Агроландшафтні системи Чернівецької області, проблеми використання і оптимізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

АГРОЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ,

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЇ

Скрипник Ярослав Петрович

Чернівці - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізичної географії і раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор географічних наук, професор

Куниця Микола Олександрович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

професор кафедри фізичної географії і

раціонального природокористування

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Будз Маркіян Дмитрович,

Український університет водного господарства і природокористування,

кандидат географічних наук, доцент

Потапенко В'ячеслав Георгійович

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Провідна установа: Львівський національний університет ім. Івана Франка МОН України

Захист відбудеться 9 жовтня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, к, IV, ауд. 24).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий 5 вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рибак І.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних наукових досліджень проблем взаємодії і поглиблення протиріч в системі “суспільство-природа”. В цьому аспекті інтегрування наукового знання, розробка й застосування нових методів дослідження є необхідними умовами оптимізації природокористування, в т.ч. сільськогосподарського.

Інтегративна роль у дослідженні процесів оптимізації сільськогосподарського природокористування (СП) з позицій комплексності, системності та історизму, в їх просторово-часовому виразі, належить географічним наукам, зокрема ландшафтознавству. В сучасних ландшафтознавчих вишукуваннях особливе місце займають дослідження агроландшафтних систем (АЛС). Це пов'язано зі значною трансформацією природного середовища під сільськогосподарським впливом людини, що в ряді географічних регіонів, в т.ч. і в Чернівецькій області, призвело до погіршення якості довкілля. Дослідження АЛС набувають особливої ваги ще й у зв'язку із сучасними соціально-економічними процесами в Україні. З одного боку, до цього призводить загострення екологічних умов при значній нестабільності соціально-економічної ситуації в державі, а з іншого - реальність втілення в практику господарювання результатів агроландшафтних досліджень на сучасному етапі трансформації структурно-функціональних взаємозв'язків в АЛС.

Отже, актуальність теми даного дослідження визначається, як науковою важливістю розробки теоретико-методичних аспектів вивчення АЛС, так і прикладною господарською значимістю отриманих при цьому результатів.

До певної міри зазначене вплинуло на вибір регіону дослідження, хоча пріоритетними в цьому випадку постали: специфіка його просторового положення - контактне розміщення регіону в зоні інтегративної взаємодії гірських, передгірних і рівнинних ландшафтних комплексів (ЛК), що в основному визначає значну диференційованість і складність АЛС; розташування регіону в зоні давньої і тривалої за часом та інтенсивної за ступенем антропогенної трансформованості ЛК при їх сільськогосподарському використанні; потенційна географічна еталонність території; ситуація в дослідженні АЛС не відповідає рівню сільськогосподарського освоєння регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась згідно наукової теми кафедри географії і картографії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Географо-краєзнавчі дослідження Карпато-Подільського регіону". Результати дослідження використовувались при виконанні: державної приоритетної науково-дослідної теми “Ландшафтно-екологічні основи вирішенні проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища” №49-81 (1990-1993рр.); науково-дослідної роботи за темою “Географічні особливості краєзнавчого картографування України” №50-00 (1990-1995рр.); держбюджетної науково-дослідної теми “Географічні особливості використання і відтворення природних ресурсів регіону Прикарпаття” №50-82 (1992-1996рр.); госпдоговірної теми “Атлас народногосподарського комплексу Чернівецької області” №61-801 (1989 1993рр.); госпдоговірної теми “Вплив антропогенних несприятливим явищ і процесів на регіональні особливості господарського комплексу” №50-81 (1991-1993рр.); госпдоговірної теми “Складання карт для розробки математико-картографічної моделі і бази даних для системи при йому і обробки матеріалів дистанційного зондування Чернівецької області” №603-801 (1982-1992рр.); госпдоговірної теми “Комплексний екологічний атлас міста Чернівці” (1991-1994рр.). Внесок автора в даних роботах полягає в розробці методики дослідження регіональних АЛС, створення картографічних моделей і опрацюванні рекомендацій з оптимізації агроландшафтів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення факторів формування, особливостей і закономірностей функціонування АЛС регіону, з'ясування їх структури та ієрархії, визначення головних напрямів оптимізації агроландшафтних систем. У відповідності до зазначеної мети були сформульовані і розв'язані такі завдання:

- здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних і методичних основ дослідження АЛС;

- виявити і систематизувати головні чинники формування сучасного стану АЛС регіону на основі діагностики особливостей і закономірностей взаємодії природних, соціальних і економічних систем території;

- скласти агроландшафтознавчі картографічні моделі та здійснити на їх основі аналіз структури АЛС;

- з'ясувати сучасні функції і динаміку АЛС регіону;

- вдосконалити класифікацію та систематизацію агроландшафтних виділів й виконати агроландшафтне районування території;

- визначити основні напрямки оптимізації АЛС регіону.

Об'єктом дослідження є агроландшафтні системи (різновид природно-господарських територіальних систем - ПГТС) Чернівецької області різного ієрархічного рівня і структурної організації.

Предметом дослідження - чинники, процеси, закономірності формування АЛС регіону та особливості їх функціонування.

Методологічною основою дослідження є концепції взаємодії суспільства і природи - ієрархічно-структурованих в просторі й часі надсистем географічної оболонки. Теоретично-методичним фундаментом стало вчення про АЛС -різновид ПГТС сільськогосподарського призначення, основи якого закладені в працях з антропогенного ландшафтознавства Ф.М. Мількова, В.С. Преображенського, А.Г. Ісаченка, П.Г. Шищенка, О.М. Маринича, В.О. Ніколаєва, Л.І. Воропай, М.Д. Гродзинського, В.М. Пащенка, Г.І. Швебса та ін. При виконанні роботи, як головний, застосовувався конкретно-науковий ландшафтознавчий підхід. Основними методами дослідження, окрім польових, постали: ландшафтно-картографічне моделювання, статистико-математичний аналіз, методи систематизації та районування.

Вивчення систем природно-господарського характеру Чернівецької області знайшло певною мірою відображення в небагатьох роботах, починаючи з кінця 60-х років, зокрема в працях Л.І. Воропай, К.І. Геренчука, В.М. Гуцуляка, М.О. Куниці, а в останні роки в роботах М.В. Дутчака, В.П. Коржика, М.М. Куниці, Л.О. Кратко, К.Й. Кілінської, М.М. Проскурняка, П.І. Чернеги та ін. Окремо виділяються дослідження території Чернівецької області вузькогалузевого аграрно-землевпорядного напряму, що знайшли відображення в працях Я.І. Жупанського, М.Г. Ігнатенка, Н.І. Коновалової, І.І. Назаренка, В.П. Руденка, П.О. Сухого, А.М. Третяка, О.А. Чернявського та ін.

В основу роботи покладено матеріали багаторічних (1989-2001рр.) польових експедиційних досліджень автора. Залучено фондові матеріали кафедр фізичної географії та раціонального природокористування і географії та картографії України, матеріали різноманітних державних установ і організацій.

Наукова новизна роботи вбачається в такому:

- поглиблено теоретичні й методичні основи агроландшафтознавчого аналізу, зокрема виявлено і вивчено головні чинники агроландшафтогенезу регіону на основі запропонованої структурної моделі взаємозв'язків п'ятимірної АЛС;

- здійснено спробу обґрунтування місця вчення про агроландшафти в системі оптимізації сільськогосподарського природокористування;

- вперше складено серію оригінальних прикладних агроландшафтознавчих карт для регіону;

- виявлено особливості просторової організації агроландшафтних систем регіону;

- проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем та вперше виконано агроландшафтне районування території.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку формування і розвитку АЛС на прикладі ландшафтно-різноманітного і контактного за географічною сутністю регіону.

Наукові здобутки дисертаційного дослідження є важливими для обґрунтування і розробки напрямів оптимізації регіональних систем сільськогосподарського використання території з метою раціоналізації природокористування й здійснення екологічного моніторингу довкілля.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на географічному і біологічному факультетах Чернівецького університету й мають вагоме значення для впровадження новітніх методичних засобів і прийомів просторово-інформаційного аналізу й моделювання при підготовці спеціалістів.

Запропоновані в дисертації науково-методичні розробки щодо вивчення структурних і функціональних особливостей АЛС обласного територіально-адміністративного рівня, можуть бути використані для дослідження інших регіонів країни.

Особистий внесок здобувача. Проблемні питання методики дослідження ландшафтів Середнього Придністров'я і результати оцінки їх антропогенної перетвореності зазначено у матеріалах доповіді [11]. Розглянуто теоретико-методичні питання використання ландшафтознавчих основ при розробці картографічних моделей регіональних програм оптимізації природокористування [1]. Розглянуто картографування антропогенно-змінених ландшафтів [16]. Висвітлено теоретично-методичні питання еколого-географічного картографування антропогенно-змінених територій великих міст [2]. Розглянута методика картографічного моделювання АЛС [7,17]. Висвітлено проблемні напрямки дослідження АЛС регіону [3]. Відображено напрями і характер впливу СП на природу [4]. Розглянуто історичні аспекти сутності АЛС [5,8]. Запропоновано схему агроландшафтного районування території Чернівецької області [6]. Проаналізовано морфометричні характеристики рельєфу, як чинники розвитку АЛС [9].

Апробація результатів дослідження. Окремі теоретичні, методичні та прикладні результати дослідження доповідались автором і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях регіонального, загальнодержавного і міжнародного рівня, а саме: “Ноосферогенез:: постановка и пути решения проблемы” (Кишинів, 1990р.); “Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля” (Тернопіль, 1990р.); “Географические аспекты природопользования Волыни” (Луцьк, 1990р.); “Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу УРСР” (Чернівці, 1991р.); “Рациональное природопользование горных стран” (Бишкек,1991р.); “Всеукраїнська конференція про ”Навчальний атлас України” (Луцьк, 1992р.); “Проблеми географії України” (Львів, 1994р.); “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998р.); “Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999р.); “Географічна наука та освіта в Україні” (Київ, 2000р.); наукових семінарах кафедри географії і картографії України (1990-2001рр.). Головні результати досліджень доповідались на науково-теоретичних семінарах викладачів кафедри та факультету (1990-2001рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, з них 7 статей - у виданнях, які рекомендовані ВАК України. Загальний обсяг наукових праць складає 3,7 друкованих аркушів, з яких 2,6 є самостійним доробком дисертанта.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису, ілюстрована 26 рисунками, 12 таблицями, містить 3 додатки. Список літератури містить 376 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні та методичні основи дослідження агроландшафтних систем.

Різноманітність концепцій і поглядів щодо сутності антропогенних ландшафтів (АЛ) свідчить про надзвичайну складність об'єкту досліджень. При величезному об'ємі емпіричних даних в галузі морфологічного, геофізичного, геохімічного, екологічного аспектів досліджень трансформованих людством ландшафтних комплексів (ЛК), при певних досягненнях в галузі класифікації і картографування АЛ, методологія і методика антропогенного ландшафтознавства опрацьовані ще недостатньо повно й послідовно. Деяка розбіжність у трактуванні поняття “антропогенний ландшафт” призвела до існування багатьох позицій щодо його розуміння (Ф.М. Мільков, 1973,1977,1981; А.Г. Ісаченка, 1980,1991; та ін.). В наш час все частіше відслідковуються в наукових працях, зокрема в працях українських географів (П.Г. Шищенко, М.Д. Гродзинський, Г.І. Швебс, Л.І. Воропай, Г.І. Денисик та ін.) розуміння сутності АЛ - як складного, реально існуючого, інтегрованого полісистемного і поліструктурного утворення. Інтегроване трактування АЛ знайшло відображення в концепції ПГТС Г.І. Швебса (1987 та ін.). Але пізнання просторово-часових закономірностей АЛС реалізується на основі спільних зусиль різноманітних географічних дисциплін, що вимагає застосування загальнонаукового географічного підходу.

Становлення наукової уяви про АЛС відбувалось за наростаючою тенденцією стосовно здійснення наукових пошуків і їхнього аналізу, при цьому чітко виділяються три етапи: усвідомлювально-антропогеографічний, антропогенно-ландшафтознавчий і системно-інтегративний.

Процеси агрогенезу виникають, існують та розвиваються при сільськогосподарському використанні ЛК, і як результат - призводять до виникнення системних поліструктурних утворень - АЛС. Під ними слід розуміти комплекс взаємодіючих систем сільськогосподарського призначення, що виникають внаслідок інтегрованого поєднання натуральних, інформаційних і виробничих сил, утворених потоками речовини, енергії та інформації, формуючи структурне п'ятимірне системне утворення (Рис.1).

Конкретне завдання дослідження АЛС визначає специфічні методичні прийоми пошуку, але структура дослідницьких операцій, їх часова і логічна послідовність можуть залишатися інваріантними до особливостей постановки завдання. Детальне їх опрацювання та апробація на локально-регіональному рівні дозволили побудувати структурно-графічну схему дослідження АЛС регіону (Рис.2.). Процес з'ясування сутнісних сторін регіональних АЛС представлений системою взаємопов'язаних процедурно-інформаційних модулів, які залучаються протягом декількох дослідницьких етапів. Наскрізним методом дослідження АЛС є картографічне моделювання, яке в сучасних умовах підкріплюється застосуванням ГІС-технологій.

Умови й особливості формування агроландшафтних систем

Процеси становлення й розвитку АЛС розглядаються як результат взаємодії на різних ієрархічних рівнях в просторі і часі та різних за генезисом груп чинників: просторових, позиційних історико-еволюційних, природничих і антропогенних.

Системоутворюючу роль у формуванні, функціонуванні і динаміці АЛС відіграє просторове положення. Чернівецька область - регіон складної, диференційованої, контрастної ландшафтної структури, тривалого й активного сільськогосподарського природокористування (СП). Тлом становлення сучасних АЛС постають натуральні ЛК різного таксономічного рангу з властивими їм регіональними відмінами, генезисом, властивостями й ресурсами. Згідно існуючих наукових уявлень (П.М. Біксей, Л.І. Воропай, В.М. Гуцуляк, Я.Р. Дорфман, М.В. Дутчак, К.І. Кілінська, В.П. Коржик, Л.О. Кратко, М.М. Куниця, М.О. Куниця, М.М. Проскурняк, Е.М. Раковська, М.М. Рибін, П.І. Чернега) ландшафтні утворення представлені трьома класами (рівнинні, передгірні, гірські), і утворюють 7 типів та 11 родів.

В Прут-Дністровському межиріччі на рівнинних лісостепових ЛК сформувались АЛС зі значним переважанням польового виду виробничої діяльності. В межах передгірних лісо-лучних ЛК Буковинського Передкарпаття утворились лучно-пасовищні й польові АЛС, що є результатом природного контактного положення території. Гірсько-лісовий регіон репрезентований АЛС лучно-пасовищного виду з осередковим землеробством.

Суттєве значення для розуміння стану і динаміки АЛС мають природні й природно-антропогенні процеси, що представляють собою комплекс геодинамічних і гідро-кліматичних процесів, прояв яких підсилюється чи послаблюється діяльністю людини.

Здійснений аналіз зазначених груп процесів засвідчує, що деякі із них (чи їх поєднання) набувають характеру небезпечних і навіть катастрофічних за впливом на АЛС. Це ерозійні процеси, зсувоутворення, селеутворення, карстоутворення, заболочення. Значний вплив на функціональний режим та якості АЛС здійснюють несприятливі природні явища (зливові дощі й грози, градобиття, вітровали, сильні морози й заморозки, суховії, повені та паводки тощо). Всі вони іноді завдають надзвичайної шкоди СП, значно змінюючи не тільки зовнішній вигляд АЛС, але і трансформуючи їх в інші різновидності шляхом зміни внутрішньо-системних взаємозв'язків і структурної організованості.

Загалом в прояві природних процесів та явищ в регіоні спостерігаються такі закономірності: 1) повсемісність і вибірковість; 2) континуально-дискретність; 3) періодичність і аритмічність; 4) ранговість; 5) зональність і азональність; 6) індивідуальність.

Сучасне функціонування АЛС є історично обумовленим. В Чернівецькій області вони сформувались протягом тривалого історичного часу пройшовши такі часові віхи і стадії: початкову (бл. 100тис. р. до н.е. - 4-3 тис. р. до н.е.), ранню (4-3 тис. р. до н.е. - поч. І тис. н.е.), середню (поч. І тис. н.е. - XVIII ст.) і зрілу (XVIII ст. - наш час). Ці стадії, поділяючись на ряд фаз, відображають сутнісні характеристики АЛС і розкривають їх регіональні відмінності процесу становлення.

Територія області на всьому історичному проміжку перебувала в пограничних зонах різних історико-етнографічних земель і країв. Наслідками цього стали: складний динамічний історичний процес; активний етнокультурний взаємовплив людей різних національностей. Все це і зумовило надзвичайно складне й строкате історичне минуле краю, напрями і темпи заселення та господарського розвитку, в т. ч. і своєрідність процесів агрогенезу.

Як показали дослідження, населення (щільність, національний склад, виробничі навички, землеробська культура тощо) і трудові ресурси відіграють також важливу роль у розміщенні, розвитку й функціонуванні АЛС регіону, але інтегруючим соціально-економічним показником сутності АЛС є характер виробничо-територіальної спеціалізації господарств. Це значною мірою залежить від політичних і економічних умов в державі та регіоні. Зазначене зумовлює просторові відмінності величини коефіцієнта аграрного навантаження (від 0,01 до 2,3), розрахованого за методикою М.Д. Гродзинського (1995) і опосередковано визначає екологічний стан території.

Сучасна структура агроландшафтних систем і напрями їх оптимізації

Територіальна структура АЛС - це сукупність агроландшафтних одиниць, які ув'язані між собою певними просторово-часовими, масо-енергетичними й інформаційними взаємозв'язками. В межах досліджуваного регіону виявлено і проаналізовано АЛС різних таксонів топологічного рівня, що утворюють такий ієрархічний ряд: АЛ-контур - АЛ-масив - АЛ-підмісцевість - АЛ-місцевість.

В нашому випадку зроблено акцентування на типологічну ієрархію АЛС за однорідністю їхніх морфологічних одиниць й природними характеристиками, господарським використанням та системою управління. На даний час система СП знаходиться в стадії становлення ринкових відносин і колективні сільськогосподарські підприємства вже не виступають ядром цих утворень. Роль системоутворюючого ядра АЛС певною мірою перейшло до виконавчих рад. Саме через функції останніх, сьогодні здійснюється реструктуризація і трансформація існуючих АЛС. Цим аргументовано введення ще однієї структурної одиниці - АЛ-підмісцевості. Вона виділяється на підставі однотипності підходів щодо оптимізації природокористування на конкретній території. Просторово й організаційно АЛ-підмісцевість відповідає окремим індивідуальним, фермерським господарствам, колективним селянським спілкам тощо, які територіально розміщуються в межах сільських (селищних) рад. Зазначене продиктовано існуючою дрібноукладністю сільськогосподарських підприємств та дрібно-контурністю займаних ними угідь. АЛ-місцевість територіально є частиною АЛ-району, займаючи простір від одного до декількох господарських утворень в межах однієї сільської (селищної) ради.

Враховуючи існуючі класифікаційні схеми (М.Д. Гродзинський, О.М. Маринич, Г.І. Швебс, П.Г. Шищенко, Г.П. Ковеза та ін.), для АЛС Чернівецької області пропонується такий ряд класифікаційних одиниць: клас - тип - підтип - підклас - вид.

На досліджуваній території виділено три класи АЛС: рівнинні, передгірні, гірські. В кожному із класів виділено по одному типу на основі зональних відмінностей ЛК, особливостей угідь та їх аграрного навантаження. Типи мають ряд підтипів, виокремлених із врахуванням підзонально-секторних ознак ЛК та виробничо-територіальних типів господарств. агроландшафт система оптимізація чернівецька

Для врахування неоднорідності рельєфу й характеру виробничої діяльності виділено підкласи АЛС, наприклад: польові плакорів і верхів'їв долин; садові вододілів та їх схилів; лучно-пасовищні заболочених днищ долин; польові передгірних височин; лучно-пасовищні верхів'їв хребтів тощо.

Найнижчою класифікаційною одиницею АЛС виступають види АЛ-місцевостей, виділені з урахуванням генетичного типу рельєфу, техногенезу і функціональної цілісності господарського структурно-формуючого ядра.

Аналіз карти видів АЛ-місцевостей дав змогу виявити такі регіональні особливості горизонтальної структури АЛС. Для Прут-Дністровської рівнинної АЛ-округи в більшості АЛ-районів характерним є компактно-сотовий тип структури АЛ-місцевостей. Однак, тут спостерігаються і певні відмінності. Для групи АЛ-районів, які тяжіють до Хотинської височини притаманний паралельно-смугастий малюнок. Така ж картина притаманна і АЛ-районам півдня Новоселицького адміністративного району. Подібне можна спостерігати і у Вашківсько-Вижницькому АЛ-районі Прут-Сіретської височинно-лучної АЛ-округи. В той же час, для Карпатсько-Буковинської АЛ-округи рисунок АЛ-місцевостей характеризується значною протяжністю (як правило співпадаючи з напрямом простягання гірських хребтів чи долин рік). Загалом, в територіальній структурі АЛ-місцевостей спостерігається їх кореляція із основними формами рельєфу - долинами головних річок та їх приток, вододілами й схилами. Як показали дослідження на ключових ділянках, межі АЛС нижнього таксономічного рангу (АЛ-підмасиви, АЛ-контури) чіткіше ув'язуються із природними контурами - ландшафтними місцевостями й урочищами. Це ще раз підтверджує необхідність проведення досліджень СП на ландшафтній основі.

Виділення видів АЛ-місцевостей дозволило здійснити агроландшафтне районування досліджуваної території (Рис.3.). Одиницями районування виступають: АЛ-район, АЛ-округа, АЛ-провінція, АЛ-зона, АЛ-край. На невеликій за площею території знайшли своє відображення одиниці нижчих рангів - АЛ-райони і АЛ-округи. Зауважимо, що АЛ-район характеризується однотипною структурою АЛ-місцевостей з певним спектром природних характеристик (набір мезоформ рельєфу, грунтотвірні породи, типи і підтипи ґрунтів) та сівозмін і спеціалізацією господарств. АЛ-район територіально менший адміністративного, а розміри його визначаються природно-економічною структурою території.

Північна і Північно-Східна частини області представлена Прут-Дністровською височинно-рівнинною АЛ-округою, аграрно високоосвоєною зі спеціалізацією у виробництві зерна, молочно-м'ясному тваринництві, свинарстві, буряківництві, садівництві, овочівництві. В межах округи виділено 26 АЛ-районів. Центральна частина області представлена АЛ-округою Прут-Сіретського височинно-лучного аграрно середньоосвоєного межиріччя зі спеціалізацією в молочному і молочно-м'ясному тваринництві, свинарстві, виробництві зерна, кормовиробництві, вівчарстві. В ній виділено - 17 АЛ-районів. Південно-західна частина області репрезентована Карпатсько-Буковинською гірсько-лісовою АЛ-округою, аграрно низькоосвоєною зі спеціалізацією в молочно-м'ясному тваринництві, кормовиробництві на природних угіддях, вівчарстві і свинарстві. В АЛ-окрузі виділено - 5 АЛ-районів.

Кількість виділених АЛ-районів в округах свідчить про поліструктурність і складність об'єкту та регіону дослідження. Виділені АЛ-райони вписуються в мережу адміністративних районів і узгоджені з межами головних землеволодінь, що обумовлено сутністю АЛС.

Виходячи із територіальної структури АЛС та їх регіональних відмінностей можна запропонувати ряд оптимізаційних заходів, що дасть можливість інтенсифікувати аграрне виробництво без нанесення відчутної шкоди природному середовищу при врахуванні економічних інтересів сільськогосподарських виробників. Особливо це необхідно в нових умовах об'єктивно обумовлених новим законодавством про землю, формуванням земельних відносин ринкового типу, соціальними й екологічними проблемами Чернівецької області.

Конструюючи перспективну модель землекористування регіону і обґрунтовуючи шляхи її практичної побудови, рекомендується рахуватися з існуючими лімітуючими і несприятливими чинниками регіонального розвитку. У зв'язку зі швидкими економічними і соціальними змінами в земельних відносинах, необхідністю ведення раціонального землекористування, виникає потреба у оперативній інформації про земельні ресурси, їх придатність для різних господарських потреб.

Для цього потрібно вирішити ряд завдань з оптимізації АЛС: сформулювати систему державного регулювання охорони земель на регіональному та локальному рівнях; розробити пропозиції по основних напрямках формування ефективного механізму охорони земель; створити регіональну систему агроекологічного моніторингу; створення еталонних АЛС - агроландшафтних заповідних зон.

Вважаємо, що основні принципи раціонального агроприродокористування в Чернівецькій області повинні зводитися, перш за все, до таких аспектів: узгодженість у використанні та охороні сільськогосподарських земель; необхідність суворого обліку стану землекористування при обов'язковому врахуванні умов природного середовища; вивчення та всебічне врахування закономірностей розвитку ЛК в процесі СП; підвищення якості ґрунтів шляхом впровадження новітніх технологій агровиробництва і управління АЛС. Це уможливить створення оптимальних умов функціонування і розвитку АЛС.

Висновки

1.Агроландшафтні системи формують структурне п'ятивимір-не системне утворення внаслідок інтегрованого поєднання натуральних (природних), інформаційних і виробничих складових.

2.Такі складні просторово-часові поліструктурні утворення слід розглядати з системно-інтегративних, антропогенноланд-шафтознавчих і соціоекологічних позицій, враховуючи історико-еволюційні та соціально-економічні передумови їх формування й розвитку.

3.Основою ефективного функціонування АЛС на сучасному етапі сільськогосподарського природокористування повинні стати геоінформаційні системи, які забезпечать оперативне управління ними та моніторинг.

4.АЛС Чернівецької області сформувались на тлі різноманітних за походженням, властивостями й ресурсами ландшафтних комплексів різного таксономічного рангу в умовах довготривалого аґрогенезу різних напрямків і форм.

5.На функціональний режим та якісний стан АЛС значний вплив мають природні процеси та явища. Вони, шляхом зміни внутрішньосистемних зв'язків і структурної організованості, часто-густо відіграють роль рушійного механізму трансформації АЛС.

6.Складно-мозаїчну структуру АЛС формують понад 250 АЛ-місцевостей, об'єднаних в 48 АЛ-районів і 3 АЛ-округи. Структура АЛС в різних регіонах області має спільні та відмінні риси, що пов'язано з дрібноукладністю й виробничо-територіальними типами сільськогосподарських підприємств, дрібноконтурністю угідь та контурами ландшафтних місцевостей і урочищ. Основними типами структур виступають компактно-сотова, паралельно-смугаста, лінійна і дисперсно-ареальна, що є свідченням стійкості агроландшафтів.

7.Дослідження агроландшафтних систем в розрізі АЛ-місцевостей дає підстави для розробки оптимізаційних заходів із землеустрою та землекористування в регіоні. Ці структурні зміни, в кінцевому результаті, призведуть до економічного зростання сільськогосподарського виробника, а відтак й до соціальних зрушень на селі.

8.Проведене дослідження слід вважати лише як незначний крок у пізнанні сутності агроландшафтних систем. Однак, воно може стати в нагоді при здійсненні приватизаційних процесів землі та вдосконаленні територіально-адміністративного поділу області.

Основні публікації по темі дисертації

1. Жупанский Я.И., Джаман В.А., Чернега П.И., Круль В.П., Скрипник Я.П. Картографическое обоснование долговременной региональной программы // Методологические проблемы современной географии. Сб. науч. трудов. - К., 1993. - С.40-46.

2. Скрипник Я.П. Еколого-географічне картографування міста Чернівців // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип.3: Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - С.154-160.

3. Скрипник Я.П. Актуальність питань географічних досліджень агроландшафтів Чернівецької області // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 19: Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С.108-112.

4. Скрипник Я.П., Косташ В.С. Дослідження стану агроландшафтних систем Чернівецької області // Еколого-географічні та географо-краєзнавчі дослідження території Карпато-Подільського регіону: Навчально-методичний посібник для студентів. - Чернівці: Рута, 1998. - С.9-12.

5. Скрипник Я.П. Проблеми географічних досліджень агроландшафтних систем // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Збірка наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - С. 78-80.

6. Скрипник Я.П. З дослідження еколого-географічного стану АЛС Чернівецької області // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. - К., 1999.-С.290-293.

7. Скрипник Я.П., Явкін В.Г. Агроландшафтознавчі картографічні моделі // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 87-88.

8. Скрипник Я.П. Вивчення історичних аспектів розвитку агроландшафтів // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наукових праць - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - С. 38.

9. Скрипник Я.П. Дослідження густоти загального розчленування рельєфу АЛС Чернівецької області // Науковий вісник ЧНУ. Вип. 120: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2001. С. 3-9.

10. Дутчак М.В., Скрипник Я.П., Чернега П.І. Картографічне обґрунтування регіональних програм природокористування // Проблема охорони природи та відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля. - Тези доп. регіон. наук.- практ. конф. - Тернопіль, 1990. - С.103-105.

11. Дутчак Н.В., Скрипник Я.П., Проскурняк М.М. Прикладные ландшафтные исследования в среднем Приднестровье для целей рационального использования и охраны природы // Тез. докл. и выступ. науч. конф. “Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона”. Ч. II.- Черновцы: ЧДУ, 1990.-С.279-282.

12. Жупанський Я.І., Джаман В.О., Чернега П.І., Круль В.П., Скрипник Я.П. До питання про картографічне обґрунтування програм природокористування // Географические аспекты природопользования Волыни. - Тез. докл. науч.-практ. конф. - Луцк, 1990. - С. 142-144.

13. Скрипник Я.П., Чернега П.И. Картографическое обоснование мероприятий по рациональному природопользованию // Ноосферогенез: постановка и пути решения проблемы. - Тез. докл. Всесоюз. конф. молодых ученых и спец., 9-11 окт. 1990 г. - Кишинёв, 1990. - С.68.

14. Жупанский Я.И., Круль В.П., Скрипник Я.П., Чернега П.И. Некоторые аспекты картографического обоснования региональных программ природопользования (равнинных и горных территорий) // Матер. науч. конф. “Рациональное природопользование горных стран”, 17-19 окт. 1991., Киргиз. ун-т - Бишкек, 1991.-С.102.

15. Жупанський Я.І., Скрипник Я.П. До питання про структуру “Навчального атласу України” // Тези Всеукр. конф. про “Навчальний атлас України”, 18-19 грудня, 1992р. - Луцьк, 1992. - С.13-14.

16. Жупанський Я.І., Скрипник Я.П. Українська картографія: проблеми і перспективи // Проблеми географії України. Матер. наук. конф., 25-27 жовтня 1994р. - Львів, 1994. - С.11-12.

17. Скрипник Я.П. Агроландшафтне картографування: проблеми і підходи // Посилення практичної підготовки студентів географів... Матер. 3-го міжнар. наук. семін. викл. топографії та картографії держ. ун-тів, - Харків, 1997. - С.47-48.

АНОТАЦІЯ

Скрипник Я.П. Агроландшафтні системи Чернівецької області, проблеми використання і оптимізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2002.

В роботі поглиблено теоретичні й методичні основи агроландшафтознавчого аналізу. Розглянуто чинники агроландшафтогенезу на основі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятимірної агроландшафтної системи. Обґрунтувано місце вчення про агроландшафти при оптимізації сільськогосподарського природокористування. На основі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем й на підставі цього виконано агроландшафтне районування території дослідження. Визначено основні проблеми сільськогосподарського природокористування і запропоновано рекомендації з оптимізації агроландшафтних систем регіону.

Ключові слова: аграрне навантаження, агроландшафт, агроландшафтна система, агроландшафтознавче картографування, антропогенний ландшафт, ландшафтний комплекс, оптимізація сільськогосподарського природокористування.

АННОТАЦИЯ

Скрыпник Я.П. Агроландшафтные системы Черновицкой области, проблемы использования и оптимизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 - физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, географический факультет, Черновцы, 2002.

В работе рассмотрены особенности и закономерности функционирования агроландшафтных систем на примере Черновицкой области, углублены теоретические и методические основы агроландшафтоведческого анализа. Детально изучены факторы агроландшафтогенеза: пространственные, природные, историко-эволюционные, социально-экономические. Установлено, что немаловажное значение на функционирование и динамику агроландшафтов оказывают природные процессы экзогенного и эндогенного характера и гидрометеорологические явления. Раскрываются территориальные особенности и последствия их проявления.

На базе предложенной схемы взаимосвязей пятимерной агроландшафтной системы, в соответствии с современными научными представлениями разных антрополандшафтоведческих школ, обосновано место учения об агроландшафтных системах при планировании оптимизационных мероприятий сельскохозяйственного природопользования.

На основании составленной картографической модели раскрываются особенности пространственной организованности агроландшафтных систем территории региона. Для проведения исследований разработана схема-алгоритм изучения агроландшафтных систем, которая может быть использована для других адекватных территорий.

В процессе исследования проведено систематизацию и классификацию агроландшафтных систем, что позволило выполнить агроландшафтное районирование территории. Выделено 48 АЛ-районов, которые в пределах области представлены тремя АЛ-округами. Районирование производилось на основе учета территориальной структуры видов АЛ-местностей. Единицами районирования выступают: АЛ-район, АЛ-округ, АЛ-провинция, АЛ-зона, АЛ-край. АЛ-район, как индивидуальное образование характеризуется однотипной структурой АЛ-местностей с определенным спектром природных характеристик (набором мезоформ рельефа, почвообразовательными породами, типами и подтипами почв), севооборотами и специализацией хозяйств. АЛ-район территориально меньше административного, а размеры определяются естественной и экономической структурой территории. В качестве последней учитываются производственно-территориальные типы и подтипы хозяйств. Выявлены разные типы территориальной структуры агроландшафтных систем на уровне видов местностей. Рассчитан коэффициент агронагрузки по методике М.Д. Гродзинского для разных агроландшафтных региональных единиц.

В работе определены основные проблемы и разработаны рекомендации по оптимизации агроландшафтных систем территории Черновицкой области, что дает возможность интенсифицировать аграрное производство без нанесения ощутимого вреда природной среде при учете экономических интересов сельскохозяйственных производителей.

Ключевые слова: аграрная нагрузка, агроландшафт, агроландшафтные системы, агроландшафтное картографирование, антропогенный ландшафт, ландшафтный комплекс, оптимизация сельскохозяйственного природопользования.

Summary

Skrypnyk Ya.P. Agrolandscapes of a system of Chernivtsi region, problems of use and optimization. - Manuscript.

The dissertation for Geographic science candidate degree for the specialization 11.00.01. - Physical geography, Geophysics and Landscape geochemistry. - Chernivtsi National University, department of Geography, Chernivtsi, 2002.

The theoretical and methodological basis of the agricultural analyses, are proposed in the given work. The after examined the multipliers of agrolandscapegenesis on the bases of proposed and model of interrelation of five-dimensional agrolandscape system. The thesis of agrolandscape when agricultural nature management optimization is underlined. The peculiarities of Chernivtsi agrolandscape system are displayed on the basis of the made map-scheme. The agrolandscape systems are systemized and classified and according to that the agrolandscape division of the investigated territory is made. The major problems of agricultural nature management are depicted and the recommendations about the agricultural system optimization are proposed.

Key words: agricultural load, agrolandscape, agricultural map-making, antropogenetic landscape, landscape complex, agricultural nature management optimization.

Размещено на Allbest.ru