Розробка карти місцевості

Загальні відомості про картографічні проекції. Побудова картографічної сітки нормальної рівнокутної конічної проекції. Розробка авторського оригіналу карти. Аналіз двох карт подібної тематики. Обґрунтування вибору способів зображення території в масштабі.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.11.2014
Размер файла 89,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

Завдання

Курсова робота складається з 2 частин.

Завдання 1. Провести обчислення і виконати побудову нормальної рівнокутної конічної проекції для карти у головному масштабі µ0.Територія обмежена меридіанами лз і лс . Картографічна сітка проведена через Дц=Дл. Параметр проекції б знайти при умові, що паралель з широтою ц0 зберігає свою довжину, n0=1. Земна поверхня приймається за еліпсоїд.

Вихідні дані приймаються згідно двох останніх цифр номера залікової книжки і кількості букв у своєму прізвищі (див. мет. вказівки 076-47).

Завдання 2. Виконати розробку і складання авторського оригіналу карти. Конкретна тема карти і необхідні вихідні дані видаються кожному студенту індивідуально.

Вступ

карта проекція масштаб

Картографія - наука про відображення й дослідження просторового розміщення і взаємозв'язків природних та суспільних явищ, а також їх змін у часі через образнознакові моделі (картографічні зображення), які відтворюють ті чи інші сторони дійсності.

Картографія - це наука, яка займається вивченням, розробкою і створенням географічних карт. Картографія тісно пов'язана із суміжними геодезичними дисциплінами (вища геодезія, фотограмметрія, інженерна геодезія, топографія), а також з цілим комплексом суспільно-природничих, філософських, математичних і технічних дисциплін.

Ці дисципліни тісно пов'язані між собою в загальному комплексі питань по складанню карт, але кожна з них має свої особливості.

Теоретичні основи картографії включають поняття про предмет і метод картографії, головне вчення про картографічне відображення дійсності (чи вчення про карту). Останньому належить теорія картографічних проекцій, теорія генералізації, теорія знакових систем і способів зображення, а також теорія систематичного картографування, в ньому розглядають також види, типи і класифікацію карт, як і їх аналіз.

Методи і технічні прийоми дослідження створюють в картографії два великих розділи: технологію проектування і виготовлення карт і методи використання карт в науці і на практиці. Ці взаємопов'язані розділи мають свої теоретичні основи і тому правильніше розглядати їх як:

- перший - як теорію і технологію проектування і виготовлення карт;

- другий - як теорію і методи використання карт.

Мета роботи: навчитися обчислювати параметри нормальної рівнокутної конічної проекції для карти у визначеному головному масштабі, а також виконувати побудову її за результатами обчислень; розроблювати і складати авторський оригінал карти.

1. Обчислення і побудова картографічної сітки нормальної рівнокутної конічної проекції

1.1 Загальні відомості про картографічні проекції

Подібне зображений земного еліпсоїда або кулі можна отримати на сферичній поверхні, тобто на глобусі. При зображенні земної поверхні на площині використовують різноманітні картографічні проекції.

Картографічними проекціями називаються математичні способи зображення на площині всієї або частини земної поверхні, яка приймається за поверхню кулі або еліпсоїда обертання. Картографічною сіткою називається зображення меридіанів і паралелей на карті.

Аналітичне картографічні проекції виражаються двома рівняннями, які зв'язують географічні координати точок еліпсоїда або кулі з прямокутними координатами (х, у ) цих самих точок на площині.

Скласти карту абсолютно без спотворень не уявляється можливим, тому що поверхню еліпсоїда (або кулі) не можна розгорнути на площині без деформування (розтягнення або стискування). Таким чином, рівняння проекції визначає характер зображення, величину і розподіл спотворень у межах карти. Цим створюється можливість врахування спотворень і отримання точної інформації про положення на картах об'єктів земної поверхні.

В теорії картографічних проекцій доводиться, що масштаб зображення залежить від положення точки і може змінюватись в даній точці у різних напрямках, тому на карті розрізняють головний масштаб і часткові (окремі) масштаби.

Головний масштаб довжин - відношення, яке показує, у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при його зображенні на карті. Головний масштаб звично підписують під південною лінією рамки карти. Він зберігається на карті в окремих точках або лініях. Точки і лінії в картографічних проекціях, у яких відсутні спотворення, називаються точками і лініями нульових спотворень.

Частковий масштаб довжин - відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті (площині) до відповідного відрізка на поверхні еліпсоїда або кулі.

Два взаємно перпендикулярних напрямки в кожній точці карти, за якими часткові масштаби довжин мають найбільші і найменш: значення, називаються головними напрямками.

За характером зведених до мінімуму спотворень картографічні проекції поділяють на:

- рівнокутні, у яких відсутні спотворення кутів між будь-якими напрямками на карті і на земній поверхні;

- рівновеликі, де відсутні спотворення площ, тобто площі географічних об'єктів на карті пропорційні відповідним площам на земній поверхні;

- довільні, у яких є спотворення кутів і площ, за своїми властивостями вони займають проміжне положення між рівнокутними і рівновеликими.

Серед них виділяють такі, в усіх точках яких масштаб в одному з напрямів (по меридіанах чи паралелях) постійний і дорівнює головному. Називають їх рівно проміжними.

Характерною особливістю рівнокутних, рівновеликих та рівно проміжних картографічних проекцій є те, що в них співвідношення різних видів спотворень в усіх точках карти постійне.

Проектування земної поверхні на площину окремими частинами з наступним заповненням розривів розтягненням, а перекривань стискуванням дуже незручно. Були розроблені способи, які дозволяють проектувати всю земну поверхню або її частину на певну допоміжну геометричну поверхню, наприклад - циліндр, конус, площину. Поверхні, на які проектують земну кулю (для спрощення міркувань замість еліпсоїда які проектують земну кулю (для спрощення міркувань замість еліпсоїда скористуємось кулею), можуть бути до нього дотичними або його перетинати. Вони можуть бути і по різному орієнтовані. За способом орієнтування допоміжних геометричних поверхонь проекції поділяють на:

- нормальні, в яких площина проектування торкається земної кулі у точці полюса або вісь циліндра (конуса) спів падає з віссю обертання Землі;

- поперечні, де площина проектування торкається екватора у певній точці або вісь циліндра (конуса) співпадає з площиною екватора;

- косі, в яких площина проектування торкається земної кулі у будь - якій заданій точці.

За видом меридіанів і паралелей нормальної сітки картографічні проекції класифікують наступним чином:

- конічні яких паралелі нормальної сітки - дуги концентричних кіл, центр яких знаходиться в точці сходження меридіанів, а меридіани - їх радіуси, кути між якими пропорційні відповідним різницям довгот;

- циліндричні, в яких паралелі нормальної сітки - паралельні прямі, а меридіани перпендикулярні паралелям прямі, відстані між якими пропорційні різницям довгот;

- азимутальні, в яких паралелі нормальної сітки - концентричні кола, а меридіани - їх радіуси, кути між якими рівні відповідним різницям довгот;

- поліконічні, в яких паралелі нормальної сітки - дуги ексцентричних кіл з центрами на середньому прямому меридіані, а меридіани - криві, симетричні відносно середнього меридіана;

- псевдоконічні. де паралелі нормальної сітки - дуги концентричних кіл, а меридіани - криві, симетричні відносно середнього прямолінійного меридіана;

- псевдоциліндричні, де паралелі - паралельні прямі, а меридіани - криві, симетричні відносно середнього прямолінійного меридіана;

- псевдоазимутальні, де паралелі - концентричні кола, а меридіани-криві, які виходять з центра паралелей і симетричні відносно двох прямокутних меридіанів.

Проекції, які за видом картографічної сітки не підходять під розглянуті вище, називаються умовними.

Вибір проекції для конкретної карти визначається передусім призначенням і змістом карти, а також розмірами, формою і положенням картографованої території. Карти України складаються головним чином у нормальних конічних проекціях.

1.2 Обчислення картографічної сітки проекції

В практиці сучасної картографії сітки отримують не шляхом геометричних побудов, а розрахунковим, аналітичним шляхом.

Обчислення проекцій проводять з метою визначення прямокутних координат х та у точок перетину меридіанів і паралелей, а також обчислення спотворень, які характеризують проекції: масштабів довжин, масштабів площ І максимального спотворення кутів.

Для обчислення проекції необхідно знати головний масштаб карти, її компонування, частоту картографічної сітки, широти і довготи крайніх паралелей і меридіанів, довготу середнього меридіана, широти головних паралелей і т.п.

Кінцевим результатом обчислення проекцій є:

- таблиця прямокутних координат х і у точок перетину меридіанів і паралелей;

- графіки масштабів довжин по меридіанах і паралелях і масштабів площ.

Для розрахунку проекцій необхідні обчислювальні засоби, які виконують не тільки арифметичні дії, але й обчислюють натуральні і десяткові логарифми і антилогарифми, прямі та обернені тригонометричні функції, проводять операції з пам'яттю та інші розрахунки.

Картографічні таблиці розраховані за елементами еліпсоїда Красовського, в них даються радіуси головних нормальних січень першого вертикала, меридіана, середнього радіуса кривизни та їх логарифми. Крім перерахованих величин, дані довжини дуг меридіанів і паралелей в 1°по широті і довготі, довжини дуг меридіанів від екватора до паралелі з широтою, значення величин та їх логарифми. Наведені також величини і меридіанні частини. Табличні значення дані через 1° по широті з точністю до 1 м, а логарифми - до сьомого десяткового знака.

При виконанні обчислень необхідно слідкувати за точністю, зайва і недостатня точність в однаковій мірі недопустимі. Прямокутні координати обчислюють з точністю до 0,001см. Значення логарифмів і тригонометричних величин знаходять з точністю до шостого - сьомого знака після коми. Параметр а повинен мати сім значущих цифр після коми. Обчислюючи параметр, виражений у см, потрібно зберігати чотири знаки після коми. Плоскі полярні координати обчислюють з точністю до чотирьох знаків після коми. Часткові масштаби по меридіанах, паралелях і масштаби площ обчислюють до трьох - чотирьох знаків після коми.

При обчисленні проекцій важливо дотримуватись не тільки точності, але і правил заокруглювання, інтерполювання і контролю обчислень. Контролем обчислень часткових масштабів є те, що на головних паралелях вони рівні одиниці. Контролювати обчислення радіусів паралелей та прямокутних координат х та у можна за різницями, віднімаючи від попереднього числа наступне і враховуючи знаки (за виключенням нормальних рівнокутних циліндричних проекцій). Якщо перші різниці або частіше всього другі змінюються плавно, то це вказує на відсутність випадкових помилок при обчисленні

Вихідні дані

лзх=

88°

лсх=

92°

л0=

90°

цпн=

68°

цпд=

64°

ц0=

66°

№ залікової книжки: 272723

К=9

м0 = 1: 2000000

Дц = Дл = 1°

e=

0,08181337

eІ=

0,006693427

Визначення постійних б, С

Позначення і формули

Значення для =660

0.9135455

v0

4.6758969

N0

6396134.676

lgN0

6.8059176

lgv0

0.66986493

lgv0= lg

0.61195206

4.0921549

142.387132

C, см

582.6702

Обчислення полярних координат

Позначення

Обчислені значення по різницях довгот

0.9135455

0.9135455

0.9135455

1.8270909

Обчислення радіусів паралелей

Позначення

Обчислені значення для широти

64°

65°

66°

67°

58°

0.9135455

0.9135455

0.9135455

0.9135455

0.9135455

N

6395559.260

6395851.163

6396134.676

6396409.451

6396675.151

lgN

6.8059

6.8059

6.8059

6.8059

6.8060

lgv

0.6340

0.6516

0.6699

0.6889

0.7086

lgv=lg

3.7949380

3.9379584

4.0921549

4.2589420

4.4399853

vа

0.5792

0.5953

0.6120

0.6293

0.6474

С, см

582.6702

582.6702

582.6702

582.6702

582.6702

, см

153.5388

147.9625

142.3871

136.8110

131.2325

, см

5.5763

5.5754

5.5761

5.5786

Обчислення прямокутних координат x, y

j

Позначення, формули

Обчислені значення для довгот

90°

88°; 91°

88°; 92°

0

0.9135455

1.8270909

cos

1

0.9998729

0.9994916

si

0

0.0159437

0.0318833

64°

x, см

6.461

6.481

6.539

q, см

160

160

160

cos, см

153.5388

153.5193

153.4607

, см

153.5388

153.5388

153.5388

y, см

0

2.448

4.895

65°

x, см

12.037

12.056

12.113

q, см

160

160

160

cos, см

147.9625

147.9437

147.8873

, см

147.9625

147.9625

147.9625

y, см

0

2.359

4.718

66°

x, см

17.613

17.631

17.685

q, см

160

160

160

rcosd, см

142.3871

142.3690

142.3147

r, см

142.3871

142.3871

142.3871

y, см

0

2.270

4.540

67°

x, см

23.189

23.206

23.259

q, см

160

160

160

rcosd, см

136.8110

136.7936

136.7415

r, см

136.8110

136.8110

136.8110

y, см

0

2.181

4.362

68°

x, см

28.768

28.784

28.834

q, см

160

160

160

rcosd, см

131.2325

131.2158

131.1657

r, см

131.2325

131.2325

131.2325

y, см

0

2.092

4.184

Обчислення частинних масштабів m=n і масштабу площ p

Позначення

Обчислені значення для широт j

64

°

65

°

66

°

67

°

68

°

с

0,9135455

0,9135455

0,9135455

0,9135455

0,9135455

d

153,5388

147,9625

142,3871

136,8110

131,2325

a

140,2647

135,1705

130,0771

124,9831

119,8868

(bn100)r

140,1814

135,1502

130,0771

124,9638

119,8118

m=n

1,0006

1,0002

1,0000

1,0002

1,0006

p=m2

1,0012

1,0003

1,0000

1,0003

1,0013

2. Розробка і складання авторського оригіналу карти

Карта - зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням картографічної проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.

Під складанням карти розуміють комплекс робіт по підготовці і виготовленню оригіналу карти. При проведенні таких робіт слід керуватись головними принципами картографування, а саме:

зміст карти повинен мати певне ідейне спрямування;

виконання на рівні найновіших досягнень науки і техніки зображення структури змісту та оформлення карти;

відповідність змісту карти її характерові і цільовому призначенню;

дотримання єдності змісту карти, його повноти і завершеності;

точна графічна локалізація всього змісту карти залежно від масштабу, способів картографування, характеру розміщення об'єктів;

оптимальність змісту карти при одночасній виразності і чіткості його зображення;

стисла, чітка і змістовна характеристика явищ та об'єктів на карті;

можливість порівнювання зображених об'єктів;

єдність часу при розкритті змісту карти (тобто всі характеристики подаються на одну дату, період);

характеристика на карті однаковими показниками відповідних об'єктів картографування;

повнота й однотипність первинних матеріалів, на підставі яких складається карта;

дотримання узгодженості в способах картографування та оформленні карти.

Основні етапи створення тематичної карти:

- збір та підготовка даних до виду, який полегшує їх подальше використання;

- розробка структури карти та проектування її змісту;

- створення карти;

- підготовка до видання (публікації).

Кожний з цих етапів, у свою чергу, поділяється на ряд стадій і процесів, які мають досить визначені завдання. Основним результатом проектування є програма карти - документ, який визначає призначення, вид і тип карти, її математичну основу, зміст, принципи генералізації, способи зображення і систему графічних символів, джерела і порядок їх використання, а також технологію виготовлення карти. Програма, доповнена технічними і економічними підрахунками, утворює проект карти.

Проектування карти передбачає в якості особливих стадій, по-перше, складання попереднього штриху програми, по-друге, збір, аналіз і оцінку джерел, по-третє, вивчення в межах картографічного регіону тих явищ, які повинні ввійти у зміст карти і детальну розробку програми. Рівним рахунком на етапі створення карти попередньою стадією служить підготовка і опрацювання джерел. Повний цикл робіт по створенню карти від її задуму до виходу із друку включає також етап створення карти, який утворює дві стадії: виготовлення друкованих форм і друкованих карт. Ці роботи знаходяться поза сферою безперечних інтересів курсу проектування і складання карт, але їх специфіка може впливати на технологію виготовлення карт.

На всіх етапах існує необхідність у науково-технічному керівництві (редагування карти). Іншим процесом - коректура - технічний контроль і перевірка якості карти на всіх стадіях виготовлення.

Оформлення карт - вивчає теоретично і практично питання вибору зображуваних засобів і проектування картографічних знаків, а також методи графічного виготовлення карт, дає знання, необхідні для проектування легенд конкретних карт і підготовки оригіналів.

Звертаючись до інших наук, перш за все потрібно зупинитись на видавництві карт, а також на економіці і організації картографічного виробництва, безпосередньо звернуті до картографії і тісно пов'язані з нею при створенні карт. Важливий зв'язок з геодезією, топографією, а головним чином з математикою.

На практиці різними спеціалістами, в тому числі землевпорядникам, доводиться не лише користуватись готовими картами але і звертатись до їх створення.

Створення карти - це графічні роботи по виготовленню оригіналу карти. У загальному випадку вони включають наступні етапи:

- підготовку (обробку) картографічних джерел для приведення їх до виду, який полегшує або робить можливим їх використання;

- підготовку основи карти;

- перенесення зображення на основу з вихідних картографічних матеріалів;

- обробку (генералізацію) зображення;

- закріплення зображення фарбами і тушшю.

Для складання елементів змісту використовуються раніше видані карти, статистичні дані, довідники, текстові матеріали, аерознімки, космічні знімки та ін. Необхідність і характер обробки вихідних матеріалів залежить від конкретного джерела і умов його використання. Дуже важливо використовувати джерела, які відображають сучасний стан картографічних об'єктів та явищ і відповідають за свою точність. І повнотою вимогам, які висуваються.

Складання карти проводять на аркуші цупкого ватманського паперу. На виробництві, як правило, на плівці, яка не деформується і жорсткій основі з наклеєним на неї ватманом.

Оригінал для складання карти слід відповідно підготувати, тобто побудувати тематичну основу, викреслити рамки, розробити і викреслити сітку.

При складанні карти встановлюється певна послідовність нанесення на оригінал елементів змісту. Спочатку показують загально географічні елементи карти, які називають географічною основою, а потім наносять спеціальний (тематичний) зміст. В склад географічної основи входять гідрографічна мережа і, в залежності від тематики карти, кордони, населені пункти, шляхи сполучень, рельєф, болота, піски, ліси тощо.

2.1 Характеристика тематичної карти

Тематикою створюваної карти є інформація про рух права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом станом на 01.01.2010 р. На даній тематичній карті характеристика проводиться по кількості громадян, які набули право на земельну частку (пай) в розрізі областей України.

Дана тематична карта дозволяє користувачеві простежити структуру нотаріально посвідчених переходів права на земельну частку (пай), а саме визначити скільки таких переходів успадковано, подаровано, обміняно, продано по кожній області та по Україні загалом. А також прослідкувати динаміку зміни кількості громадян, які набули право та отримали сертифікати на земельну частку (пай) за 2001-2010 рр.

2.2 Аналіз двох карт подібної тематики

Проаналізуємо дві карти, які називаються «Приватизація» (рис.2.1) та «Зайнятість у сільському господарстві» (рис.2.2). При складанні першої карти були використані такі способи зображення як: спосіб значків, спосіб лінійних знаків, спосіб картограм, спосіб картодіаграм.

На карті способом значків зображені обласні центри та столиця України. Способом лінійних знаків показані річки, межі областей та державний кордон. Приватизація державного житлового фонду за кількістю приватизованих квартир та одноквартирних будинків зображена у вигляді картодіаграм фіолетового кольору. Способом картограм показана частка об'єктів, які змінили форму власності, в загальній кількості реформованих об'єктів в Україні.

Рис.2.1 Приватизація

Також до карти були додані графіки і діаграми, такі як «Об'єкти за формами власності після приватизації», «Застосування способів приватизації» та «Реформування об'єктів», які доповнили зміст карти.

При складанні карти «Зайнятість у сільському господарстві» були використані такі способи як і при складанні карти «Приватизація».

На карті способом значків зображені обласні центри та столиця України. Способом лінійних знаків показані річки, межі областей та державний кордон. Середньооблікова кількість штатних працівників сільськогосподарських підприємств зображена у вигляді картодіаграм. Способом картограм показана зайнятість в сільському господарстві від середньорічної кількості працівників у всіх видах економічної діяльності.

Також до карти були додані графіки і діаграми, такі як «Середньорічна кількості працівників сільськогосподарських підприємств» та «Зайнятість у сільськогосподарських підприємствах».

Рис.2.2 Зайнятість у сільському господарстві

2.3 Характеристика території за заданими ознаками

Дана тематична карта охоплює територію України до складу якої входить 24 області і АР Крим.

Кількість громадян, які набули право на земельну частку (пай) у кожній області не рівномірна і відповідно відображена ступенем зафарбування. Найбільше у Вінницькій - 488 523 і Хмельницькій області - 401 961.

У заданих діапазонах знаходиться така кількість адміністративно - територіальних одиниць:

400 000 - 500 000 - 2;

300 000 - 400 000 - 8;

200 000 - 300 000 - 12;

100 000 - 200 000 - 3.

Структура нотаріально посвідчених переходів права на земельну частку (пай) у кожній області відображена за допомогою кругової діаграми. Загалом по Україні переважає успадкування - 1165868, найбільше у Вінницькій області - 928741.

Найменше зафіксовано випадків набуття права власності на земельну частку (пай) внаслідок обміну - загалом по Україні 2796, найбільше у Харківській області - 788. У Закарпатській і Чернігівській областях взагалі таких випадків не виявлено.

Кількість переходу права власності на земельну ділянку (пай) внаслідок продажу в Україні становить 14166, найбільше у Закарпатській області - 2516, найменше у Волинській області - лише 2 випадки.

2.4 Обґрунтування вибору способів картографічного зображення

Під час складання карти «Рух права на земельну частку (пай), посвідченного сертифікатом (станом на 01.10.2010 року)» використовувались наступні способи картографічного зображення:

- Спосіб значків, що застосовується для характеристики об'єктів, локалізованих по пунктах, які не виражаються в масштабі карти. В даному випадку цей спосіб використаний для показу міст обласних центрів.

- Спосіб лінійних значків, що застосовується для показу лінійних знаків різного призначення. Кількісні особливості об'єктів показують протяжністю значка, зміну якісних властивостей відображають кольором і шириною. В даному випадку цей спосіб використаний для зображення границь областей, а також для показу річок.

- Спосіб картодіаграм, який полягає в зображенні певного явища за допомогою діаграм, що розміщуються всередині територіальних утворень і виражають сумарну величину явища в межах територіальних утворень. В даному випадку даний спосіб використаний для зображення забудованих земель по категоріям, по областях України (стовпчикові діаграми).

- Спосіб картограм відображає статистичні дані, будується для окремих територій (окремих областей) для цього за відносною шкалою розробляється класифікація або поділ території, згідно чого виконується зафарбовування або штрихування різними кольорами. В даному випадку картограмами відображено кількість земель в області.

- Спосіб ареалів, спосіб зображення на карті області поширення якогось об'єкта чи явища за допомогою відповідних позначень площ. Ареали відображають різними зображувальними засобами: зафарбуванням, лінійними, значковими, буквеними значками. Ареал можна лише окреслити, його площу можна заштрихувати, заповнити рівномірно розміщеними графічними елементами, виділити написом, не вказуючи меж, тощо. Даний спосіб був використаний для зображення водосховищ та озер.

2.5 Картографічна генералізація

Картографічна генералізація - добір, узагальнення, виділення головних типових рис зображуваних об'єктів відповідно призначенню, масштабу, змісту карти, особливостям картографуючої території й самого об'єкта, ступеня їхньої вивченості. У процесі картографічної генералізації проводять узагальнення якісних і кількісних характеристик, використовують цензи й норми добору об'єктів, виконують геометричне спрощення обрисів, об'єднання контурів, перебільшення деяких занадто дрібних, але важливих деталей. Картографічну генералізацію розглядають як один із проявів процесу наукового абстрагування зображуваної дійсності.

Генералізація карти залежить від масштабу: із збільшенням його зменшується розмір території, яку можна зобразити, але при цьому збільшується можливість показати значну кількість певних географічних об'єктів. Справа у різноманітності оцінки зображуваних елементів. Так, на великомасштабних каргах, які використовують для вивчення місцевості, характеристика кожного населеного пункту полягає у зображенні людності, адміністративно-господарських функцій, планування, вогнестійких, не вогнестійких будівель тощо.

На оглядово-топографічних картах немає потреби в такій деталізації. Характеристики населених пунктів на них більш узагальнені, показані лише контури населених пунктів без аналізу їх внутрішньої структури. Подібні приклади можна навести із зображенням рослинності, гідрографічної сітки тощо.

Важливий принцип генералізації - відображати характерні особливості дійсності. Наприклад, складаючи топографічні карти місцевості середніх широт, такі елементи гідрографічної сітки, як струмки, колодязі, не наносять. Проте особливого значення надають цим елементам при картографуванні посушливих районів.

Отже, генералізація географічних об'єктів і явищ полягає у відборі об'єктів, що мають картографуватися, в узагальненні їх контурів, кількісної та якісної характеристики.

Картографічна генералізація значною мірою пов'язана з умовністю зображення на карті географічних об'єктів. Про це свідчить той факт, що генералізація виражається на картах завжди через умовні позначення, а зміна їх визначається характером генералізації.

Важливою особливістю географічних карт є можливість огляду і вивчення території картографування будь-якої площі і розміру. Але карта не може бути точною копією території картографування. Всі об'єкти та явища передаються на ній у зменшеному масштабі та генералізованому вигляді.

Принципи і показники генералізації встановлюють для кожної конкретної карти одночасно з розробкою її оформлення. При цьому слід визначитись, що необхідно нанести на карту по кожному елементу і з яким ступенем повноти, бажану детальність зображення і т.д. будучи функцією призначення і змісту, вибране оформлення карти обумовлює звісною мірою об'єм навантаження і ступінь генералізації. Обов'язковою частиною проведення генералізації є розробка таблиці умовних позначень. Умовні знаки тематичних карт відрізняються від умовних знаків загальногеографічних карт своїми розмірами, якісними і кількісними характеристиками, володіють великою інформаційною ємністю, відображують динаміку явищ і процесів. Залежать вони від зображувальних засобів і способів картографування.

Зображувальні засоби в картографії являють собою комбінацію різноманітних графічних прийомів та кольорового оформлення використовуваних при конструюванні умовних позначень і лежать в основі методів картографічного зображення явищ природи і суспільства. До основних графічних зображувальних засобів відносяться: форма умовного знаку, його колір, штрихове заповнення, освітленість, розмір, орієнтування знаку.

В даній курсовій роботі я використовував один з видів картографування, а саме відбір об'єктів картографування, що проводяться з метою обмеження змісту карту необхідними об'єктами або виключення окремих категорій об'єктів. При відборі користуються двома кількісними показниками - цензами і нормами. Я упускав міста, які не є містами обласних центрів, а також деякі річки.

2.6 Таблиця вихідних даних

ІНФОРМАЦІЯ про рух права на земельну частку (пай), посвідченного сертифікатом (станом на 01.10.2010 року)

Назва адміністративно-територіальних одиниць

Кількість громадян, які набули право на земельну частку (пай)

Кількість громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай)

Кількість нотаріально посвідчених переходів права на земельну частку (пай) (на підставі договору), всього

в тому числі

Зареєстров переходів права на земельну частку (пай)

успадковано

подаровано

обміняно

продано

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

А Р Крим

220792

201645

31670

30461

515

117

577

31670

2.

Вінницька

488523

483518

96423

92871

3233

14

305

96423

3.

Волинська

237602

234849

38526

38235

287

2

2

38526

4.

Дніпропетровська

288307

284771

51243

43107

7521

174

441

51243

5.

Донецька

237761

234715

62599

46574

13954

168

1903

62599

6.

Житомирська

308944

302522

47922

46159

1663

13

87

47922

7.

Закарпатська

122332

121910

16133

12079

1538

0

2516

16133

8.

Запорізька

226903

225229

51148

40572

9373

720

483

51148

9.

Івано-Франківська

203182

203182

24735

24703

16

2

14

24735

10.

Київська

321658

314441

73549

70195

1839

49

1466

73549

11.

Кіровоградська

258997

255856

43665

38611

4200

19

835

43665

12.

Луганська

163732

161620

37611

29365

7711

14

521

37611

13.

Львівська

321502

317134

47355

46732

152

433

38

47355

14.

Миколаївська

200536

199719

36256

30673

4596

42

945

36256

15.

Одеська

378761

372348

74966

67116

7530

59

261

74966

16.

Полтавська

350437

346438

67808

64701

2759

4

344

67808

17.

Рівненська

226256

224687

44286

39875

4355

22

34

44286

18.

Сумська

280250

272097

39450

38850

195

7

398

39450

19.

Тернопільська

317798

317363

58297

53461

4739

46

51

58297

20.

Харківська

258591

254442

51154

40517

8126

788

1723

51154

21.

Херсонська

209426

206298

34800

29436

5181

34

149

34800

22.

Хмельницька

401961

396572

87663

86182

1390

13

78

87663

23.

Черкаська

347129

345419

70161

67965

1990

19

187

70161

24.

Чернівецька

189944

189797

33707

30811

2365

12

519

33707

25.

Чернігівська

348749

339593

56632

56082

274

0

276

56632

Україна

6913296

6809388

1278354

1165868

95524

2796

14166

1278354

Динаміка зміни кількості громадян, які набули право та отримали сертифікати на земельну частку (пай) за 2001-2010 рр.

Роки

Кількість громадян, які набули право на земельну частку (пай)

Кількість громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай)

2001

6 753 000

6 593 700

2002

6 620 746

6 154 000

2003

6 325 000

6 066 000

2004

6 768 420

5 920 889

2005

6 663 000

6 450 000

2006

6 906 769

6 809 318

2007

5 999 000

5 726 000

2008

6 910 000

6 820 000

2009

6 474 122

6 072 288

2010

6 913 296

6 809 388

Висновок

В першій частині даної курсової роботи було обчислено і побудовано нормальну рівнокутну проекцію для карти у головному масштабі 1: 2000000. Обчислення проекцій проводять з метою визначення прямокутних координат X та Y точок перетину меридіанів і паралелей, а також обчислення спотворень, які характеризують проекції: масштабів довжин (m, n), масштабів площ (p), максимального спотворення кутів(щ). За цими величинами мною були побудовані:

- графік масштабів довжин m = n і площ p;

- нормальна рівнокутна конічна проекція.

В другій частині курсової роботи було досліджено інформацію про рух права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом (станом на 01.10.2010 року). На основі проаналізованої і відібраної інформації було побудовано засобами програмного продукту MapInfo тематичну карту «Рух права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом» за відповідними вимогами та умовними позначеннями. Дана карта дає можливість наочно оцінити кількість громадян, які набули право на земельну частку (пай) по областях України, а також визначити структуру нотаріально посвідчених переходів у кожній області і загалом по Україні. За допомогою графіка можна простежити динаміку зміни кількості громадян, які набули право та отримали сертифікати на земельну частку (пай) за 2001-2010 роки.

Використана література та ресурси

1. Основи картографії: Конспект лекцій для студентів заочної форми навчання спеціальності 7.070906 «Землевпорядкування» / С. М. Остапчук.-Рівне: УДАВГ, 1998

2. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Картографія» студентами за напрямом підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій» / С. М. Остапчук.-Рівне: НУВГП, 2010. - 30 с.

3. Державний комітет земельних ресурсів: http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=114305&cat_id=97889

4. Державний комітет статистики України: http://ukrstat.gov.ua/

5. Національний атлас України. Електронна версія: www.ignau.org.ua/elektr_versiya.html

6. Земельна реформа в Україні: http://myland.org.ua/index.php?id=2452&lang=uk

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.