Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет

імені юрія федьковича

УДК 911.53(477.85)+502.171

ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території для цілей садівництва (на прикладі хотинської височини)

(11.00.11 - конструктивна географія та

раціональне використання природних ресурсів)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

КИРИЛЮК Сергій Миколайович

Чернівці - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізичної географії та раціонального природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Гуцуляк Василь Миколайович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Мельник Анатолій Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри фізичної географії

кандидат географічних наук, доцент Гудзевич Анатолій Васильович Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри фізичної географії

Захист відбудеться „12” грудня 2007 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58001, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. 4, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (вул. Коцюбинського, 2. м. Чернівці, 58001).

Автореферат розісланий „ ” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент Дутчак М.В.

картографічний програма вирощування ягідний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми полягає в дослідженні садово-ландшафтних комплексів (СЛК), як культурних сільськогосподарських ландшафтів - сумісного твору людини і природи, що є складною системою матеріальних і духовних цінностей, що володіють високим ступенем екологічного, історичного і культурологічного змісту.

Садові комплекси на території Хотинської височини мають довготривалу історію. На її території садівництво, як галузь місцевого господарства, виникло в кінці 17 ст. СЛК є результатом взаємодії природних і соціально-економічних чинників. Галузь садівництва традиційна в цьому регіоні через:

- строкатість форм рельєфу;

- багатство ґрунтових відмін;

- більша частина площі височини - це південний макросхил;

- дрібноконтурність придатних для сільського господарства земель;

- традиції і звичаї населення.

Людині, яка має в своїй власності колективний або присадибний сад, рідко приходиться вибирати площу під нього. В більшості випадків вона стоїть перед фактом закладки саду на вже існуючих або відведених ділянках. Тим не менше, знаючи ґрунтові умови і біологічні вимоги плодових рослин, можна краще розмістити їх в саду, більш вдало підібрати породи і сорти, а при необхідності провести відповідні меліоративні заходи. При освоєнні ділянки під сад перш за все звертають увагу на рельєф, ґрунти, клімат і ґрунтові води.

У дорадянський і радянський період садівництво Хотинської височини досягло великих успіхів у своєму розвитку: були створені і успішно функціонували спеціалізовані радгоспи. Площі садів досягали більше 5 тис. гектарів, а валове виробництво плодів коливалося від 10 до 15 тис. тонн.

Проте, за останні десять років в садівництві Хотинської височини відбулися необоротні зміни - провідна галузь втратила управління. Дефіцит і дорожнеча техніки, добрив і засобів захисту садів від шкідників та хвороб, розукрупнення господарств призвели до паралічу і розпаду економічно вигідної і традиційної галузі. Площа садів скоротилася в 2 рази, як і врожайність.

Теперішнє садове господарство Хотинської височини знаходиться на стадії повільного підйому. Кількість насаджень збільшується з кожним роком. Сортимент зростає, як і нові способи агротехніки, боротьби з шкідниками, хворобами тощо.

Тому вибір теми є потребою часу, оскільки йде процес відродження галузі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з науково-практичною проблематикою і основними завданнями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дослідження проводились в рамках наукових тем: “Формування поселенських геосистема в умовах структури ландшафтів українсько-румунського передгір'я Карпат” (номер держреєстрації 0107U008162); “Поселенське (екістичне) навантаження на ландшафти українсько-румунського прикордоння” (номер держреєстрації 0206U009236); “Комплексна фізико-географічна характеристика регіонів України” (номер держреєстрації 0106U003605).

Мета - розробити алгоритм ландшафтно-екологічної оцінки території та виявлення оптимальних поєднань природних умов для вирощування плодово-ягідних культур.

Завдання дослідження. Реалізація мети дослідження визначила необхідність послідовного виконання таких змістовно пов'язаних завдань: 1) здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних й методичних напрацювань, пов'язаних із ландшафтно-екологічним аналізом території, та вдосконалити теоретико-методологічні засади, прийоми і методи регіональних досліджень ландшафтних комплексів; 2) розробити програму польових досліджень та здійснити збір фактичної інформації (геологічної, гідрогеологічної, геоморфологічної, геофізичної, гідрологічної, ґрунтової, ландшафтної, біогеографічної, екологічної, садівничої); 3) забезпечити процес дослідження інформаційними та геоінформаційними засобами картографування та 3D моделювання. Написати картографічну програму в середовищах розробки С++ для синтезу компонентних карт й оцінювання отриманих комплексів; 4) дати характеристику природного фону Хотинської височини як фактичної та потенційної території для вирощування плодово-ягідних культур; 5) на прикладі трансекти Хотинської височини (басейни річок Онут, Гуків, Рокитна) здійснити крупномасштабне ландшафтне картографування; 6) дослідити садові насадження Хотинської височини. Провести анкетне опитування місцевого населення про стан власних садів. Встановити місцепоширення дикорослих плодових культур та проаналізувати природні умови їх зростання. Виявити, описати та пов'язати з ландшафтними місцевостями поширення шкідників плодово-ягідних культур; 7) встановити критерії оцінки території для цілей садівництва і розробити алгоритм її оцінки. Дати комплексну оцінку території дослідження.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є ландшафтні комплекси Хотинської височини. Предметом окремі властивості ландшафтних комплексів височини, які мають вирішальне значення для вирощування плодово-ягідних культур.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обґрунтовано створення та використання універсального алгоритму ландшафтно-екологічної оцінки території для цілей садівництва; створена комп'ютерна програма для проведення автоматизованої оцінки території за розробленим алгоритмом. Отримали подальший розвиток підходи до ландшафтно-екологічного аналізу: класичний географічний, історико-географічний, інформаційно-аксіологічний та басейновий. Вдосконалено методику аналізу території щодо ландшафтно-екологічної оцінки із застосуванням як традиційних так і малопоширених методів в т.ч. фітоіндикаційних.

Практичне значення одержаних результатів:

1. Розробка регіональних планів-проектів, що стосуються відновлення, функціонування та реалізації продукції садових господарств;

2. Результати роботи можуть бути використані органами місцевого самоврядування при організації і впровадженні планів розвитку регіону із зайнятості населення;

3. Органами із охорони природи для розробки заходів раціонального природокористування, особливо на територіях, де більшу площу займають схилові місцевості;

4. Навчальному процесі при читанні курсів для спеціалістів географів, екологів та землевпорядників;

5. В садових господарствах як на професійному, так і на любительському рівнях;

6. Розроблений алгоритм оцінки ландшафтних комплексів для цілей садівництва може бути адаптований для інших цілей (будівництво, рільництво, створення природно-заповідного фонду тощо).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом одноосібно розроблені концептуальні положення ландшафтно-екологічного аналізу та оцінки території для цілей садівництва. Особисто зібрано, всебічно опрацьовано літературний, картографічний та польовий матеріал. Розроблено універсальний алгоритм оцінки ландшафтних комплексів для цілей садівництва. Усі положення викладені в дисертації є загальноприйнятими в географічній науці. Основні положення на які спирається автор у дослідженні укладені в єдину логічну схему і взаємодоповнюють одні одних. Рекомендації, які завізовані в підсумовуючих частинах дисертації та її висновках є практичними щодо реалізації в спеціалізованих установах як садівничого напрямку так і в інших галузях народного господарства.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, а також висновки та рекомендації, одержані в результаті наукового дослідження, пройшли апробацію на студентських конференціях Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2001, 2002, 2003, 2004), на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях (м. Київ, 2005, 2006; м. Чернівці, 2002, 2005, 2006; м. Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 робіт, у тому числі 13 одноосібних, загальним обсягом близько 11,2 д.а. З них: 8 статей, 10 тез; серед них 7 статей у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових наукових видань.

Структура, обсяг роботи. Дисертація має Вступ, 4 розділи, Висновки, список використаних джерел (321 позиція) і 17 додатків. Дисертація нараховує 271 сторінку, з них 193 сторінки основного тексту, 36 ілюстрацій, 19 таблиць. У Вступі обґрунтовується актуальність теми, мета та задачі дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист. Основний зміст розділів кандидатської дисертації наводиться нижче. У Висновку підведені підсумки дослідження, сформульовано основні результати та рекомендації.

Основний зміст роботи

1. Теорія та методика дослідження

Садово-ландшафтний комплекс - культурно-історичний ландшафт, таким чином це освоєний етносом (співтовариством) природний ландшафт. Поселенські та господарські системи, мова, духовна культура є атрибутикою етносів (співтовариств), але формуються в рамках можливостей, наданих природним ландшафтом. В результаті цього природні ландшафти наповнюються певним культурологічним змістом. Важливо, що поняття “культурний ландшафт” не обмежується матеріальними субстанціями, а включає семантичний шар, що створюється етносами і що фіксується у фольклорі і топонімії. Основним досліджуваним типом культурного ландшафту при цьому є сільський, оскільки він найкращим чином відображає етнічні та національні аспекти взаємодії людини і природи.

Теоретико-методологічною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Андрейчука В.М., Арманда Д.Л., Берга Л.С., Бісті Є.Г., Болотова А.Т., Воропай Л.І., Гаттерера Й-К., Гвоздецького П.О., Григор'єва О.О., Гребницького А.С., Гродзинського М.Д., Гуцуляка В.М., Денисика Г.І., Драгавцева О.П., Жереліної І.В., Жучкова М.Г., Ісаченка О.Г., Калуцкова В.М., Канівця І.І., Кварацхелія Т.К., Колесникова В.А., Копитка П.Г., Куниці М.О., Лоске Е.Г., Мількова Ф.М., Міхелі С.В., Мічуріна І.В., Олдака П.Г., Пашкевича В.В., Пащенка В.М., Полинова Б.Б., Поповича П.Д., Преображенського В.С., Раковської Е.М., Реклю Е., Ритова М.В., Симиренка Л.П., Смирнова В.А., Солнцева М.О., Сочави В.Б., Сукачова В.М., Туманова І.І., Хортона Р., Чепурко Н.Л., Швебса Г.І., Шитта П.Г., Шищенка П.Г., та ін.

Емпіричні матеріали отримані автором під час польових та експедиційні досліджень (2001 - 2006) проводились згідно встановлених методик. Зібрана та опрацьована наступна інформація: 1) гідрогеологічна - пробурено 80 свердловин з середньою глибиною 25 м, досліджено та описано 1344 криниці, побудовано гідрогеологічний профіль, проведено спостереження за рівнем підземних вод; 2) геоморфологічна - закладено 4 геоморфологічні профілі; 3) геофізична - проведені річні спостереження за рядом метеорологічних показників, виконані радіометричні вимірювання; 4) гідрологічна - проведені спостереження на 16 пунктах річок басейну р. Гуків потягом зимової межені, весняної повені, літньо-осінньї межені; 5) грунтова - виконано комплексне обстеження ґрунтів Хотинської височини на чотирьох профілях при цьому застосовані дані аерофотознімання в масштабі від 1:2000 до 1:5000, відібрано 210 проб; 6) ландшафтна - закладено чотири профілі з детальним описом на ключах; 7) біогеографічна та екологічна - проведені фітоценологічні дослідження в басейні р. Гуків, виконано комплексне обстеження Хотинської височини на чотирьох профілях по вивченню поширення та визначенню видового складу шкідників плодово-ягідних культур; 8) садівнича - періодичні спостереження на ключах в т.ч. у власному саду, опитування місцевого населення - роздано 440 анкет в шістьох населених пунктах Хотинської височини. Результати польових досліджень складають емпіричну базу дисертаційної роботи.

Для обробки значного масиву даних, що отримані під час польових та експедиційних досліджень застосовані новітні інформаційні технології для перспективного картографування: OrthoEngine, Flash, Corel Bryce та 3D Studio Max 7. На цій базі створена картографічна програма в середовищі розробки С++, яка дозволяє накладати карти та виводити реальні комплекси, присвоюючи їм конкретне бальне значення. Дана версія програми функціонує в середовищі Windows. Її алгоритм складається з шести основних етапів: етап 1 - бітове зображення перетворюється в текстовий файл; етап 2 - текстовий файл закодовується відповідним чином. Кожний елемент коду несе інформацію про якісний (кількісний) склад компоненту; етап 3 - відбувається злиття текстових кодів компонентів. Це етап формування матриці майбутньої синтетичної карти; етап 4 - отримана матриця пропускається через процедуру корегування де комбінації, які не передбачено, але технічно виконуються - знищуються; етап 5 - кожному варіанту закодованого комплексу присвоюється колір RGB або HSB та назва - створення легенди та відповідної кольорової гами; етап 6 - за заданими даними будується синтетична карта (бітове зображення).

2. Природні умови Хотинської височини

Територія Хотинської височини виділена нами на підставі басейнового підходу та тектонічної будови і окреслена басейнами таких річок: Онут, Молотківський, Рашків, Рукшин, Несвоя, Сталінешти, Щербинці, Черлена, Котилів, Дінауци, Рингач, Старий Кордон (Рокитна), Гуків, Шубранець.

Хотинська височина знаходиться в стані тектонічного підняття. На її території наявна велика кількість тектонічних розломів. Гірські породи представлені ордовицько-силурійськими та нижньодевонськими аргілітами і пісковиками, нижньокрейдовими пісками, алевролітами та піщаними флішами, сарматськими глинами, алевролітами та піщаниками.

Антропогенові відклади представлені трьома основними генетичними групами: елювіальні - жовто-бурі суглинки та піщано-кам'янисто-щебенисті нагромадження, делювіальні - переважно жовті суглинки та глини, алювіальні - галечники, піски, супіски та суглинки.

4. Рельєф височини характеризується наявністю таких основних типів: яружно-балковий, терасовий, грядово-горбистий, плосковершинний, ерозійно-зсувний, ерозійно-карстовий.

Діапазон рівня підземних вод дуже широкий і коливається від 1 м до 50-ти м. Як правило, неглибокі рівні в долинах річок, заплавах, глибокі - на вододілах та їх схилах. Ступінь мінералізації змінюється від 0,54 г/л до 1,76 г/л.

На досліджуваній території виділено аналоги місцевостей, подібних за умовами місцевого кліматотворення: 1 - вододілів і надвисоких терасованих рівнин, 2 - низьких заплав, 3 - низьких і середніх терас, 4 - днищ ярів та балок, 5 - стрімких схилів, 6 - схилів північної експозиції, 7 - схилів південної експозиції, 8 - схилів західної експозиції, 9 - схилів східної експозиції, 10 - північно-західних схилів, 11 - північно-східних схилів, 12 - південно-західних схилів, 13 - південно-східних схилів.

Основними річками території дослідження є рр. Гуків, Рокитна, Онут, Рингач, Черлена, Шубранець, Молотківський та ін. У всіх річок простежуються чотири фази водного режиму: зимова межень, весняна повінь, літньо-осіння межень та дощові паводки. На основі розрахунку числа Лохтіна та коефіцієнта стабільності Маккавєєва для русел річок басейну Гукова оцінена вразливість річкових русел (потенційна екологічна напруженість) до антропогенних дій та несприятливих чинників природного характеру.

Ґрунтовий покрив Хотинської височини представлений такими основними генетичними типами та підтипами: 1 - алювіальні лучні, 2 - дернові, 3 - чорноземно-лучні, 4 - чорноземи опідзолені, 5 - темно-сірі лісові, 6 - сірі лісові, 7 - світло-сірі лісові, 8 - бурувато-підзолисті.

Згідно схеми фізико-географічного районування Хотинська височина знаходиться на стику трьох фізико-географічних районів: Хотинський височинний горбисто-грядовий, лісовий; Долиняно-Балковецький яружно-балковий, лісостеповий; Новоселицький котловинний, ступінчасто-терасовий, степовий.

3. Аналіз садово-ландшафтної структури Хотинської височини

Проведене крупномасштабне ландшафтне картографування території басейнів рр. Онута, Гукова, Рокитни дозволило виділити 141 урочище, які утворюють складну структуру із 39 місцевостей.

На прикладі басейну р. Гуків розраховано ступінь антропогенної перетвореності. Коефіцієнт антропогенної перетвореності у межах басейну змінюється від 2,1 до 9,2. Середнє значення коефіцієнту становить 5,91. Такий коефіцієнт характерний і для інших частин Хотинської височини.

Вивчення садових насаджень Хотинської височини здійснювалось наступним чином: 1) історичний огляд розвитку садівництва на території височини; 2) аерофотознімання території Хотинської височини та на його основі складання карти садових насаджень; 3) опитування місцевих власників садів та садових господарств.

Історія садівництва Хотинської височини має чотири періоди: дорадянський, радянський, пострадянський та сучасний. Дорадянський період характеризується початком садівничої діяльності на території височини; радянський - розквіт садівництва, створення високоефективних СЛК, пострадянський - частковий занепад садівничої галузі, розукрупнення господарств, знищення інфраструктури та садових насаджень, сучасний - відновлення садівництва в межах височини та її околицях.

Встановлені домінуючі садово-ландшафтні комплекси на території Хотинської височини. Найпоширенішими є яблуневі СЛК - під ними знаходиться 42% території. Вони, як правило, приурочені до схилових місцевостей і рідко трапляються в долинах річок та на вододілах. Сливові СЛК, займають 34% території. Вони мають значно ширше просторове положення і зустрічаються практично у всіх ландшафтних місцевостях височини. Порівняно мало горіхових насаджень, їх всього 20%. Горіхові СЛК, у більшості випадків, тягнуться вздовж доріг і рідко спостерігаються у вигляді садових насаджень, тому мають найширший спектр розповсюдження. Зовсім незначна частка грушевих і вишневих СЛК - ними зайнято 2% території. Їх асоціації можна зустріти у всіх місцевостях, але найбільша кількість зосереджена в долинних місцевостях.

Садово-ландшафтні комплекси Хотинської височини формують своєрідну просторову структуру, яка названа садовими кільцями. Садові кільця формуються під впливом специфічного розміщення населених пунктів височини. Виділені такі кільця як: Велике садове, Мале центральне садове, Велике центральне садове, Північне садове та Західне садове (рис. 1.).

Для детального вивчення СЛК на даний час, проведено анкетне опитування власників садів на території Хотинської височини в шести населених пунктах з такими основними питаннями: адреса саду, тип, площа, вік, середня висота дерев, розмах крони, стан стовбура (задовільний, незадовільний), стан гілок (задовільний, незадовільний), стан листя (задовільний, незадовільний), стан коріння (задовільний, незадовільний), вразливість до морозів (слабка, сильна), посухостійкість (слабка, сильна), рельєф (тип, експозиція, крутизна), ґрунти (ґрунтова відміна), ґрунтові води (глибина залягання), плодоношення (періодичність), продуктивність (кількість кг з одного дерева), пошкодженість шкідниками (слабке, сильне), переважаючі шкідники, внесення добрив (тип, періодичність), агротехнічні заходи.

4. Ландшафтно-екологічна оцінка території для цілей садівництва

Схема ландшафтно-екологічної оцінки території для цілей садівництва полягає в присвоєнні відповідного балу конкретній відміні кожного компоненту ландшафтного комплексу. В основу оцінювання покладені два принципи - ландшафтний та екологічний. Ландшафтний полягає у виявлені якісних відмін території і на його базі будується карта ландшафтних комплексів території дослідження. Екологічний принцип базується на кількісних показниках (межі толерантності ландшафтних комплексів по відношенню до зростання в них плодових культур). Межі толерантності є похідними від ряду екологічних законів: максимуму та мінімуму, сукупності спільної дії природних факторів, рівнозначності всіх умов життя, екологічної кореляції тощо.

Всі рослини, в тому числі і плодові, підпорядковуються законам максимуму та мінімуму. Цей закон діє на кількох базових положеннях: організми можуть мати широкий діапазон толерантності стосовно одного фактора і вузький стосовно іншого; організми з широким діапазоном толерантності до всіх факторів, як правило, вирізняються великою розповсюдженістю в природі; якщо умови за одним фактором не оптимальні для виду, то можна звузити і діапазон толерантності до інших факторів навколишнього середовища; в природі організми дуже часто потрапляють в умови, які не відповідають оптимальному значенню того чи іншого фактора, виявленого в лабораторії, і тоді роль компенсуючого приймає якийсь інший фактор (або фактори).

В результаті проведених досліджень встановлена роль природних умов щодо вирощування плодово-ягідних культур: рельєфу (експозиція, крутизна, тепловий режим схилів, вологозабезпечення схилів, гіпсометричні рівні); підземних вод (глибина залягання першого водоносного горизонту, ступінь загальної мінералізації); клімату (температура початку вегетації, температура початку цвітіння, необхідна сума активних температур, температура настання періоду листопаду, температура настання біологічного спокою, кількость опадів у період вегетації, кількость опадів протягом року, тривалість вегетаційного періоду, вологість повітря); об'єктів гідрографії; ґрунтів (товщина кореневмісного шару, гранулометричний склад, глибина залягання високолужних горизонтів, вміст гумусу, вміст скелетної частини).

Для здійснення детального аналізу формування та функціонування СЛК проведені фітоіндикаційні дослідження в межах заплавних ландшафтів басейну р. Гуків. Встановлено реакцію відповідних фітоіндикаторів на рН ґрунту та вміст гумусу. Також на підставі методів фітоіндикації встановлені оптимальні ґрунтові умови для вирощування найпоширеніших плодових культур.

В подальшому був створений алгоритм оцінки ландшафтів території для цілей садівництва (рис. 2.). Він включає в себе п'ять блоків: 1) оцінка рельєфу (320 бальних категорій), 2) оцінка підземних вод (16 бальних категорій), 3) ерозійнонебезпечність (4 бальних категорії), 4) оцінка мікрокліматів (13 бальних категорій), 5) оцінка ґрунтів (2520 бальних категорій).

В основу алгоритму оцінки рельєфу покладені три характеристики рельєфу: експозиція, крутизна та висотні рівні. Експозиція розміщена за ступенем освітлення в такому спадаючому порядку: південний - 8б, південно-східний - 7б, південно-західний - 6б, східний - 5б, західний - 4б, північно-східний - 3б, північно-західний - 2б, північний - 1б. Крутизна згрупована в п'ять груп: 0 - 5,0є - 5б; 5,1 - 10,0є - 4б; 10,1 - 15,0є - 3б; 15,1 - 20,0є - 2б; 20,1 - 25,0є - 1б. Висотні рівні мають вісім груп: до 150 - 8б; 151 - 200 - 7б; 201 - 250 - 6б; 251 - 300 - 5б; 301 - 350 - 4б; 351 - 400 - 3б; 401 - 450 - 2б; 451 і вище - 1б.

Для оцінки підземних вод покладені дві характеристики: глибина залягання водоносного горизонту (<1 м -1б; 1,1-2,0 м - 2б; 2,1-3,0 м - 4б; 3,1< м - 3б.) та ступінь мінералізації підземних вод, г/л (дуже слабкий (<0,5) - 2б; слабкий (0,6-2,0) - 3б; середній (2,1-6,0) - 4б; сильний (6,1<) - 1б).

Оцінка ерозійнонебезпечності полягає у впливі об'єктів гідрографії на ерозійну ситуацію території: мінімальна ерозійна небезпека - 4б (тимчасові водотоки, притоки річок та ріки не впливають на територію); слабка ерозійна небезпека - 3б (вплив річки та приток); середня ерозійна небезпека - 2б (вплив тимчасових водотоків, річок та їх приток); сильна ерозійна небезпека - 1б (вплив ставів, підсилений діями тимчасових водотоків, приток та головної річки).

Оцінка мікрокліматів по відношенню до сприятливості вирощування плодово-ягідних культур багато в чому повторює оцінку рельєфних умов, а саме експозиційну складову: мікроклімати вододілів і надвисоких терасованих рівнин - 9б, низьких заплав - 8б, низьких і середніх терас - 10б, днищ ярів та балок - 2б, стрімких схилів - 1б, схилів північної експозиції - 3б, схилів південної експозиції - 13б, схилів західної експозиції - 6б, схилів східної експозиції - 7б, північно-західних схилів - 4б, північно-східних схилів - 5б, південно-західних схилів - 11б, південно-східних схилів - 12б.

В основу алгоритму оцінки ґрунтів покладені п'ять характеристик за якими ведеться оцінка: 1-ша - тип ґрунту (бурувато-підзолисті - 2б, світло-сірі лісові - 4б, сірі лісові - 6б, темно-сірі лісові - 7б, чорноземи опідзолені - 8б, лучні - 3б, болотні - 1б.). 2-га - рН (<4 - 1б, 4,1 - 8,0 - 3б, 8,0< - 2б). 3-тя - кількість гумусу (<1 - 1б, 1,1 - 3,0 - 2б, 3< - 3б). 4-та - змитість (незмиті - 5б, слабозмиті - 4б, середньозмиті - 3б, змиті - 2б, сильно змиті - 1б). 5-та - механічний склад (піщані - 3б, супіщані - 5б, легкосуглинкові - 7б, середньосуглинкові - 6б, важкосуглинкові - 4б, легкоглинисті 2б, глинисті - 1б).

Оцінка території для цілей садівництва проводиться в умовних балах. Умовні бали розміщені пропорційно до шкали толерантності природних умов Хотинської височини щодо плодових рослин. Мінімальні та максимальні показники одержують низькі бали; показники внутрішньої динамічної рівноваги - високі бали.

Оцінено ландшафтні місцевості за розробленим алгоритмом, зважаючи на те, що максимальний бал 72, а мінімальний 12 (рис. 3.): дуже несприятливі - до 22б. (це місцевості каньйоноподібних долин малих річок складених галечниками, пісками, супісками і суглинками на нижньодевонських аргілітах і пісковиках та нижньокрейдових пісках, алевролітах та піщаних флішах з чорноземно-лучними та лучними карбонатними ґрунтами під сухостеповими елементами рослинності з включеннями великої кількості рудеральних асоціацій, а також яри та балки складені суглинками та щебенем на верхньобаденських сірих глинах, гіпсах, алевролітах, пісковиках та нижньосарматських глинах, алевролітах і пісковиках з темно-сірими та сірими лісовими ґрунтами під лісовою та різнотравно-лучною рослинністю з включеннями галявинних асоціацій), несприятливі - 23-33б. (заплава складена галечниками й пісками, що перекриті лесоподібними супісками та суглинками на сірих вапнистих глинах із прошарками алевролітів і піщаників та нижньодевонських аргілітах та пісковиках з дерновими та лучними алювіальними ґрунтами під різнотравно-лучною рослинністю з включеннями великої кількості вербових та болотних асоціацій, а також коритоподібні днища малих річок, складені галечниками, пісками, супісками і суглинками на нижньосарматських глинах, алевролітах та пісковиках з дерновими, лучними та чорноземно-лучними ґрунтами під формаціями лучно-болотної рослинності та верболозом), слабосприятливі - 34-44б. (низькі тераси складені галечниками й пісками, що перекриті лесоподібними суглинками на пліоценових відкладах з чорноземами лучними під злаковою рослинністю з включенням великої кількості рудеральних асоціацій; схили бокових приток складені перевідкладеними алювіальними відкладами: галечниково-гравійними, піщаними й супіщано-суглинистими на нижньосарматських глинах, алевролітах та пісковиках з сірими лісовими та темно-сірими лісовими ґрунтами під різнотравно-бобовою рослинністю з невеликими включеннями рудеральних асоціацій; вододіли складені суглинками та щебенем на нижньосарматських глинах, алевролітах та пісковиках з світло-сірими та бурувато-підзолистими ґрунтами під лісовою рослинністю з переважанням грабу та буку а також ерозійно-карстові лощини стоку складені лесоподібними супісками й суглинками з розсіяною в них алювіальною галькою на нижньобаденських глинах, гіпсах, алевролітах та пісковиках з чорноземами опідзоленими під різнотравно-лучною рослинністю), сприятливі - 45-55б. (середні тераси складені валунами та галечниками, що перекриті пісками, супісками й жовто-бурими суглинками на нижньодевонських аргілітах і пісковиках з темно-сірими лісовими ґрунтами під різнотравно-злаковою рослинністю з включеннями рудеральних асоціацій а також схили вододілів складені лесоподібними супісками та суглинками з розсіяною в них алювіальною галькою на нижньосарматських глинах, алевролітах та пісковиках з сірими лісовими ґрунтами під різнотравно-лучною рослинністю з включеннями галявинних асоціацій), дуже сприятливі - 56-66б. (переважно середні та високі тераси, складені валунами та галечниками, що перекриті пісками, супісками й жовтими суглинками на пліоценових відкладах та нижньосарматських глинах, алевролітах та пісковиках з темно-сірими та сірими лісовими ґрунтами під різнотравно-злаковою та бобовою рослинністю з включеннями рудеральних асоціацій), надзвичайно сприятливі - 67 і більше балів (такою сприятливістю володіють окремі урочища попередньої категорії оцінки).

Висновки

1. При оцінці території Хотинської височини для цілей садівництва встановлено, що найбільш раціонально використовувати такі підходи: класичний географічний, історико-географічний, інформаційно-аксіологічний та басейновий. В дисертаційному дослідженні ці підходи знайшли значне застосування та зазнали певного вдосконалення.

2. Авторська комп'ютерна програма в середовищі розробки С++ дозволяє створювати синтетичні карти як якісного, так і кількісного характеру. Вона може бути застосована не тільки з метою оцінки території для цілей садівництва, але й використовуватися в значно ширших межах.

3. Ландшафтна структура Хотинської височини складна та різноманітна. Вона представлена тісним переплетенням різногенетичних вододільних, водододільно-схилових, схилових, терасових, долинних, заплавних та ярково-балкових комплексів. Така структура зумовлює строкатість природних умов, що в свою чергу спричиняє різноякісність екологічних ніш для оптимальних умов росту плодово-ягідних культур.

4. У географічному сенсі садово-ландшафтний комплекс (СЛК) - культурний ландшафт, не просто результат співтворчості людини і природи, але також цілеспрямовано і доцільно формований природно-культурний комплекс, який володіє структурною, морфологічною і функціональною цілісністю і розвивається в конкретних фізико-географічних і культурно-історичних умовах. Його компоненти утворюють певні характерні поєднання і знаходяться в певному взаємозв'язку і взаємообумовленості. СЛК - складне комплексне утворення не тільки у зв'язку з його внутрішнім системним устроєм, але майже завжди - у зв'язку з управлінням, оскільки в його межах існують і взаємодіють різні суб'єкти права - користувачі, власники, власники земель, власники природних ресурсів, будівель й інших інженерних споруд.

5. Проведене анкетне опитування власників садів Хотинської височини показало, що найкращі умови для вирощування плодово-ягідних культур отримуються на схилах південної та суміжної з нею експозицій, з крутизною, яка не перевищує 10⁰, глибиною залягання першого водоносного горизонту в межах 2,5 - 3,5 м і загальною мінералізацією (0,8 - 1,8 г/л), темно-сірими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, з реакцією ґрунтового розчину наближеної до нейтральної, багатими на гумус (більше 3%), незмитими та слабо змитими, легко- та середньосуглинистого механічного складу.

6. Встановлені критерії оцінки території для цілей садівництва дозволили розробити алгоритм оцінки території для оптимального існування плодових культур. В його основі лежить ландшафтний (а) та екологічний (б) принципи: а) ландшафтний - якісні складові (компоненти ландшафту та їх структурні складові - рельєф (експозиція, крутизна, гіпсометричні рівні), підземні води (глибина залягання першого водоносного горизонту, ступінь загальної мінералізації), мікроклімати, ґрунти (тип, рН, кількість гумусу, змитість, механічний склад), б) екологічний - кількісні (межі толерантності природного середовища (в нашому випадку компонентів ландшафту - їх абіотичні та біотичні складові).

7. Проведена комплексна оцінка території по семи категоріях сприятливості: (дуже несприятливі - до 22б, несприятливі - 23-33б, слабо сприятливі - 34-44б, сприятливі - 45-55б, дуже сприятливі - 56-66б, надзвичайно сприятливі - 67 і більше балів).

список опублікованих праць за темою дисертації

Статті:

1. Кирилюк С. Аналіз ландшафтної структури території для цілей садівництва (на прикладі Клішківецької сільської агломерації Хотинського району) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 42 - 52.

2. Кирилюк С. Геоморфологічні умови Хотинського району для цілей садівництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 238: Географія. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 105 - 121.

3. Кирилюк С.М. Значення криниць для вивчення ґрунтових вод сільських населених пунктів // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2005. - Вип. 49. - С. 173 - 178.

4. Кирилюк О., Кирилюк С. Сучасний стан антропогенної перетвореності території басейну річки Хуків // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 73 - 79.

5. Кирилюк С.М. Алгоритм оцінки рельєфу Хотинської височини для зведення садів // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2006. - Вип. 51. - С. 214 - 220.

6. Кирилюк С. Мікроклімати Хотинської височини та їх вплив на розвиток садівництва // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 12. - С. 37 - 42.

7. Кирилюк С. Роль фітоіндикаторів у виявленні оптимальних ґрунтових умов для зростання плодових дерев (на прикладі трав'янистих фітоценозів заплавних ландшафтів басейну річки Гуків) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 304: Географія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 77 - 94.

8. Кирилюк С., Кирилюк О. Ландшафтні комплеки річкових долин Хотинської височини (на прикладі долин Гукова, Рокитної та Онута) // Річкові долини. Природа - ландшафти - людина: Збірник наукових праць. - Чернівці - Сосновець, 2007. - С.136 - 145.

Тези:

1. Кирилюк С. Структура та екологічний стан ландшафтних комплексів Клішківецької агломерації. - Чернівці. Рута, 2001. (Матеріали студентської наукової конференції 10 - 11 травня 2001р.) - Книга 2. - С. 301 - 302.

2. Кирилюк С. Дослідження ґрунтових вод в умовах населеного пункту. - Чернівці. Рута, 2002. (Матеріали студентської наукової конференції 14 - 15 травня 2002р.) - Книга 2. - С. 119 - 120.

3. Кирилюк С. Оптимальні ландшафтні умови існування груші. - Чернівці. Рута, 2003. (Матеріали студентської наукової конференції 14 - 15 травня 2003р.) - Книга 1. - С. 149 - 150.

4. Кирилюк С. Садові комплекси населених пунктів Клішківецької сільської агломерації. - Чернівці. Рута, 2004. (Матеріали студентської наукової конференції 12 - 13 травня 2004р.) - С. 269 - 270.

5. Кирилюк С., Гуцуляк В. Ґрунтові води населених пунктів Клішківецької сільської агломерації. - Чернівці. Золоті литаври, 2002. (Матеріали міжнародної наукової конференції 22 - 23 квітня 2002р.) - С. 25 - 29.

6. Кирилюк С., Гуцуляк В. Оцінка рельєфних умов для вирощування плодових культур // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (15-18 грудня 2005). - Чернівці: Рута, 2005. - С. 151 - 152.

7. Кирилюк С., Кирилюк О. Екологічна безпека у басейні річки Хуків // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (15-18 грудня 2005). - Чернівці: Рута, 2005. - С. 74 - 45.

8. Кирилюк С. Алгоритм оцінки ґрунтів для зведення садів // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень: Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю видатного дослідника Придніпров'я В.О. Домгера / За ред. проф. Л.І. Зеленської. - Дніпропетровськ. Вид-во ДНУ, 2006. - Вип. 3. - С. 100 - 102.

9. Кирилюк С. Уточнення меж Хотинської височини // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали П'ятої міжнародної наукової конференції (Чернівці, 5-6 травня 2006 року). - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - С. 322 - 326.

10. Кирилюк С. Поширення шкідників плодово-ягідних культур на території Хотинської височини // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. - Вип..4. - Ч.1. - К.: Логос, 2006. - С.70 - 72.

Анотація

Кирилюк С.М. Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території для цілей садівництва (на прикладі Хотинської височини). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2007.

У дисертації доповнено і детальніше розроблено ряд аспектів теоретико-методологічних засад ландшафтно-екологічного аналізу території з метою її оцінки для цілей садівництва. Створена методологічна база для ландшафтно-екологічної оцінки території. Проведений аналіз природних умов Хотинської височини та відібрані критерії оцінки території, зважаючи на екологічну толерантність природного середовища, по відношенню до плодових культур. Розроблений універсальний алгоритм ландшафтно-екологічної оцінки території для цілей садівництва. В процесі дослідження була створена комп'ютерна програма (середовище С++) для проведення автоматизованої оцінки території. За розробленим алгоритмом проведена ландшафтно-екологічна оцінка окремих частин Хотинської височини для цілей садівництва.

Ключові слова: садово-ландшафтні комплекси, антропогенні ландшафти, культурні ландшафти, історичні ландшафти, толерантність природного середовища, ландшафтно-екологічна оцінка.

Аннотация

Кирилюк С.М. Ландшафтно-экологический анализ и оценка территории для целей садоводства (на примере Хотинской возвышенности). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. Черновцы, 2007.

В диссертации дополнен и детальнее разработан ряд аспектов теоретико-методологических принципов ландшафтно-экологического анализа территории с целью ее оценки для садоводства. Создана методологическая база для ландшафтно-экологической оценки территории. Проведен анализ природных условий Хотинской возвышенности и отобраны критерии оценки территории ввиду экологической толерантности естественной среды по отношению к плодовым культурам. Разработан универсальный алгоритм ландшафтно-экологической оценки территории для целей садоводства. В процессе исследования была создана компьютерная программа (среда С++) для проведения автоматизированной оценки территории. Согласно разработанному алгоритму проведена ландшафтно-экологическая оценка отдельных частей Хотинской возвышенности для целей садоводства.

Ключевые слова: садово-ландшафтные комплексы, антропогенные ландшафты, культурные ландшафты, исторические ландшафты, толерантность естественной среды, ландшафтно-экологическая оценка.

Summary

Kyryliuc S.M. Landscape-ecological analysis and estimation of the territory for the aims of gardening (on example of Hotin's sublimity). It is Manuscript.

Thesis on the receipt of scientific degree of candidate of geographical sciences after speciality 11.00.11. is constructive geography and rational use of natural resources. - Chernivezkiy national university named by Uriy Fedkovich. Chernivtsi, 2007.

In dissertation it is complemented and more detailed developed the row of aspects of theoretical-methodological principles of landscape-ecological analysis of the territory with the purpose of its estimation for gardening. Created methodological base for landscape-ecological estimation of the territory. Conducted analysis of environmental conditions of Hotin's sublimity and selected criteria of estimation of the territory, because of ecological tolerance of natural environment in relation to fruit cultures. Developed universal algorithm of landscape-ecological estimation of the territory for the aims of gardening. In the process of research there was the created computer program (environment of С++) for the leadthrough of the automated estimation of the territory. After the developed algorithm landscape-ecological estimation of separate parts of Hotin's sublimity for the aims of gardening is conducted .

Key words: garden-landscapes complexes, anthropogenic landscapes, cultural landscapes, historical landscapes, tolerance of natural environment, landscape-ecological estimation.

Размещено на Allbest.ru