Поділля” проведено аналіз динаміки демогеографічних показників населення Хмельницької області та їх хорологічні відміни.

З часу проведення Всесоюзного перепису населення у 1989 році кількість мешканців області (за дев'ятнадцять років) скоротилась на більш як 11% (понад 172 тис.осіб), при пересічному темпі скорочення населення 0,66% за рік. Зазнавала динаміки і структура міського та сільського населення - з 1 січня 1993 року було зафіксоване перевищення міської людності над кількістю сільських мешканців. Найвищими показниками густоти населення характеризується територія Придністер'я (давньозаселений регіон) та центральної частини області, дещо нижчі показники північних та східних (пізніше заселених) районів. Найвища густота населення фіксується в межах зон інтенсивних зв'язків з центрами міжрайонних систем розселення.

Поряд із звично застосовуваним показником густоти населення, пропонуємо розглядати показник щільності населення забудованої території, який передає кількість населення, що припадає на одиницю площі зайнятої під забудовами. А з метою визначення та дослідження компактності розміщення населення - показник щільності населення житлової території, який передає кількість населення, що мешкає на одиниці площі зайнятої під житловими забудовами. Для загальної оцінки розміщення населення по території Хмельницької області розглянуто сукупну дію показників, що характеризують його поширення. Таким чином в межах Хмельницької обласної системи розселення виділено чотири регіони активності розміщення населення: південно-західний (з найвищими показниками), північний, центральний та південно-східний, який визначається найнижчими значеннями щільності заселення.

Дослідження динаміки статевої структури населення Хмельницької області свідчить про стабільну перевагу жінок у загальній чисельності населення. А от у віковій структурі на рівні населених пунктів та їх груп спостерігаються певні відмінності. Так, поселення, що можуть бути привабливими для життєдіяльності, виступають як перспективні поселення у відношенні вікового складу їх мешканців; визначником виступають міграційні потоки, які чітко спрямовані від населених пунктів із нижчим рівнем функціонального розвитку.

За просторовим розміщенням показників вікової структури в межах Хмельницької субрегіональної системи розселення чітко виділяються три регіони - Північний, Південний та Центральний. В перспективі на території Хмельницької області сформується два регіони вікової структури населення: прогресивний відносно вікового складу населення - північний та регресивний, що буде характеризуватися низькими показниками часток осіб молодше працездатного та високими частками населення у віці працездатному та старше працездатного - південний.

Явище депопуляції населення в Хмельницькій області було зафіксовано раніше ніж по Україні загалом. Сучасна ж демографічна ситуація значно диференційована по території області. Серед міських поселень кращими показниками природного руху населення визначаються центри міжрайонних систем розселення. Показники природного приросту корелюють із рівнем функціонального розвитку міст та їх місцем у опорному каркасі розселення. Виняток складає м.Нетішин, для якого характерне наймолодше міське населення області (що зумовлено віком самого населеного пункту). Подібна залежність і поміж сільських населених пунктів - для групи поселень, що виступають місцевими організаційними центрами господарського виробництва характерні найнижчі показники природного скорочення, натомість найшвидшими темпами, за рахунок природних складових, зменшується людність сіл - аграрних пунктів. Загалом, в межах Хмельницької системи розселення субрегіонального рівня за сумарним рейтингом характеристик природного руху населення можна виділити три демографічні регіони, які за своєю територіальною структурою подібні з регіонами вікової структури населення.

Хмельницька область (центральна частина Подільського суспільно-географічного району) - регіон дещо віддалений від державних кордонів, із пересічними по країні демографічними показниками та вигідним географічним положенням (що зумовлює транзитність території), виступає міграційним донором для інших регіонів України. В межах самої області характерне суттєве перевищення показників міграційного приросту міських поселень над селами. У формуванні міграційної активності найзначимішими є чинники соціально-економічного характеру, що прослідковуються у функціональному значенні поселення. Якнайкраще це спостерігається на прикладі сільських поселень. Так, села - місцеві організаційні центри виступають центрами притягання мігрантів. Далі, відповідно до функціонального рівня, показники сальдо міграцій знижуються (найвищі показники міграційного відпливу (-6,8‰) характерні для аграрних пунктів). Для міських населених пунктів важливість функціональної ознаки поселення не єдина - відчутний вплив міст-ядер систем розселення субрегіонального та міжрайонного значень. Спостерігається чітка закономірність - найвищі рейтингові значення характерні для районів, які мають центри міжрайонного значення. Навколо цих районів розміщені районні локальні системи розселення з низькими значеннями рейтингових місць. В останні роки зросла міграційна привабливість міських поселень та сіл, які розміщені в межах зони інтенсивних зв'язків з містами-центрами міжрайонних систем розселення. Врахувавши таке територіальне розміщення показників міграційної активності, нами виділено три міграційних регіони, що за своєю структурою співпадають із межами відповідних систем розселення міжрайонного значення (центральний, північний та південний).

У четвертому розділі "Основні проблеми та перспективи демографічних процесів в Хмельницькій субрегіональній системі розселення” проаналізовано основні проблемні моменти демографічної ситуації Хмельницької області, виділено депресивні регіони та окреслені перспективи розвитку демографічних процесів.

Демогеографічна ситуація в Хмельницькій області обумовлена цілим рядом чинників, що різнохарактерно впливають на кількісні та якісні характеристики населення. З поміж загалу основних демографічних проблем в області вважаємо за доцільне виділити групу проблем власне демографічного характеру: проблему скорочення населення як наслідок процесів депопуляції населення та міграційного відтоку, деформацію його вікової структури; та групу суспільного характеру - її склали чинники, які так чи інакше позначаються на погіршенні демогеографічної ситуації: деформація шлюбно-сімейної структури населення, недостатній рівень медичного обслуговування, низький рівень життя населення тощо.

Вирішення вище згаданих проблем не можливе в односторонньому порядку, адже всі вони тісно взаємопов'язані між собою. Підтвердженням цього є криві Лоренца, що відображають рівень залежності між окремими демографічними показниками та показниками якості життя населення (рис.1).

Рис. 1. Графіки залежності демографічних показників від показників якості життя населення

демогеографічний процес центральний Поділля

Оскільки загальна демогеографічна ситуація є результатом комплексної взаємодії усіх демографічних процесів, побудовано граф-„дерево поєднань” адміністративних районів Хмельницької області за сукупністю демографічних показників. Виходячи з особливостей формування демогеографічної ситуації в області та опираючись на граф-„дерево поєднань” за рівнем депресивності демографічного розвитку виділено три групи районів: група стабільного рівня (1-6 місця), для якої характерні найякісніші пересічні демографічні показники з-поміж решти районів, а на рівні загальнообласних - перевищують їх (на 7,8% вищі показники народжуваності, на 6,3% нижчі показники смертності, а величина природного приросту більша на 34,5%), пересічного (7-13 місця) та критичного рівнів (14-20 місця) (рис 2).

Рис. 2. Граф-"дерево поєднань" районів за сукупністю демографічних показників

Адміністративні райони:

1-Білогірський 6-Дунаєвецький 11-Новоушицький 16-Теофіпольський

2-Віньковецький 7-Ізяславський 12-Полонський 17-Хмельницький

3-Волочиський 8-Кам.-Подільський 13-Славутський 18-Чемеровецький

4-Городоцький 9- Красилівський 14-Старокостянтинівський 19-Шепетівський

5-Деражнянський 10-Летичівський 15-Старовинявський 20-Ярмолинецький

Проаналізувавши просторове розташування районних систем розселення згідно рівня їх демографічного розвитку (рис.3), вважаємо за доцільне виділити в межах Хмельницької субрегіональної системи розселення три зони демографічного розвитку. Північно-східна демографічна зона характеризується найвищими пересічними демографічними показниками та низхідним типом демографічного процесу, що сформувався за рахунок переважання природного зменшення людності над її додатнім міграційним сальдо (ІІІ.1.б). За рівнем проблемності демографічного розвитку визначимо її як стабільну. Північно-західна демографічна зона, із низхідним типом демографічного процесу, що сформувався при зменшенні числа мешканців за рахунок скорочення при від'ємних значеннях обох формуючих процесу відтворення (ІІІ.1.а), виділена в межах районних систем розселення, що складають групу проблемного рівня демографічного розвитку. Південна демографічна зона характеризується катастрофічними пересічними показниками і також ІІІ.1.а типом демографічного процесу. Керуючись значеннями демографічних показників та особливістю розміщення (зона інтенсивних зв'язків з центром міжрайонної системи розселення), в межах південної зони доцільно виділити Кам'янецько-Дунаєвецький демографічний ареал рис. 3).

Рис. 3. Зони демографічного розвитку Хмельницької субрегіональної системи розселення

Важливим етапом в демогеографічних дослідженнях є перспективна оцінка демогеографічної ситуації. Прогноз чисельності населення Хмельницької області розроблено на рівні районів, населених пунктів та їх груп за трьома сценаріями - песимістичним, оптимістичним та середнім або незмінним. Аналіз отриманих результатів показує, що не залежно від обраного типу демографічного розвитку чисельність мешканців області буде все одно скорочуватись, що ще раз підтверджує критичність демографічної ситуації. Так, за умови, що у наступні 15-17 років коефіцієнт загального приросту населення не перевищуватиме пересічних показників початку ХХІ століття (середній варіант), кількість мешканців області до 2025 року сягне 1187 тис осіб (що складе 88% від базового 2008 року). Найвищих показників скорочення зазнає населення Ярмолинецького та Славутського районів, де до 2025 року воно становитиме близько 24 %.

Соціально-економічний розвиток та загальна привабливість міських поселень для життя населення не стримають в них депопуляційних процесів. Серед районів найвищих темпів скорочення міського населення сягнуть Старосинявський і Новоушицький. Чисельність міських поселень Хмельницького адміністративного району буде скорочуватись найповільніше. Збережеться тенденція до збільшення людності невеликих міст та містечок, розташованих поблизу великих багатофункціональних міст. Людність Війтівців, Закупного, Чорного Острова, Ізяслава зросте до 20%. Це відбудеться, впершу чергу, за рахунок міграційного приросту, пов'язаного з подальшим розвитком урбанізаційних процесів та економічно вигідним проживанням в них.

А от стосовно міст обласного підпорядкування, то при збереженні вихідних темпів загального приросту населення, лише у Кам'янці-Подільському та Славуті буде спостерігатися приріст людності, число мешканців обласного центру буде відносно стабільним, а для решти міст неминуче скорочення. Найкатастофічніші перспективи чекають сільські поселення Деражнянського та Ярмолинецького районів - скорочення понад 28% за 18 років. за таких темпів загального скорочення до 2025 р. 49 сільських населених пунктів в області нараховуватимуть менше 50 мешканців, а поселенська мережа Хмельницької області може скоротитись на 27 сільських поселень (на 1,9% у порівнянні з 2005р.). і становитиме 1388 населених пунктів.



Висновки

Проведене дослідження демогеографічних процесів в регіоні Центрального Поділля дозволило зробити ряд висновків, що мають теоретичне та практичне значення, а саме:

1. Вивчення демогеографічної ситуації не можливе без детального хоролого-хронологічного дослідження всіх її складових. Оптимальним вирішенням даного завдання є проведення типізації демогеографічних процесів, що дає можливість не просто ознайомитись із основними тенденціями демогеографічного розвитку, але й виступає підґрунтям для впровадження заходів регіональної демографічної політики. Важливим доповненням чого може виступити проведення моделювання напрямів розвитку демогеографічних процесів. Запропонована нами методика визначення типів демогеографічних процесів та моделювання їх розвитку може бути використана при аналогічних дослідженнях усіх рівнів, підтвердженням чого є вже отримані результати даного дослідження на прикладі Центрально-Подільського регіону.

2. Сучасна мережа поселень Хмельницької області є результатом тривалого процесу заселення території, її господарського освоєння і розвитку суспільного поділу праці. При вивченні розміщення поселень важливо дослідити вплив всього комплексу чинників. Природні умови та ресурси території, з перших етапів формування мережі поселень, відігравали визначальну роль при виборі місця їх розташування. Саме тому розташування понад 85 % поселень пов'язане з особливостями форм рельєфу. З часом, фізико-географічна складова втратила свою значимість у формуванні та розвитку системи розселення. Натомість значення суспільно-економічних чинників стало передумовою визначення їх місця у господарському комплексі регіону. Суспільно-географічний вплив на розвиток поселень прослідковується через їх функціональне значення.

3. Хмельницька субрегіональна система розселення об'єднує три локальних системи розселення міжрайонного рівня (Хмельницьку, Кам'янець-Подільську та Шепетівсько-Славутсько-Нетішинську), які сформувалися в процесі історичного розвитку населених пунктів та територіальної організації суспільства. Районні системи розселення формуються на основі зв'язків, які складаються між районним центром та поселеннями району, в межах досліджуваного регіону їх нараховується 20 одиниць, усі вони мають різний ступінь розвинутості. Як результат тісних різнохарактерних зв'язків між поселеннями виділяється 59 кущових систем розселення. Проведена комплексна оцінка рівня розвитку районних систем розселення ще раз підтвердила, що найкраще розвиваються ті, які виступають одночасно ядрами систем розселення міжрайонного рівня та розташовані в межах зон інтенсивних зв'язків з їх центрами.

4. Демогеографічну ситуацію в досліджуваному регіоні можна оцінити як регресивну зі зменшенням населення за рахунок природного скорочення та слабкого механічного відтоку зі стабільною траєкторією та малодинамічним характером розвитку. Все це посилюється процесом старіння населення та зниженням вікового порогу переважання частки жіночого населення, що залишає негативних відбиток на формуванні процесів відтворення населення.

5. Проведене дослідження показало тісну залежність між тенденціями розвитку демогеографічних процесів та суспільно-географічним спрямуванням функціонування поселення. До того ж ця залежність є прямою - найпозитивніші демографічні характеристики фіксуються в населених пунктах більш високого суспільного значення. Така тенденція зберігається за всіма демографічними складовими для усіх типів поселень. Окрім того, розвиток міграційних процесів на теренах Хмельницької області обумовлюється ще й місцем поселення в опорному каркасі розселення - ефективність міграційних переміщень тим вища, чим тісніший зв'язок поселення з центром обласної чи міжрайонної системи розселення.

6. Особливості перебігу демогеографічних процесів на території Центрального Поділля виступили основою групування районів за рівнем депресивності демографічного розвитку, а за їх територіальним розподілом запропоновано схему демогеографічного зонування, що дасть можливість розробити цілеспрямовані заходи регіональної демографічної політики. На окремі моменти по вирішенню демографічних проблем у визначених регіонах ми звернули увагу.

7. Демографічний прогноз для Хмельницької області розроблений за трьома сценаріями - песимістичним, оптимістичним та середнім або незмінним. Отримані результати розкривають невтішні демографічні перспективи - при будь-якому із трьох сценаріїв, територія Центрального Поділля так і залишатиметься „полігоном” розвитку депопуляційних процесів: у випадку песимістичного розвитку демографічних процесів до 2025 року чисельність мешканців області може зменшитись на 13,4%; дещо кращі перспективні розрахунки людності передбачаються за умови середнього сценарію перебігу демографічних процесів - її скорочення фіксуватиметься в межах 12% від базового 2008 року; найнижчі темпи скорочення населення, близько 10%, зможемо отримати у випадку якщо стан розвитку демографічних процесів сягне рівня хоча б середини 90-х років ХХ століття (оптимістичний сценарій розвитку).



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Джаман В.О. Вплив природно-ресурсного потенціалу території на розселення Хмельницької області / В.О.Джаман, Н.В.Кривицька // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 158: Географія. - Чернівці: Рута, 2002. - С.119-124.(Особистий внесок автора:розглянуто вплив компонентної структури та інтегрального показника ПРП на розселення у розрізі адміністративних районів, визначено коефіцієнти рангової кореляції).

2. Заблотовська Н. До питання про вплив природних умов на розміщення населених пунктів (на прикладі поселенської мережі Хмельницької області) / Н.Заблотовська // Часопис соціально-економічної географії: Збірник наукових праць. - Випуск 5 (2). - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2008. - С.212-216.

3. Костащук І., Порівняльна характеристика систем розселення Карпато-Подільского регіону (на прикладі Чернівецької та Хмельницької областей) / І.Костащук, Н.Кривицька // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 220: Географія. - Чернівці: Рута, 2004. - С.194-202. (Особистий внесок автора: виділено і проаналізовано територіальні локальні системи розселення у межах Хмельницької області).

4. Кривицька Н. Географічні особливості системи розселення Хмельницької області / Н.Кривицька // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 246: Географія. - Чернівці: Рута, 2005. - С.158-166.

5. Кривицька Н. Географія міграцій населення центрального Поділля / Н.Кривицька // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. - Тернопіль. - 2005. -№1. - С. 93-96.

6. Кривицька Н. Історисні особливості освоєння території та виникнення поселень Центрального Поділля / Н.Кривицька // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Географія. - Тернопіль. - 2007. - №2 - С. 21-26.

7. Кривицька Н. Природний рух населення як чинник скорочення його загальної чисельності (за матеріалами Хмельницької області) / Н.Кривицька // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Географія.. - Тернопіль. - 2005. -№2 - С.128-133.

8. Кривицька Н. До питання про сучасну демографічну ситуацію в Хмельницькій області / Н.Кривицька // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 138: Географія. - Чернівці: Рута, 2002. - С.127-131.

9. Заблотовська Н.В. До питання про демогеографічні перспективи сільських поселень Хмельницької області / Н.В. Заблотовська // Українська історична географія та історія географії в Україні: матеріали міжнародної наукової конференції (7-10 жовтня). - Чернівці: Чернівецький національний університет, 2009. - С.71-72.

10. Кривицька Н. Особливості перебігу міграційних процесів регіону в умовах трансформації суспільно-політичних відносин (на прикладі Хмельницької області) / Н. Кривицька // Географія в інформаційному суспільстві: зб.наук.праць. У 4-х тт. - Т.ІІ. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - С.243.

11. Кривицька Н.В. Демографічні перспективи Хмельницької області / Н.В. Кривицька // Георафічні проблеми розвитку продуктивних сил України: мат.ІV всеукраїнської наук.конф. (Київ, 16-17 травня 2007р.). - К.: Обрії, 2007. - С. 28-29.

12. Кривицька Н.В. Особливості перебігу демографічних процесів Хмельницької областв в умовах переходу України до ЄС / Н.В.Кривицька // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (19-20 травня) - Луцьк: РВВ Вежа, 2005. - С.455-457.



Анотація

Заблотовська Н.В. Демогеографічні процеси в регіоні Центрального Поділля (на прикладі Хмельницької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

В дисертаційному дослідженні розглянуто демогеографічну ситуацію Хмельницької області як похідну сукупної дії історико-політичних, фізико-географічних та соціально-економічних чинників. Виявлено основні тенденції та напрями розвитку демогеографічних процесів в регіоні дослідження на рівні поселень, їх функціональних груп та адміністративних районів. Визначено перелік проблем, що обумовлюють негативні напрями розвитку демогеографічних процесів та рівень їх взаємозв'язків. Проведено демогеографічне районування території Центрального Поділля, що дало змогу виявити депресивні регіони демографічного розвитку. Для оцінки сучасної демогеографічної ситуації та з метою підтвердження найпроблемніших напрямів демографічної політики в регіоні складено перспективні розрахунки чисельності населення для області загалом, її адміністративних районів, населених пунктів та їх груп за трьома сценаріями розвитку.

Ключові слова: демогеографічна ситуація, демогеографічний процес, тип демогеографічного процесу, функціональний тип поселень, система розселення, природний рух населення, міграційних рух населення, демографічний прогноз.



Аннотация

Заблотовская Н.В. Демогеографические процессы в регионе Центрального Подолья (на примере Хмельницкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

В диссертации рассмотрено демогеографическую ситуацию Хмельницкой области как производную совместного действия историко-политических, физико-географических и социально-экономических факторов. Выявлены тенденции и направления развития демогеографических процессов в изучаемом регионе на уровне населенных пунктов, их функциональных групп и административных районов. Выделено ряд проблем которые выступают причинами негативных тенденций развития демографических процессов и раскрыто уровень их взаимосвязей. Проведено демогеографическое районирование территории Центрального Подолья, что дало возможность выделить депрессивные регионы демографического развития. Для оценки современной демогеографической ситуации и с целью подтверждения наиболее проблемных направлений демографической политики в регионе проведены перспективные расчеты численности населения для области в общем, административных районов, поселений и их групп за тремя сценариями развития.

Ключевые слова: демогеографическая ситуация, демогеографический процесс, тип демогеографического процесса, функциональный тип поселений, система расселения, естественное движение населения, миграционное движение населения, демографический прогноз.



Summary

Natalya Zablotovska. Demogeographic processes in Central Podillya Area ( at the Example of Khmelnytskyi Region). - Manuscript.

Thesis for the Scholarly Degree of Candidate in Geography. Speciality 11.00.02. - Economic and Social Geography. - Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University.- Chernivtsi, 2010.

This dissertation touches upon the demogeographic situation of Khmelnytkyi Region as a march of combined action of historical and political, physico-geographical and socio - economic factors. The author researches the concept of demogeographic situation from the demographic research view point. To perform the typification of geodemographic processes on the investigated territory the relevant software has been offered which gave the opportunity to define types and subtypes of geodemographic processes of all the settlements on the territory of Khmelnytkyi Region and to reveal the main tendencies and trends of their development, functional groups and administrative regions. The formation of the demogeographic situation is caused by the influence of the whole number of factors which characterize the population vital activity. For the estimation of the influence of each single factor and the calculation of its quantitative impact on demogeographic processes run, the appropriate mathematical model has been formed with the help of which one can calculate the impact of each factor on the population growth significance.

The main part of the research is devoted to the investigation of the significance of different factors during the formation of Khmelnyskyi Region settling system. During the investigation of the current peculiarities of demogeoraphic processes run special attention has been drawn to the social and geographic settlement description that is exposed in their functional typification and which is closely connected with the place and the role of settlements in regional settling system.

The number of issues which cause negative trends of demogeographic processes development and the level of their indices have been defined. Having performed the grouping of the regional population system according to the level of demographic processes development we carried out demogeographic zoning of Central Podillya territory which gave the opportunity to reveal the depressing regions of demogeographic development. For the proper estimation of the modern demogeographic situation in order to confirm the most problematic trends of demographic policy in the region we unified perspective calculations of population quantity for the region in general, its administrative sets, population centres and groups according to the scenario of the development: optimistic (the best conditions of the population growth), pessimistic (on condition that depopulation processes will be increased) and unchangeable. The results of the research only underlined difficult state of demographic situation in the region, and according to the obtained results, in spite of the chosen scenario, the quantity of region residents will de reduced.

Key words: demogeographic situation, demogeographic process, the type of demogeographic process, functional type of population, population system, natural population movement, migratory population movement, demographic prediction.

Размещено на Allbest.ru