Особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону

Размещено на http://allbest.ru

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІЛЛІ МЕЧНИКОВА

Економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону

Богадьорова Лариса Михайлівна

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені Іллі Мечникова Міністерства освіти і науки України на кафедрі економічної і соціальної географії

Науковий керівник: - доктор географічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Топчієв Олександр Григорович,

Одеський національний університет

імені Іллі Мечникова, завідувач кафедри економічної і соціальної географії

Офіційні опоненти: - доктор географічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки

Пістун Микола Данилович

Інститут географії НАН України,

провідний науковий співробітник

- доктор економічних наук, професор,

Семенов Василь Федорович,

Одеський економічний університет,

завідувач кафедри екології, розміщення продуктивних сил та технологій

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Захист відбудеться “10” листопада 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.051.03 при Одеському національному університеті ім. Іллі Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Шампанський пров., 2, ГГФ, ауд. 108.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Одеського національного університету імені Іллі Мечникова (65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розісланий “ 8 ” жовтня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент Л.В. Хомич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення аграрної реформи, запровадження приватної власності на землю, лібералізація господарської діяльності зумовлюють зростання ролі особистих господарств населення (ОГН) в аграрному секторі України та територіальній організації сільської місцевості. На сьогодні ОГН забезпечують значні обсяги виробництва продовольчої продукції, відіграють значну роль у розвитку інших видів діяльності (зокрема, зеленого або аграрного туризму), суттєво впливають на забезпечення зайнятості сільського населення та формування доходів і рівня життя сільських жителів.

Дослідженню соціально-економічних аспектів розвитку ОГН приділяється значна увага з боку економістів-аграрників, разом з тим, достатньо широким є коло питань, які стосуються територіальної організації ОГН і потребують глибокого географічного обґрунтування. Важливим науково-теоретичним та практичним завданням є уточнення суспільно-географічної сутності ОГН, визначення територіальних закономірностей, особливостей та ресурсів їх функціонування, обґрунтування місця в системі аграрних відносин регіону, оцінки місця в територіальному поділі праці. Відзначимо, що поряд зі значними доробками економічного, соціального характеру, дослідження ОГН проводились Г.В. Балабановим, М.Г. Ігнатенком, В.П. Нагірною, Я.Б. Олійником, М.Д. Пістуном та іншими географами. Разом з тим, практично поза увагою й економістів, і географів залишилися екологічні аспекти функціонування ОГН в сучасних масштабах. Комплексне суспільно-географічне вивчення ОГН у розрізі регіонів та адміністративних областей країни не проводилися. Повною мірою це стосується і ОГН Херсонської області, розвиток яких характеризують і типові, і специфічні риси та проблеми. Вирішення останніх можливе тільки за умови об'єднання зусиль управлінців, вчених різних галузей науки, практиків на місцевому, регіональному та державному рівні. Актуальність та важливість зазначених проблем, їх недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проведені дослідження по Херсонській області відповідають складовій підпрограми “Розробка науково-прикладних основ соціальної політики в умовах трансформування АПК до соціально-орієнтованих ринкових умов” (реєстраційний номер 01.03.01) Програми Інституту аграрної економіки УААН на 2001 - 2005 роки “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК”. Дисертація пов'язана з тематикою наукових досліджень кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету, зокрема виконується в рамках науково-дослідної теми, що розробляється кафедрою, “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” № державної реєстрації 0198U007532 (виконавець),

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є суспільно-географічне узагальнення сутності, функцій та нових пріоритетів розвитку ОГН, встановлення їх територіальної детермінованості і обґрунтування на цій основі перспективних напрямів розвитку у відповідності до умов та особливостей регіону розміщення.

Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі комплексу взаємопов'язаних завдань:

визначити суспільно-географічну сутність ОГН;

уточнити функції ОГН, завдання та пріоритети розвитку в умовах ринкової економіки;

визначити географічні умови, ресурси та закономірності функціонування і територіальної організації ОГН на суб- та мікрорегіональному рівні; особистий господарство територіальний

здійснити аналіз спеціалізації та особливостей територіальної організації стосовно конкретного регіону;

виявити проблеми та тенденції розвитку ОГН, що зумовлюють трансформацію територіальної організації ОГН;

обґрунтувати шляхи та резерви ефективного розвитку ОГН в соціальному, економічному та екологічному аспектах.

Предмет, об'єкт і методологія дослідження.

Об'єктом дослідження є особисті господарства населення обласного регіону (апробація запропонованих концепцій та встановлення закономірностей проводились на матеріалах Херсонської області).

Предметом дослідження є фактори формування і закономірності територіальної організації особистих господарств населення регіону.

Теоретико-методологічні засади дисертації склали положення теорії суспільної географії та географії природних ресурсів. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Української держави стосовно соціальних аспектів життєдіяльності суспільства; використання, відтворення та охорони земельних ресурсів; розвитку землекористування і багатоукладного сільського господарства в нових умовах реформування.

В процесі дослідження використовувались теоретичні та методологічні розробки, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених Е.Б. Алаєва, Г.В. Балабанова, О.А. Богуцького, П.П. Борщевського, В.С. Дієсперова, М.Г. Ігнатенка, З.І. Калугіної, О.О. Комліченко, Л.О. Мармуль, В.П. Нагірної, О.М. Онищенко, М.Д. Пістуна, А.М. Ракітнікова, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, В.Ф. Семенова, Я.Б. Олійника, О.Г. Топчієва, П.Г. Шищенка, О.М. Шпичака.

Методологія і методи дослідження. При розробці проблеми були використані окремі положення теорії регіонального розвитку, географічних оцінок, комплексний та типологічний підходи. Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою такої сукупності загальнонаукових, аналітичних і спеціальних методів дослідження: системно-структурного аналізу, статистичного і математичного аналізу, типології, картографічного і порівняльно-географічного методів.

Застосування системно-структурного аналізу дозволило здійснити теоретико-методичне узагальнення наукових концепцій і розробок провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених вивченню проблем розвитку і функціонування ОГН. Системно аналітичний метод було використано під час структурування функцій ОГН, проведення класифікації особистих господарств, розробки моделі раціонального землекористування і екологічно безпечного розвитку ОГН.

З метою виявлення тенденцій і закономірностей змін у просторовій організації, спеціалізації ОГН застосовувались статистичні і математичні методи (кореляційний, кластерний аналіз), типологічний підхід, а також методи комплексного і порівняльного аналізу. Для аналізу просторових змін необхідним стало застосування картографічного методу.

Використання наведених вище методів і методичних підходів дозволило здійснити комплексний аналіз проблем, розглянутих в дисертаційній роботі.

Фактологічну базу дисертаційної роботи склали статистичні матеріали Херсонського обласного управління статистики, первинні матеріали Херсонського обласного управління сільського господарства, державного управління екології та природних ресурсів України в Херсонській області, матеріали суцільних обстежень сільських населених пунктів, проведених Держкомстатом протягом 2000-2004 років, матеріали польових обстежень ключових районів і господарств.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі з позицій суспільно-географічної науки досліджено особливості формування та закономірності територіальної організації ОГН регіону в умовах реформування економіки.

Вперше:

розкрито суспільно-географічну сутність відношень і зв'язків, що виникають з розвитком і функціонуванням ОГН;

розширено наявні теоретичні доробки щодо систематики і функцій ОГН;

запропоновано методологічну схему і методичні підходи суспільно-географічного дослідження ОГН регіону;

проведено системний аналіз географічних факторів і закономірностей розміщення і функціонування ОГН конкретного регіону;

проведено аналіз спеціалізації та особливостей територіальної організації ОГН Херсонського регіону з виділенням типів ОГН за територіальними особливостями їх розвитку та функціонування;

розроблено модель раціонального природокористування та екологічно безпечного розвитку ОГН регіону.

уточнено та доповнено роль кооперативної та інтегративної діяльності у вирішенні ключових проблем функціонування ОГН, обґрунтовані основні напрямки їх вирішення.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків, сформульованих у дисертаційній роботі, забезпечується великим обсягом логічно проаналізованого фактичного матеріалу стосовно діяльності особистих господарств, цілеспрямованим застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних предмету, завданням і меті дисертаційної роботи. Виявлення закономірностей та залежностей розвитку і функціонування ОГН в межах обласного регіону базується на комплексному вивченні і аналізі всіх природно- та суспільно-географічних факторів, що зумовлюють територіальну диференціацію основних показників діяльності ОГН, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу і побудови матриці кореляційних зв'язків. Типізація ОГН обласного регіону проводилась за допомогою кластерного аналізу, що дозволило зменшити суб'єктивізм, який виникає під час виділення типів на основі великої кількості фактичного матеріалу. З метою перевірки результатів проведеної типізації ОГН було застосовано порівняльний аналіз кількісних показників. Результати такого аналізу дають змогу говорити про однорідність спеціалізації і соціально-економічних умов в межах виділених типів та підтипів і, відповідно, про можливість використання представленої схеми в сфері управління сільського господарства обласного регіону.

Наукове значення роботи. Розроблені теоретичні і методологічні засади, виявлені закономірності територіальної організації та спеціалізації ОГН розвивають та поглиблюють суспільно-географічний напрям дослідження цього типу господарств. Вони можуть бути використані для поглиблення вивчення цієї проблематики або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах країни.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони використовуються для обґрунтування перспективних напрямків розвитку особистих господарств населення Херсонським обласним управлінням сільського господарства. Одержані в дисертації висновки та рекомендації сприятимуть організації раціонального природокористування в ОГН Херсонщини, подальшому розвитку кооперативних зв'язків з суб'єктами АПК та підвищенню ролі особистих господарств у формуванні рівня життя сільських жителів. Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного університету, зокрема при викладанні дисциплін “Економічна і соціальна географія України”, “Вступ до економічної географії”, “Економіка природокористування”, “Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів”, при організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного наукового дослідження. Автором розроблені методологічні засади і запропоновані методичні підходи суспільно-географічного дослідження ОГН, визначені кількісні показники діяльності ОГН та проведена типізація адміністративно-територіальних одиниць Херсонської області за специфічними рисами функціонування ОГН. Здобувачем самостійно розроблена модель раціонального землекористування та екологічно-безпечного розвитку ОГН, виявлені причинно-наслідкові зв'язки комплексу проблем функціонування ОГН. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання. У спільних публікаціях автору належить 50% обсягу роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на ІХ з'їзді Українського Географічного товариства (Чернівці, жовтень 2004), Всеукраїнській конференції “Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 12-14 жовтня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених “Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 28-29 жовтня 2005 року), Республіканській науково-методичній конференції “Актуальні екологічні проблеми Півдня України” (Херсон, 16-17 березня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 28-29 квітня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 15-16 травня 2006 року), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (2004 - 2006 рр).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць. В провідних фахових виданнях - 4.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань), 15 рисунків, 4 додатки. Загальний обсяг дисертації - 183 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи територіальної організації особистих господарств населення” визначається суспільно-географічна сутність особистих господарств населення, їх роль в сучасному АПК України та регіонів, розробляються основи методики дослідження особистих господарств населення

Сучасний етап розвитку аграрного сектора економіки України відрізняється рядом важливих моментів. В результаті реформування аграрної сфери економіки відбуваються значні зміни не тільки у соціально-економічних умовах функціонування та розвитку ОГН, але і у їх територіальній організації та спеціалізації. Замість колективних і переважної більшості державних сільськогосподарських підприємств тепер функціонують нові сільськогосподарські підприємства (включаючи селянські (фермерські) господарства), які ґрунтуються на приватній власності на землю та інші засоби виробництва. Разом з тим,, дедалі більше розширюється сектор ОГН у результаті приєднання багатьма з них до наявних у них земельних ділянок належних їх членам земельних часток (паїв). Відповідно, особисті господарства починають відігравати все більшу роль у сучасній територіальній організації суспільства.

Ми підтримуємо думку Комліченко О.О., яка визначає ОГН як господарства, що мають сільськогосподарський виробничий профіль і використовують для цього землю як виробничий ресурс або просторову базу для розміщення виробництва, в яких робітник і підприємець поєднані в одній особі. Разом з тим ми акцентуємо, що ОГН є елементарними ланками суспільства, функціональні зв'язки яких повністю відповідають відношенням і зв'язкам класичної тріади “природа (П) - населення (Н) - господарство (Г)”. Вважаємо, що генералізовані типи суспільно-географічних відношень і зв'язків, які виникають з розвитком і функціонуванням особистих господарств, такі:

“П - Н”: під впливом природних умов і ресурсів сформувалась первинна сітка сільських поселень, які є осередками основного масиву ОГН;

“Н - П”: людина виступає носієм певних традиційних навичок та засобів у веденні сільського господарства, а отже визначає напрямки і способи використання природи у сільськогосподарському виробництві ОГН;

“П - Г”: природні умови і фактори певною мірою детермінують господарську спеціалізацію ОГН і визначають їх ефективність;

“Г - П”: господарська діяльність в ОГН виступає основним фактором перетворення природних екосистем на агроландшафти та визначає ступінь їх антропогенної трансформованості;

“Н - Г”: члени ОГН виступають головними організаторами виробництва, є основною робочою силою і, одночасно, споживачем більшої частини продукції ОГН. Крім того, трудові ресурси ОГН, зокрема забезпеченість ними, здійснює значний вплив на спеціалізацію ОГН: висока забезпеченість трудовими ресурсами дозволяє розвивати більш праце місткі галузі сільського господарства;

“Г - Н”: результати діяльності ОГН є основою продовольчого забезпечення членів особистих господарств і додаткового доходу, створюючи умови існування і відтворення населення.

Територіальна організація ОГН значною мірою зумовлена такими специфічими рисами їх розвитку:

відносно висока територіальна концентрація виробничих та інфраструктурних ланок сільськогосподарського призначення: рослинницької, тваринницької і реальна міжгалузева та внутрішньогалузева кооперація;

комплексне використання основної і побічної сільськогосподарської продукції, відходів;

досить економічне ведення всього агровідтворювального виробничого циклу.

Необхідно констатувати, що для ОГН характерні деякі негативні прояви функціонування, в тому числі соціальні: завищена витрата робочої сили в розрахунку на одиницю виробленої продукції в цілому, в тому числі праці членів сімей підліткового віку, слабка технічна озброєність праці тощо.

Разом з тим вважаємо, що хоча ОГН і не можуть вважатися стратегічним напрямом для створення цивілізованого сільського господарства, проте вони є ланкою аграрного сектору економіки, що виявила в період реформування певні позитивні риси:

ОГН - фактично єдина його ланка, яка не лише не зменшила обсягів виробництва, а як правило, збільшила. Особисті господарства населення України тепер виробляють близько 60% сільськогосподарської продукції.

Завдяки використанню резервів ОГН змогли вижити селяни багатьох господарств і навіть цілих регіонів країни, коли державні і кооперативні підприємства практично припинили видачу заробітної і натуральної платні трудівникам (1995-1999 роки).

ОГН на теперішній час є реальним сектором аграрної економіки, який найбільш готовий до поглиблення спеціалізації щодо виробництва високоякісної, екологічно чистої продукції.

В роботах економістів-аграрників запропоновано декілька варіантів типізації ОГН, разом з тим необхідним є узагальнення цих даних і їх уточнення з суспільно-географічного погляду. На наш погляд, ОГН доцільно класифікувати за формою організації, за рівнем спеціалізації, товарності виробництва і функціями (що найбільшою мірою визначатиме територіальну організацію) і за масштабами охоплення території (рис. 1).

За формою організації				За юридичним статусом
Особисті натуральні господарства		Особисті селянські господарства				Правовий статус не визначений, але за характером діяльності можна кваліфікувати як індивідуальну трудову діяльність
		Особисті господарства населення
		Кваліфікаційні риси:	аграрний профіль діяльності; споживчий або товаровиробничий характер функціонування; сімейний характер(розміри господарства визначаються можливостями і потребами родини); трудовий характер (технологічні операції виконуються переважно членами родини).
За рівнем спеціалізації		За рівнем товарності виробництва і функціями		За масштабами охоплення території
- багатогалузеві		- традиційні натурально-споживчі		ОГН міського населення		ОГН сільського населення
- вузько-спеціалізовані		- споживчо-товарні		дачні ділянки площею 0,05 - 0,1 га присадибні ділянки - 0,08 - 0,25 га		дрібні (розміром до 0,6 га) середні (від 0,6 до 1 га) великі (від 1 до 2 га) розвинуті (від 2 га та більше)
- одногалузеві		- товарні
* Розроблено Богадьоровою Л.М.

Рис. 1. Класифікація особистих господарств населення

ОГН виконують властиві лише їм економічні і соціальні функції щодо створення умов для продуктивної зайнятості, розширеного відтворення трудових ресурсів, задоволення матеріальних, духовних та інших потреб членів сім'ї та суспільства в цілому. Основними функціями, що визначають роль ОГН у соціально-економічному розвитку і територіальній організації сільської місцевості, є:

ОГН виступають основною ланкою формування справжнього господаря на землі і відіграють вирішальну роль для сталого розвиту селянства;

ОГН мають велике значення у самозабезпеченні продуктами харчування, а також забезпеченні сільськогосподарською продукцією міського населення;

разом із забезпеченням власних потреб у продуктах харчування, ОГН є виробниками значних обсягів товарної сільськогосподарської продукції, що уповільнює спад виробництва продукції в цілому в Україні;

ОГН виступають відчутним компенсатором і стабілізуючим фактором зайнятості сільського населення, забезпечують додатковий заробіток переважній частині сільського населення;

за допомогою діяльності в ОГН більшість селян самостійно забезпечують собі певний соціальний захист (зокрема, в плані освіти, лікування тощо) в перехідний період, поки на селі не розвинеться відповідна виробнича і обслуговуюча інфраструктура;

У розділі 2 “Територіальна організація та спеціалізація особистих господарств населення” розкрито особливості та фактори розвитку особистих господарств, виявлено просторові закономірності спеціалізації та ефективності розвитку ОГН Херсонської області, досліджено територіальну організацію особистих господарств регіону.

Природно-ресурсні (перш за все - агровиробничі) та суспільно-географічні чинники визначають відмінності спеціалізації, територіальної організації і особливості функціонування ОГН. Аналіз кореляційних відношень між головними показниками діяльності ОГН та низкою природно- та суспільно-географічних факторів (табл. 1) дозволив встановити закономірності і залежності географічної детермінованості функціонування ОГН.

Сукупність природних факторів виявляє наявність кореляційного зв'язку з одними й тими ж показниками функціонування ОГН, зокрема з показниками рослинництва (позитивний зв'язок - з зерновими культурами, негативний - з овочевими і баштанними культурами), вплив природних факторів на тваринництво значно менший і опосередкований та пов'язаний, як правило, з наявністю кормової бази.

Домінуючим впливом характеризуються суспільно-географічні фактори, зокрема:

виявлена кількість “праціюючих” кореляційних показників розвитку ОГН із показником топологічної відстані від обласного центру свідчить про орієнтацію ОГН регіону на міського споживача і, перш за все на жителів м. Херсона;

Таблиця 1

Кореляційні відношення між показниками функціонування ОГН Херсонської області, природними і суспільно-географічними умовами розвитку

Основні показники розвитку ОГН Природні і суспільно - географічні умови	Локалізація сільськогосподарських культур	Відносна кількість голів сільськогосподарських тварин на 1 людину
	Зернові	Картопля	Овочеві	Баштанні	ВРХ	Корів	Свиней	Відношення корів до ВРХ
	Коефіцієнти кореляції
Частка земельних ресурсів в компонентній структурі ПРП території		_	_	0				_
Вміст гумусу		_	_	_
Загальний бал бонітету ґрунтів		_	_	_
Топологічна відстань до м. Херсона		_	_					_
Сума топологічних відстаней у суспільно-географічному положенні АТО Херсонської області		_	_					_
Густота сільського населення	_			_	_	_	_
Частка зрошуваних земель	_	_			_	_	_
Сільськогосподар-ська освоєність території		_	_	_				_
Розораність території		_	_	_				_

Показники коефіцієнту кореляції:

	менше 0,2		0,21-0,5		0,51-0,7		0,71-0,9		більше 0,9

_	від'ємний зв'язок

* Розраховано автором за даними Херсонського обласного управління сільського господарства і Херсонського обласного управління статистики

периферійність регіону певною мірою сприяє розвитку тваринництва та деякою мірою - розвитку зернового сегмента спеціалізації особистих господарств;

густота населення визначається нами як найбільш багатоаспектна складова і умова розвитку ОГН, вплив цього фактора є сильним і різновекторним і визначає зміни як спеціалізації рослинництва, так і тваринництва;

зрошування не має визначального впливу на функціонування ОГН, але виступає певною мірою “фоновим” фактором розвитку, впливаючи на більшість показників як рослинництва, так і тваринництва ОГН;

сільськогосподарська освоєність та розораність території внаслідок специфіки землекористування в Херсонському регіоні значною мірою пов'язані і визначають в основному тенденції розвитку і територіальної організації рослинництва.

Згідно принципів системно-структурного аналізу, а також можливостей інформаційного забезпечення досліджень ОГН можливим є дослідити їх у галузевій, функціональній, територіальній, організаційно-управлінській структурних площинах. Обґрунтована в дисертації методика суспільно-географічного дослідження територіальної організації ОГН ґрунтується на визначенні системи показників, що всебічно характеризують регіональні особливості землекористування, спеціалізації ОГН, рівня їх товарності тощо. Запропонована система аналізу розвитку ОГН, оцінки їх структури, динаміки включає більшою мірою загальноприйняті кількісні показники (наприклад, структура землекористування в ОГН, показники спеціалізації рослинництва і тваринництва) та якісні характеристики (оцінка соціально-економічних особливостей розвитку, аналіз природно-географічних і соціально-економічних умов і факторів функціонування ОГН). Крім того, для аналізу деяких аспектів територіальної організації та розвитку ОГН нами запропоновані специфічні показники та підходи - створення матриці кореляційних зв'язків з метою характеристики залежностей та закономірностей між окремими суспільно-географічними чинниками та основними показниками розвитку ОГН, застосування кластерного аналізу під час проведення типізації адміністративно-територіальних одиниць області за ознаками функціонування ОГН тощо.

Виявлення суспільно-географічних та природно-екологічних чинників розвитку ОГН Херсонської області, аналіз галузевої структури, специфіки землекористування дозволили провести типологічне зонування території Херсонської області за особливостями територіальної організації ОГН (рис. 2).

Виділені нами 3 типи та 7 підтипів відрізняються:

за часткою земель, сконцентрованих в ОГН (від 0,71 в підтипі 2.3 до 1,84 в підтипі 2.1 при середньо обласному рівні 1);

за спеціалізацією рослинництва (від практично монозернової - підтип 3.2 до моноовочевої - підтип 1.2 з перехідними багатогалузевими підтипами);

за розвитком тваринництва (від регіонів з незначним розвитком тваринництва молочного напрямку - підтип 1.2 до районів з відносно високим рівнем розвитку м'ясо-молочного скотарства, свинарства і вирощування малої рогатої худоби - підтип 3.2).

Аналіз особливостей спеціалізації та територіальної організації ОГН Херсонської області, проведений у просторовому та часовому аспектах, свідчить про такі характерні риси розвитку ОГН виділених типів:

просторові зміни спеціалізації рослинництва ОГН Херсонської області знаходяться в межах трендової вісі “північний схід - південний захід” - регіони півночі та північного сходу області мають, як правило, монокультурну зернову спеціалізацію, а у напрямку півдня і південного заходу відбувається диверсифікація виробництва рослинницької продукції в ОГН, а отже збільшення кількості галузей спеціалізації та їх якісні зміни (посилення спеціалізації на овочевих, баштанних культурах тощо);

спеціалізація і інтенсивність виробництва продукції тваринництва господарствами населення змінюється у напрямку “центр - периферія” від молочного скотарства з середнім рівнем забезпеченості худоби сільськогосподарськими угіддями до районів м'ясо-молочного скотарства і свинарства з високою чисельністю поголів'я сільськогосподарських тварин на одиницю площі сільськогосподарських угідь;

загальною тенденцією динаміки коефіцієнтів територіальної локалізації головних сільськогосподарських культур ОГН Херсонської області є зменшення рівня спеціалізації в часі для всіх типів, що пов'язане на нашу думку з такими факторами: по-перше, успішні ОГН стають з часом фермерськими господарствами та є ядрами формування сільськогосподарських підприємств, що акумулюють землі інших ОГН (про це свідчить деяке скорочення площі ОГН); по-друге, для більшості сільського населення ОГН стають головним джерелом існування на фоні зламу традиційних форм господарювання та збільшення експлуатації в сільськогосподарських підприємствах, тому ОГН збільшують кількість вирощуваних культур, понижуючи частку товарних.

У розділі 3 “Суспільно-географічні чинники удосконалення функціонування особистих господарств населення регіону” на основі виявлення комплексу основних проблем розвитку і функціонування ОГН обґрунтовано напрямки забезпечення раціонального природокористування та екологічних пріоритетів розвитку особистих господарств, досліджено процеси кооперування, агропромислової інтеграції і формування агросервісної інфраструктури, що визначають зміни у ефективності функціонування та територіальній організації ОГН, показана роль особистих господарств в територіальному плануванні та соціально-економічному розвитку сільської місцевості.

До ключових проблем розвитку ОГН, що значно знижують ефективність цієї форми господарювання, віднесено:

збитковість або низька рентабельність виробництва в ОГН і, відповідно, низька товарність продукції внаслідок малої продуктивності праці і недостатнього розвитку агросервісної інфраструктури;

незахищеність діяльності ОГН у всіх відношеннях в умовах фактично ізольованого та інституціонально нерегламентованого функціонування;

нераціональна територіальна організація виробництва в ОГН з відсутністю науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо екологічно безпечної організації території та раціонального землекористування;

відсутність стартового капіталу внаслідок низьких доходів селян і відсутності доступу до кредитних ресурсів;

недосконалість матеріально-технічного, фінансово-кредитного та інформаційного забезпечення і технологічна відсталість виробництва.

Зважаючи на ці проблемні аспекти, на сучасному етапі функціонування дрібних форм господарювання на землі з точки зору еколого-економічної ефективності не може вважатися стратегічним напрямком формування в Україні прогресивної організаційної структури аграрного виробництва ринкового типу. Разом з тим, дрібні господарства найбільш готові до поглиблення спеціалізації щодо виробництва високоякісної, екологічно чистої продукції, і тому заслуговують на посилення гарантованої економічної і правової підтримки з боку держави.

Аналіз специфічних рис функціонування особистих господарств, особливостей їх діяльності у пореформений період дозволяє визначити сучасні тенденції розвитку ОГН, які полягають у таких аспектах їх діяльності:

комерціалізація ОГН (ОГН не тільки забезпечують особисті потреби, але і частину продукції реалізують за різними каналами);

диверсифікація діяльності (перехід від власне сільськогосподарського виробництва до надання туристичних послуг, технологічного обслуговування, переробки сільськогосподарської сировини тощо);

перехід від індивідуального виробництва до кооперативних форм діяльності;

залучення ОГН до інтегрованого виробництва.

З позицій еколого-економічної доцільності ми вважаємо найбільш оптимальною концепцію “двохвекторного розвитку” аграрних господарств, за якою доцільно підтримувати як велике товарне виробництво, так і дрібні господарства споживчо-товарного типу, якими і є особисті господарства. В умовах складної екологічної ситуації в сільському господарстві в Україні, тобто в умовах посилення процесів деградації ґрунтів, особисті господарства повинні і можуть відігравати особливу роль у вдосконаленні природокористування, відновленні родючості земель як “ядра” впровадження нової моделі екологічно безпечного розвитку сільськогосподарського землекористування. Крім того, на фоні масштабних процесів занепаду села, нагромадження цілої низки соціально-економічних, екологічних проблем розвитку сільської місцевості, ОГН відіграють значну позитивну роль у втриманні від різкого спаду рівня життя сільського населення і розбудови соціально-економічної сфери сільської місцевості.

У організаційно-економічному аспекті найбільшу увагу, на наш погляд, слід приділити розвитку процесів кооперування, агропромислової інтеграції і формуванню агросервісної інфраструктури. Кооперативні та інтегративні формування, на нашу думку, можуть стати досить об'єктивним механізмом згуртування сільського населення, побудови громадянського суспільства на селі і розв'язання низки соціально-економічних проблем розвитку ОГН, зокрема:

створять умови для широкого залучення до праці практично усіх верств сільського населення;

знімуть проблеми щодо реалізації продукції та поліпшення діяльності дрібних сільських товаровиробників;

мобілізують потенційні можливості щодо суттєвого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в усіх секторах сільської економіки;

нададуть можливість спільно вирішувати основні засади сумісної діяльності і використання прибутків.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретико-методологічне узагальнення і представлене нове розв'язання наукового завдання суспільно-географічного дослідження територіальної організації особистих господарств населення регіону. В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки:

ОГН є провідним і найстабільнішим типом виробників сільськогосподарської продукції в умовах загальної кризи у сільському господарстві країни, вони відіграють роль “полігону” для випробування приватної власності на землю та формування сільськогосподарського виробника нового типу - “виробника-власника”;

з суспільно-географічної точки зору ОГН є елементарними виробничими ланками суспільства, функціональні зв'язки яких повністю відповідають відношенням і зв'язкам системи “природа - населення - господарство”;

ОГН виконують властиві лише їм економічні і соціальні функції (самозабезпечення продуктами харчування, додатковий заробіток, соціальний захист тощо) щодо створення умов для продуктивної зайнятості, розширеного відтворення трудових ресурсів, задоволення матеріальних, духовних та інших потреб членів сім'ї та суспільства в цілому і є активними учасниками формування територіальної організації сільської місцевості;

головним чинником вибору спеціалізації ОГН є група суспільно-географічних факторів, до яких відноситься густота населення, транспортна доступність та положення відносно центрів збуту, перш за все м. Херсона, а природно-географічні фактори виявляють наявність позитивного кореляційного зв'язку тільки з окремими показниками рослинництва (зернові культури);

територіальна організація ОГН змінюється від адміністративного центру Херсонської області до периферії, причому головний вектор - перехід від моноспеціалізації овочевої до моноспеціалізації зернової в рослинництві та збільшення поголів'я худоби у напрямку периферії в тваринництві (за виключенням частки корів);

наявна тенденція до зменшення товарності ОГН, що пов'язано зі зміною юридичного статусу та формування колективних сільськогосподарських підприємств на нових організаційних засадах, про що свідчить деяке скорочення частки земель в ОГН;

сучасні тенденції розвитку ОГН (комерціалізація і диверсифікація діяльності, перехід від індивідуального виробництва до кооперативних форм діяльності і інтегрованого виробництва) дозволяють визначити, що ці господарства найбільш готові до поглиблення спеціалізації щодо виробництва високоякісної, екологічно чистої продукції, і тому заслуговують на посилення гарантованої економічної і правової підтримки з боку держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті

Богадьорова Л.М. Особливості та фактори розвитку особистих господарств населення Херсонської області // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К.: Вид-во Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2005. - Вип.14. - С.147-154

Богадьорова Л.М. Основи методики суспільно-географічного дослідження особистих господарств населення // Культура народов Причерноморья. - 2005. -№68 - С.125-129

Богадьорова Л.М. Просторові та часові зміни спеціалізації особистих господарств населення в межах Херсонської області // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К.: Вид-во Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2006. - Вип.15. - С. 66-71

Богадьорова Л.М. Роль особистих господарств населення в сучасному АПК України та регіонів // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2005. - С. 192-197

Богадьорова Л.М. Забезпечення раціонального природокористування та екологічних пріоритетів розвитку особистих господарств населення регіону // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип.43. - С. 239-248

Богадьорова Л.М. Особливості територіальної організації, спеціалізації та природокористування особистих господарств населення приморського регіону (за матеріалами Херсонської області) // Актуальні екологічні проблеми Півдня України: Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. - С. 18-23

Ігнатенко М.Г., Богадьорова Л.М. Значення особистого підсобного господарства в сучасному забезпеченні населення продуктами харчування // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ “Обрій”. - 2004. - Т. 2. - С.218-219 (Внесок автора: визначення частки та ролі особистих господарств у виробництві сільськогосподарської продукції)

Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О., Богадьорова Л.М. Проблеми особистих селянських господарств Херсонської області на сучасному етапі // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип.40. - С. 217-223 (Внесок автора: актуалізація проблем кооперації господарств населення)

Богадьорова Л.М., Джуль К.І. Сучасний стан і проблеми розвитку та розміщення тваринництва Херсонської області // Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства. Зб. наук. праць. - Вип.1. - Херсон: ПП Віноградов Г.О., 2005. - С.62-67 (Внесок автора: рівень спеціалізація тваринництва районів Херсонської області)

Богадьорова Л.М., Мальчикова Д.С. Спеціалізація тваринництва господарств населення Херсонської області в межах зон впливу міських поселень // збірник наукових праць. Вип. 283: Географія. - Чернівці: Рута, 2006 - С. 125-131(Внесок автора: визначення частки та ролі особистих господарств у виробництві продукції тваринництва та проведення зонування)

Тези доповідей

Богадьорова Л.М. Аналіз динаміки територіальної організації особистих господарств населення Херсонської області // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - С. 110-113

Богадьорова Л.М. Суспільно-географічна сутність особистих господарств населення // Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Харків: РВВ Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2006. - С.290-294

АНОТАЦІЯ

Богадьорова Л.М. Особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Одеський національний університет імені Іллі Мечникова, Одеса, 2006.

В роботі розглянуто особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону. Розкрито суспільно-географічну сутність відношень і зв'язків, що виникають з розвитком і функціонуванням ОГН, розширено наявні теоретичні доробки щодо систематики і функцій ОГН. Запропоновано методологічну схему і методичні підходи суспільно-географічного дослідження територіальної організації ОГН, оцінки впливу природно- та суспільно-географічних факторів розвитку і функціонування ОГН регіону. Проведено системний аналіз спеціалізації та особливостей територіальної організації ОГН Херсонського регіону з виділенням типів ОГН. В роботі обґрунтовано модель раціонального природокористування та екологічно безпечного розвитку ОГН регіону, уточнено та доповнено роль кооперативної та інтегративної діяльності у вирішенні ключових проблем функціонування ОГН. Як найбільш оптимальна запропонована концепція “двохвекторного розвитку” аграрних господарств, за якою доцільно підтримувати як велике товарне виробництво, так і дрібні господарства, зокрема ОГН.

Ключові слова: особисті господарства населення, територіальна організація, територіальна спеціалізація, типізація, екологічно безпечне землекористування.

АННОТАЦИЯ

Богадерова Л.М. Особенности территориальной организации личных хозяйств населения региону. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Одесский национальный университет имени Ильи Мечникова, Одесса, 2006.

Формирование рыночных отношений, внедрение частной собственности на землю и либерализация хозяйственной деятельности обуславливают повышение роли личных хозяйств населения (ЛХН) в аграрном секторе экономики Украины и территориальной организации сельской местности. В работе рассмотрены особенности территориальной организации ЛХН региона. Раскрыто общественно-географическую сущность отношений и связей, которые возникают с развитием и функционированием ЛХН, расширены имеющиеся теоретические наработки, касающиеся систематики и функций ЛХН. Предложена методологическая схема и методические подходы общественно-географического исследования территориальной организации ОГН, оценки влияния природно- и общественно-географических факторов развития и функционирования ОГН региона. Проведен системный анализ специализации и особенностей территориальной организации ЛХН Херсонского региона с выделением типов ЛХН. В работе обоснована модель рационального природопользования и экологически безопасного развития ЛХН региона, уточнена и дополнена роль кооперативной и интегративной деятельности в решении ключевых проблем функционирования ЛХН. Как наиболее оптимальная предложена концепция “двухвекторного развития” аграрных хозяйств, по которой целесообразно поддерживать как крупное товарное производство, так и мелкие хозяйства, в частности ЛХН.

В работе отмечены специфические черты ЛХН, к которым относятся - относительно высокая территориальная концентрация производственных и инфраструктурных звеньев сельскохозяйственного назначения, реальная межотраслевая и внутриотраслевая кооперация, комплексное использование основной и побочной сельскохозяйственной продукции, отходов, экономическое ведение всего агропроизводственного цикла.

Ключевые слова: личные хозяйства населения, территориальная организация, территориальная специализация, типизация, экологически безопасное природопользование.

SUMMARY

Bogadiorova L.M. The peculiarities of the territorial organization of individual farms of region's population. Manuscript.

Thesis for a Candidate degree of Geographical sciences (speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography) - Illa Mechnicov Odessa National University, Odessa, 2006.

The dissertation reveals the peculiarities of the individual farms of the region's population IFP. The social-geographical essence of relations and ties which appear with IFP development and functioning has been revealed, the theories as for systematics and IFP functions have been extended.

The methodological scheme and methodic approaches of social-geographical research of territorial IFP organization, influence estimation of nature and social -geographical factors of IFP development and functioning have been proposed. The system analysis of specialization and peculiarities of IFP territorial organization of the Kherson region, including IFP types has been carried out. In the dissertation the model of efficient nature tenure and ecologically safe development of regional IFP has bun grounded. The role of cooperative and integrative activity in solving the key problems of IFP functioning has been made more precise. As the most optimal the concept of “two-vector development” of agrarian farms concerning commodity economy as well as small farms, including IFP has been proposed.

Key words: individual farms of population, territorial organization, territorial specialization, ecologically safe land-tenure.

Размещено на Allbest.ru