Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Херсонський державний університет

Факультет 6.040104. Географія

ВИПУСКНА РОБОТА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

Тема:

Природні ресурси дніпропетровської області та їх раціональне використання

Виконала Ткаченко А.О.

Керівник О.В. Давидов

Херсон - 2013



ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області

1.1 Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал

1.2 Економічна оцінка природних умов та корисних Копалин

1.3 Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу

Розділ 2. Аналіз демографічної ситуації Дніпропетровської області

2.1 Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області

2.2 Характеристика трудових ресурсів області

Розділ 3. Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України

3.1 Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області

3.2 Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

3.3 Стан і перспективи розвитку особистих господарств населення

Дніпропетровської області

3.4 Визначення ролі і місця області на економічній карті країни

3.5 Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

Розділ 4. Дослідження екологічної ситуації в Дніпропетровській області

4.1 Загальна характеристика екологічної ситуації в області

4.2 Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Необхідністю дослідження обраної теми є узагальнення, систематизація та закріплення теоретичних знань з метою рішення головних екологічними проблем Дніпропетровської області.

Виявити природні ресурси на дніпропетровській області, раціональне використання ресурсів.

Враховуючи вищесказане, тема роботи є актуальною і представляє інтерес для подальшого дослідження. Так як з розвитком індустріалізації вплив людини на довкілля досяг максимуму. Саме в цей період відбувається зміна культу природи культом техніки. Розвиток промисловості змушував використовувати все нові і нові ресурси. Внаслідок виснаження природних ресурсів розвитку промисловості виникла нова проблема - забруднення навколишнього середовища, що в свою чергу негативно позначилось не тільки на родючості ґрунтів, продуктивності рослинного і тваринного світу, забрудненні водойми та повітря, а й створило істотну загрозу для здоров'я людей.

Природні умови, до яких відносять клімат, рельєф, геологічну будову, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва та вважатись несприятливими для людини, а в іншому - створювати сприятливі умови для технічного та матеріального прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного ґрунту, наявність тих або інших природних ресурсів, а також корисних копалин може бути одним із головних стимулів, поштовхом для розвитку економіки області, регіону, країни в цілому. Природні умови справляють істотний вплив на по-перше людину, яка буде в них працювати, структуру народного господарства країни, регіону та види виробництва, що залежать від природних умов. Присутність або брак якихось природних умов, диктує розміщення продуктивних сил на території. Щоправда, інколи, через зміну природних умов - доводиться перерозподіляти продуктивні сили на території.

Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенціал на мала країна, регіон чи область, найважливішим критерієм його корисності є економічна оцінка, тобто уміння як найменше його витрачати, а отримувати максимальну віддачу, та не приносити великої шкоди природно-територіальному комплексу.

Мета роботи - Дослідити природні ресурси, та їх природне використання в межах Дніпропетровської області та науково обґрунтувати їх вплив на навколишнє середовище.

Об'єктом дослідження - Природні ресурси дніпропетровської області

Предмет дослідження - Аналіз раціонального використання природних ресурсів дніпропетровської області

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань:

1. Проаналізувати природні умови Дніпропетровської області

2. Визначити види природо користування в межах Дніпропетровської області

3. Дослідити наслідки природо користування Дніпропетровської області

4. Запровадити шляхи оптимізації використання природних ресурсів в Дніпропетровської області

Для виконання поставлених завдань використовувалися загальнонаукові методи пізнання: узагальнення та систематизація теоретичних даних, порівняння, аналіз, побудова наукових гіпотез, моделювання висновків дослідження.

Розділ 1. Географічне положення та природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області

1.1 Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал

Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. Вона розташована у південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує на півночі з Полтавською та Харківською областями, на сході - з Донецькою, на півдні - з Запорізькою і Херсонською, на заході - з Миколаївською та Кіровоградською областями.

Займає площу 31 тис. кв. км., тобто майже 7% від площі держави. Населення приблизно 3893 тис. чоловік. Дніпропетровська область поділяється на 20 районів, має 19 міст, у т.ч. 10 обласного підпорядкування, 54 селища міського типу, 1452 сільські населені пункти [1]. Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копалин, розтушування у степовій фізико-географічній зоні, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, густа транспортна сітка сприяють розвитку господарського комплексу області.

Центр Дніпропетровської області - місто Дніпропетровськ, воно розташовано на берегах Дніпра на шляху між вугільним Донбасом і залізорудним Криворіжжям. Місто є найбільшим в Україні та одним з найбільших у світі центром чорної металургії та пов'язаних з нею галузей. В промисловості зайнято 32,7% усіх працюючих, на транспорті 9,4%, у будівництві 9,2% [2]. У місті є два потужні металургійні комбінати, два трубопрокатні і коксохімічні заводи, функціонують великі підприємства важкого машинобудування по випуску металургійного обладнання, верстатобудівельний, електровозний, вагоноремонтний, парового машинобудування, важких пресів.

Область розташована в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. Поверхня області представляє собою хвилясту рівнину з розвинутою долинно-балковою сіткою. Геоструктурну основу території області складають три структури, так правобережна частина знаходиться у межах Придніпровського і частково Кіровоградського блоків Українського щита, складених метаморфічними та інтрузивними породами докембрійського фундаменту, на поверхні якого залягає покрив осадочних відкладів.

Північно-східна частина лівобережжя являє собою схил Дніпровсько-Донецької западини, південно-східна - Донецько-Орільську сідловину. На поверхні фундаменту, зануреного на глибину до 4-5 км., залягає товща осадочних порід від девону до неогену. Майже суцільний антропогенний покрив представлений переважно лісовидними утвореннями, а в річкових долинах - піщаними алювіальними відкладами.

Поверхня області характеризується абсолютною висотою від 100 до 200 м, так на північному заході відроги Придніпровської височини досягають висоти +192 м, яка поступово знижується у південно-східному напрямі і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні ця височина переходить у Причорноморську низовину, лівобережну частину області займає Придніпровська низина. На південно-сході області розташовані відроги Приазовської височини.

Область має різноманітні корисні копалини, за запасами деяких з них, зокрема залізних і марганцевих руд та каоліну, посідає провідне місце в країні. На території Дніпропетровської області розташовані Криворізький залізорудний басейн та Нікопольський марганцевий басейн.

Важливе промислове значення мають також поклади титанових, цирконієвих, нікелевих, кобальтових руд та бокситів. Область добре забезпечена паливними ресурсами (кам'яне вугілля Західного Донбасу, буре вугілля, нафта і газ). Різноманітні будівельні матеріали представлені вогнетривкими глинами і вапняками, кварцитами, гнейсами, гіпсом, пісками, гранітами.

Клімат помірно континентальний. Взимку часто бувають відлиги та значні морози з вітрами, влітку й навесні - суховії та пилові бурі. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів.

На території Дніпропетровської області - 145 річок, завдовжки понад 10 км. Річки належать до басейну Дніпра, який перетинає територію області. Основні його притоки: Оріль та Самара з Вовчою (ліві), Мокра Сура, Базавлук, Інгулець (праві). Річки рівнинного типу, переважно снігового живлення. Озер в області небагато та й вони незначні за своїми розмірами. У межах області розташовані частини Дніпродзержинського, Каховського та Дніпровського водосховищ. Багато невеликих водосховищ та ставків. Для постачання питної та технічної води районові Криворіжжя споруджено канал Дніпро-Кривий Ріг.

У тектонічному відношенні територія Дніпропетровської області близька до контакту трьох найбільших структур Східноєвропейської платформи - Українського кристалічного щита (УКЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), Причорноморської западини. У межах території області частково знаходяться одразу три блоки УКЩ - Придніпровський (Середньо-придніпровський), Приазовський (Західноприазовський), Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький), що розділяються потужними тектонічними розломами - Оріхово-Павлоградським та Криворізьким (Криворізько-Кременчуцьким). У межах Придніпровського блоку УКЩ на території Дніпропетровської області знаходяться чимало дрібних тектонічних утворень (рис. 1). Літологічний склад архейських та протерозойських порід окремих блоків УКЩ суттєво відмінний, тому для кожного з них геологами укладаються окремі стратиграфічні схеми, які корелюються між собою. У стратиграфії Придніпровського блоку УКЩ поширені породи аульської, конкської, білозерської серій. Криворізьку структурну зону складає криворізька серія, що поділяється на п'ять світ - новокриворізьку, скелеватську, саксаганську, гданцівську та глеєватську. В основу всіх назв геологічних верств - геостратонімів, що вживаються як у вітчизняній, так і у світовій науці, покладені назви географічних об'єктів території Дніпропетровщини.

Територія Дніпропетровщини багата на унікальні, рідкісні об'єкти геологічного середовища, в т.ч. й світового значення. До природно-заповідного фонду України належать лише 17 геологічних об'єктів, тоді як унікальні геологічні пам'ятки природи області нараховують понад 30 найменувань. Ці об'єкти потребують захисту та охорони.

Цифрові позначення:

Блоки Українського кристалічного щита: І - Придніпровський, ІІ - Приазовський (Західно-приазовський), ІІІ - Кіровоградський (Кіровоградсько-Кременчуцький)

Тектонічні структури Придніпровського блоку УКЩ: структурні зони (розломи): А - Оріхово-Павлоградська; Б - Криворізька (Криворізько-Кременчуцька); синклінальні та моноклінальні структури: 1 - Саксаганська; 2 - Славгородська; 3 - Чортомлицька; 4 - Софіївська; 5 - Верхівцевська; 6 - Сурська

Ґрунт та рослинність

У ґрунтовому покриві переважають звичайні й південні чорноземи, а також темно-каштанові, по долинах річок - чорноземно-лучні, дерново-лучні й піщані ґрунти. Майже вся територія області розорана. Природна різнотравно-типчакова і типчаково-ковилова рослинність трапляється по схилах балок і річкових долин. Ліси (заплавні, байрачні) і полезахісні лісові смуги займають 2,7% території області. Найбільші масиви лісів - Самарський бір (дубово-сосновий) та Дібровський ліс (дуб, ясен, клен, липа). Область лежить у степовій зоні, де поєднуються північно-степові підвищені та схилові, на крайньому південному заході - середньо-рівнинні та схилово підвищені природно-територіальні комплекси. На території області 123 природно-заповідні об'єкти (загальна площа 13,5 тис. Га), у т.ч. 15 державних заказників (Кільченський, Солоний лиман, Балка Бандурка, Волошанська Дача, Грабівський і т.д.), три пам'ятки природи. У зв'язку з високою концентрацією промислових підприємств особливе значення має охорона повітря, значні роботи проводяться по будівництву та реконструкції очисних споруд на великих промислових підприємствах.

Народне господарство

Дніпропетровщина - один з провідних районів залізорудної та марганцеворудної промисловості та чорної металургії, з розвинутою енергетикою, машинобудуванням, хімічною промисловістю, виробництвом будівельних матеріалів, високо-інтенсивним сільським господарством, що спеціалізується на вирощуванні зерна, соняшнику, овочів та м'ясо-молочному тваринництві.

Фауна

Фауна області представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246 видів птахів) [3]. З хижаків водяться вовк, лисиця, тхір, перев'язка, куниця лісова та борсук.

1.2 Економічна оцінка природних умов та корисних копалин

Дніпропетровська область є унікальною серед інших областей України за розмаїттям родовищ корисних копалин. В її надрах виявлено 302 родовища, по 274 з яких затверджені балансові запаси, і близько 950 рудопроявів (табл. 1); видобувається 39 видів мінеральної сировини. На території області розміщені більші частини басейнів корисних копалин - Криворізького залізорудного (Кривбас), Нікопольського марганцеворудного, Донецького кам'яновугільного (Західний Донбас), Дніпровського буровугільного, Дніпровсько-Донецького нафтогазоносного району, Придніпровська титаноносна провінція. В цілому із надр області видобувається більше 50% державного видобутку різних корисних копалин.

Таблиця 1

Види корисних копалин	Кількість родовищ
	загальна	що експлуатуються
Залізна руда	27	2 2
Марганцева руда	2	2
Кам'яне вугілля	77	11
Руда рідкоземельних металів	2	1
Каолін	2	1
Декоративно-облицювальне каміння	1 3	3
Камінь будівельний	47	32
Цегельно-черепична сировина	53	16
Пісок будівельний	14	3
Нафтогазоконденсатна сировина	14	12
Мінеральна вода	1 8	8
Буре вугілля	20	-
Талько-магнезит	1	-

У межах області розвідано велику кількість родовищ неметалевих корисних копалин. Область володіє єдиними в Україні родовищами талько-магнезитів (Правденське), бокситів (Високопільске). Просянівське родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі. В надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

Майбутнє області - у розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Потенційні ресурси золота, молібдену, вольфраму в межах Сурської, Чортомлицької, Верхівцевської тектонічних структур, а також Кривбасу переконливо свідчать, що по завершенні геологорозвідувальних робіт область буде мати декілька крупних (за запасами) родовищ золота (Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка) і середніх родовищ молібдену і вольфраму. Перспективним є також виявлене родовище силікатних нікелевих руд (Сухохуторське).

Доля промисловості в продукції господарського комплексу є майже 85%. Тут розміщенні могутні Криворожська ГРЭС-2, Приднепровськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГЭС.

Природні ресурси Дніпропетровської області унікальні за різноманітністю родовищ корисних копалин. Про багатство надр області відомо не тільки у державі, Європі а й у світі, адже тут зосереджені унікальні родовища копалин. Область володіє близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин.

Забезпеченість мінеральними ресурсами більша ніж втричі в порівнянні з загальнодержавним рівнем.

В області видобувається 100% марганцевої, майже 80% залізної руди, видобуваються також вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та граніти, нафта та газ. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні. Одним з найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини. Майбутнє області - у розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Родовища “Сергіївське” та “Балка Золота” мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки. [9]. У її надрах виявлено 302 родовища. В області видобувається 39 видів мінеральної сировини.

Криворізький басейн з розвіданими запасами залізняку, який складає близько 66% загальнодержавних запасів, за об'ємом видобутку посідає перше місце в Україні (приблизно 80% від загальнодержавного).

Нікопольське родовище марганцю, на базі якого працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, працюватиме до 2025-2026 років. У межах області розвідано велику кількість родовищ неметалевих корисних копалини.

Область володіє єдиним в Україні родовищем магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60-70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині і значно зменшити її імпорт з інших країн. Просянівське родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі.

У надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини багатої кольорової гами. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

Сприятливі природно-кліматичні умови області дозволяють вести інтенсивне сільське господарство, сприяють вирощуванню усіх зернових культур та отримувати високоякісне продовольче зерно. В регіоні вирощуються всі види агрокультур, та щороку збирається до 3 мільйонів тонн зернових. Крім того, основними напрямками рослинництва є вирощування соняшників та цукрових буряків. За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні.

На території Дніпропетровщини знаходяться більше 270 річок, понад 300 озер, близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського моря. Головна водна артерія України ріка Дніпро - одна з величних річок світу. В області протікає найчистіша річка Європи - Оріль.3,9% території області займають ліси, головним чином по долинах річок Дніпра, Орілі, Самари і Вовчої.

З метою створення геологічних карт сучасного покоління виконано геологічні зйомки території на площі 790 кв. км, за результатами яких в Солонянському та Криничанському районах виявлені нові прояви золота та нетрадиційні для регіону прояви рідкісноземельного зруденіння, перспективні ділянки апатиту, міді, молібдену, цинку та свинцю. Крім того, проведено роботи з оцінки первинних каолінів щодо можливості їх використання для виготовлення фарфоро-фаянсових та вогнетривких виробів. Продовжувались пошукові роботи на золото в межах Жовтоводської площі (П'ятихатський район) та Солонянського рудного поля (Солонянський район). На цих об'єктах пробурено 9 пошукових свердловин, які уточнили геологічну будову ділянок та дали змогу підрахувати перспективні ресурси на кожній з них у кількості по 5 тонн. Розпочато роботи з пошуків молібдену в межах ділянки “Червона” Криворізької структури. Пробурено 1 пошукову свердловину, що дало змогу визначити очікуваний приріст перспективних ресурсів молібдену - 10 тис. тонн. Продовжувались пошукові роботи в Криничанському районі з метою виявлення запасів талько-магнезитових руд, придатних для виробництва вогнетривких матеріалів. Найбільш перспективною визнано Сухохутірську ділянку, де виявлено потужний шар талькомагнезитових порід, властивості яких відповідають вимогам промисловості. Очікуваний приріст запасів талько-магнезитів складає 20 млн. тонн. Продовжувались роботи з оцінки стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів питних та технічних підземних вод області, що дасть можливість оцінити подальші перспективи розвитку водозабезпечення населення та підприємств області питною і технічною водою. Всього на виконання цих робіт з державного бюджету у 2005 році було спрямовано 6,7 млн. грн.

1.3 Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу

Починаючи цей розділ, треба по-перше зазначити, що чіткого визначення “потенціал” та “ресурси” не мають. У різних тлумачних виданнях, з економічної та соціальної географії світу, можна знайти таке формулювання: природно-ресурсний потенціал (ПРП) території (акваторії) -- це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у Їх сукупній споживній вартості, У такому розумінні ПРП території (акваторії) посідає цілком певне місце в системі "суспільство -- природа".

Сфера взаємодії природи й суспільства охоплює не лише безпосередньо експлуатовані, а й усі розвідані природні ресурси, що складають ПРП території, оскільки в перспективі, решта теж може бути залучена до народногосподарського обігу.

Разом із поняттям ПРП території (акваторії) використовують терміни "потенціал ландшафтний", "потенціал природних ресурсів".

Потенціал ландшафтний характеризує фізичний стан і енергетичну забезпеченість географічних ландшафтів, які визначають їхню здатність виконувати природоохоронні та соціально-економічні функції, а також задовольняти суспільні потреби через різні види природокористування.

Потенціал природних ресурсів -- це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величина потенціалу природного і потенціалу ландшафтного, на відміну від природно-ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках (мм/рік -- водний, кВт-год -- енергетичний та ін.).

За системним ученням, ПРП території акваторії -- цілісна система складно-організованих об'єктів. Його цілісність визначається закономірним сполученням взаємно-умовлених природних і соціально-економічних зв'язків і залежностей, що поєднують територіальне всі природні ресурси. ПРП -- це об'єктивна дійсність і водночас -- сукупність економічних відношень, що складаються на базі його використання.

Найважливішою властивістю ПРП території як системи є те, що він становить природний комплекс, у якому існують тісний взаємозв'язок та ієрархічна підпорядкованість усіх компонентів, що його складають. Зміни в одному з них викликають відповідні зміни в іншому, й навпаки.

Для ПРП території характерна наявність компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структур.

Компонентна структура ПРП -- це внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (лісових, земельних, водних тощо). Щодо цього ПРП території (акваторії) може бути поділений на такі групи ресурсів: мінеральні (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, нерудна сировина, сировина для металургійної промисловості, гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали), водні (поверхневий стік, підземні води), земельні (з урахуванням сільськогосподарського призначення Й характеру ґрунтового для створення санаторно-курортних закладів, баз відпочинку, туристичних маршрутів тощо).

Функціональна структура ПРП відображає класифікацію природних ресурсів за їхньою здатністю до формування комплексів та участі в територіальному поділі праці, що втілюється в господарській спеціалізації окремих територій (видобуток вугілля, лісове господарство тощо).

Територіальна структура ПРП характеризує різні форми просторової організації природно-ресурсних комплексів ( вугілля + залізна руда для виплавляння металу тощо).

Організаційна структура ПРП розглядає природні ресурси під кутом зору

Їхньої самоорганізації, самовідтворення, а також щодо ефективності їхньої експлуатації, охорони й відтворення.

Розвиток ПРП території в часі має циклічний характер і веде до формування ресурсних циклів, які відображають життєдіяльність потенціалу природних ресурсів. Під ресурсним циклом розуміється сукупність перетворень і просторових переміщень певної речовини або групи речовин, що присутні на всіх етапах використання його людиною (виявлення, підготовка до експлуатації, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання, повернення в природу) в межах суспільної ланки загального кругообігу даної речовини на Землі.

Важливе значення в системі раціонального природокористування мас природно-ресурсне районування. Воно базується на економіко-географічному вивченні ПРП і відображає підсумки еколого-економічної оцінки ПРП, дає змогу встановити не тільки якісні, а й певні кількісні межі ресурсу. Крім цього, природно-ресурсне районування розкриває особливості організаційної структури ПРП як системного утворення в компонентному, функціональному й територіальному аспектах. У практичному аспекті природно-ресурсне районування може слугувати науковим обґрунтуванням для схем комплексного використання, охорони Й відтворення ПРП, тобто природокористування в цілому.

Раціональне використання та охорона ПРП -- найважливіша проблема сучасності в багатьох регіонах світу. Під охороною ПРП розуміють систему заходів, що спрямовані на підтримання якісних і кількісних параметрів його продуктивності в інтересах розвитку суспільства. Відтворення ПРП можна розглядати як процес відновлення попереднього стану й збільшення продуктивності природних ресурсів території.

Охорона і відновлення ПРП охоплює широкий комплекс заходів щодо функціонування природокористування -- технологічних, відтворювальних, господарських.

Важливим завданням природокористування є також відновлення природних ресурсів, щонайперше родючості ґрунтів, відновлення рибних ресурсів, продуктивності лісів і т. ін. Господарські заходи пов'язані з удосконаленням територіальної організації в природокористуванні, розробленням схем комплексного використання, охорони природних ресурсів (їхніх окремих компонентів), провадженням ефективної цінової політики, викликаної введенням плати за користування природними ресурсами.

Високий рівень концентрації промисловості в багатьох регіонах світу, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, не завжди виважена з економічного погляду політика в розміщенні й розвитку окремих галузей виробництва призвели до надмірних техногенних навантажень на природні ресурси. Іноді вплив господарської діяльності на довкілля зрівняний з природними катаклізмами.

В умовах ринкової економіки найважливішою проблемою в системі природокористування є відпрацювання механізму фінансування природозахисних заходів. У багатьох країнах світу для вирішення цієї проблеми вводяться екологічні податки, плата за користування природними ресурсами, пільги при кредитуванні ресурсозберігальних технологій тощо. Корисним ринковим механізмом стимулювання виробництва альтернативної екологічної продукції є екобанки.

Обмін речовиною між суспільством і природою поділяється на основні ресурсні цикли й підцикли:

1) цикл енергоресурсів і енергії з енергохімічним і гідроенергетичним підциклами;

2) цикл металорудних ресурсів і металів з коксохімічним підциклом;

3) цикл неметалевої викопної речовини з групою підциклів -- гірничо-хімічних, мінеральних, будівельних матеріалів, особливо цінних і рідких нерудних корисних копалин;

4) цикл лісових ресурсів і лісоматеріалів з лісохімічним підциклом;

5) цикл ґрунтових і кліматичних ресурсів та сільськогосподарської речовини;

6) цикл ресурсів фауни й флори з серією підциклів, що розвиваються на базі біологічних ресурсів вод, ресурсів мисливського господарства та корисних дикоростучих плодів і рослинності. Діяльність людини додає до ПРП території (акваторії) якісно нову ознаку: поряд із самоорганізованою вона стає керованою системою, спрямованість функціонування якої підпорядкована не лише саморегуляції потоків речовини, енергії та інформації, а й економічним інтересам.

Маючи безпосередній зв'язок із суспільним виробництвом, із задоволенням потреб людей, ПРП території (акваторії) великою мірою є фактичним потенціалом усього подальшого прогресу суспільства.



Розділ 2. Аналіз демографічної ситуації Дніпропетровської області

2.1 Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області

На території області триває тенденція скорочення чисельності населення, що супроводжується погіршенням його вікової структури, характерне для всіх областей України. Чисельність населення області протягом 2005 року в результаті змін природного та міграційного руху скоротилася на 24,4 тис. осіб і на 01.11.2005 становила 3451,8 тис. осіб. За цей період в області народилося 25,1 тис. дітей, у той час як померлих було 51,2 тис. осіб. Внаслідок цього відбулося природне скорочення населення на 26,1 тис. осіб, що становило - 9,0 особи на 1000 жителів. Проти минулого року обсяг природного скорочення населення збільшився на 17,2%. У 2005 році в область прибуло 16,2 тис. осіб (на 6,9% менше аналогічного періоду минулого року), а вибуло з області 14,5 тис. осіб (на 9,4% менше). Міграційний приріст дорівнював 1,7 тис. осіб проти 1,5 тис. осіб у відповідному періоді 2004 року.

2.2 Характеристика трудових ресурсів області

Загальна економічна ситуація в області характеризується поступовим закріпленням стабілізаційних процесів та економічним зростанням в основних сферах господарського комплексу регіону, що сприяє збільшенню зайнятості та скороченню рівня безробіття. Протягом 2005 року на обліку в обласній службі зайнятості перебувало 190,5 тис. незайнятих громадян, що на 7,1% нижче, ніж у минулому році. Станом на 01.01.2006 року чисельність безробітних зменшилась з початку року на 21,9% і склала 49,6 тис. осіб. Рівень безробіття становив 2,36% проти 3,02% на початок року. В рамках регіональної програми зайнятості населення активізувалася робота щодо орієнтації безробітних на зайняття підприємницькою діяльністю - одноразову виплату допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю у 2005 році отримали 2,5 тис. осіб. За 2005 рік службою зайнятості працевлаштовані на вільні та новостворені робочі місця 73,5 тис. осіб (на 5,2% більше рівня попереднього року), у тому числі на робочі місця, які створені за рахунок дотацій, понад 2,3 тис. осіб. Збільшується кількість робочих місць на підприємствах, організаціях та установах міста. Всього за 2005 рік в усіх сферах економіки створено майже 70 тисяч робочих місць. До громадських робіт залучено 16,8 тис. осіб, що на 19,0% більше 2004 року, підвищено кваліфікацію 12,6 тис. осіб (на 8,9% більше).

економічний ресурсний промисловість сільський дніпропетровський



Розділ 3. Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України

3.1 Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області

Область має потужний промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. В регіоні діє більше 700 основних промислових підприємств за 16 основними видами економічної діяльності, на яких працюють 457,7 тис. чол. На Дніпропетровщині виробляється 15,7% всієї промислової продукції України. За цими показниками область посідає друге місце в Україні.

Найбільші об'єми виробництва в цьому виді економічної діяльності посідають: металургія і обробка металу (49,1% від загального об'єму по області), харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів (8,1%), машинобудування, монтаж і ремонт машин та устаткування (6,1%), хімічна і нафтохімічна (5,3%), легка промисловість (0,4%).

Металургія і обробка металу

Основа промисловості області - металургія і обробка металу. На 76 підприємствах цього виду діяльності зайнято 132,9 тис. чол. В області виробляється 73,5% труб, 37,1% металопрокату, 36,2% чавуну, 33,6% стали, 29,6% коксу від загального об'єму по Україні. Велика частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості.

У металургії введена технологія виробництва сталі, що дозволяє одержувати сталь з місткістю сірки і фосфору не більше 0,025%, проводити додаткове легування молібденом, ванадієм, титаном. Це необхідно для виготовлення прокату, що за хімічним складом і механічними властивостями відповідає вимогам стандартів DI, EN, ASTM АРІ та ін.

На трубних підприємствах області (ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", ряд заводів, створених на базі ВАТ "Нікопольський Південнотрубний завод" та ін.) виготовляються труби більш ніж 140 тис. типорозмірів з 400 марок сталей різними способами гарячого і деформування, відцентрового литва, методом зварювання. Освоєна технологія виробництва сталевих труб широкого сортаменту з емалевим покриттям, а також труб з латуні, алюмінію, титану, цирконію. Виробляються суцільнокатані залізничні колеса та осі, бандажі, кільцеві вироби, які експортуються більш ніж у 35 країн світу.

З метою забезпечення умов для подальшого розвитку підприємств гірничорудної та металургійної промисловості, машинобудівного комплексу, хімічної та нафтохімічної галузі, на протязі року в області здійснювались заходи, щодо впровадження наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення залежності від імпортних поставок сировини, орієнтація на задоволення потреб внутрішнього ринку, збільшення випуску імпортозамінної продукції, задоволення потреб агропромислового комплексу області різноманітною технікою, у мінеральних добривах та засобах захисту рослин, посилення наукового забезпечення розвитку базових галузей промисловості, підвищення інвестиційної привабливості підприємств, здійснення заходів щодо сертифікації основної продукції базових галузей, і в першу чергу, галузей з високою часткою доданої вартості. У промисловому комплексі області за 2005 рік обсяги виробництва промислової продукції зросли на 7,4%. В цілому реалізовано промислової продукції на суму 63,7 млрд. грн. Досягнуто збільшення обсягів промислової продукції по усіх видах економічної діяльності. У добувній промисловості досягнуто зростання обсягів виробництва на 12,5% за рахунок збільшення виробництва на підприємствах по видобуванню як енергетичних (у 1,5 рази), так і неенергетичних матеріалів (на 6,4%). Збільшення виробництва руді концентратів заліза (на 5,1%) за рахунок проведеного капітального ремонту агломераційного цеху та впровадження новітніх технологій на аглофабриках ВАТ "Мітал Стіл Кривий Ріг", проведення оновлення та модернізації основного технологічного обладнання на ВАТ "Інгулецький ГЗК", та реконструкції і введення в експлуатацію збагачувальні секції №№26, 27 на ВАТ "Північний ГЗК".В металургійному комплексі області досягнуто зростання виробництва продукції на 0,6% проти рівня 2004 року, у тому числі труб - на 7,1%. Серед основних заходів, що сприяли зростанню виробництва слід відмітити:

введення на ВАТ "Комінмет" лінії обробки торців труб, автоматичної системи мірного розрізу труб;впровадження на ВАТ "Мітал Стіл Кривий Ріг" технології виробництва економно-легованих арматурних сталей, власного виробництво валків СШХН-50, СШХН-59 та проведення капітального ремонту обертової печі ЦВВ, конвертора №5 та блюмінгу №2;

встановлення на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" нових різьбонарізних станків для механічної обробки та введення в дію обладнання ультразвукового контролю;

впровадження виробництва труб для магістральних трубопроводів у відповідності зі світовими стандартами на ВАТ "Новомосковський трубний завод".

У машинобудуванні досягнуто зростання виробництва на 19,7%, у тому числі: електровозів (на 32,3%). Для досягнення зростання в галузі впроваджено заходи:

на ДКБ "Південне" та ДП ВО "Південний машинобудівний завод"- виготовлено та здійснено запуск 4 ракетоносіїв;

КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" - розроблено та освоєно виготовлення нових бурякозбиральних комбайнів РКС 6-07;

на ВАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" - спроектовано та виготовлено вальцевий верстат по виробництву сонячного масла продуктивністю 60 тонн/добу;

ВАТ "Констар"- виготовлено агрегати нового покоління для низькотемпературної сепарації газу;

на ВАТ "Дніпровагонмаш"- розроблено та виготовлено вагон-платформу для перевезення широколистової сталі та труб великого діаметру;

ДП НВК "Електровозобудування" - розроблено та виготовлено магістральний електровоз ДС-3 змінного струму. При цьому відмічається зменшення випуску тракторів (на 26,1%), що обумовлено збільшенням ціни на імпортні комплектуючі;

та тролейбусів (на 32,4%) у зв'язку з відсутністю замовлень з боку електротранспортних підприємств.

На підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості зросло виробництво на 16,2%, у тому числі: соди каустичної (на 8,1%), мінеральних добрив (на 1,1%), аміаку синтетичного (на 3,6%) та пластмаси (на 13,2%), за рахунок проведення реконструкції діючого виробництва іонообмінних смол на ДП "Смоли", введення в дію другого агрегату синтезу рідкого аміаку на ВАТ "ДніпроАЗОТ". У той же час скоротилося виробництво шин на 7,1%.

Це пов'язано з переглядом номенклатури продукції, що виробляється підприємством ВАТ "Дніпрошина" в сторону збільшення обсягу виробництва великогабаритних сільськогосподарських і вантажних шин та значним зменшенням кількості мотоциклетних і легкових шин. У харчовій промисловості приріст виробництва складає 18,7% завдяки структурній перебудові, будівництву нових об'єктів, технічного переоснащення та впровадження новітніх технологій. За рахунок цього зросли обсяги виробництва у м'ясній промисловості (на 28,8%), промисловому переробленні овочів та фруктів (у 2,4 рази), виробництві рибної продукції (у 1,5 рази), жирів (на 19,5%), молочних продуктів (на 10,7%), обробленні зерна та виробництві крохмалю (на 2,2%), напоїв (на 32,7%) та інших харчових продуктів (на 17,1%).

Зростання досягнуто за рахунок:вводу в дію заводу з переробки кукурудзи в місті Дніпропетровськ;реконструкції на ЗАТ "Дніпропетровський олійно-екстракційний завод" по збільшенню потужностей екстракційного виробництва;технічного переоснащення хлібозаводів: №10, Новомосковський, Інгулецький; АК "Придніпровський", ЗАТ "Кондитерська фабрика" АВК", Новомосковського заводу продтоварів, ТОВ "Ювілейний". На підприємствах легкої промисловості досягнуто збільшення виробництва на 7,7% завдяки впровадженню прогресивних технологій на таких швейних підприємствах як КП "Новомосковська фабрика "Пан", ТОВ "Старт", ТОВ "ФИМ". Обсяг виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, у порівнянні з 2004 роком збільшився на 5,4%.

Зростання виробництва за 2005 рік досягнуто у дев'яти промислових центрах та дванадцяти районах області (за підсумками 2004 року відповідно у дванадцяти та тринадцяти).

Паливно-енергетичний комплекс

Основними напрямками роботи з питань енергозбереження у 2005 році були: використання альтернативних та відновлювальних видів енергетичних ресурсів;установлення нормативів витрат енергоресурсів при виробництві промислової продукції, а також лімітів їх споживання бюджетними установами;проведення роз'яснювальної роботи щодо переваги ощадливого енергокористування серед широких верств населення, споживачів та виробників паливно-енергетичних ресурсів, підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері енергозбереження. Здійснено комплекс заходів щодо забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, у тому числі: проведено реабілітацію діючих енергетичних об'єктів з орієнтацією на розвиток маневрових потужностей, а саме: забезпечення модернізації блоку №10 і реконструкції газоходів електрофільтрів блоку №10 на Придніпровській ТЕС та модернізації блоку №4 та реконструкції електрофільтрів блоку №4 на Криворізькій ТЕС.

Завдяки проведеній модернізації знизилися питомі витрати палива на вироблену 1кВт.год. електроенергії в середньому по Придніпровській ТЕС - на 0,34 г/кВт. год., по Криворізькій ТЕС - на 2,5 г/кВт. год.;

впроваджено ресурсозберігаючу технологію виробництва агломерату, продовжено реконструкцію коксових батарей №3 та №4 на ВАТ "Мітал Стіл Кривий Ріг" (економічний ефект більш 3,0 млн. грн./рік) та проведено модернізацію повітряно-розподільної установки КАР-30М1 станції №7 (зниження собівартості кисню на 20-22 грн./1000 м), а також впроваджено технологію доставки та нагрівання зливків у нагрівальних колодязях (економія технологічного палива становить більш 5 кг умовного палива на тонну зливків, або 9,0 млн. грн./рік);

на ВАТ "Інгулецький ГЗК" проведено оновлення та модернізацію основного технологічного обладнання, виконано реконструкцію транспортної технологічної схеми глибоких горизонтів кар'єру, що дозволить значно зменшити витрати на транспортування руди з кар'єру;

на ВАТ "Новомосковський трубний завод" впроваджено локальну термічну обробку зварного шва труб на стані 159-529, при цьому значно зменшились витрати енергоресурсів;на ВАТ "Комінмет" введено в експлуатацію генератор індукційного зварювання;на ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"проведено капітальний ремонт з реконструкцією доменної печі №10 (що дозволить знизити питомі витрати скіпового коксу 20-25 кг/тн).

Завдяки виконанню заходів, передбачених Комплексною програмою енергозбереження Дніпропетровської області забезпечено економію 800 тис. тонн умовного палива, що відповідає програмним показникам.

Хімічна і нафтохімічна промисловість

Хімічна і нафтохімічна промисловість - це 46 підприємств, на які приходиться 5,3% об'єму промислового виробництва області і 13,2% від виробництва даної продукції в Україні. Чисельність працюючих - 21,6 тис. чол.

На ВАТ "Дніпрошина" виробляється 24,3% загальнодержавного випуску шин. Тут освоєно понад 130 типорозмірів шин, зокрема великогабаритних і низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки. Вони експортуються в 30 країн світу.

Лакофарбове виробництво є одним із найбільших в Україні (43% від загального об'єму виробництва). З урахуванням екологічно чистих нових технологій на ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод", ВАТ "Завод "Спектр", ТОВ ПП "ЗІП" освоєно понад 120 видів лакофарбової продукції.

На ВАТ "Дніпроазот" виробляється 14,9% загальноукраїнського випуску мінеральних добрив і 11,1% - аміаку.

3.2 Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 118 основних підприємств (без урахування підсобних і малих господарств), на яких працює 27,6 тис. чол. В області виробляється 15,1% продукції з цільного молока від загального її виробництва в Україні, 13,3% - масла, 10,7% - ковбасних і 7,3% - кондитерських виробів.

На підтримку розвитку сільськогосподарського виробництва у 2005 році спрямовано 138,8 млн. грн. державних коштів. Крім того, залучено 788,0 млн. грн. кредитних ресурсів, у тому числі - 261,0 млн. грн. пільгових. На польові роботи товаровиробникам області було отримано 16,0 тис. тонн дизельного палива за пільговими цінами. Фінансова підтримка держави через здешевлення довгострокових кредитів, використання механізму фінансового лізингу та виконання програми часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки допомогли сільгосппідприємствам усіх форм власності придбати у поточному році біля 1000 одиниць техніки і обладнання вітчизняного та іноземного виробництва, на загальну суму 89,2 млн. грн. У тому числі з частковою компенсацією вартості складної техніки вітчизняного виробництва придбано 125 тракторів та 22 комбайни. Харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів



Харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів

В результаті вжитих заходів у 2005 році в агропромисловому комплексі обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств склали 4,2 млрд. грн. Одним із чинників позитивної динаміки у сільському господарстві є доволі високий врожай зернових. Намолочено майже 3 млн. тонн, що дало змогу повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку регіону та забезпечити його реалізацію на загальнодержавні та зовнішні ринки. Створено регіональний запас продовольчого зерна, який у 2 рази перевищує необхідну тримісячну не знижувальну потребу (закуплено 142,6 тис. тонн при потребі 69,0 тис. тонн).

Зменшення валового збору цукрових буряків в порівнянні з 2004 роком на 17,9% пов'язане із загибеллю посівних площ (загинуло 1867 га), картоплі (на 13,5%) - через зменшення посівних площ і урожайності в господарствах населення. Більше минулорічного одержано валового збору соняшника - на 70,9%, овочів - на 1,5%, плодів і ягід - на 8,3%.

Упродовж 2005 року спостерігалась тенденція нарощування продуктивності тварин і птиці, підвищення ефективності використання маточного гурту, збільшення поголів'я сільськогосподарських тварин. Збільшився надій молока, несучість птиці, середньодобові прирости великої рогатої худоби і свиней та чисельність поголів'я. Обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2004 роком зріс на 19,2%.

Зросло виробництво м'яса - на 18,3%, молока - на 0,2% та яєць - на 19,5%.

Здійснено реконструкцію наявних тваринницьких приміщень (ТОВ СП "Дніпроагропром" Солонянського району, ДП "Націонал-плюс" ПМП "Націонал" Царичанського району).

За оренду землі і майна майже повністю проведені розрахунки, виплачено у грошовому еквіваленті 202,2 млн. грн., пайовики отримали 297,8 тис. тонн зерна. Суттєво зросла орендна плата за земельний пай, яка в середньому по області становить 1188 кг зерна.

Розвиток сільськогосподарського виробництва базується на удосконаленні структури посівних площ сільськогосподарських культур, впровадженні ґрунтозберігаючих систем, інтенсивних технологій вирощування зернових культур, цукрового буряка і соняшнику, скороченні розораності ґрунтів.

Продовжується робота щодо створення спеціалізованого молочного скотарства. У молочному скотарстві функціонують 12 племінних заводів, 31 племрепродукторів. У області працюють два племінних конезаводів, де проводиться селекційна робота і вирощування племінних коней.

Підприємствами харчової промисловості постійно розробляються нові види продукції. Широко відомі в Україні і поза її межами такі підприємства, як ЗАТ "Маслоекстракційний завод" ТМ "Олейна", ЗАТ "Кондитерська фабрика" ТМ "Дніпровські зорі", Павлоградське ВАТ "Молкомбінат" ТМ "Фані", ЗАТ "Комбінат харчових концентратів".

Розширюються внутрішній і міжнародний ринки збуту продукції в країни СНД, Румунію, Німеччину, Францію та ін.

3.3 Стан і перспективи розвитку особистих господарств населення Дніпропетровської області

Проведено аналіз динаміки розвитку особистих господарств населення за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції. Виявлено основні переваги діяльності особистих господарств населення перед великими товаровиробниками. Визначено напрями розвитку особистих господарств населення.

Нові відносини власності спричинили перехід до реальної зміни виробничих відносин у сільському господарстві. Формування виробничих відносин на основі приватної власності найбільш повно відповідає сутності товарно-грошових відносин та інтересам сільськогосподарських товаровиробників. Високу ефективність такого господарювання сільськогосподарських підприємств підтверджує вітчизняний і зарубіжний досвід. Важливе місце серед різноманітних форм господарювання займають особисті господарства населення. Нині в нашій країні особисті господарства виробляють близько 50% валової сільськогосподарської продукції. Не випадково вітчизняні науковці активно досліджують становлення і розвиток господарств населення. Широко відомі роботи Л.Ю. Мельника, П.М.

Макаренка [1], О.М. Онищенка [2], М.Г. Шульського [5], В.В. Юрчишина [6] та інших. Проте досліджуючи це питання, науковці в основному зосереджують свою увагу на загальних тенденціях розвитку особистих господарств, не підкреслюють специфічних особливостей перебігу процесів господарювання в конкретних регіонах. Тому метою наших досліджень було проведення аналізу діяльності особистих господарств населення Дніпропетровської області і на основі одержаних результатів визначити подальші напрями їх розвитку.

Особисті господарства населення (ОГН) значно впливають на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. На частку ОГН Дніпропетровської області (як, до речі, і всієї України) припадає майже половина сільськогосподарської продукції. Вони створюють можливості використовувати внутрішні резерви сім'ї для збільшення виробництва без будь-яких істотних інвестицій держави і без залучення додаткових трудових ресурсів. У сучасних умовах наймасовішими і найжиттєздатнішими виробниками сільгосппродукції в країні є особисті господарства населення, включаючи сюди дачні ділянки, кооперативні сади і городи. Перевагою можна вважати їх незалежність від державних дотацій, високу пристосовність до обставин. В умовах економічної кризи, що супроводжується значним скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, ОГН дозволили значною мірою забезпечити себе продовольством.

Стан розвитку ОГН тісно пов'язаний зі станом економіки країни в цілому: економічна криза, обсяги виробництва продукції в ОГН зростають, за економічного підйому - навпаки, скорочуються. Ці процеси яскраво відображають дані табл. 2.

Таблиця 2

Частка господарств населення у виробництві продукції сільського господарства за роками, % [3]

Показник	рік	2006 у в.п. до 1990
	1990	1995	2000	2003	2004	2005	2006
Продукція сільського господарства	25,8	42,7	64,4	61,9

Подобные документы

• Характеристика й особливості розвитку Дніпропетровської області

  Економічно-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону. Демографічна ситуація й трудові ресурси Дніпропетровської області. Проблеми та основні тенденції розвитку економіки. Екологічна ситуація та шляхи поліпшення екології регіону.
  
  реферат [52,8 K], добавлен 15.12.2007
  

• Природні умови та ресурси Омської області

  Географічне положення Омської області, її кліматичні особливості та різноманітність природних умов та ресурсів. Різниця між середніми температурами самого холодного і найбільш теплого місяця в області. Формування корисних копалин осадового походження.
  
  реферат [48,0 K], добавлен 24.03.2011
  

• Продуктивні сили Полтавської області

  Вивчення економіко-географічного положення Полтавської області. Оцінка природних умов, ресурсів. Характеристика населення і трудових ресурсів. Спеціалізація економіки Полтавської області, що включає опис розвитку промисловості і сільського господарства.
  
  контрольная работа [25,7 K], добавлен 06.12.2010
  

• Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області

  Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.
  
  дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008
  

• Характеристика й особливості розвитку Київської області

  Економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал київської област, її місце в господарському комплексі України. Аналіз демографічної ситуації Київської області. Основні екологічні проблеми. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.
  
  контрольная работа [211,0 K], добавлен 14.06.2010
  

• Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області

  Географічна характеристика Львівської області. Аналіз ресурсних факторів розміщення продуктивних сил. Основні родовища корисних копалин, мінерально-сировинні ресурси Львівської області. Аналіз сільського господарства, характеристика транспорту та зв’язку.
  
  курсовая работа [2,5 M], добавлен 22.12.2010
  

• Економіка Івано-Франківської області

  Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013
  

• Природно-ресурсний потенціал та оцінка екологічного розвитку в Житомирській області

  Мінерально-сировинний потенціал області. Сировина для будівельної промисловості. Запаси лужних каолінів. Джерела мінеральних вод. Лікарські грязі поблизу сіл Зарічани і Вілька. Зональні типи ґрунтів. Ліси та лісовкриті площі. Екологічні проблеми області.
  
  презентация [7,6 M], добавлен 18.05.2011
  

• Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області

  Фізико-географічне, економіко-географічне положення Кіровоградської області. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил. Структура і рівень розвитку господарського комплексу (промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг).
  
  курсовая работа [340,7 K], добавлен 19.03.2013
  

• Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

  Оцінка природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області, аналіз її трудового потенціалу. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області. Основні напрямки і перспективи соціально-економічного розвитку області.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам