Еколого-географічні проблеми середніх і великих урбосистем Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Проблема взаємодії суспільства і природи її регіональні особливості та загальні закономірності формування урбосистем завжди були в центрі уваги дослідників. В наші дні ця проблема набула нового змісту композиційно ускладнилась наслідки її безпосередньо впливають як на природний стан навколишнього середовища так і на різні сторони матеріального і духовного життя сучасного суспільства. Відсутність в містах Луцьку, Ковелі та Ківерцях гігантських промислових підприємств зумовлює порівняно з іншими промислово розвинутими містами України незначне забруднення атмосфери шкідливими викидами.

Важливим і актуальним напрямком дослідження є вивчення етапів урбанізації території, збільшення навантаження на природні ландшафти та визначення ступеня забруднення урбокомплексів.

Не менш важливим напрямком дослідження слід вважати визначення зв'язків забруднення з розвитком промислових комплексів, їх вплив на різні ландшафти, окремі компоненти та особливості трансформації урбосистем під впливом посилення антропізації з початку ХІХ століття.

Актуальним залишається також проблема забруднення урбоземів міських зон, парково-вуличної рослинності, міських водних потоків важкими металами, виявлення негативних геоаномалій (ґрунтових, водних, рослинних, атмосферних) шляхом екологічного картування та в майбутньому розробки заходів покращення екологічного стану міських територій.

Саме ці аспекти визначають актуальність екологічної оцінки урбосистем на прикладі середніх та великих міст.

Мета і завдання дослідження. За останні десятиріччя, в зв'язку з розвитком промислових об'єктів, розширенням господарської діяльності та збільшенням площ населених пунктів посилилось навантаження на природні комплекси, особливо в межах урбанізованих територій. Антропогенне навантаження на урбокомплекси посилило розвиток сучасних різноманітних негативних явищ, якими охоплені всі ділянки урбанізованої території.

Основна мета і завдання наших досліджень полягала:

- у виявленні та різносторонній екологічній характеристиці негативних процесів в межах площ середнього та великого міста на основі статистичних, картографічних та фондових матеріалів;

- виявленні сучасних природно-антропогенних процесів на основі безпосередніх польових та лабораторних досліджень;

- у встановленні розповсюдження геопатогенних аномалій важких металів на основі екологічного картографування ґрунтово-рослинного покриву та водних об'єктів;

- виявленні взаємозв'язків між геоаномальними урбокомплексами та поширенням захворювань;

- в аналізі екологічного стану урбокомплексів та зонування середніх і великих урбосистем.

1. Методика урбоекологічних досліджень середніх і великих міст

Присвячений спектрам методів та алгоритмам їх вирішення.

Ландшафтно-геохімічний метод дав можливість встановити закономірності розсіювання, міграції і акумуляції хімічних елементів на різних елементах рельєфу та приуроченість окремих інгредієнтів до морфологічних одиниць ландшафтів. Його використання сприяло виявленню певних геохімічних аномальних полів в різних компонентах ландшафтів на основі кількісних показників.

Ландшафтно-екологічний підхід дав можливість виявити закономірності територіального розподілу полютантів на основі статистичних, лабораторних, польових, картографічних методів та їх зв'язок з різними типами захворювань населення, реакції людського організму на зміну екологічних умов довкілля. Основне завдання ландшафтно-екологічного методу полягало у встановленні приуроченості окремих видів захворювань до певних урбокомплексів та причин, якими обумовлені ці захворювання.

Картографічно-екологічний метод полягає у відображенні на картах негативних явищ, які виникли внаслідок діяльності людини в довкіллі на сучасному етапі та багаторічному аспекті.

Статистичний метод застосувався паралельно з іншими методами. Він полягає у зборі та опрацюванні статистичних показників про об'єми викидів в атмосферу різними промисловими комплексами, скиди очищених та неочищених промислових вод в поверхневі водні об'єкти; забруднення ґрунтів, стан здоров'я населення тощо.

Оцінка акумулятивних тенденцій в урбоземах та парково-вуличних насадженнях проводилась на основі порівняння світових кларкових величин з конкретними індивідуальними, фоновими величинами та місцевими і регіональними кларковими показниками.

Для оцінки накопичення важких металів в урбоземах застосовували різні методичні прийоми.

Одна з формул, на підставі яких розраховувались коефіцієнти акумуляції ґрунтів приводиться нижче (Волошин, 1998):

Відношенням абсолютних величин хімічних елементів (Сі) до середнього арифметичного з 10 мінімальних величин, які визначені у грунтових розрізах, розміщених на віддалі 15-20 км від основних джерел забруднення або знаходяться у тіні руху забруднених повітряних мас:

Кх10 = Сі / Сіх10min (2); Cix10 = n1 + n2 + … + n10 / n,

де Сі - вміст хімічного елементу в ґрунті, Сіх10min - середнє з 10 мінімальних величин хімічних елементів, які не піддались інтенсивному впливу антропогенного забруднення.

Серед варіантів розрахунку акумулятивних тенденцій в листі рослинних угрупувань використаний наступний методичний прийом:

За фоновий кларк приймали хімічні елементи з мінімальним показником для кожної листяної породи, яка находилась на певній віддалі від джерела забруднення, відповідно не піддавались інтенсивному впливу забруднених повітряних мас і росла в порівняно чистих зонах.

Коефіцієнт акумуляції визначали:

Kа = Ci / Сі min,

де Сі - абсолютна величина хімічного елементу в листі дерев, Сі min - мінімальна величина хімічного елементу серед вимірів кожного дерева, прийнята за місцеву фонову величину.

В ґрунтах, парково-вуличних насадженнях, атмосферних опадах коефіцієнти акумуляції важких металів були розраховані за відношенням індивідуальних величин до середніх значень, мінімальних показників тощо.

Складено дві серії екологічних карт. Перша з застосуванням діаграмного методу, друга - з застосуванням комп'ютерної технології з використання програми Arc View GIS 3.2.

2. Формування структури урбокомплексів

Висвітлено історію антропогенного навантаження середніх і малих міст Волині та вперше проведено періодизацію урбопромислового навантаження і для великого міста (Луцька) виділено 6 періодів (1880-1892, 1892-1906, 1906-1939, 1939-1961, 1961-1985, 1985-2002), середніх міст (Ковеля - 1771-1923, 1923-1939, 1939-1944, 1944-1960, 1960-2002, Ківерець - 1870-1906, 1906-1939, 1939-1944, 1944-1951, 1951-2002) 5 періодів. Зміна промислового навантаження фабрик, заводів за дані періоди подана в таблиці 1.

На підставі концентрації промислових підприємств, житлової забудови, природних ландшафтів та урбаністичних особливостей на площі Луцька виділено 4 урбопромислових райони, міст Ковеля і Ківерець - по 3 урбопромислових райони.

Проведені статистичні розрахунки сучасного навантаження кількістю великих промислових підприємств. Коефіцієнти навантаження розраховані за відношенням різних шкідливих речовин до площі урбокомплексу, кількості населення в урбопромислових районах міст.

Таблиця 1. Зміна промислового навантаження на довкілля фабрик, заводів з 1771 до 2002 р.

В межах міста Луцька коефіцієнти навантаження змінюються від 0,09 до 734,5, а в містах Ковелі та Ківерцях він менший і змінюється від 0,009 до 60,0.

Крім того в даному розділі розкрито причини виникнення небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, підтоплення, затоплення, суфозія, а також дано характеристику джерел забруднення та виділено промислово-територіальні групи середніх і великих міст Волинської області.

3. Екологічні особливості поверхневих вод

Подається аналіз забруднення атмосферних опадів. В 2000 році на міській площі Луцька відібрано 22 проби дощових атмосферних опадів, якими охоплено основні райони міста, різні за ступенем антропогенного навантаження. В дощових опадах визначено: Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd (табл. 2).

Як видно з таблиці, в атмосферних опадах виявлено максимальний вміст заліза. Його кількість в 22 пробах змінювалася від 0,02 до 0,06 мг/л. Наступне місце за величиною вмісту займає марганець. В порівнянні з вмістом заліза його кількість більш варіабільна і змінюється від 0,01 до 0,04 мг/л. В усіх атмосферних пробах виявлено вміст цинку, однак його величина стабільна і не перевищує 0,01 мг/л. Тільки в окремих пробах вміст цього важкого металу сягає 0,02-0,03 мг/л.

Таблиця 2. Вміст важких металів в опадах міста Луцька (2000 р.)

Нестабільними величинами, або повною відсутністю характеризується мідь і кобальт. Майже в половині пробах мідь не виявлена. В інших зафіксована величина - 0,01-0,03 мг/л. Відмітимо, що кобальт із 22 проб виявлений тільки в 4. Його вміст не перевищує 0,01 мг/л. На період відбору проб дощових опадів не виявлено свинцю і кадмію.

В даному розділі проведений також аналіз та розрахунки коефіцієнтів акумуляції за відношенням індивідуальних величин до місцевих кларків та середніх величин. На їх основі розраховані коефіцієнти акумуляції хімічних елементів в дощових опадах міста Луцька та в річці Стир..

В 2000 р., в літній період, було відібрано проби води річки Стир в місцях, де за зовнішніми ознаками спостерігалось її забруднення: збільшена каламутність, мала прозорість, наявність завислих речовин та інших твердих домішок. Спектрометричним дослідженням виявлені наступні хімічні елементи Fe, Zn, Cu, Pb, Co, Cd, Mn.

Аналіз одержаних результатів показав, що в воді річки Стир спостерігається акумуляція деяких шкідливих хімічних елементів.

4. Екологічний стан парково-вуличних насаджень

Дано характеристику геоботанічних районів природних та урбанізованих територій, а також дано загальну характеристику парково-вуличних насаджень.

Дослідженнями охоплена площа 4185,8 га території міста Луцька на якій закладено 32 пробних ділянки, територія міст Ковеля площею 4700 га і Ківерець площею 546 га, на якій закладено по 7 пробних ділянки. В межах міських зелених насаджень з основних та паркових порід відібрані зразки листя. В 22 пробах (відбір 2000 р.) з території міста Луцька визначали Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd. В другій групі проб, які були відібрані на території Луцька в 2001 р. набір хімічних елементів був розширений до 24 хімічних елементів. В зразках визначено Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo. В 7 пробах 2002 р., що були відібрані з території міст Ковеля та Ківерець визначали Cu, Zn, Pb, Cd (табл. 3-5).

Для розрахунків величин коефіцієнтів акумуляції використані формули, які полягають у відношенні абсолютного вмісту хімічного елементу в листі до середньої регіональної фонової та до мінімальної величини хімічного елементу.

Таблиця 3. Результати спектрального аналізу листя вулично-паркових порід м. Луцька (2000 р.)

Таблиця 4. Результати спектрального аналізу листя вулично-паркових порід м. Ківерці (2002 р.)

Таблиця 5. Результати спектрального аналізу листя вулично-паркових порід м. Ковеля (2002 р.)

На підставі даних про вміст різних хімічних елементів в парково-вуличній рослинності міст Луцька, Ковеля та Ківерець проведено картографування забруднення парково-вуличних насаджень і виділені, так звані, аномальні метал-флористичні поля (плями, контури) в межах цих урбосистем. Причому аномальні поля в більшості випадків приурочені до тих чи інших джерел забруднення довкілля. Проведено також площинне картографування урбоплощі міста з застосуванням комп'ютерної програми Arc View GIS 3.2 a з метою виявлення аномальних площ з максимальною акумуляцією окремих елементів в листі парково-вуличних насадженнях. Карти комп'ютерного типу складені за вмістом Mn, Sr, Fe, Ba з проведенням ізомет через певні інтервали.

5. Ґрунтовий покрив міст та їх екологічний стан

Подано загальну характеристику ґрунтового покриву міст та приміських територій району дослідження, а також дано характеристику особливостей забруднення ґрунтового покриву.

З врахуванням ландшафтно-геохімічного районування зразки ґрунтів були відібрані на площі селітебних, промислових, рекреаційних, аграрних, водних зонах.

Встановлено, що в межах міста Луцька найбільші площі ґрунтів забруднені елементами 1 класу небезпеки (Рb, Zn), 2 класу (Co, Ni, Cu), 3 класу (Sr). В процесі обробки матеріалів досліджень 1991-1992 рр. встановлено, що в більшості вміст окремих хімічних елементів перевищує ГДК і охоплює значні території міста. При цьому виявлені чіткі, диференційно-акумулятивні особливості, пов'язані з негативним впливом тих чи інших господарських комплексів. Інші елементи зустрічаються на території епізодично, рідко перевищують ГДК в ґрунтах. Вони не утворюють чіткої просторової концентрації і характеризуються низькою інтенсивністю.

Повторні дослідження урбоземів Луцька проведені в 2000-2001 рр. на площі 4185,8 га міста, де було взято 32 зразка. У зразках на атомно-абсорбційному спектрофото-метрі типу С-115-ІМ визначали: Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Ge, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo.

Дослідження урбоземних грунтів міської зони Ковеля (на площі 4700 га) та Ківерців (на площі 546 га) проведені в 2002 році і взято 6-7 зразків грунту. У зразках визначали: Co, Cu, Pb, Cd, Zn.

Результати лабораторних досліджень та відповідної статистичної обробки подані у таблицях 6-8.

Необхідно підкреслити про деякі особливості, які виявлені шляхом порівнювання фонових і середньостатистичних показників.

Таблиця 6. Результати спектрального аналізу урбоземів м. Луцька (2000 р.)

Таблиця 7. Результати спектрального аналізу урбоземів м. Ковеля (2002 р.)

Таблиця 8. Результати спектрального аналізу урбоземів м.Ківерці (2002 рік)

Перша особливість полягає в тому, що фонові величини нижчі за середньостатистичний вміст хімелементів (Zr, Ni, Ti, Se, La, Mn, Cr, V, Cu, Sn, Be, Cd, As), друга особливість - фонові показники перевищують середньостатистичні або близькі до них (Co, Y, Ag, Pb, Zn, Ba, Sr, Mo).

На основі середньостатистичних величин кожного хімічного елементу можна судити про неоднакову акумулятивну активність міських ґрунтів з різними хімічними елементами. Таку особливість урбоземів ми називаємо адсорбційною активністю. За цією особливістю важкі метали утворюють адсорбційно-акумулятивний ряд: Ti > Mn > Ba > Sr > V > Zr > Zn > Ni > Cr > Pb > Cu > Co > Sc > Y > As > La > Ga > Mo > Be.

Таким чином, акумулятивний процес в межах міського ґрунтового покриву досить інтенсивний, беззаперечний, що підтверджено при використанні інших методів дослідження.

Особливості площинного поширення решти хімічних елементів у ґрунтах різних типів ландшафтів узагальнені на картах міського екополігону досліджень 2001 р. Аналіз карт забруднення урбоземів міської зони засвідчує, що кожний важкий метал в загальному має свої закономірності розсіювання, акумуляції по відношенню до джерела забруднення.

Крім еколого-діаграмних точкових карт забруднення ґрунтів важкими металами (всього складено 15 карт, які охоплюють 4185,8 га урбоплощі міста), застосований сучасний метод (комп'ютерна технологія) картографування за індивідуальними величинами кожного металу (програма Arc View GIS 3.2 a).

Позитивна сторона ізометного методу картографування полягає в тому, що на картосхемах чітко виділяються контури з різним ступенем навантаження окремими елементами, які дають підстави стверджувати про наявність різних джерел забруднення ґрунтового покриву окремими інгредієнтами, як внутрішніх (місцеві промислові комплекси) так і зовнішніх джерел забруднення: трансграничного перенесення повітряними масами різних шкідливих речовин та акумуляції їх на урбоплощі міста.

Метал-аномальні поля з врахуванням джерел забруднення дають можливості розробляти відповідні заходи з метою покращення екологічного стану окремих частин, або всієї урбоплощі.

Таким чином наші дослідження були зосереджені на основних аспектах екологічних проблем урбокомплексів міст Луцька, Ковеля та Ківерець: вивчали вміст та закономірності поширення, акумуляції хімічних елементів в міських ґрунтах (урбоземах); меліоративні особливості, грунтоутвірно-антропогенні процеси, здійснили екологічне картографування міських земель.

На відміну від фрагментарних малоелементних та точкових досліджень різних авторів нами проведено площинне обстеження промислового центру Луцька, Ковеля та Ківерець в межах міських зон. Основна увага була зосереджена на маловивченій проблемі: вмісту та акумулятивним особливостям хімічних елементів у верхніх шарах ґрунтів, атмосферних опадах, парково-вуличних насадженнях, поверхневих водах.

геоаномальний урбокомплекс еколгічний картографічний

Висновки

1. Дисертаційні дослідження проведені з застосуванням наступних методичних прийомів: статистичного, еколого-картографічного, аналітичного (атомно-адсорбційного), ландшафтно-геохімічного, математичного та методів комп'ютерної технології.

2. Урбаністичними дослідженнями в межах великих і середніх міст та суміжних територій встановлено закономірності порушення природної рівноваги, ступінь урбанізації, трансформації окремих природних компонентів, формування негативних урбопроцесів під впливом антропогенного навантаження.

3. На підставі аналізу фондових, архівних, літературних джерел та інтенсивності впливу господарської діяльності на природні комплекси в місті Луцьку виділено 6 періодів урбанізації (з 1880 до 2002 рр.); в місті Ковелі - 5 періодів (з 1771 до 2002 рр.); в місті Ківерцях - 5 періодів (з 1870 до 2002 рр.).

4. Проведено урбопромислове районування міст Луцька, Ковеля, Ківерець на підставі природно-антропогенних особливостей, промислового навантаження, щільності забудови та інвентаризаційних показників промислових комплексів.

5. Для урбокомплексних контурів одержані коефіцієнти навантаження з відношення загальної суми забруднення та суми важких металів до площі району складають відповідно для міста Луцька 302,6 та 2415,8, міста Ковеля - 185,0 та 68,3, міста Ківерець - 159,4 та 574,7; коефіцієнти з відношення індивідуальних інгредієнтів: до площі району міст Луцька, Ковеля, Ківерець Zn відповідно змінюється від 7 до 20, 12 - 18, 72 - 172; Co - від 1,6 до 2,7, 0,7 - 1,0, 5 - 11; Cu - від 1,9 до 2,4, 2,8 - 4,2, 13,8 - 32,4.; до кількості населення Луцька, Ковеля, Ківерець коефіцієнт Zn складає відповідно 0,002-0,005, 0,007-0,01, 0,02-0,06; Co - 0,0002-0,0008, 0,0004-0,0006, 0,001-0,004; Cu - 0,0002-0,0007, 0,002, 0,004-0,012.

6. В межах урбосистем Луцька виявлено негативні явища: зсувні процеси, суффозія, просадку ґрунту, підтоплення, затоплення, забруднення урбоземів, атмосфери, водойм, парково-вуличних насаджень.

7. В атмосферних опадах над урбоплощею Луцька в 22 пробах визначено: Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd. Кількість Fe змінюється в межах 0,02-0,06. Стабільні величини для Zn і Mn (0,01-0,04). В третині зразків дощової води зустрічається Cu, рідко Co; Pb і Cd в пробах не виявлено. Коефіцієнти акумуляції перевищували кларки в 1 - 4 рази.

8. У воді річки Стир виявлено Fe, Cu, Zn, Pb, Mn, Co, Cd. Максимальний вміст характерний для Mn, величини якого коливаються від 0,01 до 0,02 мг/л. Аналогічні цифри характеризують Fe. Вміст Cu і Zn не перевищує 0,01 мг/л, Pb, Co, Cd в пробах не виявлені. Коефіцієнти акумуляції перевищують місцевий кларк в 2 рази.

9. В парково-вуличних насадженнях урбоплощ Луцька, Ковеля, Ківерець досліджено вміст наступних хімічних елементів:Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo.

Вміст Mn в парково-вуличних породах міста Луцька змінювався від 1,16 до 4,12 мг/кг, Zn - від 1,43 до 1,78 мг/кг, Fe - 0,15-0,73 мг/кг сухої маси (дослідження 2000 року). В 2001 році вміст Ba в листі змінювався від 360 до 440 мг/кг, Sr - 290-390 мг/кг, Fe - 95-199 мг/кг сухої маси, цифрові показники Zn складали 19-27,6 мг/кг, Cu - 2,6-6,9 мг/кг сухої маси. Вміст Zn в парково-вуличних насадженнях Ковеля і Ківерець відповідно складав 19 - 29,3 мг/кг, Cu - 2,6 - 6,9 мг/кг, Pb - 1,8 - 2,8 мг/кг, Cd - 0,07-0,13 мг/кг сухої маси.

Коефіцієнти акумуляції антропогенних полютантів в листі парково-вуличних порід у Луцьку перевищують місцеві кларкові величини в 0,5-8,1 рази, Ковелі - 1,1-2,7, Ківерцях - 1,2-2,9 рази.

10. Відображено поширення інгредієнтів в межах міських територій Луцька, Ковеля, Ківерець діаграмним та картограмним методом і встановлено урбоплощі з найвищим рівнем забруднення, де кожний інгредієнт характеризується власними закономірностями акумуляції. Найвищий рівень забруднення переважної більшості інгредієнтів приурочений до зон концентрації промислових об'єктів та інтенсивної господарської діяльності.

11. Протягом 2000-2002 років проведена екологічна оцінка стану урбоземів міст на підставі вмісту 24 хімічних елементів. Встановлено, що найбільшою акумулятивною інтенсивністю в урбоземах Луцька характеризується Ti, Ba, Sr (310 - 1400 мг/кг ґрунту). Наступні місця займають Mn, Cr, V з вмістом від 13 до 94 мг/кг ґрунту. Коефіцієнти акумуляції, які характеризують інтенсивність накопичення важких металів в урбокомплексах перевищують місцеві кларки в 61 раз. Вміст полютантів в урбоземах Ковеля та Ківерець (Cu, Pb, Cd, Zn, Co) значно нищий і змінюється від 0,03 (Cd) до 75,7 (Zn) мг/кг ґрунту. Коефіцієнти акумуляції коливаються від 0,3 до 4,7 рази.

12. Проведено картографування урбоземів Луцька, Ковеля, Ківерець з застосуванням комп'ютерного, ізометно-площинного, точково-діаграмного методів та виділенням геоаномальних зон (полів) наступних хімічних елементів природного та антропогенного походження: Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo. Виявлені різні ступені забруднення урбокомплексів важкими металами. Накопиченням Zn в урбоземах Луцька сформовано 4 металаномальні поля, в північній частині чітко виділяються 3 металаномалії Pb. Карти з застосуванням комп'ютерної технології підтверджують формування різних за ступенем забруднення метал-аномальних урбоплощ.

На точкових діаграмах забруднення урбокомплексів Ковеля найбільші забруднення зафіксовано на периферійних зонах урбоплощ, що пов'язано з розміщенням господарських об'єктів та магістральних доріг.

Діаграми на урбоплощі Ківерець зафіксували найбільше забруднення Co, Cd, Zn в південно-західній частині, Cu, Pb в смугах примагістральних доріг.

Література

1. Лепкий М.І. Особливості формування природно-рекреаційного потенціалу великого міста (на прикладі м. Луцьк) // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Випуск 6. - К., 2001. - С.219-228.

2. Волошин І.М., Лепкий М.І. Забруднення важкими металами урбоземів міста Луцька // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Книга 3. - Харків, 2002. - С.31-32.

3. Лепкий М.І. Оцінка акумулятивних особливостей хімічних елементів в ґрунтах міста Луцька // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Періодичний науковий збірник. Том 4. - Київ-Луцьк, 2002. - С.226-230.

4. Волошин І.М., Лепкий М.І. Зміна ґрунтового покриву в урбозоні міста Луцька // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки - №3 - Луцьк, Видав. ВДУ ім. Л. Українки, 2002. - С.144-148.

5. Лепкий М.І. Екологічний стан річки Стир // Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України. Збірник наукових праць. - Суми, СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. - С.111-117.

6. Лепкий М.І.Атмосферні паспортно-моніторингові дослідження // Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся. Збірник наукових праць Луцького біотехнічного інституту. - Луцьк, Надстир'я, 2000. - Випуск ІV - С.79-81.

Размещено на Allbest.ru