Особливості транспортного комплексу Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Зміст

транспортний австрія регіональний економічний

Вступ

1. Сутність, значення та основні функції транспортного комплексу Австрії

2. Регіональні чинники розвитку та розміщення транспортного комплексу Австрії

3. Сучасна структура та рівень розвитку транспортного комплексу Австрії

4. Транспортно-економічні зв'язки Австрії

5. Характеристика регіональних проблем і перспектив транспортного комплексу Австрії

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Тема курсової роботи: “Загальна характеристика та регіональні особливості розвитку транспорту Австрії”.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що транспорт має велике значення для зв'язку між галузями народного господарства, між містом і селом, між окремими районами країни. Транспорт сприяє суспільному територіальному поділу праці, є активним фактором формування економічної спеціалізації господарства окремих районів, неможливої без обміну продукцією.

Транспорт повинен сприяти якнайшвидшій інтеграції Австрії в загальноєвропейську економічну систему, що потребує створення залізничних та автомобільних шляхів з центральних частин Західної Європи - у країни СНД, з півночі Західної Європи - у країни Близького Сходу.

Мета роботи: дати загальну характеристику основним видам транспорту, які входять до транспортного комплексу Австрії

Об'єктом дослідження виступає транспортний комплекс Австрії.

Предметом дослідження є особливості розміщення та розвитку різних видів транспорту Австрії, особливості їх взаємодії та вплив на економіку держави.

За призначенням виділяють транспорт загального користування (для перевезення готової продукції, сировини та напівфабрикатів з місць виробництва до пунктів споживання або подальшої переробки, задоволення потреб населення у просторовому переміщенні з виробничими або .приватними цілями), відомчий (внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський і внутрішньопортовий), а також транспорт особистого призначення.

Виділяють такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний та трубопровідний. Усі вони тісно пов'язані і взаємно доповнюють один одного.

Окремі види транспорту не функціонують цілком ізольовано, вони є складовими єдиної транспортної системи. Транспортна система - територіальне поєднання взаємопов'язаних видів транспорту, які, спільно взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.



1. Сутність, значення та основні функції транспортного комплексу Австрії

Транспортний комплекс -- це поєднання різних видів транспорту, обслуговуючих, допоміжних підприємств і організацій на певній території. Транспорт -- галузь матеріального виробництва, що здійснює комплекс транспортно-технологічних процесів переміщення пасажирів і вантажів, забезпечує виробничі потреби господарства і населення в усіх видах перевезень. Транспорт має значний вплив на розподіл сировини і готової продукції, визначає масштаб і темпи зростання виробництва, є основою для розвитку міжнародних зв'язків. За кількістю зайнятих та економічному значенню це є третя провідна галузь матеріального виробництва. Він є необхідною умовою виникнення і розвитку територіального поділу праці. Останній можливий лише за умови інтенсивного обміну товарами між окремими територіями, що беруть участь у цьому поділі. Розширення територіального поділу праці, його удосконалення і саме виникнення нових, більш ефективних форм значною мірою залежать від рівня розвитку транспорту.

Основні види транспорту:

· сухопутний або наземний (залізничний, автомобільний, в'ючний);

· водний (внутрішній водний, а саме річковий, озерний; морський);

· повітряний;

· трубопровідний;

· електронний.

За функціональним призначенням розрізняють:

· транспорт загального користування;

· транспорт особистого користування: легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, велосипеди, мопеди;

· пасажирський міський: об'єднує масовий громадський транспорт, який поділяється на вуличний (автобус, трамвай, тролейбус) і не вуличний швидкісний (метрополітен, швидкісний трамвай тощо);

· а також виокремлюють транспорт, який забезпечує перевезення, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом промислових і сільськогосподарських підприємств (промисловий або відомчий транспорт).

Як міжгалузевий комплекс та вид господарської діяльності транспорт включає: розвинену мережу шляхів сполучення, рухомий склад, заправні станції, ремонтні та обслуговуючі підприємства, склади тощо.

Значення для будь-якої країни винятково велике. Він виконує в державі важливі економічні, оборонні, соціально-політичні й культурні функції. Економічна роль транспорту міститься насамперед у тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, проводить безперервну й масову доставку всіх видів сировини, палива й продукції з пунктів виробництва в пункти споживання, а також здійснює поділ праці,спеціалізацію й кооперацію виробництва. Образно кажучи, транспорт - це кровоносна система держави. Без транспорту немислимо освоєння нових районів і природних багатств. Представляючи собою частину продуктивних сил, він служить змінним умовою раціонального розміщення виробництва і високої продуктивності суспільної праці. Він виступає фактично в якості піонера при формуванні територіально-виробничих комплексів.З іншого боку, транспорт сам по собі представляє найбільшу галузь народного господарства. Основні фонди транспорту, що знаходяться у введенні транспортних міністерств, становлять близько 13% від загальних фондів держави, а частка основних виробничих фондів перевищує 20%. Якщо ж до цього додати основні фонди відомчого транспорту, то питома вага всього транспортного господарства у загальних фондах країни буде значно вище.

В Австрії приблизно 5,6 тис. км залізниць; всі головні лінії електрифіковані. Австрія славиться системою своїх автодоріг, у країні близько 1600 км швидкісних автострад (автобанів). У 1957 році була створена компанія «Австрійські авіалінії», а на початку 1990-х у неї з'явився приватний конкурент - авіакомпанія «Лауда ейр». По Дунаю суднами щорічно перевозиться ок. 5 млн. т. вантажів, головним чином метал, вугілля, кокс, нафта і нафтопродукти, добрива.

Соціально-політичні функції транспорту виявляються в його здатностіздійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами,містами, територіями й цим сприяти їхньому об'єднанню в єдину державу.Транспорт забезпечує вантажні, побутові й туристичні поїздки, а такожмедичне обслуговування людей; полегшує їх фізичну працю, зокрема при переміщенні значних обсягів вантажів. Отже, транспорт часто виступає самостійною галуззю економіки, тим самим збільшуючи ВВП країни, займає значну частину структури економіки і має схильність до збільшення своєї частки.

Повне і якісне задоволення потреб країни в перевезеннях можебути досягнуто тільки в тому випадку, якщо всі транспортні засоби будуть функціонувати й розвиватися у взаємозв'язку, як єдиний органічнийелемент. Значним є культурне значення транспорту. Насамперед він підтримує спілкування між континентами, країнами, містами і людьмий сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну.

Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалася завжди. Завсіх часів транспорт розглядався як один із найважливіших факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекиданнявійськ і озброєнь, вантажів постачання, забезпечення об'єктів тиловихслужб і військового виробництва. Він є також органічною частиноюбагатьох видів військової зброї.

Транспорт має напрочуд важливе значенняв сфері матеріального виробництва. З одного боку, транспорт є частиною інфраструктури ринку, яктакою що «фізично» реалізує обмін товарами і послугами населенню, а зіншого боку -- він сам як суб'єкт ринку продає свої послуги за рахунокпереміщення вантажів і пасажирів. Транспорт цим самим створює риноктранспортних послуг.У будь-якому виробничому процесі для отримання готової продукціїнеобхідно постійно переміщати предмет обробки, тобто сировину, деталі,вузли, напівфабрикати і т. д. Це ж стосується також сільськогогосподарства, де транспортуються добрива, насіння, зерно та інша продукція.Отже, жодне підприємство не може функціонувати безвнутрішньовиробничих переміщень предмета праці. Тобто, транспорт є органічним елементом, невід'ємною частиною системи виробництва і водночас він сам, як самостійна функціонуюча галузь виступає суб'єктом ринкових відносин. Але крім цього виробничий транспорт виконує іще одну важливу роль --це переміщення продукту з пункту його виробництва до пунктуспоживання. Якщо такого переміщення не виконано -- це рівносильне тому, що виробництво продукту не відбулося.

Транспортна система нерозривно пов'язана з іншими галузями промисловості: паливною промисловістю, енергетикою, металургією тощо. Транспорт забезпечує перевезення сировини та готових виробів, виконує роль «кровоносних судин» країни. У свою чергу, без вищезгаданих галузей промисловості не можливо уявити існування, раціональне та безпечне функціонування транспорту.

Транспорт ? вагома частина сфери послуг, яка забезпечує повноцінну діяльність інших галузей цієї сфери, найважливіші з яких -- міжнародні перевезення і туризм. Також розвинуті міжміські автобуси -- комфортний і недорогий засіб пересування. За ними слідує громадський транспорт: тролейбуси, автобуси, метро та ін.

2. Регіональні чинники розвитку та розміщення транспортного комплексу Австрії

Виникнення транспорту відноситься до найдавніших часів, хоча у первісну добу потреби у транспорті були ще не такі великі. Засоби транспорту примітивні Ї протоптані стежки, катки для великого вантажу, дерев'яні плоти і лише пізніше почали з'являтись перші дерев'яні човни.

Австрія має широкий спектр транспортних послуг та використання, що відображають різноманітність його географії та його центральне розташування в Європі (див. дод. 1).

Через гірського рельєфу, протягом десятиліть заплановано нелокальної автобусне перевезла майже в два рази більше пасажирів, як залізничне сполучення (288000000 вершників проти 168 000 000 вершників). Повітряний транспорт стає все більш поширеним і здійснюється 9100000 пасажирів в 1992 році, більш ніж у два рази більше, ніж у 1982 році. Завдяки своєму центральному розташуванню, Австрія є важливим сегментом залізничною мережею Європи, а також ряд високошвидкісних міжнародних поїздів проходять через країну. Перевал Бреннер вже давно основний півночі на південь з Німеччини в Італію. Важливість країни в східно-західному поїздки теж, ймовірно, збільшиться в 1990 році з відкриттям Східної Європи.

Загальною мережею залізниць Австрії становить приблизно 6028 кілометрів, з яких 5388 кілометрів знаходяться у державній власності. Зі стандартною колією (1,435 метра) мережі 5403 кілометрів у довжину, з яких 3051 кілометрів електрифіковані. Кількість електропоїздів збільшилося від 35 353 до 47803. Кількість пасажирів поїзда залишається стабільним протягом років, на суму 170 000 000 і 175 млн

Основна залізнична система є державною і регулюється державними органами (Австрійської федеральної залізниці - ЦBB), на частку якого припадає 90 відсотків залізничних маршрутів країни. Останнє знаходиться у веденні дев'ятнадцять невеликих приватних залізниць, основна діяльність якого вузькоколійних ліній із загальною протяжністю близько 550 кілометрів. ЦBB проводить великі інвестиції в модернізацію, Neue Bahn (Нова залізниця) проекту. Основні проекти включають будівництво тунелю під Альпами, який буде обробляти Північ-Південь трафіку між Німеччиною та Італією і значно скоротити необхідність використання перевал Бреннер. Вантажні перевезення неухильно модернізовані, особливо з більш широким використанням піддонів і залізничних контейнерних перевезень. Австрія є частиною європейської системи експрес-переказів Вантажний поїзд.

Австрія має близько 22 000 кілометрів доріг з твердим покриттям. З 1992 року було 3,2 млн. приватних автомобілів зареєстровано, в порівнянні з 2,3 млн. приватних автомобілів у 1982 році. Збільшення числа вантажних автомобілів в Австрії були не настільки великі: 269 000 вантажівок в порівніняі з 193 000 кількістю

Збільшення обсягу вантажів перевозиться на вантажівках. Чверть імпорту Австрії і половину її експорту здійснюється по дорозі. Зростання перевезених вантажів через Австрію значно зросла, переходячи від 4000000 тонн у до 20 млн. тонн в. Цей трафік почав становити загрозу для природного середовища країни. Державне регулювання протидії цій загрозі включають обмеження розміру міжнародний транспорт обхід країни, найголовніше тих, хто подорожує між Німеччиною та Італією і на Балканах через альпійські перевали, особливо перевал Бреннер. Уряд, з широкою народної підтримки, також прагне мати Перевезено вантажів на менш галасливі і менш забруднюючі залізничної системи. Державне регулювання також обмежити використання вантажівок альпійські перевали у нічний час до 7,5 тонн. Ця заборона був поширений на інші частини країни.

Транзит дорожнього руху позах таку велику загрозу для навколишнього середовища, що частина угоди з Європейської економічної зони (ЄЕЗ) передбачає сепаратні переговори з Австрією на обсяг трафіку. Угода, досягнута в 1992 році обмежили обсяг трафіку, а також передбачені правила, що захищають альпійських районів.

Австрії внутрішніх водних шляхів у цілому лише близько 350 кілометрів. З річок країни, тільки Дунай судноплавним. Відень вже давно великий порт на річці Дунай. Станом на 1991, водний транспорт приніс в менш ніж 10 відсотків від суми імпорту та експорту перевозиться автомобільним або залізничним транспортом, і доводиться лише близько 5 відсотків міжміських перевезень.

Водний транспорт, ймовірно, стане більш важливим у майбутньому, пов'язаних з розширенням роль Відня до річкового судноплавства, завершення Рейн-Майн-Дунай в Німеччині. Канал дає можливість подорожі на човні з Роттердама в Чорне море. В результаті, внутрішній водний Європи трафіку, як очікується, потроїться. Основні рухи, ймовірно, буде в масових товарів, частина з яких може бути розвантажений у Відні та перевалка в іншому місці. Віденський порт вже служить основним нафти і терміналу нафтопродуктів, тому що це пов'язано з тим нафтопроводу в Трієсті. Порту Відня оснащений автомобільної перевалочних потужностей і великий зерновий термінал.

Австрія має невелику національну авіакомпанію. Austrian Airlines становить 51 відсоток належить державі і діє по всій Європі і на Близькому Сході, а також через Атлантику. Він також працює лінія авіаперевезення, австрійські Повітряний транспорт. Крім того, є два невеликих приватних авіаперевізників, Lauda Air і Tyrolean Airways. Остання авіакомпанія виконує з Інсбрука і в значній мірі поромах пасажирів в і з альпійських напрямків. Одним важливим Австрії міжнародного аеропорту Швехат, розташованого недалеко від Відня. З невеликих аеропортів, Зальцбург, Інсбрук, Грац, Клагенфурт, Лінц і є найбільш важливими і отримувати міжнародні, а також внутрішні рейси.

Телекомунікації в Австрії відмінні. 3300000 основних телефонних з'єднань, або одна на кожних двох жителів. Міжнародній факсимільного (факс), передача даних, телекс і послуги також доступні. 2,5 млн. телевізорів (чорно-білі та кольорові), а також 4,7 млн. радіоприймачів. Державні та контрольовані державою австрійського радіо і телебачення (Цsterreichische Rundfunk - ORF) несе відповідальність за все мовлення. 6 ранку радіостанцій, двадцять один станцій FM-радіо, і сорока семи телевізійних станцій. Супутникових станцій країни землі пов'язані з Міжнародної організації супутникового зв'язку (Intelsat) Атлантичний океан і Індійський океан супутники і з Європейської організації супутникового зв'язку (Eutelsat) системи.

Головний та найпопулярніший вид транспорту Австрії - залізничний. Історія австрійського залізничного транспорту починається з Reisszug, приватний фунікулер служачи Фортеця Зальцбурга. Побудований в кінці 15-го століття і вперше зареєстрована в 1515 році, він є найстарішим відомим фунікулер в світі, і, можливо, найстарішої існуючої лінії залізниці.

Рис.1. Вантажообіг - вантажні перевезення

Рис.2. Вантажообіг - перевезення пасажирів (млн. осіб * км)

У 19 столітті, після того, як будівництво кількох конки, він був відкритий в 1837 році лінія Nordbahn Відні Бржецлав. Імперський Королівський австрійських державних залізниць, компанія, що обслуговує австрійській стороні Австро-Угорщини, був створений в 1884 році і в 1923 році, через кілька років після розпаду імперії, вона була заснована національна компанія "ЦBB".

3. Сучасна структура та рівень розвитку транспортного комплексу Греції

Мережа шляхів сполучення в Австрії досить густа і не тільки на рівнинній частині, а й в горах, чому сприяє значна розмежованість Східних Альп глибокими поперечними і повздовжніми долинами. Але, не дивлячись на сильну розмежованість рельєфу, все ж таки довелося піти на будівництво тунелів і мостів. В Австрії нараховується більш ніж 10 тунелів, кожний з яких довжиною більш ніж один кілометр. Самою великою довжиною відрізняється Арльбергський автомобільний тунель, довжина якого становить 14 кілометрів.

Будівництво гірських залізниць і автомобільних доріг сприяло освоєнню лісних, гідроенергетичних і інших багатств гірських регіонів.

Головні види транспорту в Австрії - залізниця і автомобільний транспорт. Близько 2/3 загальної довжини залізниці електрифіковано. Ділянки з електротягою знаходяться в основному в гірській частині країни, де використовується дешева електроенергія місцевих ГЕС і де багато крутих підйомів. Електрифіковані також найважливіші міжнародні напрямки. В тому числі на Німеччину, Італію, Швейцарію, трансальпійські шляхи. На решті напрямків переважає тепловозна тяга.

Від Відня як найбільшого залізничного вузла променеподібно розходяться найважливіші магістралі. Найголовніша з них відходить в західному напрямку, з`єднуючи придунайські та при альпійські регіони. В північно-західному напрямку від цієї трансавстрійської магістралі відходять дороги на Чехію, Словаччину, Німеччину. Велике значення має Земмерінгська магістраль, яка відходить від Відня на південний-захід, яка з`єднує столицю з Верхньою Штирією і Італією. Основні магістралі пов`язані між собою двома високогірними шляхами, які перетинають Альпи з півночі на південь (Лінц - Леобен і Зальцбург - Філлах).

Автомобільний транспорт успішно конкурує з залізницею по перевезенням як вантажів так і пасажирів. Тепер тільки міжміськими автобусами перевозиться вдвічі більше пасажирів, ніж по залізниці. За останні десятиліття минулого століття було побудовано декілька ділянок нових шосейних шляхів типу автострада (автобан) найважливіша з яких - магістраль Відень - Зальцбург. Будівництво швидкісних автомобільних шляхів продовжується і на теперішній час. Схема мережі автомобільних магістралей схожа на схему залізниці.

Єдина суднохідна річка Австрії - Дунай. Він суднохідний на всій австрійській ділянці довжиною в 350 кілометрів. Особливо він повноводний літом, коли тануть гірські сніги і льодовики. Тим не менш, на річковий транспорт припадає менше десятої частини загального вантажообіг країни. Самий великий порт Австрії - Лінц, де металургія споживає величезну кількість привезених в основному по річці кам`яного вугілля і коксу, залізної руди і іншої сировини. По вантажообігу більш ніж вдвічі поступається Відень.

Віденський метрополітен (нім. Wiener U-Bahn) - система ліній метрополітену у Відні, що складається з п'яти ліній. Є, разом з S-Bahnом, трамваєм та автобусної мережею, важливою складовою громадського транспорту столиці Австрії.

Сучасний Віденський метрополітен прийнято вважати відкрилися 8 травня 1976. У той же час, у метрополітену у Відні є багата передісторія, яка ведеться з кінця XIX століття. Нинішня мережа включає в себе ряд ділянок міської залізниці, побудованих в 1898-1901 роках.

Система пов'язана з віденськими швидкісними залізними дорогами. Квитки в метро підходять також і для автобусів і трамваїв.

Мережа метро складається з 5 ліній загальною довжиною 74,2 кілометра з 101 станцією. Лінії не мають назв, а згадуються за номерами з буквою U (від U-Bahn), від U1 до U6 (численні проекти лінії U5 досі не реалізовані). Крім того, кожна лінія має свій колір. Віденський метрополітен обслуговується фірмою Wiener Linien GmbH & Co KG, що належить Wiener Stadtwerke AG, 100% акцій якої знаходиться у володінні міста Відень.(див. дод.2)

Метрополітен працює з 5 ранку до півночі і, з вересня 2010 року, ночами перед святковими та вихідними днями. Рішення про продовження часу роботи ночами було прийнято на міському референдумі в лютому 2010 року.

· Залізничний транспорт:

Австрія є одним з найбільш «залізничних» держав Європи. Поїзд тут є основним засобом пересування по країні. Протяжність залізниць становить понад 6000 км. Австрійська федеральна залізниця по праву пишається бездоганною чіткістю і точністю руху поїздів.

Щогодинні рейси національної залізничної компанії ЦBB пов'язують всі основні міста країни.

До швидких поїздів далекого прямування відносяться EC (OEC), IC (OIC), D, ICE. Регіональні поїзда іменуються Е і R, приміські - S.

Вартість проїзду залежить від відстані, класу, кількості осіб і від того, в один кінець квиток або туди і назад. Ціни на одиночні поїздки до Австрії дешевше, ніж наприклад, у Німеччині, але там і значно менше знижок. Дешевше подорожувати групою до 5 осіб - діє тариф 1PLUS Freizeit ticket. Кожен наступний платить удвічі менше. Автомати автоматично пропонують ціну зі знижкою.

Якщо ви припускаєте зробити в Австрії кілька поїздок, то оптимальним варіантом буде придбати проїзний квиток, який допоможе заощадити гроші.

Залізничні квитки компостувати не треба. Контролери ходять весь час. Якщо на станції не було каси або автомата, квиток можна купити у них.

Як і в будь-який інший європейській країні, не можна забувати про те, якого класу у вас квиток: клас пишеться на вагоні, на дверях відділень вагона, на стінках. В одному вагоні можуть бути відділення першого і другого класу. Перший клас ненабагато відрізняється від другого: найчастіше там купе, менше сидінь, може бути столик, а головне - просто менше народу. У всіх поїздах - м'які зручні сидіння та туалет у вагоні. Варто також звертати увагу на те, чи дозволяється курити у вагоні, - зовні буде перекреслене чи ні зображення сигарети

· Авіаційний транспорт

Внутрішні авіаперевезення в Австрії невеликі і служать головним чином засобом доставки пасажирів регіональних центрів до міжнародних рейсів, що вилітають з віденського аеропорту.

Міжнародні рейси здійснюються з Відня, Граца, Інсбрука, Клагенфурта, Лінца і Зальцбурга.

Внутрішні рейси обслуговуються дочірньою компанією австрійського національного перевізника Austrian Airlines - авіакомпанією Tyrolean Airways. Як правило, це невеликі регіональні літаки. З Інсбрука до Відня виконуються шість рейсів на день, з Клагенфурта - п'ять, із Зальцбурга - чотири.

Авіакомпаніі:

Ш Air Alps (Эйр Альпс)

Ш Austrian Airlines (Австрийские Авиалинии)

Ш Austrian Arrows (Остриэн Эрроуз)

Ш InterSky (ИнтерСкай)

Ш Jetalliance Flugbetriebs (Джетальянс Флюгбетрибс)

Ш Lauda Air (Лауда Эйр)

Ш Niki (Ники)

Ш Tyrolean Jet Services (Тиролеан Джет Сервисис)

Ш Welcome Air (Вэлком Эйр)

· Громадський транспорт

Міський транспорт в більшості міст Австрії представлений автобусами і трамваями, іноді тролейбусами.

Віденський міський транспорт складається з автобусів, трамваїв, метро (U-Bahn) і приміських електричок (S-Bahn). Найбільш зручний транспорт - метро(див рис 2.) Зупинки є майже біля всіх стратегічних туристичних точок. Другий по зручності - трамвай. Трамваї ходять як зовсім сучасні, так і старі, схожі на наші. Квиток купується або в автоматі, або у водія. Його потрібно прокомпостувати в невеликому шухлядці на вході.

У Зальцбурзі ходять автобуси і тролейбуси. Крім того, є міська електричка, яка, втім, їде досить далеко від міста (наприклад, до Цель-ам-Зеє). Центр міста - одна зона (Kernzone), крім самого центру в неї потрапляє Хельбрунн і Європа-парк.

Корисні сайти про транспорт Зальцбурга - www.stadtbus.at, www.svv-info.at

Міжміські автобуси в Австрії відіграють допоміжну роль по відношенню до потягів. Дальніх маршрутів немає, тільки приміські. Основна функція автобусів (вони в Австрії називаються "поштовими") - підвезення пасажирів до залізничних станцій. Тариф середньої поїздки - кілька євро, однак якщо ваша поїздка комбінована з пересадкою на поїзд, то слід купити єдиний квиток від початку до кінця - це обійдеться дешевше, ніж купувати квитки окремо на автобус і потяг. Розклади автобусів доступні на сайті австрійських залізниць. Так як В Австрії розташовані Альпи. Вони і визначають кліматичні та географічні особливості країни. Західні Альпи трохи відрізняються від Східних. Вони вище і вже. Їх межа перетинає долину верхнього Рейну. Гірськими видами транспорту є: фунікулери, лижні ліфти, канатні дороги і крісельні канатні підйомники. На 160 залізничних станціях можна взяти напрокат велосипед і повернути його в офіс прокату на іншій станції. В Австрії багато велосипедних маршрутів, зокрема багато з них ведуть уздовж річки Дунай і з Шварцвальда в Німеччині до Відня.



4. Транспортно-економічні зв'язки Австрії

Австрія - невелика країна розташована в центрі Європи, і у її немає виходу до моря. Тут на площі 84 тис. кв. км проживає близько 11 млн. осіб, тобто менше ніж у Великому Лондоні. Австрія на сході межує з наступними країнами - Чехією, Угорщиною, Словенією, на заході Німеччиною, Італією, Швейцарією, Князівством Ліхтенштейн. Територія Австрії витягнута у вигляді клину, сильно судженого на заході і розширеного на сході. Така конфігурація країни нагадує, на думку деяких гроно винограду.

Австрія одночасно і альпійська і придунайська країна, крім того, вона знаходиться на "перехресті Європи": через її альпійські перевали проходять шляхи з країн, що лежать на північ від Австрії, до країн Середземного басейну, і з країн, що лежать на захід від її - у придунайські (Балканські) країни. Найбільш густонаселені і розвинені в економічному відношенні райони Австрії розташовані на сході, що створює додаткові сприятливі можливості для розширення зв'язків між Австрією та іншими країнами.

Безпосередньо з транспортом пов'язані зовнішня та внутрішня торгівля. Обсяг вантажообігу та пасажирообігу з іншими країнами залежить від економічних стосунків з ними. У процесі виробництва продукції та обміну нею між окремими державами, регіонами, містами складаються транспортно-економічні зв'язки, які проявляються у вантажопотоках.Транспортно-економічні зв'язки розрізняють за видами транспорту, вантажами, розмірами території. Вони можуть бути міжнародними, міжрегіональними та внутрішніми.

Транспортно-економічні зв'язки на пряму залежать від рівня розвитку держави та можутьзмінюватись під впливом суспільно-політичної ситуації у світі.Зовнішня торгівля -- найбільш розвинута форма міжнародних економічних зв'язків. Вона здійснюється за рахунок купівлі-продажу різних товарів ісировини країнами.

До числа найважлівішіх форм міжнародніх Економічних зв'язків належати зовнішня торгівля, кредитно-фінансові отношения, обмін науково-технічною інформацією, Надання різноманітніх услуг, міжнародний туризм.

У рамках світового господарства сформувалося кілька основних центрів зовнішньоторговіх зв'язків. Майже 3/4 обороту зовнішньої торговли світу пріпадає на розвінуті країни, у тому чіслі 1/3 - на США, ФРН и Японію. НТР істотно вплінула на товарну структуру зовнішньої торговли.. Особливо ВАЖЛИВО місце посіла продукція машинобудування. Структура експорту країн, что розвіваються, теж змінілася. Зменшіть залежність країн від Вивезення одного-двох Видів сировина, за вінятком країн - експортерів нефти. Однак країни, что розвіваються, досі залішаються Основними постачальником нефти, міді, бавовни, природного каучуку, а такоже продовольчих товарів - кави, какао, цукри, бананів тощо. Найбільші Зміни у зовнішній торговли відбуліся в новіх індустріальніх странах - консульство ЗМІ Корея, Бразілії, Мексіці, Аргентині, Тайвані, Сінгапурі, Які донедавна були головними Експортерами сировини, споживчих товарів, а поза однозначно збільшілі у своєму експорті частко промислових товарів.

Прискорення темпами розвіваються обмін інформацією, будівельно-монтажних услуг, обслуговуваня придбаних машин, автомобилей тощо. Кредитно-фінансові отношения віявляються в наданні позик и кредитів, а в розвинутих странах - такоже у вівезенні Капіталу. За існуючими оцінкамі, річні обсяги міжнародніх фінансових операцій у 10-20 разів перевіщує масштаби Світової торгівлі, сягаючі 150 трлн. долларов США. Майже 30% цієї суми припадає на США, по 15% - на Японію та Великобританію. Потужними інвесторами є такоже ФРН, Франція, Італія.

Мережа Шляхів сполучення в Австрії й достатньо густа і не тільки на рівнінній частіні, а й в горах, чому спріяє значний розмежованість Східніх Альп глибокими поперечними и повздовжнімі долинами. Альо, що не Дивлячись на сильні розмежованість рельєфу, все ж таки довели піті на будівництво тунелів и мостів. У Австрії нараховується більш чем 10 тунелів, шкірні з якіх Довжина більш чем один кілометр. Самою великою Довжина відрізняється Арльбергській автомобільний тунель, довжина Якого становіть 14 кілометрів.

Будівництво гірськіх Залізниць и автомобільних доріг сприян освоєнню лісніх, гідроенергетічніх и других багатств гірськіх регіонів.

Головні види транспорту в Австрії - залізниця и автомобільний транспорт. Близьким 2/3 Загальної Довжина залізніці електріфіковано. Ділянки з електротягою знаходяться в основному в гірській частіні країни, де вікорістовується дешева електроенергія місцевіх ГЕС и де багатая крутих підйомів. Електріфіковані такоже найважлівіші Міжнародні навпростець. У того чіслі на Німеччіну, Італію, Швейцарію, трансальпійські шляхи. На решті напрямків переважає тепловоз тяга.

Від Відня як найбільшого Залізничного Вузли променеподібно розходяться найважлівіші магістралі. Найголовніша з них відходіть в західному Напрямки, з'єднуючі прідунайські та при альпійські Регіони. У північно-західному Напрямки від цієї трансавстрійської магістралі відходять дороги на Чехію, Словаччина, Німеччіну. Велике значення має Земмерінгська МАГІСТРАЛЬ, яка відходіть від Відня на південний-захід, яка з'єднує столиць з Верхнього Штірією и Італією. Основні магістралі пов'язані между собою двома вісокогірнімі шляхами, Які перетінають Альпі з півночі на Південь (Лінц - Леобен и Зальцбург - Філлах).

Автомобільний транспорт успішно конкурує з залізніцею по перевезених як вантажів так и пасажирів. Тепер Тільки міжміськімі автобусами перевозитися вдвічі больше пасажирів, чем по залізніці. За Останні десятиліття минуло століття Було побудовали декілька ділянок новіх Шосейна Шляхів типом автострада (автобан) найважлівіша з якіх - МАГІСТРАЛЬ Відень - Зальцбург. Будівництво швидкісних автомобільних Шляхів продовжується и на теперішній час. Схема мережі автомобільних магістралей схожа на схему залізніці.

Єдина суднохідна річка Австрії - Дунай. ВІН суднохідній на всій австрійській ділянці Довжина в 350 кілометрів. Особливо ВІН повноводній літом, коли тануть Гірські снігі и Льодовик. Тім не менше, на річковий транспорт припадає менше десятої Частини загально вантажообіг країни. Найбільшикй порт Австрії - Лінц, де металургія споживає величезну кількість привезених в основному по річці кам'яного вугілля и коксу, залізної руди и іншої сировини. За вантажообігу більш чім вдвічі поступається Відень.

Економіка Австрії не может розвіватіся без тісніх зв'язків з іншімі країнамі, причому ввезення Австрією товарів и капіталу переважає їх вивезення. Альо послуги, які пропонують закордоні партнери переважають послуги, які отримує Австрія від них. Мова йде в першу черга про туризм, який відіграє велику роль у економіці країни.

Зовнішня торгівля Австрії має від'ємне сальдо, тобто імпорт її товарів по вартості перевищує експорт. Значне місце в економіці Австрії займають сировина и напівфабрикати: деревина І продукту її часткової переробки, чорні метали, продукція хімічної промісловості, електроенергія. Із готової продукції вивозяться деякі види машин и обладнання, річковий транспорт. У невеликій кількості експортуються харчові товари

Завозять переважно готові вироби, и в першу чергу споживчі товари, Дещо менше значення має імпорт машин и обладнання, автомобілей, виробів побутової и промислової електроніки.

У великих кількостях завозять нафту, природний газ, кам'яне вугілля и кокс, руди чорних и кольорових металів, хімічну сировину. Завозять також харчові и смакові товари, продукти тропічного землеробства, багатая кормів.

Взагалі. Зовнішня торгівля Австрії більш ніж на 87% орієнтована на світовий капіталістічній ринок. Перше місце в експорті, и особливо в імпорті Австрії займає Німеччина.

01.11.1995 набрала чиності угода УГОД між Україною і Австрійською Республікою про двосторонні торговельно-економічні зв'язки. Україна і Австрійська Республіка, які надалі іменуються "Договірні Сторони", керуючись бажанням зміцнювати двосторонні торговельно-економічні зв'язки, прагнучи сприяти розвиткові товарообігу і економічному, промисловому, технічному і науково-технічному співробітництву на основі рівності та взаємної вигоди, будучи переконані в тому, що ця Угода створить сприятливі передумови та міцну основу для подальшого розвитку двосторонніх торговельно-економічних зв'язків, виходячи з принципу ринкової економіки, в рамках чинного в обох державах законодавства, домовились про нижчевикладене:

Стаття 1

Договірні Сторони в рамках чинного в обох державах законодавства сприятимуть розвиткові двосторонніх торговельно-економічних зв'язків між підприємствами, організаціями, товариствами, установами та іншими фізичними та юридичними особами двох країн, які надалі іменуються "Суб'єктами".

Стаття 2

1. Україна і Австрійська Республіка нададуть одна одній режим найбільшого сприяння відносно мита та інших зборів, а також засобів стягнення такого мита та інших зборів при вивезенні та ввезенні товарів.

2. Договірні Сторони погодились з тим, що режим найбільшого сприяння не поширюється, зокрема, на пільги та привілеї, які одна з Договірних Сторін надає або надасть в майбутньому:

а) сусіднім державам з метою полегшення прикордонної торгівлі;

б) державам, які разом з нею входять до митного союзу або зони вільної або преференційної торгівлі, які вже існують або будуть створені в майбутньому;

в) третім країнам в рамках багатосторонніх домовленостей, в яких не бере участі інша Договірна Сторона.

Стаття 3

1. Договірні Сторони, виходячи зі своїх можливостей і відповідно до чинного в кожній із держав законодавства, сприятимуть економічному, промисловому, технічному та науково-технічному співробітництву.

2. Договірні Сторони погодились з тим, що є можливості співробітництва, зокрема, в таких галузях:

- створення спільних підприємств і здійснення інвестицій;

- передача технологій та "ноу-хау", надання промислових послуг;

- сільське та лісове господарство, переробка та зберігання сільськогосподарської продукції;

- реконструкція, модернізація, розширення та автоматизація існуючих виробництв, включаючи конверсію підприємств оборонної промисловості;

- легка промисловість;

- металургія та металообробка;

- хімічна промисловість, виробництво добрив та засобів захисту рослин;

- гірничовидобувна промисловість;

- розвідування, видобування, обробка та переробка, транспортування та маркетинг енергоносіїв;

- розширення та реконструкція систем електростанцій і ліній електропередач, поставка енергії;

- охорона навколишнього середовища;

- целюлозно-паперова промисловість;

- будівництво, виробництво будівельних матеріалів;

- залізничний, повітряний і водний транспорт;

- охорона здоров'я, медична та фармацевтична промисловість;

- надання фінансових та банківських послуг;

- навчання та підготовка фахівців і менеджерів;

- організація та проведення ярмарків, виставок і семінарів, обмін делегаціями та експертами;

- спільна діяльність на ринках третіх країн.

3. В усіх галузях співробітництва проекти реалізовуватимуться відповідно до найбільш передових технологій, які відповідають найвищим екологічним стандартам.

4. Договірні Сторони співробітничатимуть в галузях, які становлять взаємний інтерес, з метою створення економічно вигідних і екологічно безпечних систем інфраструктури.

Стаття 4

Договірні Сторони згодні в тому, що туризм може внести суттєвий внесок в поглиблення двосторонніх зв'язків.

1. Договірні Сторони сприятимуть розвиткові туризму в рамках чинного законодавства з урахуванням рекомендацій Конференції Організації Об'єднаних Націй з міжнародного туризму та подорожей /Рим, 1963р./, а також "Хартії туризму та кодексу туриста" /Софія, 1985р./.

2. Економічне, промислове, технічне і науково-технічне співробітництво щодо реалізації проектів в галузі туризму, а також в розвитку відповідної інфраструктури, здійснюватиметься на основі принципів охорони навколишнього середовища і організації туризму на якісному рівні.

Стаття 5

Розрахунки та платежі між Україною і Австрійською Республікою здійснюватимуться у вільно конвертованій валюті відповідно до чинного в кожній з держав законодавства.

Стаття 6

1. Товарообмін, а також економічне, промислове, технічне та науково-технічне співробітництво в рамках цієї Угоди здійснюватиметься на комерційних засадах.

2. Торгівля між Суб'єктами обох держав здійснюватиметься на основі поточних цін світового ринку.

Стаття 7

1. Договірні Сторони розпочнуть консультації, коли у взаємній торгівлі буде спостерігатися ввезення будь-якого товару у такій кількості або за такими цінами або на таких умовах, що завдають або погрожують завдати значних збитків вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.

2. Якщо під час консультацій Сторони встановлять, що ситуація, зазначена в п.1, має місце, тоді експорт має бути обмежений або мають бути здійснені заходи з метою попередження або усунення збитків.

3. Якщо Договірні Сторони не дійдуть згоди, то Договірна Сторона, яка подала заяву про проведення консультацій, буде мати право обмежити ввезення відповідних товарів в такій мірі та на такий термін, які необхідні для попередження або усунення збитків. Інша Договірна Сторона в такому разі буде мати право відступати від своїх зобов'язань перед першою Договірною Стороною в розмірах приблизно еквівалентного обсягу торгівлі.

4. У випадках, коли відстрочка спричинила б значні збитки, тимчасові заходи можуть бути здійснені без попередніх консультацій. В такому разі Договірна Сторона, яка здійснила такі заходи, невідкладно та письмово сповіщає іншу Договірну Сторону, після чого консультації мають бути розпочаті негайно.

5. При обранні заходів відповідно до цієї Статті Договірні Сторони надаватимуть перевагу заходам, які найменш негативно впливають на подальше функціонування цієї Угоди.

Стаття 8

Договірні Сторони визнають корисність та необхідність більш активної участі малих і середніх підприємств в двосторонніх торговельно-економічних зв'язків.

Стаття 9

1. Договірні Сторони рекомендують Суб'єктам вирішувати спори в першу чергу дружнім шляхом за обопільною згодою.

2. В рамках чинного в обох державах законодавства та відповідно до домовленостей, які містяться в контрактах між Суб'єктами, Договірні Сторони рекомендують:

а) застосування арбітражу для врегулювання спірних питань між Суб'єктами обох Договірних Сторін, пов'язаних з торговельних та коопераційними угодами, а також з угодами, що виникають при створенні спільних підприємств і здійсненні інвестицій;

б) застосування арбітражних правил, розроблених Комісією Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) і залучення арбітражу однієї з держав-учасниць Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.).

Стаття 10

Після припинення або зміни цієї Угоди її положення застосовуватимуться до всіх контрактів між Суб'єктами обох держав, зобов'язання по яких виникли в період її дії і частково або повністю не виконані до моменту припинення або зміни Угоди.

Стаття 11

1. Від дня дійсної участі однієї Договірної Сторони або обох Договірних Сторін в Європейському Економічному Просторі (ЄЕП), або вступу до Європейських Співтовариств (ЄС) або організацій, які будуть їхніми правонаступниками, Договірні Сторони не будуть зв'язані цією Угодою в тій частині, що буде несумісною з їх статусом членів в зазначених в цій Статті організацій.

2. В такому разі Договірні Сторони спільно визначать порядок дії в подальшому інших Статей цієї Угоди.

Стаття 12

За бажанням однієї з Договірних Сторін скликається Змішана комісія в Україні або Австрійській Республіці для розгляду двосторонніх торговельно-економічних зв'язків, перспектив їх розвитку, а також для розробки рішень актуальних питань, що випливають з цієї Угоди.

Стаття 13

1. Ця Угода укладається строком на два роки і автоматично подовжується на кожний наступних рік, якщо одна з Договірних Сторін за три місяці до сплину строку її дії не сповістить письмово дипломатичними каналами іншу Договірну Сторону про свій намір розірвати її.

2. Ця Угода набирає чинності в перший день третього місяця, що йде за місяцем, в якому Договірні Сторони сповістили одна одну шляхом обміну нотами про виконання відповідних внутрішньодержавних процедур, які передбачені чинним в обох державах законодавством стосовно набрання чинності цією Угодою.

Здійснено в м. Відні 31 серпня 1993 р. в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

5. Характеристика регіональних проблем і перспектив транспортного комплексу Австрії

Транспортна система будь-якої країни характеризується низкою проблем. У світовому процесі глобалізації підтримувати у належному стані транспортну інфраструктуру та транспортні засоби мають всі держави світу. Вирішальний влив на транспорт має економічний розвиток країни, кількість міжнародних та внутрішніх перевезень, соціальна та політична ситуація, культурний рівень життя, а також екологічна свідомість.

Транспортний сектор є одним з найбільших емітентів парникових газів, оксидів азоту і твердих частинок в Австрії в основному викликано автомобільних пасажирських і вантажних перевезень. Ця емісія має серйозні наслідки для здоров'я і навколишнього середовища, особливо в екологічно чутливих областях, таких як Альпи. Таким чином, соціальні витрати на транспорт (негативні зовнішні ефекти), все ще занадто висока, і тенденції не вказують на стійкість.

Заходи до сталого розвитку транспорту були визначені австрійської стратегії захисту клімату (2007), і недавній Національної енергетичної стратегії (2010). Тим не менш, завдання, поставлені австрійським стратегія сталого розвитку (2002) до цих пір не досягнуто.

За останні кілька років, транспорту і викиди CO2 знизилися через цілеспрямованих заходів, таких, як обов'язкове використання біопалива, перевищивши цілей, поставлених директивою ЄС біопалива в результаті чого 1,3 млн. тонн скорочення викидів парникових газів (еквівалента діоксиду вуглецю) З 2007 по 2008 рік. Викиди автотранспорту були зменшені шляхом введення жорстких стандартів для легенів і HeavyDuty транспортних засобів (Постанова ЄС № 443/2009, немає 559/2009). Диференційований податок на купівлю стимули (ОЕС реформи податок на покупку) були введені в 2007/08 з розвитку чистою і економічних автомобілів. З січня 2010 року системи справляння дорожніх зборів для вантажних автомобілів на автомагістралях була заснована на emissionrelated зборів.

З 2005 року австрійська дій і підтримки програми Klima: Актив Mobil упором на мобільність заходи, призвело до скорочення 350 000 тонн CO2. Програма підтримує управління мобільністю, використання альтернативних транспортних засобів та відновлюваних джерел енергії, а також інтегрованої мультимодальної мобільність, ecodriving, їзда на велосипеді, і OnDemand рішень в області громадського транспорту.

Чистий і енергоефективних транспортних технологій, особливо на основі електрики і поновлюваних джерел енергії, які стимулюються програми досліджень і розробок, таких, як клімат і енергетика фонду або програми A3plus альтернативних двигунів системи і палива.

Незважаючи на вжиті заходи, великих зусиль не потрібно. Європейські стандарти викидів необхідно подальше посилення і екологічно чистих видів транспорту, таких як громадський транспорт і велосипедні сприяло більш рішуче. Європейських залізниць і внутрішніх водних шляхів, зокрема в Австрії невикористаних потенціалів Дунаю, могли б доповнити це, але буде потребувати підтримки. Для досягнення цієї мети цієї вирішальної області формується відповідно до принципів сталого розвитку навколишнього середовища вимагає, щоб бути повністю інтегрована в загальну транспортну політику разом з економічними та соціальними цілями.

Дані для наступних графіків,засновані на показниках за проданий палива і таким чином, включають експорт палива. Викиди від експорту палива (легкових і важких транспортних засобів) відображаються окремо. Через різницю в цінах на паливо між Австрією і за кордоном це впливає на дані, особливо з 2001 року. Негативні показники експорту палива в період між 1992 і 2001 роках в секторі пасажирського транспорту означає, що паливо було придбано за кордон через більш привабливих цін у сусідніх країнах в ці роки (імпорт палива).

Рис.5. Викиди транспортного сектору



Висновки

Транспортна система Австрії прекрасно розвинена і ефективна.

Австрія є одним з найбільш «залізничних» держав Європи. Протяжність залізниць становить понад 6000 км. Австрійська федеральна залізниця по праву пишається бездоганною чіткістю і точністю руху поїздів.

Мережа «Bundesbus» нічим не гірше залізничної мережі і часто використовується для здійснення невеликих поїздок між населеними пунктами і виїздів на природу. До деяких лижних курортів в Тіроль і Форарльберг можна добратися тільки на автобусі або машині.

Оренда машин мають філії у всіх великих містах країни. Тутешні дороги знаходяться в прекрасному стані, але на гірських дорогах необхідно дотримуватися обережності. Рух в Австрії правосторонній.

У кількох великих австрійських містах існує трамвайний транспорт: у Відні, Гмундене, Граці, Інсбруку, Лінці. Трамвайна система існувала раніше в Зальцбурзі закрита.

На 160 залізничних станціях можна взяти напрокат велосипед і повернути його в офіс прокату на іншій станції. В Австрії багато велосипедних маршрутів, зокрема багато з них ведуть уздовж річки Дунай і з Шварцвальда в Німеччині до Відня.

Гірськими видами транспорту є: фунікулери, лижні ліфти, канатні дороги і крісельні канатні підйомники.

Транспорт - це важлива галузь економіки будь-якої держави. Саме транспорт забезпечує міжнародні та внутрішні перевезення вантажів та пасажирів, доставку товарів з місця виробництва, переробки до місця реалізації, підтримує експортно-імпортні зв'язки між країнами та ряд інших важливих операцій. Транспортна система характеризується такими важливими функціями:

· економічна;

· соціально-політична;

· культурна;

· оборонна;

· матеріальна.

На розміщення та розвиток транспортного комплексу впливає ряд різних чинників, а саме:

· історичний чинник (соціально-політичний

· економічний (рівень розвитку країни; інтеграція у європейські та загальносвітові процеси; експортно-імпортні зв'язки, міжнародна торгівля; взаємовплив промисловості, сільського господарства з транспортом, а також підгалузями сфери обслуговування);

· технічно-інноваційний (технічне оснащення держави, її науковий потенціал, кількість наукових кадрів);

· демографічний (кількість населення, вікова структура, рівень урбанізації, а також рівень безробіття серед молоді);

· природний фактор (від цього фактору залежить розміщення транспортних ліній та мереж, автострад тощо, наявність річок чи морів;



Список використаної літератури

1. Блій де Г., Мюллер П., Шаблій О. Географія: світи, регіони, концепти. - К.: Либідь, 2004. - 503 с.

2. Бохан А. В., Ващенко Н. П., Головня Ю. І., Манжалій С. М. Регіональна економіка: опорний конспект лекцій. - К.: Київ. нац. торг. ун-т, 2012. -227с.: іл.

3. Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй. Основи екологічних знань - Київ: Либідь, 1997 р.

4. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: Учеб. для вузов. - М.: ГУ ВШЭ, 2003.

5. Економіка зарубіжних країн: Підручник / За ред. Філіпенко А.С. - К.,2002.

6. Загальний курс транспорту: Навч. посіб. / ФришевС. Г., Мельник І. І., Бондар С. М.; За ред. Фришева С. Г. - К.: Вища освіта, 2006. - 162 с.: іл.

7. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 727 с.: ил.