Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кирильчук Андрій Андрійович

Індекс УДК 631.44 (477.83)

Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) Малого Полісся

11.00.05 - біогеографія і географія ґрунтів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент Жанталай Павло Іванович, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, доцент.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Позняк Степан Павлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри географії ґрунтів;

доктор географічних наук, професор Мольчак Ярослав Олександрович, Луцький державний технічний університет, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра географії України, м. Київ.

Захист відбудеться 22 червня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 22 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Волошин П.К.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема вивчення змін властивостей ґрунтів, обумовлених їх освоєнням і сільськогосподарським використанням та розробка найбільш ефективних методів оптимізації використання ґрунтів відносяться до числа найважливіших задач сучасного ґрунтознавства і суміжних сільськогосподарських наук.

Динамічна зміна елементарних ґрунтових процесів при освоєнні ґрунтів призводить як до покращення, так і до погіршення їх властивостей. Різноспрямованість змін в освоєних ґрунтах підтверджує необхідність їх детальних досліджень в залежності від ступеня освоєності та природних умов регіону. Тому дослідження характеру і напрямку розвитку елементарних ґрунтових процесів і властивостей в освоєних ґрунтах є актуальним.

Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) Малого Полісся - це інтразональні біолітогенні ґрунти, які утворилися в умовах промивного типу водного режиму під одночасною дією деревної і трав'яної рослинності на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю. За генетичною природою досліджувані ґрунти є унікальними і не мають аналогів в Україні, що обумовлює на протязі тривалого часу необхідність і актуальність їх вивчення, особливо в природно-антропогенних умовах.

Комплекс процесів ґрунтоутворення в освоєних ґрунтах у значній мірі визначається культурою землеробства, структурою сівозмін та нормами використання органічних і мінеральних добрив. Саме тому, особливо актуальною проблемою є вивчення динаміки сучасних ґрунтоутворюючих процесів та обумовлених їх розвитком змін морфологічної будови, складу і властивостей дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які залучені до сільськогосподарського використання в якості орних земель.

Актуальність досліджень полягає в тому, що екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва зумовив екологічно необмежене, нераціональне і невиважене використання дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся, що призвело до інтенсифікації негативних процесів у цих ґрунтах і помітної втрати їх родючості. Базуючись на детальному вивченні динаміки сучасних ґрунтоутворюючих процесів та обумовлених їх розвитком негативних змін властивостей досліджуваних ґрунтів, можливо розробити сучасні адаптивні природоощадливі і екологобезпечні системи і методи господарювання, що так необхідно при реформуванні земельних відносин. Рекомендовані шляхи оптимізації використання дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся, сутність яких полягає у сповільненні прояву негативних процесів та покращенні комплексу агровиробничих властивостей даних ґрунтів, сприятимуть підвищенню їх родючості і продуктивності.

Об'єкт і предмет досліджень. Об'єкт досліджень - модальні дерново-карбонатні ґрунти (рендзини), сформовані на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю у межах Підподільського та Радехівського природних районів Малого Полісся, які протягом 45-ти останніх років використовувалися у сільськогосподарському виробництві в умовах інтенсивного землеробства. Предмет досліджень - динаміка сучасних ґрунтоутворюючих процесів та обумовлені характером і напрямком їх розвитку зміни морфологічної будови, фізичних і фізико-хімічних властивостей освоєних дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин).

Зв'язок роботи з науковими програмами. Вибраний напрямок досліджень тісно пов'язаний з “Національною програмою охорони земель” на 1996-2005 рр., державною науково-технічною програмою “Родючість і охорона ґрунтів” на 2001-2005 рр., кафедральною тематикою “Проблеми генези, географії і класифікації ґрунтів Західного реґіону України”.

Мета і завдання дослідження. Основна мета досліджень-вивчити динаміку сучасних елементарних ґрунтоутворюючих процесів та обумовлених їх розвитком змін морфологічної будови, складу і властивостей дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся, що дозволяє встановити: особливості їх генетичної природи у зв'язку із специфікою факторів ґрунтоутворення, включаючи антропогенний; переважаючі елементарні ґрунтоутворюючі процеси, які визначають їх генезу у природно-антропогенних умовах; зміни їх морфогенетичних і агровиробничих властивостей під впливом інтенсивного сільськогосподарського освоєння.

Завдання дослідження - оцінити регіональні умови і фактори ґрунтоутворення, які визначають генезу дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся, встановити комплекс характерних морфометричних, фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів у часі, виділити основні елементарні ґрунтоутворюючі процеси, які визначають будову, склад і властивості досліджуваних ґрунтів і їх зміни у зв'язку з процесами сільськогосподарського освоєння, вивчити динаміку властивостей ґрунтів у зв'язку з процесами сільськогосподарського освоєння, запропонувати науково обґрунтовані шляхи оптимізації використання дерново-карбонатних ґрунтів на основі отриманих результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів:

- удосконалено методику якісної і кількісної оцінки щебенюватості як на поверхні ґрунту, так і в ґрунтовому профілі;

- детально охарактеризовано морфогенетичні, фізичні та фізико-хімічні властивості дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся;

- визначено основні сучасні ґрунтоутворюючі процеси, які обумовлюють будову, склад і властивості ґрунтів, а також їх зміни у процесі сільськогосподарського освоєння;

- виявлено кількісні параметри негативних тенденцій у динаміці основних ґрунтових властивостей, які проявилися за період інтенсивного сільськогосподарського використання ґрунтів;

- вперше використано показники зміни силікатної частини для оцінки інтенсивності і напрямку ґрунтоутворюючих процесів у досліджуваних ґрунтах;

- встановлено переважання дерново-акумулятивного процесу у комплексі з процесом вилуговування у формуванні дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся.

Практичне значення одержаних результатів. Систематизовані морфометричні, фізичні і фізико-хімічні показники властивостей дерново-карбонатних ґрунтів, а також узагальнені дані їх змін у часі, використовуються при проведенні великомасштабних ґрунтових досліджень, розробці заходів покращення ґрунтових режимів, бонітуванні і ґрунтово-екологічній оцінці, проведенні робіт по землеустрою і виборі раціональної спеціалізації окремих господарств, розробці системи заходів по запобіганню розвитку несприятливих процесів, удосконаленні ґрунтово-географічного районування, впровадженні моніторингу земельних ресурсів та створенні сітки стаціонарних об'єктів по вивченню динаміки сучасних ґрунтоутворюючих процесів в основних типах ґрунтів Малого Полісся.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових і лабораторно-аналітичних досліджень, скерованих на вивчення морфогенетичних особливостей дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), визначенні елементарних ґрунтоутворюючих процесів, які беруть участь у формуванні будови, складу і властивостей цих ґрунтів та їх змін у процесі сільськогосподарського освоєння.

В дисертації використано і узагальнено матеріали великомасштабних ґрунтових досліджень, які виконувалися під керівництвом І.М. Гоголєва у 1949-1951 роках та співробітниками Львівської філії інституту Укрземпроекту УААН у 1965-1966 і 1985-1986 роках. Крім цього, використано матеріали досліджень проведених науково-дослідною лабораторією ґрунтово-географічних досліджень (НДЛ-50) Львівського національного університету імені Івана Франка за участю автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на Міжнародній науковій конференції “Проблемы антропогенного почвообразования” (Москва, 1997), Міжнародній науково-практичній конференції “Українська геоморфологія: стан, перспективи розвитку” (Львів, 1997), Міжнародній науковій конференції присвяченій 140-й річниці від дня народження академіка П.А.Тутковського “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998), V з'їзді ґрунтознавців і агрохіміків України (Рівне, 1998), Міжнародній науковій конференції “Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 1999) та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. За темою дисертації автором та з його участю опубліковано 11 статей, які повністю відображають зміст дисертації.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, семи розділів та висновків. В роботі наведено 19 рисунків, 26 таблиць і 5 додатків. Список використаних джерел складається з 251 найменування. Загальний обсяг роботи 216 сторінок.

Основний зміст роботи

Умови ґрунтоутворення

Фізико-географічна область Малого Полісся розташована між Волинською височиною на півночі, Розточчям на південному заході та Подільською височиною на південному сході і відноситься до Поліської провінції зони мішаних лісів України (Геренчук, 1972, Маринич, Пащенко, Шищенко, 1985). У межах даної області Геренчук виділяє п'ять фізико-географічних районів, зокрема в північно-східній частині Радехівський природний район, у південно-східній - Підподільський. Характерною особливістю ландшафтної структури даних районів є переважання місцевостей денудаційних терас верхнього ярусу, вироблених у крейдяних мергелях і вкритих дерново-карбонатними ґрунтами (Геренчук, 1972).

У геологічній будові території Малого Полісся беруть участь осадові породи верхнього протерозою, палеозою, мезозою і кайнозою, які перекриваються плащем четвертинних відкладів потужністю 3-5 м і представлені строкатим комплексом континентальних утворень водно-льодовикового, алювіального, елювіального, делювіального, еолового типів (Заморій, 1961, Бондарчук, 1963, Грубрин, 1972, Богуцький та ін., 1972). У місцях, де корінні крейдяно-мергелеві породи виходять на денну поверхню утворився значно поширений на території досліджень тип поверхневих відкладів, представлений елювієм щільних карбонатних порід у вигляді детритусу крейдяного мергелю (Геренчук, Койнов, Цись, 1964). Він має змішаний глинисто-карбонатний склад; вміст глинистого матеріалу коливається від 10 до 30 %, кальциту - 35-90 %. Основним глинистими компонентами даних порід є гідрослюди і монтморилоніт (Самойлова, 1983).

Мале Полісся розташоване у межах однойменної Малополіської алювіально-водно-льодовикової рівнини, яка є геоморфологічною підобластю Волино-Подільської області пластово-денудаційних височин і пластово-акумулятивних підвищених рівнин (Грубрин, 1972). За геоморфологічним районуванням територія досліджень знаходиться у межах Буго-Стирської хвилястої рівнини, яка виділяється у центральній найбільш підвищеній частині Малополіської алювіально-водно-льодовикової рівнини і характеризується підвищеним рівнем верхньокрейдової поверхні, відсутністю суцільного покриву флювіогляціальних відкладів, переважанням денудаційного типу рельєфу.

Мале Полісся належить до вологої, помірно-теплої агрокліматичної зони (Бабиченко та ін., 1984). Середня багаторічна температура повітря становить 7.4⁰С. За вегетаційний період (температура вище +10⁰С) сума активних температур становить 2350-2570⁰С. Середня багаторічна норма опадів коливається від 730 до 592 мм, у тому числі за період з температурою вище +10⁰С випадає 436-354 мм, що становить 60 % від річної кількості. Гідротермічний коефіцієнт становить - 1.74-1.58.

Мале Полісся є лісовим районом, у якому на більшій частині території панують ліси поліського типу-соснові (Pineta) та мішані широколистяно-соснові (Nemoreto-Pineta), переважно дубово-соснові (Querceto-Pineta). Поряд із зональною лісовою рослинністю зустрічається також природна лучна і болотна рослинність. У сучасному ландшафті природна рослинність ще відіграє досить значну роль. Серед типів природної рослинності найбільш поширеними є ліси (20-29 % всієї площі по окремих районах), дещо менше луки (17-27 %), ще менше болота (0.1-0.3 %). Розораність території (у межах Львівської області) становить понад 45 %.

За агроґрунтовим районуванням України область Малого Полісся знаходиться у межах Західної провінції зони мішаних лісів з дерново-підзолистими типовими і оглеєними ґрунтами Українського Полісся (Вернандер, Тютюнник, 1986, 1988). Територія досліджень, згідно схеми агроґрунтового районування розміщена у межах Радехівсько-Краснянського агроґрунтового району для якого характерним є значне поширення дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), переважно глибоко гумусованих їх відмін, площа яких становить близько 31 тис.га, у тому числі 29 тис.га під ріллею (Вернандер, 1969, Оленчук, Николин, 1969). Поряд з досліджуваними ґрунтами виділяються також карбонатні чорноземи, дерново-слабо- і середньопідзолисті, лучні, лучно-болотні та інші ґрунти.

Методика досліджень

При вивченні сучасного стану та властивостей дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся застосовувались порівняльно-географічний, морфолого-генетичний та порівняльно-аналітичний методи.

В 1995-1997 роках у межах Підподільського і Радехівського природних районів Малого Полісся були вибрані репрезентативні ділянки і закладена група ґрунтових виробіток, де вивчались морфологічні особливості, фізичні й фізико-хімічні властивості дерново-карбонатних ґрунтів. У Підподільському природному районі модальна ділянка закладена на території Білокаменської державної сортовипробувальної станції (ДСС), у Радехівському-на території Радехівського державного дослідного господарства (ДДГ). Вибір даних модальних ділянок обумовлений найбільшими ареалами суцільного поширення дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які сформувалися на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю, а також можливістю проведення порівняльного аналізу результатів наших досліджень з первинними (1949-1951 рр.) і наступними дослідженнями (1965-1966 і 1985-1986 рр.) та встановлення найбільш характерних змін у будові, складі і властивостях досліджуваних ґрунтів під впливом інтенсивного освоєння.

Розрізи на репрезентативних ділянках закладались у межах ґрунтових відмін на характерних для них однотипових геоморфологічних елементах і однотипового мікрорельєфу. Розрізи закладались на сільськогосподарських угіддях у післявегетаційний період з врахуванням ротації сівозмін. Відбір зразків ґрунту для аналітичних досліджень проводився в 3-5-кратній повторності. Аналітичні дослідження ґрунтів виконано за загальноприйнятими методиками. Отримані результати польових і лабораторних досліджень статистично оброблялись з використанням модуля варіаційної статистики.

Морфологічні особливості

Вивчення змін морфогенетичних особливостей дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) під впливом інтенсивного освоєння проводилося шляхом порівняння й аналізу морфологічної будови та показників морфометрії первинного ( 1949-1951 рр.) і проведеного у 1995-1997 рр. досліджень.

Встановлено, що в результаті тривалого інтенсивного освоєння відмічаються істотні зміни у морфологічній будові дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які полягають у зміні потужності генетичних горизонтів, ущільненні, особливо гумусово-акумулятивного горизонту, збільшенні брилуватості у верхньому горизонті, інтенсифікації буруватого відтінку, зменшенні ступеня щебенюватості та вмісту уламкового матеріалу у гумусово-акумулятивному горизонті, більш чіткій морфологічній вираженості характеру та форм переходу між генетичними горизонтами, розвитку тріщинуватості, особливо в посушливий період.

Фізичні властивості

Внаслідок тривалого сільськогосподарського використання в якості орних земель в ґрунтовому профілі дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) відмічаються тенденції розвитку процесів, які призводять до погіршення їх фізичних властивостей.

Гранулометричний склад. Досліджуючи гранулометричний склад дерново-карбонатних ґрунтів у межах Підподільського і Радехівського природних районів Малого Полісся, зокрема безкарбонатного дрібнозему, ми ставили перед собою наступну мету:

- підтвердити фактичними даними висновки про те, що ґрунтоутворюючими породами у межах визначених природних районів є літологічно однотипні продукти елювіогенези крейдяного мергелю з домішкою флювіогляціального матеріалу (піску);

- довести генетичну однотипність дерново-карбонатних ґрунтів у межах території досліджень;

- виявити особливості і встановити параметри змін гранулометричного складу дерново-карбонатних ґрунтів у зв'язку з їх тривалим освоєнням.

Дерново-карбонатні ґрунти модальних ділянок характеризуються піщано-середньосуглинковим гранулометричним складом.

На основі аналізу вмісту та профільного розподілу піщаних і грубопилуватої фракцій у гранулометричному складі дерново-карбонатних ґрунтів території дослідження встановлено, що вони сформувались на однотипних ґрунтоутворюючих породах, що є основою для проведення порівняльної характеристики їх властивостей.

Співставлення результатів аналізу гранулометричного складу показало, що в процесі освоєння істотних змін вмісту гранулометричних фракцій як в ґрунтах Підподільського, так і Радехівського природних районів не відмічається.

Порівняльний аналіз профільного розподілу передколоїдної фракції свідчить про те, що слабо виражена тенденція до диференціації профілю дерново-карбонатних типових ґрунтів, яка відмічається в ґрунтовому профілі при попередньому обстеженні (1950 рік), практично не змінилася. За величиною показників загального ступеня диференціації S ґрунти відносяться до слабодиференційованих (S від 0.8 до 0.9).

Порівняння відносного вмісту так званої “збірної фракції”, тобто втрати від обробки ґрунту 10 % HCl, вказує на тенденцію до її зменшення, особливо у верхній частині ґрунтового профілю. Це опосередковано підтверджує висновки про активний прояв процесу розчинення і вилуговування карбонатів та декальцинації. полісся ґрунтоутворюючий дерновий рендзина

Мікроагрегатний склад. У межах модальних ділянок дерново-карбонатні ґрунти відзначаються добре вираженою мікроагрегованістю. У складі мікроагрегатів переважають фракції розміром >0.01 мм, вміст яких складає 55-83 %. Мікроструктура характеризується значною міцністю, особливо у верхніх горизонтах ґрунту. Про це свідчить незначний вміст активного мулу і фракцій менше 0.01 мм.

Сумарна оцінка показників мікроагрегатного стану свідчить про те, що кращою якістю мікроструктури характеризуються дерново-карбонатні ґрунти Радехівського природного району, що закономірно обумовлено більшим вмістом загального гумусу і вищою карбонатністю цих ґрунтів. Отже, в процесі сільськогосподарського освоєння більш інтенсивно руйнується мікроструктура в ґрунтах з меншим вмістом загального гумусу і нижчою карбонатністю, що супроводжується збільшенням активного мулу у профілі і призводить до руйнування макроструктури ґрунту.

Агрегатний рівень структури. Структурно-агрегатний аналіз проводили у ґрунтових зразках, відібраних після збору озимої пшениці, у відносно посушливий період 1995 року, що певним чином відобразилося на структурному стані досліджуваних ґрунтів.

Отримані дані структурно-агрегатного аналізу повністю підтверджують висновки, зроблені на основі макроморфологічних досліджень.

За шкалою оцінки структурного стану (Долгов, Бахтін, 1966) досліджувані ґрунти характеризуються незадовільним структурним станом в орному та задовільним - в підорному горизонтах.

Найістотніші зміни при освоєнні ґрунтів відбуваються з вмістом водостійких агрегатів (Рижов та ін., 1963, Медведєв, 1992).

Співставлення результатів агрегатного аналізу дерново-карбонатних ґрунтів Підподільського природного району за 45-ти річний період їх інтенсивного використання в якості орних земель дає підстави стверджувати, що в процесі освоєння спостерігається чітко виражена тенденція до погіршення водостійкості структури.

Складення. Серед показників, які визначають складення ґрунту інтегральними є щільність твердої фази, щільність будови, загальна шпаруватість і шпаруватість аерації.

Аналіз статистичної обробки показав, що різниця щільності твердої фази в досліджуваних ґрунтах за 45-ти річний період їх інтенсивного сільськогосподарського використання коливається в межах 0.01-0.02 г/см³ у різних горизонтах. Отже, яких-небудь істотних змін щільності твердої фази дерново-карбонатних ґрунтів у процесі освоєння не відбувається.

Згідно класифікації Качинського (1965) за величиною щільності будови орного горизонту рендзини в межах модальних ділянок (№1 і №2) відносяться до щільних або близьких до дуже щільних (табл. 1).

Таблиця 1 Фізичні властивості дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся

Глибина, см	Підподільський природний район	Радехівський природний район
	Щільність твердої фази, г/см3	Щільність будови, г/см3	Загальна шпаруватість, %	Щільність твердої фази, г/см3	Щільність будови, г/см3	Загальна шпаруватість, %
	1950	1995	1950	1995	1950	1995	1950	1995	1950	1995	1950	1995
0-10	2,61	2,62	1,25	1,53	52,11	41,60	2,60	2,62	1,22	1,48	53,08	43,51
10-20	2,62	2,62	1,47	1,63	43,89	37,79	2,62	2,63	1,42	1,52	45,80	42,21
20-30	2,62	2,63	1,31	1,57	50,00	40,30	2,63	2,63	1,29	1,48	50,95	43,73
30-40	2,66	2,65	1,30	1,53	51,13	42,26	2,67	2,66	1,26	1,43	52,80	46,24
40-50	2,67	2,67	1,32	1,54	50,56	42,32	2,70	2,69	-	1,33	-	50,56
50-60	2,70	2,70	-	1,45	-	44,50	2,73	2,73	-	1,30	-	53,58

Примітка. 1950 і 1995 - роки досліджень.

Тривалий обробіток із застосуванням важкої сільськогосподарської техніки, в періоди при неоптимальній вологості ґрунту, значно знизив його опір механічному навантаженню, що спричинило перегрупування в упаковці ґрунтової маси і зміну щільності будови практично в межах всього профілю дерново-карбонатних ґрунтів. Отже, в процесі освоєння ґрунти з порівняно малопотужним профілем зазнають ущільнення у межах всього профілю.

В ґрунтах однорідного гранулометричного складу шпаруватість є функцією від їх щільності будови. Саме тому, разом із збільшенням щільності будови при освоєнні та інтенсивному сільськогосподарському використанні, в ґрунтах закономірно і відповідно зменшується загальна шпаруватість і шпаруватість аерації (табл. 1). Згідно класифікації Качинського (1965) рендзини відзначаються шпаруватістю незадовільною для орного горизонту, оскільки величина загальної шпаруватості становить <50 %.

Зменшення величини загальної шпаруватості в досліджуваних ґрунтах обумовлено перш за все процесом ущільнення і руйнуванням внаслідок тривалого обробітку макроструктури. Зниження показників загальної шпаруватості, викликає зменшення величин шпаруватості аерації.

Фізико-хімічні властивості

Гумусовий стан. Результати досліджень гумусового стану ґрунтів Малого Полісся, і зокрема рендзин, приведено у працях Г.О. Андрущенка, І.М. Гоголєва, А.І. Гуменюка, Н.Б. Лісового, Ю. Мазановського, С. Міклашевського, А. Мусієровича, Б. Добжаньського і Р. Турського та ін.

Найбільш характерними особливостями рендзин є: відносно високий вміст гумусу в гумусово-акумулятивному горизонті і його різке зменшення вниз по профілю, переважання в складі гумусу гумінових кислот зв'язаних з кальцієм, відношення С_Г.К.:С_Ф.К. становить не менше 0,7-0,9.

Згідно даних попереднього обстеження (1950 рік) дерново-карбонатні ґрунти Підподільського і Радехівського природних районів за вмістом загального гумусу в орному горизонті відносяться до малогумусних, хоча останні близькі до середньогумусних. Вміст гумусу в орному горизонті коливається у межах 4,13-4,79 %.

Кількісний аналіз виявив загальну тенденцію зменшення вмісту гумусу у верхній частині ґрунтового профілю і деяке збільшення вмісту та запасів гумусу в середній частині профілю. В загальному за 45-річний період (1950-1995 рр.) вміст і запаси гумусу в орному горизонті дерново-карбонатних грунтів зменшилися на 0,53-0,91 %, що складає 92-98 % в порівнянні з вихідними запасами.

За характером розподілу гумусу в ґрунтовому профілі рендзини при попередньому обстеженні відзначалися регресивно-акумулятивним типом. Згідно наших даних відносне підвищення вмісту гумусу в середній частині профілю досліджуваних ґрунтів привело до зміни профільного розподілу гумусу, який характеризується рівномірно-акумулятивним характером.

Гумус досліджуваних ґрунтів стає менше азотовмісним, про що свідчить розширення відношення С:N, у верхній частині ґрунтового профілю і одночасне, незначне його звуження в середній і нижній частинах профілю. Досліджувані ґрунти характеризуються фульватно-гуматним типом гумусу у верхній частині профілю і гуматно-фульватним - у нижній. Відношення С_Г.К.:С_Ф.К.складає 1,01-1,46 і 0,86-0,96, відповідно. При порівнянні даного показника якості гумусу спостерігається істотне його збільшення у верхній частині профілю ґрунтів Підподільського природного району (до 1,33-1,46).

Карбонатність. Встановлено, що для дерново-карбонатних ґрунтів території досліджень характерними є карбонати переважно у формі залишкових утворень. В профілі досліджуваних ґрунтів вміст карбонатів закономірно змінюється з глибиною, утворюючи декілька особливих смуг переважання тих чи інших форм залишкових карбонатних утворень, що свідчить про карбонатну диференціацію їх профілю (Sk-2,1-2,7).

Характерною особливістю профільного розподілу вмісту карбонатів у дерново-карбонатних типових ґрунтах є доволі різке їх зростання у верхній частині ґрунтового профілю до глибини 30-35 см і поступове - в середній і нижній частинах. Крива розподілу має чітко виражену ввігнуту форму, що свідчить про майже рівномірне винесення карбонатів під впливом процесу розчинення і вилуговування. Досліджувані ґрунти характеризуються регресивно-елювіальним типом профільного розподілу вмісту карбонатів. Співставлення кривих профільного розподілу вмісту карбонатів показало, що в процесі освоєння за 45-річний період тип профільного розподілу вмісту карбонатів у досліджуваних ґрунтах майже не змінився. Поряд із цим спостерігається тенденція до активізації процесу розчинення і вилуговування карбонатів, що призводить до обезкарбоначування рендзин у межах всього ґрунтового профілю.

Кислотно-основні властивості. Однією із найбільш характерних властивостей дерново-карбонатних типових ґрунтів є нейтральна або слаболужна реакція верхніх горизонтів і лужна - нижніх (рН_водне 7,2-8,4).

Під впливом інтенсивного освоєння в ґрунтах спостерігається помітно виражена тенденція зміщення реакції ґрунтового розчину в нейтральну сторону.

За даними попереднього обстеження (1949-1951 рр.) дерново-карбо-натні типові ґрунти Підподільського і Радехівського природних районів за величиною значень рН в орному горизонті відносяться до середньолужних (рН_водне 7,87-7,99). Вниз по профілю значення рН збільшуються і на глибині 40-50 см досягають 7,96-7,99. Внаслідок інтенсивного освоєння ґрунтів в орному горизонті і вниз по профілю до глибини 40-50 см відзначається зменшення величини рН. Різниця у значеннях складає 0,09-0,25 і є істотною на 95 % рівні достовірності.

Валовий хімічний склад

Характерною особливістю розподілу елементного складу мінеральної частини досліджуваних ґрунтів є майже рівномірне збільшення по профілю відносного вмісту півтораоксидів алюмінію і заліза та лужноземельних основ. Поряд з цим, спостерігається слабо виражена тенденція до диференціації профільного розподілу оксиду кремнію (SiO₂). Це проявляється у відносному накопиченні кремнезему на глибині 32(35)-45 см, тобто у перехідному гумусовому горизонті (HPk) рендзин як Підподільського, так і Радехівського природних районів, при одночасній відносній втраті з цього горизонту силікатних кальцію і магнію та частково лужноземельних основ. Виявлений перерозподіл силіцію, кальцію, магнію і частково лужноземельних основ, в ґрунтовому профілі рендзин двох природних районів, опосередковано свідчить про інтенсифікацію процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання в середній частині профілю цих ґрунтів.

Розраховані нами величини молярних відношень вказують на неоднорідність хімічного складу мінеральної частини ґрунту і на деяку диференціацію профілю дерново-карбонатних типових ґрунтів території дослідження. Молярні відношення SiO₂/Al₂O₃, SiO₂/Fe₂O₃, SiO₂/R₂O₃ свідчать про відносну втрату оксидів заліза і алюмінію у верхній і середній частинах профілю (0-45 см), оскільки їх величини у межах цих частин найбільш широкі: 21,17-22,63 для SiO₂/Al₂O₃ і 74,18-127,00 для SiO₂/Fe₂O₃. В перехідному гумусованому горизонті досліджуваних ґрунтів на глибині 50 (55)-60 (65) см молярні відношення звужуються і їх величини змінюються від 12,76 до 16,80 для SiO₂/Al₂O₃ і від 52,44 до 54,55 для SiO₂/Fe₂O₃. Крім молярних відношень для півтораоксидів, розраховано молярні відношення для лужноземельних металів у ґрунтах: K₂O+Na₂O/Al₂O₃ і CaO+MgO/Al₂O₃ і на основі їх величин обчислено “фактор вилуговування” (). Отримані показники вказують на вилуговування Ca²⁺ і Mg²⁺ по відношенню до Al₂O₃ у межах всієї дрібноземистої частини ґрунтового профілю досліджуваних ґрунтів. Абсолютні величини показників фактора вилуговування зменшуються у напрямку до поверхні ґрунту, що свідчить про більш інтенсивний розвиток процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання у середній і верхній частинах генетичного профілю рендзин.

Порівняльний аналіз величин молярних відношень та показників фактора вилуговування, розрахованих за даними різних періодів досліджень (1970 і 1995-1997 рр.), свідчить про тенденцію посилення процесу вилуговування в освоєних дерново-карбонатних ґрунтах.

Таблиця 2 Вміст конституційної води в дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах) Малого Полісся

Глибина, см	Гігроскопічна волога, %	Втрати при прожарюва-нні, %	Гумус, %	СO2 карбонатів, %	Конституційна вода, %	Молярна кількість H2O	Коефіцієнт зміни силікатної частини
Бузько-Бродівський природний район (Андрущенко, 1970)
0-20	-	21,40	6,60	7,24	7,56	420	0,70
20-28	-	27,40	5,93	12,90	8,57	476	0,79
35-45	-	36,80	1,60	27,08	8,12	451	0,75
70-80	-	42,05	0,26	30,93	10,86	603	1,00
Підподільський природний район, 1995
0-31	2,26	13,78	3,25	5,92	4,61	256	1,05
32-45	1,59	19,67	2,18	12,84	4,65	258	1,06
55-65	1,55	25,15	1,92	18,76	4,47	248	1,02
70-75	0,86	37,10	0,41	32,32	4,37	243	1,00
Радехівський природний район, 1995
0-22	2,97	21,17	4,80	11,81	4,56	253	0,98
23-33	2,81	21,49	4,28	12,06	5,15	286	1,11
35-45	1,75	29,41	2,82	21,31	5,28	293	1,13
50-60	1,34	31,87	1,70	26,08	4,09	227	0,88
65-75	0,92	39,46	0,36	34,46	4,64	258	1,00

Порівняльний аналіз величин коефіцієнтів зміни силікатної частини ґрунту, отриманих за даними різних періодів досліджень (1970 і 1995-1997 рр.), вказує на помітно виражену тенденцію інтенсифікації процесів сучасного внутрішньоґрунтового вивітрювання практично у межах всього генетичного профілю досліджуваних ґрунтів. Особливо чітко це проявляється у верхній і середній частинах профілю ґрунтів з більшим терміном сільськогосподарського використання у якості орних земель (табл. 2).

Шляхи оптимізації використання дерново-карбонатних ґрунтів та їх охорона

Оптимізація використання дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся полягає в управлінні ґрунтовими режимами та процесами і покращенні властивостей ґрунтів на основі науково-обґрунтованих прийомів і заходів: внесення оптимальних доз органічних і мінеральних добрив, мінімалізація обробітку, впровадження контурно-меліоративної системи землеробства. Раціональне використання дерново-карбонатних ґрунтів неможливе без впровадження у сільськогосподарське виробництво новітньої ґрунтообробної техніки. Перевагу слід віддавати комбінованим багатоопераційним агрегатам.

При організації і функціонуванні моніторингу земельних ресурсів у межах Малого Полісся модальні ділянки N1 (Підподільський природний район) і N2 (Радехівський природний район) доцільно включити до об'єктів ґрунтово-охоронної інфраструктури.

ВИСНОВКИ

1. Для вирішення поставлених завдань нами використовувались порівняльно-географічний, морфолого-генетичний (профільний), порівняльно-аналітичний, картографічний та статистичний методи досліджень, які базуються на просторово-часовому аналізі і синтезі. Запропоновано деякі уточнення до методики вивчення щебенюватості ґрунтів як на поверхні ґрунту, так і в ґрунтовому профілі. Основний зміст їх полягає у встановленні кількісних показників обліку видимих уламків вихідної карбонатної породи шляхом підрахунку і вираженні результатів на одиницю площі. У процесі встановлення кількісних показників наявності карбонатних уламків як на поверхні ґрунту, так і в ґрунтовому профілі, одночасно проводиться визначення їх розміру і форми, що дозволяє отримати більш повну морфологічну характеристику карбонатного профілю рендзин.

2. Вперше проведено комплексне ґрунтово-географічне вивчення динаміки сучасних ґрунтових процесів дерново-карбонатних типових ґрунтів, які сформувалися на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю, у межах найбільш підвищених північно-східної (Радехівський природний район) та південно-східної (Підподільський природний район) частин Малого Полісся.

3. Встановлені і вивчені основні закономірності напрямку і характеру розвитку сучасних ґрунтоутворюючих процесів в освоєних дерново-карбонатних ґрунтах Підподільського і Радехівського природних районів Малого Полісся.

4. В освоєних дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах) двох природних районів Малого Полісся розвиваються наступні елементарні ґрунтові процеси, які визначають характер і напрям природно-антропогенних змін морфологічної будови генетичного профілю, складу, властивостей та родючості цих ґрунтів:

- процес розчинення і вилуговування карбонатів як один із наслідків внутрішньоґрунтового вивітрювання компонентів мінеральної маси ґрунту, який полягає у зменшенні карбонатів кальцію у межах всієї дрібноземистої частини профілю і проявляється в обезкарбоначуванні верхньої та середньої частин ґрунтового профілю. За даною ознакою профіль досліджуваних ґрунтів характеризується як різкодиференційований (Sk-2,1-2,7). Діагностування процесу вилуговування проводилося на основі показників “фактора вилуговування”. Встановлено, що абсолютні величини цього показника зростають у напрямку до ґрунтоутворюючої породи, що свідчить про зниження інтенсивності даного процесу. Порівняльний аналіз показників “фактора вилуговування” вказує на інтенсифікацію процесу розчинення і вилуговування у межах всього профілю і, особливо, в його середній частині. Це свідчить про тенденцію поглиблення даного процесу в освоєних дерново-карбонатних ґрунтах;

- процес гумусонакопичення полягає у збільшенні вмісту і запасів гумусу в профілі освоєних дерново-карбонатних ґрунтів. Під впливом освоєння та розвитком педотурбаційних процесів, починаючи з перших років, в середній частині ґрунтового профілю рендзин, гумус накопичується. За 45-річний період його вміст у півметровому шарі ґрунтів Підподільського природного району збільшився на 21,3 т/га або на 10%. Процеси гумусонакопичення пов'язані з кількістю і якісним складом післяжнивних і кореневих залишків сільськогосподарських культур та різноманітних органічних добрив. Змінюється якісний склад гумусу освоєних дерново-карбонатних ґрунтів. Гумус досліджуваних ґрунтів стає менше азотовмісним, про що свідчить розширення відношення С:N, у верхній частині ґрунтового профілю і, одночасне незначне його звуження в середній та нижній частинах профілю. Досліджувані ґрунти характеризуються фульватно-гуматним типом гумусу у верхній частині профілю і гуматно-фульватним - у нижній. Відношення С_Г.К.:С_Ф.К.складає 1,01-1,46 і 0,86-0,96, відповідно. При порівнянні даного показника якості гумусу спостерігається істотне його збільшення у верхній частині профілю ґрунтів Підподільського природного району (до 1,33-1,46).

- відбувається процес дезагрегації ґрунтової маси рендзин, що призводить до обезструктурювання орного і підорного горизонтів і проявляється у збільшенні брилуватості, зниженні водостійкості структурних агрегатів, розвитку процесів тріщинуватості;

- під впливом тривалого і інтенсивного освоєння, розвивається процес ущільнення, що призводить до значного збільшення щільності будови ґрунтового профілю рендзин, зниження загальної шпаруватості та шпаруватості аерації в цих ґрунтах, і в цілому змінює ґрунтово-екологічні умови;

- довготривале сільськогосподарське використання рендзин у якості орних земель призводить до активізації процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання, що проявляється у збільшенні вмісту конституційної води, особливо в середній частині профілю і зростанні величин показників зміни силікатної частини ґрунту. В результаті цього генетичні горизонти даних ґрунтів у більшій мірі піддаються процесам гідратації і гідролізу, відбувається обезкарбоначування рендзин та збіднення їх на основи. Генетичний профіль освоєних дерново-карбонатних ґрунтів характеризується помітно вираженою диференціацією за CaO та тенденцією до диференціації за півтораоксидами і лужноземельними елементами.

5. Виявлені напрямок і характер розвитку сучасних ґрунтоутворюючих процесів у рендзинах в умовах інтенсивного землеробства призводять до зміни морфологічної будови генетичного профілю цих ґрунтів:

- збільшилась потужність гумусово-акумулятивного горизонту (Нк). Найбільш істотне збільшення потужності відмічено в ґрунтах Радехівського природного району, тоді як в ґрунтах Підподільського природного району збільшення потужності даного горизонту не істотне;

- відмічається тенденція зменшення потужності перехідного гумусового горизонту (НРк) в ґрунтах Радехівського природного району за рахунок приорювання його верхньої частини та незначне збільшення потужності цього горизонту в ґрунтах Підподільського природного району;

- незначно збільшилась потужність перехідного гумусованого горизонту (Рhк). Більш істотне збільшення його потужності відмічено в ґрунтах Підподільського природного району, тоді як в ґрунтах Радехівського природного району збільшення потужності даного горизонту є не істотним. Загальна тенденція збільшення потужності перехідного гумусованого горизонту, очевидно пов'язана з умовами зволоження ґрунтів у межах досліджуваної території, що на фоні значної опіщаненості дерново-карбонатних ґрунтів, вирівняного характеру рельєфу вододілів, де практично відсутній стік поверхневих вод та систематичної оранки на глибину від 25 до 30-35 см, сприяє більш інтенсивному промиванню ґрунтів;

- під впливом тривалого сільськогосподарського використання змінилася структура гумусово-акумулятивного горизонту (Нк) дерново-карбонатних ґрунтів. Дослідженнями встановлено переважання брилувато-грудкувато-порохуватої та грудкувато-порохуватої структури. Брилуваті окремості спостерігаються значно ближче до поверхні ґрунту з глибини 4-5 см;

- відмічено інтенсифікацію буруватого відтінку у гумусово-акумулятивному горизонті (Нк) на фоні переважаючого темно-сірого кольору, у порівнянні з ледь помітною буризною, яка фіксувалась в ґрунтах Підподільського природного району при обстеженні (1949-1951 рр). В ґрунтах Радехівського природного району буруватість в гумусово-акумулятивному горизонті при первинному обстеженні (1949-1951 рр.) не відмічалася, на даний час вона чітко виражена;

- змінився характер переходів між генетичними горизонтами; він більш ясний, морфологічно виражений за кольором, щільністю, вмістом і розмірами уламкового елювіально-скелетного матеріалу;

- у цілому профіль дерново-карбонатних ґрунтів більш щільний, найбільш помітне ущільнення спостерігається у гумусово-акумулятивному горизонті та у верхній частині перехідного гумусового горизонту;

6. При організації і функціонуванні моніторингу земельних ресурсів у межах Малого Полісся модальні ділянки № 1 (Підподільський природний район) і № 2 (Радехівський природний район) доцільно включити до об''єктів грунтово-охоронної інфраструктури.

Основні публікації на тему дисертації

Кирильчук А.А. Агрофізичний стан дерново-карбонатних (рендзинних) ґрунтів Малого Полісся // Матеріали міжнародної конференції “Ґрунти України: екологія, еволюція, систематика, оцінка, моніторинг, географія та використання”. - Харків, 1996. - С.47-48.

Кирильчук А.А., Кобак І.Б. Зміна морфологічної будови та фізичного стану дерново-карбонатних (рендзинних) ґрунтів Малого Полісся //Вісник Львівського державного аграрного ун-ту “Агрономія”.- №1.- Львів-Дубляни, 1996.- С.47-49. Особистий внесок Кирильчука А.А.: проаналізовано особливості морфологічної будови, подано рекомендації оптимізації використання освоєних рендзинних ґрунтів (50 %, обсяг 0,09 друк. арк.).

Кирильчук А.А. Изменение свойств дерново-карбонатных почв Малого Полесья // Материалы международной конференции ”Проблемы антропогенного почвообразования”. - М., 1997.-Т.1.- С.58-61.

Кирильчук А.А. Структурний стан дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся // Тр. межгосуд. науч. конф. ”Современные проблемы охраны земель. - К., 1997.-Ч.2.- С.234-235.

Кирильчук А.А. Гумусовий стан дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Агрохімія і ґрунтознавство”.- Ґрунти - екологія - продовольство. - Харків. - 1998.-Ч.2.-С.66-67.

Кирильчук А.А. Морфогенетичні особливості дерново-карбонатних ґрунтів /рендзин/ Малого Полісся // Зб. наук. праць ”Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра”. - Луцьк. - Надстир'я, 1998.- С.69-70.

Кирильчук А.А. Фізичні властивості дерново-карбонатних освоєних ґрунтів Малого Полісся // Вісник Львівського університету.-Серія географічна. - Львів: Простір М, 1998. Вип. 23. - С.177-181.

Кирильчук А.А. Динаміка сучасних процесів в дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах) Малого Полісся // Вісник Львівського університету.-Серія географічна. - Львів: Простір М, 1998. Вип. 23.- С.332-338.

Кирильчук А.А. Динаміка властивостей дерново-карбонатних ґрунтів Малого Полісся // Вісник Львівського університету.-Серія географічна.-Львів, 1998. Вип. 21.- С.43-47.

Кирильчук А.А. Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) Малого Полісся // Вісник Львівського університету.-Серія географічна. 1999. Вип. 24. 185с. - Львів: Вид-во Львівського ун-ту ім. І. Франка. - С.138-143.

Кирильчук А.А. Особливості формування карбонатного профілю в дерново-карбонатних ґрунтах (рендзини) Малого Полісся // Вісник Львівського університету.-Серія географічна. - 1999. Вип. 25. 190с.- Львів: Вид-во Львівського ун-ту ім. І. Франка. - С.11-15.

АНОТАЦІЇ

Кирильчук А.А. Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) Малого Полісся. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.05 - біогеографія і географія ґрунтів. - Львівський національний університет Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертація присвячена вивченню динаміки елементарних ґрунтоутворюючих процесів та обумовлених характером і напрямком їх розвитку змін морфологічної будови, складу, властивостей і родючості дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які тривалий період використовуються у сільськогосподарському виробництві в умовах інтенсивного землеробства. Об'єктом досліджень є модальні дерново-карбонатні ґрунти, сформовані на продуктах елювіогенези крейдяного мергелю у межах Підподільського та Радехівського природних районів Малого Полісся.

Встановлено, що під впливом інтенсивного сільськогосподарського освоєння відбувається трансформація елементарних ґрунтоутворюючих процесів, визначається їх швидкість і напрям, спостерігається поява негативних тенденцій у динаміці основних ґрунтових властивостей і режимів. За результатами досліджень встановлено, що в освоєних дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах) домінуючими є наступні елементарні ґрунтоутворюючі процеси: дерново-акумулятивний, процес розчинення і вилуговування карбонатів як один із наслідків внутрішньоґрунтового вивітрювання, процес обезкарбоначування, процес декальцинації, процес гумусонакопичення, процес дезагрегації ґрунтової маси, який полягає в обезструктурюванні орного і підорного горизонтів, процес ущільнення ґрунтового профілю.

Виявлені напрямок і характер розвитку елементарних ґрунтоутворюючих процесів в освоєних дерново-карбонатних ґрунтах призводять до зміни їх морфогенетичних і агровиробничих властивостей, впливають на родючість і продуктивність даних ґрунтів.

Подано рекомендації щодо оптимізації використання досліджуваних ґрунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

Ключові слова: генеза, ґрунт, елементарні ґрунтоутворюючі процеси, трансформація, гумус, освоєння, морфогенетичні властивості, родючість.

Кирильчук А.А. Дерново-карбонатные почвы (рендзины) Малого Полесья. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.05 - биогеография и география почв. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2001.

Диссертация посвящена изучению динамики элементарных почвообразующих процессов и обусловленных характером и направлением их развития изменений морфологического строения, состава, свойств и плодородия дерново-карбонатных почв (рендзин), которые длительное время используются в сельскохозяйственном производстве в условиях интенсивного земледелия. Объектом исследования выступают модальные дерново-карбонатные почвы, сформировавшиеся на продуктах элювиогенезиса мелового мергеля в пределах Подподольского и Радеховского природных районов Малого Полесья.

Установлено, что под влиянием интенсивного сельскохозяйственного освоения происходит трансформация элементарных почвообразующих процессов, определяется их скорость и направленность, отмечается развитие негативных тенденций динамики основных свойств и режимов почв. По результатам исследований установлено, что в освоенных дерново-карбонатных почвах доминируют такие элементарные почвенные процессы: дерново-аккумулятивный, процесс растворения и выщелачивания карбонатов как следствие внутрипочвенного выветривания, процесс обезкарбоначивания, процесс декальцинации, процесс гумусонакопления, процесс дезагрегации почвенной массы, заключающийся в обезструктуривании пахотного и подпахотного горизонтов, процесс уплотнения почвенного профиля.

Выявленные направленность и характер развития элементарных почвообразующих процессов рендзин в условиях интенсивного земледелия способствуют изменениям их морфогенетических и агропроизводственных свойств, влияют на плодородие и производительность этих почв. Намечены рекомендации по оптимизации использования исследуемых почв и пути регулирования некоторых негативных процессов.

Ключевые слова: генезис, почва, элементарные почвообразующие процессы, трансформация, гумус, освоение, морфогенетические свойства, плодородие.

Kyrylchuk A.A. Turf-carbonate soils (rendzinas) of Malyi Polisya. - Manuscript. Dissertation for taking a scientific degree of candidate of geographical science. Speciality 11.00.05 - biogeography and geography of soils. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2001.

Dissertation is devoted to the studies of dynamics of elementary soil forming processes and changes of morphological structure, composition and properties of turf-carbonate soils (rendzinas) determined by their development under intensive agricultural use as arable lands.

Modal turf-carbonate soils (rendzinas) which have been formed on the substances of elluogenesis of limestones in Pidpodilsky and Radekhiv natural zones of Malyi Polisya are the object of the research.

It has been admitted that intensive agricultural use of rendzinas caused the transformation elementary soil forming processes, defined their speed and direction, promoted the development of negative tendency in dynamics of the main soil properties and regimes.

The results of investigations showed that methods of quantitative and qualitative evaluation of skeletal soils both on the surface and in the soil profile have been improved; morphogenetic, physical and physico-chemical peculiarities have been traced to details; major soil forming processes promoting structure, composition, properties and fertility of soils have been determined as well as changes of processes in agricultural usage; quantitative parameters of negative tendency in dynamics of major soil properties have been admitted.

Diagnostic evaluation of wash out alkaline processes and insoil weathering have been carried out for the first time on the basis of the “wash out alkaline factor” and coefficients of changes of silicate part of soil.

It has been determined that turf-accumulative process in connection with the wash out alkaline process predominates in the formation of turf-carbonate soils of Malyi Polisya.

Optimization of the usage of turf-carbonate soils (rendzinas) of Malyi Polisya lies in the management by soil regimes and processes and improving the properties of the soils on the basis of scientifically substantiated techniques and measures: using optimal doses of organic and mineral fertilizers, minimization of cultivation, introducing contour - reclamation system of agriculture.