Характеристики сейсмічності і сейсмотектонічного процесу в зонах Карпатського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕЙСМІЧНОСТІ І СЕЙСМОТЕКТОНІЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЗОНАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 04.00.22. - Геофізика

НАЗАРЕВИЧ ЛЕСЯ ЄВСТАХІЇВНА

КИЇВ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Львів

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук Кендзера Олександр Володимирович, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, старший науковий співробітник, заст. директора

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук Гінтов Олег Борисович, головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Київ, старший науковий співробітник.

кандидат геолого-мінералогічних наук Куровець Ігор Михайлович, завідувач відділу проблем нафтової геофізики Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, геологічний факультет, м. Київ.

Захист відбудеться “23” _03 2006 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.200.01 при Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України за адресою: 03680, м. Київ-142, пр. Палладіна, 32

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Автореферат розісланий “_18_” ____02__ 2006 року.

Відгуки на автореферат, завірені гербовою печаткою установи, просимо вислати у двох примірниках за адресою: Україна, 03680, м. Київ-142, проспект Палладіна 32, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, вченому секретареві спеціалізованої Ради Д. 26.200.01

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор геологічних наук М.І. Орлюк

АНОТАЦІЯ

Л.Є. Назаревич. Характеристики сейсмічності і сейсмотектонічного процесу в зонах Карпатського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 - геофізика. - Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню характеристик сейсмічності і сейсмотектонічного процесу в зонах Карпатського регіону за сейсмологічними і геофізичними даними. Зокрема, для підвищення точності визначення координат і глибин гіпоцентрів карпатських землетрусів було реалізовано два методи: перший - визначення і врахування усереднених кінематичних нев'язок об'ємних сейсмічних хвиль землетрусів для окремих станцій і різних сейсмоактивних зон; другий - побудова розрахункового Закарпатського (Мукачівського) годографа на основі побудованої за даними ГСЗ швидкісної моделі літосфери Закарпаття, що дозволило суттєво покращити точність визначення гіпоцентральних параметрів місцевих землетрусів. Проаналізовано співвідношення магнітуд M_D і M_SH карпатських землетрусів і створено уніфіковану регіональну шкалу магнітуд M_D, статистично зрівноважену з шкалою магнітуд M_SH.

На основі комплексного аналізу та інтерпретації сейсмологічних, геолого-геофізичних, геодезичних та геоморфологічних даних визначено особливості сейсмотектонічного процесу в літосфері Буковини, а також досліджено геодинаміку Берегівської сейсмоактивної зони Закарпаття і розшифровано механізм місцевого землетрусу 1965 року, який визначено, як механізм із скидо-розсувною кінематикою.

Ключові слова: землетрус, кінематична нев'язка сейсмічних хвиль, годограф, швидкісна модель літосфери, магнітуда, вогнищева зона, геофізичні аномалії, механізм землетрусу.

АННОТАЦИЯ

Л.Е.Назаревич. Характеристики сейсмичности и сейсмотектонического процесса в зонах Карпатского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.22 - геофизика. - Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению характеристик сейсмичности и сейсмотектонического процесса в зонах Карпатского региона по сейсмологическим и геофизическим данным.

В частности, разработаны способы повышения точности определения координат и глубин гипоцентров карпатских землетрясений, исследованы соотношения магнитуд M_D и M_SH землетрясений региона и создана унифицированная региональная шкала магнитуд M_D, рассмотрены особенности сейсмотектонического процесса в литосфере Буковины и Береговской сейсмоактивной зоны Закарпатья.

Для повышения точности определения координат и глубин гипоцентров карпатских землетрясений реализованы два метода: первый - определены усредненные кинематические невязки объемных сейсмических волн для конкретных станций и землетрясений из определенных сейсмоактивных зон; второй - с использованием данных ГСЗ по профилю РП-17 построена скоростная модель литосферы Закарпатья и на ее основе построена семья расчетных Закарпатских (Мукачевских) годографов.

Разработанные методы значительно улучшили точность определения координат и глубин гипоцентров карпатских землетрясений, существенно уменьшив остаточные невязки определения координат и глубины очагов. Результаты работы использовались для переопределения параметров гипоцентров местных землетрясений.

Анализ соотношения между магнитудами M_D (по длительности сейсмической записи) и магнитудами M_SH (по амплитуде S-волн) карпатских землетрясений показал, что они заметно отличаются от таковых для землетрясений Средней Азии. На основе установленных средних соотношений создана унифицированная региональная шкала магнитуд M_D для Закарпатья, статистически уравновешенная со шкалой магнитуд M_SH.

На основании комплексного анализа сейсмологических, геолого-геофизических, геодезических и геоморфологических данных выявлены особенности сейсмотектонического процесса в литосфере Буковины а также расшифрован механизм Береговского землетрясения 1965 г. (Закарпатье).

Для Буковины выявлена приуроченность очагов местных землетрясений, расположенных на глубинах больше 20 км в Карпатах и Предкарпатском прогибе, к субвертикальным разломным зонам фундамента. Установлено, что очаги этих землетрясений в основном характеризуются сравнительно “жестким” сейсмическим излучением.

Для Береговской сейсмоактивной зоны Закарпатья на основании комплексного анализа имеющихся данных изучены общие характеристики местного геодинамического процесса.

Показано, что на фоне сводового поднятия всего района наблюдается купольное поднятие самого Береговского холмогорья. Установлено, что сильное (6,5 балла) местное землетрясение 1965 года произошло на Береговском меридиональном разломе.

По кинематике смещений горизонтов на этом разломе, по данным повторного нивелирования до и после землетрясения, по пространственной структуре макросейсмического поля и другим макросейсмическим данным определено, что механизм этого землетрясения был сбросо-раздвигового типа. Поскольку этот механизм согласуется с определенной по геологическим данным кинематикой местных разломов, сделан вывод о том, что такие механизмы могут быть характерными и для других землетрясений данного района.

Ключевые слова: землетрясение, кинематическая невязка сейсмических волн, годограф, скоростная модель литосферы, магнитуда, очаговая зона, геофизическая аномалия, механизм землетрясения.

ANNOTATION

L.Ye.Nazarevych “Characteristics of seismicity and seismotectonic process in Carpathian region zones”. - Manuscript.

Thesis for candidate of geological sciences degree by speciality 04.00.22 - geophysics. - S.Subbotin name Institute of Geophysics of NAS of Ukraine, Kyiv, 2006.

The work is dedicated to study of characteristics of seismicity and seismotectonic process in Carpathian region zones by seismological and geophysical data.

For specification of coordinates and depths of carpathian earthquake hypocenters two methods are realized: first - the determination and application of middle kinematic deviations of seismic body waves for separate stations and different seismoactive zones; second - the construction of calculating Transcarpathian (Mucatchiv) hodograph on the base of created by the DSZ data velocity model of Transcarpathians lithosphere, that give as a possibility to increase the precision of determination of these parameters in number of times.

Correlation with M_D and M_SH magnitudes of carpathian earthquakes also is analysed and a regional scale of M_D magnitudes, with M_SH magnitudes scale statistically balanced, is created.

On the base of complex analysis and interpretation of seismological, geological and geophysical, geodesic and geomorphological data basic peculiarities of seismotectonic process in Bukovyna lithosphere are determined, and also the typical earthquake mechanisms of Beregove seismoactive zone of Transcarpathians are decoded, which defined, as the slide-extension kinematics mechanisms.

Key words: earthquake, kinematical deviations of seismic waves, hodograph, lithosphere velocity model, magnitude, source zone, geophysical anomalies, earthquake mechanism.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сейсмотектонічний геодезичний карпатський землетрус

Актуальність. Сейсмічні методи досліджень, поряд з іншими геофізичними, геологічними, геоморфологічними, геодезичними, дистанційними (аеро- і космічними), успішно застосовуються для розв'язання фундаментальних і прикладних проблем фізики Землі - вивчення глибинної будови, моніторингу і прогнозування природних (зокрема, землетрусів) і техногенних (обвалів, зсувів, викидів породи і газу в шахтах та ін.) геодинамічних процесів, розвідки родовищ корисних копалин, тощо. Сучасний рівень розвитку цих методів передбачає застосування найновіших високоефективних методик досліджень, цифрової геофізичної апаратури, комп'ютерних засобів обробки даних з використанням для комплексного аналізу експертних систем і цифрових баз даних . Усе це дозволяє вирішувати зазначені проблеми на якісно новому рівні.

Для України, в цілому, і Карпатського регіону, який відзначається помітною сейсмічною активністю, зокрема, важливою з точки зору економіки і екології є проблема запобігання надзвичайним ситуаціям, природним і техногенним катастрофам, яка вимагає детального вивчення характеристик місцевої сейсмічності і сейсмотектонічного процесу. В рамках розв`язання проблеми сейсмічного захисту одними з найактуальніших є задачі підвищення точності визначення гіпоцентральних характеристик карпатських землетрусів і визначення на основі нових, уточнених сейсмічних даних особливостей сучасної сейсмотектонічної активності тектонічних структур регіону, прогнозування максимальних оцінок енергетичних характеристик місцевих землетрусів, комплексна інтерпретація наявних сейсмологічних, геофізичних, геологічних, геоморфологічних, геодезичних та інших даних і визначення на цій основі основних особливостей геодинаміки і сейсмотектонічного процесу в сейсмоактивних зонах регіону. Розв'язанню перерахованих задач стосовно різних зон Карпатського регіону і, в першу чергу, стосовно Закарпаття, як одного з найбільш сейсмоактивних і геофізично найкраще вивчених субрегіонів України, присвячена дана робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались (з 1987 р.) в рамках основних напрямків діяльності Карпатської (м. Львів) дослідно-методичної геофізичної партії (до липня 1991 р. - при Інституті прикладних проблем механіки і математики НАНУ, з липня 1991 р. - при Карпатському відділенні Інституту геофізики НАНУ, а з 1996 р. - у складі Відділу сейсмічності Карпатського регіону ІГФ НАНУ), а частково - також при виконанні конкурсної теми Державного фонду фундаментальних досліджень № 6.3/162 “Експериментальне дослідження ефектів нелінійної взаємодії пружних хвиль в гірських породах” (1994-1995 рр.) та госпдоговорів з Інститутом геофізики АН Грузії “Створення та впровадження в практику сейсмопрогностичних спостережень в Закавказзі автоматичного цифрового геоакустичного комплексу” (1986-1989 рр.)

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є визначення та уточнення на основі нових методичних підходів даних про положення вогнищ, енергетичних та інших характеристик землетрусів Карпатського регіону України і дослідження їх зв'язків з геофізичними полями та глибинною будовою літосфери для окремих сейсмоактивних зон, зокрема, Закарпаття та Буковини, і вивчення на цій основі особливостей місцевої геодинаміки та сейсмотектонічного процесу. Для реалізації поставленої мети було визначено такі задачі досліджень:

Розробка та реалізація методики уточнення гіпоцентральних характеристик карпатських землетрусів.

Розробка та реалізація методики уніфікації енергетичних шкал для карпатських землетрусів.

Дослідження особливостей сейсмотектонічного процесу в окремих сейсмоактивних зонах Карпатського регіону України на основі уточнення положення гіпоцентрів землетрусів, їх енергетичних характеристик, комплексного аналізу інших сейсмологічних та геолого-геофізичних даних.

Наукова новизна.

На основі проведеного вперше для Карпатського регіону визначення і врахування усереднених станційних часових нев'язок для конкретних сейсмічних станцій закарпатської мережі по різних сейсмоактивних зонах регіону в 1,5-2 рази зменшено залишкові часові нев'язки для карпатських землетрусів і уточнено координати та глибини гіпоцентрів цих землетрусів.

На основі проведеного вперше для Закарпаття визначення параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів з використанням розрахункових годографів, побудованих на основі усереднення плоскошаруватою швидкісною моделлю швидкісної будови кори регіону, отриманої за даними глибинних сейсмічних зондувань, в 3-5 разів зменшено часові нев'язки для місцевих землетрусів і отримано суттєво уточнені значення координат і глибини гіпоцентрів цих землетрусів.

Вперше для Закарпаття визначено регіональні співвідношення між магнітудами місцевих землетрусів за довжиною запису - М_D і магнітудами за амплітудами S-хвиль - M_SH, і на цій основі створено уніфіковану регіональну шкалу магнітуд М_D, статистично зрівноважену з шкалою M_SH.

На основі комплексного аналізу сейсмологічних та геолого-геофізичних даних досліджено особливості сейсмотектонічного процесу в літосфері Буковини і вперше встановлено приуроченість гіпоцентрів частини місцевих землетрусів до субвертикальних розломних структур фундаменту в піднасувній частині кори і те, що вогнища цих землетрусів характеризуються відносно “жорстким” (високочастотним) сейсмічним випромінюванням.

Вперше для району Берегівського горбогір'я в Закарпатті на основі комплексного аналізу сейсмологічних, геолого-геофізичних, геодезичних, геоморфологічних та інших даних визначено особливості геодинаміки місцевої тектонічної структури, як активного в антропогені і в даний час купольного підняття, і розшифровано механізм Берегівського землетрусу 24.10.1965 року. Встановлено, що цей землетрус мав механізм скидо-розсувного типу.

Достовірність результатів забезпечується: залученням до обробки і аналізу значного масиву сейсмічних даних, в тому числі найновіших, отриманих за допомогою сучасної цифрової сейсмічної апаратури; використанням сучасних цифрових даних з мережі сейсмічних та геофізичних спостережень Карпатського регіону (більш, як 10 режимних станцій); залученням великої кількості вхідних даних для отримання статистично значимих результатів, залученням до комплексного аналізу якнайбільшого обсягу геофізичних, геологічних, геодезичних, геоморфологічних та інших даних, порівнянням отриманих результатів з відповідними даними по інших сейсмоактивних регіонах.

Практична цінність. Результати представлених у роботі досліджень є важливими для розв'язання багатьох практичних та теоретичних задач фізики Землі.

Зокрема, визначені автором усереднені станційні часові нев'язки для кожної сейсмічної станції по різних сейсмоактивних зонах регіону, а також побудовані для Закарпаття розрахункові годографи забезпечують значне уточнення параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів і більш детальне вивчення на цій основі геомеханіки окремих тектонічних структур літосфери регіону. Досліджені енергетичні характеристики карпатських землетрусів служать для уточнення та деталізації результатів сейсмічного районування, для розв'язання інженерно-сейсмологічних та геоекологічних задач. Результати комплексного аналізу сейсмологічних та інших геолого-геофізичних даних по різних сейсмоактивних зонах забезпечують поглиблене вивчення місцевих особливостей геодинаміки і сейсмотектонічного процесу, що є важливим для інженерної сейсмології та геоекології. Крім того, результати досліджень будуть використовуватися спеціалістами при прогнозуванні перспектив нафтогазоносності відповідних територій і врахуванні особливих умов при експлуатації родовищ.

Реалізація роботи. Розроблені автором методики і результати проведених наукових досліджень використовуються в діяльності Карпатської дослідно-методичної геофізичної партії (зараз - у складі Відділу сейсмічності Карпатського регіону ІГФ НАНУ), а також фахівцями Карпатського відділення Інституту геофізики НАНУ, Інституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ, Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції, інших геологічних та геоекологічних організацій.

Особистий внесок автора. Основні наукові результати, представлені в дисертації, отримані автором особисто. Зокрема, особисто проведено всі роботи (від ідей і постановки задач до створення нових методик та їх варіантів, отримання результатів, їх аналізу та інтерпретації) по визначенню усереднених нев'язок сейсмічних хвиль, побудові розрахункових годографів для Закарпаття, уточненню параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів, порівняльному дослідженню магнітуд карпатських землетрусів, аналізу сейсмологічних даних по різних сейсмоактивних зонах Карпатського регіону, зокрема, по Берегівській зоні Закарпаття та Буковині. З консультативною участю О.В.Кендзери, А.В.Назаревича, З.І.Ковалишина, П.М.Шеремети, Д.Н.Лящука, В.Г.Осадчого проведено комплексний аналіз сейсмологічних та геолого-геофізичних даних по різних сейсмоактивних зонах Карпатського регіону.

Що стосується публікацій, то роботи 6, 25 і 41 (список в кінці реферату) виконані автором самостійно. В спільних публікаціях автору належить аналіз (зокрема, нові методики і результати) та інтерпретація сейсмологічних даних, творча участь в комплексному аналізі та інтерпретації всіх геолого-геофізичних даних (див. список публікацій в кінці автореферату).

Апробація роботи. Основні положення та окремі результати дисертаційної роботи доповідались на більш як 35 наукових конференціях різного рівня, в тому числі: на міжнародних - “Геодинаміка гірських систем Європи” (Яремче, 1994 р.), “Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи”. (Львів, 2000 р.), “Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища” (Київ, 2001 р., 2002 р., 2003 р., 2004 р.), “Вивчення геодинамічних процесів методами астрономії, геодезії і геофізики” (Полтава, 2001 р.), “Геологія горючих копалин України” (Львів, 2001 р.), “The Carpathian geodata” (Яремче, 2002 р.), “Наукова концепція діяльності українсько-польської високогірної обсерваторії на горі Піп-Іван” (Івано-Франківськ, 2002 р.), “Геодинаміка і нафтогазоносні структури Чорноморсько-Каспійського регіону” (Гурзуф, 2002 р.); “Нафта і газ України - 2002” (Київ, 2002 р., 2004 р.), “Сучасні проблеми розвитку топографо-геодезичних та кадастрових робіт” (Львів, 2003 р.), “Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика” (Львів, 2003 р.); міжнародних науково-технічних симпозіумах “Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища - GPS I GIS-технології” (Алушта, 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2002 р., 2003 р., 2004 р.), на всесоюзних - “Збір і передача даних сейсмопрогностичних спостережень” (Кисловодськ, 1987 р.), семінарах Міжвідомчої ради по сейсмології і сейсмостійкому будівництву СРСР (Ялта, 1987 р., Львів - Мукачеве, 1988 р.); на національних - сесіях Ради “Геодинаміка і прогноз землетрусів” (Київ, 1993-1994 рр.), “Комплексні дослідження геодинаміки земної кори” (Алушта, 1993 р.), “Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища”. (Алушта, 1996 р., 1997р.,), науково-технічних симпозіумах “Геомоніторинг-2002” і “Геомоніторинг-2004” (Славськ, 2002 р., 2004 р.); на регіональних - “Науково-технічні розробки Львівщини” (Львів, 2001 р.), щорічних сесіях Наукового товариства ім. Шевченка (Львів, 1993 р., 1999 р., 2000 р., 2002 р., 2003 р., 2004 р.), конференції молодих вчених Інституту прикладних проблем механіки і математики (Львів, 1987 р.) та ін. В цілому робота обговорювалась на науковому семінарі відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України, 2004 р.

Публікації. Основний зміст і результати включених в дисертаційну роботу досліджень викладені у 58 публікаціях (в тому числі 1 авторське свідоцтво, 1 патент України, 17 статей (11 з них - у фахових виданнях), 39 тез доповідей), список основних публікацій подано в кінці реферату.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, 4-х розділів і висновків (126 сторінок основного тексту), 56 рисунків і діаграм та 13 таблиць (на 70-ти окремих сторінках), списку використаних джерел з 209 найменувань на 24 сторінках, всього - 220 сторінок.

Автор висловлює щиру подяку своєму науковому керівникові - заступнику директора Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України О.В.Кендзері за допомогу, поради і підтримку при виконанні цієї роботи, старшому науковому співробітнику Карпатського відділення Інституту геофізики (м. Львів) А.В.Назаревичу - за консультації з питань геофізики, зав. відділом сейсмічності Карпатського регіону ІГФ НАНУ (м. Львів) С.Т.Вербицькому і всім співробітникам, особливо колишньому начальнику Карпатської дослідно-методичної геофізичної партії Т.З.Вербицькому та своїм колегам - за забезпечення сучасними, в тому числі цифровими сейсмічними даними, співробітнику КВ ІГФ Ю.Т.Вербицькому - за забезпечення програмними пакетами комп'ютерної обробки сейсмічних даних, іншим співробітникам КВ ІГФ та львівським геологам і геофізикам з різних організацій, зокрема, П.М.Шереметі, З.І.Ковалишину, В.Г.Осадчому, Д.Н.Лящуку - за люб'язно надані геофізичні і геологічні матеріали та консультації.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність і сформульовано мету та задачі досліджень, викладено основні наукові і практичні досягнення, наведено реалізацію і апробацію отриманих результатів.

Розділ 1. Сейсмічність Карпатського регіону і фізико-інформаційний аналіз сейсмологічних характеристик землетрусів.

Дано короткий опис сучасного стану вивченості сейсмічності та сейсмотектонічного процесу в Карпатському регіоні України і визначено актуальні задачі та основні напрямки досліджень, зокрема, щодо розробки методик підвищення точності визначення параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів, порівняльного аналізу та уніфікації різних магнітудних шкал, аналізу магнітуд конкретних землетрусів і більш детального вивчення на основі отриманих даних особливостей сейсмотектонічного процесу в окремих сейсмогенних зонах досліджуваного регіону із залученням до комплексного аналізу наявних геофізичних, геологічних, геодезичних та геоморфологічних даних.

Проведено фізико-інформаційний аналіз таких важливих характеристик землетрусів, як параметри гіпоцентрів (координати і глибина), енергетичні параметри (магнітуди, енергетичні класи, інтенсивності), а також аналіз різних способів їх визначення з оцінкою трудомісткості і точності отримуваних результатів. Спочатку проаналізовано різні способи визначень параметрів гіпоцентрів, включно з оцінкою їх точності та можливості реалізації при комп'ютерній обробці даних. Показано, що на основі одних тільки сейсмологічних даних важко досягти необхідної точності визначень, особливо у складних за глибинною будовою сейсмоактивних регіонах, зокрема, таких, як Карпатський. Необхідно враховувати, що дані отримуються на реально існуючій порівняно негустій мережі сейсмічних станцій. Для подолання вказаних труднощів запропоновано використати такі нові підходи і методики: 1) визначення і врахування усереднених часових нев'язок P- і S-хвиль по кожній станції і кожній сейсмоактивній зоні; 2) застосування для півдня Закарпаття і прилеглих територій Словаччини, Угорщини та Румунії (як однорідної за глибинною будовою літосфери території) розрахункових годографів сейсмічних хвиль, побудованих на основі усередненої за даними ГСЗ швидкісної моделі літосфери цієї території.

Наведено результати аналізу підходів до оцінки енергетичних характеристик землетрусів (магнітуд, енергетичних класів, інтенсивностей), а також взаємозв'язків між цими параметрами, зокрема, між магнітудами, які визначаються за різними типами сейсмічних хвиль з використанням різних магнітудних шкал. Визначено шляхи уніфікації регіональних магнітудних шкал, які спираються на дані розширеної регіональної мережі сейсмічних станцій, а також на використання цифрових сейсмічних даних.

В результаті проведеного аналізу визначено напрямки уточнення вказаних вище параметрів та їх застосування для поглибленого і більш детального вивчення сейсмічності і сейсмотектонічного процесу в Карпатському регіоні.

Розділ 2. Параметри гіпоцентрів карпатських землетрусів.

Описано розроблені і реалізовані автором нові методики уточнення параметрів гіпоцентрів землетрусів Карпатського регіону України та прилеглих територій Польщі, Словаччини, Угорщини і Румунії, наведено результати їх застосування для обробки сейсмічних даних по регіону.

Перший метод - це розрахунок на основі визначених кінематичних (часових) нев'язок для кожного землетрусу усереднених нев'язок по кожній станції і кожній сейсмоактивній зоні регіону і врахування цих усереднених нев'язок при ручній чи комп'ютерній обробці сейсмологічних даних. Станційні кінематичні нев'язки розраховувались комп'ютерним способом з використанням програми “Hypo”, розробленої С.Т.Вербицьким і Ю.Т.Вербицьким, на основі Карпатського сейсмологічного годографа, побудованого О.М.Харитоновим, В.В.Кутас, О.П.Костюк, І.М.Руденською для цілого Карпатського регіону. До обробки залучено дані по 262 землетрусах регіону за 1988-2000 роки (всього 905 наборів даних). В результаті отримано середні значення станційних нев'язок для Р- і S-хвиль по 12-ти сейсмоактивних зонах регіону окремо для кожної з основних сейсмічних станцій Закарпаття, для 3-х з них - “Ужгород”, “Н.Селище”, “Тросник” ці дані проаналізовано детальніше. Розбиття регіону на окремі зони проводилось за тектонічною будовою і просторовим групуванням епіцентрів землетрусів, уточнення меж цих зон - за методикою Н.Кондорської, а розбракування вхідних даних - за графіками Вадаті.

В просторовій структурі визначених полів нев'язок, побудованих з використанням геоінформаційних технологій, проявляються як структури карпатського простягання, так і елементи діагонального північно-східного напрямку. Чітко проявляється також мозаїчність полів нев'язок Р- і S-хвиль, пов'язана з складною блоковою структурою літосфери регіону.

Результати врахування визначених усереднених по окремих сейсмоактивних зонах нев'язок при уточненні параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів такі: досягнуто помітного (до 3-11 км) уточнення координат гіпоцентрів і (до 0,3-0,9 с) часу в джерелі. Залишкові похибки по координатах здебільшого не перевищують 3,5 км (для Закарпаття), а залишкові часові нев'язки зменшились в середньому в 1,5 - 2 рази.

Інший метод - це застосування розрахункових годографів сейсмічних хвиль, розрахованих з використанням променевого методу на основі усереднених швидкісних моделей літосфери, побудованих за даними ГСЗ для відносно однорідних за глибинною будовою субрегіонів Карпатського регіону. Основною ідеєю цієї роботи було використати для побудови годографів дані ГСЗ про глибинний розподіл швидкостей пружних хвиль в літосфері регіону. Таким чином враховуються суттєві особливості глибинної будови окремих субрегіонів: Закарпаття, Карпат, Передкарпаття, Буковини, Волино-Поділля. Детально описано побудову такого годографа для Закарпаття, як найбільш сейсмоактивного субрегіону. Для розрахунків використано інформацію про швидкісну будову літосфери Закарпаття, отриману за даними ГСЗ по профілю РП-17 (В.Б.Соллогуб, А.В.Чекунов та ін.). Одержаний годограф умовно названо “Закарпатським розрахунковим” або “Мукачівським”, оскільки для його побудови використано дані про швидкісну будову літосфери під Чоп-Мукачівською западиною.

На першому етапі роботи літосфера Закарпаття представлялася моделлю з чотирма шарами (осадовий шар, консолідований шар, “граніти” і “базальти”) на півпросторі (мантія). В подальшому, модель було уточнено з врахуванням реального розподілу швидкостей в осадових породах за даними буріння (М.Петрашкевич, П.Лозиняк), а також наявності підзон зі зниженими швидкостями в “гранітах” і “базальтах”. На основі цієї уточненої моделі побудовано сім'ю “Закарпатських розрахункових” годографів для різних глибин джерела (0, 3, 6, 10, 15, 20, 25, 33 км) для епіцентральних відстаней до 250-500 км (з кроком 5-10 км і точністю до 0,01 с).

Для прикладу, рівняння годографів вступів Р-хвиль для глибини джерела 6 км і різних епіцентральних відстаней мають такий вигляд: =0-4 км (пряма хвиля) - t=1,29(6²+²)^Ѕ/6 (с); =-4-10 км (хвиля, заломлена на покрівлі консолідованого шару) - t=(4²+(-1,5)²)^Ѕ/5,6+0,71 (с); =10-130 км (хвиля, рефрагована по покрівлі “гранітів”) - t=(-8,5)/6,4+2,15 (с); =130-250 (500) км (хвиля, рефрагована по поверхні мантії) - t=(-52)/8,1 +11,49 (с), (t=/8,1+5,07 (с)).

З використанням отриманих годографів проведено перевизначення параметрів гіпоцентрів частини місцевих закарпатських землетрусів, в першу чергу тих, які відбулися в Чоп-Мукачівській западині. В результаті цієї роботи досягнуто значного уточнення координат гіпоцентрів і часу в джерелі для землетрусів Чоп-Мукачівської западини, по відношенню до аналогічних визначень з використанням стандартного усередненого Карпатського сейсмологічного годографа. Залишкові похибки по координатах у переважній більшості випадків не перевищують 0,22,0 км, а залишкові часові нев'язки зменшились до 0,050,2 с, тобто стали в 35 разів меншими, ніж за Карпатським сейсмологічним годографом. Це свідчить про кращу відповідність “Закарпатського розрахункового” годографа реальним умовам поширення сейсмічних хвиль у літосфері субрегіону. Значно надійніше визначаються також глибини гіпоцентрів землетрусів (шляхом перебору різноглибинних годографів за критерієм мінімізації часових нев'язок з подальшим уточненням шляхом комп'ютерної інтерполяції між сусідніми за глибиною годографами). Так, отримано значення глибин гіпоцентрів в межах 37 км на відміну від 3032 км, визначених для частини землетрусів при розрахунках за сейсмологічним годографом. Тим самим підтверджено зроблені за макросейсмічними даними висновки про неглибоке залягання гіпоцентрів закарпатських землетрусів. На основі встановленої в результаті проведеного аналізу подібності глибинної будови і швидкісних розрізів Чоп-Мукачівської западини і Паннонії, зроблено висновок, що даний годограф є ефективним для всього Паннонського регіону, включно з територіями Угорщини, півдня Словаччини і заходу Румунії.

Отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованих методів уточнення параметрів гіпоцентрів карпатських землетрусів з використанням розрахункових годографів, побудованих за даними ГСЗ, і дозволяють на основі отриманих результатів значно деталізувати дослідження різних сейсмоактивних зон і навіть окремих сейсмогенеруючих розломних структур регіону, отримуючи важливу і актуальну інформацію для вивчення регіональної та локальної геодинаміки і сейсмотектонічних процесів.

Розділ 3. Енергетичні характеристики землетрусів Закарпаття.

Проведено загальний огляд енергетичних характеристик землетрусів Закарпаття і способів їх визначення. Виконано порівняльний аналіз магнітуд М_D і М_SH для землетрусів Закарпаття. Зазначимо, що раніше для визначення магнітуд М_D землетрусів Карпатського регіону використовувалася формула А.Маламуда, виведена для Середньої Азії. Було проведено дослідження кореляційних зв'язків між магнітудами М_D і М_SH з використанням методу найменших квадратів. В результаті одержано формулу кореляційної залежності між ними, яка має вигляд:

M_SH = 0,32 + 0,64 M_D . (1)

При виводі формули (1) до статистичної обробки було залучено дані по 83-х землетрусах, для яких були відомі понад 450 пар станційних значень магнітуд. Виведена формула рекомендована до використання на етапі експрес-аналізу місцевих землетрусів, записаних цифровими сейсмічними станціями. Формула використовується для переходу від однієї магнітуди до іншої і доповнення при укладанні регіонального каталога сейсмічних подій. Аналіз результатів визначення магнітуд з врахуванням кореляційної залежності (1) показав, що отримувані на різних станціях оцінки М_D і М_SH для різних землетрусів краще узгоджуються між собою, ніж у випадку використанням тільки формули А.Маламуда.

Спеціальна перевірка на незалежній виборці порівняно сильніших землетрусів (31 землетрус) показала, що формула (1) так само добре працює на даних, які не були включені в навчальну виборку для визначення коефіцієнтів кореляційної залежності. Відхилення між визначеними за даною формулою магнітудами М_D і М_SH виявилися в 6 разів меншими, ніж при використанні тільки формули А.Маламуда і не перевищують в середньому 0,1 одиниць магнітуди, що свідчить про ефективність формули (1).

Оскільки результати досліджень показали, що визначені за формулою А.Маламуда магнітуди М_D місцевих землетрусів статистично не зрівноважені з магнітудами М_SH, було поставлено задачу розробити уніфіковану з шкалою М_SH регіональну шкалу магнітуд M_D. Таку уніфіковану регіональну шкалу магнітуд M_D, статистично зрівноважену з шкалою магнітуд М_SH створено на основі формули (1) і формули А.Маламуда. Її формула має вигляд:

M_D = 1,38 + 1,71 lg D (2)

Проаналізовано відображувані формулами (1) і (2) регіональні особливості співвідношень довжин сейсмічного запису D і амплітуд S-хвиль А_S для землетрусів Закарпаття. В результаті порівняльного аналізу цих співвідношень для Закарпаття і Середньої Азії встановлено, що при однаковій довжині сейсмічного запису D середні амплітуди S-хвиль *А_S в Карпатському регіоні в 1,3-2,38 раз нижчі, ніж у Середній Азії. Це значить, що землетруси Закарпаття характеризуються “м'якшим” сейсмічним випромінюванням у порівнянні з землетрусами Середньої Азії.

Розділ 4. Особливості сейсмотектонічного процесу в сейсмогенних зонах Карпатського регіону за комплексом геофізичних даних.

Розглянуто фізико-інформаційні особливості комплексної інтерпретації сейсмологічних, геолого-геофізичних і геодезичних даних. При цьому основну увагу зосереджено на зв'язку цих даних з різними фізичними явищами і часово-просторовими варіаціями геофізичних полів, які супроводжують геодинамічні процеси. Напрацьовані в результаті такого аналізу підходи і методики застосовано для комплексного аналізу геодинаміки конкретних сейсмоактивних територій.

Однією з таких досліджених територій є Буковина. По цьому субрегіону до комплексного аналізу залучено найновіші дані про глибинну будову літосфери регіону, отримані ЗУГРЕ (П.М.Шеремета та інші) за даними комплексних (в першу чергу сейсмічних) досліджень по регіональному профілю РП-5 (г.Чивчин - с.Диновці) у 2000 році. На цьому профілі чітко простежуються потужні карпатські насуви, які простягаються тут від самого кордону України з Румунією до зони Передкарпатського глибинного розлому. В зоні поверхні основного насуву вони утворюють (за даними площівних сейсморозвідувальних робіт) цілу серію складок субкарпатського простягання. Поверхня основного насуву плавно піднімається від району г.Чивчин до зони Передкарпатського розлому з глибини близько 10 км до глибини 4 км. Піднасувні структури фундаменту розбиті глибинними розломами субкарпатського простягання на ряд блоків, зміщених по вертикалі один відносно одного на сотні метрів і перші кілометри.

Для дослідження розподілу сейсмічної активності по окремих детально вивчених тектонічних структурах земної кори Буковини було проведено уточнення значень параметрів гіпоцентрів місцевих землетрусів. При цьому для розбракування вхідної інформації використовувалися графіки Вадаті, а для уточнення глибин гіпоцентрів - еліпсоїди нев'язок. Відповідні методики детально описані в розділі 2, де вони застосовані для уточнення параметрів гіпоцентрів землетрусів Закарпаття. При зіставленні уточнених гіпоцентрів землетрусів субрегіону з профілем РП-5 виявлено, що більша частина цих гіпоцентрів локалізується на глибинах 20-33 км і саме в зонах субвертикальних розломів субкарпатського простягання, якими розбиті піднасувні тектонічні структури земної кори субрегіону. Деяка частина землетрусів з меншою глибиною гіпоцентрів локалізується в зоні різноглибинних поверхонь карпатських насувів.

Аналіз особливостей сейсмічного випромінювання буковинських землетрусів показав, що тут наявні події з різним співвідношенням амплітуд об'ємних хвиль до довжини коди, причому землетруси з відносно вищими амплітудами об'ємних хвиль, тобто з більш “жорстким” і високочастотним випромінюванням, в основному, приурочені до більш глибинних субвертикальних розломів і до більших (20-33 км) глибин.

На підставі комплексного структурно-сейсмотектонічного аналізу наведених даних зроблено висновки щодо підвищеної нафтогазоперспективності зон сейсмотектонічно активних структур, оскільки сейсмоактивні розломні структури є, як правило, сильно порушеними, і можуть служити як каналами підводу вуглеводнів (в першу чергу субвертикальні розломи і поверхні насувів), так і пастками-колекторами (зокрема, пов'язані з розломними зонами антиклінальні, тектонічно екрановані та інші структури в зоні насувних скиб і складок).

Іншою сейсмоактивною зоною, для якої в роботі проведено комплексний геодинамічний аналіз, є зона Берегівського горбогір'я в Закарпатті. Цю зону вибрано для аналізу завдяки її дуже добрій вивченості геофізичними (сейсмологічними, ГСЗ, геоакустичними, деформометричними, геотермічними та ін.), геологічними (поверхневими, штольневими, шахтними, буровими (у зв'язку з розвідкою і освоєнням Берегово-Мужієвського золотополіметалевого родовища)), геодезичними (повторне нівелювання) і геоморфологічними методами. А оскільки ця зона є порівняно досить сейсмоактивною (тільки протягом останніх 100 років тут відбулося три землетруси силою до 6,5-7 балів (1931, 1965, 1977 рр.)), такий аналіз є важливим не тільки з наукової, а й з економічної та геоекологічної точок зору.

Результати проведеного аналізу показали наступне. У тектонічному відношенні досліджувана зона знаходиться в районі перетину глибинного субкарпатського Припаннонського і меридіонального Берегівського розломів. В структурі фундаменту (В.В.Глушко, С.С.Круглов) тут виділяється ряд горстових піднять (Берегівське, Велико-Беганське, Косинське), які тягнуться ланцюжком вздовж північно-східного борту Припанонського розлому і в плані співпадають з ланцюжком горбогір'їв. В геологічній структурі Берегівського горбогір'я (О.М.Колодій, О.І.Матковський та ін.) виділяється ряд купольних піднять (гора Мужієвська (Велика Берегівська)) і вулканічних масивів (гора Ардово та інші). Купольна структура гори Мужієвської на південному і західному схилах порушена рядом розривів скидо-розсувної кінематики, які своїми коренями тяжіють до Припанонського (південний схил) і Берегівського (західний схил) розломів. Кінематика цих розривів підтверджена як геологічно (результатами буріння) так і аналізом флюїдного режиму гідротермальних процесів (З.І.Ковалишин, М.Д.Братусь), який спричинив тут формування Мужієвського (південний схил) і Берегівського (західний схил) золотополіметалевих родовищ. Очевидно, причиною виникнення горбогір'я є глибинні магматичні (судячи з наявності вулканічних порід) і геотермічні та гідротермальні процеси. За даними Р.І Кутаса тепловий потік тут досягає 110 мВт/м², крім того в зоні вершини гори спостерігається різка глибинна теплова аномалія. Механіка літосфери при таких процесах детально вивчена шляхом математичного моделювання (В.В.Шевчук, І.С.Кузь). Горбогір'я відзначається значною активністю сучасних геодинамічних процесів, що підтверджено результатами геодезичних (В.І.Сомов, О.Г.Юркевич), деформографічних (О.Г.Юркевич, Л.О.Латиніна) і геоакустичних (Т.З.Вербицький, Б.Д.Бойко, А.В.Назаревич) досліджень. Зокрема, за результатами геодезичних досліджень весь район зазнає вираженого склепіннєвого підняття величиною 0,7-1,5 мм/рік, особливо активного в зоні гори Мужієвської, а за результатами геоакустичних досліджень, які проводились в зоні одного з геодинамічно активних розривів на південному схилі гори, зареєстровано ряд різких аномалій - провісників місцевих землетрусів. Проведена нами спільно з А.В.Назаревичем геомеханічна інтерпретація цих аномалій з залученням геологічних та геоморфологічних даних (побудованої з використанням ГІС-технологій об'ємно-просторової моделі рельєфу Берегівського горбогір'я) показала, що під час активізації місцевого сейсмотектонічного процесу купольна структура гори зазнає випучування в центрі з провисанням крайових зон і з концентрацією в зоні скидових розривів субвертикальних розтягуючих тектонічних зусиль.

Наступним етапом нашого аналізу було зіставлення сейсмологічної інформації про Берегівський землетрус 24.10.1965 р., гіпоцентр якого знаходився в районі м. Берегове на глибині близько 5 км (Є.М.Василенко, А.І.Іващук, О.М.Бокун, О.П.Костюк, В.І.Сомов, В.В.Скаржевський), з найновішими даними (М.Г.Приходько та ін., 1999 р.) про активні в неогені розривні порушення в районі Берегівського горбогір'я. Спочатку на основі сейсмологічних даних за допомогою сучасних ГІС-технологій і з використанням програмного пакету “Surfer” нами побудовано детальну карту макросейсмічного поля цього землетрусу, що дало змогу виявити його складний просторовий характер. Зіставлення отриманого поля з даними М.Г.Приходька дозволило зробити висновок, що така складна просторова картина макросейсмічного поля землетрусу корелює з дрібноблоковою структурою району Берегівського горбогір'я. Зокрема, зона максимальних струшувань вказаного землетрусу (6,5 бала) знаходилась на північно-східній, східній і південно-східній околицях м. Берегове, тобто якраз в зоні Берегівського меридіонального розлому. За макросейсмічними даними в коливаннях високих споруд спостерігалась виражена схід-західна компонента, тобто компонента, спрямована поперек цього розлому. А за даними повторних нівелювань (О.Г.Юркевич, Б.І.Волосецкий, М.С.Зяблюк) під час даного землетрусу відбулися помітні взаємні переміщення двох сусідніх блоків земної кори, розділених Берегівським меридіональним розломом: блок Берегівського горсту (розташований під горбогір'ям) піднявся щонайменше на 1,5 мм, а блок Берегівської депресії (в межах якого знаходиться саме місто) зазнав опускань величиною до 2 мм. Виходячи з наведених сейсмологічних та геодезичних даних, а також враховуючи встановлену за результатами описаного вище комплексного геофізичного аналізу кінематику відповідних розломних структур, нами зроблено висновок, що механізм вогнища Берегівського землетрусу 1965 р. був скидо-розсувного типу, і цей скидо-розсув, спричинений місцевим купольнотектонічним процесом, реалізувався на Берегівському меридіональному розломі.

В кінці дисертації наведено основні результати досліджень і зроблено узагальнюючі висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації із застосуванням розроблених автором методик визначено нові і уточнено раніше одержані гіпоцентральні та енергетичні характеристики землетрусів Карпатського регіону України, які разом з іншими сейсмологічними даними, даними геолого-геофізичних, геодезичних, геоморфологічних та інших досліджень використано для вивчення особливостей геодинаміки і сейсмотектонічного процесу різних сейсмоактивних зон регіону, зокрема, Буковини та Берегівської зони Закарпаття.

Основні результати досліджень полягають в наступному:

Вперше для ряду станцій закарпатської сейсмічної мережі визначені усереднені нев`язки для часів приходу сейсмічних хвиль від місцевих землетрусів з основних сейсмоактивних зон Карпатського регіону. Використання цих усереднених по окремих зонах часових нев`язок дозволило в 1,5-2 рази зменшити похибки визначення координат і глибини гіпоцентрів карпатських землетрусів у порівнянні з визначеними раніше із застосуванням сейсмологічного годографа, усередненого для всього Карпатського регіону.

Вперше для окремих зон Закарпаття на основі горизонтально-шаруватих швидкісних моделей літосфери, побудованих за даними глибинних сейсмічних зондувань, одержано теоретично розраховані годографи основних типів сейсмічних хвиль. Їх застосування дозволило суттєво (в 3-5 разів) уточнити координати і глибини гіпоцентрів місцевих землетрусів, у порівнянні з визначеннями раніше із застосовуваним стандартного Карпатського сейсмологічного годографа.

Вперше для місцевих землетрусів Закарпаття встановлено регіональні співвідношення між магнітудами М_D (за довжиною запису) і M_SH (за амплітудами S-хвиль). На їх основі створено уніфіковану регіональну шкалу магнітуд М_D, статистично зрівноважену з шкалою M_SH.

На основі комплексного аналізу сейсмологічних та геолого-геофізичних даних вперше виявлено важливі особливості сейсмотектонічного процесу в літосфері Буковини, зокрема, приуроченість частини місцевих землетрусів з глибинами гіпоцентрів понад 20 км до субвертикальних розломних зон фундаменту в піднасувній частині земної кори, а також те, що більшість цих землетрусів характеризується переважанням магнітудних оцінок M_SH над М_D, що пояснюється відносно “жорстким” (високочастотним) сейсмічним випромінюванням їх вогнищ.

На основі комплексного аналізу сейсмологічних, геолого-геофізичних, геодезичних, геоморфологічних та інших даних досліджено особливості геодинаміки Берегівської сейсмогенної зони Закарпаття і вперше встановлено механізм місцевого землетрусу 24.10.1965 року. Показано, що весь район Берегівського горбогір'я зазнає в даний час склепіннєвого підняття, а саме горбогір'я і наявний тут у структурі донеогенового фундаменту Берегівський горст є активним в антропогені купольним підняттям, оточеним Припаннонським і Берегівським глибинними розломами скидо-розсувної кінематики. Землетрус, який відбувся в зоні Берегівського меридіонального розлому, за результатами комплексного аналізу сейсмологічних і геодезичних даних визначений нами, як землетрус скидо-розсувного типу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В ТАКИХ ОСНОВНИХ РОБОТАХ

Статті у фахових виданнях:

1. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Геодинаміка і тріщинуватість породних масивів (на прикладі Берегівського горбогір`я в Закарпатті) // Науковий вісник НГАУ, 2001. - № 4. - С.23-27. (Особистий внесок - аналіз сейсмічності району та її зв'язку з розривними порушеннями).

2. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є., Ковалишин З.І. Природа підзони знижених швидкостей у гранітах кори Закарпаття та її перспективні ресурси // Вісник Львів. ун-ту, 2002. - Сер. геол. - Bип. 15 - C. 119-125. (Особистий внесок - аналіз сейсмічності Закарпаття у зв'язку з його глибинною будовою).

3. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Глибинні пастково-колекторські тектонічні структури в літосфері Карпатського регіону України: природа, походження і перспективні ресурси // Наук. вісник Ів.-Франк. нац. техн. ун-ту. нафти і газу, 2002. - 4, № 3 - C. 10-21. (Особистий внесок - аналіз сейсмічності Закарпаття та її зв'язку з тектонікою).

4. Назаревич Л.Є. Характеристики сейсмічності і сейсмотектонічного процесу в Закарпатті: новий погляд на сейсмоекологічну небезпеку регіону // Наук. вісник Ів.-Франк. нац. техн. ун-ту. нафти і газу, 2002. - 4, №3 - C. 170-175.

5. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Нелінійна пружність і тензочутливість гірських порід (дослідження та застосування для геодинамічного моніторингу) // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2002. - № 23-24 - Геологія - C. 33-38. (Особистий внесок - аналіз часових рядів геоакустичних даних у зв'язку з сейсмотектонічним процесом).

6. Назаревич А.В., Ковалишин З.І., Назаревич Л.Є. Геодинаміка сейсмоактивних районів Закарпаття за комплексом геофізичних даних // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2002.- № 23-24 - Геологія. - C. 38-43. (Особистий внесок - аналіз сейсмічності Закарпаття у зв'язку з геофізичними полями).

7. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Параметричні сейсмогеоакустичні методи і комплексні технології моніторингу природних та техногенних геодинамічних процесів та прогнозу катастроф // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2002. - Геологія. - № 23-24 - C. 43-47. (Особистий внесок - аналіз фізико-інформаційних характеристик сейсмогеоакустичних методів та їх зв'язку з сейсмотектонічним процесом).

8. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є., Баштевич М.В., Назаревич О.В., Микита А.Ю. Геоінформаційні технології в геомоніторингових дослідженнях // Геодезія, картографія і аерофотознімання, 2003 - Вип. 63. - С. 266-271. (Особистий внесок - просторовий аналіз сейсмологічних даних з використанням ГІС-технологій та визначення полів кінематичних нев'язок сейсмічних хвиль).

9. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Розрахункові годографи сейсмічних хвиль в гіпоцентрії карпатських землетрусів // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Геологія. - 2003. - № 26-27.- С. 98-103. (Особистий внесок - визначення розрахункових годографів сейсмічних хвиль та їх застосування в гіпоцентрії карпатських землетрусів).