Размещено на http://www.allbest.ru/

Гвардійський навчально-виховний комплекс

"Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів, гімназія"

Методичний посібник для вчителя

"Історія розвитку Землі "

Гвардійське - 2011

Матеріали обговорено на засіданні кафедри природничих наук Гвардійського НВК

Протокол № 4 від 20. 05. 2011р

Друкується згідно рішення науково-методичної ради

Гвардійського НВК

Протокол №7 від 03. 06 2011р.

Рецензенти:

Федорова Марія Василівна - заступник директора з наукової роботи Гвардійського НВК

Шевчук Ірина Юліанівна - завідувач кафедри природничих наук Гвардійського НВК

Автор: Костецька Валентина Володимирівна, вчитель географії Гвардійського НВК

У посібнику міститься матеріал, який може бути використаний вчителем для підготовки до уроку.

Передмова

Як відомо без минулого немає майбутнього. Не будучи обізнаним з особливостями географічних процесів в минулі геологічні епохи ми не можемо прогнозувати розвиток економічних, суспільно - політичних чи соціальних процесів майбутнього. Адже все перебуває у тісному взаємозв'язку. Ми частина природного середовища без якого неможливий будь-який економічний розвиток.

Знання основних закономірностей розвитку природи дає нам базу знань для успішного вивчення предметів природничого циклу: фізики, хімії, біології.

Зміст

• 1. Програма курсу "Історія розвитку Землі"
• 1.1 Пояснювальна записка
• 1.2 Навально-тематичний план спецкурсу "Історична географія"
• 1.3 Тематичний план курсу "Історія розвитку Землі"
• 2. Теоретичні відомості курсу "Історія розвитку Землі"
• 2.1 Земля, як планета
• 2.2 Оптимальна відстань від Сонця
• 2.3 Наша чудова атмосфера
• 2.4 Дивовижна речовина, звана водою
• 2.6 Еволюція атмосфери і гідросфери Землі
• 2.7 Зміни клімату Землі впродовж її геологічного розвитку
• 2.7.1 Мезозой
• 2.7.2 Кайнозой
• 2.8 Еволюція органічного світу
• Список використаних джерел

1. Програма курсу "Історія розвитку Землі"

1.1 Пояснювальна записка

Актуальність даного курсу полягає в тому, що він покликаний формувати в учнів почуття дбайливого господаря, природоохоронця, який володіє навичками раціонального природокористування.

Мета спецкурсу: підвищення інтересу учнів до вивчення географії та поглиблення знань про природу Землі.

Головні завдання спецкурсу:

· формувати навички юного дослідника, охоронця природи;

· привернути увагу учнів, зокрема здібних, обдарованих - до поглибленого здобуття знань на основі застосування між предметних зв'язків;

· формувати пізнавальну активність і самостійність у свідомій і системній праці;

· розвивати логічне просторове мислення, пам'ять, приводити в систему здобуті знання з географії,

· показати місце і роль геологічних процесів минулого при аналізі природних явищ і процесів сьогодення,

· забезпечити наступність у навчанні, в опануванні основами географічних знань, глибше вивчати пройдений матеріал;

· виявляти і заохочувати здібних школярів, які цікавляться географією, як предметом, люблять і хочуть вивчати історію розвитку планети, що є основою допрофільної освіти;

· виховувати в учнів цілеспрямованість і наполегливість, віру в свої знання;

· пропагувати географічні знання.

В основу спецкурсу покладено формування і поглиблення свідомого, стійкого інтересу до географії як науки помножене на працьовитість, цілеспрямованість, наполегливість, допитливість школярів.

Викладаючи даний спецкурс можна застосовувати такі форми проведення уроків:

· уроки з використанням інформаційних технологій (перегляд комп'ютерних презентацій по темах, створення презентацій самими учнями);

· уроки-екскурсії (до геологічних музеїв, до місцевих кар'єрів);

· уроки з використанням технології проектів;

· традиційні уроки (з використання цікавих захоплюючих розповідей вчителя);

· Практичні роботи (пов'язанні з опрацюваннями різних картографічних джерел інформації).

На уроках повинен бути присутній тематичний і поточний контроль, який буде проводитись у формі тестів, самостійних і контрольних робіт.

Учні повинні знати:

· Основні геологічні поняття;

· Методи історико-географічних досліджень;

· Екологічні проблеми геосфер Землі.

Учні повинні вміти:

· Працювати з різними видами картографічних джерел, що стосуються даної теми;

· Збирати, систематизувати, обробляти і аналізувати інформацію.

8 клас " Історія розвитку Землі" (1 год. на тиждень, усього 17 год.)

№ з\п	Назва теми	Очікувані результати
1	Тема 1:Земля, як планета Теорії походження Землі. Докази унікальності планети Земля. Земна статистика. Магнітні властивості Землі. Геохронологічна таблиця. Практична робота. Складання узагальнюючої таблиці "Основні теорії походження Землі"	Учні повинні знати: - основні теорії походження Сонячної системи, - геологічні ери, - геологічні періоди Учні повинні вміти: - наводити переконливі докази, що характеризують нашу планету, - працювати з геологічними картами, - аналізувати геохронологічну таблицю.
2	Тема 2. Еволюція земної кори Розвиток земної кори в докембрії. Мезозойський і кайнозойський етап розвитку земної кори. Формування основних родовищ корисних копалин. Сейсмічні пояси Землі. Практична робота. Нанесення на контурну карту основних родовищ корисних копалин світу і України	Учні повинні знати: - основні етапи розвитку земної кори, - елементи земної кори, - види земної кори, - сейсмічні пояси та тектонічні зони; - види корисних копалин, Учні повинні вміти: - аналізувати закономірності процесів горотворення., - наносити на карту геосинклінальні пояси і літосферні плити
3	Тема 3. Еволюція атмосфери і гідросфери Первісна атмосфера і гідросфера. Розвиток атмосфери і гідросфери в палеозої і мезозої. Формування сучасної атмосфери і гідросфери. Екологічні проблеми атмосфери і гідросфери.	Учні повинні знати: - склад первісної і сучасної атмосфери, - основні проблеми сучасної атмосфери гідросфери, Учні повинні вміти: - аналізувати зміни газового складу атмосфери на протязі геологічних періодів.
4	Тема 4: Еволюція органічного світу Розвиток перших представників органічного світу. Розвиток флори і фауни в палеозої і мезозої. Кайнозойський етап розвитку органічного світу. Теорії походження життя на Землі. Екологічні проблеми сучасної біосфери. Практична робота. Скласти комп'ютерну презентацію по темі "Екологічні проблеми сучасної біосфери"	Учні повинні знати: : - основні теорії виникнення життя на Землі, - основних представників органічного світу минулих епох. Учні повинні вміти: - давати характеристику головним проблемам біосфери сьогодення, - аналізувати закономірності поширення основних представників органічного світу.

1.2 Навально-тематичний план спецкурсу "Історична географія"

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
		разом	теоретичних	практичних
1	Земля, як планета	4	3	1
2	Еволюція земної кори	4	3	1
3	Еволюція атмосфери і гідросфери	4	4	-
4	Еволюція органічного світу	5	3	2
		17	13	4

1.3 Тематичний план курсу "Історія розвитку Землі"

№ уроку	Зміст навчального матеріалу. Тема уроку	Тип уроку	Методи	обладнання	Примітка
Розділ І. Земля, як планета
1	Теорії походження Землі. Геохронологічна таблиця	Урок засвоєння нових знань	Бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний	Карта півкуль, атласи, слайди "Історія Землі"
2	Докази унікальності планети Земля.	комбінований	Розповідь з елементами бесіди, частково - пошуковий	Карта світу, глобус, атласи
3	Земна статистика. Магнітні властивості Землі.	комбінований	Бесіда, дослідницький, частково - пошуковий, наочні	Карта світу, глобус, атласи
4	Практична робота. Складання узагальнюючої таблиці "Основні теорії походження Землі"	Узагальнення і систематизація знань	Логічні: аналіз, узагальнення., частково - пошуковий,	Атласи, геологічний словник-довідник
Розділ ІІ. Розвиток земної кори
5	Розвиток земної кори в докембрії.	Урок засвоєння нових знань	Розповідь з елементами бесіди, інформаційно-комунікаційні, частково - пошуковий	Атласи, глобус, енциклопедія, Слайди по темі "Історія розвитку земної кори"
6	Мезозойський і кайнозойський етап розвитку земної кори.	комбінований	Розповідь з елементами бесіди, інформаційно-комунікаційні, частково - пошуковий	Атласи, глобус, енциклопедія,
7	Формування основних родовищ корисних копалин. Практична робота. Нанесення на контурну карту основних родовищ корисних копалин світу і України	Формування знань, умінь і навичок	Бесіда, дослідницький, частково - пошуковий, наочні	Атласи, геологічний словник-довідник
8	Сейсмічні пояси Землі.	комбінований	Логічні: аналіз, узагальнення., частково - пошуковий,	Атласи, геологічний словник-довідник, карта світу
Розділ 3: Еволюція атмосфери і гідросфери
9	Первісна атмосфера і гідросфера.	Урок засвоєння нових знань	Бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний	Атласи, геологічний словник-довідник, карта світу
10	Розвиток атмосфери і гідросфери в палеозої і мезозої	Комбінований	Розповідь з елементами бесіди, інформаційно-комунікаційні, частково - пошуковий	Атласи, глобус, енциклопедія, Слайди по темі
11	Формування сучасної атмосфери і гідросфери.	комбінований	Бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний	Комп'ютер., карта світу, атласи
12	Екологічні проблеми атмосфери і гідросфери.	Узагальнення і систематизація знань	Логічні: аналіз, узагальнення., частково - пошуковий, метод - проектів	Комп'ютер., карта світу, атласи
Розділ 4: Еволюція органічного світу
13	Розвиток перших представників органічного світу. Розвиток флори і фауни в палеозої і мезозої.	Урок засвоєння нових знань	Бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний	Карта півкуль, атласи, слайди "Історія Землі"
14	Кайнозойський етап розвитку органічного світу.	Формування знань, умінь і навичок	Бесіда, дослідницький, частково - пошуковий, наочні	карта світу, атласи, енциклопедія
15	Теорії походження життя на Землі.	Комбінований	Бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний	Комп'ютер., карта світу, атласи
16	Екологічні проблеми сучасної біосфери. Практична робота. Скласти комп'ютерну презентацію по темі "Екологічні проблеми сучасної біосфери"	Узагальнення і систематизація знань	Логічні: аналіз, узагальнення., частково - пошуковий, метод - проектів	Комп'ютер., карта світу, атласи
17	Підсумковий урок	Узагальнюючий	Бесіда, наочні

2. Теоретичні відомості курсу "Історія розвитку Землі"

2.1 Земля, як планета

Наша планета - це просто диво, рідкісний, прекрасний самоцвіт у космічному просторі. Астронавти котрі бачили її з космосу, розповідають, що синява неба і білизна хмар, які обгортають Землю, "роблять її найбільш принадним з усіх баченими об'єктів"

Оповита серпанком власної атмосфери, вона - найчарівніший об'єкт, що кружляє довкола сонця, вона виробляє і вдихає кисень, забезпечує азотом з повітря власний грунт, формує власну погоду.

Також цікавим є факт, що крім Землі ні на якій іншій планеті нашої сонячної системи вчені не знайшли життя. Причому вражає різноманіття її форм, представлене мікроорганізмами, комахами, рослинами, рибами птахами, тваринами і людьми. До того ж Земля є величезною скарбницею з усім необхідним для підтримки цього життя.

На всіх інших планетах, які досліджувались вченими, життя немає. Земля ж кипить життям, воно підтримується на ній складними системами, які, перебувають у винятковій рівновазі, постачають тепло, світло, воду і їжу.

2.2 Оптимальна відстань від Сонця

До багатьох специфічних умов, необхідних для життя на Землі, належить кількість світла і тепла, що надходять від Сонця. Земля одержує лише мізерну частину 4 сонячної енергії. Проте це саме та кількість, якої потрібно для підтримування життя. А це можливо тому, що Земля міститься на оптимальній відстані від сонця, яка в середньому становить 149600000 кілометрів. Якби Земля була розташована ближче або далі від сонця, то температура на ній була б несприятливою для життя - або надто високою, або надто низькою.

Здійснюючи свій річний оберт навколо сонця, земля рухається зі швидкістю приблизно 107000 кілометрів за годину. Власне така швидкість компенсує силу притягання Сонця і тримає Землю на потрібній відстані від нього. Якби ця швидкість зменшилась, то Землю притягнуло б до Сонця. З часом вона б стала випаленою пустелею, як Меркурій - найближча до сонця планета. Денна температура поверхні Меркурія сягає понад 300 градусів за Цельсієм. З другого боку, якби орбітальна швидкість землі зросла, то наша планета віддалилася від сонця і стала крижаною пустинею, як Плутон - планета, чия орбіта найвіддаленіша від Сонця. Температура на Плутоні дорівнює близько 180 градусам нижче нуля.

Крім того, Земля послідовно кожних 24 години робить один повний оберт навколо своєї осі. Внаслідок цього регулярно відбувається зміна дня і ночі. А що було б, якби Земля оберталась навколо своєї осі, скажімо лише раз на рік? Це означало б, що один і той же бік Землі освітлювалась би Сонцем увесь рік. Очевидно, він перетворився у розжарену, немов велетенське горнило, пустелю, тоді як протилежний бік, напевно, обернувся б у скуту кригою пустку. І навіть якби якісь живі істоти могли існувати в таких екстремальних умовах, то їх було б небагато.

Вісь обертання Землі не перпендикулярна до площини її орбіти, а нахилена на 23,5 градуса. Якби цього нахилу не було, то не було б і з мін пір року. Не мінявся також клімат. І хоча б ця обставина не зробила життя неможливим, вона б збіднила його і докорінно змінила теперішні врожайні цикли у багатьох регіонах планети. Якби нахил Землі був значно більшим, то літо було б у край спекотним, а зима надто холодною. Проте нахил на 23,5 градуса уможливлює захопливу зміну пір року, які вносять у наше життя приємну різноманітність.

У багатьох куточках землі настає відсвіжна весна, коли прокидається пишним цвітом природа, а потім тепле літо, котре дає багато можливостей провести час на вільному повітрі, відтак приходить осінь, яка бадьорить свіжим подихом і задаровує картиною вбраної у щирозолоті шати природи, зима, коли на гори, ліси і поля білим пухнастим килимом лягає сніг.

2.3 Наша чудова атмосфера

Унікальна і гідна подиву також атмосфера, яка оточує нашу Землю. Такої не має жодна інша планета сонячної системи. Немає її також Місяць. Власне тому космонавтам не обійтись там без скафандрів. Але на Землі потреби в скафандрах немає, адже наша атмосфера містить суміш газів, вкрай необхідних для життя, у належних пропорціях. Деякі з цих газів самі по собі є смертоносними. Проте оскільки вони входять до складу повітря у безпечних пропорціях, то їх вдихання не завдає нам шкоди.

Одним із таких газів є кисень, він становить 21 відсоток повітря, яким ми дихаємо. Без нього люди і тварини повмирала б за лічені хвилини. Але наше існування було б віддане небезпеці і у тому разі, якби його було б забагато. Чистий кисень стає отрутою якщо його довго вдихати. Крім того, чим більше в повітрі кисню, тим легше проходить процес горіння. Якби в атмосфері було забагато кисню, то займисті матеріали стали б дуже вогненебезпечними.

Було б важко давати раду пожежам, котрі б спалахували дуже часто. Тому кисень завбачливо розріджений іншими газами, здебільшого азотом, який становить 78 відсотків атмосфери. Але азот служить не тільки для розріджування. Під час гроз кожного дня по цілій землі мільйони разів спалахують блискавки.

Внаслідок цих грозових розрядів певна кількість азоту сполучається з киснем. Утворені сполуки з дощем потрапляють у грунт і використовуються рослинами як добриво.

Вміст вуглекислого газу в атмосфері становить менше відсотка. Відсутність вуглекислого газу призвела б до загибелі рослин. Такої незначної кількості його достатньо для рослин, котрі вбирають його, виділяючи в замін кисень. Люди і тварини вихають кисень, а видихають вуглекислий газ. Збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері шкодило людям і тваринам, а його зменшення поставило під загрозу існування рослинного світу.

Але атмосфера не тільки підтримує життя. Вона також слугує захисною оболонкою. На висоті близько 25 кілометрів від поверхні Землі тонкий шар озону поглинає згубне випромінювання сонця. Якби цього озонового шару не було, те випромінювання знищило б усе живе на Землі. Крім того, атмосфера захищає Землю від бомбардування її метеоритами. Більшість метеоритів не досягає поверхні Землі. Вони згоряють, проходячи через атмосферу, і ми бачимо їх як падаючі зірки. У противному разі на Землю падали б мільйони метеорів, становлячи значну загрозу життю та майну.

Крім того, що атмосфера відіграє роль захисної оболонки, вона також утримує тепло на Землі, яке б інакше звітрювалося у космічну холоднечу. Сама ж атмосфера утримується біля Землі силою притягання. Земне тяжіння достатньо сильне, проте не настільки, щоб сковувати наші рухи.

А втім, атмосфера не тільки важлива для життя, адже завдяки їй ми бачимо одну з найчудовіших у природі картин: як міниться різними барвами небо.

Очам відкривається безліч панорам неба. Золота заграва на сході проголошує світанок, а призахідне небо прощається з днем розкішними переливами рожевого, жовтогарячого, червоного та пурпурного кольорів.

Білі купчасті бавовняні хмари віщують погожу весняну чи літню днину, а осіння пелена хмар, що нагадує овече руно, звіщає близькість зими. Чудова картина - нічне небо з розсипаним по ньому блискучими зорями: по-своєму чарівна і ясна, місячна ніч.

2.4 Дивовижна речовина, звана водою

Земля має величезні запаси води, властивості якої визначають її важливість для життя. Води на Землі більше, ніж будь-якої іншої речовини. До багатьох її корисних властивостей належить те, що за температурних умов Землі вона існує в різних станах: рідкому (вода), твердому (лід) і газоподібному (водяна пара). Крім того, тисячі речовин, потрібних людям, тваринам і рослинам, мусять переноситися рідиною, як, наприклад, кров'ю чи соком рослин.

Вода найбільш підходить для цього, бо розчиняє більше речовин, ніж будь-яка інша речовина. Без води не можливо було б живлення, оскільки живі організми потребують її як розчинника потрібних їм поживних речовин.

Вода надзвичайна і втому, як вона замерзає. Коли вода в озерах та морях охолоджується, то стає важчою і опускається. Внаслідок цього легші, тепліші води підіймаються вгору. Проте, коли вода достає точки замерзання, відбувається зворотній процес. Холодніша вода тепер стає легшою і підіймається. Перетворившись на лід вона тримається на поверхні. Лід виступає в ролі ізолятора, не даючи глибшим водам замерзнути і захищаючи таким чином морське життя. Якби вода не мала такої унікальної властивості, то кожної зими дедалі більше льоду нагромаджувалось на дні, і сонячні промені вже не змогли його розтопити влітку. Невдовзі вода в річках, озерах і навіть океанах майже повністю перетворилась у лід, а Земля - у крижану негостинну планету, непридатну для існування життя.

Незвичайним є також спосіб, як життєво необхідна вода потрапляє в місцевості, віддалені від річок, озер і морів. Щосекунди під впливом сонячного тепла мільйони кубометрів води перетворюються у пару. Ця пара, будучи легшою від повітря, піднімається в небо утворюючи хмари. Вітер на повітряні течії переміщують ці хмари, і за відповідних умов волога випадає у вигляді дощу.

Як правило, дощові хмари не перевищують певних розмірів. Дощ зазвичай випадає краплинами оптимальної величини і настільки м'яко, що рідко коли ушкоджує навіть тваринку чи найтендітнішу квіточку.

2.5 Розвиток земної кори

В еволюції земної кори виділяють 7 етапів:

1. Догеологічний етап: 4 млрд. років тому. На цьому етапі відбувається диференціація планети на внутрішні геосфери ядро, мантія, земна кора. Планета зазнавала бомбардування метеоритів. Рельєф планети цього періоду подібний до рельєфу Місяця. Завершився цей етап формуванням первісної атмосфери і гідросфери.

2. Катархейський - 4 - 3.2 млрд. років тому. В первісних водоймах почалось нагромадження перших осадових порід, які перешаровуються з продуктами вулканічних вивержень. На поверхні планети відбуваються екзогенні процеси, які змінюють місячний рельєф. Процеси фізичного і хімічного вивітрювання. На цій стадії проходять процеси зародження первісних континентів.

3. Пізньоархейський етап - 3.2 - 2.6 млрд. років тому. На цьому етапі формуються земно кам'яні пояси, які проходять всі етапи геосинклінального розвитку, що завершується вторгненням гранітів.

4. Раньопротерозойський - 2,6 - 1.7 млрд. років тому. Це час дроблення континентальної кори і поділу її на платформи та рухомі пояси, що їх розмежовували. Складається фундамент древніх платформ. Всі континенти об'єднались у єдиний материк - Пангея. Навколо нього океан.

5. Пізньопротерозойський 1.7 - 570 млн. років тому. Пангея роздроблюється на ряд континентальних брил. Пд. Гондвана, ПН. Америка, Сх. Європа, сибірська платформи відділенні від Гондвани Палеотетісом.

6. Палеозойський -570 230 млн. р. Утворюються два потужні континенти Лавразія і Гондвана. В кінці цього періоду відбувається їх злиття.

7. Мезозойсько - кайнозойський етап - 230 млн. р. т. і триває до нашого часу. Розпад Пангеї призвів до утворення нових океанів: Індійського, Атлантичного, Пн. Льодовитого. Утворились сучасні материки. Впродовж періоду відбуваються зіткнення літосферних плит, що призводить до утворення гірських систем.

Таким чином розвиток літосфери і земної кори носить чітко циклічний характер. При цьому кожен тектонічний цикл складається із 2 стадій - тривалої еволюційної, яка змінюється короткочасною революційно.

2.6 Еволюція атмосфери і гідросфери Землі

Первісна атмосфера була сумішшю газів, що окутували розплавлену планету з усіх сторін. Існують різні судження щодо газового складу первісної атмосфери:

1. Вона складалася з водяної пари, водню, метану, аміаку і сірководню.,

2. Переважали вода, вуглекислий газ, чадний газ, рідкий азот, пари кислот сірчаної, соляної і сірчисті гази.,

Вільної води на цей час не було, вона була зв'язана в гідрооксидах. Первісна атмосфера була тонкою, але з часом її товщина зростала.

3. Атмосфера кат архею мала азотно-аміачно-вуглекислий склад. Вуглекислий газ - 60, азот, сірководень, аміак, соляна кислот в пароподібному вигляді.

Початкові температури становили більше 100 градусів, коли температура знизилась до 90 градусів на Землю почали випадати кислотні дощі, почалась конденсація газів. Первісні дощі не досягали поверхні, а випаровувались і піднімались вверх поки поверхня достатньо не охолола, а тоді дощі почали затоплювати пониженні опущенні ділянки Землі - це був початок формування первісної гідросфери. Це відбувалося приблизно 4 млрд. років тому.

Доказом того є знайдення найдавніших осадових порід в Гренландії, Пд.. Африці, їх вік 3,8 млрд. років тому. Склад води визначався атмосферними газами, що були розчиненні у воді і тим матеріалом, що первісні річки виносили із суші. Вода була дуже кислою. Висока кислотність призвела до інтенсивного руйнування гірських порід.

Вважається, що в цей час під дією ультрафіолетового проміння у воді почали утворюватися складні органічні сполуки аж до амінокислот. Був даний поштовх до зародження життя. Перший кисень почав утворюватись у верхніх шарах атмосфери внаслідок фото дисоціації вуглекислого газу під дією ультрафіолетового проміння. Частка кисню була незначною. Значно більше кисню утворилося коли в океанах появились перші рослини.

Ряд вчених вважають, що уже в ранньому палеозої атмосфера була киснево-азотно-вуглекислою. Підтвердженням цього є утворення порід джеспілітів (Кривий Ріг, Кременчук, Курськ).

В атмосфері були такі гази: вуглекислий газ, аміак, азот, супутні гази: кисень, оксид сірки(ІІ), сірководень, пари соляної кислоти, метану. Вміст кислот порівняно з археєм впав. Вважається, що приблизно 1 млрд. 200 млн. років тому в атмосфері був пройдений етап, коли вміст кисню склав 0, 001 частку від сучасного рівня. Це були умови для більш - менш сприятливого розвитку органічного світу. Планета була полки, що біологічною пустелею. Пізніше біля її поверхні почав формуватися озон. На кінець палеозою була пройдена точка Пастера, коли вміст кисню в атмосфері склав - 0, 01 % від сучасного приблизно 600 млн. років тому. Такий рівень кисню спричинив екологічний вибух, тобто масове поширення тварин усіх відомих типів.

В ранньому палеозої починає зростати об'єм карбонатних порід. Океанічна вода хлоридно-карбонатна. Високий вміст вуглекислого газу в морській воді забезпечує формування потужних вапнякових товщ, в морських організмів формуються тверді вапнякові скелети.

В кембрії атмосфера дістала киснево-вуглекисло - азотний характер. Причому основну масу склав азот, а кількість вуглекислого газу досягла - 0,3 %. Вміст кисню зріс в декілька разів. Впродовж ордовика і силуру кількість вільного кисню зростає. Вміст вуглекислого газу падає. Хоча концентрація його в 5 разів більша від сучасної. Це створює умови парникового ефекту.

З початком палеозою вміст вуглекислого газу падає в 2 рази, хоча був досить інтенсивний вулканізм. Основна маса вуглекислого газу розчиняється в океанічних і морських водах і поглинається водними бактеріями. Розвиток псилофітів був причиною різкого зростання кисню в атмосфері. В середньому девоні концентрація вуглекислого газу стала меншою в 4 рази, а концентрація кисню зросла в 1,3 рази. В карбоні різко зросла рослинна маса, що призвело до швидкого поглинання вуглекислого газу із атмосфери. Починаючи із середнього палеозою і протягом мезозою і кайнозою атмосфера і гідросфера дістають сучасного вигляду і в подальшому відбуваються лише певні коливання кількості кисню, вуглекислого газу та інших сполук.

2.7 Зміни клімату Землі впродовж її геологічного розвитку

Про клімати архейської ери дуже мало відомостей. Вважається, що на землі було дуже волого і тепло. Відомостей про існування кліматичних поясів немає, але знайдено шляхи зледенінь, які розташовувались біля полюсів, що вказує на існування певної зональності. Відомостей про клімат протерозою більше. Сонячна радіація стала провідним фактором. Існують зледеніння, свідком цього є викопні морени і теліти. в цей час було два зледеніння:

1. 2,5 - 2, 4 млрд. років тому сліди його знайденні в Канаді на площі 300км. - район озера Гурон, а також у Південній Африці, Індії. Виявленні трогові долини врізані в рельєф на 900 метрів.

2. 2 млрд. років тому - сліди його на півдні Африки, Канадському щиті, Балтійському щиті.

Типовими ландшафтами в рифеї були кам'янисті пустелі. Існували примітивні моря і океани, досить мілководні з великою кількістю островів. За осадовими породами вчені роблять висновок про клімат, тоді бу 3ло жарко і волого. Потужна вуглекисла атмосфера сприяла парниковому типу клімату. Кліматичні зони слабо вираженні. Палеотемператури цього часу 350С, 450 С . На пізній протерозой припадає два великі зледеніння:

1. 1 млрд. років тому сліди його знайденні в Австралії, Пд.. Африці

2. Вендське 650 - 620 млн. років тому(Норвегія, Урал).

Після різкого похолодання наступило потепління. Встановились жаркі тропічні умови. Поширювалась зона вологих тропіків (Ньюфаундленд, Ісландія, Шпіцберген, Пн. Урал, Зх. Сибір, Антарктида). На північ і південь від вологої зони розміщувались два арідні кліматичні пояси, які виділяються вченими при вивченні соленосних і гіпсоносних товщ, доломітів і червоноколірних порід. На цей час південний полюс розміщувався в межах Гондвани (10 сх. д. - 25 пд. ш), північний полюс в межах Палеотихого океану (сучасні Гавайські острови).

Між арідною і нівальною зоною - гумідний клімат. В кембрії переважали морські трансгресії.

В ордовицькому періоді тропічні умови охоплювали південь Канади, Гренландію, Європейську частину Росії, Зх. Сибір, Цн. Казахстан, Забайкалля. На початку пізнього ордовика на планеті сильно похолодало. В тропіках середня температура знизилась на 3- 5 градусів., в субтропіках на 10 - 15 градусів. В межах Гондвани виникає льодовикове зледеніння біля полюса. Сліди його знаходять в Зх. Сахарі, Бразилії.

Силур - на континентах що розміщуються в середніх і високих широтах продовжують існувати холодні умови. Льодовикові відклади раннього силуру знаходять в межах сучасної Болівії на півночі Аргентини. В середньому силурі клімат помірно - теплий. На протязі всього силуру тропічні умови збереглися в Північній Америці, в Євразії (біля екватора).

Пермський період на Землі поширенні пустелі і напівпустелі. З другої половини девону клімат стає вологішим. В ранньому карбоні клімат дуже зволожений. На півночі панував екваторіальний і тропічний клімат. Арідні зони не широкі. Температура для Пн. Америки 27 - 28 С, на Уралі 22 - 24 С. Зледенінь не було зовсім. Вперше в історії найбільш чітко кліматична зональність встановлена для середнього девону.

1. Північна арідна зона визначена відкладами солей і гіпсів - США, Канада, Гренландія, Західний Сибір, узбережжя Охотського моря.

2. Південна арідна зона - Англія, Прибалтика, Цн. Росія, Підмосков'я, Донбас, Малайзія.

3. Між ними розташовується тропічна гумідна зона, яку фіксують по відкладах бокситів (Башкирія, Салаїрський кряж, Кузбас).

В кінці девону на початку карбону екватор проходить на півночі Гренландії (80 градусів пн. широти) Південний полюс - 18 - 20 градусів пд.. ш.

В Капських горах і в долині річки Конго знайдено льодовикові відклади. Середньорічні температури середнього девону на Закавказзі + 25 + 28 С, Східна Європа +26 +30, Австралія +28 + 30, Північна Америка +27 + 30 С. В кінці пізнього девону температури знизились на 3 - 5 .

В кам'яновугільному періоді спостерігається зональний розподіл рослинного і тваринного світу суші. Дані про ландшафтну зональність встановлені для середнього і пізнього карбону.

Тропічна гумідна зона встановлюється за покладами кам'яного вугілля (Пд. США, зх. і пд.. Європи), Північ Росії, Кузбас.

На північ і південь арідні зона, дальше гумідна помірна зона. В цей час виникає Гондванське зледеніння - південь і центр Африки, пд.-сх. Австралії, Індії. Льодовий панцер досягав 5- 6- км. Тривало майже 50 млн. років. На північ і південь від нього розміщувалась помірна зона з гондванською рослинністю.

Пермський період. В межах Середземномор'я тропічна зона. Північна помірна там же де і в карбоні, але клімат став більш засушливим. Сформувалась зона тайги з переважанням хвойних голонасінних рослин. Формуються вугільні поклади басейнів - Печорський, Таймирський, Тунгуський, Кузнецький.

Південна помірна зона прослідковується у відкладах Південної Америки, Південної Африки - гондвандська флора. Гондванське зледеніння сильно скоротилось в розмірах. Середньорічна сума опадів в пермі складала в помірному і субтропічному поясі (1000 - 1200 мм), в волого екваторіальному (1500 мм).

2.7.1 Мезозой

Вцілому мезозойська ера була теплою, розтопились льодовики, наземних зледенінь не було. В тріасовому періоді широко розвивались пустельні території.

Північно-арідна зона Пн. Америка, південь Центральної Європи, Північ Африки, Україна.

Південна арідна зона - басейн річки Парани, Ангола.

В юрському періоді спостерігалися пом'якшення кліматичних умов, що пов'язано з морськими трансгресіями, почали формуватись океани, арідні зони стали скорочуватись. Північна арідна - Північ Африки, Аравія - відклади гіпсів.

Північна гумідна помірно - тепла Північ Америки і Євразії. Для юри характерний бореальний тип клімату. Відрізняється від субтропічного сучасного тим, що в ньому не було зимових сезонів. Температура води океанів на території сучасного Північного моря + 21 гр., + 28 гр. В пізній юрі незначна хвиля арідизації клімату, яка викликана горотворчими процесами. Але це не призвело до утворення пустель.

Крейдовий період - вік морських трансгресій. Пізня крейда похолодання, зональність подібна до сучасної. Хоча середньорічні температури вищі від сучасних: Температура Казахстану + 22, тепер + 10, Західний Сибір +14, тепер +4, Східно-Європейська платформа +17 . Відбулось розколення Гондвани і формування океанічних басейнів.

2.7.2 Кайнозой

Клімат раннього кайнозою був близький до мезозою і відрізнявся меншою контрастністю ніж сучасний. Різниця середньо - річних температур січня Арктики і Індонезії не перевищувала - 20, в наш час - 65 .

1. Помірно - тепла зона (бук, дуб, береза, хвойні) більша частина Азії, Пн. Америка, Гренландія, Шпіцберген).

2. тропіки і субтропіки - Європа, Пд. Азії. Вода в морях дуже тепла. Біля полюсів льоду не було, температура Арктики + 14, у придонних водах +10 ., а тепер температура придонних вод на екваторі +2 .

3. Субтропіки зміщенні до полюсів на 10 - 15 в порівняні з нинішнім їх положенням. В палеогені і неогені не було пустель. Арідні зони цього часу займали територію Туркменії, Єгипту, Іспанії, Італії були біль близькі до саван.

4. помірний клімат.

З кінця олігоцену починається похолодання і посилюється контрастність клімату. Це проходить нерівномірно. Наприклад в Європі границя тропічного лісу за палеоген і неоген змістились на південь на 20, на Далекому сході на 7-8 . клімат поступово стає біль подібним до сучасного. Розширюються арідні зони, біля полюсів з'являються льодовикові шапки.

Похолодання продовжується впродовж неогену і призвело до того, що в антропогені виникає наземне зледеніння. Температура північної півкулі +22, пізній палеоген +20градуси, неоген + 17 +19 градусів, середній неоген +14 градуси, плейстоцен + 10 градусів. В антропогені ритмічність змін клімату, які мали глобальний характер. Ці зміни призвели до формування кліматичних поясів на північ і південь. Міграція становила 1000 - 2000 км. .

Палеоген - широкий розвиток морських трансгресій. Палеотемпература в Пн. Європі сягала +22 + 26 градусів. Похолодання почалось в олігоцені. Температури знизились на 6 -8 градусів. Похолодання призвело до того, що почався формуватися льодовиковий панцер Антарктиди. Біля 2 млн. р. т. льодовикові шапки почали формуватися в Патагонії, Ісландії.

Антропоген - це час великих зледенінь і похолодань. Біля льодовикових зон формувались передгляціальні зони з низькими середньорічними температурами. В тропіках льодовикові епохи спричинили зволоження клімату.

Останнє зледеніння відбулося 10 тис. років тому. Відтоді почалася відносно тепла епоха, яка триває і до сьогодні.

2.8 Еволюція органічного світу

планета атмосфера гідросфера геологічний

Життя є скрізь довкола нас. Воно заявляє про себе дзинчанням комашні, співом пташок, шарудінням звірят у підліссі. Воно існує у крижаних полярних краях і гарячих пустелях. Його зустрінеш на осяяній сонцем поверхні моря і в його глибочині. Високо в горі кружляють маленькі істоти. Трудиться під нашими ногами сила силенна маленьких мікроорганізмів, роблячи ґрунт родючим і сприятливим для росту рослин, які в свою чергу підтримують інші форми життя.

Ряснота і різноманітність життя на Землі вражають уяву. Як усе виникло. Як з'явилась наша планета, всі її мешканці і перш за все люди. Ці питання хвилювали людей віддавна, але для багатьох вони і зараз лишаються загадкою. Це багато значить для людини тому, що наші уявлення про походження життя впливають на наше ставлення до самого життя і майбутнього. І те, як саме виникло життя справить вплив на подальший хід історії і на наше місце у ній. Деякі біблійні свідчення перебувають у гармонії з відкриттями сучасної науки.

В археї загальна маса органічної речовини була незначною, про що свідчать викопні рештки по яких видно, що в архейській ері майже не було органічних порід з решток живих організмів. Поява багатоклітинних організмів пов'язана із зростанням кількості кисню в атмосфері, гідросфері.

Багатоклітинні організми перейшли від бродіння до клітинного дихання, що супроводжувалось виділенням енергії. Перші організми яким був властивий процес фотосинтезу появились приблизно 3 млрд. років тому це - синьо - зелені водорості. В протерозої найчисленнішими організмами були бактерії. Вони приймали активну участь у процесах розпаду гірських порід. Появились зелені і бурі водорості.

Їхня роль полягала в тому, що вони інтенсивно збільшували кількість кисню в атмосфері. В ранньому рифеї із водоростей були утворення гірські породи - строматоліти. Ці породи знайденні у Придністров'ї. Унікальність фауни рифею полягає в тому, що вона хоч і була різноманітною (гриби, бактерії, водорості) але організми були позбавленні мінеральних скелетів, тому їх дуже мало знаходять у викопному стані. Від 4 млрд. 500 млн. років тому не знайдено організмів, які б мали тверді скелети.

Елементи вендської фауни знайденні в Австралії поблизу м. Едіакара - багато відбитків без скелетних організмів - кишковопорожнинні, членистоногі. Подібну фауну вендського періоду знаходять і на березі Білого моря (Карелія) розмір організмів від кількох міліметрів до 3 сантиметрів. Такі відклади і у Великобританії і у Придністров'ї. Знайдено багато організмів, які не мали продовження в палеозої - це тупикові вітки еволюції.

В кембрії виникли майже всі відомі типи безхребетних. В організмів почали появлятись скелети - спочатку хітинові потім вапнякові. Поширення набули трилобіти, брахіоподи, гастроподи, губки, архіоціати, радіолярії. Типовими є трилобіти. Поява перших головоногих молюсків наутилоідеїв це морський нектон - хижі форми довжиною 4 метри. Вони полювали на трилобітів.

Брахіоподи - бентосні організми широко поширювались. В пізньому кембрії появились перші примітивні безщелепні хребетні подібні на риб. Суша була пуста. В кінці кембрію - появились псилофіти - спорові рослини, вели земноводний спосіб життя. В ордовику і силурі в рослинному царстві головну роль відіграють водорості. Зростає роль псилофітів. В силурі появляються перші мохи. Рослинність займала морське мілководдя і приморські низини, які періодично затоплювались. Псилофіти почали завойовувати сушу в ранньому силурі.

З тваринного світу існували - трилобіти, кишковопорожнинні, корали, гідроїдні поліпи - характерні для ордовика. Розвивались морські лілії, ракоскорпіони, безщелепні і панцерні риби, губки, черви, форамініфери, радіолярії. Отже в ранньому палеозої перша географічна зональність в органічному світі.

Псилофіти вимерли до кінця девону, але дали початок 3 групам рослин:

- папоротеподібні, членистостеблові, плауноподібні

Папоротеподібні в ранньому девоні мали широке поширення, це були перші голонасінні рослини.

Членистостеблові це древні хвощі вели споровий спосіб життя. Плауноподібні росли на берегах водойм. Для рослин девону характерна швидка еволюція.

Кам'яновугільний період. Рослини почали завойовувати сушу. Поширювались вологі тропічні ліси в яких домінували деревні форми (плауни). Висота 40 - 45 метрів, діаметр 1 - 10 метрів. Стовбур був гладким із зонтичною кроною. В середині стовбури пустотілі. Членистостеблові висота 10 -30 метрів, діаметр 1 метр. Дали початок трав'янистим хвощам. Папоротеподібні - багатонасінні папоротники і голонасінні кущі, дерева не мали насіння. Це гінкгові, хвойні. Ліси кам'яновугільного періоду були теплолюбові. Появилась фіто географічна зональність. Існували:

1. північні помірна зона

2. південна помірна зона

3. волога тропічна зона.

Мезозой

1. Панування голонасінних, поява в пізній крейді перших квіткових. Вік рептилій.

2. Вік динозаврів - осередок їх виникнення - Цн. Азія, Індокитай, Європа, Америка. Основною версією вимирання рептилій є падіння метеорита - ядерна зима, що призвело до зміни клімату. На межі крейдового періоду і палеогену залягає шар темних глин з великим вмістом іридію, а він є лише в космосі.

В пізньому тріасі появились перші ссавці, відомі всі класи хребетних. Дуже важливою подією в розвитку морських безхребетних стало поширення в крейдовому періоді морських планктонних форамініфер, що призвело до нагромадження крейди, мергелю, зросла швидкість зв'язування вуглекислого газу з атмосфери і гідросфери в карбонатні породи. Зменшення вуглекислого газу призвело до погіршення життя і виникнення квіткових рослин. Аналіз еволюційних процесів зміни клімату, формування земної кори, атмосферні гідросфери в минулому показує, що все відбувалось закономірно і з певною періодичністю. Вивчаючи геологічні процеси минулого ми можемо спрогнозувати явища і певні природні процеси майбутнього.

Певні події геологічної історії землі мали своє віддзеркалення і в мажах нашої області, а саме: утворення Подільських Товтр пов'язане із пануванням на території Хмельниччини теплого тропічного клімат, що дозволяв широко розвиватись морським організмам. Накопичення осадового матеріалу на дні водойм і зумовило утворення цієї геологічної споруди.

Поклади геологічних порід палеозойського віку ми знаходимо в долині річки Дністер. Там чітко простежуються силурійські відклади.

У світі є багато дивовижного це: призахідне сонце, яке розвінчує небокрай вигадливою грою барв. Нічне небо всіяне мерехтливими зорями.

Віковічний ліс крізь мерехтіння якого пробиваються ніжні золоті промінці. Стрімкі шпилясті гори з осяяними засіяними верхів'ями.

Розбурхані гнані вітром хвилі океану.

Все це дарує нам насолоду. І ми часто задумуємось над усім цим - над грандіозним від якого захоплює дух, дрібним, від яких ми у захваті, вигадливим, що зачаровує нас, і простим - цікавимось звідки усе це взялося? Розглянувши коротку історію формування Землі, як планети ми можемо дати відповіді, як усе виникло, як розвивались ті чи інші геосфери планети.

Список використаних джерел

1. Г.И. Немков "Историческая геология с елементами палеонтологи", из. "Просвищение", Москва, 1980 г.

2. Г.О . Білявський, М.М . Падун, Р.С . Фурдуй " Основи загальної Екології "

3. "Життя, як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення", 1998 р

4. В.П. Голов " Геология в средней школе", изд. "Просвищение", Москва, 1972 г.

5. Радкевич Е. Наш дом - Земля. Эврика, Москва, "Молодая гвардия",

1988

6. Світ у долонях. Щоквартальний громадський ілюстрований екологічний журнал, 1 (3) / 1997

7. С. Д Осокін "Світовий океан", вид. "Радянська школа", м. Київ, 1975 р

8. П.І. Гупало " Як виникло життя на Землі", вид. "Радянська школа"

9. Ф.Д. Застафний Географія України. - Львів, 1996.

Размещено на Allbest.ru