Міжгалузеві аспекти ринкової адаптації територіальних рекреаційних систем (на прикладі Євпаторійської територіальної рекреаційної системи Криму)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911. 3 : 338. 48 (477. 75)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Міжгалузеві аспекти ринкової адаптації територіальних рекреаційних систем (на прикладі Євпаторійської територіальної рекреаційної системи Криму)

Побірченко Вікторія Вікторівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: кандидат географічних наук, професор Багров Микола Васильович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, ректор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти:

- доктор географічних наук, професор Горленко Інга Олександрівна, Академія державної податкової служби України, завідувач кафедри економіки підприємства;

- кандидат географічних наук Любіцева Ольга Олександрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри країнознавства і туризму.

Провідна установа: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, кафедра економічної та соціальної географії, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться "12" березня 2001 року о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "6" лютого 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор Іщук С.І.

Загальна характеристика роботи

Дисертаційне дослідження виконане в руслі суспільно-географічної проблематики, присвяченій розробці територіальних аспектів оптимізації відтворювального процесу в умовах становлення ринкової економіки.

Актуальність теми визначається необхідністю активізації в Україні географічних досліджень нових тенденцій у розвитку відтворювальних суспільно-територіальних структур на основі ринкових пріоритетів.

На сьогоднішній день у науці та практиці склалася така ситуація, коли стереотипні наукові підходи і концепція галузевого керування економікою стали явно неефективними, а нова науково-практична стратегія ринкового господарювання на рівні окремих регіонів і держави в цілому залишається поки не розробленою. Особливо гостро ця проблема стоїть в регіонах країни з функціонально пріоритетною рекреаційною орієнтацією продуктивних сил.

На наш погляд, найбільш актуальною і перспективною при розробці програми стійкого територіального розвитку є концепція міжгалузевої адаптації, оскільки вона випливає з об'єктивного закону саморозвитку територіальних систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації входять складовою частиною в структуру держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри економічної та соціальної географії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (ТНУ) за №0198U005789 по проблемі ринкової реструктуризації економіки Криму.

Об'єктом дисертаційного дослідження є ринкові аспекти комплексного розвитку економіки Криму при зміні пріоритетів галузевого використання суспільно-значимого потенціалу його території.

Предметом конкретного наукового аналізу в роботі виступають міжгалузеві адаптаційні форми територіальної організації індустрії туризму в умовах становлення економіки ринкового типу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методологічної концепції міжгалузевого адаптаційного процесу й обґрунтування на її основі форм структурно-функціональних перетворень територіальної рекреаційної системи на прикладі Євпаторійського регіону Криму.

Відповідно до поставленої мети дисертаційного пошуку висувалися і вирішувалися такі основні науково-практичні завдання:

- поглибити понятійну сутність концепції адаптації в географії;

- узагальнити теоретичні положення географічних аспектів адаптивного територіального розвитку;

- сформулювати методологічну концепцію соціально-географічного аналізу міжгалузевої адаптації рекреаційних систем;

- розкрити причини, особливості і тенденції в розвитку міжгалузевої ринкової адаптації територіальних рекреаційних систем;

- проаналізувати регіональні соціально-економічні умови і фактори розвитку міжгалузевої адаптації Євпаторійської територіальної рекреаційної системи Криму в умовах загострення галузевої конкуренції при переході до ринкових пріоритетів господарювання;

- виявити потенціал попиту і географію рекреаційної активності місцевих жителів Криму, довести ступінь їхнього впливу на стійке функціонування туристської галузі досліджуваного регіону;

- обґрунтувати склад, структуру й адаптаційні можливості трансформаційних процесів, а також найбільш перспективні напрямки прибуткового функціонування Євпаторійської міжгалузевої територіальної рекреаційної системи.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії суспільної географії й економіки, а також теоретичні і прикладні розробки українських та закордонних вчених в області рекреаційної географії.

У процесі роботи над дисертацією великий вплив на формування наукових позицій автора мали праці Є.А. Авраамової, А.Г. Аганбєгяна, В.А. Азара, Є.Б. Алаєва, М.В. Багрова, А.П. Голікова, І.О. Горленко, Т.М. Калашнікової, М.В. Кузнецова, М.С. Мироненко, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, Л.Г. Руденка, І.Т. Твердохлєбова, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія та інших.

Багатоаспектність аналізованого явища зумовила необхідність комплексного використання в роботі картографічного, структурно-функціонального, порівняльно-аналітичного та статистичного методів, що реалізовані на основі загальнонаукового системного підходу до об'єкта і предмета дослідження. Дисертація виконана на основі аналізу первинних статистичних і фондових матеріалів Міністерства курортів і туризму АРК, ЗАО "Кримтур", Держкомітету по статистиці АРК та інших організацій.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

- поглибленні, за допомогою адаптаційного підходу, теоретико-методологічних основ соціально-географічного аналізу проблем міжгалузевої інтеграції в розвитку туризму;

- розкритті економіко-географічної сутності адаптаційно-трансформаційних процесів між галузями рекреаційного району в ході задоволення туристського попиту;

- запропонуванні системи графічних моделей і статистичних показників концепції адаптивного розвитку індустрії туризму в умовах становлення ринкової економіки;

- обґрунтуванні можливостей впливу потенціалу рекреаційного попиту місцевих жителів Криму на стійке цілорічне функціонування туристської індустрії;

- розробленні прогнозу адаптивного розвитку рекреаційної галузі Євпаторійського регіону АРК при переході до ринку.

Практичне значення отриманих результатів охоплює обґрунтування методологічної концепції соціально-географічного аналізу проблем стійкого розвитку територіальних систем в умовах становлення ринкової економіки. Запропонована концепція може бути використана для удосконалювання наукових основ територіального планування перспективних напрямків міжгалузевого розвитку окремих регіонів, а також під час при розробки регіональної соціально-економічної політики держави.

Крім того, конкретні пропозиції по адаптивній організації туристської індустрії на території Євпаторійської міської Ради АРК вже використовуються органами територіального управління в процесі створення програм соціально-економічного розвитку регіону.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується змістом математико-статистичних розрахунків показників індексу адаптації та коефіцієнта територіальної локалізації адаптаційних процесів у виробничій діяльності туристських підприємств, а також побудовою графічних і картографічних моделей міжгалузевої інтеграції ключових форм функціонально-територіальної організації індустрії туризму в Євпаторійському регіоні Криму.

Отримані науково-практичні результати дисертації збігаються з тими явищами адаптивної перебудови рекреаційних підприємств, що у даний час спостерігаються в реальних ситуаціях територіального розвитку рекреаційного комплексу Євпаторії.

Особистий внесок автора в роботу. Дослідником обґрунтовані і пропонуються до використання ґрунтовні розробки провідних понять концепції адаптивного територіального розвитку, логіко-концептуальні моделі адаптивної міжгалузевої рекреаційної системи, індекси адаптації і територіальної локалізації адаптаційного процесу, а також картографічні моделі структурно-функціональної і територіальної організації туризму Євпаторійського регіону.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Отримані результати дослідження й основні положення дисертації були викладені в доповідях і виступах на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (1998, 1999, 2000 рр.), а також на науково-практичних конференціях: "Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрямки підвищення ефективності його розвитку" (Херсон, 1997); "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України", (Київ, 1999); "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення" (Київ, 2000); "Сучасні тенденції і пріоритети розвитку перехідної економіки" (Сімферополь, 2000); "Україна та глобальні процеси: географічний вимір" (Київ - Луцьк, 2000); "Географічна наука та освіта в Україні" (Київ, 2000).

Публікації. За підсумками проведеного дослідження автором опубліковано 7 наукових статей (у т.ч. 5 у фахових виданнях) і 6 тез доповідей на наукових конференціях і з'їздах, загальним обсягом 4,1 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (на 38 сторінках). Результати дослідження викладено на 211 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі обсяг основного змісту займає 138 сторінок. Без додатків дослідження містить 8 таблиць, 27 рисунків, у тому числі 4 картосхеми. Список використаних джерел налічує 216 найменувань, у тому числі 9 іноземними мовами.

Автор висловлює подяку за допомогу і підтримку, протягом усієї роботи над дисертацією, науковому керівнику професору Миколі Васильовичу Багрову, а також доценту кафедри економічної та соціальної географії ТНУ Михайлу Васильовичу Кузнецову - за плідне співробітництво і сприяння в зборі матеріалу.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; зв'язок з науковими програмами, темами; сформульовано мету і задачі дослідження; викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено особистий внесок дисертанта в розкриття дослідженої проблеми; наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі роботи - "Соціально - географічні основи дослідження міжгалузевого адаптаційного процесу" - розглянуто понятійну концепцію адаптації, узагальнено теоретичні положення географічних аспектів адаптивного територіального розвитку, а також запропоновано форми структурно-функціональних перетворень територіальної рекреаційної системи в процесі міжгалузевого адаптивного розвитку.

Галузева реструктуризація господарств регіонів з функціонально пріоритетною рекреаційною орієнтацією зумовлена не стільки переходом до ринку, скільки необхідністю подолання негативних суспільно-територіальних процесів і явищ, що сформувалися в умовах командно-адміністративної стратегії господарювання. Спроба кон'юнктурного впровадження нових ринкових важелів у розвиток регіональних господарств генерує деструктивні процеси в економіці й унеможливлює ії ривок до прибутковості. Виникла відтворювальна дисгармонія, яка об'єктивно прагне до нової міжгалузевої функціональної рівноваги.

За цих обставин найбільш ефективною формою й умовою придбання системою національного господарства України нового стану відтворювальної рівноваги є міжгалузева адаптація, заснована на принципах еколого-економічної доцільності і функціональної самодостатності.

Соціально-економічна адаптація - це процес взаємопристосування окремих виробничих підприємств і невиробничих установ того або іншого регіону до змініючихся умов, і факторів його природно-соціального середовища розширеного суспільного відтворення .

Соціально-економічна адаптація відрізняється ієрархічністю процесу саморозвитку територіальних систем, охоплюючи: галузевий рівень пристосувальної діяльності окремо узятих підприємств або галузі в цілому; міжгалузевий рівень спільної пристосувальної діяльності підприємств різноманітних галузей і сфер прикладання праці; а також інтегральний рівень адаптації усіх відтворювальних і технологічних структур території (див. рис. 1).

Формування адаптивної територіальної структури господарства - це безупинний процес зародження нових і зміни кордонів, а також структур вже сформованих територіально-господарських і адміністративно-господарських відтворювальних комплексів. У кінцевому рахунку, чим вище рівень міжгалузевої адаптації території, тим більші можливості керування суспільно-відтворювальними процесами , що відбуваються на ній, і, тим вище рівень оптимізації пріоритетних функцій, що дають максимальний соціально-економічний ефект.

Визначальними принципами регіонального адаптивного процесу стають: збалансованість економічного, соціального й екологічного розвитку, як вирішальна його умова; взаємодія технологічних структур; комплексність використання суспільно-значимого потенціалу; а також взаємозумовленість, взаємовигідність, і достатній рівень керованості при збереженні еколого-економічної доцільності суспільного функціонування.

Нова концепція потребує адекватної переробки наукових підходів. Основу запропонованого системно-структурного аналізу процесу міжгалузевої адаптації складає побудова серії графічних концептуальних моделей, які є базою висування наукової гіпотези про генетичну сутність територіальної адаптації. А також конструюється система статистико-економічних показників адаптивного функціонування рекреаційних підприємств у туристському регіоні.

На основі розробленого наукового підходу доведено, що найбільш прогресивним економіко-географічним процесом ринкової реструктуризації туризму сьогодні є утворення міжгалузевих територіальних рекреаційних систем (МГТРС).

Відповідно, міжгалузева територіальна рекреаційна система - це пропорційно збалансоване просторово-часове сполучення (єдність) підприємств матеріального та нематеріального виробництва, соціальної та рекреаційної сфери послуг, що одержують прибуток за рахунок задоволення рекреаційного попиту при стійкому пріоритеті туристської галузі (див. рис. 2).

Для виділення міжгалузевих територіальних рекреаційних систем нами пропонуються три такі критерії:

Функціональний критерій: у дану систему об'єднуються галузі (або відокремлені групи підприємств і установ), що виконують функцію фізичного і духовного відновлення людини, створюють різноманітні, але подібні за своїми характеристиками споживчі блага, і отримують прибуток за рахунок задоволення рекреаційного попиту населення.

Структуроутворюючий критерій: для системи характерний високий ступінь взаємної інтеграції галузей, об'єднаних у єдине ціле великою кількістю стабільних господарських, функціональних та технологічних зв'язків і не спроможних прибутково функціонувати без рекреаційного попиту незалежно одне одного.

Інституційний критерій: відповідно до якого МГТРС притаманні обов'язкове адекватне регулювання державними органами нормативно-правових, податкових, інвестиційних та інших соціальних аспектів підприємницької діяльності в її галузях, при повній гарантії приватної ініціативи і комерційної таємниці.

Головними атрибутивними властивостями МГТРС, що характеризують її як адаптивну систему є: цілісність, поліструктурність, усталеність, динамічність, адаптивність, проблемна орієнтованість, відкритість, спостережливість, ефективність.

Відповідно до запропонованих структуроутворюючих критеріїв виділення міжгалузевих територіальних рекреаційних систем, їх прибуткове автономне існування вже неможливо, вони функціонують імовірнісним чином і тільки в рамках системних зв'язків.

У другому розділі роботи - "Передумови виникнення й особливості адаптації рекреаційної галузі регіону в умовах ринкових відносин" - сформульовано методологічну концепцію аналізу міжгалузевого адаптаційного процесу на базі рекреаційного адаптеру.

Процес адаптації суспільно-відтворювальних механізмів до ринкових пріоритетів у різноманітних регіонах характеризується суперечливістю, а також багаторівневим механізмом протікання. Особливо гостро проблеми міжгалузевої адаптації проявляються в рекреаційних районах, що історично сформувалися, в умовах унікального суспільно-значимого потенціалу. Об'єктивно в цих регіонах у ролі адаптера виступає рекреаційна діяльність, якій притаманний ефект мультиплікатора (див. рис. 3).

Основними напрямками міжгалузевого адаптивного процесу в рекреаційних районах є:

- взаємодія між рекреаційною діяльністю - суспільно-значимим потенціалом території - рекреаційною інфраструктурою;

- взаємопристосування рекреаційної інфраструктури, місцевих жителів, рекреантів та інших сфер відтворювального процесу регіону;

- адаптивне сполучення рекреаційної системи з виробничими структурами регіону під час задовільнення рекреаційного попиту.

Галузева територіальна адаптація відбувається відповідно до принципів:

1) технологічної комплексності;

2) просторової міжгалузевої толерантності;

3) економічної адекватності;

4) державного регулювання і правового забезпечення;

5) керованості і кадрового забезпечення;

6) режиму сприяння (пріоритетності);

7) функціональної достатності.

Відповідно до наших уявлень у регіонах, де адаптером виступає рекреація, формуються такі територіальні адаптивні форми:

адаптивний виробничо-рекреаційний комбінат - значне рекреаційне підприємство, у структурі якого поряд із рекреаційними послугами надаються додаткові (супутні) послуги;

адаптивний міжгалузевий виробничо-рекреаційний вузол - територіальне угрупування (взаємозалежне розташування) навколо рекреаційного комбінату торгових, культурно-побутових та інших підприємств - установ орієнтованих на обслуговування рекреантів;

адаптивний виробничо-рекреаційний ареал - територіальне поєднання на невеличкій обмеженій ділянці комбінатів і вузлів, орієнтованих на задоволення виробничого, невиробничого і рекреаційного попиту;

адаптивна суспільно-економічна рекреаційна зона - лінійно-витягнуте зосередження в межах населеного пункту, або рекреаційного центру виробничо-рекреаційних комбінатів, вузлів і ареалів.

Залежно від ступеня зрілості (відповідно до етапів адаптаційного процесу) ці територіальні міжгалузеві утворення групуються в розвинуті ("старі"), що розвиваються ("нові") і перспективні ("піонерні"). Головними критеріями такого угрупування є, по-перше, повнота набору адаптованих підприємств і галузей у тому або іншому локальному просторі населеного пункту, підрайону, а по-друге, показник коефіцієнта адаптації при одержанні економічного ефекту.

У третьому розділі роботи - "Адаптаційні аспекти стійкого розвитку Євпаторійської територіальної рекреаційної системи Криму" - на прикладі Євпаторійської міжгалузевої територіальної рекреаційної системи Криму обґрунтовано склад, структуру й адаптаційні можливості протікання трансформаційних процесів у рекреаційних регіонах під час переходу до ринкової економіки.

Зміна командно-адміністративних методів господарювання в туристській галузі на ринкові супроводжується різким зниженням кількості обслугованих рекреантів, збитковістю і не стійким функціонуванням більшості підприємств Євпаторійського регіону.

Аналіз генетичних і ресурсних параметрів міжгалузевої адаптації на базі туристського мультиплікатора дозволив виявити функціональні особливості сполученого розвитку рекреації і територіальної системи господарства Євпаторійського регіону, включаючи:

- зберігання пріоритетності виробництва туристських послуг при одержанні прибутку іншими галузями за рахунок задоволення рекреаційного попиту;

- формування специфічної структури ринку праці внаслідок "перетворення" місцевих жителів працездатного віку в обслуговуючий персонал і співрекреанта;

- розвиток галузей виробничої і невиробничої сфери максимально наближених до потреб ефективної організації рекреаційної діяльності не тільки мігрантів, але й місцевих жителів.

За результатами розрахунків індексу адаптації і наступного угрупування туристських підприємств Євпаторійського регіону можливо виділити:

Групу адаптованих до ринкових умов підприємств - стабільне положення у цій групі займають 15 рекреаційних установ (23% усіх підприємств досліджуваної міжгалузевої системи), у тому числі: санаторії "40-річчя Жовтня", "Таврія", "Перемога" і інші.

Групу неадаптованих заснувань складають 11 підприємств, у числі яких: пансіонати "ім. Ю.А. Гагаріна", "Фотон", дитячі оздоровчі табори "Троянда", "Піонер", "Перлина" та інші. Як правило, в минулому це були відомчі здравниці, на яких не надається додаткових послуг і вартість обслуговування не відповідає належній комфортності підприємства.

У сучасній міжгалузевій територіальній структурі Євпаторійської рекреаційної системи склалися такі адаптивні рівні (див. рис. 4):

а) мікроструктурний локально-крапковий (окремі підприємства і установи лікування, відпочинку, оздоровлення, туризму та екскурсій);

б) мезоструктурний локально-вузловий (адаптивні виробничо-рекреаційні комбінати; адаптивні міжгалузеві виробничо-рекреаційні вузли);

в) макроструктурний зонально-регіональний (адаптивні виробничо-рекреаційні ареали й адаптивні суспільно-економічні рекреаційні зони).

Зіставлення й аналіз різноманітної статистичної композиції показників оцінки функціональної структури адаптивних зон, а також їх природних і соціально-економічних ресурсів дозволив нам скласти просторово-часову характеристику внутрірегіональних відмінностей адаптивного відтворювального процесу.

Південна адаптивна суспільно-економічна рекреаційна зона -"стара" за ступенем зрілості, лікувально-кліматична, грязє-водо-бальнеологічного типу із широким розвитком ексурсійно-туристської діяльності. Характеризується середнім рівнем розвитку адаптаційного процесу (показник територіальної локалізації адаптації (ДО) дорівнює 3,52), але найбільшим серед інших адаптивних зон Євпаторійської МГТРС. У цілому зона відрізняється невисокими темпами зростання процесу адаптації (приріст ДО складає 0,011 на рік).

За рівнем і ступенем інтенсивності рекреаційного процесу Південна зона є головною у функціональній і територіальній структурі Євпаторійської міжгалузевої рекреаційної системи.

Економічний ефект рекреаційного використання території цієї зони складає 479 тис. грн./км², при середньому рівні інтенсивності ведення рекреаційного господарства (об'єм послуг у розрахунку на одного зайнятого складає 5,6 тис. гривень при обсягу прибутку відповідно - 2,4 тис. гривень). Усі рекреаційні установи зони є прибутковими.

Південно-Західна адаптивна суспільно-економічна рекреаційна зона - "молода" за ступенем зрілості, лікувальноно-оздоровчого типу, сімейного відпочинку, дитячого лікування й оздоровлення. З низьким рівнем розвитку адаптаційного процесу (ДО=0,13). Без корінної реконструкції існуючих рекреаційних підприємств, перепрофілювания збиткових установ, розширення номенклатури наданих додаткових послуг, удосконалювання транспортної і соціальної інфраструктури - депресивна зона (за прогнозом через п'ять років - ДО= -0,2).

Економічний ефект рекреаційного використання території зони складає 140 тис. грн./км2, при низькому рівні інтенсивності ведення рекреаційного господарства (об'єм послуг у розрахунку на одного зайнятого складає 4,8 тис. гривень при прибутку відповідно - 0,2 тис. гривень). Значна частина рекреаційних підприємств є збитковими (38%).

Південно-Східна адаптивна суспільно-економічна рекреаційна зона - "нова" за ступенем зрілості, купально-оздоровчого типу, частково бальнеологічна, широкого розвитку автотуризму, екскурсій транзитних рекреантів, масового відпочинку й оздоровлення місцевих жителів Євпаторії, Сак, Сімферополя й інших міст Криму. З середнім рівнем розвитку адаптаційного процесу (ДО=2,1), але найбільшим із всіх адаптивних зон Євпаторійскої міжгалузевої системи темпами росту процесу адаптації (приріст ДО - 1,7 на рік). За прогнозом - уже через п'ять років ця зона буде мати високий рівень розвитку адаптаційного процесу рекреаційної діяльності.

Економічний ефект рекреаційного використання території зони складає 182 тис. грн./км², при низькому рівні інтенсивності ведення рекреаційного господарства (об'єм послуг у розрахунку на одного зайнятого складає 1,8 тис. гривень при прибутку відповідно - 0,9 тис. гривень).

Північна адаптивна суспільно-економічна рекреаційна зона - "піонерна" за ступенем зрілості. На сьогоднішній день рекреаційна діяльність представлена відпочинком на садково-городних ділянках місцевими жителями досліджуваного регіону. У перспективі - оздоровчого, частково бальнеологічного типу, із високою питомою вагою рекреаційного обслуговування місцевого населення.

Розвиток адаптаційного процесу територіального суспільного відтворення в Євпаторійському регіоні супроводжується комплексом проблем, пов'язаних із протиріччями в сфері виробництва і надання споживачам рекреаційних послуг, адаптивними-функціональними протиріччями в сфері міжгалузевого природокористування, податкової і інвестиційної політики держави.

Висновки

На територіях із функціонально пріоритетною рекреаційною орієнтацією ефективний ринковий розвиток розширеного суспільного відтворення неможливо уявити без адекватної галузевої реструктуризації. У цьому зв'язку, новому науковому переосмисленню і практичній реорганізації підлягають усі галузево-технологічні рівні відтворювальних процесів, починаючи з ресурсного, соціо-демографічного і до середовищно-екологічного включно.

В основі механізму ринкової перебудови і швидкого досягнення територіальними відтворювальними структурами нового функціонального стану рівноваги лежать закономірності саморозвитку систем на принципах адаптації.

Регіональний міжгалузевий розвиток соціально-економічного відтворення завжди відбувається на базі функціонального адаптера. У межах територій, що володіють потужним туристсько-рекреаційним потенціалом, у ролі останнього виступає рекреаційна діяльність завдяки властивого їй ефекту мультиплікатора.

Адаптивний відтворювальний процес у туристському регіоні розгортається на трьох ієрархічних рівнях: галузева, міжгалузева й інтегральна соціально-економічна адаптація. Фіксованим моментом адаптаційного процесу є міжгалузева територіальна рекреаційна система.

Формування і розвиток адаптивних міжгалузевих відтворювальних територіальних структур здійснюється на основі принципів технологічної комплексності, просторової толерантності, економічної адекватності та інших, включаючи принцип функціональної достатності.

Загальним висновком теоретичної концепції дисертаційного дослідження є той факт, що адаптацію в географії необхідно розглядати, з одного боку, як принцип громадської організації продуктивних сил, а з іншого, як метод пізнання закономірностей протікання пристосувальних процесів саморозвитку територіальних систем суспільного відтворення.

Об'єктивною базою міжгалузевої ринкової адаптації суспільного відтворення на базі туристського мультиплікатора в Євпаторійському регіоні виступає унікальний набір лікувально-оздоровчих і туристсько-екскурсійних ресурсів при помітному пріоритеті купальних-пляжних і водно-грязьових компонентів організації рекреаційного процесу, що генерують стійкий рекреаційний попит.

Сполучний адаптивний розвиток галузей по задоволенню рекреаційного попиту у Євпаторійському регіоні в ринкових умовах господарювання переживає кризовий стан і супроводжується адаптивно-господарськими протиріччями в сфері природокористування, а також виробництва і надання споживачам рекреаційних і супутніх додаткових послуг. адаптація географія ринковий рекреаційний

Виходом із кризового стану туристської індустрії досліджуваного регіону може бути не тільки міжгалузева адаптація, але й використання існуючого потенційного попиту на послуги здравниць з боку місцевих жителів. Необхідною умовою реалізації на практиці цього чинника є відповідна структурно-функціональна перебудова рекреаційних підприємств (скорочення терміну лікування, тощо).

Дисертаційним дослідженням доведено, що проблеми рекреаційної галузі, які зумовлені економічним спадом перехідного періоду, можуть бути розв'язані в межах загальної стабілізації в країні відтворювального процесу, тоді як вирішення регіональних еколого-економічних протиріч, пов'язаних з адаптацією до ринкових умов, можливе лише при впровадженні нових форм узгодження міжгалузевих інтересів в ході ліквідації командно-адміністративних деформацій соціально-економічної системи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Побирченко В.В. Уровни и пути рыночной трансформации рекреационной системы Крыма // Ученые записки Симферопольского государственного университета. - 1997. - №3 (42). - С. 74-76.

2. Побірченко В.В. Ринкові аспекти структурно-функціональної адаптації рекреаційної системи Криму // Український географічний журнал. - 1998. - №2. - С. 50-53.

3. Побирченко В.В. Структура и география отдыха городского населения рекреационных районов (на примере г. Севастополя и Симферополя) // Ученые записки Симферопольского государственного университета. - 1998. - №6 (45). - С. 26-32.

4. Побирченко В.В. Рыночная адаптация рекреационных предприятий Крыма // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 1999. - Том 12 (51). - №1. - С. 56-60.

5. Побирченко В.В., Сазонова Г.В. Современное состояние и проблемы развития иностранного туризма в Крыму // Культура народов Причерноморья. - 1999.- №6.- С. 61-66.

6. Побирченко В.В. Анализ исследования структуры и географии отдыха местного населения крупных городов рекреационного района (на примере г.г. Севастополя и Симферополя). - Симферополь, 1999. - №26. - 4 с. (Препр. / Информационный листок РЦНТЭИ; 26-99).

7. Побірченко В.В. Проблеми пропорційно-комплексного розвитку рекреаційної системи Автономної республіки Крим (теоретичні аспекти) // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України". Ч. 3. - Київ, 1999. - С. 33-34.

8. Кузнецов М.В., Побирченко В.В. Основные направления сопряженного развития рекреационного и агропромышленного производства Автономной республики Крым. - Симферополь, 2000. - №15. - 4 с. (Препр. / Информационный листок РЦНТЭИ; 15 - 2000).

9. Багров Н.В., Побирченко В.В. Адаптивные аспекты рыночной перестройки АПК Крыма // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення". - Київ, 2000. - С. 16-18.

10. Кузнецов М.В., Побирченко В.В. Направления формирования рыночного механизма функционирования рекреационной отрасли Крыма // Материалы всеукраинской межвузовской научно-практической конференции "Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики".- Симферополь, 2000. - С. 195-197.

11. Кузнецов М.В., Побірченко В.В. Регіональні особливості ринкової реструктуризації агропромислового комплексу і рекреаційної системи Автономної Республіки Крим // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 1. - С. 179-180.

12. Побірченко В.В. Теоретичні положення концепції міжгалузевої адаптації рекреаційної діяльності // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 1. - С. 408-410.

Анотація

Побірченко В.В. Міжгалузеві аспекти ринкової адаптації територіальних рекреаційних систем (на прикладі Євпаторійської територіальної рекреаційної системи Криму). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за фахом 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет ім. Тараса Шевченко, Київ, 2001.

Пропонується наукове обгрунтування форм структурно-функціональних перетворень територіальної рекреаційної системи в процесі міжгалузевого адаптивного розвитку. Сформульована методологічна концепція аналізу міжгалузевого інтеграційного процесу на базі рекреаційного адаптера, що володіє ефектом мультиплікатора. На прикладі Євпаторійської міжгалузевої територіальної рекреаційної системи Криму обгрунтовано склад, структуру й адаптаційні можливості протікання трансформаційних процесів.

Ключові слова: міжгалузева адаптація, адаптивний розвиток, адаптер, ефект мультиплікатора, міжгалузева територіальна рекреаційна система.

Summary

Pobirchenko V.V. Interbranch aspects of market adaptation of a territorial recreational systems (for example Evpatoriya territorial recreational system of the Crimea). - The manuscript.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of geographical sciences on speciality 11.00.02 - economic and social geography.- Kiev National University by Taras Shevchenko, Kiev, 2001.

The scientific substantiation of the forms of structurally functional transformations of territorial recreational system is offered during interbranch adaptive development. The methodological concept of the analysis interbranch integration of process is formulated on the basis of the recreational adapter having effect of the animator. For example Evpatoriya of interbranch territorial recreational system of Crimea the structure, structure and adaptation of an opportunity of course transformations of processes is proved.

Key words: interbranch adaptation, adaptive development, adapter, effect of the animator, interbranch territorial recreational system.

Аннотация

Побирченко В.В. Межотраслевые аспекты рыночной адаптации территориальных рекреационных систем (на примере Евпаторийской территориальной рекреационной системы Крыма). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, 2001.

Исследование выполнено в русле общей социально-географической проблематики, посвященной разработке территориальных аспектов оптимизации общественно-воспроизводственного процесса в условиях рыночной экономики.

В работе конкретизирована понятийная сущность концепции адаптации в географии. Социально-экономическая адаптация - процесс адекватного взаимоприспособления производственных и непроизводственных структур соотносительно изменившихся условий и факторов природно-социальной среды развития расширенного общественного воспроизводства в том или ином регионе

Обобщены теоретические положения географических аспектов адаптивного территориального развития. Установлено, что определяющими принципами адаптивного развития региона становятся системное взаимодействие технологических структур, комплексность использования общественно-значимого потенциала, а также их взаимообусловленность, взаимовыгодность, сбалансированность и достаточный уровень управляемости при сохранении эколого-экономической целесообразности общественного функционирования.

Предлагается научное обоснование структурно-функциональных преобразований форм территориальной организации рекреационной системы в процессе межотраслевого адаптивного развития.

Доказано, что наиболее прогрессивным экономико-географическим процессом в туристкой отрасли сегодня является образование межотраслевых территориальных рекреационных систем. Межотраслевая территориальная рекреационная система (МОТРС) - пропорционально сбалансированное пространственно-временное сочетание (единство) предприятий материального и нематериального производства, социальной и рекреационной сферы услуг, получающих прибыль за счет удовлетворения рекреационного спроса при устойчивом приоритете туристской отрасли. Для выделения МОТРС предлагаются функциональный, структурообразующий и институционный критерии.

Обосновывается методологическая концепция анализа межотраслевого интеграционного процесса на базе рекреационного адаптера, обладающего эффектом мультипликатора.

Методический каркас предлагаемого системно-структурного анализа составляет построение серии графических концептуальных моделей, а также системы статистико-экономических показателей адаптивного функционирования рекреационной системы в староосвоенном туристском регионе.

На примере Евпаторийской межотраслевой территориальной рекреационной системы Крыма изучены состав, структура и адаптационные возможности протекания трансформационных процессов.

Проанализированы региональные социально-экономические условия и факторы развития межотраслевой адаптации в условиях обострения отраслевой конкуренции при переходе к рыночным приоритетам.

Выявлен потенциал спроса и география рекреационной активности местных жителей Крыма. Показана степень их влияния на устойчивое круглогодичное функционирование туристской отрасли исследуемого региона.

Рассмотрены наиболее перспективные направления прибыльного функционирования Евпаторийской межотраслевой территориальной рекреационной системы.

Ключевые слова: межотраслевая адаптация, адаптивное развитие, адаптер, эффект мультипликатора, межотраслевая территориальная рекреационная система.

Размещено на Allbest.ru