Відтворювальний потенціал трудових ресурсів регіону (математико-географічний аналіз на матеріалах Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Iвана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Відтворювальний потенціал трудових ресурсів регіону (математико-географічний аналіз на матеріалах Львівської області)

Грицевич Володимир Степанович

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський державний університет імені Іллі Мечникова, завідувач кафедри економічної і соціальної географії; кандидат географічних наук, доцент

Романюк Михайло Дмитрович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри економічної теорії.

Провідна установа: Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, кафедра географії та картографії України Міністерства освіти і науки України, м. Чернівці.

Захист відбудеться "31" березня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий "21" лютого 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук Дубіс Л.Ф.

1. Загальна характеристика

географічний трудовий відтворювальний львівський

Актуальність теми. В останні десятиріччя істотно змінилася демографічна ситуація в Україні та її окремих регіонах. Погіршились умови відтворення трудових ресурсів, їх кількісні та якісні характеристики, здатність до самовідтворення. Це, в свою чергу, негативно позначається на темпах та якості соціально-економічних реформ у суспільстві, утруднює структурну перебудову господарства країни.

Останніми роками з'явились праці, у яких досліджують проблему погіршення відтворення трудових ресурсів. Однак ці пошуки часто є описовими, у кращому разі лише оперують статистичним матеріалом. У зв'язку з цим необхідний глибший аналіз такого матеріалу на основі аналітичного апарату відповідних математичних теорій з використанням математичного моделювання та можливостей сучасної комп'ютерної техніки і суспільно-географічних підходів. Хоча є роботи із проблематики соціально-економічних потенціалів і з математичних методів у географії, але поки що нема наукових розробок, які б здійснювали комплексний математико-географічний аналіз таких потенціалів. Існуючі праці з вивчення праце ресурсного потенціалу виконані переважно економістами без залучення методів соціально-економічної географії.

У той же час практика регіонального управління потребує науково-обґрунтованих методичних розробок з кількісної оцінки потенціалу трудових ресурсів. Тому в наш час актуальною є проблема вивчення трудових ресурсів в аспекті територіальної мінливості їх потенціалів. З іншого боку, Львівська область володіє значними трудовими ресурсами і, відповідно, значним їх потенціалом, що зумовлює конкретну територіальну спрямованість наукових пошуків. Саме це визначило вибір теми, об'єкта, предмета, напрямків та методів дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проведена згідно з державним пріоритетним напрямком розвитку науки й техніки "Здоров'я людини" в рамках держбюджетної теми "Дослідження виснаження трудового потенціалу регіону", що виконувалась на кафедрі економічної і соціальної географії з 1997 року, а також згідно з державним пріоритетним напрямком розвитку науки й техніки "Охорона навколишнього природного середовища" в рамках держбюджетної теми "Методи оперативного комп'ютерного моніторингу географо-екологічної ситуації в регіоні", що виконувались на кафедрі з 1991 по 1996 рік.

Об'єктом дослідження обрано трудові ресурси Львівської області як регіону, їх відтворювальний потенціал та середовище їх життєдіяльності.

Предметом дослідження є математико-географічні закономірності впливу середовища життєдіяльності регіону на відтворювальний потенціал трудових ресурсів.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було вивчення відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону і територіально-часових характеристик середовища їх життєдіяльності, територіально-часових статистичних зв'язків між ними, багатовимірний таксономічний, факторний та оптимізаційний синтез. У зв'язку із цим вирішувались такі завдання:

- розробка теоретичних основ вивчення соціально-економічних потенціалів загалом і відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону зокрема;

- кількісна оцінка просторово-часових параметрів середовища життєдіяльності та відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону, статистичних зв'язків між ними, обчислення та картографування трендових та геостатистичних характеристик;

- кількісна оцінка просторово-часових статистичних, геостатистичних та ентропійних зв'язків між параметрами середовища та відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону і вивчення залежності процесів відтворення від середовища, кількісна оцінка інтегральної величини відтворювального потенціалу;

- просторова таксономізація та факторний синтез за багатовимірною сукупністю параметрів середовища та відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону та їх картографiчна реалiзацiя;

- аналіз багатовимірних факторних ознак середовища та відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону, їх просторових статистичних та ентропійних характеристик;

- розв'язання задач лінійного програмування для оптимізації параметрів середовища з метою покращання відтворення трудових ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів:

- поглиблено розуміння потенціалу соціально-економічних ресурсів в територіальних суспільних системах і, зокрема, поняття відтворювального (репродуктивного) потенціалу трудових ресурсів регіону;

- запропоновано підходи до математико-географічного моделювання середовища життєдіяльності, відтворювального потенціалу та зв'язків між ними, здійснено широке математико-географічне вивчення проблеми залежності відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону від стану його середовища;

- застосовано просторово-часовий, кореляційно-регресійний та ентропійний аналіз до вивчення динаміки досліджуваних ознак, запропоновано і реалізовано геостатистичні методи аналізу територіальних систем, вивчено багатовимірні характеристики досліджуваних явищ;

- запропоновано і реалізовано підхід до визначення інтегрального потенціалу територіальних систем загалом та відтворення трудових ресурсів зокрема;

- розв'язано задачі оптимального програмування характеристик середовища життєдіяльності, сформульовано пропозиції щодо його оптимальної реорганізації з метою покращення відтворення трудових ресурсів Львівщини.

Основні положення, що захищаються:

- поняття соцiально-економiчного потенціалу як функціонального атрибута ресурсу територіальної системи і поняття відтворювального потенціалу трудових ресурів;

- геокібернетична схема залежності параметрів відтворення потенціалу трудових ресурсів від параметрів стану середовища життєдіяльності;

- методика геостатистичного аналізу просторового розподілу параметрів середовища та відтворення трудових ресурсів;

- математико-географічні закономірності взаємозв'язків між параметрами стану середовища та динаміки відтворення трудових ресурсів;

- математико-географічні закономірності системних зв'язків між параметрами стану середовища та динаміки відтворення трудових ресурсів;

- математико-географічний підхід до визначення інтегрального потенціалу систем взагалі та інтегрального відтворювального потенціалу трудових ресурсів зокрема;

- постановка та розв'язання задач оптимізації параметрів стану середовища життєдіяльності з метою покращення відтворення трудових ресурсів;

- територіально-диференційовані пропозиції щодо оптимізації середовища життєдіяльності трудових ресурсів Львівської області.

Особистий внесок дисертанта полягає у поглибленні понять соціально-економічного потенціалу для територіальних систем і, зокрема, відтворювального потенціалу трудових ресурсів, в обробці зібраного статистичного матеріалу та створенні необхідних баз даних, у виборі та розробці математико-географічних моделей, у розробці відповідних комп'ютерних програм, у створенні картографічних моделей та географічній інтерпретації отриманих результатів.

Практичне значення отриманих результатів. Значення результатів для практики полягає, по-перше, у розробці та обґрунтуванні кількісних критеріїв оцінки стану середовища життєдіяльності та відтворювального потенціалу, по-друге, в обґрунтуванні алгоритму програмування їх оптимальних характеристик. Результати можна використати органами регіонального управління для вироблення обґрунтованої регіональної соціально-економічної політики, а також у навчальному процесі вищих навчальних закладів на географічних та економічних спеціальностях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на звітних наукових конференціях викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на таких конференціях:

- Сучасні проблеми географії населення в Україні. Міжнародна наукова конфереція. Луцьк, 1993.

- Геоекологічні та медико-екологічні проблеми промислово-міських агломерацій. Міжнародна науково-практична конференція. Сімферополь, 1994.

- Проблеми географії України. Міжнародно-наукова конференція. Львів, 1994.

- YII з'їзд Українського географічного товариства. Київ, 1995.

- Геоекологічні дослідження: стан і перспективи. Івано-Франківськ, 1995.

- Застосування математичних методів і комп'ютерних технологій при розв'язанні задач геохімії та охорони навколишнього середовища. 3-й міжнар. симпоз. Львів, 1996.

- Демографічна ситуація в Карпатському регіоні. Реальність, проблеми, прогноз на XXI століття. Міжнародна науково-практична конференція. Чернівці, 1996.

- Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки. Міжнародна наукова конференція. Львів, 1997.

- Правобережне Полісся України: вчора, сьогодні, завтра. Луцьк, 1998.

- Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України. Міжнародна науково-практична конференція. Ірпінь, 1998.

- Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Міжнародна наукова конференція. Львів, 1998.

- Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Міжнародна науково-практична конференція. Київ, 1999.

Публікації. На тему дисертації опубліковано 15 праць без співавторів загальним обсягом 4.5 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновку, списку літературних джерел та додатків. Дисертація викладена на 136 сторінках, містить 17 таблиць, ілюстрована 28 рисунками, має 21 додаток. Список використаних джерел включає 170 найменувань.

2. Основний зміст

Теоретичні та методичні основи дослідження відтворювального потенціалу трудових ресурсів. У розділі зроблено огляд існуючих підходів до розуміння потенціалів трудових ресурсів та інших соціально-економічних потенціалів і відзначено заслуги в цьому ряду вчених. Відзначено також вчених, які зробили значний внесок у розвиток математичних методів у соціально-економічній географії.

Зроблено висновок про тісний зв'язок поняття потенціалу з поняттям функції в територіальних соціально-економічних системах. Оскільки матеріальним субстратом потенціалу є певний вид ресурсу, то запропонована ресурсно-функціональна типологія соціально-економічних потенціалів. Дано визначення потенціалу як функціонального атрибута ресурсу, як здатності ресурсу забезпечити виконання певної системної функції. Визначено місце репродуктивного (або відтворювального) потенціалу трудових ресурсів серед інших соціально-економічних потенціалів. Сформульовано означення відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону як їх сукупної здатності до самовідтворення в широкому розумінні цього слова, включаючи сюди і біологічне, і соціальне, і професійне самовідтворення.

Для математико-географічного вивчення відтворювального потенціалу використано геокібернетичний підхід, пропонований Е.Б. Алаєвим та О.І. Шаблієм. Запропоновано розглядати відтворення трудових ресурсів як геокібернетичну систему, що управляється факторами середовища життєдіяльності і стан якої описується значеннями ознак відтворення трудових ресурсів. Тоді для моделювання системи використовується відома в кібернетиці схема узагальненого перетворювача, який представляє ознаки відтворення як математичні функції від значень ознак середовища. Вибiр конкретної сукупностi ознак середовища та вiдтворення трудових ресурсiв, а також моделей їх взаємодiї зумовлені наступними положеннями, що випливають iз специфiки дослiджуваної територiальної системи: 1) розгляд відтворення трудових ресурсiв регiону як складної системи, функцiонування якої визначається середовищем їх життєдiяльностi; 2) характеристика середовища життєдiяльностi ознаками його соцiально-екологiчного стану, що впливають на вiдтворення трудових ресурсiв; 3) характеристика функцiонування системи відтворення трудових ресурсiв регiону диференцiальними за змiстом ознаками, що вимiрюють швидкiсть процесiв у системi; 4) багатофакторна функцiональна залежнiсть ознак вiдтворення трудових ресурсiв вiд ознак стану середовища; 5) припущення лiнiйної залежностi мiж дослiджуваними ознаками, що дає можливість ефективно застосовувати апробований математичний апарат статистики i лiнiйної алгебри. У зв'язку з цим, а також виходячи з наявного державного статистичного обліку, були вибрані 11 ознак середовища та 10 ознак відтворення. Для характеристики середовища відтворення трудових ресурсів це: 1) частка осіб працездатного віку в містах; 2) частка осіб працездатного віку в сільській місцевості; 3) частка чоловіків працездатного віку; 4) частка жінок працездатного віку; 5) частка середньоспискової чисельності штатних працівників від осіб працездатного віку; 6) кількість учителів СШ на 1000 осіб населення; 7) педагогічний персонал ПТУ на 1000 осіб населення; 8 - педагогічний персонал ВЗО на 1000 осіб населення; 9) лікарі всіх спеціальностей на 1000 осіб населення; 10) частка лісових масивів від площі району; 11) щільність викидів в атмосферу шкідливих речовин. Для характеристики процесів відтворення трудових ресурсів: 1) народжуваність відносно осіб працездатного віку; 2) смертність дітей до 1 року; 3) випуск учнів середніх шкіл відносно осіб працездатного віку; 4) випуск учнів профтехучилищ відносно осіб працездатного віку; 50 випуск спеціалістів ВЗО відносно осіб працездатного віку; 6) одружуваність відносно осіб працездатного віку; 7) розлучуваність відносно осіб працездатного віку; 8) втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність на 1 працюючого за рік; 9) смертність чоловіків працездатного віку; 10) смертність жінок працездатного віку.

Просторово-часова характеристика параметрів системи відтворення трудових ресурсів. У цьому розділі спочатку здійснюється загальний просторовий кореляційний аналіз взаємозв'язків між параметрами та регресійне моделювання їх просторового тренду. Обчислюються дві кореляційні матриці: для параметрів середовища і для параметрів відтворення. Їх аналіз дозволяє зробити ряд змістовних висновків. По-перше, одним із найголовніших чинників територіальної мінливості ознак середовища життєдіяльності є ступінь урбанізації. Він має високий рівень кореляції з такими ознаками, як зайнятість населення r=+0.97, забезпеченість педагогічним персоналом r=--0.91 та лікарями r=+0.96. По-друге, народжуваність кореляційно тісно зв'язана з одружуваністю r=+0.81 і з розлучуваністю r=--0.74. По-третє, виявлено монотонний вплив рівня отриманої освіти (середня, середня спеціальна, вища) на інші характеристики відтворення. Із ростом освіченості падає народжуваність, дитяча смертність, одружуваність, смертність у працездатному віці (особливо чоловіків), а такі показники, як розлучуваність та підготовка спеціалістів усіх рівнів, навпаки зростають.

Ряд висновків випливає з розгляду картосхем параметрів та їх квадратичних трендів і геостатистичних характеристик. Серед параметрів середовища найменшу просторову дисперсію навколо центра ваги мають ті, що системно пов'язані з урбанізацією, найбільшу - освітній блок, крім ВЗО. Серед параметрів відтворення різко виділяється значна просторова дисперсія смертності жінок працездатного віку.

Проведено регресійне моделювання часового тренду параметрів, на його основі побудовані екстраполяційні моделі і здійснена часова екстраполяція. Обчислені часові ряди ентропійної міри територіальної диференціації для частки жінок працездатного віку і показника народжуваності. Вони свідчать, що останніми роками просторова ентропія частки жінок працездатного віку неухильно зростає, тобто диференціація між окремими районами поглиблюється. Просторова ентропія народжуваності була стабільною до 1991 року, а в 1992 році в силу наростання кризових явищ у суспільстві зазнала різкого збурення і в подальшому змінюється за законом затухаючих коливань.

Просторово-часова характеристика зв'язків між параметрами системи відтворення трудових ресурсів. Тут в першу чергу зроблено кореляційний аналіз відношень між параметрами середовища життєдіяльності та параметрами відтворення трудових ресурсів.

Виявлена сильна обернена r=--0.92 залежність між часткою жінок працездатного віку і народжуваністю. Значна територіальна концентрація жінок (особливо в містах) уповільнює процеси шлюбоутворення r=--0.72 (навіть стимулює розлучуваність r=+0.76), а це в свою чергу через системні зв'язки негативно впливає на продовження роду. Високі коефіцієнти кореляції для випуску спеціалістів вищими закладами освіти, є наслідком їх тяжіння до урбанізованих територій. Дитяча смертність, втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність і смертність чоловіків працездатного віку тяжіють до сільської місцевості; розлучуваність тяжіє до міських поселень, а смертність жінок працездатного віку має статистичну тенденцію до зменшення r=--0.40 в екологічно сприятливіших (з вищим ступенем заліснення) районах. У часовому аспекті визначався просторовий коефіцієнт кореляції між часткою жінок працездатного віку і народжуваністю і виявлено, що обернений зв'язок між ними постійно посилюється і має тенденцію наближення до функціонального.

Головним з погляду геокібернетичного моделювання є визначення регресійної залежності параметрів відтворення трудових ресурсів від параметрів середовища життєдіяльності. Матриця коефіцієнтів регресії демонструє характер та силу лінійного впливу ознак середовища життєдіяльності на ознаки відтворення трудових ресурсів, показує синтетичний, системний зв'язок між цими блоками ознак, служить основою для подальшої постановки та розв'язання оптимізаційних задач.

Аналіз цієї матриці показує наступне. Народжуваність майже у два рази сильніше залежить від частки осіб працездатного віку в містах, ніж у сільській місцевості, і територіально прямо пов'язана (очевидно, через урбанізаційні чинники) з часткою вчителів середніх шкіл серед осіб працездатного віку, а обернено - з часткою осіб працездатного віку обох статей. Одружуваність у 15 (!) разів сильніше залежить від частки чоловіків працездатного віку, ніж від частки жінок працездатного віку, що об'єктивно свідчить про істотно активнішу роль чоловіків у процесі шлюбоутворення. Зв'язок втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність з часткою чоловіків працездатного віку у три рази більший, ніж з часткою жінок працездатного віку.

Центрографічний аналіз зв'язків показав змістовні територіальні поєднання центрів ваги. Компактну пару утворюють центри випускників середніх шкіл і шлюбоутворення, близько до них прилягає відповідний центр народжених. Народжуваність виявляється центрографічно близькою до частки чоловіків та жінок працездатного віку через фактор підвищеного рівня одружуваності. Центр ваги смертності жінок працездатного віку територіально наближений до центрів ваги розлучуваності та втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність.

Ентропійний аналіз просторової відповідності між ознаками показав, що народжуваність ентропійно тісно пов'язана з демографічними ознаками середовища. Смертність чоловіків працездатного віку має тісний зв'язок з часткою осіб працездатного віку в сільській місцевості. Розлучуваність ентропійно пов'язана із зайнятістю, що підтверджує роль конкурентного тиску у стимуляції процесу розлучень.

У часовому аспекті визначена сила ентропійного зв'язку між часткою жінок працездатного віку та народжуваністю. Характер її поведінки свідчить про відносну стабільність до 1992 року і збурений коливний стан у наступні роки.

Регресійне моделювання параметрів дозволило знайти просторове поле кореляцій між ними, яке показує міру лінійного локального зв'язку між трендами параметрів. Для його побудови вибрані квадратичні просторові регресійні моделі. Розраховане таке поле між часткою жінок працездатного віку і народжуваністю у 1997 році. Його аналіз свідчить, що значення цих кореляцій практично у всій області менші за --0.9 і лише в центральній частині області на південь від Львова цей зв'язок слабшає.

Розроблений загальний підхід і виведена формула обчислення інтегральної величини відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону. Вона має вигляд:

,

де - інтегральний потенціал для -го субрегіону, - коефіцієнти кореляції між параметрами середовища та відтворення, - параметри середовища і відтворення відповідно.

Багатовимірний аналіз і синтез параметрів відтворювального потенціалу трудових ресурсів. В розділі здійснено просторову таксономізацію субрегіонів Львівської області та факторний аналіз їх ознак.

Аналіз коефіцієнтів матриці факторних навантажень та розкладка значень 1-го фактора багатовимірного аналізу ознак середовища життєдіяльності в розрізі субрегіонів області дозволяють інтерпретувати 1-й фактор як фактор урбанізації в широкому розумінні цього слова (включаючи наслідки територіальних особливостей розподілу населення між містами та сільською місцевістю). Тому урбанізація є провідним фактором серед ознак середовища життєдіяльності при відтворенні трудових ресурсів.

Вивчення матриці факторних навантажень та матриці значень факторів відтворення трудових ресурсів дає змогу здійснити їх змістовну інтерпретацію. Першим фактором багатовимірного аналізу для сукупності ознак відтворення трудових ресурсів виявляється їх професійне відтворення в широкому розумінні цього слова (включаючи підготовку спеціалістів в ПТУ, ВЗО та соціальні наслідки, що з цього випливають). Отже, професійне відтворення має більше значення в територіальній мінливості відтворювального потенціалу трудових ресурсів, ніж їх біологічне відтворення.

Найвищу міру просторового ентропійного зв'язку виявлено між першим фактором середовища і першим фактором відтворення. Це підтверджує теоретичне положення про те, що основну інформацію про мінливість ознак несуть саме перші фактори.

Поставлені і розв'язані задачі лінійного програмування. Так, були вивчені чотири задачі оптимізації, що відповідають наступним критеріям оптимальності: 1 - максимізація народжуваності; 2 - максимізація одружуваності; 3 - мінімізація втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність; 4 - мінімізація смертності чоловіків працездатного віку. Кожна задача враховувала системні зв'язки, виражені рівняннями регресії. Результати розв'язання цих задач дозволяють зробити ряд системних висновків: 1 - при будь-якій схемі оптимізації необхідне максимальне покращення екологічної ситуації за рахунок збільшення площ зелених насаджень (лісів); 2 - для мінімізації негативних ознак відтворення трудових ресурсів необхідно максимально зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу; 3 - для максимізації позитивних ознак відтворення трудових ресурсів необхідно збільшити кількість лікарів (а через системні зв'язки і рівень медичного обслуговування в тих регіонах, де їх не вистачає).

У субрегіональному розрізі результати розв'язання оптимізаційних задач дозволяють виробити наступні системні рекомендації щодо змін у середовищі з метою покращення відтворення трудових ресурсів регіону: 1 - майже у всіх субрегіонах (крім Дрогобицького, Миколаївського, Сокальського, Стрийського районів та м. Львова) доцільним є збільшення частки осіб працездатного віку в містах (можливо, навіть за рахунок зменшення такої частки в сільській місцевості), тобто посилення урбанізаційних процесів; 2 - у Турківському, Сколівському, Старосамбірському, Стрийському районах необхідно різко збільшити кількість сучасних привабливих робочих місць для жінок працездатного віку, особливо в сільській місцевості (доцільно розвинути медичне, рекреаційне обслуговування, харчову промисловість, інші види діяльності, розраховані переважно на жіночу працю); 3 - у приміських районах (особливо Пустомитівському) необхідне різке збільшення зайнятості, тобто першочергове створення в них достатньої кількості робочих місць (зокрема роззосередження медичних, рекреаційних закладів, сфери обслуговування та ін.); 4 - у всіх без винятку субрегіонах необхідно покращити екологічну ситуацію як за рахунок додаткових лісонасаджень, так і за рахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу (особливо в Кам'янко-Бузькому районі, м. Львові, у Миколаївському та Дрогобицькому районах).

Висновки

У результаті виконання дисертаційного дослідження вивчені територіально-часові характеристики середовища життєдіяльності та відтворювального потенціалу трудових ресурсів регіону, територіально-часові статистичні зв'язки між ними, здійснений багатовимірний таксономічний, факторний та оптимізаційний синтез.

1. Відтворювальний потенціал трудових ресурсів регіону є їх якісною ресурсно-функціональною характеристикою, що визначає здатність трудових ресурсів до самовідтворення. Він є результатом структурної взаємодії демографічного, соціального та екологічного блоків ознак середовища життєдіяльності з позитивним та негативним блоками ознак відтворення.

2. Відтворення трудових ресурсів Львівської області перебуває в даний час у несприятливому стані і його динаміка характеризується зниженням народжуваності, ростом смертності населення, зменшенням шлюбоутворення, збільшенням розлучуваності, зниженням випуску спеціалістів вищими закладами освіти як І-ІІ так і ІІІ-ІУ рівнів акредитації, ростом безробіття, зростанням захворюваності працюючих, збільшенням захворюваності за окремими групами хвороб, небезпечними тенденціями збільшення смертності в деяких працездатних вікових групах.

3. Стан середовища життєдіяльності, як територіально поширеного чинника, характеризується внутрішніми кореляційними зв'язками, причому провідним чинником виступає рівень урбанізації.

4. Стан відтворення трудових ресурсів регіону, як територіально поширеного явища, також характеризується взаємними кореляційними зв'язками, причому провідними ознаками є ті, що тісно пов'язані з рівнем урбанізації території, або ті, які оцінюють рівень професійного відтворення трудових ресурсів.

5. Аналіз динаміки кореляційних та ентропійних характеристик досліджуваних ознак і зв'язків між ними показує, що у 1992-1993 роках відбулося помітне їх збурення, що об'єктивно завідчує загострення соціально-економічної кризи у країні загалом і в регіоні зокрема.

6. Системні зв'язки між ознаками середовища життєдіяльності трудових ресурсів регіону та ознаками їх відтворення вказують на істотний вплив демографічного, соціального та екологічного блоків ознак на відтворення трудових ресурсів. При цьому повний аналіз таких зв'язків передбачає врахування всіх взаємодіючих пар ознак.

7. Територіальна мінливість щільності інтегрального відтворювального потенціалу відображає провідну роль демографічних ознак та ознак професійної підготовки. Найвищі значення щільності інтегрального відтворювального потенціалу спостерігаються в тих субрегіонах, де є найбільш потужна база підготовки спеціалістів.

8. Багатовимірний факторний аналіз ознак середовища життєдіяльності і процесів відтворення трудових ресурсів підтвердив зроблені раніше висновки про провідне значення урбанізації як чинника і провідне значення професійного відтворення як системного результату.

9. Аналіз відтворювального потенціалу Львівської області свідчить, що умови його формування є неоптимальні, а сам потенціал у багатьох субрегіонах є невисоким. З метою покращання як окремих ознак відтворення, так і його інтегрального потенціалу сформульовані конкретні рекомендації у розрізі субрегіонів.

10. Усі результати дисертаційної роботи отримані з використанням розвинутого апарату математичних методів, що неодноразово зарекомендували себе як ефективний засіб математико-географічних досліджень. База даних для їх застосування включала вірогідні офіційні статистичні дані обласного управління статистики. Обчислення проведені з використанням сучасної комп'ютерної техніки типу Pentium. Це дає підстави стверджувати високу вірогідність і надійність отриманих результатів.

Список публікацій у фахових виданнях

1. Математико-картографічне моделювання геоекологічної ситуації в системі комп'ютерного моніторінгу // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. Вип. 19. 1994. -С.46-49.

2. Математико-географічний аналіз відтворювального потенціалу трудових ресурсів (на прикладі Львівської області) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. 1998. -С.67-70.

3. Оптимізація відтворювального потенціалу трудових ресурсів Львівщини // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр. 1999. Вип. 24. -С.52-55.

4. Математико-географічні підходи до визначення інтегрального потенціалу територіальних систем // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: географічна. №1, 1999. -Тернопіль, -С.72-75.

5. Євген Святловський і центрографічний метод // Вісник. Вип. 43. 1998. Географія -К.: РВЦ Київський університет. -С.75-76.

6. Інтегральна міра репродуктивного потенціалу трудових ресурсів регіону: математико-географічні аспекти // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. -К., 1999. -С.19-21.

7. Репродуктивний потенціал трудових ресурсів регіону в сучасних умовах // Українське Полісся. Вчора, сьогодні, завтра. Збірка наук. праць. -Луцьк, 1998. -С.134-136.

8. Стимулювання росту потенціалу трудових ресурсів регіонів через важелі податкової політики держави // Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України. Матеріали наук.-практ. конф. -Ірпінь, 1998. -С.311-312.

9. Геостатистика в географії // Матеріали четвертої звітн. наук. конф. викл. та студ. геогр. фак. за 1993 рік. -Тернопіль. 1994, -С.26-29.

10. Центрографічний аналіз географічних полів // Матеріали четвертої звітн. наук.-практ. конф. викл. та студ. геогр. фак. за 1993 рік. -Тернопіль. 1994, -С.30-31.

11. Геостатистичний моніторинг соціально-економічних явищ // Збірник наукових праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. -Тернопіль, 1997. -С.154-155.

12. Геостатистика у регіональних соціально-економічних дослідженнях // Матеріали науково-практичного семінару з проблем розвитку регіональної статистики в Україні. -Львів,Київ: ІРД НАН України. 1997. -С.77-78.

13. Моніторинг еколого-географічної ситуації заповідних територій // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Матер. наук.-практ. конф. -Гримайлів. 1995, -С.129.

14. Методичні вказівки до застосування математичних методів при виконанні курсових і дипломних робіт для студентів 4-5 курсів географічного факультету спеціальності "Економічна і соціальна географія". (Множинна і часткова кореляція). -Львів: ЛДУ, 1994, -16 с.

15. Методичні вказівки до застосування математичних методів при виконанні курсових і дипломних робіт для студентів 4-5 курсів географічного факультету спеціальності "Економічна і соціальна географія". (Одновимірний регресійний аналіз). -Львів: ЛДУ, 1995, -20 с.

Анотація

Грицевич В.С. Відтворювальний потенціал трудових ресурсів регіону (математико-географічний аналіз на матеріалах Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню математико-географічних закономірностей впливу середовища життєдіяльності трудових ресурсів регіону на їх відтворювальний потенціал для покращення ознак відтворення шляхом оптимізації середовища.

У дисертації розроблено і застосовано нові підходи до вивчення соціально-економічних потенціалів у територіальних суспільних системах, і, зокрема, відтворювального потенціалу трудових ресурсів власного регіону. Побудовані математичні моделі, що описують системні зв'язки в регіональній системі відтворення трудових ресурсів. Запропоновано алгоритм оцінки інтегрального відтворювального потенціалу. На основі моделей сформульовані і розв'язані задачі оптимізації середовища життєдіяльності, вироблені практичні рекомендації.

Ключові слова: трудові ресурси, потенціал, відтворення, регіон, середовище, моделювання, математичні методи, оптимізація.

Аннотация

Грицевич В.С. Воспроизводственный потенциал трудовых ресурсов региона (математико-географический анализ на материалах Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2000.

Дисертация посвящена вопросам изучения математико-географических закономерностей влияния среды жизнедеятельности трудовых ресурсов региона на их воспроизводственный потенциал с целью улучшения признаков воспроизводства путем оптимизации признаков среды.

В диссертации разработаны и применены новые подходы к изучению социально-экономических потенциалов в территориальных общественных системах и, в частности, воспроизводственного потенциала трудовых ресурсов областного региона.

Построены математические модели, описывающие системные связи в регио-нальной системе воспроизводства трудовых ресурсов. Предложен алгоритм оценки интегрального воспроизводственного потенциала. На основе моделей сформулированы и решены задачи оптимизации cреды жизнедеятельности, выработаны практические рекомендации.

Ключевые слова: трудовые ресурсы, потенциал, воспроизводство, регион, среда, моделирование, математические методы, оптимизация.

Summary

Hrytsevych V.S. Reproductive potential of working resources of area (mathematical-geographical analysis on materials of Lviv region). - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of the candidate of geographical sciences on a speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Lviv national university named after Ivan Franko, Lviv, 2000.

Dissertation is devoted to questions of study of mathematical-geographical laws of influence of living activity environment of working resources of a region on their reproductive potential with the purpose of improvement of attributes of reproduction by optimization of attributes of environment.

In the dissertation the new approaches to study of socio-economic potentials in territorial public systems, and, in particular, reproductive potential of labour resources of a region are developed and applied. The concept of socio-economic potential, as functional attribute of socio-economic resources, recource-functional typology of such potentials and, in particular, concept reproducting potential of working resources of region is developed. The conclusion is made, that reproductive potential of labour resources of region is their qualitative resource-functional characteristic, which determines ability of a manpower to self-reproduction. It is the result of structural interaction of demographic, social and ecological blocks of parameters of environment of ability to live with positive and negative blocks of reproductive parameters.

Is revealed, that the reproduction of a manpower of the Lviv area is now in a hard condition and its dynamics is characterized by decrease of birth rate, growth of mortality of the population, reduction of quantity of the made marriages, increase of quantity of divorces, decrease of release of graduates by higher educational institutions, growth of unemployment, high level of illness working, increase of illness on separate groups of illnesses, increase of mortality in separate able-bodied age groups.

The state of environments, as territorial-distributed phenomena, is characterized by internal statistical relations, and the conducting factor is the urban saturation. The state of reproduction of a manpower, as territorial-distributed phenomena, is characterized by the internal relations, and conducting attributes are connected with urbation of territory, or estimate a level of professional reproduction of a manpower. The methods of geostatistical analysis are developed and introduced for spatial distribution of parameters of socio-economic systems. The wide mathematical-geographical spatial-time analysis of parameters is made for social-ecological environments and reproducting potential, including statistical, geostatistical, entropy, multiparameter factor and others. Are received quantitative correlation-regression, entropy, geostatistical estimations of system relations between parameters.

The analysis of dynamics correlation and entropy of the characteristics of researched parameters and relations between them specifies that in 1992-1993 years there was their appreciable indignation, that objectively testifies about emphasize of socio-economic crisis in the country as a whole and in region in particular. The system relations between parameters of environment and parameters of their reproduction specify essential influence of demographic, social and ecological blocks of parameters on reproduction of a manpower. Thus the complete analysis of such relations provides the account of all cooperating pairs attributes.

The territorial variability of density integrated reproductive potential reflects a conducting role of demographic attributes and attributes of professional training. The highest value of density of integrated reproductive potential is observed in those subregions, where there is a most powerful base of education of specialists. The multivariate factor analysis of attributes of environment and processes of manpower reproduction has confirmed the made earlier conclusions about conducting value urbanization as factor and professional reproduction as system result.

Mathematical models, describing system relations in regional system of reproduction of working resources are constructed. The significant statistical dependence (r = -0.92) between a share of the women of able-bodied age and birth rate is revealed. The territorial concentration of women, moved to cities slows down relative parameters of wedding, stimulates increase the level of divorces, and through system communications reduces birth rate. The theoretical bases are developed and the formula of calculation the integrated value reproduction potencial is deduced for labour resources of region. The algorithm is based on geocybernetic approach and also can be generalized for potentials of any systems.

On the basis of models problems of optimization of environment are formulated and resolved. The system offers for optimization of attributes of environments with the purpose of maximization of reproducting potential are formulated.

Key words: working resources, potential, reproduction, region, environment, modeling, mathematical methods, optimization.

Размещено на Allbest.ru